ƒержавне буд≥вництво та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ (навчальний пос≥бник). / олод≥й ј.ћ., ќл≥йник ј.ё/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

√лава IX

ќрган≥зац≥¤ роботи орган≥в судовоњ влади, прокуратури та ≥нших правоохоронних орган≥в

І6. ќрган≥зац≥¤ роботи прокуратури ”крањни

[начало]|[продолжение]

ѕрокуратура ”крањни становить Їдину систему орган≥в, на ¤к≥ покладаютьс¤:

Х п≥дтриманн¤ державного обвинуваченн¤ в суд≥;

Х представництво ≥нтерес≥в громад¤нина або держави в суд≥ у випадках, визначених законом;

Х нагл¤д за додержанн¤м закон≥в органами, ¤к≥ провод¤ть оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть, д≥знанн¤, досудове сл≥дство;

Х нагл¤д за додержанн¤м закон≥в при виконанн≥ судових р≥шень у крим≥нальних справах, а також при застосуванн≥ ≥нших заход≥в примусового характеру, пов'¤заних з обмеженн¤м особистоњ свободи громад¤н.

ќрган≥зац≥¤ ≥ пор¤док д≥¤льност≥ орган≥в прокуратури ”крањни визначаютьс¤ законом. Ќа перех≥дний пер≥од в ”крањн≥ д≥Ї «акон ”крањни "ѕро прокуратуру" в≥д 5 листопада 1991 р. «г≥дно з цим законом прокуратура ”крањни:

Х становить Їдину централ≥зовану систему, ¤ку очолюЇ √енеральний прокурор ”крањни, з п≥дпор¤дкуванн¤м нижчесто¤щих прокурор≥в вищесто¤щим;

Х зд≥йснюЇ своњ повноваженн¤ на п≥дстав≥ додержанн¤  онституц≥њ ”крањни та чинних на територ≥њ республ≥ки закон≥в незалежно в≥д будь-¤ких орган≥в державноњ влади, посадових ос≥б, а також р≥шень громадських об'Їднань чи њх орган≥в;

Х захищаЇ у межах своЇњ компетенц≥њ права ≥ свободи громад¤н на засадах њх р≥вност≥ перед законом, незалежно в≥д нац≥онального чи соц≥ального походженн¤, мови, осв≥ти, ставленн¤ до рел≥г≥њ, пол≥тичних переконань, службового чи майнового стану та ≥нших ознак;

Х вживаЇ заход≥в до усуненн¤ порушень закону, в≥д кого б вони не виходили, поновленн¤ порушених прав ≥ прит¤гненн¤ у встановленому законом пор¤дку до в≥дпов≥дальност≥ ос≥б, ¤к≥ допустили ц≥ порушенн¤;

Х д≥Ї гласно, ≥нформуЇ державн≥ органи влади, громадськ≥сть про стан законност≥ та заходи щодо њњ зм≥цненн¤.

ѕрац≥вники прокуратури не можуть належати до будь-¤ких пол≥тичних парт≥й чи рух≥в.

—истему орган≥в прокуратури становл¤ть:

 

ƒо орган≥в в≥йськових прокуратур належать в≥йськов≥ прокуратури:

 а) рег≥он≥в;

б) „орноморського флоту;

в) ¬≥йськово-ћорських —ил ”крањни (на правах обласних);

г) в≥йськов≥ прокуратури гарн≥зон≥в (на правах м≥ських).

—труктуру √енеральноњ прокуратури ”крањни та ѕоложенн¤ про њњ структурн≥ п≥дрозд≥ли затверджуЇ √енеральний прокурор ”крањни, ¤кий њњ очолюЇ.

¬≥н затверджуЇ штатну чисельн≥сть орган≥в прокуратури ”крањни у межах фонду зароб≥тноњ плати.

” √енеральн≥й прокуратур≥ ”крањни утворюЇтьс¤ колег≥¤ у склад≥

√енерального прокурора ”крањни (голова),

його першого заступника,

заступник≥в,

прокурора јвтономноњ –еспубл≥ки  рим,

≥нших кер≥вних прац≥вник≥в орган≥в прокуратури.

ѕерсональний склад колег≥њ затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м √енерального прокурора ”крањни.

√енеральна прокуратура ”крањни разом з ћ≥н≥стерством внутр≥шн≥х справ ”крањни та ≥ншими за≥нтересованими м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами за погодженн¤м з ƒержавним ком≥тетом статистики ”крањни розробл¤ють систему та методику Їдиного обл≥ку ≥ статистичноњ зв≥тност≥ про злочинн≥сть, розкритт¤ ≥ розсл≥дуванн¤ злочин≥в.

ѕрокуратуру ”крањни очолюЇ √енеральний прокурор ”крањни, ¤кий призначаЇтьс¤ на посаду за згодою ¬ерховноњ –ади ”крањни та зв≥льн¤Їтьс¤ з посади ѕрезидентом ”крањни. ¬ерховна –ада ”крањни може висловити недов≥ру √енеральному прокуроров≥ ”крањни, що маЇ насл≥дком його в≥дставку з посади. —трок його повноважень - п'¤ть рок≥в.

¬≥н:

Х спр¤мовуЇ роботу орган≥в прокуратури та зд≥йснюЇ контроль за њх д≥¤льн≥стю;

Х призначаЇ першого заступника, заступник≥в √енерального прокурора ”крањни, кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в, головного бухгалтера, ≥нших прац≥вник≥в √енеральноњ прокуратури ”крањни;

Х затверджуЇ структуру ≥ штатну чисельн≥сть п≥дпор¤дкованих орган≥в прокуратури, розпод≥л¤Ї кошти на њх утриманн¤:

Х призначаЇ за погодженн¤м з ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим прокурора јвтономноњ –еспубл≥ки  рим;

Х призначаЇ заступник≥в прокурора јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, прокурор≥в областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤, њх заступник≥в, м≥ських, районних, м≥жрайонних, а також прир≥вн¤них до них ≥нших прокурор≥в;

Х в≥дпов≥дно до законодавства визначаЇ пор¤док прийн¤тт¤, перем≥щенн¤ та зв≥льненн¤ прокурор≥в, сл≥дчих прокуратури та ≥нших фах≥вц≥в, за вин¤тком ос≥б, призначенн¤ ¤ких передбачено законом;

Х в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни видаЇ обов'¤зков≥ дл¤ вс≥х орган≥в прокуратури накази, розпор¤дженн¤, затверджуЇ .положенн¤ та ≥нструкц≥њ;

Х присвоюЇ класн≥ чини зг≥дно з ѕоложенн¤м про класн≥ чини прац≥вник≥в прокуратури. ¬носить поданн¤ ѕрезидентов≥ ”крањни про присвоЇнн¤ класних чин≥в державного радника юстиц≥њ 1, 2 ≥ 3-го клас≥в.

¬каз≥вки √енерального прокурора ”крањни з питань розсл≥дуванн¤ Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма органами д≥знанн¤ ≥ попереднього сл≥дства. Ќакази та ≥нш≥ акти √енерального прокурора ”крањни нормативного характеру у раз≥ нев≥дпов≥дност≥ њх  онституц≥њ або ≥ншим законам ”крањни можуть бути скасован≥:

а) ѕрезидентом ”крањни:

б) в≥дпов≥дним судом у пор¤дку, передбаченому законом;

в) самим √енеральним прокурором ”крањни.

√енеральний прокурор ”крањни, його заступники мають право брати участь у зас≥данн¤х ¬ерховноњ –ади ”крањни, њњ ком≥тет≥в ≥ ком≥с≥й та ≥нших орган≥в ¬ерховноњ –ади ”крањни,  онституц≥йного —уду ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, колег≥й м≥н≥стерств, ком≥тет≥в та ≥нших орган≥в центральноњ виконавчоњ влади з≥ спец≥альним статусом. ”часть √енерального прокурора ”крањни, його заступника в зас≥данн≥ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни ≥ пленуму ¬ищого арб≥тражного —уду ”крањни, прокурора јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або його заступника у зас≥данн≥ презид≥њ ¬ерховного —уду јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, прокурора област≥, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ або њх заступник≥в у зас≥данн¤х презид≥й обласного,  ињвського ≥ —евастопольського м≥ських суд≥в Ї обов'¤зковою. √енеральний прокурор ”крањни маЇ право вносити на розгл¤д ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни поданн¤ щодо роз'¤снень судам з питань застосуванн¤ закон≥в при розгл¤д≥ крим≥нальних, цив≥льних справ ≥ справ про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤.

ƒо Їдиноњ системи орган≥в прокуратури, що забезпечують нагл¤д за додержанн¤м законност≥ на м≥сц¤х, вход¤ть прокуратури

јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤,

районн≥, м≥жрайонн≥, м≥ськ≥ ≥ районн≥ в м≥ст≥ прокуратури.

ѓх очолюють в≥дпов≥дн≥ прокурори. ѕрокурори јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ та ≥нш≥ прокурори (на правах обласних):

а) призначають на посади ≥ зв≥льн¤ють прац≥вник≥в, кр≥м тих, ¤ких призначаЇ √енеральний прокурор ”крањни;

б) за погодженн¤м з √енеральним прокурором ”крањни внос¤ть зм≥ни до встановлених штат≥в п≥длеглих њм прокуратур у межах затвердженоњ чисельност≥ та фонду зароб≥тноњ плати.

” цих прокуратурах утворюютьс¤ колег≥њ у склад≥ прокурора (голова), його заступник≥в, ≥нших кер≥вних прац≥вник≥в. ѕерсональний склад колег≥њ затверджуЇ √енеральний прокурор ”крањни.

Ќа перех≥дний пер≥од у √енеральн≥й прокуратур≥ ”крањни, прокуратур≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим збер≥гаЇтьс¤ функц≥¤ попереднього розсл≥дуванн¤ ≥ Ї старш≥ сл≥дч≥ в особливо важливих справах ≥ сл≥дч≥ в особливо важливих справах.

” прокуратурах областей, м≥ст та ≥нших прир≥вн¤них до них прокуратурах можуть бути сл≥дч≥ в особливо важливих справах ≥ старш≥ сл≥дч≥. ” районних, м≥жрайонних, м≥ських прокуратурах д≥ють старш≥ сл≥дч≥ ≥ сл≥дч≥. —л≥дч≥ прокуратури провод¤ть попереднЇ сл≥дство у справах про д≥¤нн¤, що м≥ст¤ть ознаки злочину, в≥днесен≥ законом до њх п≥дв≥домчост≥, а також в ≥нших справах, переданих њм прокурором.

 олег≥њ прокуратур Ї дорадчими органами ≥ розгл¤дають найважлив≥ш≥ питанн¤, що стосуютьс¤:

а) додержанн¤ законност≥;

б) стану правопор¤дку;

в) д≥¤льност≥ орган≥в прокуратури;

г) виконанн¤ наказ≥в √енерального прокурора ”крањни;

д) кадрових питань;

е) заслуховують зв≥ти п≥дпор¤дкованих прокурор≥в, начальник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в та ≥нших прац≥вник≥в прокуратури.

Ќа зас≥данн¤х колег≥й можуть заслуховуватис¤ пов≥домленн¤ ≥ по¤сненн¤:

а) кер≥вник≥в м≥н≥стерств, ≥нших орган≥в державноњ виконавчоњ влади;

б) результат≥в нагл¤ду та контролю за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, њх об'Їднань, ≥нших посадових ос≥б з приводу порушень законодавства.

–≥шенн¤ колег≥й довод¤тьс¤ до в≥дома прац≥вник≥в орган≥в прокуратури. ” раз≥ розб≥жностей м≥ж прокурором ≥ колег≥Їю в≥н проводить у житт¤ своЇ р≥шенн¤. ѕро розб≥жност≥ √енеральний прокурор ”крањни допов≥даЇ ѕрезидентов≥ ”крањни, а ≥нш≥ прокурори - √енеральному прокуроров≥ ”крањни. „лени колег≥њ √енеральноњ прокуратури можуть пов≥домити свою особисту думку ѕрезидентов≥ ”крањни, а член колег≥њ ≥нших прокуратур - √енеральному прокуроров≥ ”крањни. ѕрокурор јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, його заступники мають право брати участь у зас≥данн¤х ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, њњ презид≥њ, пост≥йних ком≥с≥й та ≥нших орган≥в ¬ерховноњ –ади, –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, колег≥й м≥н≥стерств та республ≥канських ком≥тет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, а також м≥сцевих рад, њх виконавчих ком≥тет≥в, ком≥с≥й, державних орган≥в виконавчоњ влади.

ѕрокурори областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤, районн≥, м≥жрайонн≥, м≥ськ≥ та ≥нш≥ прир≥вн¤н≥ до них прокурори, заступники ≥ пом≥чники прокурор≥в мають право брати участь у зас≥данн¤х рад в≥дпов≥дного р≥вн¤, њх виконавчих орган≥в, м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади.

ѕрокурори не можуть входити до ком≥с≥й, ком≥тет≥в та ≥нших колег≥альних орган≥в, утворюваних м≥сцевими радами або њх виконавчими органами. ¬они продовжують виконувати в≥дпов≥дно до чинних закон≥в функц≥ю нагл¤ду за додержанн¤м ≥ застосуванн¤м закон≥в (загальний нагл¤д) та функц≥ю попереднього сл≥дства до введенн¤ в д≥ю закон≥в, що регулюють д≥¤льн≥сть державних орган≥в щодо контролю за додержанн¤м закон≥в, та до сформуванн¤ системи досудового сл≥дства ≥ введенн¤ в д≥ю закон≥в, що регулюють його функц≥онуванн¤. «а прокурорами прот¤гом п'¤ти рок≥в п≥сл¤ 28 червн¤ 1996 р.. тобто з дн¤ набранн¤ чинност≥  онституц≥Їю ”крањни, збер≥гаЇтьс¤ ≥снуючий пор¤док арешту, триманн¤ п≥д вартою ≥ затриманн¤ ос≥б, п≥дозрюваних у вчиненн≥ злочину, а також пор¤док проведенн¤ огл¤ду та обшуку житла або ≥ншого волод≥нн¤ особи.

¬ажливим напр¤мом д≥¤льност≥ √енеральноњ прокуратури ”крањни ≥ п≥длеглих прокуратур Ї прокурорський нагл¤д. ќрган≥зац≥¤ прокурорського нагл¤ду маЇ св≥й предмет, форми ≥ методи зд≥йсненн¤. –озр≥зн¤ють к≥лька вид≥в прокурорського нагл¤ду, а саме:

а) загальний (збер≥гаЇтьс¤ на перех≥дний пер≥од);

б) за додержанн¤м закон≥в органами, що ведуть боротьбу з≥ злочинн≥стю;

в) участь прокурора у розгл¤д≥ справ у судах;

г) за додержанн¤м закон≥в у м≥сц¤х застосуванн¤ заход≥в примусового характеру.

ѕредметом загального нагл¤ду Ї:

а) в≥дпов≥дн≥сть акт≥в, ¤к≥ видаютьс¤ вс≥ма органами, п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми та посадовими особами вимогам  онституц≥њ ”крањни та чинним законам;

б) додержанн¤ закон≥в, що регулюють ≥ндив≥дуальну свободу ≥ особисту недоторканн≥сть та ≥нш≥ громад¤нськ≥, пол≥тичн≥, соц≥альн≥, економ≥чн≥, еколог≥чн≥, с≥мейн≥, культурн≥, особист≥ права ≥ свободи людини ≥ громад¤нина, захист њх чест≥ ≥ г≥дност≥, ¤кщо законом не передбачений ≥нший пор¤док захисту цих прав;

в) додержанн¤ закон≥в, що стосуютьс¤ економ≥чних, м≥жнац≥ональних в≥дносин, охорони навколишнього середовища, митниц≥ та зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

ѕерев≥рка њх виконанн¤ проводитьс¤ за за¤вами та ≥ншими пов≥домленн¤ми про порушенн¤ законност≥, що вимагають прокурорського реагуванн¤, а за на¤вност≥ привод≥в - також з власноњ ≥н≥ц≥ативи прокурора. ѕрокуратура не п≥дм≥н¤Ї органи в≥домчого управл≥нн¤ та контролю ≥ не втручаЇтьс¤ у господарську д≥¤льн≥сть, ¤кщо така д≥¤льн≥сть не суперечить чинному законодавству.

[начало]|[продолжение]

[назад]|[содержание]|[следующа¤]