Державне будівництво та місцеве самоврядування (навчальний посібник). /Колодій А.М., Олійник А.Ю/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующая]

Глава IX

Організація роботи органів судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів

§5. Організація роботи Вищої ради юстиції

[начало]|[продолжение]

Відповідно до Конституції в Україні утворюється і діє Вища рада юстиції. Вона складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів. До її складу входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

До відання Вищої ради юстиції належать:

• внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

• прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

• здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

• розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Порядок діяльності Вищої ради юстиції закріплюється і регулюється Законом України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 р. та регламентом Вищої ради юстиції. Закон визначає, що Вища рада юстиції - це колегіальний, незалежний конституційний орган, що відповідає за:

а) 4іормувапня високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі;

б) прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. Вона є юридичною особою. Видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.

Структурно Вища рада юстиції складається з Голови, заступника, секретарів секцій і членів. Для попереднього вивчення матеріалів у ній утворюються такі секції:

а) з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

б) для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

 Голова, заступник Голови, секретарі її секцій працюють на постійній основі.

 

Керує Вищою радою юстиції її Голова. Він обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому її засіданні таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до її складу за посадою. Перше засідання Вищої ради юстиції відкриває і веде Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а у разі його відсутності - Міністр юстиції України. Обраним на посаду Голови вважається кандидат, за якого проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Голова Вищої ради юстиції представляє її у відносинах з іншими органами та організаціями та має інші повноваження, а саме:

• організовує її роботу та головує на її засіданнях;

• координує роботу секцій і членів Вищої ради юстиції;

• призначає її засідання;

• надсилає подання про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади;

• здійснює загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;

• розпоряджається бюджетними асигнуваннями, які виділено на утримання і забезпечення її діяльності;

• здійснює інші повноваження, передбачені законами і її регламентом.

Заступник Голови Вищої ради юстиції обирається у такому самому порядку, що й Голова, для виконання обов'язків Голови у разі його відсутності та забезпечення підготовки справ до розгляду, здійснення інших повноважень, передбачених законом і регламентом Вищої ради юстиції.

Новоутворена Вища рада юстиції на першому своєму засіданні приймає рішення про утворення секцій та про їх персональний склад. Організацію роботи секції здійснює її секретар, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до неї за посадою. Секція приймає висновки у межах її компетенції та подає їх на розгляд Вищої ради юстиції.

Організаційною формою роботи Вищої ради юстиції є її засідання та засідання її секцій. Правомочним засідання є тоді, коли на ньому присутні не менш як дві третини від конституційного складу Вищої ради юстиції. Засідання проводяться відкрито. За рішенням більшості від її конституційного складу можуть проводитися закриті засідання. На засіданні ведеться протокол. Вони можуть стенографуватися чи фіксуватися іншими аудіо - і відео-технічними засобами.

Вища рада юстиції приймає такі правозастосовні акти:

а) подання про призначення суддів;

б) подання про звільнення суддів з посади;

в) рішення про порушення вимог щодо несумісності;

г) рішення про дисциплінарну відповідальність;

д) рішення за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

е) рішення про звільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених законом.

Крім актів правозастосування, Вища рада юстиції приймає деякі процедурні акти, а саме:

а) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;

б) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;

в) рішення про відмову у поданні про призначення;

г) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;

д) інші процедурні акти, необхідні для здійснення її функцій.

Рішення, подання та інші акти приймаються більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено законом. Вони приймаються у приміщенні, в якому можуть бути присутніми тільки члени Вищої ради юстиції і забороняється присутність інших осіб.

Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три чверті від її складу. З розгляду питань секція приймає висновки. Вони приймаються більшістю її членів, які взяли участь у засіданні.

Закон передбачає певні випадки, за яких члену Вищої ради юстиції може бути заявлений відвід чи він сам повинен заявити самовідвід. До таких випадків закон відносить такі підстави:

а) якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи;

б) коли він є родичем особи, стосовно якої розглядається питання;

в) якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

Відвід може бути заявлений особою:

а) за поданням якої розглядатиметься питання;

б) стосовно якої вирішується питання;

в) що подала скаргу.

Відвід може бути заявлено у будь-який час до прийняття Вищою радою юстиції рішення. Він має бути мотивований і викладений у письмовій формі. Вища рада юстиції про відвід (самовідвід) приймає рішення більшістю її членів, які беруть участь у засіданні, таємно у  кімнаті для нарад, за відсутності члена Вищої ради юстиції, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

Для здійснення своїх повноважень Вища рада юстиції може витребовувати та одержувати необхідну інформацію та судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань. Судові справи, розгляд яких не закінчено, надаються її членам на їх вимогу для ознайомлення у зв'язку з виконанням доручень з перевірки конкретних справ Голови або заступника Голови Вищої ради юстиції. Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, брати участь у їх з'ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Закон встановлює юридичну відповідальність посадових осіб за невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання Вищій раді юстиції витребуваних документів та матеріалів.

Таким чином, чинне законодавство встановлює структуру Вищої ради юстиції, компетенцію її посадових осіб та робочих органів і види актів, які вона приймає на своїх засіданнях і на засіданнях секцій.

Далі розглянемо організацію роботи Вищої ради юстиції при вирішенні деяких питань щодо:

• формування суддівського корпусу;

• розгляду питань про звільнення суддів;

• вирішення питань про порушення вимог законодавства стосовно несумісності суддів і прокурорів;

• дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів;

• розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів.

Вища рада юстиції бере участь у формуванні суддівського корпусу шляхом розгляду і прийняття рішення щодо подання про призначення на посаду судді вперше. За рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів вона вносить подання Президенту України про призначення громадянина України на посаду судді.

До такого подання додаються документи:

а) рекомендація кваліфікаційної комісії;

б) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді;

в) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання;

г) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді;

д) рецензія на реферат;

е) копія декларації про доходи за останній рік.

[начало]|[продолжение]

[назад]|[содержание]|[следующая]