Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 225. ќбман покупц≥в та замовник≥в

1.            ”мисне обм≥рюванн¤, обважуванн¤, обраховуванн¤ чи ≥нший обман покупц≥в або замовник≥в п≥д час реал≥зац≥њ товар≥в або наданн¤ послуг, ¤кщо ц≥ д≥њ вчинен≥ у значних розм≥рах,Ч

 

караютьс¤ штрафом до пТ¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або громадськими роботами на строк в≥д ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох рок≥в, з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в,

 

2.         “≥ сам≥ д≥¤нн¤, вчинен≥ особою, ран≥ше судимою за обман покупц≥в чи замовник≥в,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д ста до пТ¤тисот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в, з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

ѕрим≥тка. ќбманом покупц≥в та замовник≥в у значних розм≥рах сл≥д вважати обман, що спричинив громад¤нинов≥ матер≥альну шкоду в сум≥, що перевищуЇ три неоподатковуван≥ м≥н≥муми доход≥в громад¤н.

 

1.                ќбТЇктом злочину Ї встановлен≥ законодавством правила торг≥вл≥ та наданн¤ послуг населенню, а також законн≥ ≥нтереси покупц≥в та замовник≥в.

 

2.                ѕредметом злочину можуть виступати товари (у т,ч, вироби, що виготовл¤ютьс¤ на замовленн¤) або грошов≥ кошти Ч залежно в≥д того, на отриманн¤ ¤кого ≥з цих двох вид≥в майна було спр¤мо-вано д≥њ винноњ особи.

 

3.                ќбТЇктивна сторона обману покупц≥в та замовник≥в пол¤гаЇ в д≥¤х, ¤к≥ набувають форми обм≥рюванн¤, обважуванн¤, обраховуванн¤ або ≥ншого обману.

 

ќбм≥рюванн¤м Ї обманн≥ д≥њ, внасл≥док ¤ких покупцев≥ в≥дпускаЇтьс¤ менше, ан≥ж належить, товару, к≥льк≥сть ¤кого Увим≥рюЇтьс¤Ф ѕевними одиниц¤ми довжини, площ≥ й обТЇму. ќбм≥рюванн¤ при продажу тканин та ≥нших под≥бних товар≥в маЇ вигл¤д Унедом≥руФ, а при продажу р≥дких товар≥в (молочних продукт≥в, квасу, пива, сииртних напоњв, бензину тощо) Ч УнедоливуФ.

 

ќбважуванн¤ Ч це в≥дпуск покупцев≥ товар≥в меншоњ ваги, ан≥ж та, ¤ку в≥дпов≥дно до встановленоњ ц≥ни належить в≥дпустити за сплачену ним грошову суму.

 

ќбраховуванн¤ маЇ вигл¤д або неправильного п≥драхунку вартост≥ проданого товару й отриманн¤ внасл≥док цього з покупц¤ б≥льшоњ, н≥ж належить, грошовоњ суми, або ж неправильного п≥драхунку к≥лькост≥ одиниць товару, ¤ка передаЇтьс¤ нокупцев≥, ≥ передач≥ йому в такий спос≥б меншоњ, н≥ж оплачена, к≥лькост≥ товару.

 

ѕ≥д ≥ншим обманом розум≥Їтьс¤ застосуванн¤ будь-¤ких, кр≥м названих вище, способ≥в, за допомогою ¤ких винний отримуЇ в≥д покупц¤ чи замовника б≥льшу грошову суму, н≥ж та, що маЇ бути сплачена за товар чи послугу в≥дпов≥дно до встановлених ц≥н чи тариф≥в. ≤ншим обманом Ї, зокрема, продаж товару за ц≥ною, вищою в≥д встановленоњ (цей спос≥б ще називають Уперевищенн¤м встановлених роздр≥бних ц≥нФ), продаж з≥псованих товар≥в, продаж товар≥в нижчого сорту за ц≥ною вищого, перевищенн¤ встановлених ц≥н ≥ тариф≥в на побутов≥ ≥ комунальн≥ послуги, що надаютьс¤ населенню, тощо.

 

ќбовТ¤зковою ознакою даного злочину Ї обманний характер в≥дпов≥дних д≥й Ч вони вчин¤ютьс¤ в такий спос≥б, щоб створити в покупц¤ чи замовника враженн¤ правильност≥ д≥й винноњ особи. ѕродаж товар≥в, наданн¤ послуг за завищеними ц≥нами з в≥дома ≥ за згодою самого покупц¤ чи замовника не м≥ст¤ть складу даного злочину, однак за на¤вност≥ п≥дстав можуть квал≥ф≥куватись за ст. 354, а ¤кщо так≥ д≥њ вчинено посадовою особою, Ч за ст, 368.

 

ќбовТ¤зковою ознакою обТЇктивноњ сторони цього злочину Ї обстановка Ч злочин може бути вчинений п≥д час реал≥зац≥њ товар≥в покупц¤м або наданн¤ послуг замовникам. ÷е може мати м≥сце на п≥дприЇмствах торг≥вл≥, громадського харчуванн¤, побутового обслуговуванн¤ населенн¤, комунального господарства, на ринках чи в ≥нших м≥сц¤х.

 

ѕрим≥ткою до ст. 225 визначено, що обманн≥ д≥њ можуть охоплюватись ц≥Їю статтею лише у тих випадках, коли матер≥альну шкоду спричинено громад¤нинов≥. якщо обм≥рюванн¤, обважуванн¤, обрахуванн¤ чи ≥нший обман вчинено щодо покупц≥в чи замовник≥в, ¤к≥ Ї юридичними особами, њхн≥ми представниками, а також у випадках, коли покупцем чи замовником виступаЇ держава, обманн≥ д≥њ не можуть квал≥ф≥куватись за ст. 225. «а на¤вност≥ необх≥дних ознак так≥ д≥њ мають квал≥ф≥куватись ¤к шахрайство за ст. 190.

 

ќбман покупц≥в та замовник≥в утворюЇ склад злочину, передбаченого ст, 225, ¤кщо в≥н вчинений у значних розм≥рах. ѕро пон¤тт¤ значних розм≥р≥в див. прим≥тку до ст. 225. ќбман покупц¤ чи замовника у розм≥р≥, ¤кий не Ї значним, не м≥стить складу даного злочину нав≥ть у тих випадках, коли внасл≥док неодноразового обману р≥зних покупц≥в та замовник≥в њм запод≥¤но матер≥альну шкоду, що сумарно перевищуЇ значний розм≥р.

 

«лочин Ї зак≥нченим з моменту спричиненн¤ покупцев≥ чи замовников≥ за допомогою обману майновоњ шкоди, що перевищуЇ три ≥ б≥льше неоподатковуваних м≥н≥муми доход≥в громад¤н.

 

4.                —убТЇктом злочину може бути будь-¤ка осудна особа, ¤ка дос¤гла 16-р≥чного в≥ку ≥ зд≥йснюЇ розрахунки з покупц¤ми п≥д час зд≥йсненн¤ торговельноњ д≥¤льност≥ або провадить розрахунки ≥з замовниками при наданн≥ њм послуг. ѕри цьому винний може ¤к самост≥йно вести в≥дпов≥дну д≥¤льн≥сть (≥ндив≥дуальний п≥дприЇмець, особа, ¤ка веде торг≥влю за одноразовим патентом, продавець продукц≥њ, вирощеноњ у власному п≥дсобному господарств≥ тощо), так ≥ д≥¤ти за дорученн¤м ≥нших ос≥б (продавець у торговельному п≥дприЇмств≥, прац≥вник п≥дприЇмства побутового обслуговуванн¤, загот≥вельник тощо).

 

ќсоба, що укладаЇ ≥ зд≥йснюЇ окрему угоду, предметом ¤коњ Ї продаж њњ власного майна, не може визнаватис¤ субТЇктом цього злочину. ” випадках застосуванн¤ особою обману покупц¤ при зд≥йсненн≥ под≥бноњ угоди њњ д≥њ за на¤вност≥ п≥дстав можуть бути квал≥ф≥кован≥ за ст. 190.

 

5.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом.

 

6.                 вал≥ф≥куючою ознакою злочину Ї вчиненн¤ його особою, ран≥ше судимою за обман покупц≥в чи замовник≥в. “акдаш сл≥д вважати ¤к ос≥б, що мають судим≥сть за ст. 225    2001 р., так ≥ тих, ¤к≥ вчинили злочин, передбачений ст. ст. 155 чи 155-1    1960 р., причому ≥ судим≥сть за нього не зн¤та ≥ не погашена в установленому законом пор¤дку.

 

ѕостанова ѕ¬—є2в≥д2 березн¤ 1972 року Уѕро судову практику в справах про обман покупц≥вФ (п.п.5-11, 13, 15-17, 19-21).

 

—татт¤ 226. фальсиф≥кац≥¤ засоб≥в вим≥рюванн¤

1.            ¬иготовленн¤ або переробленн¤ з метою використанн¤ чи збуту, а також збут фальсиф≥кованих вим≥рювальних прилад≥в чи ≥нструмент≥в Ч

 

караютьс¤ штрафом до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або арештом на строк до трьох м≥с¤ц≥в.

 

2.         “≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ особою, ¤ка була засуджена за ц≥Їю статтею,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

1.                ќбТЇктом злочину Ї встановлений пор¤док виготовленн¤, збуту та використанн¤ засоб≥в вим≥рюванн¤.

 

2.                ѕредметом злочину Ї фальсиф≥кован≥ засоби вим≥рюванн¤ Ч вим≥рювальн≥ прилади та ≥нструменти.

 

¬им≥рювальн≥ прилади Ч це предмети, що слугують дл¤ зд≥йсненн¤ вим≥рювань шл¤хом роботи механ≥зм≥в, ≥нших техн≥чних пристроњв, ¤к≥ Ї њх складовою частиною. ¬им≥рювальн≥ ≥нструменти Ч це предмети, призначен≥ дл¤ зд≥йсненн¤ вим≥рювань вручну. ‘альсиф≥кованими вважаютьс¤ вказан≥ прилади (≥нструменти) з дефектами, внасл≥док ¤ких вим≥рюванн¤ ними даватиме недостов≥рн≥ результати.

 

ѕ≥д вим≥рюванн¤м розум≥Їтьс¤ в≥дображенн¤ ф≥зичних величин њхн≥ми значенн¤ми за допомогою експерименту та обчислень ≥з застосуванн¤м спец≥альних техн≥чних засоб≥в. ѕровад¤тьс¤ вим≥рюванн¤: геометричних величин (в≥дстаней, кут≥в тощо); механ≥чних величин (швидкост≥, сили, ваги, в≥брац≥њ, твердост≥ тощо); витрат, р≥вн¤, обТЇму газ≥в та р≥дин; ф≥зико-х≥м≥чн≥; теплоф≥зичн≥ ≥ температурн≥ (температури, тепловоњ енерг≥њ тощо); часу ≥ частоти; електричних ≥ магн≥тних величин (сили току, його напруги, опору, магн≥тноњ ≥ндукц≥њ тощо); акустичних величин; оптико-ф≥зичн≥; рад≥оелектронн≥; медичн≥; ≥он≥зуючих випром≥нювань тощо. « метою зд≥йсненн¤ вим≥рювань виробл¤Їтьс¤ велика к≥льк≥сть р≥зних прилад≥в та ≥нструмент≥в.

 

Ќеправильн≥ вим≥рюванн¤ можуть мати насл≥дком помилков≥ техн≥чн≥, управл≥нськ≥ чи ≥нш≥ р≥шенн¤, реал≥зац≥¤ ¤ких створюватиме небезпеку дл¤ людей, довк≥лл¤ (наприклад, небезпеку неспод≥ваного стих≥йного лиха, катастрофи, авар≥њ, рад≥оактивного зараженн¤) або безпосередньо завдаватиме значноњ матер≥альноњ чи ≥ншо≥ шкоди. “ому фальсиф≥кац≥¤ засоб≥в вим≥рювань Ї д≥¤нн¤м, ¤ке закон визнаЇ сусп≥льне небезпечним ≥ заборон¤Ї п≥д загрозою крим≥нального покаранн¤ у ст, 226.

 

3.                ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у: 1) виготовленн≥, 2) переробленн≥; 3) збут≥ фальсиф≥кованих вим≥рювальних прилад≥в чи ≥нструмент≥в. ¬иготовленн¤ Ч це промислове виробництво фальсиф≥кованих засоб≥в вим≥рюванн¤ або њх створенн¤ будь-¤ким не-промисловим способом.

 

ѕереробленн¤м Ї, зокрема, зам≥на механ≥зм≥в, ¤к≥ застосовуютьс¤ у в≥дпов≥дному прилад≥, на механ≥зми ≥ншого типу, встановленн¤ додаткових механ≥зм≥в, пристроњв, деталей чи вузл≥в, ≥нша модерн≥зац≥¤ в≥дпов≥дного приладу чи ≥нструмента, що маЇ насл≥дком розширенн¤ його функц≥й чи зм≥ну властивостей або принцип≥в його роботи, ремонт приладу чи ≥нструмента, внасл≥док ¤ких у приладах чи ≥нструментах виникають дефекти, що призвод¤ть до недостов≥-рност≥ результат≥в вим≥рювань.

 

ѕро пон¤тт¤ збуту див. коментар до ст. 199.

 

«лочин Ї зак≥нченим з моменту завершенн¤ процесу виготовленн¤ чи переробленн¤ предмета злочину, а при його збут≥ - з моменту збуту.

 

4.             —убТЇкт злочину загальний.

 

5.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. ќбовТ¤зковою ознакою субТЇктивноњ сторони при виготовленн≥ та переробленн≥ предмет≥в злочину Ї мета њх використанн¤ чи збуту.

 

6.                 вал≥ф≥куючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 266) Ї вчиненн¤ його особою, ¤ка вже маЇ судим≥сть за ст, 226.

 

—татт¤ 227. ¬ипуск  або  реал≥зац≥¤  недобро¤к≥сноњ продукц≥њ

¬ипуск на товарний ринок або ≥нша реал≥зац≥¤ споживачам недобро¤к≥сноњ, тобто такоњ, що не в≥дпов≥даЇ встановленим стандартам, нормам, правилам ≥ техн≥чним умовам, або некомплектноњ продукц≥њ та товар≥в, ¤кщо так≥ д≥њ вчинен≥ у великих розм≥рах,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними робо тами на строк до двох рок≥в, з позбавленн¤м права об≥ имати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

ѕрим≥тка, ѕ≥д випускам або реал≥зац≥Їю недобро¤к≥сноњ продукц≥њ вчи неними у великих розм≥рах, сл≥д вважати розм≥ри, що перевищують трит неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.

 

1. ќсновним безпосередн≥м обТЇктом злочину Ї встановлений пор¤док випуску на товарний ринок та реал≥зац≥њ продукц≥њ ≥ том р≥в, а також ≥нтереси споживач≥в у частин≥ забезпеченн¤ належноњ

 

¤кост≥ та безпечност≥ продукц≥њ ≥ товар≥в. …ого додатковим факультативним обТЇктом може бути здоровТ¤ особи.

 

2.                ѕредметом злочину виступають недобро¤к≥сна або некомплектна продукц≥¤ чи товари, що випускаютьс¤ на товарний ринок або реал≥зуютьс¤ безпосередньо споживачев≥.

 

Ќедобро¤к≥сними на практиц≥ визнаютьс¤ продукц≥¤ чи товари, ¤к≥ через своњ недол≥ки не можуть бути використан≥ за призначенн¤м взагал≥ або без ≥стотноњ переробки. ѕри цьому не мають значенн¤ причини, з ¤ких продукц≥¤ чи товари стали недобро¤к≥сними, - це можуть бути недол≥ки виготовленн¤, природн≥ особливост≥, внасл≥док ¤ких продукц≥¤ чи товари втрачають своњ характерн≥ властивост≥ чи ¤к≥сть (наприклад, зак≥нченн¤ строк≥в реал≥зац≥њ даного товару).

 

Ќедобро¤к≥сною вважаЇтьс¤ ≥ продукц≥¤ (товар), ¤ка виготовлена виробником з в≥дхиленн¤м в≥д належно встановлених нац≥ональних чи рег≥ональних стандарт≥в, техн≥чних умов чи ≥нших стандарт≥в, запроваджених ¤к обовТ¤зков≥ в≥дпов≥дними техн≥чними регламентами чи ≥ншими нормативно-правовими актами, незалежно в≥д того, чи може така продукц≥¤ бути використана за призначенн¤м.

 

Ќекомплектною Ї продукц≥¤ (товар), в ¤к≥й в≥дсутн≥ обовТ¤зков≥ окрем≥ детал≥, вузли, ≥нш≥ частини чи додатки до нењ, без ¤ких продукц≥¤ не може бути використана за призначенн¤м взагал≥ або не може бути використана в повному обс¤з≥, або в њњ використанн≥ виникають труднощ≥, ¤ких звичайно не ≥снуЇ при використанн≥ аналог≥чноњ продукц≥њ у повному комплект≥.

 

3.                ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у: 1) випуску зазначених вище предмет≥в на товарний ринок; 2) ≥нш≥й њх реал≥зац≥њ споживачам.

 

¬ипуск на товарний ринок передбачаЇ зТ¤вленн¤ на товарному ринку виготовлених певним виробником недобро¤к≥сних або некомплектних продукц≥њ чи товару. ќтже, п≥д випуском сл≥д розум≥ти передачу предмет≥в злочину дл¤ реал≥зац≥њ (продажу) або ж њх передачу в будь-¤к≥й форм≥ безпосередньо в≥д виробника споживачев≥. ¬ипуск зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо виробником (виготовлювачем) або субТЇктом, ¤кого виробник уповноважив збувати свою продукц≥ю.

 

≤ншою реал≥зац≥Їю сл≥д вважати будь-¤ку сплатну передачу предмет≥в злочину споживачев≥ (найчаст≥ше у форм≥ продажу) не виробником, а продавцем, ¤кий отримав њх в≥д виробника чи в≥д ≥ншого продавц¤-посередника.

 

ѕ≥д споживачем у ст. 227 розум≥ютьс¤ будь-¤к≥ громад¤нин чи юридична особа, ¤к≥ купують продукц≥ю чи товар не дл¤ продажу, а дл¤ використанн¤ за функц≥ональним призначенн¤м.

 

–еал≥зац≥¤ продавцем недобро¤к≥сноњ чи некомплектноњ продукц≥њ (товару) не споживачев≥, а ≥ншому продавцю не п≥дпадаЇ п≥д д≥ю ст. 227. якщо один продавець знаходить дл¤ ≥ншого продавц¤ недобро¤к≥сну продукц≥ю чи товари ≥ продаЇ њх з нам≥ром поспри¤ти њх к≥нцевому збуту споживачев≥, так≥ д≥њ продавц≥в за на¤вност≥ п≥дстав можуть визнаватис¤ сп≥ввиконавством у вчиненн≥ злочину, передбаченого ст. 227.

 

ќбовТ¤зковою ознакою обТЇктивноњ сторони складу злочину велик≥ розм≥ри випуску або ≥ншоњ реал≥зац≥њ недобро¤к≥сноњ чи некомплектноњ продукц≥њ (товару). ѕро пон¤тт¤ таких розм≥р≥в див, прим≥тку до ст. 227.

 

¬иникненн¤ внасл≥док реал≥зац≥њ недобро¤к≥сноњ продукц≥њ чи товар≥в шкоди дл¤ здоровТ¤ споживача або запод≥¤нн¤ йому смерт≥ сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. 227 та в≥дпов≥дною ≥ншою статтею   .

 

«лочин Ї зак≥нченим з моменту, коли недобро¤к≥сна чи некомплектна продукц≥¤ (товар) у передбаченому законом розм≥р≥ реально вийшла на товарний ринок, тобто опинилась у споживача продукц≥њ чи товар≥в, а дл¤ випадк≥в випуску такоњ продукц≥њ (товару) виробником Ч у споживача або продавц¤.

 

4.                —убТЇктом злочину може бути прац≥вник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, що виробл¤ють продукц≥ю чи товари, ¤кий в≥дпов≥даЇ за дотриманн¤ (перев≥рку) ¤кост≥, комплектност≥ або в≥дпов≥дност≥ стандартам продукц≥њ, що випускаЇтьс¤ п≥дприЇмством на товарний ринок, або ж за њњ реал≥зац≥ю. —убТЇктами даного злочину можуть бути ≥ прац≥вники ( у т.ч. службов≥ особи) торговельних орган≥зац≥й, котр≥ зд≥йснюють реал≥зац≥ю недобро¤к≥сноњ продукц≥њ чи товар≥в, а також ≥ндив≥дуальн≥ п≥дприЇмц≥, ¤к≥ виробл¤ють чи реал≥зують певну продукц≥ю чи товари.

 

5.                —убТЇктивна сторона злочину може мати форму ¤к умисноњ, так ≥ необережноњ вини.

 

 онституц≥¤ ”крањни (ст. 41).

 

«акон ”крањни Уѕро захист прав споживач≥вФ в редакц≥њ в≥д 15 грудн¤ 1993р.

 

«акон ”крањни Сѕро стандартизац≥ю У в≥д 17 травн¤ 2001 р.

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]