____________________________________________________________________________________ |
|
||||||||||
|
Ќауково-практичний коментар рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка
–озд≥л IV
«Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» —“ј“≈¬ќѓ —¬ќЅќƒ» “ј —“ј“≈¬ќѓ Ќ≈ƒќ“ќ– јЌќ—“≤ ќ—ќЅ»
1.
«адоволенн¤ статевоњ пристраст≥
неприродним способом ≥з застосуванн¤м ф≥зичного
насильства, погрози його застосуванн¤ або
з використанн¤м безпорадного стану потерп≥лоњ
особи Ч
караЇтьс¤
позбавленн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в.
2.
“е саме д≥¤нн¤, вчинене повторно або
групою ос≥б, або особою, ¤ка ран≥ше вчинила
будь-¤кий ≥з злочин≥в, передбачених
статт¤ми 152 або 154 цього одексу, а також
вчинене щодо неповнол≥тньоњ чи неповнол≥тнього,
Ч
караЇтьс¤
позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до
семи рок≥в.
3.
“е саме д≥¤нн¤, вчинене щодо малол≥тньоњ
чи малол≥тнього, ¤кщо воно спричинило
особливо т¤жк≥ насл≥дки, Ч
караЇтьс¤
позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д восьми до
дванадц¤ти рок≥в.
1.
ќбТЇкт цього злочину аналог≥чний обТЇкту
злочину, передбаченого ст. 152.
2.
ѕотерп≥лим в≥д злочину Ї особа ж≥ночоњ
або чолов≥чоњ стат≥, ¤ка всупереч своњй
вол≥ виконуЇ роль сексуального партнера
винного. якщо особа, ¤ка не дос¤гла 16-р≥чного
в≥ку, добров≥льно бере участь у задоволенн≥
неприродним способом статевоњ пристраст≥
чолов≥ка або ж≥нки, то д≥њ винного можуть
квал≥ф≥куватись за ст. 156.
3.
ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у
задоволенн≥ статевоњ пристраст≥
неприродним способом ≥з застосуванн¤м ф≥зичного
насильства, погрози його застосуванн¤ або
з використанн¤м безпорадного стану потерп≥лоњ
особи.
ѕ≥д
задоволенн¤м статевоњ пристраст≥
неприродним способом потр≥бно розум≥ти
будь-¤к≥ д≥њ сексуального характеру
незалежно в≥д њх гетеро- або
гомосексуальноњ спр¤мованост≥ (кр≥м
природного статевого акту), ¤к≥ здатн≥
задовольнити статеву пристрасть чолов≥ка
або ж≥нки. ÷е, зокрема, мужолозтво, лесб≥¤мство,
ороген≥таль-ний контакт (со≥њиз рег оз) ж≥нки
з чолов≥ком або чолов≥ка з чолов≥ком,
аноген≥тальний контакт (со≥њиз рег апит)
чолов≥ка з ж≥нкою, сурогатн≥ форми
статевих зносин, ¤к≥ ≥м≥тують природний
статевий акт, садистськ≥ д≥њ сексуального
характеру (наприклад, проникненн¤ у п≥хву
ж≥нки певним предметом), сексуальний мазох≥зм,
при ¤кому задоволенн¤ статевоњ пристраст≥
винного в≥дбуваЇтьс¤ в процес≥ запод≥¤нн¤
потерп≥л≥й особ≥ ф≥зичних мордувань.
ѕ≥д
мужолозтвом розум≥ють один ≥з р≥зновид≥в
чолов≥чого гомосексуал≥зму Ч аноген≥тальний
сексуальний контакт чолов≥ка з чолов≥ком.
Ћесб≥¤нство (ж≥ночий гомосексуал≥зм) Ч це
форма задоволенн¤ статевоњ пристраст≥ ж≥нки
шл¤хом вчиненн¤ нею р≥зноман≥тних д≥й
сексуального характеру з особою ж≥ночоњ
стат≥ (наприклад, мастурбац≥¤, орально-ген≥тальн≥
контакти, вплив на ерогенн≥ зони партнерш≥
за допомогою штучних пристосувань).
ѕон¤тт¤
ф≥зичного насильства, погрози його
застосуванн¤ та використанн¤
безпорадного стану потерп≥лого у
коментованому склад≥ злочину за своњм зм≥стом
Ї такими ж, ¤к ≥ при зівалтуванн≥ (див.
коментар до ст. 152).
«лочин
визнаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту початку
вчиненн¤ д≥њ сексуального характеру,
спр¤мованоњ на задоволенн¤ статевоњ
пристраст≥. ѕри цьому не вимагаЇтьс¤, щоб
сексуальний контакт був завершений у ф≥з≥олог≥чному
розум≥нн≥.
4.
—убТЇктом злочину Ї особа чолов≥чоњ
або ж≥ночоњ стат≥ (залежно в≥д зм≥сту
вчинюваних д≥й сексуального характеру),
¤к≥й виповнилось 14 рок≥в. якщо особа,
використовуючи ф≥зичне насильство або
погрозу його застосуванн¤, бере
безпосередню участь у подоланн≥ опору
потерп≥лого або приводить останнього у
безпорадний стан ≥ при цьому сама у
безпосередн≥й сексуальний контакт з
потерп≥лим не вступаЇ, вона повинна
визнаватись сп≥ввиконавцем
насильницького задоволенн¤ статевоњ
пристраст≥ неприродним способом. ƒ≥њ
такого учасника групи квал≥ф≥куютьс¤ за ч.
2 ст. 153 без посиланн¤ на ст. 27.
5.
—убТЇктивна сторона злочину
характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. «а
спр¤мован≥стю умислу даний склад злочину
потр≥бно в≥др≥зн¤ти в≥д ≥нших пос¤гань,
наприклад, в≥д замаху на зівалтуванн¤,
запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень. ћотиви
даного злочину можуть бути так≥ сам≥, ¤к ≥
мотиви зівалтуванн¤.
6.
вал≥ф≥куючими ознаками злочину Ї
вчиненн¤ його: 1) повторно; 2) групою ос≥б; 3)
особою, ¤ка ран≥ше вчинила один ≥з злочин≥в,
передбачений ст. ст. 152 або 154; 4) щодо
неповнол≥тнього або неповнол≥тньоњ (ч. 2 ст.
153), а особливо квал≥ф≥куючими: 1) вчиненн¤
злочину щодо малол≥тнього (малол≥тньоњ); 2)
спричиненн¤ особливо т¤жких насл≥дк≥в (ч.
« ст. 153). «а своњм зм≥стом ц≥ ознаки аналог≥чн≥
квал≥ф≥куючим ознакам зівалтуванн¤ (про њх
пон¤тт¤ див. коментар до ст, 152).
1.
ѕримушуванн¤ ж≥нки чи чолов≥ка до вступу в
статевий звТ¤зок природним або
неприродним способом особою, в≥д ¤коњ ж≥нка
чи чолов≥к матер≥ально або службове
залежн≥, ЧкараЇтьс¤ штрафом до пТ¤тдес¤ти
неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в
громад¤н або арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в.
2.
“≥ сам≥ д≥њ, поЇднан≥ з погрозою
знищенн¤, пошкодженн¤ або вилученн¤ майна
потерп≥лоњ (потерп≥лого) чи
(його) близьких родич≥в або
розголошенн¤ в≥домостей, що ганьбл¤ть (його)
чи близьких родич≥в, Ч караютьс¤ арештом
на строк до шести м≥с¤ц≥в або обмеженн¤м
вол≥ на строк до трьох рок≥в.
1.
ќсновний безпосередн≥й обТЇкт
злочину Ч статева свобода особи. …ого
додатковим факультативним обТЇктом
можуть бути право власност≥, честь ≥ г≥дн≥сть
особи.
2.
ѕотерп≥лим в≥д цього злочину Ї особа
ж≥ночоњ або чолов≥чоњ стат≥. ” раз≥, коли
до вступу в статевий звТ¤зок
примушувалась особа, ¤ка не дос¤гла
статевоњ зр≥лост≥, д≥њ винного, кр≥м ст. 154,
квал≥ф≥куютьс¤ за ст. ст. 14 ≥ 155 ¤к
готуванн¤ до статевих зносин з особою, ¤ка
не дос¤гла статевоњ зр≥лост≥.
ћатер≥альна
залежн≥сть передус≥м означаЇ, що матер≥альна
допомога з боку субТЇкта злочину виступаЇ
Їдиним, основним або ≥стотним джерелом ≥снуванн¤
потерп≥лоњ особи, ≥ позбавленн¤ такоњ
допомоги здатне поставити ж≥нку або чолов≥ка
у скрутне становище. ћатер≥альна залежн≥сть
маЇ м≥сце, зокрема, тод≥, коли ж≥нка або
чолов≥к перебувають на повному або
частковому утриманн≥ винного, проживають
на його житлов≥й площ≥, а також коли д≥њ
винного спроможн≥ ≥ншим чином викликати ≥стотне
пог≥ршенн¤ матер≥ального становища
потерп≥лоњ особи (йдетьс¤, наприклад, про
в≥дносини цив≥льного боргу, в≥дносини м≥ж
спадкодавцем ≥ спадкоЇмцем).
—лужбова
залежн≥сть означаЇ, що: а) потерп≥ла особа
Ї п≥длеглою винного по робот≥; б) потерп≥ла
особа п≥дл¤гаЇ службовому контролю з боку
винного (скаж≥мо, рев≥зор ≥ ком≥рник); в)
реал≥зац≥¤ ≥стотних ≥нтерес≥в потерп≥лоњ
особи залежить в≥д повед≥нки винного по
служб≥ (наприклад, науковий кер≥вник ≥ асп≥рант).
ќдержанн¤
службовою особою за виконанн¤ чи
невиконанн¤ д≥й по служб≥ такоњ послуги
немайнового характеру, ¤к вступ у статевий
звТ¤зок, за на¤вност≥ до цього п≥дстав
може розц≥нюватись ¤к зловживанн¤
службовим становищем, вчинене в ≥нших
особистих ≥нтересах, ≥ квал≥ф≥куватись за
в≥дпов≥дною частиною ст. 364.
Ќе
утворюЇ розгл¤дуваного складу злочину
примушуванн¤ до вступу в статевий звТ¤зок,
¤ке зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом використанн¤
матер≥альноњ або службовоњ залежност≥ не
ж≥нки або чолов≥ка, з ¤кими плануютьс¤
сексуальн≥ контакти, а њх близьких родич≥в
або ≥нших ос≥б.
3. « обТЇктивноњ
сторони злочин виражаЇтьс¤ у примушуванн≥
особи ж≥ночоњ або чолов≥чоњ стат≥ до
вступу у статевий звТ¤зок.
—татевий
звТ¤зок природним або неприродним
способом (про њх пон¤тт¤ див. коментар де
ст. 153) охоплюЇ ¤к одноразов≥, так ≥
неодноразов≥ статев≥ контакти незалежно
в≥д њх гетеро- або гомосексуальноњ
спр¤мованост≥. якщо потерп≥ла особа
добров≥льно погоджуЇтьс¤ на одн≥ форми
сексуальних контакт≥в, але заперечуЇ
проти ≥нших, њњ примушуванн¤ до них за
на¤вност≥ до цього п≥дстав утворюЇ обТЇктивну
сторону злочину, передбаченого ст. 154.
як
протиправний псих≥чний вплив
примушуванн¤ за своњм зм≥стом включаЇ в≥дкриту
або завуальовану погрозу настанн¤ дл¤
потерп≥лоњ особи небажаних дл¤ нењ насл≥дк≥в
матер≥ального, службового або особистого
характеру (позбавити утриманн¤ або
можливост≥ проживати на житлов≥й площ≥, зв≥льнити
з роботи, зменшити зарплату тощо). ƒана
погроза в≥др≥зн¤Їтьс¤ за своњм зм≥стом ≥
характером в≥д погрози при зівалтуванн≥
та насильницькому задоволенн≥ статевоњ
пристраст≥ неприродним способом тим, що у
раз≥ вчиненн¤ злочину, передбаченого ст.
154, житт¤ ≥ здоровТ¤ потерп≥лоњ особи або
њњ близьких родич≥в не ставитьс¤ у
небезпеку, а сама погроза загалом спр¤мовуЇтьс¤
у майбутнЇ. ¬ол¤ потерп≥лоњ особи не
придушуЇтьс¤ ≥ повн≥стю не ≥гноруЇтьс¤,
хоч на нењ ≥ чинитьс¤ протиправний тиск.
¬≥дпов≥дальн≥сть
за ч. 1 ст. 154 настаЇ лише за умови, що вплив
на потерп≥лу особу зд≥йснювавс¤ з
використанн¤м њњ матер≥альноњ або
службовоњ залежност≥ в≥д винного, ¤ка в≥д≥граЇ
роль своЇр≥дного засобу дос¤гненн¤
бажаного злочинного результату. ѕропозиц≥њ
вступити в статевий звТ¤зок, наст≥йлив≥
проханн¤, поЇднан≥ з об≥ц¤нками створити
кращ≥ матер≥альн≥ чи службов≥ умови (наприклад,
призначити на б≥льш високооплачувану
посаду), наданн¤м подарунк≥в ≥ п≥льг,
домаганн¤, ¤к≥ не поЇднуютьс¤ з погрозами
використати залежн≥сть ≥ тим самим
завдати ≥стотних неприЇмностей ≥ втрат, не
утворюють складу злочину, передбаченого
ст. 154.
ƒ≥¤нн¤,
передбачене ст. 154, сконструйоване
законодавцем ¤к злочин з ус≥ченим складом,
¤кий визнаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту зд≥йсненн¤
на волю потерп≥лоњ особи псих≥чного тиску
у формах, висв≥тлених вище. “а обставина,
що ж≥нка або чолов≥к погодились вступити у
статевий звТ¤зок або, навпаки, в≥дхилили
домаганн¤, не впливаЇ на квал≥ф≥кац≥ю
вчиненого, однак може бути врахована при
призначенн≥ покаранн¤.
4.
—убТЇктом злочину Ї особа ж≥ночоњ або
чолов≥чоњ стат≥, ¤к≥й виповнилось 16 рок≥в.
—убТЇкт злочину Ї спец≥альним: це особа,
в≥д ¤коњ ж≥нка або чолов≥к матер≥ально чи
службово залежн≥.
ƒ≥њ
особи, ¤ка, маючи нам≥р вступити з потерп≥лою
особою у статевий звТ¤зок, п≥дбурюЇ ≥ншу
особу вчинити примушуванн¤ ж≥нки або
чолов≥ка до вступу у такий звТ¤зок, сл≥д
квал≥ф≥кувати за ч. 4 ст. 27 ≥ ст. 154.
5.
—убТЇктивна сторона злочину
характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом.
6.
вал≥ф≥кованими видами цього злочину
Ї примушуванн¤ до вступу у статевий звТ¤зок,
поЇднане з погрозою: 1) знищенн¤,
пошкодженн¤ або вилученн¤ майна потерп≥лоњ
(потерп≥лого) чи њњ (його) близьких родич≥в;
2) розголошенн¤ в≥домостей, що ганьбл¤ть њњ
(його) чи близьких родич≥в,
ѕро
пон¤тт¤ близьких
родич≥в див. коментар до ст, 115.
ѕ≥д
погрозою знищити (пошкодити) майно у ч. 2 ст.
154 сл≥д розум≥ти погрозу довести майно, ¤ке
належить потерп≥л≥й особ≥ або њњ близьким
родичам на прав≥ приватноњ власност≥, до
повноњ (частковоњ) непридатност≥ цього
майна за його ц≥льовим призначенн¤м.
ѕогроза
вилучити маймо Ч це погроза протиправним
шл¤хом (наприклад, шл¤хом крад≥жки,
грабежу або розбою) позбавити власника
належного йому майна.
Ќе маЇ
значенн¤ те, чи мала винна особа насправд≥
нам≥р ≥ можлив≥сть реал≥зувати висловлену
погрозу. ¬ажливо лише, щоб зал¤куванн¤
було сприйн¤то потерп≥лою особою ¤к таке,
що може бути реально зд≥йснене.
ѕогроза
розголосити в≥домост≥, що ганьбл¤ть
потерп≥лу особу або њњ близьких родич≥в, Ч
це зал¤куванн¤ пов≥домити у будь-¤кий спос≥б
певним особам або невизначеному колу ос≥б
справжн≥ або вигадан≥ дан≥ про потерп≥лу
особу або њњ близьких родич≥в, њхн≥ д≥њ або
д≥њ, вчинен≥ щодо них, ¤к≥ потерп≥ла особа
бажаЇ зберегти у таЇмниц≥ ≥ розголошенн¤
¤ких, на њњ думку, здатне скомпрометувати
або принизити честь ≥ г≥дн≥сть людини (дан≥
про ≥нтимн≥ сторони житт¤, венеричн≥
захворюванн¤, аморальн≥ вчинки, злочинну д≥¤льн≥сть
тощо).
1.
—татев≥ зносини з особою, ¤ка не
дос¤гла статевоњ зр≥лост≥, Ч
караютьс¤
обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в
або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.
2.
“≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ батьком, мат≥рТю
або особою, що њх зам≥нюЇ, або ¤кщо вони
пот¤гли безпл≥дн≥сть чи ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки,
Ч
караютьс¤
позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до пТ¤ти
рок≥в.
1.
ќсновний безпосередн≥й обТЇкт
злочину Ч нормальний ф≥зичний, псих≥чний
≥ соц≥альний розвиток неповнол≥тн≥х.
ƒодатковим факультативним обТЇктом може
виступати здоровТ¤ особи.
2.
ѕотерп≥лим в≥д злочину Ї особа ж≥ночоњ
або чолов≥чоњ стат≥, ¤ка не дос¤гла
статевоњ зр≥лост≥. —татева зр≥л≥сть Ї
виключно б≥олог≥чним пон¤тт¤м, ¤ке не
стосуЇтьс¤ соц≥альних фактор≥в, зокрема
здатност≥ виховувати дитину ≥ матер≥альноњ
спроможност≥ утримувати њњ. ѕитанн¤ про
дос¤гненн¤ потерп≥лим в≥д злочину,
передбаченого ст. 155, статевоњ зр≥лост≥
вир≥шуЇтьс¤ у кожному конкретному випадку
на п≥дстав≥ висновку судово-медичноњ
експертизи, ¤ка за таких обставин Ї обовТ¤зковою.
—татева
зр≥л≥сть пол¤гаЇ у завершенн≥ формуванн¤
орган≥зму чолов≥ка чи ж≥нки, коли статеве
житт¤, а дл¤ ж≥нок, кр≥м “ого, запл≥дненн¤,
ваг≥тн≥сть, пологи та годуванн¤ дитини Ї ф≥з≥олог≥чно
нормальною функц≥Їю ≥ не завдаЇ шкоди
подальшому розвитков≥ орган≥зму. ѕри
встановленн≥ статевоњ зр≥лост≥ враховуЇтьс¤
сукупн≥сть таких ознак: а) загальний ф≥зичний
розвиток; б) розвиток зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х
статевих орган≥в; в) дл¤ особи ж≥ночоњ стат≥
Ч здатн≥сть до статевих зносин, запл≥дненн¤,
виношуванн¤ плоду, розродженн¤ (полог≥в) ≥
годуванн¤ дитини, а дл¤ особи чолов≥чоњ
стат≥ Ч здатн≥сть до статевих зносин та
запл≥дненн¤.
3.
ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у
вчиненн≥ природного статевого акту з
особою, ¤ка не дос¤гла статевоњ зр≥лост≥.
—татев≥ зносини у даному раз≥ не поЇднуютьс¤
≥з застосуванн¤м ф≥зичного
«а
загальним правилом, розгл¤дуваний склад
злочину передбачаЇ згоду потерп≥лого на
вчиненн¤ статевого акту з ним. ” раз≥, коли
статевим зносинам з особою, ¤ка не дос¤гла
статевоњ зр≥лост≥, передувало
примушуванн¤ ж≥нки або чолов≥ка до вступу
у статевий звТ¤зок, д≥њ винного
потребують квал≥ф≥кац≥њ за сукупн≥стю
злочин≥в, передбачених ст. ст. 154 ≥ 155.
якщо
потерп≥ла особа з тих чи ≥нших причин (малол≥тн≥й
в≥к, розумова в≥дстал≥сть, непритомний
стан тощо) не розум≥ла характеру ≥ насл≥дк≥в
вчинюваних з нею д≥й, скоЇн≥ статев≥
зносини треба розц≥нювати ¤к зівалтуванн¤
малол≥тньоњ (малол≥тнього) або неповнол≥тньоњ
(неповнол≥тнього) з використанн¤м њњ (його)
безпорадного стану. якщо особа, ¤ка не
дос¤гла статевоњ зр≥лост≥, була спочатку зівалтована,
а пот≥м погодилась на вступ у статев≥
зносини, д≥њ винного треба квал≥ф≥кувати
за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст.
ст. 152 ≥ 155.
«лочин
визнаЇтьс¤ зак≥нченим з початку вчиненн¤
хоча б одного статевого акту.
4.
—убТЇкт злочину Ч особа чолов≥чоњ або
ж≥ночоњ стат≥, ¤к≥й виповнилось 16 рок≥в.
ќск≥льки у ст. 155 йдетьс¤ про природний ге-теросексуальний
акт, стать винного завжди протилежна стат≥
потерп≥лоњ особи.
5.
—убТЇктивна сторона злочину
характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. ѕсих≥чне
ставленн¤ до стану статевоњ зр≥лост≥
потерп≥лоњ особи може бути ≥ необережним
Ч коли винний знав або допускав, що потерп≥ла
особа не дос¤гла статевоњ зр≥лост≥, або
коли в≥н м≥г ≥ повинен був це передбачати.
÷е питанн¤ вир≥шуЇтьс¤ у кожному
конкретному випадку з урахуванн¤м об≥знаност≥
винного про в≥к потерп≥лоњ особи, њњ зовн≥шнього
вигл¤ду ≥ повед≥нки, ≥нших фактор≥в. —умл≥нна
помилка щодо дос¤гненн¤ статевоњ зр≥лост≥
особою, з ¤кою мали м≥сце статев≥ зносини,
в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 155 виключаЇ.
6.
вал≥ф≥куючими ознаками злочину (ч. 2
ст. 155) визнаютьс¤:
1)
вчиненн¤ його батьком, мат≥рТю або
особою, що њх зам≥нюЇ;
2)
спричиненн¤ безпл≥дност≥ чи ≥нших
т¤жких насл≥дк≥в.
ѕор¤док
встановленн¤ походженн¤ дитини в≥д батьк≥в
залежно в≥д того, перебувають вони у шлюб≥
або н≥, внесенн¤ в≥дпов≥дних запис≥в до
документ≥йй≥ро народженн¤ дитини, а також
пор¤док оспорюванн¤ батьк≥вства ≥
материнства встановлено законом. ѕ≥д
особами, ¤к≥ зам≥нюють батьк≥в, сл≥д розум≥ти
усиновител≥в, прийомних батьк≥в, оп≥кун≥в
≥ п≥клувальник≥в. ƒобров≥льн≥ статев≥
зносини батьк≥в, оп≥кун≥в тощо з неповнол≥тн≥ми,
¤к≥ дос¤гай статевоњ зр≥лост≥, крим≥нальну
в≥дпов≥дальн≥сть не т¤гнуть.
Ѕезпл≥дн≥сть
Ч ƒе нездатн≥сть особи ж≥ночоњ або чолов≥чоњ
стат≥ до запл≥дненн¤, а в особи ж≥ночоњ
стат≥ це також нездатн≥сть до виношуванн¤
плоду та розродженн¤ (полог≥в). Ѕезпл≥дн≥сть
особи встановлюЇтьс¤ судово-медичною
експертизою. р≥м безпл≥дност≥ ≥, до ≥нших
т¤жких насл≥дк≥в, за на¤вност≥ хоча б
одного з ¤ких д≥њ винного квал≥ф≥куютьс¤
за ч. 2 ст. 155, потр≥бно в≥дносити, зокрема,
т¤жке т≥лесне ушкодженн¤, смерть або
самогубство потерп≥лоњ
особи,
зараженн¤ в≥русом ≥мунодеф≥циту людини чи
≥ншоњ невил≥ковноњ ≥нфекц≥йноњ хвороби.
ѕ (ст.
76).
Ў— (ст.
ст. 5156, 111, глави 15/8/.
ѕостанова
ѕ¬— є4 в≥д 27 вересн¤ /992 р. Уѕро судову
практику у справах про зівалтуванн¤ та ≥нш≥
статев≥ злочиниФ (п. 27).
1.
¬чиненн¤ розпусних д≥й щодо особи, ¤ка
не дос¤гла ш≥стнадц¤тир≥чного в≥ку, Ч
караютьс¤
арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в або
обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.
2.
“≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ щодо малол≥тньоњ
особи або батьком, мат≥рТю або особою, що њх
зам≥нюЇ,Чкараютьс¤ обмеженн¤м вол≥ на
строк до пТ¤ти рок≥в або позбавленн¤м
вол≥ на строк до трьох рок≥в.
1.
—т. 156 в≥дображаЇ вир≥шенн¤ на
законодавчому р≥вн≥ проблеми педоф≥л≥њ
статевого в≥дхиленн¤, ¤ке про¤вл¤Їтьс¤ у
прагненн≥ вчинювати д≥њ сексуального
характеру з д≥тьми.
2.
ќбТЇкт злочину Ч статева недоторкан≥сть
≥ нормальний ф≥зичний, псих≥чний ≥ соц≥альний
розвиток неповнол≥тн≥х.
3.
ѕотерп≥лим виступаЇ особа чолов≥чоњ
або ж≥ночоњ стат≥, ¤ка не дос¤гла 16-р≥чного
в≥ку. ƒл¤ квал≥ф≥кац≥њ д≥¤нн¤ за ст. 156 не
маЇ значенн¤, чи дос¤гла потерп≥ла особа
статевоњ зр≥лост≥, хто був ≥н≥ц≥атором
вчиненн¤ розпусних д≥й, а також
характеристика потерп≥лоњ особи (попереднЇ
веденн¤ статевого ∆итт¤, на¤вн≥сть
сексуального досв≥ду тощо).
4.
« обТЇктивноњ сторони злочин виражаЇтьс¤
у вчиненн≥ розпусних д≥й сексуального
характеру, здатних викликати ф≥зичне ≥
моральне розбещенн¤ неповнол≥тн≥х.
–озпусн≥ дгн можуть бути ¤к ф≥зичними, так
≥ ≥нтелектуальними.
‘≥зичне
розбещенн¤ Ч це, зокрема, оголенн¤
статевих орган≥в винноњ або потерп≥лоњ
особи, мацанн¤ њх, ≥нш≥ непристойн≥ дотики,
¤к≥ викликають статеве збудженн¤,
навчанн¤ онан≥зму, вчиненн¤ у присутност≥
потерп≥лого статевого акту, акту онан≥зму,
задоволенн¤ статевоњ пристраст≥
неприродним способом, схиленн¤ або
примушенн¤ потерп≥лих до вчиненн¤ певних
сексуальних д≥й м≥ж собою або щодо винного
тощо. ƒиспозиц≥Їю ст, 156 охоплюЇтьс¤ також
задоволенн¤ статевоњ пристраст≥ винного
неприродним способом (наприклад, оральний
або анальний секс), ¤кщо при цьому щодо
особи, ¤ка не дос¤гла 16-р≥чного в≥ку, не
застосовуЇтьс¤ ф≥зичне чи псих≥чне
насильство та не використовуЇтьс¤
безпорадний стан потерп≥лоњ особи.
ѕриродн≥
статев≥ зносини з особою, ¤к≥й не
виповнилось 16 рок≥в ≥ ¤ка не дос¤гла
статевоњ зр≥лост≥, за њњ згодою квал≥ф≥куютьс¤
за ст. 155.
¬чиненн¤
розпусних д≥й ф≥зичного характеру щодо
особи, ¤ка дос¤гла 16-р≥чного в≥ку, може
розгл¤датись ¤к хул≥ганство, що в≥дзначаЇтьс¤
вин¤тковим цин≥змом (ст. 296), лише у раз≥,
коли ц≥ д≥њ поЇднуютьс¤ з грубим
порушенн¤м громадського пор¤дку ≥
викликан≥ прагненн¤м продемонструвати
¤вну неповагу до сусп≥льства.
–озбещенн¤
неповнол≥тн≥х, ¤ке поЇднуЇтьс¤ з побо¤ми ≥
мордуванн¤ми, запод≥¤нн¤м т≥лесних
ушкоджень, погрозою вбивством, зараженн¤м
в≥русом ≥мунодеф≥циту людини або ≥ншою
невил≥ковною ≥нфекц≥йною хворобою, сл≥д
квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в за
ст. 156 ≥ в≥дпов≥дною статтею про злочин
проти здоровТ¤ особи.
≤нтелектуальне
розбещенн¤ може пол¤гати, наприклад, у цин≥чних
розмовах з потерп≥лим на сексуальн≥ теми,
розпов≥д≥ в≥двертих, натурал≥стичних
сексуальних ≥стор≥й, фотографуванн≥
потерп≥лих в р≥зних сексуальних позах,
демонстрац≥њ порнограф≥чних предмет≥в.
¬икористанн¤ в процес≥ вчиненн¤-розпусних
д≥й твор≥в, зображень або ≥нших предмет≥в
порнограф≥чного характеру, а також
примушуванн¤ до участ≥ у њх створенн≥
потребуЇ додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за в≥дпов≥дною
частиною ст. 301.
–озпусн≥
д≥њ з потерп≥лою особою, ¤ка не дос¤гла 16-р≥чного
в≥ку, вчинен≥ безпосередньо перед њњ зівалтуванн¤м,
насильницьким задоволенн¤м статевоњ
пристраст≥ неприродним способом або
статевими зносинами з особою, ¤ка не
дос¤гла статевоњ зр≥лост≥, повн≥стю
охоплюютьс¤ в≥дпов≥дними частинами ст. ст.
152, 153, 155, оск≥льки у под≥бних випадках
розбещенн¤ неповнол≥тн≥х з урахуванн¤м
спр¤мованост≥ умислу винного розгл¤даЇтьс¤
лише ¤к етап у вчиненн≥ ≥нших статевих
злочин≥в. Ќа¤вн≥сть ≥стотного розриву у
час≥ м≥ж розпусними д≥¤ми ≥ вчиненн¤м
стосовно одн≥Їњ й т≥Їњ ж потерп≥лоњ особи
≥ншого статевого злочину, що виключаЇ
переростанн¤ одного злочинного д≥¤нн¤ в ≥нше,
означаЇ, що вчинене треба квал≥ф≥кувати за
сукупн≥стю в≥дпов≥дних злочин≥в.
якщо
винний, маючи нам≥р зівалтувати неповнол≥тню
особу, зд≥йснив щодо нењ розпусн≥ д≥њ, а
зак≥нчене зівалтуванн¤ не вчинив з причин,
не залежних в≥д його вол≥, скоЇне потр≥бно
квал≥ф≥кувати не за ст. 156, а за ст. 15 ≥ ч. ч. «
або 4 ст. 152. ” раз≥, коли розбещенн¤
неповнол≥тнього передувало зівалтуванню,
в≥д доведенн¤ до к≥нц¤ ¤кого особа добров≥льно
в≥дмовилась, њњ д≥њ, за на¤вност≥ п≥дстав,
сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. .156.
–озбещенн¤
неповнол≥тн≥х Ї^ зак≥нченим злочином з
моменту вчиненн¤ розпусних д≥й. «года
потерп≥лого на вчиненн¤ щодо нього таких д≥й
на квал≥ф≥кац≥ю за ст. 156 не впливаЇ.
5.
—убТЇктом злочину виступаЇ особа
чолов≥чоњ або ж≥ночоњ стат≥, ¤ка дос¤гла 16-р≥чного
в≥ку. ¬инний ≥ потерп≥лий можуть бути
особами ¤к одн≥Їњ, так ≥ р≥зноњ стат≥.
6.
—убТЇктивна сторона злочину
характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. ѕри
цьому ставленн¤ винного щодо в≥ку потерп≥лоњ
особи може бути ¤к умисним, так ≥
необережним. ” раз≥ сумл≥нноњ помилки
особи щодо в≥ку потерп≥лого в≥дпов≥дальн≥сть
за ст. 156 виключаЇтьс¤. –озпусн≥ д≥њ,
передбачен≥ ст. 156, спр¤мован≥ на
задоволенн¤ винним статевоњ пристраст≥,
на збудженн¤ у неповнол≥тньоњ особи
статевого ≥нстинкту або його задоволенн¤.
ћотиви цього злочину не впливають на його
квал≥ф≥кац≥ю. ¬инний може керуватись не
лише сексуальними, а й ≥ншими спонуканн¤ми
(помста близьким, наступне вт¤гненн¤ у
проституц≥ю тощо).
7. вал≥ф≥куючими ознаками злочину Ї вчиненн¤ розпусних д≥й: 1) щодо малол≥тньоњ особи; 2) батьком, мат≥рТю або особою, що њх зам≥нюЇ. ѕро њх пон¤тт¤ див. коментар до ст. ст. 152 ≥ 155.
Copyright © 2004-2006 ¬се
авторские права на размещенные материалы принадлежат их авторам.
¬се
матераилы, представленные здесь, нос¤т лишь ознакомительную цель.
Ћюбое их незаконное
использование ¤вл¤етс¤ нарушением авторских прав, поэтому после ознакомлени¤ рекомендуетс¤ приобрести эту литературу
в книжном магазине ¬ашего города.
| Povered by
STEP
|