Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VI «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ¬Ћј—Ќќ—“≤

«агальн≥ положенн¤ до розд≥лу (зак≥нченн¤)

 орисливий мотив при вчиненн≥ злочин≥в проти власност≥ пол¤гаЇ в прагненн≥ винного протиправне обернути чуже чи н≥чийне майно на свою чи ≥ншоњ особи користь або отримати майнову вигоду без оберненн¤ чужого майна на свою користь. ¬ результат≥ протиправного вилученн¤ чи заволод≥нн¤ чужим майном або оберненн¤ на свою користь н≥чийного майна винний або ≥нш≥ особи одержують фактичну можлив≥сть волод≥ти, користуватис¤ чи розпор¤джатис¤ таким майном ¤к своњм власним, а власник цього майна такоњ можливост≥ позбавл¤Їтьс¤. ѕротиправне вилученн¤ чужого майна в рахунок поверненн¤ боргу не може визнаватис¤ злочином проти власност≥, оск≥льки у таких випадках не запод≥юЇтьсх шкода обТЇктов≥ таких злочин≥в (праву власност≥). Ќе може розгл¤датис¤ ¤к злочин проти власност≥ заволод≥нн¤ майном, зд≥йснене всупереч встановленого законом пор¤дку, у випадку, коли винний вважав, що в≥н маЇ право на волод≥нн¤, користуванн¤ або розпор¤дженн¤ таким майном.

 

¬≥дсутн≥й злочин проти власност≥ ≥ у випадку, коли кошти, недостача ¤ких встановлена, витрачались не на особист≥ потреби службовоњ особи, ¤ке њй було вв≥рене чи було у њњ в≥данн≥, чи на потреби  ≥нших ос≥б (родич≥в, близьких, кер≥вництва), н на покритт¤ виробничих витрат у широкому розум≥нн≥ цього пон¤тт¤. —удова практика не визнаЇ також таким злочином заволод≥нн¤ особою майном одн≥Їњ державноњ чи колективноњ орган≥зац≥њ виключно дл¤ того, щоб використати вилучене в ≥нтересах ≥ншоњ державноњ чи колективноњ орган≥зац≥њ, оск≥льки у такому випадку винний зд≥йснюЇ протиправне заволод≥нн¤ майном не у власних ≥нтересах чи ≥нтересах близьких йому ос≥б, а прагне забезпечити нормальн≥ умови дл¤ виробничоњ д≥¤льност≥ на конкретному п≥дприЇмств≥ чи в орган≥зац≥њ. «а на¤вност≥ п≥дстав так≥ д≥¤нн¤ можуть розгл¤датис¤ ¤к самоправство, зловживанн¤ владою чи службовим становищем або ≥нший злочин.

 

8.             ƒо ознак, залежно в≥д на¤вност≥ ¤ких вид≥л¤ютьс¤ квал≥ф≥кован≥ та особливо квал≥ф≥кован≥ види злочин≥в проти власност≥ першоњ групи, закон в≥дносить вчиненн¤ таких д≥¤нь: 1) повторно, 2) за попередньою змовою групою ос≥б; 3) орган≥зованою групою; 4) у великих або 5} особливо великих розм≥рах; 6) ≥з запод≥¤нн¤м значноњ шкоди потерп≥лому. ƒо обставин, що обт¤жують крад≥жку, граб≥ж ≥ розб≥й, в≥днесено також вчиненн¤ цих злочин≥в з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище.  р≥м того, дл¤ грабежу, розбою, викраденн¤ шл¤хом демонтажу та ≥ншим способом електричних мереж, кабельних л≥н≥й та њх обладнанн¤ ≥ вимаганн¤ передбачено специф≥чн≥ дл¤ цих пос¤гань обставини, ¤к≥ будуть розгл¤нут≥ при анал≥з≥ ст.ст. 186Ч 189.

 

¬≥дпов≥дно до п. 1 прим≥тки до ст. 185 крад≥жка, граб≥ж, вимаганн¤, шахрайство, привласненн¤, розтрата майна або заволод≥нн¤ ним шл¤хом зловживанн¤ службовим становищем визнаютьс¤ вчиненим повторно, ¤кщо вони вчинен≥ особою, ¤ка ран≥ше вчинила будь-¤кий ≥з цих злочин≥в, розб≥й (ст. 187) чи викраденн¤, привласненн¤, вимаганн¤ вогнепальноњ зброњ (кр≥м гладкоствольноњ мисливськоњ), бойових припас≥в, вибухових речовин, вибухових пристроњв чи рад≥оактивних матер≥ал≥в або заволод≥нн¤ ними шл¤хом шахрайства чи зловживанн¤ службовим становищем (ст. 262).

 

ѕовторност≥ не буде, ¤кщо; на момент вчиненн¤ нового злочину минули строки давност≥ прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ за ран≥ше вчинений злочин; судим≥сть за ран≥ше вчинений злочин зн¤та з винного в пор¤дку амн≥ст≥њ чи помилуванн¤, погашена чи зн¤та зг≥дно з≥ ст. ст. 88 Ч 91; винна особа, хоча ран≥ше ≥ вчинила д≥¤нн¤, що м≥ст¤ть ознаки злочин≥в, передбачених у п. 1 прим≥тки до ст. 185, була зв≥льнена в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за п≥дставами, встановленими законом.

 

” випадку вчиненн¤ особою дек≥лькох злочин≥в, передбачених ст. ст. 185, 186, 189, 190 або 191, њњ д≥њ за в≥дсутност≥ ≥нших квал≥ф≥куючих ознак сл≥д квал≥ф≥кувати за частиною другою ст. ст. 185, 186, 189, 190 або частиною третьою ст. 191. ƒодатково квал≥ф≥кува ти перший злочин ще ≥ за частинами першими ст. ст, 185, 186, 189( 190 або ч. ч. 1 чи 2 ст. 191 не потр≥бно. ” раз≥ вчинеЂн¤ дек≥лькох пос¤гань на власн≥сть р≥зними способами перший злочин (за в≥дсутност≥ ≥нших квал≥ф≥куючих ознак) гл≥д квал≥ф≥кувати за частиною першою в≥дпов≥дноњ статг≥ (у раз≥ вчиненн¤ злочину, передбаченого ст. 191, частинами першою чи другою ц≥Їњ статт≥), а ≥нш≥, ¤к вчинен≥ повторно, за частинами другими в≥дпов≥дних статей    (у раз≥ вчиненн¤ злочину, передбаченого ст, 191, частиною третьою ц≥Їњ статт≥).

 

ƒл¤ визнанн¤ будь-¤кого ≥з зазначених злочин≥в повторним не мас значенн¤, чи був перший злочин зак≥нченим, вчинювавс¤ в≥н винною особою ¤к виконавцем чи ¤к ≥ншим сп≥вучасником ™ув винний засуджений за його вчиненн¤ чи прит¤гуЇтьс¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ одночасно за перший ≥ новий злочини. ¬одночас зазначен≥ моменти впливають на квал≥ф≥кац≥ю вчиненого. ” раз≥ вчиненн¤ винною особою дек≥лькох злочин≥в проти власност≥, одн≥ з ¤ких були зак≥нченими, а ≥нш≥ Ч н≥, незакшчен≥ злочини повинн≥ отримувати окрему правову оц≥нку в≥дпов≥дно до положень закону про попередню злочинну д≥¤льн≥сть (ст, ст, 14 15) якщо винна особа при вчиненн≥ одних злочин≥в була виконавцем, а при вчиненн≥ ≥нших Ч орган≥затором, п≥дбурювачем чи пособником, останн≥ злочини повинн≥ отримувати самост≥йну правову оц≥нку з посиланн¤м на в≥дпов≥дну частину ст, 27

 

ѕовторне викраденн¤ майна або протиправне заволод≥нн¤ ним у ≥нший спос≥б сл≥д в≥дмежовувати в≥д продовжуваного викраденн¤, вимаганн¤, заволод≥нн¤ шл¤хом шахрайства тощо. ѕродовжуваним злочином визнаЇтьс¤ неодноразове незаконне безоплатне вилученн¤ чужого майна чи заволод≥нн¤ ним, що складаЇтьс¤ ≥з р¤ду тотожних злочинних д≥й (вчинюЇтьс¤ одним способом), ¤к≥ мають загальну мету незаконного вилученн¤ майна чи заволод≥нн¤ ним, з самого початку охоплюютьс¤ Їдиним умислом винного ≥ становл¤ть у своњй сукупност≥ один злочин

 

ѕро пон¤тт¤ таких квал≥ф≥куючих злочини проти власност≥ ознак, ¤к вчиненн¤ њх за попередньою змовою групою ос≥б та орган≥зованою групою ос≥б, див, коментар до ст, 28

 

ƒл¤ на¤вност≥ ц≥Їњ ознаки необх≥дно, щоб учасники вчиненн¤ злочину д≥¤ли ¤к сп≥ввиконавц≥, ѕри цьому не виключаЇтьс¤ техн≥чний розпод≥л ролей, за ¤кого, наприклад, при крад≥жц≥ одна особа виконуЇ початков≥ д≥њ, спр¤мован≥ на заволод≥нн¤ майном (скаж≥мо, забезпечуЇ проникненн¤ ≥нших ос≥б у житло чи ≥нше прим≥щенн¤ або сховище шл¤хом в≥дмиканн¤ дверей), ≥нша Ч безпосередньо вилучаЇ майно тощо. Ќе буде ц≥Їњ ознаки в тому випадку, коли один ≤з учасник≥в групи, ¤ка брала участь у вчиненн≥ таких злочин≥в, в≥дпов≥дно до закону Ї суб Їктом цих злочин≥в, а ≤нш≥ в≥дпов≥дно до закону не п≥дл¤гають крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ за скоЇне у звТ¤зку з неосудн≥стю чи недос¤гненн¤м певного в≥ку,

 

ќск≥льки конструкц≥¤ р≥зних форм пос¤гань на власн≥сть така, що вчиненн¤ њх групою ос≥б може квал≥ф≥куватис¤ ¤к за ознакою вчиненн¤ њх групою ос≥б за попередньою змовою, так ≥ за ознакою вчиненн¤ орган≥зованою групою, то в≥дмежуванн¤ групи ос≥б за по-, передньою змовою в≥д орган≥зованоњ групи маЇ вир≥шальне значенн¤ дл¤ правильноњ квал≥ф≥кац≥њ протиправного вилученн¤ чужого майна чи заволод≥нн¤ ним за цими ознаками. ѕро критер≥њ в≥дмежуванн¤ групи ос≥б з попередньою замовою в≥д орган≥зованоњ групи див. коментар до ст, 28,

 

ƒл¤ квал≥ф≥кац≥њ за ознакою вчиненн¤ њх орган≥зованою групою не маЇ значенн¤, створювалась група т≥льки дл¤ вчиненн¤ лише ÷ього виду (наприклад, дл¤ вчиненн¤ розб≥йних напад≥в) чи ще й ≥нших злочин≥в. ¬ажливо, щоб група, в склад≥ ¤коњ було вчинено розкраданн¤ чи вимаганн¤, мала сукупн≥сть ознак, що характеризують њњ ¤к орган≥зовану,

 

” раз≥, коли злочин проти власност≥ було вчинено злочинною орган≥зац≥Їю, д≥њ винних ос≥б сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к викраденн¤, вимаганн¤ чи ≥нший злочин проти власност≥, вчинений орган≥зованою групою, ќрган≥затори орган≥зованоњ групи чи злочинноњ орган≥зац≥њ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за вс≥ злочини, вчинен≥ такими обТЇднанн¤ми, ¤кщо вони охоплювались њх умислом, а орган≥затори злочинних орган≥зац≥й Ч за на¤вност≥ до того п≥дстав ще й за створенн¤ злочинноњ орган≥зац≥њ (ст, 255). ќбт¤жуючою крад≥жку, граб≥ж ≥ розб≥й обставиною закон називаЇ вчиненн¤ цих злочин≥в з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище.

 

∆итло Ч це житловий будинок чи житлове прим≥щенн¤, ¤к≥ призначен≥ дл¤ пост≥йного (приватний будинок, квартира, к≥мната в будинку, квартир≥ чи гуртожитку) чи тимчасового (к≥мната в готел≥, санатор≥њ, казарм≥ чи кубрику в≥йськовослужбовц≥в, палата в л≥карн≥ чи ≥ншому заклад≥ охорони здоровТ¤, дачний чи садовий будинок, палатка, вагончик) проживанн¤ людей, а також т≥ њх складов≥ частини, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ в≥дпочинку, збер≥ганн¤ майна або задоволенн¤ ≥нших потреб людини (балкон, веранда, комора тощо).

 

Ќе можуть визнаватис¤ житлом прим≥щенн¤, не призначен≥ ≥ не пристосован≥ дл¤ пост≥йного чи тимчасового проживанн¤ (в≥докремлен≥ в≥д житлових буд≥вель погреби, гараж≥, ≥нш≥ буд≥вл≥ господарського призначенн¤).

 

—удова практика визнаЇ житлом купе пров≥дника, каюту члена команди морського чи р≥чкового судна, буд≥вельний вагончик, зб≥рний будинок та ≥ншу тимчасову споруду, ¤ка спец≥ально пристосована ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ тривалого проживанн¤ людей.

 

≤нше прим≥щенн¤ Ч це р≥зноман≥тн≥ пост≥йн≥, тимчасов≥, стац≥онарн≥ або пересувн≥ буд≥вл≥ чи споруди, призначен≥ дл¤ розм≥щенн¤ людей чи матер≥альних ц≥нностей (виробниче чи службове прим≥щенн¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, гараж, ≥нша буд≥вл¤ господарського призначенн¤, ¤ка в≥докремлена в≥д житлових буд≥вель, тощо).

 

ѕ≥д сховищем сл≥д розум≥ти частину територ≥њ, в≥дведену дл¤ пост≥йного чи тимчасового збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей, ¤ка обладнана огорожею або техн≥чними засобами чи забезпечена ≥ншою охороною, а також зал≥зничн≥ цистерни, контейнери, рефрижератори, сейфи ≥ тому под≥бн≥ сховища.

 

—удова практика не визнаЇ сховищем неогороджену ≥ таку, що не охорон¤Їтьс¤, площу територ≥њ. ¬одночас не кожна територ≥¤, що охорон¤Їтьс¤, може бути визнана сховищем. Ќим визнаЇтьс¤ лише територ≥¤, спец≥ально в≥дведена дл¤ пост≥йного чи тимчасового збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей.

 

ѕроникненн¤ Ч це вторгненн¤ у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище з метою вчиненн¤ крад≥жки, грабежу чи розбою. ¬оно може зд≥йснюватис¤ ¤к таЇмно, так ≥ в≥дкрито, ¤к з подоланн¤м перешкод або опору людей, так ≥ безперешкодно, шл¤хом обману тощо, а також за допомогою р≥зних знар¤дь, ¤к≥ дають змогу винн≥й особ≥ викрадати майно ≥з житла, ≥ншого прим≥щенн¤ чи сховища без входу до нього, —пос≥б проникненн¤ значенн¤ дл¤ квал≥ф≥кац≥њ не маЇ. якщо в результат≥ д≥й, спр¤мованих на проникненн¤ до житла, ≥ншого прим≥щенн¤ чи сховища, було знищено чи пошкоджено майно, то вирний за на¤вност≥ дл¤ цього п≥дстав може додатково нести в≥дпов≥дальн≥сть ще й за ст. ст, 194 або 196. ” раз≥ запод≥¤нн¤ в р-~-зультат≥ проникненн¤ ф≥зичноњ шкоди особам, ¤к≥ перешкоджа/дњ такому проникненню (охоронц≥, вахтери тощо), д≥њ винних ос≥б за на¤вност≥ дл¤ того п≥дстав сл≥д додатково квал≥ф≥кувати ¤к злочин проти житт¤ чи здоровТ¤.

 

¬ир≥шуючи питанн¤ про на¤вн≥сть у д≥¤х винноњ особи даноњ обт¤жуючоњ обставини, сл≥д зТ¤сувати, з ¤кою метою особа опинилас¤ у житл≥, ≥ншому прим≥щенн≥ чи сховищ≥ ≤ коли у нењ виник умисел на заволод≥нн¤ майном “ака обставина маЇ м≥сце лише тод≥, коли проникненн¤ до житла, ≥ншого прим≥щенн¤ чи сховища зд≥йснювалос¤ з метою заволод≥нн¤ чужим майном. Ќе можна квал≥ф≥кувати ¤к вчинен≥ з проникненн¤м у житло, ≥нше прим≥щенн¤ чи сховище д≥њ особи, ¤ка потрапила до житла, ≥ншого прим≥щенн¤ чи сховища без нам≥ру вчинити викраденн¤, а пот≥м заволод≥ла чужим майном. якщо ж вона потрапила у житло з в≥дпов≥дного дозволу, використавши дл¤ цього д≥йсний чи вигаданий прив≥д, з метою викрадена¤ майна чи заволод≥нн¤ ним, њњ д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к вчинен≥ з проникненн¤м у житло.

 

Ќе утворюЇ ц≥Їњ ознаки викраденн¤ майна з житла, ≥ншого прим≥щенн¤ чи сховища особою, ¤ка в≥дпов≥дно до свого службового становища, у звТ¤зку з роботою, правовим статусом, особливим характером д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ була над≥лена правом безперешкодного доступу до них. ÷е, зокрема, стосуЇтьс¤ викраденн¤ майна службовц¤ми та роб≥тниками з службових чи виробничих прим≥щень, в ¤ких вони працюють, членами с≥мТњ Ч з житла, в.¤кому вони мешкають, в≥дв≥дувачами магазин≥в, ательЇ, виставок Ч з прим≥щень чи сховищ, де зд≥йснюютьс¤ продаж чи виставка товар≥в ≥ доступ до ¤ких Ї в≥льним дл¤ вс≥х бажаючих.

 

«г≥дно з п. 2 прим≥тки до ст, 185, у ст, ст, 185, 186, 189 та 190    значна шкода визначаЇтьс¤ ≥з врахуванн¤м матер≥ального становища потерп≥лого та ¤кщо йому завдан≥ збитки на суму в≥д ста до двохсот пТ¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н. “аким чином, незважаючи на законодавче визначенн¤ пон¤тт¤ Узначна шкодаФ, ц¤ ознака значною м≥рою залишаЇтьс¤ оц≥ночною. «акон лише вказуЇ на два критер≥њ, за допомогою ¤ких ц¤ ознака маЇ визначатис¤ на практиц≥.

 

ѕерший критер≥й передбачаЇ необх≥дн≥сть при визначенн≥ значноњ шкоди враховувати матер≥альне становище потерп≥лого. ѕри ÷ьому така можлив≥сть знову ж таки обмежена зазначеними вище рамками суми спричинених потерп≥лому збитк≥в.

 

ƒругий ≥з них стосуЇтьс¤ розм≥ру завданих потерп≥лому збитк≥в Ч сума незаконно вилученого майна, ¤ка даЇ п≥дстави визнавати в≥дпов≥дний злочин проти власност≥ таким, що запод≥¤в значноњ шкоди потерп≥лому, маЇ становити в≥д ста до двохсот пТ¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н ÷е означаЇ, що у будь-¤кому раз≥ спричиненн¤ потерп≥лому збитк≥в на меншу (до ста) чи б≥льшу (понад дв≥ст≥ пТ¤тдес¤т неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н) суму не може визнаватис¤ значною шкодою. ” першому випадку д≥њ винноњ особи за в≥дсутност≥ ≥нших квал≥ф≥куючих ознак потр≥бно квал≥ф≥кувати за ч. 1 ст. 185, ч. ч. 1 чи 2 ст. 186, ч. 1 ст. 189 та ч. 1 ст. 190, а у другому Ч за ч. ч. 4 або 5 ст. 185, ч. ч. 4 або 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 188, ч. ч. « або 4 ст, 189, ч. ч. « або 4 ст. 190, ч. ч. 4 або 5 ст. 191.

 

¬каз≥вка закону на те, що значною шкодою сл≥д визнавати спричиненн¤ збитк≥в на суму, меншу двохсот пТ¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, означаЇ, по-перше, що ц¤ сума дл¤ визначенн¤ ц≥Їњ ознаки за будь-¤ких обставин не повинна перевищувати зазначену, по-друге, перевищенн¤ ц≥Їњ суми даЇ п≥дстави квал≥ф≥кувати вчинен≥ крад≥жку, граб≥ж, вимаганн¤ чи шахрайство за ≥ншими квал≥ф≥куючими ознаками Ч у великому чи особливо великому розм≥р≥.

 

¬изначенн¤ у закон≥ пон¤тт¤ значноњ шкоди в контекст≥ спричиненн¤ значних збитк≥в потерп≥лому даЇ змогу д≥йти висновку про те, що ц¤ ознака може бути ≥нкрим≥нована винному лише у випадку пос¤ганн¤ ним на майно, ¤ке Ї приватною власн≥стю.

 

¬еликий та особливо великий розм≥ри, ¤к обставини, що обт¤жують вчиненн¤ злочин≥в, передбачених статт¤ми 185Ч 191, визначаютьс¤ законом. ¬≥дпов≥дно до п. « прим≥тки до ст. 185 у ст. ст. 185Ч 191 вчиненим у великих розм≥рах визнаЇтьс¤ злочин, вчинений одн≥Їю особою чи групою ос≥б на суму, ¤ка в. дв≥ст≥ пТ¤тдес¤т ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н на момент вчиненн¤ злочину. «г≥дно з п. 4 прим≥тки до ст. 185, у ст. ст. 185Ч187 та 189Ч 191, вчиненим в особливо великих розм≥рах визнаЇтьс¤ злочин, вчинений одн≥Їю особою чи групою ос≥б на суму, ¤ка в ш≥стсот ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н на момент вчиненн¤ злочину.

 

“аким чином, розм≥р майна, ¤ке вилучив чи ¤ким заволод≥в винний в результат≥ вчиненн¤ в≥дпов≥дного злочину, визначаЇтьс¤ лише його варт≥стю, ¤ка виражаЇтьс¤ у грошов≥й оц≥нц≥ (ц≥н≥) конкретноњ реч≥.

 

ѕри визначенн≥ вартост≥ викраденого майна, а також майна, ¤ким винний протиправно заволод≥в у ≥нший спос≥б, та розм≥ру матер≥альних збитк≥в сл≥д керуватис¤ нормами законодавства про ц≥ни ≥ ц≥ноутворенн¤ та спец≥альних нормативно-правових акт≥в, ¤кими передбачено пор¤док визначенн¤ розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ викраденн¤м, нестачею, умисним знищенн¤м, умисним псуванн¤м матер≥альних ц≥нностей.

 

¬арт≥сть викраденого майна визначаЇтьс¤ за роздр≥бними, закуп≥вельними чи ≥ншими ц≥нами, що ≥снували на момент вчиненн¤ злочину, а розм≥р в≥дшкодуванн¤ завданих злочином збитк≥в Ч за в≥дпов≥дними ц≥нами на час вир≥шенн¤ справи в суд≥. ѕри цьому застосовуютьс¤ встановлен≥ дл¤ даних випадк≥в норматквно-право вими актами кратн≥сть, коеф≥ц≥Їнти, ≥ндекси тощо,

 

–оздр≥бними визнаютьс¤ не т≥льки державн≥ ф≥ксован≥ ц≥ни, а й регульован≥, а також догов≥рн≥ (в≥льн≥) ц≥ни, за ¤кими товари реал≥зуютьс¤.

 

” справах про викраденн¤ чужого майна, коли запод≥¤н≥ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ матер≥альн≥ збитки ст¤гуютьс¤ ≥з за-

 

стосуванн¤м кратност≥ тощо (ст. 135  «ѕ), д≥њ винних за ознакою вчиненн¤ крад≥жки, грабежу, розбою, вимаганн¤, шахрайства, привласненн¤, розтрати або заволод≥нн¤ чужим майном шл¤хом зловживанн¤ службовим становищем у великому або особливо вели кому розм≥рах у вс≥х випадках повинн≥ квал≥ф≥куватис¤ виход¤чи з вартост≥ викраденого, ¤ка визначаЇтьс¤ залежно в≥д виду продукц≥њ за роздр≥бними (закуп≥вельними) або ≥ншими ц≥нами.

 

ќск≥льки на п≥дприЇмствах громадського харчуванн¤ ≥ в ком≥с≥йн≥й торг≥вл≥ варт≥сть викраденого визначаЇтьс¤ за ц≥нами, встановленими дл¤ продажу (реал≥зац≥њ) ц≥Їњ продукц≥њ та товар≥в, розм≥р викраденого, що маЇ значенн¤ дл¤ квал≥ф≥кац≥њ вчиненого, визначаЇтьс¤ виход¤чи з ц≥Їњ вартост≥.

 

ўо ж стосуЇтьс¤ викраденн¤, вимаганн¤ приватного майна, його привласненн¤, розтрати чи заволод≥нн¤ ним шл¤хом шахрайства або зловживанн¤ службовим становищем, то розм≥р запод≥¤них потерп≥лому збитк≥в сл≥д визначати виход¤чи з вартост≥ майна на мо мент вчиненн¤ злочину за роздр≥бними (закуп≥вельними) ц≥нами. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ тих випадк≥в, коли вилучен≥ у потерп≥лого предмети були створен≥ ним у результат≥ трудовоњ д≥¤льност≥. якщо потерп≥лий придбав майно за ринковими чи ком≥с≥йними ц≥нами, варт≥сть повинна визначатис¤ виход¤чи ≥з цих ц≥н на час вчиненн¤ злочину.

 

«а в≥дсутност≥ ц≥н на майно його варт≥сть може бути визначена шл¤хом проведенн¤ експертизи.

 

¬чиненн¤ особою дек≥лькох пос¤гань на чуже майно, загальна варт≥сть ¤кого становить великий або особливо великий розм≥р, може квал≥ф≥куватис¤ ¤к викраденн¤, привласненн¤, розтрата майна чи заволод≥нн¤ ним шл¤хом шахрайства або зловживанн¤ службовим становищем у великих чи особливо великих розм≥рах лише у тому випадку, ¤кщо так≥ д≥¤нн¤ були вчинен≥ одним способом ≥ за обставин, ¤к≥ св≥дчать про умисел вчинити њх у великому чи особливо великому розм≥р≥. ¬икладене також стосуЇтьс¤ вчиненн¤ за таких обставин вимаганн¤, що запод≥¤ло майнову шкоду у великих або особливо великих розм≥рах. якщо при цьому умисел винного щодо розм≥ру мав неконкретизований характер, вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати залежно в≥д розм≥ру фактично незаконно вилученого майна.

 

якщо умисел винного був спр¤мований на заволод≥нн¤ майном у великих або особливо великих розм≥рах, але не був реал≥зований до к≥нц¤ з причин, ¤к≥ в≥д нього не залежали, вчинене сл≥д розц≥нювати ¤к замах на викраденн¤, вимаганн¤ чи ≥нше заволод≥нн¤ майном в≥дпов≥дно у великих чи особливо великих розм≥рах.

 

ѕри вчиненн≥ пос¤ганн¤ на власн≥сть групою ос≥б за попередньою змовою або орган≥зованою групою розм≥р визначаЇтьс¤ варт≥стю всього незаконно вилученого майна. “аким чином, ¤кщо розм≥р такого майна був великим чи особливо великим, то вс≥ учасники злочину проти власност≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за викраденн¤, шахрайство, привласненн¤, розтрату, заволод≥нн¤ майном Ўл¤хом зловживанн¤ службовим становищем, вчинене у великому або особливо великому розм≥рах, чи вимаганн¤, що запод≥¤ло майнову шкоду у великих або особливо великих розм≥рах.

 

¬икраденн¤ майна або протиправне заволод≥нн¤ ним у ≥нший спос≥б, поЇднане з умисним знищенн¤м чи пошкодженн¤м чужого

 

майна, сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в Ч ¤к викраденн¤ чи ≥нше протиправне заволод≥нн¤ та умисне знищенн¤ або пошкодженн¤ такого майна. ” тих випадках, коли викраденн¤ майна на транспорт≥ було поЇднано з умисним руйнуванн¤м або пошкодженн¤м шл¤х≥в сполученн¤, споруд, рухомого складу або суден, засоб≥в -вТ¤зку чи сигнал≥зац≥њ, ¤ке спричинило чи могло спричинити авар≥ю поњзда, судна, або порушило нормальну роботу транспорту, або створювало небезпеку дл¤ житт¤ людей чи настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в, д≥њ винного належить квал≥ф≥кувати ¤к викраденн¤ ≥ злочин, передбачений ст. 277. ¬икраденн¤, поЇднане з пошкодженн¤м або руйнуванн¤м маг≥стральних нафто-, газо- та нафтопродуктоп-ровод≥в, в≥двод≥в в≥д них, а також технолог≥чно повТ¤заних з ними обТЇкт≥в, споруд, засоб≥в автоматики, звТ¤зку, сигнал≥зац≥њ, ¤кщо це призвело до порушенн¤ нормальноњ роботи зазначених трубопровод≥в ≥ спричинило небезпеку дл¤ житт¤ людей або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки, п≥дл¤гаЇ квал≥ф≥кац≥њ за сукупн≥стю злочин≥в Ч ¤к викраденн¤ та злочин, передбачений ст. 292.

 

 онституц≥¤ ”крањни (ст. ст. 13, 41).

 

 Ў— (глава 6 розд≥лу II).

 

 «ѕ (ст. 135).

 

 јѕ (ст. 51).

 

«икон ”крањни Уѕровласн≥стьФ в≥д 7лютого 1991 р. (ст. ст. 2, 48).

 

«акон ”крањни Уѕро сел¤нське /фермерське) господарствоФ в редакц≥њ в≥д 22 червн¤ 1993 р. (ст. 16).

 

«акон ”крањни ѕро визначенн¤ розм≥ру збитк≥в, завданих п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њФрозкраданн¤м, знищенн¤м (псуванн¤ї), недостачею або втратою дорогоц≥нних метал≥в, дорогоц≥нного кам≥нн¤ та валютних ц≥нностейФ в≥д 6 червн¤ 1995р.

 

ѕор¤док визначенн¤ розм≥ру збитк≥в в≥д розкраданн¤, нестач≥, знищенн¤ (псуванн¤) матер≥альних ц≥нностей. «атверджений постановою  ћ в≥д є11622 с≥чн¤ 1996р.

 

ѕостанова  ћ є 1464 в≥д 5 грудн¤ 1996 р. Уѕро такси дл¤ обчисленн¤ розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ л≥совому господарствуФ.

 

ѕостанова  ћє 521 в≥д 21 кв≥тн¤ 1998р. У ѕро затвердженн¤ такс дл¤ обчисленн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ порушенн¤м природоохоронного законодавства у межах територ≥й та обТЇкт≥в природно-запов≥дного фонду ”крањниФ.

 

ѕостанова  ћ є 559 в≥д 8 кв≥тн¤ 1999 р. Уѕро такси дл¤ обчисленн¤ розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ зеленим насадженн¤м у межах м≥ст та ≥нших населених пункт≥в .

 

ѕостанова ѕ¬— є7 в≥д 25 вересн¤ 1981 р. Уѕро практику застосуванн¤ судами ”крањни законодавства у справах про розкраданн¤ державного та колективного майнаФ (п.п. 6, 7).

 

ѕостанова ѕ¬— є 2 в≥д 27 березн¤ 1987р. У ѕро практику застосуванн¤ судаки ”крањни законодавства у справах про розкраданн¤ державного або колективного майна на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х агропромислового комплексуФ (п. п. 7, 8)

 

ѕостанова ѕ¬— є 3 в≥д 31 березн¤ 1989 року Уѕро практику застосуванн¤ судами ”крањни законодавства про в≥дшкодуванн¤ матер≥альноњ шкоди, запод≥¤не-С злочином, ≥ ст¤гненн¤ безп≥дставно нажитого майнаФ (п. 11).

 

ѕостанова ѕ¬— є 1 в≥д 26 с≥чн¤ 1990 р. Уѕро практику розгл¤ду судами слешї про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про охорону природиФ (п. п, 1 ≥. 19).

 

ѕостанова ѕ¬— є12 в≥д 25 грудн¤ 1992 р. Уѕро судову практику в справах л?Ф корислив≥ злочини проти приватноњТвласност≥Ф (п. п. 6, 23, 25,26,27, «ќ, 32, 33)

 

ѕостанова ѕ¬— є 6 в≥д 8 липн¤ 1994 р, Уѕро судову практику в справах лро  розкраданн¤, виготовленн¤, збер≥ганн¤ та ≥нш≥ незаконн≥ д≥¤нн¤ з≥ зброЇю, бойовими припасами або вибуховими речовинамїФ (п. 9)

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]