Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 230. ѕорушенн¤ антимонополького законодавства

”мисне неподанн¤ або поданн¤ зав≥домо неправдивих документ≥в чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ јнтимонопольному ком≥тетов≥ ”крањни або його територ≥альному в≥дд≥ленню, а також ухиленн¤ в≥д виконанн¤ законних р≥шень цих орган≥в, вчинене службовою особою органу державноњ влади, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, органу адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ ≥ контролю, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤кщо це було повТ¤зано з отриманн¤м доходу у великих розм≥рах,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до пТ¤ти рок≥в, або виправними роботами на строк до двох рок≥в.

 

ѕрим≥тка. ¬еликим розм≥ром отриманн¤ доходу вважаЇтьс¤ такий, що у пТ¤тсот ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

1.                ќбТЇктом злочину Ї пор¤док зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ в частин≥ державного контролю за дотриманн¤м умов чесноњ конкуренц≥њ.

 

2.                ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤: 1) неподанн¤м документ≥в чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ јнтимонопольному ком≥тетов≥ ”крањни або його територ≥альному в≥дд≥ленню; 2) поданн¤м йому за-в≥домо неправдивих документ≥в чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ; 3) ухиленн¤м в≥д виконанн¤ законних р≥шень зазначеного ком≥тету або його територ≥ального в≥дд≥ленн¤.

 

јнтимонопольний ком≥тет ”крањни - це центральний орган виконавчоњ влади з≥ спец≥альним статусом, метою д≥¤льност≥ ¤кого Ї забезпеченн¤ державного захисту конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥. ќкр≥м власне јнтимонопольного ком≥тету ”крањни (¤кий складаЇтьс¤ ≥з голови та дес¤ти державних уповноважених), законом передбачаЇтьс¤ функц≥онуванн¤ його територ≥альних в≥дд≥лень в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  ињв та —евастополь, а за необх≥дност≥ Ч ≥ в ≥нших адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниц¤х.

 

ƒл¤ виконанн¤ покладених на нього завдань јнтимонопольний ком≥тет ”крањни та йогоТтеритор≥альн≥ в≥дд≥ленн¤ над≥лен≥ широкими повноваженн¤ми ≥, зокрема, правом одержувати в≥д господарюючих субТЇкт≥в, ≥нших орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ певну ≥нформац≥ю та приймати у передбачених законом випадках р≥шенн¤, ¤к≥ Ї обовТ¤зковими дл¤ виконанн¤. “ак≥ р≥шенн¤ мають форму розпор¤джень або постанов.

 

”мисне неподанн¤ або поданн¤ св≥домо неправдивих документ≥в чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ јнтимонопольному ком≥тетов≥ ”крањни чи його територ≥альному в≥дд≥ленню може вважатись злочинним д≥¤нн¤м, передбаченим ст. 230, лише у раз≥, коли поданн¤ в≥дпов≥дних документ≥в передбачаЇтьс¤ законом або нормативно-правовим актом јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, виданим у межах передбачених законом повноважень цього органу. «окрема, обовТ¤зковим Ї безкоштовне наданн¤ на вимогу державного уповноваженого, голови територ≥ального в≥дд≥ленн¤ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни документ≥в, статистичноњ та ≥ншоњ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ зд≥йсненн¤ контролю за дотриманн¤м антимонопольного законодавства та розгл¤ду справ про його порушенн¤, а також наданн¤ службовими (посадовими) особами на вимогу державного уповноваженого чи голови територ≥ального в≥дд≥ленн¤ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни письмових по¤снень, ¤к≥ також сл≥д вважати документами. ¬имога-про наданн¤ (поданн¤) документ≥в маЇ бути викладена у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дписана службовою особою, ¤к≥й законом надано право вимагати наданн¤ документ≥в.

 

ѕ≥д неподанн¤м документ≥в чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ јнтимонопольному ком≥тетов≥ ”крањни або його територ≥альному в≥дд≥ленню сл≥д розум≥ти ненаданн¤ в≥дпов≥дних документ≥в чи ≥нформац≥њ безпосередньо цим органам, а також ненаданн¤ њх державному уповноваженому чи голов≥ територ≥ального в≥дд≥ленн¤ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни на њх вимогу за умови, що ц≥ документи чи ≥нформац≥¤ перебувають у розпор¤дженн≥ в≥дпов≥дного органу державноњ влади, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, органу адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ ≥ контролю, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ реально можуть бути надан≥ у терм≥ни, визначен≥ у вимоз≥ про њх наданн¤. Ќеподанн¤ може виразитис¤ ¤к у в≥дмов≥ надати документи чи ≥нформац≥ю, так ≥ в умисному невиконанн≥ вимоги про наданн¤ документ≥в чи ≥нформац≥њ. Ќеподанн¤м сл≥д вважати ≥ поданн¤ у в≥дпов≥дь на законну вимогу лише частини ≥з тих документ≥в чи ≥нформац≥њ, ¤к≥ зазначен≥ у вимоз≥. ¬одночас не утворюЇ складу цього злочину поданн¤ ус≥х чи де¤ких документ≥в (≥нформац≥њ) ≥з затримкою.

 

ѕоданн¤м зав≥доко неправдивих документ≥в чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ сл≥д вважати поданн¤ документ≥в чи ≥нформац≥њ, в ¤ких м≥ст¤тьс¤ недостов≥рн≥ в≥домост≥, за умови, що особа, ¤ка направила документ чи ≥нформац≥ю јнтимонопольному ком≥тетов≥ ”крањни, його територ≥альному в≥дд≥ленню, а також державному уповноваженому чи голов≥ територ≥ального в≥дд≥ленн¤, знала про њх недостов≥рн≥сть.

 

ѕ≥д ≥ншою ≥нформац≥Їю розум≥Їтьс¤, зокрема, статистична ≥нформац≥¤, ¤ка не охоплюЇтьс¤ пон¤тт¤м УдокументФ тощо.

 

ѕ≥д ухиленн¤м в≥д виконанн¤ законних р≥шень јнтимонопольно-го ком≥тету ”крањни або його територ≥ального в≥дд≥ленн¤ сл≥д розум≥ти невчиненн¤ д≥й, що вимагаютьс¤ у в≥дпов≥дному р≥шенн≥, або ж вчиненн¤ (продовженн¤ вчиненн¤) д≥й, ¤к≥ таким р≥шенн¤м вчин¤ти заборонено.

 

 рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 230 може настати лише за невиконанн¤ р≥шень јнтимонопольного ком≥тету ”крањни або його територ≥ального в≥дд≥ленн¤, ¤к≥ у встановленому законом пор¤дку доведен≥ до в≥дома особи, котроњ стосуютьс¤.

 

ƒо числа законних р≥шень јнтимонопольного ком≥тету ”крањни або його орган≥в, що п≥дл¤гають обовТ¤зковому виконанню, сл≥д в≥дносити, зокрема, р≥шенн¤ (у т.ч. ≥ попередн≥) у справах порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ чи про недобросов≥сну конкуренц≥ю, суть ¤ких може пол¤гати у припис≥ про припиненн¤ порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, примусовий под≥л субТЇкта господарюванн¤, що пос≥даЇ монопольне (дом≥нуюче) становище на ринку, припиненн¤ д≥й, що Ї недобросов≥сною конкуренц≥Їю, оф≥ц≥йне спростуванн¤ за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних в≥домостей, що дискредитують ≥ншого господарюючого субТЇкта, накладенн¤ штрафу, блокуванн¤ ц≥нних папер≥в тощо. ” процес≥ розгл¤ду справ про недобросов≥сну конкуренц≥ю јнтимонопольний ком≥тет ”крањни, його територ≥альн≥ в≥дд≥ленн¤ можуть винести розпор¤дженн¤ про заборону особ≥, в д≥¤х ¤коњ вбачаютьс¤ ознаки порушенн¤ (в≥дпов≥дачев≥), вчин¤ти певн≥ д≥њ та про накладенн¤ арешту на майно або грошов≥ суми, що належать так≥й особ≥.

 

–≥шенн¤ (у вигл¤д≥ постанов, розпор¤джень, попередн≥х р≥шень), винесен≥ јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни, його територ≥альними в≥дд≥ленн¤ми, можуть бути оскаржен≥ до господарського суду. « огл¤ду на це не утворюЇ складу даного злочину невиконанн¤ в≥дпов≥дного р≥шенн¤ у терм≥ни, встановлен≥ законом дл¤ поданн¤ скарги до господарського суду, ¤кщо в≥дпов≥дно до положень закону поданн¤ ц≥Їњ скарги (або ж апел¤ц≥йноњ, касац≥йноњ скарги) зупин¤Ї виконанн¤ в≥дпов≥дного р≥шенн¤.

 

Ќе може вважатись злочином, передбаченим ст. 230, невиконанн¤ рекомендац≥й та ≥нших документ≥в јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, його територ≥альних в≥дд≥лень, ¤к≥ не п≥дл¤гають обовТ¤зковому виконанню.

 

ќписан≥ у ст. 230 д≥¤нн¤ утворюють склад цього злочину, ¤кщо вони були повТ¤зан≥ з отриманн¤м доходу у великих розм≥рах (500 ≥ б≥льше неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н). ќтриманн¤ доходу може мати м≥сце ¤к до вчиненн¤ в≥дпов≥дних д≥¤нь (у цьому раз≥ протизаконн≥ д≥њ чи безд≥¤льн≥сть стають, окр≥м ≥ншого, ≥ своЇр≥дним приховуванн¤м цього факту), так ≥ п≥сл¤ њх вчиненн¤. ѕорушенн¤ антимонопольного законодавства Ї зак≥нченим злочином з моменту отриманн¤ в≥дпов≥дним органом державноњ влади, органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤, органом адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ ≥ контролю, п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю доходу у великих розм≥рах.

 

ѕ≥д органами адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю у ст, 230 розум≥ютьс¤ субТЇкти господарюванн¤, обТЇднанн¤, ≥нш≥ юридичн≥ особи, ¤ким делеговано повноваженн¤ орган≥в влади чи орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ щодо такого управл≥нн¤ або контролю.

 

3.                —убФЇктом злочину може бути службова особа органу державноњ влади, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, органу адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ ≥ контролю, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, до компетенц≥њ ¤коњ входить в≥дданн¤ розпор¤джень про п≥дготовку та направленн¤ документ≥в та ≥ншоњ ≥нформац≥њ јнтимонопольному ком≥тетов≥ ”крањни чи його територ≥альному в≥дд≥ленню, п≥дписанн¤ таких документ≥в, а також в≥дданн¤ розпор¤джень про вчиненн¤ чи припиненн¤ певних д≥й на виконанн¤ законних р≥шень јнтимонопольного ком≥тету ”крањни чи його територ≥ального в≥дд≥ленн¤.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом.

 

«акон ”крањни Уѕро јнтимонопольний ком≥тет ”крањниФ в≥д 26 листопада 1993р.

 

«акон ”крањни У ѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њФ в≥д 7 червн¤ 1996р. «акон ”крањни Уѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њФ в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р.

 

—татт¤ 231. Ќезаконне збиранн¤ з метою використанн¤ або використанн¤ в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю

”мисн≥ д≥њ, спр¤мован≥ на отриманн¤ в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, з метою розголошенн¤ чи ≤ншого використанн¤ цих в≥домостей (комерц≥йне шпигунство), а також незаконне використанн¤ таких в≥домостей, ¤кщо це спричинило ≥стотну шкоду субТЇкту господарськоњ д≥¤льност≥,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д двохсот до тис¤ч≥ неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в, або позбавленн¤м волг на строк до трьох рок≥в.

 

1.                ќбТЇктом, злочину Ї встановлений пор¤док зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ в частин≥ забезпеченн¤ чесноњ конкуренц≥њ м≥ж њњ субТЇктами.

 

Ќеправом≥рне отриманн¤ ≥ використанн¤ у своњй д≥¤льност≥ чужих наукових здобутк≥в, технолог≥й, управл≥нських р≥шень та схем, ≥ншоњ ≥нформац≥њ, ¤ка Ї комерц≥йною таЇмницею, маЇ насл≥дком отриманн¤ безп≥дставних переваг п≥дприЇмством, орган≥зац≥Їю, установою чи п≥дприЇмцем, ¤к≥ отримали цю ≥нформац≥ю, веде до знищенн¤ стимул≥в дл¤ розвитку ≥ вдосконаленн¤ форм ≥ способ≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥, завдаЇ пр¤моњ шкоди власникам комерц≥йноњ таЇмниц≥.

 

ѕ≥д комерц≥йною таЇмницею розум≥ютьс¤ в≥домост≥, повТ¤зан≥ з виробництвом, технолог≥чною ≥нформац≥Їю, управл≥нн¤м, ф≥нансами та ≥ншою д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства чи ≥ншого субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, розголошенн¤ ¤ких може завдати шкоди його ≥нтересам.

 

¬≥домост≥, ¤к≥ становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, визначаютьс¤ кер≥вником п≥дприЇмства (юридичноњ особи). ѕроте обс¤г цих в≥домостей не може встановлюватись дов≥льно. «г≥дно ≥з законодавством не можуть бути визнан≥ комерц≥йною таЇмницею: установч≥ документи, документи, що дозвол¤ють займатис¤ п≥дприЇмницькою чи господарською д≥¤льн≥стю та њњ окремими видами; ≥нформац≥¤ за вс≥ма встановленими формами державноњ зв≥тност≥; дан≥, необх≥дн≥ дл¤ перев≥рки обчисленн¤ ≥ сплати податк≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в; в≥домост≥ про чисельн≥сть ≥ склад працюючих, њхню зароб≥тну плату в ц≥лому та за профес≥¤ми ≥ посадами, а також про на¤вн≥сть в≥льних робочих м≥сць; документи про сплату податк≥в ≥ обовТ¤зкових платеж≥в; ≥нформац≥¤ про порушенн¤ законодавства ”крањни та розм≥ри завданих при цьому збитк≥в; документи про платоспроможн≥сть; в≥домост≥ про участь посадових ос≥б п≥дприЇмства в ≥нших орган≥зац≥¤х, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю; ≥нш≥ в≥домост≥, ¤к≥ п≥дл¤гають оголошенню в≥дпов≥дно до чинного законодавства.

 

ƒл¤ банку в≥дпов≥дна ≥нформац≥¤ Ї ≥нформац≥Їю не про свою власну д≥¤льн≥сть, а про сторонн≥х ос≥б. “ому пон¤тт¤ банк≥вськоњ таЇмниц≥ не сл≥д ототожнювати з пон¤тт¤м комерц≥йноњ таЇмниц≥. Ѕанк≥вська таЇмниц¤ п≥дл¤гаЇ крим≥нально-правов≥й охорон≥ за ст. 231 лише у випадку, коли в≥дпов≥дн≥ в≥домост≥ одночасно Ї комерц≥йною таЇмницею кл≥Їнта банку. ≤нформац≥¤, ¤ка у законодавств≥ маЇ назву таЇмниц≥ зм≥сту б≥ржовоњ угоди, п≥дл¤гаЇ охорон≥ за ст. 231 у випадках, коли учасники б≥ржовоњ угоди в≥днесли њњ зм≥ст до в≥домостей, ¤к≥ Ї њх комерц≥йною таЇмницею.

 

2.                ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤: 1) вчиненн¤м д≥й, спр¤мованих на отриманн¤ в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю; 2) незаконним використанн¤м таких в≥домостей.

 

—т, 231 охоплюютьс¤ ≥ характеризуютьс¤ ¤к комерц≥йне шли-гунство будь-¤к≥ ц≥леспр¤мован≥ д≥њ, вчинен≥ з метою отриманн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ без згоди њњ власника особою, ¤ка не маЇ законних п≥дстав дл¤ ознайомленн¤ з в≥дпов≥дними в≥домост¤ми в силу свого службового становища чи профес≥йноњ д≥¤льност≥ (тобто не Ї прац≥вником в≥дпов≥дноњ юридичноњ особи, прац≥вником податкового органу, сл≥дчим, прокурором, суддею тощо).  омерц≥йне шпигунство може про¤вл¤тис¤ у: викраденн≥ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ чи обТЇкт≥в, ¤к≥ њњ м≥ст¤ть; п≥дслуховуванн≥ (у т.ч. ≥з застосуванн¤м спец≥альних техн≥чних засоб≥в); отриманн≥ ≥нформац≥њ шл¤хом проникненн¤ у компТютери чи компТютерн≥ мереж≥ тощо.

 

Ќе охоплюютьс¤ складом даного злочину випадки, коли особа випадково д≥зналась про в≥домост≥, що Ї комерц≥йною таЇмницею, або ¤кщо так≥ в≥домост≥ добров≥льно були пов≥домлен≥ ц≥й особ≥ прац≥вниками в≥дпов≥дного субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥.

 

ѕро розголошенн¤ в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, див. коментар до ст. 232. –озголошенн¤ Ї одним ≥з способ≥в використанн¤ в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю. “ому ус≥ випадки незаконного умисного розголошенн¤ комерц≥йноњ .таЇмниц≥, кр≥м тих, що передбачен≥ ст. 232, сл≥д вважати њњ використанн¤м.

 

¬икористанн¤м в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, Ї пр¤ме застосуванн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ у виробнич≥й, комерц≥йн≥й чи ≥нш≥й господарськ≥й д≥¤льност≥ дл¤ отриманн¤ додатковоњ матер≥альноњ вигоди чиТпереваги над конкурентом. ¬икористанн¤м сл≥д вважати й ≥нш≥ д≥њ, ¤к≥ особа, котра незаконно отримала в≥домост≥, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, вчин¤Ї за допомо,-гою в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ або користуючись фактом на¤вност≥ у нењ такоњ ≥нформац≥њ. «окрема, використанн¤м Ї висуненн¤ тим, хто здобув в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю, майнових чи ≥нших вимог до власника комерц≥йноњ таЇмниц≥ за поверненн¤ або нерозголошенн¤ в≥дпов≥дних в≥домостей.

 

¬икористанн¤ в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, утворюЇ склад злочину, передбаченого ст. 231, ¤кщо воно Ї незаконним. ¬икористанн¤ Ї незаконним у випадках, коли воно зд≥йснюЇтьс¤ без згоди власника комерц≥йноњ таЇмниц≥.

 

ѕ≥д д≥ю ст. 231 п≥дпадають не лише випадки використанн¤ спец≥ально з≥браноњ ≥нформац≥њ, а й њњ використанн¤ особою, ¤ка отримала таку ≥нформац≥ю в≥д того, хто њњ з≥брав з метою розголошенн¤ чи ≥ншого використанн¤, а також отримала випадково або правом≥рно в≥д власника комерц≥йноњ таЇмниц≥ п≥д зобовТ¤занн¤ про њњ нерозголошенн¤ ≥ невикористанн¤. Ќе може розгл¤датись ¤к незаконне використанн¤ в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, використанн¤ прац≥вниками орган≥в державноњ влади (податкових, правоохоронних орган≥в, суду тощо) отриманоњ ними зг≥дно ≥з законом ≥нформац≥њ дл¤ зд≥йсненн¤ тих своњх службових функц≥й ≥ завдань, необх≥дн≥сть виконанн¤ ¤ких зумовила отриманн¤ ними в≥дпов≥дних в≥домостей (перев≥рки правильност≥ сплати податк≥в, проведенн¤ досудового сл≥дства, розгл¤ду судовоњ справи тощо).

 

ќбовТ¤зковою ознакою обТЇктивноњ сторони розгл¤дуваного злочину Ї спричиненн¤ ним ≥стотноњ шкоди юридичн≥й особ≥ або п≥дприЇмцев≥ - власников≥ комерц≥йноњ таЇмниц≥. ≤стотна шкода Ї пон¤тт¤м оц≥ночним. ѕитанн¤ про њњ на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть вир≥шуЇтьс¤ у кожному конкретному випадку з урахуванн¤м, зокрема, майнового стану власника в≥дпов≥дних в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю.

 

«лочин Ї зак≥нченим з моменту спричиненн¤ власников≥ комерц≥йноњ таЇмниц≥ ≥стотноњ шкоди.

 

3.             —убТЇкт злочину загальний.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом, а дл¤ випадк≥в комерц≥йного шпигунства обовТ¤зковою також Ї мета Ч розголошенн¤ або ≤нше використанн¤ з≥браних в≥домостей.

 

«акон ”крати Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф в≥д27 березн¤ 1991р. (ст «ќ)

 

«акон ” крањни   ѕро товарну б≥ржу в≥д ≥ 0 грудн¤ 1991 р. (ст. 15).

 

«акон ”крањни ѕре захист в≥д недобросов≥сноњ конкуоенц≥њФ в≥а 7 червн¤ 1996р (ст. ст. 16Ч19).

 

ѕостанова  ћ є 611 в≥д 9 серпн¤ 1993 р. Уѕро перел≥к в≥домостей, що не становл¤ть комерц≥йноњ таЇмниц≥

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]