Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VI «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ¬Ћј—Ќќ—“≤

—татт¤ 185.  рад≥жка

1.            “аЇмне викраденн¤ чужого майна (крад≥жка) Ч караЇтьс¤ штрафом до пТ¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2.             рад≥жка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою ос≥б,ЧкараЇтьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥з або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.

 

3.             рад≥жка, поЇднана з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище або що завдала значноњ шкоди потерп≥лому,Ч

 

караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до шести рок≥в.

 

4.             рад≥жка, вчинена у великих розм≥рах,Ч караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до восьми рок≥в.

 

5.             рад≥жка, вчинена в особливо великих розм≥рах або орган≥зованою групою,ЧкараЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д семи до дванадц¤ти рок≥в з конф≥скац≥Їю майна.

 

ѕрим≥тки: 1. ” статт¤х 185, 186 та 189-191 повторним визнаЇтьс¤ злочин, вчинений особою, ¤ка ран≥ше вчинила будь-¤кий ≥з злочин≥в, передбачених цими статт¤ми або статт¤ми 187, 262 цього  одексу.

 

2. ” статт¤х 185,186,189 та 190 цього  одексу значна шкода визнаЇтьс¤ ≥з врахуванн¤м матер≥ального становища потерпшого та ¤кщо йому спричи-ней≥ збитки на суму в≥д ста до двохсот пТ¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.

 

3.             ” статт¤х 185-191 цього  одексу у великих розм≥рах визнаЇтьс¤ злочин, що вчинений одн≥Їю особою чи групою ос≥б на суму, ¤ка в дв≥ст≥ пТ¤тдес¤т ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н на момент вчиненн¤ злочину.

 

4.             ” статт¤х 185-187 та 189-191 цього  одексу в особливо великих розм≥рах визнаЇтьс¤ злочин, що вчинений одн≥Їю особою чи групою ос≥б на суму, ¤ка в ш≥стсот ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н на момент вчиненн¤ злочину.

 

1.             «акон визначаЇ крад≥жку ¤к таЇмне викраденн¤ чужого майна. ¬≥д ус≥х ≥нших форм викраденн¤ крад≥жку в≥др≥зн¤Ї спос≥б вилученн¤ такого майна Ч таЇмн≥сть.

 

“аЇмним визнаЇтьс¤ таке викраденн¤, зд≥йснюючи ¤ке, винна особа вважаЇ, що робить це непом≥тно дл¤ потерп≥лих чи ≥нших ос≥б. як правило крад≥жка вчинюЇтьс¤ за в≥дсутност≥ будь-¤ких ос≥б (власник≥в, волод≥льц≥в майна, ос≥б, п≥д охороною ¤ких воно перебуваЇ, очевидц≥в тощо).  рад≥жкою визнаЇтьс¤ також протиправне вилученн¤ чужого майна ≥ тод≥, коли воно зд≥йснюЇтьс¤ у присутност≥ потерп≥лого або ≥нших ос≥б (наприклад, ц≥ особи спостер≥гають за д≥¤ми винного на певн≥й в≥дстан≥), але сам винний не усв≥домлював цього моменту ≥ вважав, що д≥Ї таЇмно в≥д ≥нших ос≥б “аЇмним також визнаЇтьс¤ викраденн¤, ¤ке вчинюЇтьс¤ у присут ност≥ потерп≥лого або ≥нших ос≥б, але непом≥тно д\¤ них (наприклад кишенькова крад≥жка).

 

“аЇмним викраденн¤ Ї ≥ у випадку, коли воно вчинюЇтьс¤ у при сутност≥ потерп≥лого чи ≥нших ос≥б, ¤к≥ через св≥й ф≥з≥олог≥чний ч≥; псих≥чний стан (сон, спТ¤н≥нн¤, малол≥тство, псих≥чне захворюванн¤ тощо) не усв≥домлюють факту протиправного вилученн¤ майна: не можуть правильно оц≥нити ≥ розум≥ти зм≥ст, характер ≥ значенн¤ д≥й винного. ÷е також стосуЇтьс¤ випадк≥в, коли протиправне вилученн¤ чужого майна зд≥йснюЇтьс¤ у присутност≥ сторонн≥х ос≥б, ¤к≥ не усв≥домлюють злочинного характеру д≥й винного, вважаючи, що таке майно належить йому на прав≥ власност≥ або в≥н маЇ право розпор¤дитис¤ цим майном. “обто, йдетьс¤ про випадки, коли у ос≥б,, ¤к≥ спостер≥гають за протиправним вилученн¤м майна, в≥дсутнЇ ч≥тке розум≥нн¤ щодо правового режиму майна Ч його фактичноњ належност≥ або повноважень винного стосовно такого майна. ¬илучаючи майно за таких обставин, винний розраховуЇ, що його д≥њ не будуть сприйматис¤ особами, у присутност≥ ¤ких це вилученн¤ зд≥йснюЇтьс¤, ¤к протиправн≥. ѕри цьому дл¤ введенн¤ сторонн≥х ос≥б в оману щодо законност≥ своњх д≥й винний може ¤к використовувати обставини, що обТЇктивно склалис¤ на момент вилученн¤ чужого майна, так ≥ за допомогою р≥зних засоб≥в (наприклад, шл¤хом демонстрац≥њ певних документ≥в, використанн¤ спец≥ального од¤гу чи транспорту) сам створювати у таких ос≥б враженн¤ про њх правом≥рн≥сть. ќск≥льки обман за таких обставин не Ї способом неправом≥рного вилученн¤ чужого майна, то скоЇне не утворюЇ шахрайства ≥ потребуЇ квал≥ф≥кац≥њ за ст. 185.

 

¬икраданн¤ визнаЇтьс¤ таЇмним ≥ тод≥, коли винний вилучаЇ майно у присутност≥ ≥нших ос≥б, на потуранн¤ з боку ¤ких в≥н розраховуЇ з тих чи ≥нших п≥дстав (родинн≥ звТ¤зки, дружн≥ стосунки, сп≥вучасть у вчиненн≥ злочину тощо). ќднак вчинюване за таких обставин викраданн¤ перестаЇ бути таЇмним у тому випадку, ¤кщо так≥ особи дали п≥дстави винному засумн≥ватис¤ щодо њх Умовчанн¤Ф з приводу його д≥й.

 

як крад≥жку сл≥д розгл¤дати протиправне вилученн¤ чужого майна особою, ¤ка не була над≥лена певною правомочн≥стю щодо викраденого майна, а за родом своЇњ д≥¤льност≥ лише мала доступ до цього майна (комбайнер, сторож, стр≥лець воЇн≥зованоњ охорони та ≥н,).

ƒ≥њ, розпочат≥ ¤к крад≥жка, але ви¤влен≥ потерп≥лим чи ≥ншими особами ≥, незважаючи на це, продовжен≥ винною особою з метою заволод≥нн¤ майном або його утриманн¤, належить квал≥ф≥кувати ¤к граб≥ж, а у раз≥ застосуванн¤ насильства чи висловлюванн¤ погроз його застосуванн¤ Ч залежно в≥д характеру насильства чи погроз Ч ¤к граб≥ж чи розб≥й.

 

 рад≥жка визнаЇтьс¤ зак≥нченою з моменту протиправного вилученн¤ майна, коли винна особа отримала реальну можлив≥сть розпор¤дитис¤ чи користуватис¤ ним (заховати, передати ≥ншим особам, вжити за призначенн¤м тощо). ¬изначенн¤ того, чи мала особа можлив≥сть розпор¤дитис¤ чи користуватис¤ викраденим майном, вир≥шуЇтьс¤ у кожному конкретному випадку з урахуванн¤м характеру майна (зокрема його властивостей, розм≥ру, ваги) м≥сц¤, з ¤кого воно було вилучено (територ≥¤ заводу, с≥льськогос подарськ≥ уг≥дд¤, сейф, магазин тощо) та ≥нших обставин, ¤к≥ дають змогу констатувати факт розпор¤дженн¤, користуванн¤ майном на  власний розсуд (спос≥б охорони майна, механ≥зм вилученн¤ майна, момент затриманн¤ винноњ особи тощо),

 

2.                —убТЇктом злочину може бути осудна особа, ¤ка дос¤гла 14-р≥чного в≥ку

 

3.                —убТЇктивна сторона крад≥жки характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом на заволод≥нн¤ чужим майном. «м≥стом умислу винного при крад≥жц≥ охоплюЇтьс¤ його переконан≥сть у тому, що викраденн¤ ним майна зд≥йснюЇтьс¤ таЇмно в≥д потерп≥лого, очевидц≥в або ос≥б, у волод≥нн≥ чи п≥д охороною ¤ких знаходитьс¤ майно: за в≥дсутност≥ сторонн≥х ос≥б; у њхн≥й присутност≥, але непом≥тно дл¤ них; у присутност≥ таких ос≥б ≥ на Уњхн≥х очахФ, але за умови, що вони не усв≥домлюють характеру вчинюваних винним д≥й; у присутност≥ сторонн≥х ос≥б, на потуранн¤ (а через це ≥ на втаЇмничена¤ сво№с д≥й) ¤ких, в силу особливих звТ¤зк≥в чи стосунк≥в з ними, розраховуЇ винний тощо. ќбовТ¤зковою ознакою субТЇктивноњ сторони крад≥жки Ї корисливий мотив.

 

4.                 вал≥ф≥кованими видами крад≥жки Ї вчиненн¤ й: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою ос≥б; 3) у великих розм≥рах; 4) в особливо великих розм≥рах; 5) орган≥зованою групою, а також крад≥жка: 6) поЇднана з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище; 7) що завдала значноњ шкоди потерп≥лому.

 

8.             ѕро пон¤тт¤ таких квал≥ф≥куючих ознак крад≥жки, ¤к вчиненн¤ ≤“ повторно, у великих чи в особливо великих розм≥рах, поЇднанн¤ њњ з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище, завданн¤ нею значноњ шкоди потерп≥лому див. прим≥тку до ст. 185 та коментар, викладений у «агальних положенн¤х до цього розд≥лу, а таких, ¤к вчиненн¤ крад≥жки за попередньою змовою групою ос≥б та орган≥зованою групою, Ч коментар до ст. 28.

 

ѕостанова ѕ¬— є7 в≥д 25 вересн¤ 1981 р. Уѕро практику застосуванн¤ судами ”крањни законодавства у справах про розкраданн¤ державного та колективного майнаФ (п. 3).

 

ѕостанова ѕ¬— є12 в≥д 25 грудн¤ 1992 р. Уѕро судову практику в справах про корислив≥ злочини проти приватноњ власност≥Ф (п. п. 5, 6).

 

—татт¤ 186. √раб≥ж

1. ¬≥дкрите викраденн¤ чужого майна (граб≥ж) Ч караЇтьс¤ штрафом в≥д пТ¤тдес¤ти до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на строк до чотирьох рок≥в.

 

2. √раб≥ж, поЇднаний з насильством, ¤ке не Ї небезпечним дл¤ житт¤ чи здоровТ¤ потерп≥лого, або з погрозою застосуванн¤ такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою ос≥б,Ч

 

караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д чотирьох до шести рок≥в.

 

3.            √раб≥ж, поЇднаний з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище або що завдав значноњ шкоди потерп≥лому,Ч

 

караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д чотирьох до восьми рок≥в.

 

4.            √раб≥ж, вчинений у великих розм≥рах,Ч

 

караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д семи до дес¤ти рок≥в.

 

5.            √раб≥ж, вчинений в особливо великих розм≥рах або орган≥зованою групою,Ч

 

караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д восьми до тринадц¤ти рок≥в ≥з конф≥скац≥Їю майна.

 

1. ѕ≥двищена сусп≥льна небезпека грабежу пор≥вн¤но з крад≥жкою обумовлюЇтьс¤ тим, що граб≥жник на в≥дм≥ну в≥д злод≥¤ не приховуЇ свого нам≥ру протиправно заволод≥ти майном, д≥Ї в≥дкрито дл¤ сторонн≥х ос≥б, ≥гноруючи волю потерп≥лого чи ос≥б, у волод≥нн≥ чи п≥д охороною ¤ких перебуваЇ майно, ≥ нехтуючи думкою очевидц≥в.

 

2. « обТЇктивноњ сторони граб≥ж характеризуЇтьс¤ в≥дкритим способом викраденн¤ чужого майна.

 

¬≥дкритим визнаЇтьс¤ викраденн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ у присутност≥ ≥нших ос≥б, ¤к≥ розум≥ють протиправний характер д≥й винного, а в≥н, у свою чергу, усв≥домлюЇ цю обставину. “акими особами можуть бути особи, у власност≥, волод≥нн≥ чи п≥д охороною ¤ких знаходитьс¤ майно, на ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ пос¤ганн¤, очевидц≥. ќднак до таких ос≥б не можуть бути в≥днесен≥ сп≥вучасники граб≥жника, а також ≥нш≥ особи, в силу певних звТ¤зк≥в чи стосунк≥в з ¤кими винний розраховуЇ на потуранн¤ з њхнього боку (не оч≥куЇ будь-¤коњ протид≥њ вчинюваному ним д≥¤нню),

 

« обТЇктивноњ сторони вчиненн¤ грабежу можливе у форм≥:

 

1)                в≥дкритого викраденн¤ чужого майна без застосуванн¤ насильства або погрози його застосуванн¤ (ненасильницький граб≥ж);

 

2)                в≥дкритого викраденн¤ чужого майна ≥з застосуванн¤м насильства або погрози його застосуванн¤ (насильницький граб≥ж).

 

ѕри ненасильницькому грабеж≥ винний при вилученн≥ майна не звертаЇтьс¤ до застосуванн¤ насильства або погрози до потерп≥лого чи ≥нших ос≥б (не зд≥йснюЇ ц≥леспр¤мованоњ д≥њ на њх псих≥ку чи т≥лесну недоторкан≥сть), а обмежуЇтьс¤ прикладенн¤м певних зусиль лише безпосередньо дл¤ вилученн¤ майна. “иповим про¤вом простого грабежу Ї так званий УривокФ, коли граб≥жник неспод≥вано дл¤ потерп≥лого чи ≥нших ос≥б захоплюЇ майно (вихоплюЇ ≥з рук сумку, зриваЇ з голови шапку тощо).

 

ѕри насильницькому грабеж≥ винний не т≥льки прикладаЇ певн≥ зусилл¤ дл¤ того, щоб безпосередньо вилучити чуже майно, а ще ≤ вдаЇтьс¤ до насильницького впливу на потерп≥лого чи ≥нших ос≥б. ѕри цьому насильство застосовуЇтьс¤ ¤к зас≥б протиправного вилученн¤ або утриманн¤ такого майна.

 

” раз≥, коли винний вже отримав можлив≥сть розпор¤дитис¤, користуватис¤ протиправно вилученим майном ≥ застосовуЇ насильство лише з метою зв≥льненн¤ в≥д затриманн¤, його д≥њ не можуть визнаватис¤ насильницьким грабежем. «алежно в≥д способу вилученн¤ майна вони можуть розц≥нюватис¤ ¤к крад≥жка або простий граб≥ж. «астосуванн¤ ж насильства у такому випадку утворюЇ окре мий злочин проти особи й повинно отримати самост≥йну правову оц≥нку залежно в≥д характеру насильства ≥ запод≥¤ноњ потерп≥лому ф≥зичноњ шкоди.

 

«астосуванн¤ в процес≥ в≥дкритого викраденн¤ насильства ≥стотним чином зм≥нюЇ правову сутн≥сть грабежу: за таких обстагнь обовТ¤зковим додатковим обТЇктом злочину виступаЇ особа потер п≥лого, до ¤коњ було застосовано насильство (й псих≥чна ≥ ф≥зичне недоторкан≥сть).

 

√раб≥ж визнаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту, коли винна особа ви лучила майно ≥ маЇ реальну можлив≥сть розпор¤дитис¤ чи користу ватис¤ ним.

 

3.                —убТЇктом грабежу може бути осудна особа, ¤ка дос¤гла 14 р≥чного в≥ку.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю } винноњ особи пр¤мого умислу на протиправне заволод≥нн¤ чужиу майном ≥ корисливим мотивом. «м≥стом умислу граб≥жника охоплю Їтьс¤ усв≥домленн¤ того факту, що вчинюван≥ ним д≥њ зд≥йснюютьс¤ ≤ умовах очевидност≥ Ч вони мають в≥дкритий дл¤ потерп≥лого або :н ших ос≥б характер. ѕри цьому винний ≥гноруЇ цю обставину.

 

5.                Ќасильницький граб≥ж утворюЇ квал≥ф≥кований склад злочи ну |ч. 2 ст. 186) ≥ може бути двох вид≥в: 1) граб≥ж, поЇднаний з наси льством, ¤ке не Ї небезпечним дл¤ житт¤ чи здоровТ¤ потерп≥лого; 2 граб≥ж, поЇднаний з погрозою застосуванн¤ такого насильства.

 

ѕ≥д насильством, що не е небезпечним дл¤ житт¤ чи здоровТњ потерп≥лого, сл≥д розум≥ти запод≥¤нн¤ легкого т≥лесного ушкоджен н¤, що не призвело до короткочасного розладу здоровТ¤ або коро ткочасноњ втрати працездатност≥, а також вчиненн¤ ≥нших насиль ницьких д≥й (нанесенн¤ удар≥в, побоњв, обмеженн¤ чи незаконне по збавленн¤ вол≥ за умови, що вони не були небезпечними дл¤ житп чи здоровТ¤ в момент запод≥¤нн¤). “ак≥ насильницьк≥ д≥њ, вчинен≥ р процес≥ грабежу, повн≥стю охоплюютьс¤ ч. 2 ст. 186 ≥ додатково квал≥ф≥кац≥њ за ≥ншими статт¤ми    не потребують.

 

«астосуванн¤ до особи (власника майна, особи, у волод≥нн≥ ч≥ п≥д охороною ¤коњ воно перебуваЇ, ≥нших ос≥б) без њњ згоди нарко тичних засоб≥в, психотропних, отруйних чи сильнод≥ючих речовш (газ≥в) з метою заволод≥нн¤ чужимФ майном належить розгл¤дати ¤≥ насильство, ≥ ¤кщо воно не було небезпечним дл¤ њњ житт¤ або здо ровТ¤, квал≥ф≥кувати так≥ д≥њ за ч. 2 ст. 186.

 

ѕогроза застосуванн¤ насильства, ¤ке не Ї небезпечним дл≥ житт¤ чи здоровТ¤ потерп≥лого, Ї псих≥чним насильством, ¤ке по л¤гаЇ у зал¤куванн≥ потерп≥лого негайним застосуванн¤м до ньогс такого ф≥зичного насильства. ¬исловлюючи погрозу, граб≥жник мо же конкретизувати зм≥ст ф≥зичного насильства (нанесенн¤ удар≥в побоњв, обмеженн¤ чи позбавленн¤ вол≥ тощо), а може ≥ не робит≥ цього. ќск≥льки характер погрози маЇ суттЇве значенн¤ дл¤ квал≥ ф≥кац≥њ д≥й винного, зТ¤суванн¤ його у таких випадках Ї обовТ¤зко вим. ¬становлюючи зм≥ст погрози, сл≥д враховувати всю сукупн≥ст≥ обТЇктивних ≥ субТЇктивних обставин справи (час, м≥сце, обстановк1 вчиненн¤ пос¤ганн¤, к≥льк≥сть ос≥б, ¤к≥ пос¤гають, ≥ потерп≥лих предмет, ¤ким погрожував винний, субТЇктивне сприйн¤тт¤ погро зи потерп≥лим тощо). якщо зм≥ст неконкретизованоњ погрози вста новлено не було ≤ при цьому не доведено, що винний погрожувањ застосуванн¤м насильства, небезпечного дл¤ житт¤ чи здоровТ¤ по терп≥лого, вчинене сл≥д розгл¤дати ¤к граб≥ж.

 

Ќасильницький граб≥ж необх≥дно в≥дмежовувати в≥д розбою. ќсновними ознаками, за ¤кими розр≥зн¤ютьс¤ ц≥ злочини, Ї: а) спос≥б пос¤ганн¤ (граб≥ж Ч це завжди в≥дкрите пос¤ганн¤, а розб≥й може вчинюватись ¤к в≥дкрито, так ≥ таЇмно); б) характер ф≥зичного ≥ псих≥чного насильства (при грабеж≥ дл¤ дос¤гненн¤ своЇњ мети зимний застосовуЇ насильство, що не Ї небезпечним дл¤ житт¤ або здоровТ¤ потерп≥лого, або погрозу такого насильства, при розбоњ Ч насильство, небезпечне дл¤ житт¤ чи здоровТ¤ особи, ¤ка зазнала нападу, або погрозу таким насильством); в) момент зак≥нченн¤ (граб≥ж за своЇю конструкц≥Їю Ї злочином з матер≥альним складом ≥ вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту, коли винна особа вилучила майно ≥ маЇ реальну можлив≥сть розпор¤джатис¤ чи користуватис¤ дим, тод≥ ¤к склад розбою сконструйований ¤к ус≥чений ≥ розб≥й вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту нападу незалежно в≥д того, чи заволод≥ла винна особа чужим майном).

 

≤ншими квал≥ф≥куючими граб≥ж ознаками Ї вчиненн¤ його повторно, за попередньою змовою групою ос≥б, у великих та особливо великих розм≥рах, орган≥зованою групою, а також поЇднанн¤ грабежу з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище та завданн¤ значноњ шкоди потерп≥лому.

 

ѕро пон¤тт¤ таких квал≥ф≥куючих граб≥ж ознак, ¤к вчиненн¤ його повторно, у великих чи в особливо великих розм≥рах, завданн¤ ним значноњ шкоди потерп≥лому, а також поЇднанн¤ його з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище, Ч див. прим≥тку до ст. 185 та коментар, викладений у «агальних положенн¤х до цього розд≥лу, а про пон¤тт¤ вчиненн¤ злочину за попередньою змовою групою ос≥б або орган≥зованою групою Ч коментар до ст, 28.

 

ѕостанова ѕ¬— є 12 в≥д 25 грудн¤ 1992 р. Уѕро судову практику в справах про корислив≥ злочини проти приватноњ власност≥Ф (п, п. 5, 9, 11, 13).

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]