ѕорушенн¤ правил охорони вод. «абрудненн¤ мор¤

Ќауково-практичний коментар рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка

–озд≥л VIII «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ƒќ¬ ≤ЋЋя

—татт¤ 242. ѕорушенн¤ правил охорони вод

1. ѕорушенн¤ правил охорони вод (водних обТЇкт≥в), ¤кщо це спричинило забрудненн¤ поверхневих чи п≥дземних вод ≥ водоносних горизонт≥в, джерел питних, л≥кувальних вод або зм≥ну њхн≥х природних властивостей, або виснаженн¤ водних джерел ≥ створило небезпеку дл¤ житт¤, здоровТ¤ людей чи дл¤ довк≥лл¤,Ч

караЇтьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, або позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до пТ¤ти рок≥в, або обмеженн¤м вол≥ на той самий строк.

2. “≥ сам≥ д≥¤нн¤, ¤кщо вони спричинили загибель або захворюванн¤ людей, масову загибель обТЇкт≥в тваринного ≥ рослинного св≥ту або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки,Ч

караютьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.

1. ќсновний безпосередн≥й обТЇкт злочину Ч встановлений пор¤док рац≥онального ≥ науково обгрунтованого використанн¤, в≥дтворенн¤ та охорони водних обТЇкт≥в в≥д забрудненн¤, засм≥ченн¤ та виснаженн¤, …ого додатковим факультативним обТЇктом можуть бути житт¤ ≥ здоровТ¤ особи, власн≥сть, ≥нш≥ блага,

2. ѕредмет злочину Ч водн≥ обТЇкти, конкретн≥ р≥зновиди ¤ких перераховано у диспозиц≥њ ч. 1 ст, 242. —п≥льним дл¤ них Ї те, що вони належать до материкових вод, тобто Ї водними обТЇктами суш≥, повТ¤зан≥ з б≥осферою, а њхн≥ води беруть участь у природному кругооб≥гу вод.

ѕ≥д водними обТЇктами сл≥д розум≥ти природн≥ або створен≥ штучно елементи довк≥лл¤, в ¤ких зосереджуютьс¤ води (р≥чка, озеро, водосховище, ставок, канал тощо). ѕредметом злочину виступають не лише власне водн≥ маси у р≥дкому, твердому чи газопод≥бному стан≥, а й тверд≥ поверхн≥, що обмежують њх поширенн¤ (береги, дно, русло, склеп≥нн¤), м≥кроорган≥зми ≥ донн≥ в≥дкладенн¤, взаЇмод≥¤ ¤ких забезпечуЇ природне самоочищенн¤ ≥ належну ¤к≥сть води, звТ¤зок водойм з ≥ншими природними обТЇктами ≥ вс≥Їю б≥осферою,

ѕоверхнев≥ ьоди Ч це еодк р≥зних водних обТЇкт≥в, що знаход¤тьс¤ на земн≥й поверхн≥, ѕ≥дземн≥ води Ч це води, що знаход¤тьс¤ нижче р≥вн¤ земноњ поверхн≥ в товщах г≥рських пор≥д верхньоњ частини земноњ кори в ус≥х ф≥зичних станах. ¬одоносний гори-зонт Ч це однор≥дна пластова товща г≥рських пор≥д, де пост≥йно знаход¤тьс¤ води. ƒжерела питних ≥ л≥кувальних вод Ч це зосереджен≥ ¬»’ќƒ» (наприклад, ключ≥, гейзери, джерела) п≥дземних вод, ¤к≥ використовуютьс¤ або можуть використовуватись дл¤ забору питноњ або л≥кувальноњ води з р≥зною технолог≥Їю њњ обробки.

Ќе визнаютьс¤ предметом злочину, передбаченого ст, 242: а) внутр≥шн≥ морськ≥ води та територ≥альне море (див, коментар до ст. 243); б) техн≥чн≥ м≥сткост≥ ≥ накопичувач≥ води, ¤к≥ безпосередньо включен≥ у техн≥чне або споживче використанн¤, вилучен≥ з природного кругооб≥гу ≥ процес обм≥ну водних мас в ¤ких повн≥стю контролюЇтьс¤ людиною (цистерни, системи оборотного водопостачанн¤, опалювальн≥ та охолоджувальн≥ прилади, ставки дл¤ нагромадженн¤ ст≥чних вод тощо); в) природн≥ або штучн≥ западини, в ¤ких води немаЇ пост≥йно (наприклад, осушен≥ болота, давн≥ гирла р≥к, солончаки на м≥сц≥ висохлих озер),

3. ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ сукупн≥стю трьох ознак: 1) д≥¤нн¤ Ч порушенн¤ правил охорони вод; 2) насл≥дки у вигл¤д≥ забрудненн¤ поверхневих чи п≥дземних вод ≥ водоносних горизонт≥в, джерел питних, л≥кувальних вод або зм≥ни њхн≥х природних властивостей, або виснаженн¤ водних джерел, що створило небезпеку дл¤ житт¤, здоровТ¤ людей чи дл¤ довк≥лл¤; 3) причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤нн¤м та насл≥дками,

ѕорушенн¤ правил охорони вод вчин¤ютьс¤ шл¤хом д≥њ або безд≥¤льност≥ ≥ пол¤гають, зокрема, у: невиконанн≥ водокористувачем обовТ¤зку забезпечувати дотриманн¤ в≥дпов≥дного сан≥тарного ста-

ну на територ≥њ, де розташован≥ його обТЇкти, ≥ не допускати винесенн¤ через дощов≥ канал≥зац≥йн≥ мереж≥ см≥тт¤, продукт≥в ероз≥њ ірунт≥в, сировини та в≥дход≥в виробництва; скиданн≥ у водн≥ обТЇкти, на поверхню льодового покриву та водозабору, а також у канал≥зац≥йн≥ мереж≥ шлам≥в, ≥нших технолог≥чних ≥ побутових твердих в≥дход≥в; митт≥ на водних обТЇктах та в њх прибережних захисних смутах транспортних засоб≥в ≥ техн≥ки; в≥дключенн≥ очисних споруд або недостатньому контрол≥ за њх роботою; скиданн≥ забруднюючих речовин у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти з перевищенн¤м л≥м≥т≥в; порушенн≥ л≥м≥ту забору води з водних обТЇкт≥в; використанн≥ на територ≥¤х водоохоронних зон ст≥йких та сильнод≥ючих пестицид≥в, розм≥щенн≥ у цих зонах кладовищ, скотомогильник≥в, звалищ, пол≥в ф≥льтрац≥њ, гараж≥в, сто¤нок автомоб≥л≥в; самов≥льному проведенн≥ г≥дротехн≥чних роб≥т (буд≥вництво ставк≥в, дамб, канал≥в, свердловин); введенн≥ в експлуатац≥ю п≥дприЇмств, комунальних та ≥нших обТЇкт≥в без очисних споруд або пристроњв належноњ потужност≥.

«абрудненн¤м вод потр≥бно визнавати надходженн¤ до водних обТЇкт≥в забруднюючих речовин, тобто речовин, ¤к≥ привнос¤тьс¤ у так≥ обТЇкти в результат≥ господарськоњ д≥¤льност≥ людини (в≥дход≥в ≥ викид≥в, виробничоњ сировини, нап≥вфабрикат≥в, таких готових продукт≥в виробництва, ¤к отрутох≥м≥кати, м≥неральн≥ добрива, нафтопродукти, неочищених ст≥чних вод). ѕри цьому дл¤ квал≥ф≥кац≥њ д≥¤нн¤ за ст. 242 не маЇ значенн¤, чи встановлено щодо таких речовин гранично допустим≥ концентрац≥њ.

«абрудненн¤ вод може бути не лише х≥м≥чним, а й б≥олог≥чним чи тепловим. ѕри б≥олог≥чному забрудненн≥ води насичуютьс¤ шк≥дливими м≥кроорган≥змами (бактер≥¤ми, в≥русами), здатними викликати захворюванн¤ людей, риб, ≥нших водних ресурс≥в, а при тепловому в≥дбуваютьс¤ скиди п≥д≥гр≥тих вод, що маЇ своњм насл≥дком порушенн¤ теплового режиму, зм≥ну б≥оценоз≥в, загибель рослин ≥ водних тварин, розмноженн¤ шк≥дливих м≥кроорган≥зм≥в.

«м≥на природних властивостей вод Ч це негативн≥ зм≥ни њх б≥олог≥чного стану, ф≥зичних та ≥нших характеристик (електромагн≥тних, х≥м≥чних, рад≥ац≥йних, л≥кувальних, теплових тощо). Ќормуванн¤ ¤кост≥ води водного обТЇкта зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ сукупност≥ допустимих значень показник≥в њх складу та властивостей, у межах ¤ких забезпечуютьс¤ безпечн≥ умови водокористуванн¤. ÷≥ показники встановлюютьс¤ дл¤ води, що використовуЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ питних, господарсько-побутових ≥ рекреац≥йних потреб, а також потреб рибного господарства. «азначеним пон¤тт¤м охоплюЇтьс¤ ≥ засм≥ченн¤ вод Ч привнесенн¤ у водн≥ обТЇкти сторонн≥х, ¤к правило нерозчинних, предмет≥в ≥ матер≥ал≥в.

¬иснаженн¤ водних джерел Ч це ст≥йке, тобто таке, що не може бути подолане природним шл¤хом, скороченн¤ запас≥в ≥ пог≥ршенн¤ ¤кост≥ вод, втрата ними здатност≥ до самоочищенн¤. ¬иснаженн¤ характеризуЇтьс¤ незворотним зменшенн¤м м≥н≥мально допустимого стоку вод, що маЇ насл≥дком њх повну або часткову непридатн≥сть дл¤ певних вид≥в водокористуванн¤. ¬≥д виснаженн¤ потр≥бно в≥др≥зн¤ти маловодд¤ Ч пер≥од (фазу) г≥дролог≥чного режиму водного обТЇкта, при ¤кому спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ його водност≥, внасл≥док чого пог≥ршуютьс¤ умови забезпеченн¤ потреб у водних ресурсах.

ƒл¤ визнанн¤ злочину зак≥нченим необх≥дно, щоб забрудненн¤, зм≥на природних властивостей вод або виснаженн¤ водних обТЇкт≥в створили небезпеку дл¤ житт¤, здоровФ¤ людей чи довкилл¤. ѕро пон¤тт¤ створенн¤ небезпеки дл¤ житт¤, здоровТ¤ людей та довк≥лл¤ див. коментар до ст. 239.

ѕорушенн¤ правил охорони вод, ¤ке не спричинило насл≥дк≥в, зазначених у ч. 1 або ч. 2 ст. 242, т¤гне адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть (ст. ст. 59, 60, 61 јѕ).

4. —убТЇкт злочину загальний. ƒ≥њ службових ос≥б, ¤к≥ допустили введенн¤ в експлуатац≥ю нових або реконструйованих п≥дприЇмств та ≥нших обТЇкт≥в без очисних споруд, за на¤вност≥ до цього п≥дстав потребують додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за ст. 253.

5. —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ умисною або необережною формою вини. ¬чиненн¤ з метою ослабленн¤ держави д≥й, ¤к≥ пол¤гають у забрудненн≥ вод ≥ спр¤мован≥ на масове знищенн¤ людей, запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень чи ≥ншоњ шкоди њхньому здоровТю потр≥бно квал≥ф≥кувати за ст. 113 (диверс≥¤).

6. вал≥ф≥куючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 242) Ї спричиненн¤: 1) загибел≥ або захворюванн¤ людей; 2) масовоњ загибел≥ обТЇкт≥в тваринного ≥ рослинного св≥ту; 3) ≥нших т¤жких насл≥дк≥в.

ѕро пон¤тт¤ загибель людей та ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки див. коментар до ст. 236. ѕон¤тт¤ захворюванн¤ людей охоплюЇ: а) запод≥¤нн¤ шкоди здоровТю окремих ос≥б або хоча б одн≥Їњ людини, що в≥дпов≥даЇ за ступенем т¤жкост≥ т¤жким або середньоњ т¤жкост≥ т≥лесним ушкодженн¤м; б) запод≥¤нн¤ шкоди здоровТю населенн¤ (по¤ва спадкових патолог≥й, потворност≥ або ≥нших в≥дхилень у розвитку д≥тей, скороченн¤ тривалост≥ житт¤, ≥стотне п≥двищенн¤ р≥вн¤ захворюваност≥ населенн¤ тощо).

«агибель обТЇкт≥в тваринною ≥ рослинного св≥туЧ це знищенн¤ диких зв≥р≥в ≥ птах≥в, бджолос≥мей, риби та ≥нших представник≥в водноњ фауни, у т.ч. ≥кри та мальк≥в, м≥сць њх розмноженн¤ ≥ проживанн¤, кормових уг≥дь, приведенн¤ у непридатний стан пос≥в≥в або врожаю с≥льськогосподарських культур, знищенн¤ або пошкодженн¤ до ступен¤ припиненн¤ росту л≥су, ≥нших насаджень тощо. ¬ир≥шуючи питанн¤ про те, чи була загибель зазначених обТЇкт≥в масовою (оц≥ночне пон¤тт¤), потр≥бно у кожному конкретному випадку враховувати, зокрема, к≥льк≥сть ≥ еколог≥чну ц≥нн≥сть знищених обТЇкт≥в флори ≥ фауни, можлив≥сть њх в≥дтворенн¤, площу виведених з ладу уг≥дь або площу, на ¤к≥й знищено тварин, риб чи рослин, варт≥сне вираженн¤ шкоди, запод≥¤ноњ довк≥ллю ≥ обрахованоњ за в≥дпов≥дними таксами, обс¤г ≥ варт≥сть роб≥т, ¤к≥ необх≥дно провести дл¤ л≥кв≥дац≥њ негативних насл≥дк≥в.

¬ (ст.ст. 1,5, 18-110}.

ѕор¤док визначенн¤ розм≥р≥в ≥ меж водоохоронних зон та режиму веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ на них. «атверджений постановою ћ є 486в≥д 8 травн¤1996р.

ѕор¤док зд≥йсненн¤ державного мон≥торингу вод. «атверджений постановою ћє 815 в≥д 20 липн¤ 1996р.

ѕравила охорони поверхневих вод в≥д забрудненн¤ зворотними водами. «атверджен≥ постановою ћ є 465 в≥д 25 березн¤ 1999 р.

≤нструкц≥¤ про пор¤док видач≥ дозвол≥в на видобуванн¤ п≥дземних вод. «атверджена наказом ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни є 79 в≥д 28 липн¤ 1994 р.

ћетодика розрахунку розм≥р≥в в≥дшкодуванн¤ збитк≥в запод≥¤них держав≥ внасл≥док порушенн¤ законодавства про охорону та рац≥ональне використанн¤ водних ресурс≥в. «атверджена наказом ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни є 37 в≥д 18 травн¤ 1995 р.

≤нструкц≥¤ про пор¤док зд≥йсненн¤ перев≥рок субТЇкт≥в, що використовують водн≥ ресурси або виконують господарську д≥¤льн≥сть у межах водоохоронних зон. «атверджена наказом ƒержводгоспу ”крањни є 22 в≥д 29 с≥чн¤ 2001 р.

ѕор¤док зменшенн¤ спец≥ально уповноваженими державними органами виконавчоњТвлади л≥м≥т≥в забору, використанн¤ води та скиданн¤ забруднюючих речовин у раз≥ настанн¤ маловодд¤. «атверджений наказом ћ≈ѕ–, ƒержводгоспу є 133/62 г≥д «ќ березн¤ 2001 р.

ѕостанова ѕ¬— є 1 в≥д 26 с≥чн¤ 1990 р. Уѕро практику розгл¤ду судами справ про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про охорону природи У.

—татт¤ 243. «абрудненн¤ мор¤

1. «абрудненн¤ мор¤ в межах внутр≥шн≥х морських чи територ≥альних вод ”крањни або в межах вод виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони ”крањни матер≥алами чи речовинами, шк≥дливими дл¤ житт¤ чи здоровТ¤ людей, або в≥дходами внасл≥док порушенн¤ спец≥альних правил, ¤кщо це створило небезпеку дл¤ житт¤ чи здоровТ¤ людей або живих ресурс≥в мор¤ чи могло перешкодити законним видам використанн¤ мор¤, а також незаконне скиданн¤ чи похованн¤ в межах внутр≥шн≥х морських чи територ≥альних вод ”крањни або у в≥дкритому мор≥ зазначених матер≥ал≥в, речовин ≥ в≥дход≥в Ч

караютьс¤ штрафом в≥д трьохсот до восьмисот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк, з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в або без такого.

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д двох до пТ¤ти рок≥в з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в або без такого.

3. Ќепов≥домленн¤ спец≥ально в≥дпов≥дальними за те особами морських та пов≥тр¤них суден або ≥нших засоб≥в ≥ споруд, що знаход¤тьс¤ в мор≥, адм≥н≥страц≥њ найближчого порту ”крањни, ≥ншому уповноваженому органу або особ≥, а у раз≥ скиданн¤ з метою похованн¤ Ч ≥ орган≥зац≥њ, ¤ка видаЇ дозволи на скиданн¤, ≥нформац≥њ про п≥дготовлюване або зд≥йснене внасл≥док крайньоњ потреби скиданн¤ чи нев≥дворотн≥ втрати ними в межах внутр≥шн≥х морських ≥ територ≥альних вод ”крањни або у в≥дкритому мор≥ шк≥дливих речовин чи сум≥шей, що м≥ст¤ть так≥ речовини понад встановлен≥ норми, ≥нших в≥дход≥в, ¤кщо це створило небезпеку дл¤ житт¤, здоровТ¤ людей або живих ресурс≥в мор¤ чи могло завдати шкоди зонам л≥куванн¤ ≥ в≥дпочинку або перешкодити ≥ншим законним видам використанн¤ мор¤,Ч

караЇтьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, або по: бгзленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до пТ¤ти рок≥в, або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

1. ќсновний безпосередн≥й обТЇкт злочину Ч встановлений пор¤док використанн¤ та охорони мор¤, еколог≥чна безпека морського середовища. …ого додатковими факультативними обТЇктами можуть бути житт¤ ≥ здоровТ¤ особи, власн≥сть та ≥нш≥ блага.

2. ѕредметом злочину Ї внутр≥шн≥ морськ≥ води, територ≥альн≥ води ”крањни, води виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони ”крањни, в≥дкрите море.

¬нутр≥шн≥ морськ≥ води Ч це морськ≥ води, розташован≥ в б≥к берега в≥д пр¤мих вих≥дних л≥н≥й, прийн¤тих дл¤ в≥дл≥ку ширини територ≥ального мор¤ ”крањни; води порт≥в ”крањни, обмежен≥ л≥н≥Їю, що проходить через пост≥йн≥ портов≥ споруди, ¤к≥ найб≥льше виступають у б≥к мор¤; води заток, бухт, губ ≥ лиман≥в, гаваней ≥ рейд≥в, береги ¤ких повн≥стю належать ”крањн≥, до пр¤моњ л≥н≥њ, проведеноњ в≥д берега до берега в м≥сц≥, де з боку мор¤ вперше утворюЇтьс¤ один або к≥лька проход≥в, ¤кщо ширина кожного з них не перевищуЇ 24 морських миль; води заток, бухт, губ ≥ лиман≥в, мор≥в ≥ проток, що ≥сторично належать ”крањн≥. ѕро пон¤тт¤ територ≥альн≥ води ( територ≥альне море) див. коментар до ст. 6. ¬иключну (морську) економ≥чну зону ”крањни становл¤ть морськ≥ райони, зовн≥ прилегл≥ до територ≥ального мор¤ ”крањни, включаючи райони навколо остров≥в, що њй належать. Ўирина ц≥Їњ зони становить до 200 морських миль, в≥дл≥чених в≥д тих самих вих≥дних л≥н≥й, що ≥ територ≥альне море ”крањни. ¬≥дкрите море Ч це прост≥р мор≥в ≥ океан≥в, ¤кий не входить у внутр≥шн≥ ≥ територ≥альн≥ води ”крањни або ≥ншоњ держави, на ¤кий не поширюЇтьс¤ н≥чий суверен≥тет ≥ використанн¤ ¤кого регулюЇтьс¤ м≥жнародно-правовими нормами.

3. « обТЇктивноњ сторони вчиненн¤ злочину можливе у трьох формах: 1) порушенн¤ спец≥альних правил, що пот¤гло забрудненн¤ мор¤ шк≥дливими матер≥алами, речовинами, а також в≥дходами ≥ створило небезпеку дл¤ житт¤ чи здоровТ¤ людей або живих ресурс≥в мор¤ чи могло перешкодити законним видам використанн¤ мор¤; 2) незаконне скиданн¤ чи похованн¤ зазначених матер≥ал≥в, речовин ≥ в≥дход≥в (ч. 1 ст. 243); 3) непов≥домленн¤ про п≥дготовлю-ване або зд≥йснене внасл≥док крайньоњ потреби скиданн¤ чи нев≥дворотн≥ втрати шк≥дливих речовин чи сум≥шей, що м≥ст¤ть так≥ речовини понад встановлен≥ норми, ≥нших в≥дход≥в, ¤кщо це створило небезпеку дл¤ житт¤, здоровТ¤ людей або живих ресурс≥в мор¤ чи могло завдати шкоди зонам л≥куванн¤ ≥ в≥дпочинку або перешкодити ≥ншим законним видам використанн¤ мор¤ (ч. « ст. 243).

ѕорушенн¤ спец≥альних правил при вчиненн≥ злочину, передбаченого ч. 1 ст. 243, може пол¤гати у: 1) д≥¤х, ¤к≥ пр¤мо заборонен≥ (застосуванн¤ ст≥йких та сильнод≥ючих пестицид≥в; влаштуванн¤ пол≥гон≥в побутових та промислових в≥дход≥в ≥ накопичувач≥в ст≥чних вод тощо); 2) безд≥¤льност≥, що про¤вл¤Їтьс¤ у невжитт≥ водокористувачем в≥дпов≥дних заход≥в щодо запоб≥ганн¤ забрудненн¤ мор¤, зокрема скиданн¤ у море ст≥чних вод.

ћатер≥али ≥ речовини визнаютьс¤ шк≥дливими, ¤кщо вони, потрапл¤ючи у морське середовище, здатн≥ запод≥¤ти шкоду життю або здоровТю людини, морськ≥й флор≥ та фаун≥, створити перешкоди дл¤ правом≥рного використанн¤ мор¤. ÷е можуть бути рад≥оактивн≥ матер≥али, господарсько-фекальн≥ ст≥чн≥ води, сира нафта, р≥дке паливо, осади, залишки ≥ сум≥ш≥, ¤к≥ вм≥щують нафту, пестициди, сол≥ важких метал≥в тощо. ѕро пон¤тт¤ в≥дход≥в див. коментар до ст. 239.

—киданн¤ або похованн¤ у мор≥ шк≥дливих матер≥ал≥в, речовин та в≥дход≥в утворюЇ склад розгл¤дуваного злочину за умови, що ц≥ д≥њ Ї незаконними, тобто зд≥йснюютьс¤ всупереч вимогам законодавства (наприклад, скиданн¤ ≥з суден очищених господарсько-побутових ст≥чних вод у чотиримильн≥й зон≥ прибережних вод).

—киданн¤ в море зазначених матер≥ал≥в, речовин, в≥дход≥в може зд≥йснюватись ¤к ≥з суден, плавучих засоб≥в, пов≥тр¤них суден, платформ, ≥нших штучно споруджених у мор≥ конструкц≥й, так ≥ з берега (наприклад, з промислових п≥дприЇмств, порт≥в).

ƒл¤ визнанн¤ злочину у його перш≥й ≥ трет≥й формах (матер≥альн≥ склади злочину) зак≥нченим необх≥дно, щоб забрудненн¤ мор¤ або непов≥домленн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ належним адресатам створило небезпеку дл¤ житт¤, здоровТ¤ людей або живих ресурс≥в мор¤ чи могло завдати шкоди зонам л≥куванн¤ ≥ в≥дпочинку або перешкодити ≥ншим законним видам використанн¤ мор¤. ѕро пон¤тт¤ створенн¤ небезпеки житт¤, здоровТ¤ людей див. коментар до ст. 239. «лочин у друг≥й форм≥ Ї зак≥нченим з моменту скиданн¤ чи похованн¤ у мор≥ зазначених у ч. 1 ст. 243 матер≥ал≥в, речовин √в≥дход≥в.

∆ив≥ ресурси мор¤ Ч це водн≥ б≥оресурси, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у морському середовищ≥ ≥ нерозривно повТ¤зан≥ з ним ус≥м життЇвим циклом (див. також коментар до ст. 249).

ƒо законних вид≥в використанн¤ мор¤, ¤ким може зашкодити забрудненн¤ ≥ засм≥ченн¤ морського середовища, сл≥д в≥дносити, зокрема, морське судноплавство, рибальство, розв≥дку ≥ видобуванн¤ корисних копалин, використанн¤ морськоњ води дл¤ опр≥сненн¤, оздоровчо-рекреац≥йну д≥¤льн≥сть.

Ўкода зонам л≥куванн¤ ≥ в≥дпочинку, небезпека створенн¤ ¤коњ виникаЇ, може пол¤гати у забрудненн≥ прибережноњ смуги та морськоњ акватор≥њ, що унеможливлюЇ њх використанн¤ ¤к м≥сць в≥дпочинку й оздоровленн¤ людей або потребуЇ значних матер≥альних вкладень дл¤ поновленн¤ рекреац≥йних властивостей цих зон.

4. —убТЇкт злочину у перш≥й ≥ друг≥й його формах Ч спец≥альний. Ќим можуть бути особи, зобовТ¤зан≥ дотримуватись в≥дпов≥дних правил (зокрема, кап≥тани та ≥нш≥ службов≥ особи морських ≥ пов≥тр¤них суден, ≥нших перебуваючих у мор≥ споруд ≥ засоб≥в, до службових повноважень ¤ких входить забезпеченн¤ дотриманн¤ спец≥альних правил охорони мор¤ в≥д забрудненн¤, службов≥ особи промислових, комунальних, с≥льськогосподарських та ≥нших п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ зд≥йснюють забрудненн¤ мор¤ з берега, ¤кщо на цих ос≥б покладавс¤ службовий обовТ¤зок дотримуватись правил охорони мор¤ ≥ контролювати њх виконанн¤ п≥длеглими). «а ст. 243 сл≥д квал≥ф≥кувати також д≥¤нн¤ прац≥вник≥в суден, ≥нших морських обТЇкт≥в, ¤к≥ безпосередньо експлуатують системи, установки ≥ механ≥зми при виконанн≥ операц≥й з≥ шк≥дливими речовинами чи в≥дходами (помпов≥ машин≥сти, вахтов≥ мотористи тощо).

—убТЇктом злочину у його трет≥й форм≥ Ї спец≥ально в≥дпов≥дальн≥ за ≥нформуванн¤ належних адресат≥в особи морських та пов≥тр¤них суден, ≥нших засоб≥в ≥ споруд, що знаход¤тьс¤ у мор≥.

5. —убТЇктивна сторона цього злочину за зм≥стом Ї аналог≥чною субТЇктивн≥й сторон≥ злочину, передбаченого ст. 242.

6. вал≥ф≥куючими ознаками злочину у перш≥й ≥ друг≥й його формах (ч. 2 ст. 243) Ї спричиненн¤ загибел≥ або захворюванн¤ людей, масовоњ загибел≥ обТЇкт≥в тваринного ≥ рослинного св≥ту

або ≥нших т¤жких насл≥дк≥в (про ц≥ пон¤тт¤ див. коментар до ст. ст. 236 ≥ 242).

“ћ (ст. ст. 15, 25, 48-72, 277-325).

¬ (ст. ст. 1,5,18-110).

«акон ”крањна Уѕро державний кордон ”крањниФ в≥д 4 листопада 1991 р. (ст. ст. 5, 6).

«акон ”крањни Уѕро виключну (морську) економ≥чну зону ”крањниФ в≥д ≤™травн¤ 1995р.

«аходи щодо забезпеченн¤ виконанн¤ зобовТ¤зань –ад¤нською стороною, що випливають ≥з онвенц≥њ по попередженню забрудненн¤ мор¤ скидами в≥дход≥в та ≥нших матер≥ал≥в 1972р. «атверджен≥ постановою –ади ћ≥н≥стр≥в —–—–є 222 в≥д 6 березн¤ 1979р.

ѕравила охорони внутр≥шнього мор¤ ≥ територ≥альних вод в≥д забрудненн¤ та засм≥ченн¤. «атверджен≥ постановою ћ є 269 в≥д 29лютого 1996 р.

ћетодика розрахунку розм≥р≥в в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них держав≥ внасл≥док порушенн¤ законодавства про охорону та рац≥ональне використанн¤ водних ресурс≥в. «атверджена наказом ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни є 37в≥д 18 травн¤ 1995р.

ѕоложенн¤ про пор¤док обчисленн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ та сплати збитк≥в, запод≥¤них внасл≥док забрудненн¤ ≥з суден, корабл≥в та ≥нших плавучих засоб≥в територ≥альних ≥ внутр≥шн≥х морських вод ”крањни. «атверджене наказом ћ≥некобезпеки ”крањни є116 в≥д 26 жовтн¤ 1995 р.

ѕостанова ѕ¬— в≥д 26 с≥чн¤ 1990 р. є 1 Уѕро практику розгл¤ду судами справ про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про охорону природиФ.

[назад]|[содержание]|[следующа¤]