ƒержавне буд≥вництво та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ (навчальний пос≥бник). / олод≥й ј.ћ., ќл≥йник ј.ё/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

√лава IX

ќрган≥зац≥¤ роботи орган≥в судовоњ влади, прокуратури та ≥нших правоохоронних орган≥в

І1. «агальна характеристика орган≥зац≥њ роботи орган≥в судовоњ влади

–озгл¤немо конституц≥йн≥ основи пор¤дку утворенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ системи груп орган≥в судовоњ влади.

¬ ”крањн≥ п≥сл¤ прийн¤тт¤  онституц≥њ судова влада д≥Ї ¤к самост≥йна г≥лка влади.  онституц≥¤ ”крањни визначаЇ лише базов≥ положенн¤ судовоњ системи та закр≥плюЇ конституц≥йн≥ засади подальшого розвитку суд≥в та законодавства про орган≥зац≥ю ≥ д≥¤льн≥сть системи суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ. ѕравосудд¤ в ”крањн≥ зд≥йснюють  онституц≥йний —уд ”крањни та суди загальноњ юрисдикц≥њ. Ќе допускаЇтьс¤ делегуванн¤ функц≥й суд≥в, а також привласненн¤ цих функц≥й ≥ншими органами чи посадовими особами. ёрисдикц≥¤ суд≥в поширюЇтьс¤ на вс≥ правов≥дносини, що виникають в ”крањнськ≥й держав≥. як вид державноњ д≥¤льност≥ правосудд¤ пов'¤зане з вир≥шенн¤м р≥зних соц≥альних конфл≥кт≥в, в основ≥ ¤ких лежить сп≥р про право. –еал≥зуЇтьс¤ правосудд¤ шл¤хом розгл¤ду в судових зас≥данн¤х крим≥нальних, адм≥н≥стративних, цив≥льних ≥ господарських справ з додержанн¤м встановленоњ законодавством процесуальноњ форми.

ѕравосудд¤ зд≥йснюють профес≥йн≥ судд≥. Ќародов≥ ”крањни забезпечуЇтьс¤ можлив≥сть брати участь у зд≥йсненн≥ правосудд¤ через запровадженн¤ ≥нститут≥в народних зас≥дател≥в ≥ прис¤жних. судд≥ при зд≥йсненн≥ правосудд¤ незалежн≥ ≥ п≥дкор¤ютьс¤ лише законов≥. ¬они зд≥йснюють судочинство одноособове, колег≥Їю судд≥в чи судом прис¤жних на засадах:

а) законност≥;

б) р≥вност≥ ус≥х учасник≥в судового процесу перед законом ≥ судом;

в) забезпеченн¤ доведеност≥ вини;

г) змагальност≥ стор≥н та свободи в наданн≥ ними суду своњх доказ≥в ≥ у доведенн≥ перед судом њх переконливост≥;

д) п≥дтриманн¤ державного обвинуваченн¤ у суд≥ прокурором;

е) забезпеченн¤ обвинуваченому права на захист;

Ї) гласност≥ судового процесу та його повного ф≥ксуванн¤ техн≥чними засобами;

ж) забезпеченн¤ апел¤ц≥йного та касац≥йного оскарженн¤ р≥шенн¤ суду, кр≥м випадк≥в, встановлених законом;

з) обов'¤зковост≥ р≥шень суду.

«аконом можуть бути визначен≥ й ≥нш≥ засади судочинства. ќсоби, винн≥ у ви¤вленн≥ неповаги до суду, прит¤гаютьс¤ до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.

—истема суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ будуЇтьс¤ за принципами територ≥альност≥ ≥ спец≥ал≥зац≥њ. Ќайвищим судовим органом у систем≥ суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ Ї ¬ерховний —уд ”крањни. ¬ищими судовими органами спец≥ал≥зованих суд≥в Ї в≥дпов≥дн≥ вищ≥ суди. «г≥дно з  онституц≥Їю в ”крањн≥ необх≥дно створити апел¤ц≥йн≥ та м≥сцев≥ суди, пор¤док утворенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ¤ких необх≥дно врегулювати прийн¤тими законами.  онституц≥¤ заборон¤Ї створювати надзвичайн≥ та особлив≥ суди. ¬≥дпов≥дно до ст. 12 розд≥лу XV  онституц≥њ ”крањни "ѕерех≥дн≥ положенн¤" в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ судово-правова реформа з метою приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть з  онституц≥Їю ”крањни 1996 р. матер≥ального ≥ процесуального законодавства, що закр≥плюЇ, регулюЇ та охорон¤Ї правов≥дносини у сфер≥ формуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ судовоњ влади в ”крањн≥. –озроблена на п≥дстав≥ чинноњ  онституц≥њ  онцепц≥¤ судово-правовоњ реформи передбачаЇ систему суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ, що побудована за принципами територ≥альност≥ ≥ спец≥ал≥зац≥њ:

а) м≥сцев≥ суди;

б) апел¤ц≥йн≥ суди;

в) в≥йськов≥ суди;

г) господарськ≥ суди;

д) вищ≥ суди.

ќчолюЇ систему суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ ¬ерховний —уд ”крањни.

ƒо м≥сцевих суд≥в включають районн≥ (м≥ськ≥) суди, в ¤ких розгл¤дають у перш≥й ≥нстанц≥њ вс≥ цив≥льн≥ та адм≥н≥стративн≥ справи одноособове профес≥йн≥ судд≥.  рим≥нальн≥ справи, де законом передбачено позбавленн¤ вол≥, розгл¤дають:

а) до п'¤ти рок≥в включно - одноособове;

б) до дес¤ти рок≥в включно - судом у склад≥ одного профес≥йного судд≥ ≥ двох народних зас≥дател≥в;

в) понад дес¤ть рок≥в - судом у склад≥ судд≥ ≥ шести прис¤жних (суд прис¤жних).

ћ≥сцев≥ суди розгл¤дають цив≥льн≥, адм≥н≥стративн≥ та крим≥нальн≥ справи. Ќа судд≥в з адм≥н≥стративних справ покладаЇтьс¤ обов'¤зок зд≥йснювати судовий контроль за правом≥рн≥стю процесуальних д≥й ≥ р≥шень орган≥в д≥знанн¤ та досудового сл≥дства.

јпел¤ц≥йн≥ суди утворюютьс¤ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥. ¬они розгл¤дають апел¤ц≥њ на р≥шенн¤ м≥сцевих суд≥в колег≥альне у склад≥ трьох профес≥йних судд≥в в≥дд≥ленн¤ у цив≥льних, адм≥н≥стративних чи крим≥нальних справах. √олова апел¤ц≥йного суду чи один ≥з заступник≥в, ¤кого в≥н призначить, вир≥шують питанн¤ про дозв≥л в≥дпов≥дним п≥дрозд≥лам на негласне проникненн¤ у прим≥щенн¤, в≥зуальне спостереженн¤ чи отриманн¤ ≥нформац≥њ по каналах зв'¤зку чи з телеграфно-поштових в≥дправлень або з застосуванн¤м ≥нших техн≥чних засоб≥в.

¬≥йськов≥ суди гарн≥зон≥в, рег≥он≥в ≥ ¬≥йськово-ћорських —ил розгл¤дають лише справи про в≥йськов≥ злочини, вчинен≥ в≥йськовослужбовц¤ми, та скарги в≥йськовослужбовц≥в на неправом≥рн≥ д≥њ в≥йськових посадових ос≥б та орган≥в в≥йськового управл≥нн¤. ”с≥ справи у перш≥й ≥нстанц≥њ розгл¤дають в≥йськов≥ суди гарн≥зон≥в. јпел¤ц≥йними судами Ї в≥йськов≥ суди рег≥он≥в ≥ ¬≥йськово-ћорських —ил. ќчолюЇ систему в≥йськових суд≥в ¬ищий в≥йськовий суд.

—истему господарських суд≥в в ”крањн≥ становл¤ть господарськ≥ суди јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤, окружн≥ та ¬ищий господарський суд. ” перш≥й ≥нстанц≥њ одноособове чи колег≥альне у склад≥ трьох судд≥в господарськ≥ суди јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ розгл¤дають ус≥ господарськ≥ справи. ќкружн≥ суди охоплюють к≥лька областей за рег≥онами («ах≥дного, —х≥дного, ÷ентрального, ѕ≥вденного), ¤к≥ Ї апел¤ц≥йною ≥нстанц≥Їю щодо вищезгаданих господарських суд≥в. ” касац≥йному пор¤дку або за новови¤вленими обставинами р≥шенн¤ цих суд≥в можуть бути перегл¤нут≥ ¬ищим господарським судом ”крањни.

¬ерховний —уд ”крањни в≥дпов≥дно до  онцепц≥њ включаЇ в себе так≥ вищ≥ суди:

а) цив≥льний;

б) господарський;

в) адм≥н≥стративний;

г) крим≥нальний;

д) в≥йськовий.

¬ищ≥ суди справ у перш≥й ≥нстанц≥њ не розгл¤дають ≥ Ї касац≥йною ≥нстанц≥Їю дл¤ м≥сцевих та апел¤ц≥йних суд≥в.

ћинуло вже понад три роки з в≥дведених п'¤ти на проведенн¤ судово-правовоњ реформи, "але в≥дчутних зрушень не видно. Ѕагато що, коли не все, впираЇтьс¤ у в≥дсутн≥сть закону про судовий устр≥й", - в≥дм≥тив Ћ. ƒ.  учма на IV з'њзд≥ судд≥в ”крањни 15 грудн¤ 1999 р. јктив≥зац≥¤ проведенн¤ судово-правовоњ реформи спри¤тиме пол≥пшенню орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ судовоњ влади.

 

“аким чином, дл¤ реал≥зац≥њ конституц≥йно-правових норм з питань судово-правовоњ реформи необх≥дно прийн¤ти ц≥лий комплекс нормативно-правових акт≥в на р≥вн≥ закон≥в та п≥дзаконних акт≥в, у тому числ≥ ≥ процесуальних, що встановлюють пор¤док утворенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ поки що не≥снуючих судових орган≥в та њх структурних п≥дрозд≥л≥в.

[назад]|[содержание]|[следующа¤]