Державне будівництво та місцеве самоврядування (навчальний посібник). /Колодій А.М., Олійник А.Ю/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующая]

Глава IX

Організація роботи органів судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів

§2. Організація роботи Конституційного Суду України

  [начало]|[продолжение]

Текст офіційної заяви Конституційного Суду затверджується на його засіданні з ініціативи Голови або не менше трьох суддів Конституційного Суду. Голова не може ухилитися від виступу з офіційною заявою Конституційного Суду. Судді, які залишились у меншості при затвердженні тексту офіційної заяви, не мають права прилюдно заявляти про незгоду з нею.

Голова має двох заступників Голови Конституційного Суду (далі - заступники Голови). Вони виконують за дорученням Голови окремі його повноваження. У разі відсутності Голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки викопує заступник, який є старшим за віком, а за відсутності обох заступників обов'язки Голови виконує найстарший за віком суддя Конституційного Суду.

Заступники Голови обираються за пропозицією Голови на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у такому порядку:

• на спецзасіданні з числа суддів Конституційного Суду не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада стала вакантною;

• повноважним є спецзасідання, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду;

• відкритим голосуванням на спецзасіданні затверджуються форма бюлетеня для голосування по виборах заступника Голови та форма протоколу голосування;

• до списку кандидатур вносяться судді Конституційного Суду, які запропоновані Головою і дали згоду балотуватися на цю посаду. Кандидатури заслуховуються на спецзасіданні;

• їх список затверджується відкритим голосуванням і оформляється протоколом, який підписує головуючий;

• на спецзасіданні з числа суддів Конституційного Суду обирається комісія для організації та проведення виборів (далі - комісія) у складі трьох суддів із числа суддів, що не балотуються на посаду заступника Голови. Головуючий на спецзасіданні не може обиратися до складу комісії;

• комісія обирає зі свого складу відкритим голосуванням голову комісії, про що складається протокол;

• комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування. На звороті бюлетенів підписується головуючий на спецзасіданні і ставиться відтиск печатки Конституційного Суду. Бюлетені без підпису головуючого та відтиску печатки є недійсними;

• комісія вносить у бюлетені для таємного голосування в алфавітному порядку прізвища, ім'я та по батькові кандидатів на посаду заступників Голови. Судді Конституційного Суду розписуються про одержання бюлетенів в окремому списку. Бюлетені, що залишилися, погашаються;

• суддя Конституційного Суду при голосуванні залишає у списку для таємного голосування прізвище одного або обох кандидатів на посади заступників Голови або закреслює прізвища обох кандидатів;

• комісія забезпечує таємність голосування. Після проведення таємного голосування вона перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси "за" і "проти" кожного кандидата, складає протокол голосування, який підписується головою і членами комісії, оголошується головою комісії на спецзасіданні та затверджується більшістю голосів від загальної кількості суддів Конституційного Суду, що беруть участь у спецзасіданні;

• обраним на посаду заступника Голови вважається кандидат, за якого проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду;

• у разі якщо жоден із кандидатів на посаду заступника Голови не одержав необхідної кількості голосів, проводяться нові вибори з висуненням нових кандидатур, що не були включені до бюлетеня при перших виборах, у встановленому Законом та Регламентом порядку;

• спецзасідання протоколюється. Протокол засідання підписує головуючий;

• матеріали спецзасідання головуючий передає керівникові Секретаріату Конституційного Суду. Керівник Секретаріату опечатує ці матеріали у присутності головуючого і передає їх за актом на зберігання до Архіву Конституційного Суду.

Заступники Голови наділяються окремими повноваженнями Голови за його розпорядженням.

Для попереднього розгляду конституційних подань і конституційних звернень у складі Конституційного Суду утворюються дві колегії суддів, що вирішують питання щодо відкриття провадження у справах за: а) конституційними поданнями; б) конституційними зверненнями. Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду, затвердження їх складу та призначення секретарів колегій приймається на засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її. Він призначається па строк повноважень колегій відкритим голосуванням із числа кандидатур, запропонованих суддями відповідної Колегії. При призначенні ведеться протокол засідання, що передається до Архіву Конституційного Суду, а його копія - до відділу кадрів Секретаріату Конституційного Суду.

На секретаря Колегії суддів покладаються певні повноваження. Він:

• очолює Колегію та організовує її роботу з питань розгляду конституційних подань та конституційних звернень, які надійшли до Колегії суддів;

• головує на засіданні Колегії суддів;

• вносить пропозицію па засіданні Конституційного Суду про заміну судді-доповідача у справі в разі його неможливості брати участь у підготовці та розгляді матеріалів справи за конституційним поданням, конституційним зверненням;

• вносить па розгляд Конституційного Суду пропозицію щодо тимчасового введення до складу Колегії суддів судді Конституційного Суду з іншої Колегії у разі неможливості проводити протягом тривалого часу засідання Колегії через відсутність кворуму;

• звітує щоквартально про роботу Колегії суддів на засіданні Конституційного Суду;

• вирішує інші питання організації роботи Колегії суддів.

Для здійснення допоміжної роботи з питань організації внутрішньої діяльності Конституційний Суд на своєму засіданні утворює з числа суддів постійні комісії, що є його допоміжними робочими органами. Положення про постійні комісії Конституційного Суду затверджується Конституційним Судом на пленарному засіданні. Роботою постійної комісії керує її голова, який призначається Головою Конституційного Суду на трирічний строк.

Конституційний Суд може утворювати па своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права. Пропозицію подає суддя-доповідач Конституційного Суду.

Ухвалу про утворення тимчасової комісії приймають судді Конституційного Суду на пленарному засіданні. У ній встановлюється строк для підготовки висновку. Конституційний Суд передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для формулювання нею висновку. Такий висновок має містити відомості про її членів, їх фах, місце роботи, вчений ступінь та наукове звання, а також про справу, з якої дається висновок, зміст висновку, дату подання висновку, підписи членів комісії. Якщо член тимчасової комісії не погоджується з висновком у цілому або з окремими його положеннями, він подає окремий висновок або ж викладає свою думку з окремих питань. Якщо Конституційний Суд вважає положення, викладені у висновку тимчасової комісії, недостатніми для повного з'ясування обставин справи або за наявності суперечностей у висновку, він може постановити ухвалу про проведення додаткових досліджень тим же складом тимчасової комісії або утворити тимчасову комісію в іншому складі. Висновки тимчасових комісій за будь-яких обставин додаються до матеріалів справи і оцінюються на пленарному засіданні Конституційного Суду.

Важливим для організації роботи є порядок провадження у справі.

Процесуальний порядок провадження у справах має певні стадії:

а) порядок звернення до Конституційного Суду;

б) порядок попереднього розгляду звернень;

в) порядок розгляду звернень на пленарних засіданнях;

г) прийняття і введення в дію актів Конституційного Суду.

 

 

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, а також клопотання Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом у випадках конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є:

а) Президент України;

б) не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається);

в) Верховний Суд України;

г) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

д) Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом у випадках відповідності чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, Конституції України є:

а) Президент України;

б) Кабінет Міністрів України.

Щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України, є Верховна Рада України.

Суб'єктами щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є:

а) Президент України;

б) не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається);

в) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

г) Верховний Суд України;

д) Кабінет Міністрів України;

е) інші органи державної влади;

є) Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

ж) органи місцевого самоврядування.

 

 

У конституційному поданні має бути зазначено:

• повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та цим Законом;

• відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

• повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (деяких його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;

• правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (деяких його положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

• дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

• перелік матеріалів і документів, що додаються.

Саме подання та документи і матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом є:

а) громадяни України;

6) іноземці;

в) особи без громадянства;

г) юридичні особи.

У конституційному зверненні мають бути зазначені:

• прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

• відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

• статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд;

• обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

• дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

• перелік документів і матеріалів, що додаються. Звернення та документи і матеріали подаються у трьох примірниках.

Конституційне подання або конституційне звернення у будь-який час до дня його розгляду на пленарному засіданні може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду.

  [начало]|[продолжение]

[назад]|[содержание]|[следующая]