Державне будівництво та місцеве самоврядування (навчальний посібник). /Колодій А.М., Олійник А.Ю/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующая]

Глава IX

Організація роботи органів судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів

§6. Організація роботи прокуратури України

[начало]|[продолжение]

При здійсненні загального нагляду прокурор має певні повноваження, а саме:

а) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, може входити у приміщення державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи належності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено;

б) може мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію;

в) вимагати подання у прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою;

г) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності та заходи щодо її забезпечення;

д) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення фахівців для проведення перевірок, відомчих та позавідомчих експертиз;

е) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

У разі виявлення порушень закону, прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

а) опротестувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів, інших органів виконавчої влади, виконавчих і розпорядчих органів на місцях, місцевих рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також акти і дії їх посадових осіб;

б) вносити подання або заявляти протест на рішення місцевих рад до відповідного суду залежно від характеру порушень;

в) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

г) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

д) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та причин і умов, що їм сприяли;

е) звертатися до суду або арбітражного суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Формами і методами впливу прокурора при здійсненні загального нагляду є:

а) протест;

б) припис;

в) подання;

г) постанова.

Протест - це письмовий документ, що вноситься прокурором (його заступником) на акт, який суперечить законові, до органу, що його видав, або до вищестоящого органу. Такий самий порядок пред'явлення протесту на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті ставиться питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконних діянь посадової особи, вжиття заходів щодо поновлення порушеного права. Протест зупиняє дію такого акта і підлягає обов'язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у 10-депний строк після його надходження і в цей же строк про наслідки розгляду протесту має бути повідомлений прокурор. При відхиленні протесту або ухиленні від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним. Таку заяву може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Дія акта зупиняється з моменту подання заяви до суду.

Письмовий припис про усунення порушень закону - це письмова вказівка, що вноситься прокурором (заступником ) до органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Він вноситься у разі, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві. Суб'єкти, яких стосується припис, можуть його оскаржити вищестоящому прокуророві, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів і винести своє рішення, яке є остаточним.

Подання виносить прокурор (заступник) з вимогами усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяють, до державного органу, органу місцевого самоврядування, громадської організації або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розглядові. Про вжиття відповідних заходів щодо усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про їх наслідки має бути повідомлено прокуророві не пізніше як у місячний строк.

У разі коли подання внесено до колегіального органу, цей орган повідомляє про день засідання прокуророві, який має право особисто взяти участь у його розгляді.

Постанова про дисциплінарне чи адміністративне провадження - це письмовий документ прокурора (заступника) у разі порушення закону посадовою особою або громадянином. Залежно від характеру порушення закону може бути винесена мотивована постанова про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Названа постанова підлягає розглядові повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

До вищеназваних документів пред'являються певні вимоги, а саме в них обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

Здійснюючи загальний нагляд, прокурор повноважний вирішувати деякі питання, що випливають з міждержавних угод. Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги має право:

а) вирішувати питання про порушення і розслідування кримінальних справ;

б) проводити дізнання:

в) видавати злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів;

г) направляти повідомлення про наслідки кримінального переслідування та вирішувати інші питання, передбачені такими угодами.

Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за наявності передбачених законом підстав мають право давати санкцію на затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.

Під час здійснення своїх повноважень прокурори мають право викликати до прокуратури громадян. Особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній заробіток за час, затрачений у зв'язку з викликом, за рахунок державного бюджету. Підставою для оплати і відсутності на роботі є повістка з відповідною відміткою прокуратури.

Виплата винагороди експертам, перекладачам та іншим спеціалістам, а також витрат, пов'язаних з їх викликом до прокуратури, проводиться за рахунок державного бюджету. У такому самому порядку відшкодовуються збитки обвинуваченим, проти яких справу було припинено за реабілітуючими обставинами чи вони були виправдані судом.

Прокурори здійснюють нагляд за законністю у діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, і проводять дізнання, попереднє слідство та інші дії при здійсненні боротьби зі злочинністю.

Завданням такого нагляду є сприяння:

а) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

б) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинені злочинні дії;

в) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

г) охороні прав і законних інтересів людини і громадянина, що перебувають під слідством;

д) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, щоб органи дізнання і попереднього слідства:

а) додержувалися передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ та строків провадження слідства і тримання під вартою;

б) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження усіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують підозрюваного чи обвинуваченого, пом'якшують чи обтяжують його відповідальність;

в) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів щодо їх усунення.

Ці повноваження визначаються кримінально-процесуальним законодавством. Прокурор може доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Як зазначалося вище, за прокурором на перехідний період строком до п'яти років зберігається право давати санкції на арешт підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину.

Таке право належить:

а) Генеральному прокуророві України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняним до них прокурорам та їх заступникам;

б) міським, районним, районним у містах та іншим, прирівняним до них, прокурорам;

в) заступникам прокурорів міст і районів, районів у містах з населенням понад 150 тисяч, якщо це обумовлено спеціальним наказом Генерального прокурора України.

Даючи санкцію, прокурор зобов'язаний перевірити наявність для цього підстав, передбачених законом, а саме:

а) ретельно ознайомитися з усіма матеріалами, що містять підстави для взяття під варту;

б) у разі потреби особисто допитати підозрюваного або обвинуваченого;

в) у разі, коли підозрюваний чи обвинувачений неповнолітні, прокурор зобов'язаний його допитати.

Кожен випадок дачі прокурором санкції на арешт може бути оскаржено заарештованим, його захисником, законним представником неповнолітнього до суду.

Прокурор (заступник) мають право давати обов'язкові для виконання органами дізнання і попереднього слідства вказівки щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, якщо вони даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Прокурор (заступник) можуть подати чи підтримати поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування заподіяних злочином збитків з метою захисту інтересів держави, людини і громадянина, якщо останні за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права самостійно.

Прокурор має певні повноваження і здійснює передбачені законодавством завдання в судовому процесі. Він, беручи участь у розгляді справ у судах і додержуючись принципу незалежності суддів та підкорення їх лише законові, сприяє:

а) виконанню суддями вимог закону про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справ;

б) ухваленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

З цією метою він може вступити у справу на будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства. Прокурор зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Він має рівні права з іншими учасниками судового засідання. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються Законом України "Про прокуратуру" та процесуальним законодавством України.

Конституційним обов'язком прокурора в суді є підтримання державного обвинувачення. Він бере участь у судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор:

а) бере участь у дослідженні доказів;

б) подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному;

в) керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів.

Якщо прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитися від обвинувачення.

Законодавство надає право прокуророві (заступникам) вносити касаційне й окреме подання на вироки, рішення, ухвали і постанови СУДУ (судів) у межах їх компетенції, незалежно від їх участі у розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційні й окремі подання лише у справах, у розгляді яких вони брали участь.

Прокурор (заступник) має право у межах своєї компетенції витребувати із суду будь-яку справу або категорію справ, за якими вироки, рішення, ухвали або постанови набрали законної сили, для пред'явлення протесту. Суб'єктами права пред'явлення протесту на акти судів (суддів), які набрали чинності, є:

• Генеральний прокурор України ( його заступники) - на акти будь-якого суду (судді) України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України та Президії Вищого арбітражного Суду України;

• прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя ( їх заступники) - на акти районного, міського, районного у місті суду (судді) та ухвали судових колегій відповідно Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського судів, а також на рішення арбітражних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Протест на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути заявлено районним, міським, районним у місті прокурорами або вищестоящими прокурорами та їх заступниками. Усі протести заявляються за наявності підстав для перегляду справи у порядку судового нагляду.

Прокурором, який заявив протест, та вищестоящим прокурором (його заступником) до початку розгляду справи судом можуть бути доповнені чи змінені або відкликані протести, касаційні й окремі подання, ухвали та постанови. Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право відкликати із суду кримінальну справу, за якою обвинувачений ще не відданий до суду. Ці прокурори за наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право водночас із витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку, ухвали і постанови суду, але на строк не більш як три місяці або до розгляду протесту у суді. Зупинити виконання відповідного рішення, ухвали і постанови суду до закінчення провадження у справі можуть прокурори та їх заступники, яким надано право заявляти протест у цивільній справі, у справі про адміністративне правопорушення або справі, розглянутій арбітражним судом, і які витребували цю справу.

Прокурори здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи людини і громадянина.

Предметом такого нагляду є додержання:

а) законності у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують кримінальні покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом;

б) встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах;

в) їх прав і виконання ними своїх обов'язків під час перебування у вищезгаданих місцях.

При здійсненні нагляду прокурор має такі повноваження:

а) У будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитися з документами, па підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

б) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

в) зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.

Є обов'язковими і підлягають негайному виконанню постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру.

Таким чином. Конституція і чинне законодавство передбачають певний порядок організації і діяльності органів прокуратури. Значна частина законів не відповідає нормам Конституції України 1996 р. і найближчим часом має бути приведена у відповідність з Основним Законом. Це сприятиме зміцненню законності у цілому в державі, громадянському суспільстві і, зокрема, у системі правоохоронних органів.

[начало]|[продолжение]

[назад]|[содержание]|[следующая]