Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 228. «мова про зм≥ну чи ф≥ксуванн¤ ц≥н або примушуванн¤ до њх зм≥н чи ф≥ксуванн¤

1.         «мова про штучне п≥двищенн¤ або п≥дтриманн¤ монопольних ц≥н (тариф≥в), знижок, надбавок (доплат), нац≥нок з метою усуненн¤ конкуренц≥њ м≥ж субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ всупереч вимогам антимоно-польного законодавства Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д ста до трьохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2.            Ќасильство, запод≥¤нн¤ шкоди чи погроза ними з метою штучноњ зм≥ни або штучного ф≥ксуванн¤ ц≥н Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д сорока до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

3.         ƒ≥њ, передбачен≥ частиною другою ц≥Їњ статт≥, вчинен≥ орган≥зованою групою або особою, ран≥ше судимою за злочини, передбачен≥ ц≥Їю статтею,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д двох до пТ¤ти рок≥в.

 

1.                ќбТЇктом злочину Ї в≥дносини чесноњ конкуренц≥њ м≥ж субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

 

2.                ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у: 1) змов≥ про штучне п≥двищенн¤ або п≥дтриманн¤ ц≥н (тариф≥в), знижок, надбавок (доплат), нац≥нок (ч. 1 ст. 228); 2) насильств≥, запод≥¤нн≥ шкоди чи погроз≥ ними (ч. 2 ст. 228).

 

¬казана змова передбачаЇ встановленн¤ м≥ж к≥лькома (двома чи б≥льше) субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ протиправноњ домовленост≥ (УзмовиФ) про те, що вони узгоджено п≥двищать або п≥дтримуватимуть монопольн≥ ц≥ни (тарифи), знижки, надбавки (доплати), нац≥нки на т≥ чи ≥нш≥ види товар≥в, роб≥т чи послуг задл¤ усуненн¤ конкуренц≥њ м≥ж субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

 

«мова може бути ¤к усною, так ≥ письмовою, з укладенн¤м та п≥дписанн¤м в≥дпов≥дних документ≥в. «аборонена домовлен≥сть може бути дос¤гнута в результат≥ одн≥Їњ зустр≥ч≥ за участю вс≥х њњ учасник≥в (њх представник≥в) або ж внасл≥док неодноразових консультац≥й м≥ж учасниками у р≥зному њх склад≥. як змову сл≥д розгл¤дати ≥ приЇднанн¤ до протизаконних домовленостей п≥сл¤ укладенн¤ угоди.

 

ƒл¤ на¤вност≥ складу даного злочину не мають значенн¤ конкретн≥ умови домовленост≥, зокрема не Ї суттЇвим, чи домовились винн≥ про п≥дтриманн¤ Їдиноњ чи р≥зних дл¤ кожного учасника змови ц≥н (тариф≥в), знижок, надбавок (доплат) чи нац≥нок, або ¤кими (Їдиними чи р≥зними) повинн≥ бути в≥дпов≥дн≥ ц≥ни п≥сл¤ узгодженого њх п≥двищенн¤.

 

ƒ≥¤нн¤, передбачене ч. 1 ст. 228, Ї злочинним за умови штучного характеру передбаченого змовою п≥двищенн¤ чи п≥дтриманн¤ ц≥н (тариф≥в), знижок, надбавок (доплат) чи нац≥нок, тобто в тому раз≥, коли воно не викликане причинами економ≥чного характеру ≥ зумовлене бажанн¤м учасник≥в змови усунути конкуренц≥ю та отримати за рахунок цього економ≥чну вигоду.

 

јнтимонопольне законодавство ”крањни у певних випадках допускаЇ укладенн¤ м≥ж субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ угод про узгоджен≥ д≥њ, включаючи ≥ т≥, що передбачен≥ ч. 1 ст. 228. «окрема, укладенн¤ таких угод та њх подальша реал≥зац≥¤ можуть бути (за умови, що це не веде до суттЇвого обмеженн¤ конкуренц≥њ на всьому ринку чи в значн≥й його частин≥) дозволен≥ органами јнтимоно-польного ком≥тету ”крањни, ¤кщо њх учасники доведуть, що ц≥ д≥њ спри¤ють: вдосконаленню виробництва, придбанню або реал≥зац≥њ товару; техн≥ко-технолог≥чному, економ≥чному розвитков≥, розвитков≥ малих або середн≥х п≥дприЇмц≥в; оптим≥зац≥њ експорту чи ≥мпорту товар≥в; розробленню та застосуванню ун≥ф≥кованих техн≥чних умов або стандарт≥в на товари; рац≥онал≥зац≥њ виробництва. “ому д≥њ, ¤к≥ становл¤ть зм≥ст зазначеноњ вище змови, утворюють склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 228, лише у раз≥, коли укладенн¤ в≥дпов≥дних угод не допускаЇтьс¤ антимонопольним законодавством взагал≥ або коли дл¤ законного укладенн¤ угоди вимагаЇтьс¤ згода орган≥в јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, а угода укладена без отриманн¤ такоњ згоди.

 

«мова про зм≥ну чи ф≥ксуванн¤ ц≥н за на¤вност≥ ≥нших необх≥дних ознак утворюЇ склад розгл¤дуваного злочину ≥ у тому випадку, коли заборонен≥ домовленост≥ дос¤гнуто м≥ж кер≥вниками (службовц¤ми) державних п≥дприЇмств п≥д час зустр≥ч≥ на оф≥ц≥йних заходах, орган≥зованих органами державноњ влади, ≥ закр≥плено в оф≥ц≥йних документах.

 

«лочинн≥ д≥њ, про ¤к≥ йдетьс¤ у ч. 2 ст. 228, пол¤гають у вчиненн≥ проти ≥ншоњ особи насильства, запод≥¤нн¤ так≥й особ≥ чи орган≥зац≥њ, де вона працюЇ, майновоњ чи моральноњ шкоди або ж у погрозах вчинити таке насильство чи запод≥¤ти шкоду. ѕри цьому в≥д потерп≥лого вимагають повед≥нки, ¤ка могла б призвести до зм≥ни (тобто п≥двищенн¤ чи зниженн¤) або ф≥ксуванн¤ (збереженн¤ у незм≥нному вигл¤д≥) ц≥н (тариф≥в) на будь-¤к≥ товари, роботи чи послуги, ¤к≥ продаютьс¤, купуютьс¤, надаютьс¤, виконуютьс¤ чи замовл¤ютьс¤ ним чи його орган≥зац≥Їю, п≥дприЇмством або установою, або вплинути на прийн¤тт¤ ≤ншими особами р≥шенн¤ про таку зм≥ну чи ф≥ксуванн¤

 

ѕ≥д .насильством у ч. 2 ст, 228 сл≥д розум≥ти нанесенн¤ побоњв, запод≥¤нн¤ т≥лесного ушкодженн¤, смерт≥, ≥нш≥ насильницьк≥ д≥њ. ” раз≥ запод≥¤нн¤ потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥, т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤ або смерт≥, а так само у раз≥ застосуванн¤ щодо нього катуванн¤ вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в Ч за ч. 2 ст. 228 та, в≥дпов≥дно, ст. ст. 121, 122, 115, 127.

 

Ўтучний характер зм≥ни чи ф≥ксуванн¤ ц≥н у даному випадку про¤вл¤Їтьс¤ у тому, що вони не викликан≥ економ≥чними причинами ≥ мають бути зд≥йснен≥ всупереч вол≥ ≥ бажанню особи, щодо ¤коњ застосовуютьс¤ насильство чи погрози.

 

«лочин, передбачений ч. 1 ст. 228, вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту фактичного дос¤гненн¤ в≥дпов≥дноњ домовленост≥, а злочин, передбачений ч. 2 ст. 228, Ч з моменту застосуванн¤ насильства, запод≥¤нн¤ потерп≥лому ф≥зичноњ, майновоњ або моральноњ шкоди, або з моменту висловленн¤ в≥дпов≥дноњ погрози ≥ доведенн¤ њњ до в≥дома потерп≥лого.

 

3.                —убТЇктом змови про зм≥ну чи ф≥ксуванн¤ ц≥н можуть бути ≤ндив≥дуальн≥ п≥дприЇмц≥ та власники, сп≥ввласники, службовц≥ су-б Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - юридичних ос≥б, ¤к≥ мають повноваженн¤ вир≥шувати питанн¤, що стали предметом злочинноњ змови. —убТЇкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 228, загальний.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом, а також на¤вн≥стю мети. ” ч. 1 ст. 228 нею Ї усуненн¤ конкуренц≥њ м≥ж субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, а в ч. 2 ст, 228 Ч штучна зм≥на чи штучне ф≥ксуванн¤ ц≥н.

 

5.                 вал≥ф≥куючими ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 228, Ї вчиненн¤ його: 1) орган≥зованою групою; 2) особою, ран≥ше судимою за злочин, вказаний у ч. ч. 1 або 2 ст. 228, √≤ро пон¤тт¤ орган≥зованоњФ групи див. ст. 28 ≥ коментар до нењ.

 

«акон ”крањни Уѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њФ в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р.

 

—татт¤ 229. Ќезаконне використанн¤ товарного знака

Ќезаконне використанн¤ чужого знака дл¤ товар≥в чи послуг, ф≥рмового (зареЇстрованого) найменуванн¤, маркуванн¤ товару, ¤кщо це було повТ¤зане з отриманн¤м доходу у великих розм≥рах, Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або громадськими ро-оотами на строк в≥д ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох рок≥в.

 

ѕрим≥тка, ќтриманн¤ доходу у великих розм≥рах вважаЇтьс¤ таким, коли дох≥д у триста ≤ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

1.                ќсновний безпосередн≥й обТЇкт злочину Ч встановлений законодавством пор¤док охорони ≥ використанн¤ знак≥в дл¤ товар≥в ≥ послуг, ф≥рмових найменувань та маркуванн¤ товар≥в, засади добросов≥сноњ конкуренц≥њ. ƒодатковим обТЇктом виступають права та законн≥ ≥нтереси споживач≥в.

 

2.                ѕредметом злочину Ї: 1) чужий знак дл¤ товар≥в чи послуг; 2) ф≥рмове (зареЇстроване) найменуванн¤; 3) маркуванн¤ товару.

 

«наки дл¤ товар≥в чи послуг Ч це позначенн¤, за ¤кими товари або послуги одних ос≥б в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д однор≥дних товар≥в чи послуг ≥нших ос≥б. ƒан≥ знаки призначен≥ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ (≥ндив≥дуал≥зац≥њ) товар≥в ≥ послуг, дл¤ розр≥зненн¤ серв≥су п≥дприЇмств.  р≥м основноњ (розп≥знавальноњ), знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг виконують ≥нш≥ функц≥њ: вказують на походженн¤ товар≥в або послуг (не географ≥чне, а, так би мовити, виробниче), на њхню певну ¤к≥сть, рекламують товари ≥ послуги, надаючи споживачам в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю про них.

 

ѕраво власност≥ на знак засв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом, видача ¤кого означаЇ, що знак Ї зареЇстрованим. —в≥доцтво надаЇ його власников≥ виключне право користуватис¤ ≥ розпор¤джатис¤ знаком за своњм розсудом, заборон¤ти ≥ншим особам використовувати зареЇстрований знак без його дозволу, за вин¤тком тих випадк≥в, коли використанн¤ знака не визнаЇтьс¤ законодавством порушенн¤м прав власника св≥доцтва.

 

¬ ”крањн≥ не можуть, отримати правову охорону ¤к знаки дл¤ товар≥в чи послуг, зокрема, так≥ позначенн¤, ¤к≥: 1) не мають розр≥зн¤льноњ здатност≥; 2) Ї загальновживаними ¤к позначенн¤ товар≥в ≥ послуг певного виду; 3) вказують на вид, ¤к≥сть, к≥льк≥сть, властивост≥, призначенн¤, ц≥нн≥сть товар≥в ≥ послуг, а також на м≥сце ≥ час њх виготовленн¤ чи збуту; 4) Ї оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, ¤ка виробл¤Ї товар або надаЇ послугу. ¬≥дпов≥дно, вони не Ї предметом цього злочину.

 

ѕредметом злочину, передбаченого ст. 229, Ї знаки дл¤ товар≥в чи послуг, ¤к≥ зареЇстрован≥ в ”крањн≥ або охорон¤ютьс¤ без реЇстрац≥њ на п≥дстав≥ м≥жнародних договор≥в, учасником ¤ких Ї ”крањна.

 

ѕредметом коментованого злочину Ї чужий знак дл¤ товар≥в чи послуг. ÷е знак, право власност≥ на ¤кий належить не винному, а ≥нш≥й особ≥, котра у встановленому пор¤дку отримала в≥дпов≥дне св≥доцтво.

 

Ќа п≥дстав≥ договору власник св≥доцтва може передавати ≥нш≥й особ≥ право власност≥ на знак дл¤ товар≥в чи послуг, ѕередача права власност≥ не допускаЇтьс¤, ¤кщо вона може стати причиною введенн¤ в оману споживача.

 

ѕредметом злочину, передбаченого ст. 229, не визнаютьс¤ позначенн¤, ¤к≥ Ї схожими наст≥льки, що њх можна сплутати ≥з чужими знаками дл¤ однор≥дних товар≥в чи послуг або ф≥рмовими найменуванн¤ми, що в≥дом≥ в ”крањн≥ ≥ належать ≥ншим особам (наприклад, –апазоп≥х зам≥сть –апазоп≥с, «пг≥гпоу зам≥сть «т≥гпой). ¬казан≥ позначенн¤ не можуть бути зареЇстрован≥ в ”крањн≥ ¤к товарн≥ знаки. ¬ласник св≥доцтва маЇ право вимагати њх усуненн¤ з тевар≥в та упаковки. « огл¤ду на те, що використанн¤ таких ≥м≥туючих позначень здатне запод≥¤ти шкоду певним соц≥альним ц≥нност¤м (див. п. 1 цього коментар¤), доц≥льно доповнити диспозиц≥ю ст. 229 окремою вказ≥вкою на незаконне використанн¤ схожих позначень дл¤ однор≥дних товар≥в чи послуг.

 

‘≥рмове (зареЇстроване) найменуванн¤ Ч це найменуванн¤ п≥дприЇмства незалежно в≥д виду його д≥¤льност≥, орган≥зац≥йно-правовоњ форми та форми власност≥, п≥д ¤ким воно бере участь у господарському оборот≥. ѕраво на ф≥рму даЇ «могу ≥ндив≥дуал≥зувати юридичну особу серед ≥нших учасник≥в ринкових в≥дносин, в≥др≥знити одне п≥дприЇмство в≥д ≥ншого, Ї складовою частиною д≥ловоњ репутац≥њ господарюючого субТЇкта.

 

Ќайменуванн¤ п≥дприЇмства ф≥ксуЇтьс¤ в процес≥ його державноњ реЇстрац≥њ шл¤хом зазначенн¤ ф≥рмового найменуванн¤ в установчих документах. ѕраво на ф≥рму в ”крањн≥ п≥дл¤гаЇ охорон≥ без його спец≥альноњ реЇстрац≥њ, в≥дм≥нноњ в≥д державноњ реЇстрац≥њ юридичних ос≥б Ч субТЇкт≥в п≥дприЇмництва. ¬оно не може бути в≥дчужене окремо в≥д п≥дприЇмства. ‘≥рмов≥ найменуванн¤ украњнських п≥дприЇмств охорон¤ютьс¤ на територ≥њ ≥нших держав без будь-¤коњ реЇстрац≥њ, а ф≥рмов≥ найменуванн¤ ≥ноземних юридичних ос≥б користуютьс¤ правовою, у т.ч. крим≥нально-правовою, охороною на територ≥њ ”крањни без додатковоњ реЇстрац≥њ.

 

ћаркуванн¤ товару Ч це один ≥з способ≥в, за допомогою ¤кого ≥нформац≥¤ про той чи ≥нший товар доводитьс¤ до в≥дома споживача особою, ¤ка цей товар виготовл¤Ї. ≤нформац≥¤ про товари повинна м≥стити, зокрема: перел≥к основних споживчих властивостей товар≥в, а щодо продукт≥в харчуванн¤ Ч њхн≥ склад, калор≥йн≥сть, вм≥ст шк≥дливих дл¤ здоровТ¤ речовин; дату виготовленн¤; найменуванн¤ та адресу виробника, а також п≥дприЇмства, ¤ке зд≥йснюЇ функц≥њ щодо прийн¤тт¤ пропозиц≥й в≥д споживача.

 

—тосовно окремих вид≥в товар≥в закон встановлюЇ спец≥альн≥ правила њх маркуванн¤ (л≥карськ≥ засоби, продовольч≥ товари, ювел≥рн≥ вироби тощо). Ќаприклад, маркуванн¤ гор≥лки та л≥керо-гор≥лчаних вироб≥в, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ через торговельну мережу, зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом нанесенн¤ на кожну пл¤шку етикетки.

 

ћаркуванн¤ товар≥в, ¤к≥ виробл¤ютьс¤ або реал≥зуютьс¤ в ”крањн≥, штриховими кодами ≈јЌ запроваджено з 1 с≥чн¤ 1997 р. Ўтриховий код ≈јЌ Ч це числовий код, представлений комб≥нац≥Їю посл≥довно розташованих паралельних штрих≥в та пром≥жк≥в м≥ж ними, розм≥ри та розташуванн¤ ¤ких встановлено певними правилами, ≥ ¤кий присвоюЇтьс¤ одиниц¤м обл≥ку (товару) в≥дпов≥дно до нормативних документ≥в нац≥ональноњ нумерувальноњ орган≥зац≥њ. ѕрисвоЇнн¤ товарам штрихових код≥в ≈јЌ та реЇстрац≥¤ код≥в в ”крањн≥ зд≥йснюютьс¤ асоц≥ац≥Їю У≈јЌЧ”крањнаФ. ќбовТ¤зковому маркуванню штриховими кодами п≥дл¤гають ус≥ товари, кр≥м визначених нормативними актами (товари народних промисл≥в та авторськ≥ роботи, товари, виготовлен≥ на ≥ндив≥дуальне замовленн¤, товари в роздр≥бн≥й торг≥вл≥, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ безпосередньо покупцев≥ шл¤хом вим≥рюванн¤, тощо).

 

ѕредметом коментованого злочину визнаЇтьс¤ також попереджувальне маркуванн¤, ¤ке маЇ право проставл¤ти пор¤д ≥з знаком дл¤ товар≥в чи послуг власник св≥доцтва ≥ ¤ке вказуЇ на те, що цей знак зареЇстровано в ”крањн≥.

 

3.             « обТЇктивноњ сторони злочин пол¤гаЇ у незаконному використанн≥ чужого знака дл¤ товар≥в чи послуг, ф≥рмового найменуванн¤ або маркуванн¤ товару, ¤кщо це було повТ¤зано з отриманн¤м доходу у великих розм≥рах.

 

ѕ≥д використанн¤м, знака дл¤ товар≥в чи послуг, ф≥рмового найменуванн¤ сл≥д розум≥ти њх застосуванн¤ на товарах ≥ при наданн≥ послуг, на упаковц≥ товар≥в, у реклам≥, друкованих виданн¤х, на вив≥сках, п≥д час показу експонат≥в на виставках ≥ ¤рмарках, у проспектах, рахунках, на бланках та в ≥нш≥й документац≥њ, повТ¤зан≥й ≥з введенн¤м товар≥в ≥ послуг в господарський об≥г.

 

Ќезаконним Ї таке використанн¤ чужого знака дл¤ товару чи послуги, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ без дозволу на те власника св≥доцтва на товарний знак. ¬ласник маЇ право дати будь-¤к≥й особ≥ дозв≥л на використанн¤ знака, зокрема, на п≥дстав≥ л≥ценз≥йного договору, ¤кий повинен м≥стити умову про те, що ¤к≥сть товар≥в ≥ послуг, виготовлених чи наданих за л≥ценз≥йним договором, не може бути нижчою в≥д ¤кост≥ товар≥в ≥ послуг власника св≥доцгва ≥ що останн≥й зд≥йснюватиме контроль за виконанн¤м ц≥Їњ умови.

 

Ќезаконн≥сть використанн¤ знака потр≥бно вбачати ≥ в тому раз≥, коли особа, зд≥йснюючи посередницьку д≥¤льн≥сть, без укладенн¤ договору з виробником товар≥в або особою, що надаЇ послуги, використовуЇ знак зазначених ос≥б пор¤д ≥з своњм знаком.

 

¬икористанн¤ ф≥рмового найменуванн¤ Ї незаконним ≥ тод≥, коли воно зд≥йснюЇтьс¤ без дозволу уповноваженоњ особи, що може призвести до зм≥шуванн¤ з д≥¤льн≥стю ≥ншого господарюючого субТЇкта, ¤кий маЇ пр≥оритет на використанн¤ цього найменуванн¤.

 

¬икористанн¤ у ф≥рмовому найменуванн≥ власного ≥мен≥ ф≥зичноњ особи не визнаЇтьс¤ незаконним, ¤кщо до власного ≥мен≥ додаЇтьс¤ ¤кий-небудь в≥дм≥тний елемент, що виключаЇ зм≥шуванн¤ з д≥¤льн≥стю ≥ншого господарюючого субТЇкта.

 

«акон заборон¤Ї використовувати в найменуванн≥ п≥дприЇмницькоњ юридичноњ особи найменувань, тотожних найменуванню ≥ншого субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч юридичноњ особи або обТЇднанн¤ громад¤н, внесених до в≥дпов≥дних реЇстр≥в. якщо використанн¤ найменуванн¤ юридичноњ особи Ч субТЇкта п≥дприЇмництва зд≥йснюЇтьс¤ з порушенн¤м цих вимог, Ї п≥дстави вважати вчинене незаконним використанн¤м ф≥рмового найменуванн¤ ≥ квал≥ф≥кувати його за ст. 229.

 

¬ипадки використанн¤ схожих ф≥рмових найменувань, у т.ч. ситуац≥њ, коли назва юридичних ос≥б зб≥гаЇтьс¤, а орган≥зац≥йно-пра-вова форма Ч н≥, диспозиц≥Їю ст. 229 не охоплюютьс¤.

 

Ќезаконне використанн¤ маркуванн¤ товару маЇ м≥сце тод≥, коли особа доводить ≥нформац≥ю про товари з порушенн¤м вимог законодавства про маркуванн¤.

 

«лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту отриманн¤ доходу у великих розм≥рах. ѕро пон¤тт¤ доходу диз. коментар до ст. 202 ƒоходом у великих розм≥рах вважаЇтьс¤ дох≥д, ¤кий у триста ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н (прим≥тка до ст. 229). Ќезаконне використанн¤ ф≥рмового найменуванн¤, знака дл¤ товар≥в чи послуг або маркуванн¤ товар≥в, ¤ке не

 

було повТ¤зане з отриманн¤м доходу у великих розм≥рах, т¤гне адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть (ч. 1 ст. 164-3  јѕ).

 

“ак≥ про¤ви недобросов≥сноњ конкуренц≥њ, ¤к неправом≥рне коп≥юванн¤ форми, упаковки, зовн≥шнього оформленн¤ товару, а також ≥м≥тац≥¤, коп≥юванн¤ чи пр¤ме в≥дтворенн¤ товару ≥ншого п≥дприЇмц¤, диспозиц≥Їю ст. 229 не охоплюютьс¤ ≥ т¤гнуть адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть (ч. 1 ст. 164-3  јѕ).

 

4.             —убТЇкт злочину загальний.

 

5.                —убТЇктивна сторона характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. ¬чиненн¤ таких д≥й за необережн≥стю визнаЇтьс¤ адм≥н≥стративним проступком (ч. 1 ст. 164-3  јѕ).

 

ѕаризька конвенц≥¤ про охорону промисловоњ власност≥ в≥д 20 вересн¤ 1883 р. ”крањна приЇдналась до  онвенц≥њ25 грудн¤ 1991 р.

 

ƒогов≥р про закони щодо товарних знак≥в в≥д 27жовтн¤ 1994 р. –атиф≥кований ”крањною 13 жовтн¤ 1995р.

 

÷  (ст. ст. 23, 271.

 

«акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмництвоФ в≥д 7лютого 1991 р, (ст. ст. 2,8)

 

«акон ”крањни уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф в≥д 27 березн¤ 1991 р. (ст. ст. 6, 7, 9).

 

«акон ”крањни ѕро господарськ≥ товаристваТ в≥д 19 вересн¤ 1991 р. (ст. ст. 2, 6)

 

«акон ”крањни   ѕро охорону прав на знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг  в≥д 15 грудн¤

 

«акон ”крањни Сѕро державне регулюванн¤ виробництва ≥ торг≥вл≥ спиртом етиловим, конь¤чним ≥ плодовим, алкогольними напо¤ми та тютюновими виробами в≥д 19 грудн¤ 1995р. (ст. 11).

 

«акон ”крањни Уѕро л≥карськ≥ засобиФ в≥д 4 кв≥тн¤ 1996р. (ст. 12).

 

«акон ”крањни Уѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њФ в≥д 7 червн¤ 1996р.

 

«акон ”крањни С^ѕробанки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ в≥д 7 грудн¤ 2000 р. (ст. 15).

 

«акон ”крањни С ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њТ в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р.

 

ѕоложенн¤ про ™диний ƒержавний реЇстр п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни. «атверджене постановою  ћ є 118 в≥д 22 с≥чн¤ 1996 р.

 

ѕостанова  ћ Уѕро впровадженн¤ штрихового кодуванн¤ товар≥вФ є 574 в≥д 29 травн¤ 1996 р.

 

≤нструкц≥¤ про розгл¤д та реЇстрац≥ю договору про передачу права власност≥ на знак дл¤ товар≥в ≥ послуг та л≥ценз≥йного договору на використанн¤ знака дл¤ товар≥в ≥ послуг. «атверджена наказом ƒержпатенту ”крањни в≥д 6 червн¤ 1995 р.

 

ѕоложенн¤ про штрихове кодуванн¤ товар≥в. «атверджене наказом ћ«≈«торгу є 530 в≥д 27 серпн¤ 1996р.

 

ѕоложенн¤ про ƒержавний реЇстр св≥доцтв ”крањни на знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг. «атверджене наказом ћќЌ є 347 в≥д 25липн¤ 2000 р.

 

ѕоложенн¤ про ф≥рму. «атверджене постановою ÷¬  ≥ –Ќ  —–—– в≥д 22 червн¤ 1927р.

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]