Земельне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. КОВТУН М.Г. - К.: Юмана, 2001.

§2. Право водокористування та його види

Поняття права водокористування. Відповідно до Водного ко­дексу, водокористування — це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення і галузей економі­ки.

Водне законодавство визнає як водокористування не всі випадки використання води. Законодавство розрізняє поняття «вода» і «води». «Вода» — хімічна сполука водню та кисню, існує в рідкому, твердому і газоподібному стані. «Води» — усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води. На відміну від поняття «води», поняття «вода» являє собою вилучену з природного середовища речовину, що не знаходиться в водному об'єкті. Вода може знаходитись в резервуарі, водопровідних трубах, розлита в пляшки і т.п.

Суспільні відносини в зв'язку з використанням води —

предмет регулювання цивільного права. Відносини в зв'язку

водами», які знаходяться в природному середовищі, в вод-



них об'єктах, регулюються водним законодавством і розгля­даються як водокористування.

Об'єкти права водокористування. Об'єкт права водокорис-тування— водний об'єкт або його частина. Водний об'єкт вклю­чає в себе не тільки воду, а і землі, на яких ця вода знахо­диться. Тому в випадку використання водного об'єкта право користування ним розповсюджується не тільки на води, а і на землю, на якій ця вода знаходиться.

Водні об'єкти можуть мати загальнодержавне і місцеве зна­чення

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

внутрішні морські води та територіальне море;

підземні води, які є джерелом централізованого водо­
постачання;

поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали),
шо знаходяться і використовуються на території більш як
однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

водні об'єкти в межах територій природно-заповідного
фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до
категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

поверхневі води, що знаходяться і використовуються в
межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів
загальнодержавного значення;

підземні води, які не можуть бути джерелом централі­
зованого водопостачання.

Суб'єкти права водокористування. Відповідно до законодав­ства, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також Іноземні юридичні І фізичні особи та особи без громадянства, які здійсню­ють забір води з водних об 'єктів, скидають в них зворотні води або користуються водними об'єктами.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водо­забірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) — це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабір­них споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними,

185



та за погодженням з органом, який видав дозвіл первинно-му водокористувачу.

Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Права та обов'язки водокористувачів. Конкретний зміст пра-вомочностеїі водокористувача відображається в його правах і обов'язках. Права і обов'язки водокористувачів, як правило, диференційовані в залежності від видів водокористування. Але, в той же час, в водному законодавстві закріплені права і обо­в'язки водокористувачів, які мають загальний характер.

Водокористувачі мають право:

здійснювати загальне, спеціальне водокористування та
користування водами для потреб гідроенергетики, водного і
повітряного транспорту;

користуватися водними об'єктами місцевого значення
на умовах оренди;

користуватися поверхневими, підземними, внутрішні­
ми морськими водами і територіальним морем для задово­
лення питних, господарсько-побутових, сільськогосподарсь­
ких, промислових та інших потреб;

вимагати від власника водного об'єкта або водопровід­
ної системи підтримання належної якості води за умовами
водокористування;

споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські
об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;

передавати у користування воду іншим водокористува­
чам за плату та на визначених умовах;

здійснювати й інші функції щодо водокористування та
користування водними об'єктами в порядку, встановленому
законодавством.

Права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством. Водокористувачі зобов'язані:

економно використовувати водні ресурси, дбати про їх
відновлення і поліпшення якості вод;

користуватися водними об'єктами відповідно до цілей і
умов їх надання;

186



3) дотримувати встановлених нормативів гранично допус­тимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і тех­
нології для утримання своєї території в належному стані, а
також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню
водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами,
що відводяться з неї;

не допускати порушення прав, наданих іншим водоко­
ристувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'­
єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;

утримувати в належному стані зони санітарної охорони
джерел питного та господарсько-побутового водопостачан­
ня, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові
смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські спо­
руди та технічні пристрої;

здійснювати облік забору та використання вод, вести
контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зво­
ротних вод і забруднюючих речовин, а також подавати відпо­
відним органам звіти в порядку, визначеному законодавством;

здійснювати погоджені у встановленому порядку техно­
логічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, сані­
тарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, по­
ліпшення їх стану, а також припинення скидання забрудне­
них стічних вод;

здійснювати спеціальне водокористування лише за на­
явності дозволу;



безперешкодно допускати на свої об'єкти державних
інспекторів спеціально уповноважених державних органів у
галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів,
а також громадських інспекторів з охорони навколишнього
природного середовища, які здійснюють перевірку додержан­
ня вимог водного законодавства, і надавати їм безкоштовно
необхідну інформацію;

своєчасно сплачувати платежі за спеціальне водоко­
ристування та інші платежі відповідно до законодавства;

своєчасно інформувати місцеві Ради народних депу­
татів, державні органи охорони навколишнього природного

187



середовища та санітарного нагляду про виникнення аварій-них забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквіда­цією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у по­рядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охо­рони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодав­ством.

Підстави виникнення та припинення права водокористуван­ня. Використання вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування, для потреб гідроенергетики, водного і повітряного транспорту.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, люби­тельське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних при­строїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Право користування водними об'єктами при встановленні спеціального водокористування набувається на підставі доз­волу і заключеного на підставі нього договору. Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

державними органами охорони навколишнього природ­
ного середовища — у разі використання води водних об'єктів
загальнодержавного значення;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, облас­
ними, Київською та Севастопольською міськими Радами
народних депутатів за погодженням з державними органами
охорони навколишнього природного середовища — у разі
використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюєть­ся за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням по­треби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, — в разі використання поверхневих вод, дер­жавними органами геології — в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я — в разі ви-

188



користання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне во-докористування затверджується Кабінетом Міністрів Украї­ни.

у дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин. У разі маловоддя ліміт забору води може бути зменшено спеціаль­но уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним. Строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроко­вим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двад­цяти п'яти років).

У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відпов­ідно короткострокового або довгострокового водокористу­вання.

Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюєть­ся державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Підстави припинення права користування водними об'єкта­ми визначені в водному законодавстві.

З метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони на­вколишнього природного середовища та з інших передбаче­них законодавством підстав районні і міські Ради народних депутатів за поданням державних органів охорони навколиш­нього природного середовища, водного господарства, сані­тарного нагляду та інших спеціально уповноважених держав­них органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визнача­ють інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території.

Право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водоко­ристування припиняється у разі:

189



1)якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні; 2) закінчення строку спеціального водокористування;

ліквідації підприємств, установ чи організацій;

передачі водогосподарських споруд іншим водокорис­
тувачам;

визнання водного об'єкта таким, що має особливе дер­
жавне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;

порушення правил спеціального водокористування та
охорони вод;

виникнення необхідності першочергового задоволення
питних і господарсько-побутових потреб населення;

систематичного невнесення плати в строки, визначені
законодавством.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші підстави для припинення права спеціального водокористу­вання.

Види права водокористування. Основою є класифікація видів права водокористування в залежності від характеру цільово­го використання водних об'єктів.

Водні об'єкти можуть бути використані для таких цілей:

для задоволення питних потреб населення;

для господарсько-побутових;

лікувальних;

оздоровчих;

сільськогосподарських;

промислових;

транспортних;

енергетичних;

рибогосподарських;

для інших державних і громадських потреб.

Водний кодекс закріплює важливий принцип правового регулювання водокористування — принцип комплексного використання водних об'єктів. Вираженням цього принципу є правило про те, що водні об'єкти або їх частини можуть надаватися в користування для задоволення одної або де­кількох цілей, одному або кільком водокористувачам.

Право водокористування для питного та господарсько-побу­тового водопостачання. В цілях забезпечення життя і здоров'я людей Водний кодекс передбачає принцип першочергового

190





використання водних об'єктів для питного та господарсько-побутового водовикористання.

Для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення використовуються води, якісні характеристики яких відповідають встановленим державним стандартам, нор­мативам екологічної безпеки водокористування і санітарним нормам.

При здійсненні спеціального водокористування для задо­волення питних і побутових потреб населення в порядку цен­тралізованого водопостачання підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають питні та господарсь­ко-побутові водопроводи, здійснюють забір води безпосеред­ньо з водних об'єктів відповідно до затверджених у встанов­леному порядку проектів водозабірних споруд, нормативів якості води і дозволів на спеціальне водокористування.

Ці підприємства, установи та організації зобов'язані здійснювати постійне спостереження за якістю води у вод­них об'єктах, підтримувати в належному стані зону санітар­ної охорони водозабору та повідомляти державні органи са­нітарного нагляду, охорони навколишнього природного се­редовища, водного господарства і місцеві Ради народних де­путатів про відхилення від встановлених стандартів і норма­тивів якості води.

На централізованих водозаборах підземних вод в межах їх родовищ та на прилеглих територіях водокористувачі повинні облаштовувати локальну мережу спостережу вальних сверд­ловин.

При використанні води для питних І господарсько-побуто­вих потреб населення в порядку нецентралізованого водопо­стачання юридичні і фізичні особи здійснюють її забір без­посередньо з поверхневих або підземних водних об'єктів у порядку загального і спеціального водокористування.

Періодичний контроль за якістю води, що використовується для нецентралізованого водопостачання населення, здійснюється державними органами санітарного нагляду за рахунок водокористувачів.

Підземні води питної якості повинні використовуватися у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсь­ко-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва і лише у виняткових випад-

ках, за дозволом відповідних органів, може бути дозволене водовикористання для цілей, не пов'язаних з питним та гос­подарсько-побутовим водопостачанням.

Право водокористування для лікувальних, курортних та оз­доровчих потреб. Водні об'єкти, що мають природні лікувальні властивості, належать до категорії лікувальних, якщо їх вклю­чено до спеціального переліку.

Перелік водних об'єктів, що відносяться до категорії ліку­вальних із зазначенням запасів вод та їх лікувальних власти­востей, а також інших сприятливих для лікування і профі­лактики умов, затверджується Кабінетом Міністрів України. Водні об'єкти, віднесені у встановленому порядку до кате­горії лікувальних, використовуються винятково у лікуваль­них і оздоровчих цілях.

Користування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях здійснюється в порядку загального та спеці­ального водокористування.

Місця користування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях встановлюються відповідними Радами народних депутатів у порядку, встановленому законодавством. Користування водними об'єктами в оздоровчих, рекреа­ційних та спортивних цілях у порядку загального водокорис­тування може бути заборонено або обмежено відповідно до законодавства.

Право водокористування для потреб промисловості та гідро­енергетики. Під час користування водними об'єктами для промислових цілей водокористувачі зобов'язані дотримува­тися встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо змен­шення витрат води (особливо питної) та припинення ски­дання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.

Ліміти споживання питної води для промислових потреб з комунальних і відомчих господарсько-питних водопроводів встановлюються місцевими Радами народних депутатів за погодженням з державними органами охорони навколиш­нього природного середовища.



У разі стихійного лиха, аварій, інших екстремальних ситу-ацій, а також перевитрати водокористувачем встановленого ліміту споживання води місцеві Ради народних депутатів ма-ють, право зменшувати або забороняти споживання питної води для промислових потреб з комунальних водопроводів і тимчасово обмежувати споживання її з відомчих господарсь­ко-питних водопроводів в інтересах першочергового задово­лення питних і господарсько-побутових потреб населення.

Гідроенергетичні підприємства зобов'язані дотримуватися встановлених правил експлуатації водосховищ, режимів на­копичення та спрацювання запасів води, режимів коливань рівня у верхньому і нижньому б'єфах та пропускання води через гідровузли, забезпечувати у встановленому порядку безперебійний пропуск суден, а також пропуск риби до місць нересту відповідно до проектів рибопропускних споруд.

Право водокористування для потреб сільського та лісового господарства. Користування водами для потреб сільського і лісового господарства здійснюється у порядку як загально­го, так і спеціального водокористування.

Під час зрошення земель сільськогосподарського призна­чення водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо попередження підтоплення, заболочення, засолення та за­бруднення цих земель. Якість води, що використовується для зрошення земель сільськогосподарського призначення, по­винна відповідати встановленим нормативам.

Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено державними органами охорони навко­лишнього природного середовища за погодженням з держав­ними органами санітарного і ветеринарного нагляду.

Зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренаж­них вод у водні об'єкти здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається власнику зро­шуваних угідь у встановленому законодавством порядку.

Під час осушення земель сільськогосподарського призна­чення повинні здійснюватися заходи щодо запобігання де­градації та вітровій ерозії цих земель, а також погіршенню стану водних об'єктів.

Право водокористування для потреб водного транспорту. Річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також

657 193



внутрішні (морські) води та територіальне море є внутріш­німи водними шляхами загального користування за винят­ком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково забороне­но.

Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України. Всі судна та інші плавучі засоби мають бути обладнані ємкос­тями для збирання лляльних та інших забруднених вод, які повинні систематично передаватися на спеціальні очисні споруди для очистки та знезараження.

Забороняється заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту і не обладнані цис­тернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очи­щення та знезараження цих вод. що відповідають міжнарод­ним стандартам.

Користування водними об'єктами для плавання на мало­мірних суднах (веслових, моторних човнах) дозволяється з дотриманням правил, що встановлюються Верховною Ра­дою Автономної Республіки Крим, обласними. Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів за погодженням з Українською державною інспекцією Регіст­ру і безпеки судноплавства.

Право водокористування для потреб рибного і мисливського господарства. На водних об'єктах (їх частинах), які викорис­товуються для промислового добування риби та іншого вод­ного промислу або мають значення для відтворення їх за­пасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інте­ресах рибного господарства та водного промислу.

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

Водокористувачі, яким надано в користування рибогоспо­дарські водні об'єкти (їх частини), зобов'язані проводити заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану вод­них об'єктів і умов відтворення рибних запасів, а також ут­римувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби.



Проведення гідромеліоративних робіт у місцях, де перебу­вають водоплавні птахи, хутрові звірі, а також промисловий вилов риби в місцях, де розводяться бобри і хохулі, здійснюється за погодженням з державними органами мис­ливського і рибного господарства.