Державне будівництво та місцеве самоврядування (навчальний посібник). /Колодій А.М., Олійник А.Ю/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующая]

Глава IX

Організація роботи органів судової влади, прокуратури та інших правоохоронних органів

§5. Організація роботи Вищої ради юстиції

[начало]|[продолжение]

Розгляд кандидатури на посаду судді здійснюється персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчалися матеріали щодо кандидата. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею приймається па засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням і вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Питання про звільнення з посади суддів може розглядатися за зверненням:

а) народного депутата України;

б) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

в) відповідної кваліфікаційної комісії суддів;

г) члена Вищої ради юстиції. Не може брати участь у голосуванні при прийнятті рішення член Вищої ради юстиції, який порушив питання про звільнення з посади судді перед Вищою радою юстиції.

Закон закріплює подання про звільнення судді за:

а) загальними обставинами;

б) особливими обставинами.

Загальні обставини мають місце у разі:

а) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

б) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

в) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

 г) припинення його громадянства;

д) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

е) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за звичайних обставин приймається на її засіданні більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про його звільнення до органу, який його призначив або обрав, після обов'язкового попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді та перевірки того, чи не мав місце сторонній вплив па нього або чи не було психічного чи фізичного примусу щодо судді, який подав заяву.

Особливими обставинами закон вважає:

а) порушення суддею вимог щодо несумісності;

б) порушення суддею присяги;

в) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

Питання про звільнення судді за особливих обставин Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. Рішення щодо звільнення судді за особливих обставин приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, що брали участь у голосуванні, а у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього - більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Питання про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією та законами України, Вища рада юстиції розглядає на своєму засіданні і може прийняти такі рішення про визнання:

а) заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений нею строк визначитися з питанням про продовження роботи па посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю і повідомити про це Вищу раду юстиції;

б) порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і надіслати подання відповідним органам про звільнення їх з посади.

Суб'єктами звернення стосовно порушення вимог законодавства щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть бути:

а) народний депутат України;

б) Голова Верховного Суду України;

в) голови вищих спеціалізованих судів;

г) Міністр юстиції України - щодо суддів;

д) Генеральний прокурор України - щодо прокурорів;

е) кваліфікаційні комісії суддів.

На підставі наявних у неї матеріалів Вища рада юстиції має право за власною ініціативою розглянути питання щодо несумісності.

Рішення про несумісність посади судді із заняттям іншою діяльністю приймається на засіданні більшістю голосів конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання суддею або підставою для внесення подання про звільнення судді з посади. Рішення про несумісність посади прокурора із заняттям іншою діяльністю приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання відповідними керівниками прокуратури, яким воно направляється.

Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів за порушення ними присяги та Закону України "Про статус суддів" і накласти на цих суддів такі стягнення:

а) догану:

б) пониження кваліфікаційного класу.

Вона може прийняти рішення про невідповідність судді посаді, яку він обіймає, та надіслати це рішення до органу, що призначив чи обрав суддю.

Закон встановлює, що підставами для відкриття дисциплінарного провадження є подання:

а) народного депутата України;

6) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

в) члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень.

Провадження за дисциплінарними справами включає такі стадії:

а) перевірка даних про дисциплінарний проступок;

б) відкриття дисциплінарного провадження;

в) розгляд дисциплінарної справи;

г) прийняття рішення.

Перевірка здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника, одним із її членів шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, громадян чи їх об'єднань. За результатами перевірки складається довідка. У ній викладаються фактичні обставини, що їх виявлено під час перевірки, висновки і пропозиції. З довідкою і матеріалами має бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції для вирішення питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

Дисциплінарне провадження щодо Голови, його заступника чи судді Верховного Суду України, а також Голови, його заступника чи судді вищого спеціалізованого суду за наявності підстав відкривається за постановою Вищої ради юстиції у 10-денний строк з дня одержання даних про дисциплінарний проступок судді, а у разі якщо ці дані потребують перевірки, у строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на найближчому засіданні після надходження висновку та матеріалів перевірки. Рішення приймається за відсутністю особи, щодо якої розглядається дисциплінарна справа, шляхом таємного голосування більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції. Воно має містити: прізвище, ім'я, по батькові та посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності, обставини дисциплінарного проступку, пояснення судді та відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вид дисциплінарного стягнення, застосованого до судді, або підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення. При притягненні до дисциплінарної відповідальності і покладанні стягнення слід враховувати характер проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини та інші обставини, що впливають на відповідальність. Вища рада юстиції, вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, повинна вислухати його пояснення. Слухання справи щодо судді за його відсутності допускається лише у разі нез'явлення його на засідання без поважних причин. Строки застосування дисциплінарного стягнення не повинні перевищувати шести місяців після виявлення проступку. До цього строку не зараховують час тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці. Всього строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не повинен перевищувати одного року з дня вчинення проступку.

Дисциплінарне стягнення погашається, якщо суддю протягом року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення не буде піддано новому дисциплінарному стягненню. У цьому разі він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення може бути достроково знято Вищою радою юстиції за заявою судді, на якого накладено дисциплінарне стягнення, але не раніше шести місяців з дня накладення стягнення.

Законом покладаються на Вищу раду юстиції повноваження з розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів та прокурорів. Розгляд таких скарг здійснюється нею не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а у разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи - не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги. Скарга може бути подана до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення судді такого рішення. Строк для подачі скарги може бути подовжений Вищою радою юстиції, якщо вона визнає, що місячний строк був порушений з поважних причин.

За доповіддю члена дисциплінарної секції Вищої ради юстиції вона розглядає скарги суддів на рішення кваліфікаційних комісій про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і за наслідками розгляду приймає рішення в якому може:

а) задовольнити скаргу судді, скасувати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і закрити дисциплінарне провадження;

б) задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення відповідної кваліфікаційної комісії;

в) залишити скаргу без задоволення, а рішення відповідної кваліфікаційної комісії - без зміни.

Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді. Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. Розгляд дисциплінарної справи щодо судді за його відсутності допускається лише у разі нез'явлення його на засідання без поважних причин.

Розгляд скарг на рішення про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності здійснюється на засіданні Вищої ради юстиції. Вона керується доповіддю свого члена та постановляє рішення. Скарга приймається до розгляду не пізніше одного місяця після дня вручення прокуророві наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Вища рада юстиції може подовжити строк для подачі скарги, якщо визнає, що місячний строк був пропущений з поважних причин.

Розглянувши скаргу, вона може:

а) задовольнити скаргу прокурора, скасувавши наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження;

б) задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити наказ органу, що наклав дисциплінарне стягнення;

в) залишити скаргу без задоволення, а наказ - без зміни.

 Вирішуючи справу, Вища рада юстиції повинна вислухати пояснення прокурора. Розгляд дисциплінарної справи щодо прокурора за його відсутності допускається лише у разі нез'явлення його на засідання без поважних причин.

Забезпечує діяльність Вищої ради юстиції її апарат (секретаріат). На нього покладаються обов'язки здійснювати організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення її діяльності. Положення про секретаріат, його структуру і штат затверджує Вища рада юстиції. Керівник та інші посадові особи секретаріату є державними службовцями.

Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються у "Бюлетені Верховного Суду України", у термінових випадках - у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

Питання добору, розстановки, підготовки та виховання кадрів суддівського корпусу вищих, апеляційних та місцевих судів вирішують кваліфікаційні комісії. Порядок їх діяльності регулюється Законом України "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" від 2 лютого 1994 р. В Україні створюються кваліфікаційні комісії суддів:

а) загальних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; б) арбітражних судів;

в) військових судів та Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

 Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить п'ять років з дня їх обрання.

Завданням кваліфікаційних комісій суддів є забезпечення формування суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя па професійній основі, а також визначення рівня професійної підготовленості суддів та розгляд питань їх дисциплінарної відповідальності.

 

Отже, удосконалення організації роботи Вищої ради юстиції та кваліфікаційних комісій, удосконалення законів та підзаконних нормативно-правових актів про їх діяльність та узагальнення і використання їх практики сприятиме поліпшенню якості суддівського корпусу та здійснення правосуддя в Україні.

[начало]|[продолжение]

[назад]|[содержание]|[следующая]