Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 232. –озголошенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥

”мисне розголошенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ без згоди њњ власника особою, ¤к≥й ц¤ таЇмниц¤ в≥дома у звТ¤зку з профеайрою або службовою д≥¤льн≥стю, ¤кщо воно вчинене з корисливих чи ≥нших особистих мотив≥в ≥ завдало ≥стотноњ шкоди субТЇкту господарськоњ д≥¤льност≥,Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д двохсот до пТ¤тисот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в, або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.

 

1.             ќбТЇкт злочину аналог≥чний обТЇкту злочину, передбаченого ст. 231.

 

ѕро пон¤тт¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ див. коментар до ст. 231.

 

2.                ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у д≥¤х, ¤кими комерц≥йна таЇмниц¤ п≥ддаЇтьс¤ розголошенню, тобто доводитьс¤ до в≥дома сторонн≥х ос≥б (хоча б одн≥Їњ особи), та насл≥дках у вигл¤д≥ спричиненн¤ ≥стотноњ шкоди субТЇкту господарськоњ д≥¤льност≥.

 

–озголошенн¤ може бути, зд≥йснене будь-¤ким способом (усно, письмово, ≥з застосуванн¤м засоб≥в звТ¤зку, через друкован≥ чи ≥нш≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ, через компТютерн≥ мереж≥ тощо). ѕро пон¤тт¤ розголошенн¤ таЇмниц≥ див. також коментар до ст, ст. 132 145, 168, 328.

 

–озголошенн¤ зазначеноњ ≥нформац≥њ утворюЇ склад даного злочину за умови, ¤кщо воно вчинене без згоди власника таЇмниц≥.

 

ѕ≥д згодою на розголошенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ сл≥д розум≥ти ч≥тко виражену згоду на це громад¤нина-п≥дприЇмц¤, кер≥вника (≥ншоњ уповноваженоњ особи) чи кер≥вного органу юридичноњ особи Ч власника таЇмниц≥.

 

Ќе визнаЇтьс¤ розголошенн¤м передача (ознайомленн¤) службовою особою органу державноњ влади (сл≥дчим, прокурором, суддею тощо) ≥ншим особам в≥домостей, що Ї комерц≥йною таЇмницею, ¤кщо така передача (ознайомленн¤) Ї насл≥дком виконанн¤ вимог закону наприклад, направленн¤ сл≥дчим матер≥ал≥в крим≥нальноњ справи, в ¤к≥й м≥ст¤тьс¤ отриман≥ ним в≥домост≥, що Ї комерц≥йною таЇмницею, дл¤ ознайомленн¤ прокурору чи направленн¤ такоњ крим≥нальноњ справи прокурором до суду, що призводить до ознайомленн¤ з цими в≥домост¤ми судд≥). ¬одночас пов≥домленн¤ цими особами комерц≥йноњ таЇмниц≥ ≥ншим особам, що не обумовлювалось виконанн¤м ними своњх службових обовТ¤зк≥в, квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 232.

 

«лочин Ї зак≥нченим з моменту спричиненн¤ власников≥ комерц≥йноњ таЇмниц≥ ≥стотноњ шкоди. ≤стотна шкода Ї оц≥ночним пон¤тт¤м.

 

3.                —убТЇктом злочину може бути особа: 1) ¤к≥й комерц≥йна таЇмниц¤ стала в≥дома внасл≥док њњ особливих взаЇмов≥дносин з власником таЇмниц≥ (наприклад, службова особа господарського товариства, член спостережноњ ради, рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ, сп≥ввласник в≥дпов≥дноњ юридичноњ особи тощо); 2) ¤ка Ї представником контрагента чи партнера в≥дпов≥дного субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ отримала ≥нформац≥ю, що Ї комерц≥йною таЇмницею, п≥д умовою њњ нерозголо-шенн¤; 3) ¤ка Ї службовою особою органу державноњ влади (зокрема сл≥дчим, прокурором, суддею) ≥ отримала в≥дпов≥дн≥ в≥домост≥ на п≥дстав≥ закону п≥д час виконанн¤ своњх службових обовТ¤зк≥в.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом ≥ корисливим чи ≥ншим особистим мотивом. ≤ншим особистим, мотивом може бути прихильн≥сть чи, навпаки, непри¤знь до певноњ особи, бажанн¤ зашкодити кер≥вникам або власникам п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ, ¤к≥ чимось образили винного тощо.

 

—татт¤ 233. Ќезаконна  приватизац≥¤ державного,  комунального майна

1.            ѕриватизац≥¤ державного, комунального майна шл¤хом заниженн¤ його вартост≥ через визначенн¤ њњ у спос≥б, не передбачений законом, або використанн¤ п≥дроблених приватизац≥йних документ≥в, а також сама приватизац≥¤ майна, ¤ке не п≥дл¤гаЇ приватизац≥њ зг≥дно з законом, або приватизац≥¤ неправомочною особою, Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до пТ¤ти рок≥в.

 

2.         ƒ≥¤нн¤, передбачене частиною першою ц≥Їњ статт≥, ¤кщо воно призвело до незаконноњ приватизац≥њ майна державноњ чи комунальноњ власност≥ в великих розм≥рах, або вчинене групою ос≥б за попередньою змовою, Ч

 

караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до дванадц¤ти рок≥в з конф≥скац≥Їю майна або без такоњ.

 

ѕрим≥тка. ¬еликим розм≥ром, передбаченим у ц≥й статт≥, визнаЇтьс¤ незаконна приватизац≥¤ майна на суму, що у тис¤чу ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

1.                ќбТЇктом злочину Ї передбачений законодавством пор¤док приватизац≥њ державного ≥ комунального майна.

 

2.             ѕредмет злочину Ч державне ≥ комунальне майно.

 

ѕ≥д державним майном сл≥д розум≥ти майно, що перебуваЇ у державн≥й власност≥, а також майно, ¤ке належить јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим.

 

ƒо обТЇкт≥в державноњ власност≥, що п≥дл¤гають приватизац≥њ, належать: 1) майноТп≥дприЇмств, цех≥в, виробництв, д≥льниць, ≥нших п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ Ї Їдиними (ц≥л≥сними) майновими комплексами, ¤кщо в раз≥ њх вид≥ленн¤ у самост≥йн≥ п≥дприЇмства не порушуЇтьс¤ технолог≥чна Їдн≥сть виробництва з основноњ спец≥ал≥зац≥њ п≥дприЇмства, з≥ структури ¤кого вони вид≥л¤ютьс¤; 2) обТЇкти незавершеного буд≥вництва та законсервован≥ обТЇкти; 3) акц≥њ (частки, пањ), що належать держав≥ у майн≥ господарських товариств та ≥нших обТЇднань.

 

« метою рац≥онального та ефективного застосуванн¤ способ≥в приватизац≥њ њњ обТЇкти залежно в≥д низки ознак (чисельн≥сть працюючих, варт≥сть основних фонд≥в, на¤вн≥сть стратег≥чного значенн¤ дл¤ економ≥ки та безпеки держави тощо) у ƒержавн≥й програм≥ приватизац≥њ класиф≥куютьс¤ за групами Ч ј, ¬, √, ƒ, ≈ та ∆.

 

 омунальним визнаЇтьс¤ майно, ¤ке перебуваЇ у комунальн≥й власност≥. ѕравом комунальноњ власност≥ визнаЇтьс¤ право територ≥альноњ громади села, селища або м≥ста волод≥ти, економно та ефективно користуватис¤ ≥ розпор¤джатис¤ на св≥й розсуд майном, що належить њй, ¤к безпосередньо, так ≥ через представницьк≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

 

¬≥дчуженн¤ комунального майна регулюЇтьс¤ загальними положенн¤ми законодавчих акт≥в з питань приватизац≥њ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ќстанн≥ вправ≥ приймати р≥шенн¤ про передачу ≥ншим органам окремих повноважень щодо управл≥нн¤ майном, ¤ке належить до комунальноњ власност≥ в≥дпов≥дноњ територ≥альноњ громади, визначенн¤ меж цих повноважень та умов њх зд≥йсненн¤.

 

ѕредметом цього злочину не виступають обТЇкти державного земельного та житлового фонд≥в.

 

3.             « обТЇктивноњ сторони злочин може про¤вл¤тис¤ у форм≥ приватизац≥њ державного чи комунального майна: 1) шл¤хом заниженн¤ його вартост≥ через визначенн¤ њњ у спос≥б, не передбачений законом; 2) шл¤хом використанн¤ п≥дроблених приватизац≥йних документ≥в; 3) ¤ке зг≥дно з законом не п≥дл¤гаЇ приватизац≥њ; 4) неправомочною особою.

 

ѕ≥д приватизац≥Їю сл≥д розум≥ти один ≥з способ≥в зм≥ни форми власност≥, а саме в≥дчуженн¤ державного або комунального майна на користь ф≥зичних та юридичних ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства про приватизац≥ю можуть бути покупц¤ми. ¬ сучасних умовах роздержавленн¤ власност≥ в≥дбуваЇтьс¤ у форм≥ оплатноњ ≥ндив≥дуальноњ приватизац≥њ майна, ¤ка пол¤гаЇ у вивченн≥ попиту на конкретний обТЇкт приватизац≥њ, врахуванн≥ конТюнктури ринку, на основ≥ цього Ч визначенн≥ способу продажу, ¤кий максимально враховуЇ особливост≥ становища кожного обТЇкта, з метою концентрац≥њ кап≥талу та забезпеченн¤ ефективного функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства у п≥сл¤приватизац≥йний пер≥од.

 

—убТЇктами приватизац≥њ Ї: 1) органи приватизац≥њ; 2) покупц≥ (громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства; юридичн≥ особи, зареЇстрован≥ на територ≥њ ”крањни, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством; юридичн≥ особи ≥нших держав); 3) посередники (дов≥рч≥ товариства, ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ тощо).

 

ѕриватизац≥¤ державного майна зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом: а) продажу обТЇкт≥в приватизац≥њ на аукц≥он≥, за конкурсом; б) продажу акц≥й (часток, пањв), що належать держав≥ у господарських товариствах, на аукц≥он≥, за конкурсом, на фондових б≥ржах та ≥ншими способами, що передбачають загальнодоступн≥сть та конкуренц≥ю покупц≥в; в) продажу на конкурсн≥й основ≥ ц≥л≥сного майнового комплексу державного п≥дприЇмства, що приватизуЇтьс¤, або контрольного пакета акц≥й в≥дкритого акц≥онерного товариства при поданн≥ покупцем в≥дпов≥дних документ≥в; г) викупу майна державного п≥дприЇмства зг≥дно з альтернативним планом приватизац≥њ.

 

Ќеконкурентн≥ способи продажу майна державних п≥дприЇмств застосовуютьс¤ щодо обТЇкт≥в, не проданих на аукц≥он≥ чи за конкурсом.

 

ѕриватизац≥¤ законсервованих обТЇкт≥в та обТЇкт≥в незавершеного буд≥вництва, п≥дприЇмств торг≥вл≥, громадського харчуванн¤, побутового обслуговуванн¤ населенн¤, готельного господарства, туристичного комплексу зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом: а) продажу на аукц≥он≥ або за конкурсом; б) викупу. ƒоц≥льн≥сть застосуванн¤ того чи ≥ншого способу приватизац≥њ визначаЇтьс¤ органом приватизац≥њ самост≥йно, кр≥м випадк≥в, встановлених законодавством.

 

÷≥на продажу обТЇкта, що п≥дл¤гаЇ приватизац≥њ шл¤хом викупу, визначаЇтьс¤ експертним шл¤хом або способами, що враховують потенц≥йну прибутков≥сть, в≥дпов≥дно до методики, затвердженоњ  ћ.

 

ѕродаж обТЇкт≥в приватизац≥њ на аукц≥он≥ пол¤гаЇ у передач≥ права власност≥ покупцев≥, ¤кий запропонував у ход≥ торг≥в найвищу ц≥ну. ѕродаж обТЇкт≥в приватизац≥њ за конкурсом Ч це передача права власност≥ покупцев≥, ¤кий запропонував найкращ≥ умови експлуатац≥њ обТЇкта або за р≥вних умов Ч найвищу ц≥ну.

 

ѕ≥дприЇмства јѕ  можуть приватизуватись т≥льки шл¤хом перетворенн¤ њх на  —ѕ або ¬ј“ у пор¤дку, передбаченому законодавством.

 

ѕродаж державного або комунального майна неналежним дл¤ даного обТЇкта способом, непроведенн¤ експертноњ оц≥нки, у тому раз≥, коли њњ проведенн¤ було обовТ¤зковим, що мало своњм насл≥дком заниженн¤ вартост≥ приватизованого майна, а також безоплатну передачу майна у власн≥сть ф≥зичних або юридичних ос≥б, кр≥м випадк≥в, передбачених чинним законодавством, потр≥бно квал≥ф≥кувати за ст. 233.

 

¬арт≥сть Ч це сусп≥льне визначений екв≥валент у грошов≥й форм≥. «аконодавство про приватизац≥ю розр≥зн¤Ї так≥ види вартост≥ майна: балансова та переоц≥нена, справедлива (ринкова), ≥нвестиц≥йна, л≥кв≥дац≥йна та заставна варт≥сть, варт≥сть актив≥в, варт≥сть в≥дтворенн¤ тощо.

 

«аниженн¤ вартост≥ обТЇкт≥в приватизац≥њ Ч це, зокрема: незаконне списанн¤ або в≥дчуженн¤ основних та оборотних фонд≥в п≥дприЇмства в пер≥од п≥дготовки до його приватизац≥њ, непроведенн¤ ≥ндексац≥њ вартост≥ основних засоб≥в, порушенн¤ пор¤дку проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ майна, заниженн¤ обс¤г≥в виробничих площ обТЇкта приватизац≥њ п≥д час визначенн¤ його вартост≥. ” тому раз≥, коли заниженн¤ вартост≥ державного або комунального майна поЇднуЇтьс¤ з використанн¤м п≥дроблених приватизац≥йних документ≥в (наприклад, передавального балансу п≥дприЇмства, акт≥в ≥нвентаризац≥њ майна та ≥нвентаризац≥йних опис≥в, зв≥т≥в про експертну оц≥нку ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, висновк≥в експерт≥в про варт≥сть майна), дана обставина впливаЇ на обс¤г обвинуваченн¤ ≥ повинна знайти в≥дображенн¤ у процесуальних документах.

 

¬икористанн¤ п≥дроблених приватизац≥йних документ≥в передбачаЇ використанн¤ таких документ≥в у процес≥ приватизац≥њ державного чи комунального майна.

 

ѕ≥д приватизац≥Їю майна, ¤ке не п≥дл¤гаЇ приватизац≥њ, потр≥бно розум≥ти укладанн¤ договор≥в куп≥вл≥-продажу щодо таких обТЇкт≥в державноњ або комунальноњ власност≥, в≥дчуженн¤ ¤ких на користь ф≥зичних та юридичних ос≥б чинним законодавством або р≥шенн¤м м≥сцевих рад в≥дпов≥дного р≥вн¤ заборонено.

 

ѕриватизац≥њ не п≥дл¤гають обТЇкти, що мають загальнодержавне значенн¤, а також казенн≥ п≥дприЇмства. ѕерел≥к обТЇкт≥в права державноњ власност≥, що не п≥дл¤гають приватизац≥њ, не Ї пост≥йним ≥ незм≥нюваним. «атвердженн¤ такого перел≥ку Ч виключна компетенц≥¤ ¬–. ѕо≥менний перел≥к зазначених обТЇкт≥в, ¤к≥ розпод≥л¤ютьс¤ за органами управл≥нн¤ та област¤ми, затверджуЇтьс¤ ¬– за поданн¤м  ћ у форм≥ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного «акону. Ќа казенне п≥дприЇмство за р≥шенн¤м  ћ може бути перетворене державне п≥дприЇмство, ¤ке, в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни, не п≥дл¤гаЇ приватизац≥њ.

 

ќбТЇкти державноњ власност≥, ¤к≥ п≥дл¤гають приватизац≥њ, под≥л¤ютьс¤ на дв≥ категор≥њ: 1) так≥, що приватизуютьс¤ за погодженн¤м з  ћ (наприклад, майнов≥ комплекси п≥дприЇмств-монопол≥с-т≥в на ринку в≥дпов≥дних товар≥в ”крањни, п≥дприЇмств ¬ѕ , що п≥дл¤гають конверс≥њ, п≥дприЇмств, приватизац≥¤ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ ≥з залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й за м≥жнародними договорами ”крањни); 2) так≥, дл¤ приватизац≥њ ¤ких не вимагаЇтьс¤ погодженн¤ з  ћ.

 

ѕорушенн¤ встановленого пор¤дку приватизац≥њ в≥дпов≥дного державного майна (зд≥йсненн¤ њњ без погодженн¤ з  ћ),-¤ка не Ї в≥дчуженн¤м майна, що саме не п≥дл¤гаЇ приватизац≥њ, ознак розгл¤дуваного складу злочину не м≥стить.

 

ќбТЇктами малоњ приватизац≥њ не можуть бути буд≥вл≥ (споруди, прим≥щенн¤) або њх окрем≥ частини, ¤к≥ становл¤ть нац≥ональну, культурну та ≥сторичну ц≥нн≥сть ≥ перебувають п≥д охороною держави. Ќе п≥дл¤гають приватизац≥њ визначен≥ у встановленому пор¤дку спец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства торг≥вл≥, що обслуговують виключно громад¤н, ¤к≥ мають п≥льги зг≥дно з чинним законодавством. «аклади культури, прим≥щенн¤ та буд≥вл≥ соц≥ально-побутового призначенн¤, споруджен≥ за рахунок кошт≥в державних п≥дприЇмств, ¤к≥ обслуговують населен≥ пункти, райони чи м≥крорайони у м≥стах, громадськ≥ орган≥зац≥њ або певн≥ профес≥йн≥ колективи, можуть бути у встановленому пор¤дку виключен≥ з перел≥ку обТЇкт≥в малоњ приватизац≥њ за р≥шенн¤м орган≥в ‘ƒћ, м≥сцевих рад в≥дпов≥дного р≥вн¤.

 

ѕриватизац≥¤ неправомочною особою передус≥м означаЇ, що ¤к покупець державного чи комунального майна виступаЇ особа, ¤к≥й чинним законодавством не дозволено брати участь у приватизац≥њ та укладати в≥дпов≥дн≥ договори куп≥вл≥-продажу.

 

ѕокупц¤ми обТЇкт≥в приватизац≥њ не можуть бути: а) юридичн≥ особи, у майн≥ ¤ких частка державноњ власност≥ перевищуЇ 25 %; б) органи дзржавноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤; в) прац≥вники державних орган≥в приватизац≥њ; г) юридичн≥ особи, майно ¤ких перебуваЇ у комунальн≥й власност≥. ѕокупц¤ми обТЇкт≥в малоњ приватизац≥њ не можуть бути прац≥вники орган≥в приватизац≥њ та ≥нш≥ особи, ¤ким в≥дпов≥дно до чинного законодавства заборонено займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. ” так≥й приватизац≥њ не передбачаЇтьс¤ ≥ участь посередник≥в.

 

ƒержавною програмою приватизац≥њ стосовно конкретних обТЇкт≥в можуть бути встановлен≥ ≥нш≥ обмеженн¤ або особливост≥ участ≥ покупц≥в у приватизац≥њ, включаючи галузев≥ та сумарн≥ квоти на придбанн¤ юридичними особами державного майна та акц≥й.

 

«аконодавство про пор¤док проведенн¤ в≥дкритих торг≥в встановлюЇ, що у тендерах з продажу пакет≥в акц≥й ¬ј“ не дозвол¤Їтьс¤ брати участь: 1) радникам; 2) њх аф≥л≥йованим особам. –адник Ч це юридична особа (група юридичних ос≥б), ¤ка надаЇ послуги з п≥дготовки та проведенн¤ в≥дкритих торг≥в. ƒо аф≥л≥йованих ос≥б, ¤к≥ виключаютьс¤ з процедури торг≥в, належать: а) юридичн≥ особи, ¤к≥ безпосередньо або опосередковано волод≥ють (або мають право за договором на придбанн¤) 10 або б≥льше в≥дсотками акц≥й (пањв, часток) радника; б) юридичн≥ особи, в ¤ких радник безпосередньо або опосередковано волод≥Ї 10 або б≥льше в≥дсотками акц≥й (пањв, часток); в) юридичн≥ особи, ¤к≥ безпосередньо чи опосередковано мають сп≥льно з радником компан≥ю, ¤ка Ї њх учасником; г) ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ об≥ймають кер≥вн≥ посади в зазначених вище компан≥¤х або отримали в≥д них позику в будь-¤к≥й форм≥, розм≥р ¤коњ перевищуЇ 10 000 долар≥в —Ўј, а також члени њхн≥х с≥мей; д) ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ безпосередньо або опосередковано волод≥ють 10 або б≥льше в≥дсотками акц≥й (пањв, часток) у зазначених вище компан≥¤х, а також члени њхн≥х с≥мей; е) юридичн≥ особи, в ¤ких зазначен≥ вище особи безпосередньо або опосередковано волод≥ють 10 або б≥льше в≥дсотками акц≥й (пањв, часток), а також члени њхн≥х с≥мей.

 

ѕриватизац≥ю неправомочною особою сл≥д вбачати ≥ в тому раз≥, коли догов≥р куп≥вл≥-продажу державного або комунального майна укладаЇтьс¤ м≥ж покупцем ≥ таким продавцем, ¤кий не Ї належним органом приватизац≥њ.

 

«лочин, передбачений ст. 233, Ї зак≥нченим з моменту незаконноњ приватизац≥њ державного або комунального майна. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що, за загальним правилом, право власност≥ на приватизований обТЇкт переходить до покупц¤ з моменту нотар≥ального посв≥дченн¤ договору куп≥вл≥-продажу майна.

 

Ќезаконну приватизац≥ю державного або комунального майна, ¤ка поЇднуЇтьс¤ з викраданн¤м майна, ф≥ктивним п≥дприЇмництвом або крим≥нальне караними порушенн¤ми законодавства про банкрутство, потр≥бно квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. 233 ≥, зокрема, ст. ст. 190, 191, 205, 219, 220.

 

4.                —убТЇктом злочину Ї осудна особа, ¤ка дос¤гла 16-р≥чного в≥ку ≥ бере безпосередню участь у приватизац≥њ державного чи комунального майна. «а ст. 233 можуть квал≥ф≥куватись, зокрема, д≥¤нн¤ прац≥вник≥в державних орган≥в приватизац≥њ та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, гол≥в та член≥в ≥нвентаризац≥йних ком≥с≥й, ком≥с≥й з приватизац≥њ обТЇкт≥в, тендерних ком≥с≥й, ком≥с≥й, створюваних дл¤ визначенн¤ частки держави в статутному фонд≥ п≥дприЇмств у пор¤дку њх передприватизац≥йноњ п≥дготовки, службових ос≥б (у першу чергу кер≥вник≥в ≥ головних бухгалтер≥в) п≥дприЇмств, ¤к≥ п≥дл¤гають приватизац≥њ, ф≥зичних ос≥б та службових ос≥б юридичних ос≥б Ч покупц≥в державного чи комунального майна. —убТЇктом злочину можуть визнаватис¤ також прац≥вники тих юридичних ос≥б, ¤к≥ на п≥дстав≥ угод, укладених з державними органами приватизац≥њ, зд≥йснюють продаж державного майна, у т.ч. у форм≥ проведенн¤ аукц≥он≥в.

 

ƒ≥њ експерта, ¤кий спри¤в заниженню вартост≥ обТЇкта приватизац≥њ, сл≥д квал≥ф≥кувати за ч. 5 ст. 27 ≥ ст. 233 ¤к пособництво незаконн≥й приватизац≥њ державного або комунального майна. «а на¤вност≥ дл¤ цього п≥дстав така ж крим≥нально-правова оц≥нка маЇ даватись д≥¤м прац≥вник≥в посередницьких орган≥зац≥й.

 

«а на¤вност≥ п≥дстав за зловживанн¤ в процес≥ приватизац≥њ державного або комунального майна службов≥ особи, у т.ч. державних орган≥в приватизац≥њ, повинн≥ прит¤гуватись до в≥дпов≥дальност≥ за вчиненн¤ злочин≥в у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ (зокрема за ст. ст. 364, 366, 368).

 

5.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом.

 

6.                 вал≥ф≥куючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 233) Ї незаконна приватизац≥¤ майна державноњ чи комунальноњ власност≥: 1) у великих розм≥рах; 2) вчинена за попередньою змовою групою ос≥б.

 

Ќезаконна приватизац≥¤ вважаЇтьс¤ вчиненою у великих розм≥рах, ¤кщо варт≥сть приватизованого майна у тис¤чу ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н (прим≥тка до ст. 233).

 

ѕро пон¤тт¤ вчиненн¤ злочину за попередньою змовою групою ос≥б див ст. 28 ≥ коментар до нењ.

 

 онституц≥¤ ”крањна (ст. ст. 13, 41, 85, 142).

 

«акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Т в≥д 27 березн¤ 1991 р. (ст. ст, 2,10, 37-39).

 

«акон ”крањни Уѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)Ф в редакц≥њ в≥д 15 травн¤ 1996р.

 

«акон ”крањни Сѕро особливост≥ приватизац≥њ майка в агропромисловому комплекс≥Ф в≥д 10 липн¤ 1996р.

 

«акон ”крањни У ѕро приватизац≥ю державного майнаФ в редакц≥њ в≥д 19 лютого 1997р.

 

«акон ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤Ф в≥д 21 травн¤ 1997 р, (ст. ст. 1, 16, 26, 29, 60).

 

«акон ”крањни Уѕро передачу обТЇкт≥в права державноњ та комунальноњ власност≥Ф в≥д 3 березн¤ 1938 р.

 

«акон ”крањни Уѕро перел≥к обТЇкт≥в права державноњ власност≥, що не п≥дл¤гають приватизац≥њФ в≥д 7 липн¤ 1999 р.

 

«акон ”крањни Уѕро державну програму приватизац≥њФ в≥д 18 травн¤ 2000 р.

 

«акон ”крањни Уѕро особливост≥ приватизац≥њ п≥дприЇмств, що належать до сфери управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства оборони ”краТ≥ниФ в≥д 18 травн¤ 2000 р.

 

”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро особливост≥ приватизац≥њ обТЇкт≥в незавершеного буд≥вництваФ є 591 в≥д28травн¤ 1999р.

 

–≥шенн¤  — у справ≥ щодо приватизац≥њ державного майна є 01/1501-97 в≥д 1 липн¤ 1998 р.

 

–≥шенн¤  — у справ≥ про визначенн¤ способу малоњ приватизац≥њ є 1-16/2000 в≥д 13 грудн¤ 2000 р.

 

ѕоложенн¤ про представництво ‘онду державного майна ”крањни у район≥, м≥ст≥. «атверджене постановою  ћє 412 в≥д 15 червн¤ 1994 р.

 

ћетодика оц≥нки вартост≥ майна п≥д час приватизац≥њ. «атверджена постановою  ћ є 1554 в≥д 12 жовтн¤ 2000 р.

 

ѕерел≥к офшорних зон. «атверджений розпор¤дженн¤м  ћ є 106-р в≥д 1 березн¤ 2000 р.

 

ѕоложенн¤ про ком≥с≥ю з приватизац≥њ. «атверджене наказом ‘ƒћ в≥д 15 липн¤ 1997р. є743

 

ѕоложенн¤ про умови укладенн¤ (переукладенн¤) угоди про продаж майна, що перебуваЇ у державн≥й власност≥. «атверджене наказом ‘ƒћ є601 в≥д 27 березн¤ 1998р.

 

ѕоложенн¤ про пор¤док вивченн¤ потенц≥йних покупц≥в на об екти приватизац≥њ. «атверджене наказом ‘ƒћ є 1798 в≥д «ќ серпн¤ 2000 р.

 

ѕор¤док наданн¤ державними органами приватизац≥њ згоди на подальше в≥дчуженн¤ обТЇкт≥в, придбаних покупц¤ми державного майна за договорами куп≥вл≥-продажу. «атверджений наказом ‘ƒћ є 500 в≥д «ќ березн¤ 2001 р.

 

ѕоложенн¤ про пор¤док експертноњ оц≥нки ц≥л≥сних майнових комплекс≥в п≥д час њх приватизац≥њ шл¤хом викупу та конкурентними способами. «атверджене наказом ‘ƒћ є 763 в≥д 28 кв≥тн¤ 2001 р.

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]