Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л V «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ¬»Ѕќ–„»’, “–”ƒќ¬»’ “ј ≤ЌЎ»’ ќ—ќЅ»—“»’ ѕ–ј¬ ≤ —¬ќЅќƒ Ћёƒ»Ќ» ≤ √–ќћјƒяЌ»Ќј

—татт¤ 169. Ќезаконн≥ д≥њ щодо усиновленн¤ (удочер≥нн¤)

1. Ќезаконна посередницька д≥¤льн≥сть або ≥нш≥ незаконн≥ д≥њ щодо усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини, передач≥ њњ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤нЧ

 

караютьс¤ штрафом в≥д пТ¤тдес¤ти до ста двадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк до двох рок≥в.

 

2. “≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ щодо к≥лькох д≥тей, повторно, за попередньою змовою групою ос≥б, з використанн¤м службового становища або ¤кщо вони спричинили т¤жк≥ насл≥дки,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д двох до пТ¤ти рок≥в.

 

1.                ќсновним безпосередн≥м обТЇктом злочину Ї встановлений пор¤док усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини, передач≥ њњ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н, порушенн¤ ¤кого може спричинити неспри¤тлив≥ насл≥дки дл¤ нормального ф≥зичного, ≥нтелектуального, морального, культурного, духовного ≥ соц≥ального розвитку дитини. ƒодатковим факультативним обТЇктом можуть виступати здоровТ¤, житт¤, ≥нш≥ блага усиновител≥в та усиновлених, п≥клувальник≥в та п≥доп≥чних.

 

2.             « обТЇктивноњ сторони злочин пол¤гаЇ у д≥¤х, ¤к≥ можуть виразитис¤ в таких формах: 1) незаконна посередницька д≥¤льн≥сть щодо усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини; 2) ≥нш≥ незаконн≥ д≥њ щодо усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини; 3) незаконн≥ д≥њ щодо передач≥ дитини п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤); 4) незаконн≥ д≥њ щодо передач≥ дитини на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н. ¬изначенн¤ незаконного характеру вказаних д≥й потребуЇ зверненн¤ до нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ визначають п≥дстави та пор¤док усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини, передач≥ њњ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н.

 

ѕро пон¤тт¤ усиновленн¤ (удочер≥нн¤) див. коментар до ст. 168, про пон¤тт¤ оп≥ки та п≥клуванн¤ Ч коментар до ст. 16. ѕередача дитини на вихованн¤ в.с≥мТю громад¤н передбачаЇ передачу дити-ни-сироти або дитини, позбавленоњ батьк≥вського п≥клуванн¤, бать-кам-виховател¤м до дит¤чого будинку с≥мейного типу, створеного в≥дпов≥дно до угоди м≥ж батьками-виховател¤ми та органами оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ з метою вихованн¤ та сп≥льного проживанн¤ не менш ¤к пТ¤ти ≥, ¤к правило, не б≥льш ¤к дес¤ти д≥тей, або до прийомноњ с≥мТњ Ч с≥мТњ, ¤ка добров≥льно вз¤ла ≥з заклад≥в дл¤ д≥тей-сир≥т ≥ д≥тей, позбавлених батьк≥вського п≥клуванн¤, в≥д одного до чотирьох д≥тей на вихованн¤ та сп≥льне проживанн¤.

 

ѕосередницькою д≥¤льн≥стю щодо усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини,   передач≥ ѕ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н сл≥д визнавати д≥¤льн≥сть з будь-¤кого спри¤нн¤ усиновленню (удочер≥нню), передач≥ њњ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н, коли винна особа зобовТ¤зуЇтьс¤ в ≥нтересах одн≥Їњ з≥ стор≥н виконати певн≥ д≥њ: розшукати батьк≥в усиновленого та отримати в≥д них або в≥д оп≥кун≥в (п≥клувальник≥в) згоду на усиновленн¤, вплинути на суддю з метою прийн¤тт¤ ним позитивного р≥шенн¤ щодо усиновленн¤, оп≥ки (п≥клуванн¤) чи р≥шенн¤ виконкому в≥дпов≥дноњ ради або державноњ адм≥н≥страц≥њ щодо передач≥ дитини в с≥мТю на вихованн¤, спри¤ти в оформленн≥ доку мент≥в, ¤к≥ б дали змогу усунути обмеженн¤, що встановлен≥ зако нодавством дл¤ усиновител≥в, оп≥кун≥в чи п≥клувальник≥в, батьки. виховател≥в тощо.

 

Ќезаконною Ї будь-¤ка посередницька д≥¤льн≥сть щодо усинос ленн¤ (удочер≥нн¤) дитини, передач≥ њњ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи н вихованн¤ в с≥мТю громад¤н, ¤ка Ї комерц≥йною, тобто зд≥йснюЇт≥ с¤ з метою одержанн¤ прибутку. Ќезаконною сл≥д вважати поо редницьку д≥¤льн≥сть, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ незаконним способом (нч приклад, шл¤хом п≥дкупу чи зал¤куванн¤) або спр¤мована на дос¤гненн¤ незаконноњ мети (наприклад, маЇ за мету спонукати батьки/ дати згоду на усиновленн¤ дитини до њњ народженн¤).

 

≤нш≥ незаконн≥ д≥њ щодо усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини, передач≥ ѕ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н можуть пол¤гати, зокрема, у: примушуванн≥ дитини до даванн¤ нею згоди на усиновленн¤ (удочер≥нн¤); прийн¤тт≥ р≥шень про усиновленн¤ (удочер≥нн¤), встановленн¤ оп≥ки (п≥клуванн¤), передачу дитини на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н за в≥дсутност≥ дл¤ того законних п≥дстав; усиновленн≥ (удочер≥нн≥), встановленн≥ оп≥ки (п≥клуванн¤), передач≥ на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н д≥тей, ¤к≥ не можуть бути усиновлен≥, передан≥ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ у с≥мТю громад¤н; передач≥ д≥тей п≥д оп≥ку чи на вихованн¤ особам, ¤к≥ не мають права бути оп≥кунами чи виховувати таких д≥тей; п≥дробленн≥ документ≥в, ¤к≥ стосуютьс¤ зазначених факт≥в; веденн≥ приватного обл≥ку д≥тей, ¤к≥ можуть бути усиновлен≥, з метою його комерц≥йного використанн¤.

 

ѕорушенн¤ службовими особами пор¤дку або строк≥в поданн¤ ≥нформац≥њ про д≥тей-сир≥т ≥ д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без оп≥ки (п≥клуванн¤) батьк≥в, дл¤ централ≥зованого обл≥ку т¤гне адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть (ст. 184-2  јѕ). —клад злочину, передбаченого ст. 169, зазначен≥ д≥њ утворюють лише тод≥, коли вони поЇднан≥ з ≥ншими д≥¤ми, що м≥ст¤ть ознаки цього злочину.

 

” раз≥, коли з метою оформленн¤ незаконного усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини, передач≥ њњ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н складаютьс¤ або використовуютьс¤ п≥дроблен≥ документи, скоЇне сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в Ч за ст, 169 ≥ залежно в≥д субТЇкта злочину за ст. 358 або ст. 366. ѕостановленн¤ суддею (судд¤ми) зав≥домо неправосудного р≥шенн¤, ухвали або постанови у справ≥ про усиновленн¤ (удочер≥нн¤) ƒитини, передач≥ њњ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н потребуЇ самост≥йноњ крим≥нально-правовоњ оц≥нки ≥ квал≥ф≥кац≥њ д≥й винного за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. 169 ≥ст. 375.

 

«лочин, передбачений ч. 1 ст. 169, вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту вчиненн¤ описаних у ч. 1 ц≥Їњ статт≥ д≥й. ‘акти незаконного усиновленн¤ (удочер≥нн¤), передач≥ дитини п≥д оп≥ку тощо ¤к насл≥дки цих д≥¤нь значенн¤ дл¤ квал≥ф≥кац≥њ не мають.

 

3.                —убТЇктом цього злочину можуть бути ¤к будь-¤к≥ приватн≥ особи, включаючи ос≥б, ¤к≥ бажають усиновити (удочерити) дитину, вз¤ти њњ в с≥мТю на вихованн¤ чи стати оп≥куном (п≥клувальником) ƒитини, так ≥ прац≥вники, у т.ч. службов≥ особи орган≥в, установ ≥ орган≥зац≥й, до компетенц≥њ ¤ких входить прийн¤тт¤ р≥шень з питань усиновленн¤ (удочер≥нн¤) д≥тей, передач≥ њх п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н.

 

4.3 субТЇктивноњ сторони злочин характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. ѕсих≥чне ставленн¤ винного до т¤жких насл≥дк≥в (ч. 2 ст. 169) може бути умисним чи необережним.

 

5.                 вал≥ф≥куючими ознаками незаконних д≥й щодо усиновленн¤ (”дочер≥нн¤) Ї вчиненн¤ њх: 1) щодо к≥лькох д≥тей; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою ос≥б; 4) з використанн¤м службового становища або 5) спричиненн¤ ними т¤жких насл≥дк≥в.

 

Ќезаконними д≥¤ми щодо усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини, пе-рЇддч≥ ѕ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н, вчиненими щодо к≥лькох ос≥б, сл≥д визнавати так≥ д≥њ у раз≥, коли вони одночасно вчинюютьс¤ щодо двох ≥ б≥льше д≥тей.

 

ѕовторним вважаЇтьс¤ вчиненн¤ будь-¤ких ≥з передбачених ч. 1 ст. 169 д≥й особою, ¤ка ран≥ше вчинила так≥ ж д≥њ. ќтже, ц≥Їю ознакою охоплюЇтьс¤ не тотожна, а однор≥дна повторн≥сть. ѕро пон¤тт¤ групи ос≥б за попередньою змовою див. коментар до ст. 28.

 

 вал≥ф≥кац≥¤ д≥¤нн¤ за ч. 2 ст. 169 за ознакою використанн¤ службового становища маЇ м≥сце у раз≥, коли службова особа використовуЇ своЇ службове становище дл¤ вчиненн¤ незаконних д≥й щодо усиновленн¤ (удочер≥нн¤) дитини, передач≥ њњ п≥д оп≥ку (п≥клуванн¤) чи на вихованн¤ в с≥мТю громад¤н. ѕри цьому, ¤кщо так≥ д≥њ пот¤гли т¤жк≥ насл≥дки або вчин¤ютьс¤ прац≥вником правоохоронного органу, њх необх≥дно додатково квал≥ф≥кувати за ч. ч. 2 або « ст. 364.

 

“¤жк≥ насл≥дки у склад≥ цього злочину Ч пон¤тт¤ оц≥ночне. Ќими можуть визнаватис¤.самогубство або самокал≥ченн¤ дитини, втеча дитини з наступним њњ зникненн¤м безв≥сти, запод≥¤нн¤ шкоди здоровТю дитини, матер≥альноњ шкоди у значних: розм≥рах, вт¤гненн¤ дитини у злочинну д≥¤льн≥сть, залученн¤ њњ до порноб≥знесу тоща. «а на¤вност≥ п≥дстав запод≥¤нн¤ таких насл≥дк≥в може отримувати самост≥йну крим≥нально-правову оц≥нку.

 

 Ў— (глави 1-3, 14-18. розд≥л VI).

 

«акон ”крањни Уѕро охорону дитинстваФ в≥д 26 кв≥тн¤ 2001 р. (ст. 8).

 

 онсульський статут ”крањни, «атверджений указом ѕрезидента ”крањни в≥д 2 кв≥тн¤ 1994р. є 127/94 (глава VI).

 

ѕоложенн¤.про дит¤чий будинок с≥мейного типу. «атверджене постановою  ћ є 267 в≥д 27 кв≥тн¤ 1994 р.

 

ѕостанова  ћ Уѕитанн¤ ÷ентру по усиновленню д≥тей при ћ≥н≥стерств≥ осв≥тиФ є 380 в≥д «ќ березн¤ 1996 р.

 

ѕор¤док передач≥ д≥тей, ¤к≥ е громад¤нами ”крањни, на усиновленн¤ громад¤нам ”крањни та ≥ноземним громад¤нам ≥ зд≥йсненн¤ контролю за умовами њх проживанн¤ у с≥мТ¤х усиновител≥в.«атвердженцйпостановою  ћ є775 в≥д 20 липн¤ 1996 р.

 

ѕоложенн¤ про прийомну с≥мТю. «атверджене постановою  ћ є 241 в≥д 2 березн¤ 1998р.

 

—татт¤ 170. ѕерешкоджанн¤ законн≥й д≥¤льност≥ профес≥йних сп≥лок, пол≥тичних парт≥й, громадських орган≥зац≥й

”мисне перешкоджанн¤ законн≥й д≥¤льност≥ профес≥йних сп≥лок, пол≥тичних парт≥й, громадських орган≥зац≥й або њх орган≥в Ч

 

караЇтьс¤ виправними роботами на строк до двох рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в, з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

1.                ќбТЇктом злочину Ї конституц≥йне право громад¤н на свободу обТЇднанн¤ у профес≥йн≥ сп≥лки, пол≥тичн≥ парт≥њ та громадськ≥ орган≥зац≥њ дл¤ зд≥йсненн¤ ≥ захисту своњх прав ≥ свобод та задоволенн¤ пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних, культурних та ≥нших ≥нтерес≥в, а також права ≥ законн≥ ≥нтереси профсп≥лок, пол≥тичних парт≥й ≥ громадських орган≥зац≥й.

 

ѕрофес≥йна сп≥лка (профсп≥лка) Ч добров≥льна неприбуткова громадська орган≥зац≥¤, що обТЇднуЇ громад¤н, повТ¤заних сп≥льними ≥нтересами за родом њх профес≥йноњ (трудовоњ) д≥¤льност≥ (навчанн¤). ѕрофсп≥лки утворюютьс¤ без попереднього дозволу на основ≥ в≥льного вибору њх член≥в. ѕол≥тична парт≥¤ Ч це зареЇстроване зг≥дно з законом добров≥льне обТЇднанн¤ громад¤н Ч прихильник≥в певноњ загальнонац≥ональноњ програми сусп≥льного розвитку, що маЇ своЇю метою спри¤нн¤ формуванню ≥ вираженню пол≥тичноњ вол≥ громад¤н, бере участь у виборах та ≥нших пол≥тичних заходах. √ромадською орган≥зац≥Їю Ї обТЇднанн¤ громад¤н дл¤ задоволенн¤ та захисту своњх законних соц≥альних, економ≥чних, творчих, в≥кових, нац≥онально-культурних, спортивних та ≥нших сп≥льних ≥нтерес≥в. ƒо орган≥в цих орган≥зац≥й належать вищ≥ статутн≥ органи управл≥нн¤ (загальн≥ збори, конференц≥њ, зТњзди тощо) та створюван≥ ними виконавч≥ органи (центральн≥ ком≥тети, ком≥тети, пленуми, презид≥њ тощо).

 

2.             « обТЇктивноњ сторони злочин характеризують д≥њ або безд≥¤льн≥сть, ¤к≥ перешкоджають законн≥й д≥¤льност≥ профсп≥лок, пол≥тичних парт≥й та громадських орган≥зац≥й. «аконною визнаЇтьс¤ така д≥¤льн≥сть обТЇднанн¤ громад¤н, ¤ка не суперечить  онституц≥њ та законам ”крањни ≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до њх програмноњ мети та/або статутних засад.

 

ѕерешкоджанн¤ незаконн≥й д≥¤льност≥ зазначених обТЇднань не утворюЇ складу цього злочину. Ќезаконними визнаютьс¤ утворенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть пол≥тичних парт≥й та громадських орган≥зац≥й, програмна мета або д≥њ ¤ких спр¤мован≥ на л≥кв≥дац≥ю незалежност≥ ”крањни, зм≥ну конституц≥йного ладу насильницьким шл¤хом, порушенн¤ суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ держави, п≥дрив њњ безпеки, незаконне захопленн¤ державноњ влади, пропаганду в≥йни чи насильства, на розпалюванн¤ м≥жетн≥чноњ, расовоњ, рел≥г≥йноњ ворожнеч≥, пос¤ганн¤ на права ≥ свободи людини, здоровТ¤ населенн¤, створенн¤ незаконних воЇн≥зованих формувань. “ак≥ обТЇднанн¤ громад¤н не п≥дл¤гають легал≥зац≥њ, а њхн¤ д≥¤льн≥сть у раз≥ легал≥зац≥й заборон¤Їтьс¤ у судовому пор¤дку. Ќезаконною визнаЇтьс¤ д≥¤льн≥сть пол≥тичноњ парт≥њ, повТ¤зана з ф≥нансуванн¤м њњ ≥з джерел, заборонених законом, а також до складу ¤коњ вход¤ть ≥ноземц≥ чи особи без громад¤нства.

 

Ќе допускаЇтьс¤ створенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть структурних осередк≥в пол≥тичних парт≥й в органах виконавчоњ та судовоњ влади ≥ виконавчих органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, в≥йськових формуванн¤х, а також на державних п≥дприЇмствах, у навчальних закладах та ≥нших державних установах ≥ орган≥зац≥¤х.

 

Ќе можуть бути членами пол≥тичних парт≥й судд≥, прац≥вники прокуратури, прац≥вники орган≥в внутр≥шн≥х справ, сп≥вроб≥тники —Ѕ”, в≥йськовослужбовц≥, ”повноважений ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини та де¤к≥ ≥нш≥ категор≥њ ос≥б.

 

ѕерешкоджанн¤ законн≥й д≥¤льност≥ профсп≥лок або њњ орган≥в може виразитись у: встановленн≥ будь-¤ких обмежень трудових, соц≥ально-економ≥чних, пол≥тичних, особистих прав ≥ свобод громад¤н, гарантованих  онституц≥Їю ≥ законами ”крањни, у звТ¤зку з належн≥стю або неналежн≥стю до профсп≥лок чи певноњ профсп≥лки,

 

вступом до нењ або виходом ≥з нењ; порушенн≥ гарант≥й, ¤к≥ встановлен≥ законом дл¤ прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ або орган≥зац≥й, обраних до профсп≥лкових орган≥в; невиконанн≥ роботодавцем обовТ¤зку щодо створенн¤ належних умов дл¤ д≥¤льност≥ профсп≥лкових орган≥зац≥й; невиконанн≥ законного р≥шенн¤ профсп≥лки; створенн≥ перепон дл¤ обТЇднанн¤ профсп≥лок в асоц≥ац≥њ; незаконному втручанн≥ в орган≥зац≥ю та пор¤док проведенн¤ збор≥в, конференц≥й, ≥нших заход≥в, ¤к≥ провод¤тьс¤ профсп≥лками в≥дпов≥дно до закону; примусовому розпуску, припиненн≥, а також заборон≥ д≥¤льност≥ профсп≥лок, њх обТЇднань у несудовому пор¤дку; позбавленн≥ њх права власност≥ на будь-¤ких ≥нших, кр≥м судового р≥шенн¤, п≥дставах; створенн¤ перепон щодо укладанн¤ профсп≥лками колективних договор≥в, угод та зд≥йсненн¤ контролю за њх дотриманн¤м; ненаданн≥ службовими особами в≥домостей, що стосуютьс¤ умов прац≥, додержанн¤ законодавства про працю тощо.

 

ѕерешкоджанн¤м законн≥й д≥¤льност≥ пол≥тичних парт≥й або њх орган≥в сл≥д визнавати: неправом≥рне втручанн¤, у т.ч. з боку служ бових ос≥б орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, у створенн¤ ≥ внутр≥шню д≥¤льн≥сть пол≥тичних парт≥й та њх м≥сцевих осередк≥в; наданн¤ службовими особами орган≥в державноњ влади або орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ прив≥лењв чи спри¤нн¤ д≥¤льност≥ одних парт≥й ≥ утиск ≥нших; безп≥дставна заборона пол≥тичноњ парт≥њ, анулюванн¤ реЇстрац≥йного св≥доцтва чи обмеженн¤ д≥¤льност≥ парт≥њ чи њњ орган≥в в реал≥зац≥њ наданих законом прав; створенн¤ перешкод дл¤ реал≥зац≥њ пол≥тичною парт≥Їю або й органами своњх повноважень у майнов≥й, ф≥нансов≥й та ≥нших сферах; безп≥дставне прит¤гненн¤ кер≥вник≥в чи ≥нших член≥в парт≥њ до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ з метою зниженн¤ ефективност≥ чи припиненн¤ д≥¤льност≥ парт≥њ тощо.

 

ѕерешкоджанн¤ законн≥й д≥¤льност≥ громадськоњ орган≥зац≥й або њх орган≥в може про¤витись у будь-¤ких д≥¤нн¤х, у т.ч. ≥з числа описаних вище, ¤к≥ спр¤мован≥ на створенн¤ перепон у виконанн≥ громадськими орган≥зац≥¤ми або њх органами њх статутних завдань, реал≥зац≥њ прав, включаючи право на майно та кошти, придбан≥ в результат≥ господарськоњ та ≥ншоњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥, обмежен н¤ прав ≥ свобод громад¤н у звТ¤зку з њх належн≥стю або неналеж н≥стю до обТЇднань громад¤н.

 

ѕерешкоджанн¤ може виразитись також у погрозах, насильств≥ або ≥ншому протиправному вплив≥ на кер≥вник≥в чи ≥нших член≥в профсп≥лок, пол≥тичних парт≥й або громадських орган≥зац≥й та њх орган≥в з метою не допустити виконанн¤ ними своњх повноважень чи домогтис¤ прийн¤тт¤ неправом≥рного р≥шенн¤ з боку цього представника чи профсп≥лкового органу.

 

ќбТЇктивну сторону розгл¤дуваного злочину утворюЇ перешкоджанн¤ законн≥й д≥¤льност≥ об Їднанню громад¤н з будь-¤ким статусом ≥ будь-¤кого р≥вн¤ (ланки): громадському обТЇднанню з все украњнським, м≥сцевим чи м≥жнародним статусом; первинн≥й, м≥г цев≥й, обласн≥й, рег≥ональн≥й, республ≥канськ≥й чи ≥нш≥й профсп≥лков≥й орган≥зац≥њ; республ≥канськ≥й структур≥ пол≥тичноњ парт≥њ чи п м≥сцевим осередкам; органу таких обТЇднань будь-¤кого р≥вн¤ (центральному чи м≥сцевому, вищому (зТњзду, конференц≥њ, зборам) чи виконавчому); кер≥вникам чи ≥ншим представникам таких обТЇднань чи њх орган≥в.

 

якщо спос≥б перешкоджанн¤ сам по соб≥ Ї злочинним (перевищенн¤ влади або службових повноважень, запод≥¤нн¤ т≥лесних пошкоджень, погроза вбивством, службове п≥дробленн¤, порушенн¤ р≥вноправност≥ громад¤н), то вчинене за на¤вност≥ дл¤ того п≥дстав сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в Ч за ст. 170 та ст. ст. 365, 121, 122, 129, 366, 161.

 

÷ей злочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту вчиненн¤ д≥й чи безд≥¤льност≥, ¤к≥ спр¤мован≥ на перешкоджанн¤ законн≥й д≥¤льност≥ зазначених обТЇднань громад¤н або њх орган≥в.

 

3.             —убТЇкт злочину загальний.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ умислом.

 

 онституц≥¤ ”крањни {ст. ст. 36, 37).

 

 «ѕ (ст. ст. 12, 243Ч 252).

 

«акон ”крањни ѕро обТЇднанн¤ громад¤н в≥д 16 червн¤ 1992 р. (ст. ст. 2,3,4,6, 7,20-24).

 

«акон ”крањни Уѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥!д≥¤льност≥ в≥д 15 вересн¤ 1999 р. (ст. ст. ≤, 5, 18, 19-25, 41, 42, 43).

 

«акон ”крањни Уѕро пол≥тичн≥ парт≥њ в ”крањн≥ в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 р. (ст. ст. 2,5, 10).

 

—татт¤ 171. ѕерешкоджанн¤ законн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥ журнал≥ст≥в

1.            ”мисне перешкоджанн¤ законн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥ журнал≥ст≥вЧ

 

караЇтьс¤ штрафом до пТ¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в, або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2.            ѕересл≥дуванн¤ журнал≥ста за виконанн¤ профес≥йних обовТ¤зк≥в, за критику, зд≥йснюване службовою особою або групою ос≥б за попередньою змовою,Ч

 

караЇтьс¤ штрафом до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в, або позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади на строк до трьох рог≥в.

 

1. ќбТЇктом злочину Ї встановлений пор¤док зд≥йсненн¤ закон-„оњ профес≥йноњ д≥¤льност≥ журнал≥ст≥в, ¤кий забезпечуЇ конституц≥йне право громад¤н на свободу думки ≥ слова, на в≥льне виражений своњх погл¤д≥в ≥ переконань, право в≥льно збирати, збер≥гати, використовувати ≥ поширювати ≥нформац≥ю, необх≥дну њм дл¤ реал≥зац≥њ ними своњх прав, свобод та законних ≥нтерес≥в.

 

ѕрофес≥йним журнал≥стом Ї творчий прац≥вник, ¤кий ¤к учас-вик ≥нформац≥йних в≥дносин профес≥йно збираЇ, одержуЇ, створюЇ ≥ займаЇтьс¤ п≥дготовкою ≥нформац≥њ дл¤ засобу масовоњ ≥нформац≥њ. ƒ≥Ї на п≥дстав≥ трудових чи ≥нших догов≥рних в≥дносин з його –еакц≥Їю або займаЇтьс¤ такою д≥¤льн≥стю за њњ уповноваженн¤м. —вою профес≥йну д≥¤льн≥сть в≥н може зд≥йснювати в ≥нтересах будь-¤кого друкованого (газети, журнали, бюлетен≥ тощо ≥ разов≥ виданн¤ з визначеним тиражем) або ауд≥ов≥зуального (рад≥омовленн¤, телебаченн¤, к≥но, звукозапис, в≥деозапис тощо) засобу масовоњ ≥нформац≥њ.

 

2.                ќбТЇктивна сторона цього злочину пол¤гаЇ у д≥¤х, ¤к≥ перешкоджають законн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥ ¤к окремого журнал≥ста (журнал≥ст≥в), так ≥ засобу масовоњ ≥нформац≥њ, ≥ можуть мати дв≥ форми: 1) перешкоджанн¤ законн≥й д≥¤льност≥ журнал≥ст≥в (ч. 1 ст. 171); 2) пересл≥дуванн¤ журнал≥ста за виконанн¤ профес≥йних обовТ¤зк≥в або за критику (ч. 2 ст. 171).

 

«аконною Ї така д≥¤льн≥сть журнал≥ст≥в, ¤ка спр¤мована на реал≥зац≥ю ними своњх повноважень у ≥нформац≥йн≥й сфер≥ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ засобами та в пор¤дку, передбачених законом.

 

ѕерешкоджанн¤ незаконн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥ журнал≥ста не утворюЇ складу злочину, передбаченого ст. 171. “акою, зокрема, сл≥д визнавати профес≥йну д≥¤льн≥сть журнал≥ст≥в щодо збиранн¤, збер≥ганн¤, використанн¤ та поширенн¤ ≥нформац≥њ з обмеженим доступом (конф≥денц≥йна та таЇмна) з порушенн¤м встановленого законом пор¤дку. Ќезаконною сл≥д також визнавати профес≥йну д≥¤льн≥сть журнал≥ст≥в, ¤ка пол¤гаЇ у: закликах до захопленн¤ влади, насильницькоњ зм≥ни конституц≥йного ладу або територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни; пропаганд≥ в≥йни, насильства та жорстокост≥; розпалюванн≥ расовоњ, нац≥ональноњ, рел≥г≥йноњ ворожнеч≥; поширенн≥ порнограф≥чноњ чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ, ¤ка п≥дриваЇ сусп≥льну мораль або п≥дбурюЇ до правопорушень, принижуЇ честь ≥ г≥дн≥сть людини; втручанн≥ у приватне житт¤ особи тощо.

 

”мисне перешкоджанн¤ незаконн≥й д≥¤льност≥ журнал≥ста може в окремих випадках бути квал≥ф≥ковано ¤к злочин проти житт¤, здоровТ¤, вол≥ особи, злочин проти власност≥ тощо.

 

ѕерешкоджанн¤ законн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥ журнал≥ст≥в Ч це протиправне створенн¤ перепон, обмежень, заборон щодо одержанн¤, використанн¤, поширенн¤ та збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ окремим журнал≥стом (журнал≥стами) чи засобом масовоњ ≥нформац≥њ. ¬оно може виразитись у примушуванн≥ до поширенн¤ певноњ ≥нформац≥њ або в≥дмов≥ в њњ поширенн≥, зд≥йсненн≥ цензури, незаконному вилученн≥ тиражу друкованоњ продукц≥њ, зн¤тт≥ передач≥ з еф≥ру, недопущенн≥ журнал≥ста до участ≥ у прес-конференц≥њ, безп≥дставн≥й в≥дмов≥ в акредитац≥њ засобу масовоњ ≥нформац≥њ чи окремому журнал≥стов≥, позбавленн≥ журнал≥ста чи зас≥б масовоњ ≥нформац≥њ можливост≥ скористатис¤ переважним правом на одержанн¤ ≥нформац≥њ, необірунтован≥й в≥дмов≥ у задоволенн≥ запиту щодо доступу до оф≥ц≥йних документ≥в або наданн≥ письмовоњ чи усноњ ≥нформац≥њ, порушенн≥ права власност≥ на ≥нформац≥ю, навмисному приховуванн≥ ≥нформац≥њ, безп≥дставн≥й в≥дмов≥ в≥д поширенн¤ певноњ ≥нформац≥њ тощо.

 

“аке перешкоджанн¤ може зд≥йснюватис¤ шл¤хом погроз, за стосуванн¤ ф≥зичного насильства, обману, шантажу, пошкодженн¤ чи знищенн¤ майна, п≥дкупу тощо.

 

якщо перешкоджанн¤ зд≥йснювалось шл¤хом погрози вбивством або знищенн¤ майна, застосуванн¤ ф≥зичного насильства, знищенн¤ або пошкодженн¤ майна, п≥дкупу службовоњ особи, вчинень за на¤вност≥ п≥дстав, сл≥д додатково квал≥ф≥кувати зокрема за ст. ст. 121, 122, 125-127, 129, 194-196, 369. ”мисне вбивство журнал≥ста  з метою перешкодити його законн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥, а так само з мотиву помсти за таку д≥¤льн≥сть потребуЇ квал≥ф≥кац≥њ лише за п. 8 ч. 2 ст. 115. ѕерешкоджанн¤ законн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥ журнал≥ст≥в, вчинене у ход≥ передвиборноњ кампан≥њ з метою вплинути на результати вибор≥в, ¤кщо воно призвело до перешкоджанн¤ зд≥йсненню громад¤нином ”крањни його виборчого права, сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. 171 ≥ 157.

 

Ќе утворюють складу розгл¤дуваного злочину д≥њ, ¤к≥ хоча фактично ≥ перешкодили журнал≥стов≥ у його д≥¤льност≥, але були вчинен≥ на законних п≥дставах (наприклад, припиненн¤ випуску друкованого засобу масовоњ ≥нформац≥њ за р≥шенн¤м суду, позбавленн¤ журнал≥ста акредитац≥њ за перевищенн¤ ним своњх повноважень чи невиконанн¤ обовТ¤зк≥в).

 

ѕересл≥дуванн¤ може пол¤гати у ф≥зичному чи псих≥чному вплив≥ на журнал≥ста, його р≥дних чи близьких, знищенн≥ або пошкодженн≥ його майна, обмеженн≥ або позбавленн≥ його прав чи законних ≥нтерес≥в (позбавленн¤ прем≥њ, ≥стотне зменшенн¤ розм≥ру гонорару, зв≥льненн¤ з роботи чи переведенн¤ на ≥ншу роботу, в≥дмова оприлюднювати п≥дготовлен≥ ним матер≥али). Ќеобх≥дною ознакою таких д≥й дл¤ квал≥ф≥кац≥њ њх за ч. 2 ст. 171 Ї причинна обумовлен≥сть такого пересл≥дуванн¤ виконанн¤м журнал≥стом профес≥йних обовТ¤зк≥в або його критикою ф≥зичних (не обовТ¤зково самого винного) чи юридичних ос≥б.

 

ќбовТ¤зковою умовою квал≥ф≥кац≥њ пересл≥дуванн¤ журнал≥ста за виконанн¤ профес≥йних обовТ¤зк≥в чи критику за ч. 2 ст. 171 Ї вчиненн¤ таких д≥й службовою особою або групою ос≥б за попередньою змовою. ѕро пон¤тт¤ службовоњ особи див. прим≥тки 1 ≥ 2 до ст. 364 та «агальн≥ положенн¤ до розд≥лу XVII ќсобливоњ частини   , а про пон¤тт¤ групи ос≥б за попередньою змовою Ч коментар до ст. 28.

 

—клад цього злочину Ч формальний. «лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту вчиненн¤ в≥дпов≥дних д≥й. передбачених ст. 171.

 

3.                —убТЇктом цього злочину може бути службова або приватна особа, ¤ка дос¤гла 16-р≥чного в≥ку. ѕерешкоджанн¤ законн≥й д≥¤льност≥ журнал≥ст≥в, вчинене службовою особою з використанн¤м наданих њй влади чи службових повноважень, за на¤вност≥ п≥дстав сл≥д додатково квал≥ф≥кувати за ст. 364.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом.

 

 онституц≥¤ ”крањни (ст. ст. 15, 34).

 

«акон ”крањни Уѕро ≥нформац≥юФ в≥д 2 жовтн¤ 1992 р. (ст. ст. 20, 29, 30-34, 38, 47).

 

«акон ”крањни Уѕро друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ (пресу! в ”крањн≥Ф в≥д   листопада 1992 %. (ст.ст. 18,26, 35).

 

«акон ”крањни Уѕро телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤Ф в≥д 21 грудн¤ 1993 р.(ст. оа. 2,6, 38).

 

«акон ”крањни Уѕро ≥нформац≥йн≥ агентстваФ 28лютого 1995р.

 

–≥шенн¤  — у справ≥ щодо оф≥ц≥йного тлумаченн¤ статей 3. 23,31, 47, 48 «акону ”крањни   ѕро ≥нформац≥юТ та статт≥ 12 «акону ”крањни   ѕро прокуратуру (справа  .√. ”стименка) є 5-зп в≥д «ќ жовтн¤ 1997 р.

 

ѕостанова ѕ¬— Ћ& / в≥д 1 кв≥тн¤ 1994 р. Уѕро судову практику в справах про злочини проти житт¤ ≥ здоровТ¤Ф (п. 10).

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]