онфл≥ктолог≥¤. «а редакц≥Їю професор≥в Ћ. ћ. √ерас≥ноњ та ћ. ≤. ѕанова. ’арк≥в Ђѕравої 2002 р.

І 2. ¬итоки, причини та руш≥йн≥ сили конфл≥кту

ѕрирода конфл≥кту. Ѕудь-¤ка соц≥альне напруженн¤ за певних умов може перетворитис¤ на соц≥альний конфл≥кт. ÷е перетворенн¤, ¤к наголошуЇ ресурсно-ц≥нн≥сний п≥дх≥д, мас зд≥йснюватис¤ за пев-



ними правилами. ¬ д≥¤х стор≥н завжди буде мати м≥сце апел¤ц≥¤ до то-≥\), що життЇво необх≥дно дл¤ в≥дпов≥дного суб'Їкта, до тош, що ¤вл¤≠ють собою засоби задоволенн¤ потреб, ≥ до того, що дл¤ нього важли≠во з точки зору збереженн¤ власноњ ≥дентичност≥, до того, що Ђзагаль≠ноприйн¤теї, осв¤чене звичаЇм. ÷≥ чотири л≥н≥њ аргументац≥њ можуть бути визначен≥ ¤к апел¤ц≥¤ до потреб, ≥нтерес≥в, ц≥нностей та норм1.  онфл≥кт буде повним та розгорнутим, коли в≥н заснований на одночасному включенн≥ у мотивац≥ю вс≥х чотирьох р≥вн≥в мотивац≥њ: ≥ потреб, ≥ ц≥нностей, ≥ ≥нтерес≥в, ≥ норм. јле на практиц≥ справа мо≠же бути такою, що у конфл≥кт включений т≥льки один р≥вень моти≠вац≥њ: т≥льки потреби або т≥льки ц≥нност≥. ѕри цьому ≥нтереси важ≠ко вид≥лити ¤к самост≥йну л≥н≥ю мотивац≥њ, бо вона розгортаЇтьс¤ на перехрест≥ потреб та ц≥нностей.

ƒруга л≥н≥¤ анал≥зу конфл≥кт≥в пов'¤зана з тим, в ¤к≥й сфер≥ роз≠гортаЇтьс¤ конфл≥кт. …детьс¤ про економ≥чну, пол≥тичну та культур≠ну сфери. ” перш≥й з них конфл≥кт, ¤к правило розгортаЇтьс¤ з при≠воду ресурс≥в соц≥альноњ д≥њ чи з приводу засоб≥в життЇд≥¤льност≥ суб'Їкт≥в. ¬ друг≥й головним предметом конфл≥кту буде влада, в трет≥й Ч ≥нтерпретац≥¤ культурних норм ≥ ц≥льових установок сусп≥льства ¤к соц≥ального ц≥лого.

ќ. «дравомислов запропонував досить ефективну схему пере≠хресного анал≥зу руш≥йних сил конфл≥кту та сфер життЇд≥¤льност≥ людей, ¤ка дозвол¤Ї ви¤вити найб≥льш ≥стотн≥ причини глибинних конфл≥кт≥в м≥ж суб'Їктами р≥зного р≥вн¤. ” сфер≥ економ≥ки це будуть конфл≥кти фз-за розпод≥лу ресурс≥в, ≥з-за проблем функц≥онуванн¤ ≥нститут≥в розпод≥лу, конфл≥кти, що розкривають протилежн≥сть еко≠ном≥чних установок р≥зного типу. ¬ сфер≥ пол≥тики вс¤ сукупн≥сть життЇвих ≥нтерес≥в сходитьс¤ б≥л¤ засоб≥в орган≥зац≥њ сусп≥льства, р≥вн¤ його згуртованост≥ та характеру владних в≥дносин. ” сфер≥ ду≠ховного житт¤ конфл≥кти пов'¤зан≥ з внутр≥шн≥м св≥том людини, ха≠рактером свободи, типом культури та ≥нтерпретац≥Їю вищих ц≥нно≠стей: добра, справедливост≥ тощо (табл. 2)2.

–уш≥йн≥ сили (або глибинн≥ причини) конфл≥кт≥в теж досить р≥зноман≥тн≥. якщо йдетьс¤ про потреби, то необх≥дно враховувати не т≥льки проблему в≥дтворенн¤ ресурс≥в ≥ характеру њх використан≠н¤, а й фундаментальн≥ проблеми щодо засоб≥в самоорган≥зац≥њ сусп≥льства, ор≥Їнтац≥њ суб'Їкт≥в на рац≥ональн≥ чи емоц≥йн≥ харак≠теристики д≥¤льност≥. ≤нтереси визначають ставленн¤ до ≥снуючих

' ƒив.: «дравомь≥словј. √. —оциологи¤ конфликта -— 101-102
^ў^√амсамо. -—. 103. _



“аблиц¤ ■



–уш≥йн≥

сили

—фери жнтњсд≥ил
№»ќ—√≤




≈коном≥кї

ѕол≥тика


..їт,.

ѕотреб*
¬ар≥анти

використанн¤ ресурс≥в

¬ар≥анти самоор≥ан≥зиц≥њ

Ћюдина рац≥она, емоц≥й)
≥ьна

≤нтереси
≤нститути розпод≥
у
≤нтеграц≥¤ - роз
кол
“ип кул
ьтури

÷≤ЌЌќ—“≤
ќр≥снтац≥¤ нарин державу
ок
¬лада ¤к зас≥б ч самоц≥ль
»
≤нтерпретац≥¤ вищих ц≥нностей

Ќорми
ƒогов≥р-вигода

«акон - ман≥пул
¤и≥¤
ќбов'¤з

задовол
енн¤


у сусп≥льств≥ ≥нститут≥в розпод≥лу, ¤к≥, в свою чергу, визначають до≠пустим≥ дл¤ даного сусп≥льства меж≥ та форми нер≥вност≥. ” взаЇмод≥њ з духовними сферами ≥нтереси визначають типи культури: њњ ор≥Їнтац≥ю переважно на п≥знанн¤, працю, ≤ндив≥дуальн≥ дос¤гнен≠н¤ чи на сильно розвинут≥ форми групового контролю за повед≥нкою ≥ндив≥да. ÷≥нност≥ та норми значною м≥рою визначають базов≥ ор≥Їнтац≥њ сусп≥льства, зокрема його виб≥р м≥ж типами економ≥чно≠го розвитку та економ≥чноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства. ’арактер ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й у сусп≥льств≥ багато в чому визначаЇ ≤ ставленн¤ до вла≠ди.  райн≥ вар≥анти цього ставленн¤ пов'¤зан≥ з прагматичним став≠ленн¤м до нењ або з≥ сприйн¤тт¤м њњ ¤к самодостатнього начала, пев≠ноњ ц≥нност≥ у в≥дносинах м≥ж членами сусп≥льства.

«апропонована схема дозвол¤Ї досл≥джувати реальн≥ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ, бо показуЇ пор¤док висуненн¤ вимог конфл≥ктуючими сто≠ронами, м≥стить њх м≥н≥мальний наб≥р. ÷ей наб≥р пред'¤вл¤Їтьс¤ кож≠ною стороною. ¬ певних випадках ц≥ вимоги можуть носити Ђдзер≠кальнийї характер: потреби, висунут≥ одн≥Їю з стор≥н, з т≥Їю ж силою пропонуютьс¤ ≥ ≥ншою стороною. јле у б≥льшост≥ реальних ситуац≥й характер вимог Ї асиметричним, що дозвол¤Ї б≥льш ретельно стави≠тис¤ до проблеми обм≥ну уступками, п≥дход¤чи до взаЇмноњ вигоди.

ќб'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ причини виникненн¤ конфл≥кт≥в. ѕроблема ви¤ву причин виникненн¤ конфл≥кт≥в пос≥даЇ ключове м≥сце у пошуку шл¤х≥в њх попередженн¤ та конструктивного розв'¤зан≠н¤. Ѕез цих знань важко розраховувати на б≥льш-менш ефективне њх врегулюванн¤.

¬загал≥ причинн≥сть у соц≥альному середовищ≥ характеризуЇтьс¤ значною складн≥стю та заплутан≥стю.  ожна соц≥альна д≥¤ т¤гне за собою велику к≥льк≥сть р≥зноман≥тних ≥ суперечливих под≥й.  онфл≥кт



врешт≥-решт може бути обумовлений абсолютно невинними д≥¤ми

≥ндив≥д≥в ≥ груп, що знаход¤тьс¤ у досить в≥ддаленому зв'¤зку з конфл≥ктуючими сторонами. јле ¤кщо ми хочемо роз≥братись в ≥стин≠них причинах конфл≥кту, необх≥дно ретельно проанал≥зувати весь ланцюжок взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж под≥¤ми та людьми.

ћотив часто розгл¤дають ¤к внутр≥шню, суб'Їктивну причину того чи ≥ншого вчинку. «розум≥ло, що без спонукаючого мотиву не≠можливо зд≥йснити певну д≥ю Ч вона ви¤витьс¤ безглуздою, не≠потр≥бною. ћотив Ї в д≥¤х кожного учасника конфл≥кту. ≤нша спра≠ва, шо мотиви повед≥нки р≥зних суб'Їкт≥в можуть бути неоднакови≠ми, такими, що не зб≥гаютьс¤, а часто ≥ протилежними. ≤ це зрозум≥ло: ¤кщо конфл≥кт Ї протиборством, то ≥ психолог≥чн≥ його причини скла≠даютьс¤ ≥з суперечностей, протилежних ц≥лей ≥ мотив≥в повед≥нки. якщо ми розкриЇмо мотивац≥ю конфл≥ктуючих стор≥н, ми значною м≥рою зможемо розум≥ти сенс њх протисто¤нн¤.

јнал≥зуючи причини повед≥нки стор≥н у р≥зноман≥тних конфл≥ктах, неважко пом≥тити, що вс≥ вони звод¤тьс¤ до прагненн¤ задовольнити своњ ≥нтереси.  ористь, помста, ненависть, недобро≠зичлив≥сть, образа, незадоволен≥сть прийн¤тим р≥шенн¤м, бажанн¤ забезпечити себе матер≥ально сьогодн≥ або в майбутньому Ч це ли≠ше невелика частка мотив≥в побутових конфл≥кт≥в, ¤к≥ зустр≥чають≠с¤, наприклад, у судов≥й практиц≥. ≤ншою, не менш р≥зноман≥тною, Ї, наприклад, мотивац≥¤ групових конфл≥кт≥в: економ≥чн≥ труднощ≥, пол≥тичн≥ симпат≥њ та антипат≥њ, прагненн¤ л≥дерства, нац≥ональна горд≥сть тощо. “ак≥ ж р≥зноман≥тн≥ мотиви повед≥нки держав на м≥жнародн≥й арен≥. “обто, конфл≥кти можуть в≥дображати всю складн≥сть сучасного житт¤.

јле мотиви повед≥нки ≥ндив≥д≥в ≥ соц≥альних сп≥льнот не Ї гли≠бинними причинами конфл≥кт≥в, бо сам≥ ц≥ мотиви потребують по≠¤сненн¤. Ћюдина п≥д впливом зовн≥шн≥х зм≥н зм≥нюЇтьс¤ ≥ сама; в свою чергу, психолог≥чн≥ чинники впливають на переб≥г економ≥чних ≥ пол≥тичних процес≥в. —усп≥льна св≥дом≥сть реал≥зуЇтьс¤ через по≠чутт¤, потреби, мотиви, розум, ≥нтереси, а зв≥дси Ч р≥зн≥ думки, по≠зиц≥њ, мотиви, д≥њ конкретних людей. ѕри цьому саме в р≥зноман≥тних формах ≥ндив≥дуального про¤ву сусп≥льноњ думки суперечност≥ ду≠ховноњ сфери та суперечност≥ бутт¤ про¤вл¤ютьс¤ у найб≥льш в≥дкри≠тому та гострому вигл¤д≥.

¬ ц≥лому масштабна конфл≥ктна ситуац≥¤ св≥дчить про прот≥кан-Ќ¤ ” сусп≥льств≥ соц≥ально дезорган≥зуючих процес≥в, короткочасну чи тривалу, б≥льш-менш глибоку, ≥нод≥ незворотну дез≥нтеграц≥ю



важлив≥ших сусп≥льних структур, ¤к≥ забезпечують стаб≥льн≥сть дл ного сусп≥льства чи сп≥льноти.

—ама по соб≥ дезорган≥зац≥¤ Ч це сукупн≥сть соц≥альних про цсс≥в, ¤к≥ призвод¤ть до того, що в≥дхиленн¤ в≥д норми та негативн≥ д≥њ перевищують допустиму межу, серйозно погрожуючи встанов≠леному ходу процес≥в колективного житт¤. ƒезорган≥зац≥¤, зокрема, про¤вл¤Їтьс¤ у розпад≥ ≥нститут≥в, що не виконують своњх завдань, послабленн≥ механ≥зм≥в формального та неформального контролю, нест≥йкост≥ критер≥њв оц≥нок, по¤в≥ зразк≥в повед≥нки, ¤ка суперечить допустимим нормам.

—тан дезорган≥зац≥њ характеризуЇтьс¤ посиленн¤м багатьох не≠гативних ¤вищ: 1) поширенн¤м алкогол≥зму та наркоман≥њ у зроста≠ючих розм≥рах, що загрожуЇ нормальному функц≥онуванню сусп≥льства; 2) поширенн¤м форм сексуальноњ повед≥нки, ¤к≥ виз≠нан≥ небажаними; 3) зростанн¤м р≥вн¤ злочинност≥ вс≥х вид≥в; 4) зб≥льшенн¤м нервових захворювань, псих≥чних розлад≥в. —импто≠мами дезорган≥зац≥њ Ї ≥ масов≥ пол≥тичн≥ заворушенн¤.

ќтже, врешт≥-решт конфл≥кти у сучасному сусп≥льств≥ виступа≠ють ¤к породженн¤ та про¤в об'Їктивно ≥снуючих соц≥альних супе≠речностей. —уперечност≥ сусп≥льства Ї специф≥чним в≥дображенн¤м сутност≥ останнього, його вир≥шальною руш≥йною силою.  ожна су≠перечн≥сть специф≥чно про¤вл¤Їтьс¤ у контекст≥ вс≥Їњ системи супе≠речностей ≥ потребуЇ адекватного розв'¤занн¤. “ак, ключ до розв'¤зан≠н¤ певних суперечностей у сфер≥ економ≥ки може знаходитис¤ не в економ≥чн≥й, а в пол≥тичн≥й чи ≥деолог≥чн≥й сферах, ≥ навпаки.

¬иникненн¤ конфл≥кту нерозривно пов'¤зано з по¤вою та роз≠витком суперечностей. Ќазр≥ванн¤ ≥ розгортанн¤ конфл≥кту в≥добра≠жуЇ кульм≥нац≥йний етап боротьб≥ реальних протилежностей. –озв'¤занн¤ ж конфл≥кту веде до руйнуванн¤ даноњ суперечливоњ Їдност≥ з одночасним виникненн¤м його новоњ ¤кост≥.

¬ ц≥лому ж виникненн¤ та розвиток конфл≥кт≥в обумовлен≥ д≥Їю чотирьох груп причин: об'Їктивних, орган≥зац≥йно-управл≥нських, соц≥ально-психолог≥чних та особист≥сних. ѕерш≥ дв≥ групи мають об'Їктивний характер, дв≥ останн≥ Ч суб'Їктивний. ƒо об'Їктивних причин конфл≥кт≥в можна в≥днести головним чином т≥ обставини соц≥альноњ взаЇмод≥њ людей, ¤к≥ призвели до з≥ткненн¤ њх ≥нтерес≥в, думок, установок тощо. ќб'Їктивн≥ причини викликають виникнен≠н¤ передконфл≥ктноњ обстановки Ч об'Їктивного компонента перед-конфл≥ктноњ ситуац≥њ.

—уб'Їктивн≥ причини конфл≥кт≥в головним чином пов'¤зан≥ з тими ≥ндив≥дуальними психолог≥чними особливост¤ми опонент≥в.



¤к≥ ведуть до того, що вони обирають саме конфл≥ктний, а не будь-¤кий ≥нший спос≥б розв'¤занн¤ об'Їктивноњ суперечност≥, що скла≠лас¤. Ћюдина не йде на компром≥сне вир≥шенн¤ проблеми, не посту≠паЇтьс¤, не уникаЇ конфл≥кту, не намагаЇтьс¤ обговорити ≥ разом з опонентом взаЇмовиг≥дно вир≥шити ≥снуючу суперечн≥сть, а обираЇ стратег≥ю протид≥њ. ѕрактично у будь-¤к≥й передконфл≥ктн≥й ситу≠ац≥њ Ї можлив≥сть вибору конфл≥ктного чи одного з неконфл≥ктних засоб≥в њњ розв'¤занн¤. ѕричини, за ¤ких людина обираЇ конфл≥кт, у контекст≥ того, що було сказано вище, нос¤ть головним чином суб'Їктивний характер.

ѕри розгл¤д≥ характеру взаЇмозв'¤зку м≥ж об'Їктивними та суб'Їктивними причинами конфл≥кт≥в можна в≥дзначити, що, по-пер≠ше, жорсткий розпод≥л об'Їктивних та суб'Їктивних причин конфл≥кт≥в, а тим б≥льше њх протиставленн¤, Ї неправом≥рним. Ѕудь-¤ка об'Їктивна причина граЇ свою роль у виникненн≥ конкретноњ конфл≥ктноњ ситуац≥њ, зокрема з причини д≥њ суб'Їктивних чинник≥в. Ќаприклад, ¤кщо б на завод≥ була розроблена та колективно схвале≠на нормативна процедура зам≥щенн¤ вакантних посад кер≥вник≥в, к≥льк≥сть конфл≥кт≥в, пов'¤заних з боротьбою за просуванн¤ по служб≥, стала б значно меншою. јле розробка такоњ процедури залежить в≥д особистих ¤костей кер≥вник≥в заводу, тобто в≥д суб'Їктивного чинни≠ка. “ому б≥льш≥сть об'Їктивних причин в≥домою м≥рою Ї суб'Їктив≠ними. ¬ свою чергу суб'Їктивн≥ причини конфл≥кт≥в врешт≥-решт об'Їктивно детерм≥нован≥. ѕрипустимо, що людина розпочала конфл≥кт через власну п≥двищену агресивн≥сть, ¤ка постаЇ суто суб'Їктивною. јле не виключено, що одн≥Їю з головних причин аг≠ресивност≥ людини Ї п≥двищена агресивн≥сть соц≥ально-сконом≥чно-го середовища, в ¤кому вона народилас¤, зросла ≥ живе. “аким чином, в основ≥ ц≥лком суб'Їктивноњ, на перший погл¤д, причини конфл≥кту може лежати об'Їктивний чинж≥к.

ѕо-друге, немаЇ жодного конфл≥кту, ¤кий би т≥Їю чи ≥ншою м≥рою не був обумовлений суб'Їктивними та об'Їктивними причи≠нами. ¬ той же час важко знайти передконфл≥ктну ситуац≥ю, що ви≠никла за об'Їктивних обставин, ¤ку б не можна було розв'¤зати не-конфл≥ктним способом. ” будь-¤кому м≥жособистому конфл≥кт≥ "≥авжди ту чи ≥ншу роль в≥д≥граЇ суб'Їктивний чинник. якщо люди≠на суб'Їктивно не вир≥шить розпочати конфл≥ктну протид≥ю, кїнфл≥кту не буде. “ому практично будь-¤кий конфл≥кт маЇ ц≥лий комплекс об'Їктивно-суб'ективних причин.



якщо проанал≥зувати достатньо велику к≥льк≥сть конфл≥кт≥в, то (зг≥дно з ј. јниуповим та ј. Ўип≥ловим1) можна вид≥лити так≥ об'Їктивн≥ причини конфл≥кт≥в.

ѕриродне з≥ткненн¤ значущих матер≥альних ≥ духовних ≥нте≠рес≥в людей в процес≥ њх життЇд≥¤льност≥. Ћюди повинн≥ пост≥йно сп≥лкуватись, вир≥шувати численн≥ проблеми; в процес≥ взаЇмод≥њ ≥нтереси людей час в≥д часу можуть з≥ткатис¤; це з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в, ¤ке практично не залежить в≥д њх вол≥ та бажанн¤, ≥ створюЇ об'Їктив≠ну основу можливих конфл≥ктних ситуац≥й.

—лабка розроблен≥сть правових та ≥нших нормативних проце≠дур розв '¤занн¤ соц≥альних суперечностей, що виникають у процес≥ взаЇмод≥њ людей. Ќаприклад, в нашому сусп≥льств≥ ше не розроблен≥ ефективн≥, стандартн≥, вс≥м в≥дом≥ неконфл≥ктн≥ способи захисту п≥длеглих в≥д свав≥лл¤ начальник≥в. «в≥сно, вони можуть оскаржити нев≥рн≥, з њх погл¤ду, д≥њ начальника. јле процедура такого оскар≠женн¤ Ї малоефективною. “ому п≥длегл≥ реально користуютьс¤ ц≥Їю можлив≥стю у крайн≥х випадках. ” б≥льшост≥ передконф≥лктних си≠туац≥й вони або поступаютьс¤, або йдуть на конфл≥кт.

Ќестача значущих дл¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ людей ма≠тер≥альних ≥ духовних благ. “е, що ми живемо у сусп≥льств≥ р≥зно≠ман≥тних деф≥цит≥в, пом≥тно впливаЇ на житт¤ людей, к≥льк≥сть ≥ ха≠рактер конфл≥кт≥в м≥ж ними. —ьогодн≥ головним деф≥цитом стали грош≥. якщо в орган≥зац≥њ з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть одержати роботу дл¤ дек≥лькох сп≥вроб≥тник≥в, за ¤ку добре плат¤ть, то виникають при≠родн≥ конфл≥кти м≥ж тими, хто одержить цю роботу, та ≥ншими роб≥тни≠ками. –озпод≥л житла, прем≥й, заруб≥жних в≥др¤джень, ≥нших ма≠тер≥альних ≥ духовних ресурс≥в Ї об'Їктивно конфл≥ктним процесом. —пос≥б житт¤ багатьох украњнц≥в. ÷е об'Їктивна причина ча≠стини м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в, пов'¤заних з матер≥ально-побу≠товою невлаштован≥стю, нестачею ф≥нансових кошт≥в дл¤ задово≠ленн¤ елементарних потреб с≥м'њ, д≥¤льн≥стю, в ¤к≥й людина не завжди може реал≥зувати своњ зд≥бност≥ ≥ ¤ка обмежус њњ творч≥сть ≥ самороз≠виток. ќчевидно, що б≥дна, невлаштована людина Ї б≥льш конфл≥ктною пор≥вн¤но з людиною, в ¤коњ перел≥чен≥ проблеми усп≥шно вир≥шен≥.

ƒостатньо ст≥йк≥ стереотипи м≥жособист≥сних ≥ м≤жгрупо-них стосунк≥в громад¤н, що спри¤ють виникненню конфл≥кт≥в. ÷≥ стереотипи сформувалис¤.за останнЇ стор≥чч¤, а можливо, ≥ за б≥льш

1 ƒ.»¬.: јнцупов ј я., Ўшпмов ј. ».  онфликтологи¤. ~ ћ., 1999. - √л. 16.



тривалий час. –ад¤нська людина з моменту свого народженн¤ вихо≠вувалась у дус≥ класовоњ боротьби, нещадноњ нетерпимост≥ до своњх класових супротивник≥в ≤ вс≥х, хто не под≥л¤в в≥дпов≥дну ≥нтерпре≠тац≥ю комун≥стичноњ ≥деолог≥њ. ѕрактично безперервна боротьба не т≥льки ≤з зовн≥шн≥ми ворогами, а й з р≥зними внутр≥шн≥ми Ђшк≥дли≠вими елементамиї не могла не позначитис¤ на характер≥ м≥жосо-бист≥сних стосунк≥в людей в ц≥лому. ћи недостатньо терпим≥ до ≥нших, легко уражаЇмо почутт¤ власноњ г≥дност≥ та ≥нш≥ ≥нтереси ото≠чуючих. ќск≥льки ми сам≥ принижен≥ та ображен≥ державою, то лег≠ко ≥ не вагаючись йдемо на протид≥ю. ƒобр≥ взаЇмостосунки з ото≠чуючими мали дл¤ рад¤нськоњ людини меншу самост≥йну значущ≥сть, н≥ж це необх≥дно дл¤ м≥н≥м≥зац≥њ конфл≥ктних засоб≥в розв'¤занн¤ виникаючих суперечностей. ¬се це т≥Їю чи ≥ншою м≥рою характер≠но дл¤ сучасних украњнц≥в. ќб'Їктивно так≥ стереотипи м≥жосо-бист≥сних стосунк≥в спри¤ють б≥льш частому виникненню конфл≥кт≥в.  р≥м названих, ≥снуЇ ще ц≥ла група об'Їктивних причин, впл≥в ¤ких на конфл≥ктн≥сть людини поки ще не вивчений. ƒо них можна в≥днести пом≥тн≥ в≥дхиленн¤ в≥д еколог≥чних норматив≥в у навколиш≠ньому середовищ≥ людей, в≥дхиленн¤ в характеристиках електро≠магн≥тного пол¤, викликан≥ активн≥стю —онц¤ або техн≥чними уст≠ро¤ми тощо.

ƒруга група об'Їктивних причин конфл≥кт≥в маЇ ор≠ган≥зац≥йно-управл≥нський характер. ÷им причинам елемент суб'Їктив≥зму властивий б≥льше пор≥вн¤но з об'Їктивними причинами; вони пов'¤зан≥ ≥з створенн¤м ≥ функц≥онуванн¤м ор≠ган≥зац≥й, колектив≥в, груп.

—труктурно-орган≥зац≥пн≥ причини конфл≥кт≥в пол¤гають ” нев≥дпов≥дност≥ структури орган≥зац≥њ вимогам д≥¤льност≥, ¤кою вона займаЇтьс¤. Ќев≥дпов≥дн≥сть структури орган≥зац≥њ поставле≠ним завданн¤м виникаЇ з двох причин: по-перше, припускаютьс¤ по≠милки при проектуванн≥ структури орган≥зац≥њ. ¬ажко точно прогно≠зувати вс≥ завданн¤, ¤к≥ вир≥шуватиме орган≥зац≥¤, ≥ важко створити структуру, ¤ка б детально в≥дображала вимоги майбутньоњ д≥¤ль≠ност≥; по-друге, завданн¤ ≥ д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ безперервно зм≥ню≠ютьс¤, тому виникаЇ њњ нев≥дпов≥дн≥сть д≥¤льност≥. „им менш гнуч≠ко кер≥вництво орган≥зац≥њ пристосовуЇ њњ структуру до вимог д≥¤ль≠ност≥, тим б≥льше в орган≥зац≥њ виникаЇ конфл≥кт≥в.

‘уикц≥онально-орган≥зщ≤йн≥ причини конфл≥кт≥в викликан≥ не-оптимальн≥стю функц≥ональних зв'¤зк≥в орган≥зац≥њ з зовн≥шн≥м се-редовищем, м≥ж структурними елементами орган≥зац≥њ, м≥ж окрем≥њ-



ми роб≥тниками. «овн≥шн≥ функц≥ональн≥ зв'¤зки орган≥зац≥њ повинн≥ максимально в≥дпов≥дати поставленим завданн¤м ≥ забезпечувати њх виконанн¤. Ѕудь-¤ка орган≥зац≥¤ Ї елементом системи б≥льш високо≠го пор¤дку. ≈фективна робота орган≥зац≥њ неможлива без налагодже≠них функц≥ональних зв'¤зк≥в ≥з зовн≥шн≥м середовищем. ѕорушен≠н¤ цих зв'¤зк≥в веде до конфл≥кт≥в. ‘ункц≥ональн≥ зв'¤зки м≥ж струк≠турними п≥дрозд≥лами орган≥зац≥њ мають в≥дпов≥дати вимогам д≥¤ль≠ност≥ та об'Їктивним законам функц≥онуванн¤ самоњ орган≥зац≥њ. ÷им же вимогам повинн≥ в≥дпов≥дати функц≥ональн≥ взаЇмозв'¤зки м≥ж окремими роб≥тниками колективу.

ќсобист≥сно-функц≥ональн≥ причини конфл≥кт≥в пов'¤зан≥ з не≠повною в≥дпов≥дн≥стю роб≥тника за профес≥йними, моральними та ≤ншими ¤кост¤ми вимогам посади. Ѕудь-¤ка робота вимагаЇ певних профес≥йних знань ≥ досв≥ду, ≥нод≥ досить значущих. ≤стотн≥ вимоги до особистих ¤костей роб≥тника висувають д≥¤льн≥сть ≥ необх≥дн≥сть взаЇмод≥њ з оточуючими. якщо людина не в≥дпов≥даЇ цим вимогам, то можлив≥ конфл≥кти м≥ж нею та кер≥вниками, п≥длеглими, товари≠шами по служб≥. ¬они будуть викликан≥ тим, що помилки, ¤ких при≠пускаЇтьс¤ цей роб≥тник, стосуютьс¤ ≥нтерес≥в ус≥х, хто з ним взаЇмод≥Ї.

—итуативно-управл≥нськ≥ причини конфл≥кт≥в обумовлен≥ по≠милками, ¤ких припускаютьс¤ кер≥вники та п≥длегл≥ у процес≥ вир≥шенн¤ управл≥нських та ≥нших завдань. ѕрийн¤тт¤ хибного уп≠равл≥нського р≥шенн¤ об'Їктивно створюЇ можлив≥сть конфл≥кт≥в м≥ж авторами р≥шенн¤ та його виконавц¤ми. Ќевиконанн¤ роб≥тни≠ками завдань кер≥вництва також викликаЇ небезпеку виникненн¤ конфл≥кту з цього приводу.

ƒо соц≥ально-психолог≥чних причин конфл≥кт≥в належать т≥, що обумовлен≥ безпосередньою взаЇмод≥Їю людей, фак≠том њх включенн¤ до соц≥альних груп. „≥тк≥ меж≥ м≥ж чотирма гру≠пами причин конфл≥кт≥в поки що не визначен≥. Ќе ≥снуЇ ч≥ткого роз≠межуванн¤ м≥ж соц≥ально-психолог≥чними та орган≥зац≥нно-уп-равлшськими причинами, з одного боку, а також м≥ж соц≥ально-пси≠холог≥чними та особист≥сними Ч з ≥ншого. јле вивченн¤ конфл≥кт≥в дозволило ви¤вити дек≥лька типових причин, що мають соц≥ально-психолог≥чний характер.

ќдн≥Їю з таких причин Ї можлив≥ значн≥ втрати та викрив≠ленн¤ ≥нформац≥њ в процес≥ м≥жособист≥сноњ та м≥легруповоњ ко≠мун≥кац≥њ. Ћюдина в принцип≥ не може в процес≥ сп≥лкуванн¤ пере≠дати всю ≥нформац≥ю, ¤ка м≥ститьс¤ в њњ псих≥ц≥, без ≥стотних зм≥й-



«начна частина ≥нформац≥њ ≥снуЇ взагал≥ на р≥вн≥ п≥дсв≥домост≥ ≥ сло≠вами не описуЇтьс¤. „астина ≥нформац≥њ не може бути передана че≠рез обмежен≥сть словникового запасу конкретноњ людини, нестачу часу. ƒе¤ку ≥нформац≥ю просто невиг≥дно пов≥домл¤ти або вона не засвоюЇтьс¤ внасл≥док неуважност≥ сп≥врозмовника. Ќев≥рне ро≠зум≥нн¤ одним одного може бути основною причиною конфл≥кт≥в або ускладнювати розв'¤занн¤ соц≥альних суперечностей, що виник≠ли за ≥нших причин.

ƒругою типовою соц≥ально-психолог≥чною причиною м≥жосо-бист≥сних конфл≥кт≥в Ї незбалансована рольова взаЇмод≥¤ двох лю≠дей. ¬ ситуац≥њ м≥жособист≥сного сп≥лкуванн¤ людина або обидва партнери можуть грати не т≥ рол≥, на ¤к≥ оч≥куЇ партнер по взаЇмод≥њ. “еоретичною основою анал≥зу ц≥Їњ причини м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в стала теор≥¤ американського психолога ≈. Ѕерна.


[продолжение]