Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року. За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка 

[назад]|[содержание]|[следующая]

Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ

Стаття 187. Розбій

1.         Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій),—

 

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років,

 

2.         Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм,—

 

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.

 

3.         Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище,—

 

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

 

4.         Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, або вчинений органі зованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень,—

 

карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцятії років із конфіскацією майна.

 

1.             Розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насиль ницьких злочинів. Він посягає на два об’єкти: право власності й осе бу (її здоров’я і життя).

 

2.             З об’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з мс тою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небез печним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з пс грозою застосування такого насильства.

 

Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподіван для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спря мовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад мож бути як відкритим, так і таємним (наприклад, нанесення удару по терпілому з-за спини). За цією ознакою розбій відрізняється, з од ного боку, від крадіжки, з іншого, — від грабежу.

 

Напад органічно пов’язаний із фізичним або психічним насиль ством, яке при розбої має так званий інструментальний характер -виступає способом заволодіння майном або його утримання. Прі цьому фізичне насильство може полягати у протиправному вплиі не лише на зовнішні частини тіла потерпілого (механічне їх тран мування), а й внутрішні (отруєння), а також в інших діях насиль ницького характеру, які створюють небезпеку для життя чи здоре в’я потерпілого (скажімо, насильницьке тримання його в небезпе чних для життя та здоров’я умовах). У разі, якщо застосування чі погроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здо ров’я особи, здійснювались з метою ухилитись від затримання післ: закінченого нападу, вчинене не може розглядатися як розбій. Так дії винного залежно від обставин справи можуть бути кваліфіковаї: як крадіжка або грабіж і як відповідний злочин проти життя та здс ров’я особи або злочин проти авторитету органів державної владк органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян (на приклад, умисне легке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 125), погроз. або насильство щодо службової особи чи громадянина, який вико нує громадський обов’язок (ст. 350) тощо).

 

Насильство при розбої застосовується до особи, яка зазнала на паду. Під такою особою слід розуміти власника майна, особу, у во лодінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснюється посягання, а так само інших осіб, які перебувають на місці вчинен ня розбою і можуть, на думку винного, перешкодити йому у заво лодінні чужим майном.

 

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я абс незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження (останнє кваліфікується за ч. 4 ст. 187). а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків але були небезпечними для життя чи здоров’я в момент заподіяних (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характе,: мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

 

Застосування до особи без її згоди наркотичних засобів, психотропних, отруйних чи сильнодіючих речовин (газів) з метою заволодіння чужим майном слід розглядати як насильство, і, якщо воно булі небезпечним для її життя або здоров’я, кваліфікувати такі дії за відповідною частиною ст. 187. Якщо застосування таких засобів було небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, але не призвело до заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, вчинене треба кваліфікувати як розбій лише за умови, що винна особа усвідомлювала можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. За певних обставин такі дії слід додатково кваліфікувати за ч. ч, 2 або 2 ст. 314.

 

Заподіяння в процесі розбою легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості тілесного ушкодження, позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров’я особи, яка зазнала нападу, нанесення побоїв, що мало характер мордування, охоплюється ст. 187 і додаткової кваліфікації за іншими статтями не потребує.

 

Психічне насильство при розбої полягає в погрозі негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров’я або втратою працездатності).

 

Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. Це стосується І випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів (зіпсованої зброї або її макета тощо), які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сггриймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров’я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб’єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст, 187 не має значення, чи мав винний намір1 приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров’я, до виконання.

 

Погроза вчинити вбивство або заподіяти тяжке тілесне ушкодження, висловлена в процесі розбою, повністю охоплюється дис позицією ст. 187 і додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує.

 

Розбій — усічений склад злочину. Він вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, незд лежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.

 

3.                Суб’єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку

 

4.                Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим уми слом та корисливим мотивом. Обов’язковою ознакою суб’єктивно; сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, — заволодіння чужим майном,

 

5.                Кваліфікованими видами розбою є розбій: 1) вчинений за попередньою змовою групою осіб, або 2) особою, яка раніше вчини/и, розбій або бандитизм (ч, 2 ст, 187), або 3) організованою групок.

 

- (ч. 4 ст, 187); 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. З ст. 187), або 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч, 4 ст, 187); 6) спрямований на заволодіння майном у великих чи 7) особливо великих розмірах (ч. 4 ст, 187).

 

Визначення обтяжуючою розбій обставиною вчинення його особою, яка раніше вчинили розбій або бандитизм (ч. 2 ст 187), означає, що на відміну від інших злочинів проти власності, повторність як кваліфікуючу ознаку розбою утворює попереднє вчинення розбійником лише двох злочинів — розбою і бандитизму (ст. 257). При цьому поняття “розбій” вживається в широкому розумінні. Йдеться не лише про розбій як злочин проти власності, передбачений ст, 187, ай про розбій як спосіб вчинення інших злочинів •— проти громадської безпеки (ч. З ст. 262), проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ч. З ст, 289), у сфері обігу наркотичних засобів (ч. З ст 308, ч. З ст 312, ч, 3 ст. 313), військових (ч. З ст. 410, ч. 2 ст. 433).

 

Вчинення двох і більше розбоїв з метою заволодіння чужим майном за відсутності Інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати тільки за ч.2 ст,!87.

 

Розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, має місце тоді, коли потерпілому в процесі розбійного нападу було заподіяно такі ушкодження. Про поняття тяжких тілесних ушкоджень див. коментар до ст. 121.

 

Умисне заподіяння при розбої тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 чи ч. 2 ст.121, оскільки воно повністю охоплюється ч. 4 ст, 187.

 

Якщо в процесі розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого або останнього було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. 4 ст.187 і ч. 2 ст,121 або Ч.2СТ.115,

 

Заподіяння смерті потерпілому через необережність при розбої також належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за відповідними частинами ст.187 і ст. 119.

 

Розбій визнається спрямованим на заволодіння майном у великих розмірах, якщо при його вчиненні винний (винні) ставив за мету неправомірно заволодіти майном на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний розмір доходів громадян, а спрямованим на заволодіння майном у особливо великих розмірах, якщо метою його вчинення було заволодіння майном на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний розмір доходів громадян (п. п. З і 4 примітки до ст. 185). При цьому Мя наявності таких ознак факту реального заволодіння майном на зазначені суми не потрібно,

 

Про поняття таких кваліфікуючих розбій ознак, як проникнення У житло, інше приміщення чи сховище див. коментар, викладений У Загальних положеннях до цього розділу., вчинення його за попередньою змовою групою осіб або організованою групою — коментар До ст. 28.

 

6.             Напад з метою заволодіння майном, вчинений бандою, за зе гальним правилом кваліфікується лише як бандитизм за ст, 257. До даткову правову оцінку розбій повинен одержувати лише у випад, ках, коли його було вчинено членами банди поза вчинюваними ба ндою нападами і коли бандою вчинено такий вид розбою, за який законом встановлено більш сувору відповідальність, ніж за бандитизм. Виходячи із санкцій ст. 257 та ст. 187, зазначені злочини угас рюють сукупність у разі вчинення бандою кваліфікованих видів розбою (спрямованого на заволодіння майном у великих чи особ ливо великих розмірах або поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень), передбачених ч. 4 ст. 187.

 

Постанова ПВС №12 від 25 грудня 1992 р. “Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної’власності” (п. п. 8, 10, II, 12, 13, 24).

 

Постанова ПВС № 9 від 7 липня 1995 р. “Про судову практику в справах про бандитизм” (п. п. 5, 7).

Стаття 188. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних лінів зв’язку та їх обладнання

1.            Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобами електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання —

 

карається штрафом від ста до п’ятисот неоподаткову ваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

2.         Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групої; осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи у великих розмірах —

 

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

 

3.         Ті самі дії, вчинені організованою групою або так що спричинили особливо тяжкі наслідки —

 

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна.

 

Примітка. Діями, що завдали особливо тяжкі наслідки, вважаються  якщо вони спричинили загибель людини, перерву в забезпеченні споживач електричною енергією та послугами зв’язку, внаслідок якої прилине діяльність промислових підприємств, порушена діяльність органів влад державних установ, лікарських закладів, правоохоронних органів, час;; пожежної охорони, збройних сил, порушено функціонування залізничне; морського, річкового, повітряного, автомобільного транспорту та єлею» транспорту.

 

1.                Основним безпосереднім об’єктом злочину є право власності. Додатковими факультативними об’єктами можуть бути життя ли дини, встановлений порядок забезпечення надійного і безперечного, з додержанням вимог енергетичної безпеки, постачання ол: ктричної енергії та надання послуг зв’язку споживачам, а також нормальна діяльність підприємств зв’язку, які використовує кабельні лінії зв’язку та їх обладнання.

 

2.                Предметом злочину диспозиція ч. 1 ст. 188 визначає електг ні мережі, кабельні лінії зв’язку та їх обладнання.

 

Електричка мережа — це сукупність енергетичних устане .у.ю для передачі (транспортування енергії повітрям або під землею)

 

розподілу електричної енергії. Електричні мережі бувають таких видів: а) магістральна (призначена для передачі електричної енергії  від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж); б) місцева або локальна (призначена для передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача); в) міждержавна (призначена для передачі електричної енергії між державами).

 

Викрадення всієї електричної мережі будь-якого виду на практиці видається малоймовірним, Скоріше за все предметом викрадення можуть бути окремі складові такої мережі, тобто певні енергетичні установки та інше обладнання, до яких слід віднести електричні станції (крім ядерної частини атомної електричної станції), електричні підстанції, стовпи, металевий дріт, прилади, інші технічні засоби, які використовуються для організації передачі та розподілу електричної енергії. Викрадення обладнання електричних мереж, які містять радіоактивні матеріали, за наявності інших необхідних ознак слід кваліфікувати за ст. 262.

 

Кабельні лінії зв’язку — це складова мережі зв’язку, яку утворюють засоби зв’язку, поєднані в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну за допомогою кабелю, Предметом цього злочину є будь-які кабельні лінії зв’язку (підземні, підводні, морські, а також кабелі зв’язку при переходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосховища і канали) будь-яких мереж зв’язку (загального користування, відомчих, подвійного призначення, технологічного зв’язку).

 

Що стосується обладнання кабельних ліній зв’язку, то ним є сам ..кабель, проміжні та кінцеві пристрої кабельної лінії зв’язку, прилади та інші технічні засоби, які є складовими кабельної лінії зв’язку та використовуються для організації кабельного зв’язку. Не є предметом цього злочину обладнання повітряних ліній зв’язку та про-водового мовлення, їх викрадення або протиправне заволодіння в інший спосіб утворює відповідний злочин проти власності.

 

3.             З об’єктивної сторони злочин проявляється у викраденні вказаних предметів шляхом демонтажу. Оскільки в диспозиції статті ,:ч. 1 ст. 188 не йдеться про будь-які засоби, що використовуються При викраденні, а демонтаж — це спосіб, а не засіб вчинення цього злочину, то ані будь-яких особливих засобів, ані інших способів, крім демонтажу, вказана диспозиція не передбачає.

 

Поняття викрадення у ст. 188 охоплює протиправне безоплатне заволодіння електричними мережами, кабельними лініями зв’язку та їх обладнанням такими способами, як крадіжка і грабіж (ненасильницький). Не охоплюється цим поняттям заволодіння зазначе-вими предметами шляхом насильницького грабежу, розбою, а також вимагання, оскільки структурним елементом цих способів протиправного заволодіння майном є насильство, яке не належить до ознак злочину, передбаченого ст. 188. Цей висновок базується на Тому, що кваліфікуючі склади цього злочину не передбачають таких ознак, як насильство, небезпечне для життя чи здоров’я особи, насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, погроза їх застосування, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які властиві кваліфікованим складам грабежу, розбою та вимагання. Тому заволодіння зазначеними у ст. 188 предметами шляхом насильницького грабежу, розбою чи вимагання потребує кваліфікації тільки за ст. ст. 186, 187 і 189. Викрадення предметів злочину, передбаченого ст. 188, шляхом простого грабежу потребує кваліфікації дій винного за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 188 і 186. Заволодіння ж ними шляхом шахрайства, привласнення, розтрати або зловживання службовою особою своїм службовим становищем — тільки за ст. ст. 190 або 191, оскільки ці способи заволодіння чужим майном не охоплюються поняттям “викрадення”.

 

Під демонтажем електричних мереж, кабельних ліній та їх об-ладнання слід розуміти їх розбирання (розукомплектування, від’єднання (роз’єднання) окремих частин) або зняття їх з місця.

 

Зазначений демонтаж може бути поєднаний з пошкодженням або знищенням електричних мереж, кабельних ліній та їх обладнання. Пошкодження чи знищення такого майна може здійснюватись як для полегшення його викрадення, так і бути наслідком такого викрадення (наприклад, в результаті викрадення певного обладнання електричні мережі чи кабельні лінії зв’язку не можуть використовуватись за цільовим призначенням). Кваліфікація зазначених дій за сукупністю злочинів, що полягають у викраденні електричних мереж, кабельних ліній та їх обладнання, і злочинів, що полягають у їх пошкодженні або знищенні, можлива лише тоді, коли вони утворюють реальну сукупність. Зокрема це має місце, коли пошкодження чи знищення одного із перелічених вище видів майна є способом розкрадання іншого, або коли викрадення певного майна неможливе без пошкодження іншого, частиною якого є викрадене майно. Що стосується майна, яке не зазначене у ч. 1 т. 188, то його пошкодження чи знищення при демонтажі електричних мереж, кабельних ліній та їх обладнання завжди потребує самостійної правової оцінки.

 

4.             Суб’єкт злочину загальний.

 

5.                Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Ставлення винного до особливо тяжких наслідків (ч. З ст. 188) може бути як умисним, так і необереж ним. Якщо описані в ст. 188 дії були поєднані з умисним вбивством при обтяжуючих обставинах, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. З ст. 188 і ч. 2 ст. 115.

 

6.                Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за цей злочин, чи у великих розмірах (ч. 2 ст. 188), особливо кваліфікую ними —   вчинення його організованою групою або спричине/шл особливо тяжких наслідків (ч. З ст. 188).

 

Про поняття групи осіб з попередньою змовою та організовано-групи див. коментар до ст. 28.

 

Особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією стааі тею, визнається особа, яка до вчинення цього злочину була зас> джена за ч ч, 1, 2 чи 3 ст. 188, і ця судимість не знята і не погашені в установленому законом порядку.

 

У великих розмірах визнається викрадення електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання, вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

 

Поняття особливо шяжкиг наслідків визначено у примітці до ст. 188. Ними є: 1) загибель людини; 2) перерва в забезпеченні споживачів електричною енергією та послугами зв’язку, внаслідок якої припинена діяльність промислових підприємств, порушена діяльність органів влади, державних установ, лікарських закладів, правоохоронних органів, частин пожежної охорони, збройних сил, порушено функціонування залізничного, морського, річкового, повітряного, автомобільного транспорту та електротранспорту.

 

ЗаконУкраїна “Прозв’язок”від 16травня 1995р. (ст.ст. І, 6) Закон України “Про електроенергетику” від 16 жовтня 1997р. (ст І)

   

[назад]|[содержание]|[следующая]