Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л ≤ «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ќ—Ќќ¬ Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќѓ Ѕ≈«ѕ≈ » ” –јѓЌ»

—татт¤ 114. Ўпигунство

1.  ѕередача або збиранн¤ з метою передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њхн≥м представникам в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю, ¤кщо ц≥ д≥њ вчинен≥ ≥ноземцем або особою без громад¤нства,Ч караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д восьми до пТ¤тнадц¤ти рок≥в.

 

2.  «в≥льн¤Їтьс¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ особа, ¤ка припинила д≥¤льн≥сть, передбачену частиною першою ц≥Їњ статт≥, та добров≥льно пов≥домила органи державноњ влади про вчинене, ¤кщо внасл≥док цього ≥ вжитих заход≥в було в≥двернено запод≥¤нн¤ шкоди ≥нтересам ”крањни.

 

1.   Ѕезпосередн≥м обТЇктом злочину Ї державна безпека ”крањни в ≥нформац≥йн≥й, а також пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, воЇнн≥й ≥ науково-технолог≥чн≥й сферах.

 

2.   ѕредметом шпигунства Ї в≥домост≥, що становл¤ть державну таЇмницю, ¤к≥ матер≥ал≥зован≥ у в≥дпов≥дному документ≥ чи вироб≥.

 

¬≥домост≥, що становл¤ть державну таЇмницю, Ч це ≥нформац≥¤ у сфер≥ оборони, економ≥ки, науки ≥ техн≥ки, зовн≥шн≥х в≥дносин, державноњ безпеки ≥ охорони правопор¤дку, розголошенн¤, ¤коњ може завдати шкоди нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањни ≥ ¤к≥ р≥шенн¤м державних експерт≥в з питань таЇмниць визнано державною таЇмницею та включено до «воду в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю («¬ƒ“). « моменту опубл≥куванн¤ вказаного «воду (зм≥н до нього) ц≥ в≥домост≥ п≥дл¤гають охорон≥ з боку держави ¤к так≥, що становл¤ть державну таЇмницю, хоча б на цей час вони ще не були матер≥ал≥зован≥.

 

«овн≥шньою (матер≥альною) ознакою в≥днесенн¤ документа, виробу або ≥ншого матер≥ального нос≥¤ ≥нформац≥њ до предмет≥в, що м≥ст¤ть в≥домост≥, ¤к≥ становл¤ть державну таЇмницю, Ї наданий йому гриф секретност≥ Ч рекв≥зит матер≥ального нос≥¤ таЇмноњ ≥нформац≥њ, ¤кий засв≥дчуЇ ступ≥нь њњ секретност≥ (Уособливоњ важливост≥Ф, Уц≥лком таЇмноФ, УтаЇмноФ). —трок, прот¤гом ¤кого д≥Ї р≥шенн¤ про в≥днесенн¤ ≥нформац≥њ до державноњ таЇмниц≥, встановлюЇтьс¤ ƒержавним експертом з питань таЇмниць, але не може перевищувати дл¤ зазначених вид≥в ≥нформац≥њ в≥дпов≥дно «ќ, 10 ≥ 5 рок≥в. ѕроте п≥сл¤ зак≥нченн¤ зазначеного строку його може бути подовжено.

 

 онкретн≥ види ≥нформац≥њ, ¤ка належить до державноњ таЇмниц≥, перел≥чен≥ у «акон≥ ”крањни Уѕро державну таЇмницюФ. Ќими Ї  ≥нформац≥¤: 1) у сфер≥ оборони; 2) у сфер≥ економ≥ки, науки ≥ техн≥ки; 3) у сфер≥ зовн≥шн≥х в≥дносин; 4) у сфер≥ державноњ безпеки та охорони правопор¤дку.

 

 онкретн≥ в≥домост≥ можуть бути в≥днесен≥ до державноњ таЇмниц≥ за ступен¤ми секретност≥ Уособливоњ важливост≥Ф, Уц≥лком таЇмноФ та УтаЇмноФ лише за умови, що вони належать до зазначених чотирьох категор≥й ≥ њх розголошенн¤ завдаватиме шкоди ≥нтересам нац≥ональноњ безпеки ”крањни.

 

«аборон¤Їтьс¤ в≥днесенн¤ до державноњ таЇмниц≥ будь-¤ких в≥домостей, ¤кщо цим звужуватимутьс¤ зм≥ст ≥ обс¤г конституц≥йних прав та свобод людини ≥ громад¤нина, завдаватиметьс¤ шкода здоровТю та безпец≥ населенн¤.

 

Ќе належить до державноњ таЇмниц≥ ≥нформац≥¤: про стан довк≥лл¤, про ¤к≥сть харчових продукт≥в ≥ предмет≥в побуту; про авар≥њ, катастрофи, небезпечн≥ природн≥ ¤вища та ≥нш≥ надзвичайн≥ под≥њ, ¤к≥ сталис¤ або можуть статис¤ ≥ загрожують безпец≥ громад¤н; про стан здоровТ¤ населенн¤, його життЇвий р≥вень, включаючи харчуванн¤, од¤г, житло, медичне обслуговуванн¤ та соц≥альне забезпеченн¤, а також про соц≥ально-демограф≥чн≥ показники, стан правопор¤дку, осв≥ти ≥ культури населенн¤; про факти порушень прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина; про незаконн≥ д≥њ орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та њх посадових ос≥б; ≥нша ≥нформац≥¤, ¤ка в≥дпов≥дно до закон≥в та м≥жнародних договор≥в, згоду на обовТ¤зков≥сть ¤ких надано ¬ерховною –адою ”крањни, не може бути засекречена. ѕередача або збиранн¤ з метою передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам такоњ ≥нформац≥њ не може квал≥ф≥куватис¤ ¤к шпигунство.

 

¬≥домост≥ у р≥зних сферах, ¤к≥ визнан≥ державною таЇмницею, конкретизован≥ у «вод≥ в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю. ѕитанн¤ про те, чи становл¤ть т≥ або ≥нш≥ в≥домост≥ державну таЇмницю, у кожн≥й крим≥нальн≥й справ≥ маЇ вир≥шуватис¤ на п≥дстав≥ висновку експертизи.

 

 р≥м безпосередньо в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю ”крањни, ”крањна вз¤ла зобовТ¤занн¤ перед крањнами —Ќƒ забезпечувати збереженн¤ державних секрет≥в крањн —Ќƒ, переданих ними у рамках зд≥йсненн¤ пол≥тичного, економ≥чного, науково-техн≥чного та в≥йськового сп≥вроб≥тництва, а також-секрет≥в, що створюютьс¤ у процес≥ сп≥льних роб≥т. ѕроте передача або збиранн¤ з метою передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам в≥домостей, що Ї м≥ждержавними секретами, але при цьому не становл¤ть державноњ таЇмниц≥ ”крањни, не створюють п≥дстав дл¤ квал≥ф≥кац≥њ цих д≥й ¤к шпигунства.

 

Ќе т¤гнуть в≥дпов≥дальност≥ за    ”крањни ≥ вчинен≥ на територ≥њ ”крањни передача або збиранн¤ з метою передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њхн≥м представникам в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю ≥ншоњ крањни. ¬≥дсутн≥сть в≥дпов≥дноњ норми даЇ можлив≥сть використовувати територ≥ю ”крањни ¤к плацдарм дл¤ зд≥йсненн¤ шпигунських д≥й щодо ≥нших крањн.

 

ѕередача або збиранн¤ ≥ноземцем чи особою без громад¤нства з метою передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам будь-¤ких ≥нших в≥домостей, кр≥м тих, що становл¤ть державну таЇмницю, у тому числ≥ в одержанн≥ ¤ких зац≥кавлена ≥ноземна розв≥дка (скаж≥мо, в≥домостей про м≥стк≥сть того чи ≥ншого аеродрому цив≥льноњ ав≥ац≥њ, про пропускну спроможн≥сть того чи ≥ншого напр¤мку зал≥зниц≥, про потреби певноњ галуз≥ народного господарства у дорогоц≥нних металах ≥ природних алмазах, про номенклатуру, обс¤г ≥ ф≥нансуванн¤ конкретноњ операц≥њ з експорту, ≥мпорту певних вид≥в сировини ≥ продукц≥њ, про науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво ”крањни з окремою ≥ноземною державою, в≥домостей про фах≥вц≥в у галуз≥ в≥йськових наук, про систему охорони конкретного в≥йськового арсеналу, про виробничу потужн≥сть конкретного п≥дприЇмства з ремонту озброЇнн¤ тощо) та ¤к≥, на њњ погл¤д, можуть бути придатн≥ дл¤ використанн¤ на шкоду ≥нтересам ”крањни (дл¤ вчиненн¤ диверс≥й чи ≥ншого використанн¤ в умовах воЇнного стану чи в ≥нший особливий пер≥од, або дл¤ виконанн¤ перспективних вербувальних завдань тощо), не м≥стить складу злочину, передбаченого ст. 114.

 

ѕередача або збиранн¤ з метою передач≥ ≥ноземним орган≥зац≥¤м, п≥дприЇмствам, установам або њх представникам економ≥чних, науково-техн≥чних або ≥нших в≥домостей, що становл¤ть конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, ¤ка Ї власн≥стю держави, у тому числ≥ вчинен≥ ≥ноземцем або особою без громад¤нства, ¤ким ц≥ в≥домост≥ були дов≥рен≥ або стали в≥дом≥ у звТ¤зку з виконанн¤м службових обовТ¤зк≥в, квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 330, а передача ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам в≥домостей про заходи безпеки щодо особи, вз¤тоњ п≥д захист, вчинен≥, скаж≥мо, особою, ¤ка зд≥й-, снюЇ ц≥ заходи, за певних обставин, Ч за ст. 381.  р≥м того, збиранн¤ з метою передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам в≥домостей, що становл¤ть комерц≥йну таЇмницю, ¤кщо це спричинило ≥стотну шкоду субТЇкту господарськоњ д≥¤льност≥, квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 231.

 

3.             « обТЇктивноњ сторони шпигунство пол¤гаЇ у таких д≥¤х: 1) передача ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю; 2) збиранн¤ з метою передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю.

 

≤н≥ц≥атива збиранн¤ чи передач≥ в≥дпов≥дних в≥домостей може належати ¤к виконавцю, так ≥ адресату шпигунства. ƒл¤ квал≥ф≥кац≥њ злочину це значенн¤ не маЇ.

 

ѕередача в≥домостей Ч це њх усне пов≥домленн¤ (безпосередньо, по рад≥о, по телефону) ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ, њх представникам, врученн¤ певних документ≥в, вироб≥в чи ≥нших матер≥альних нос≥њв ≥нформац≥њ (безпосередньо, через посередник≥в, з використанн¤м тайник≥в тощо) або њх пересиланн¤ (з використанн¤м поштового, електронного звТ¤зку, за допомогою тварин тощо). якщо вказан≥ в≥домост≥ було передано ≥нш≥й держав≥ у пор¤дку, передбаченому законодавством ”крањни, це не Ї злочином.

 

«биранн¤ зазначених в≥домостей пол¤гаЇ в њх пошуку ≥ добуванн≥ (шл¤хом розпитуванн¤ певних ос≥б, в≥зуального спостереженн¤ та п≥дслухуванн¤, зн¤тт¤ ≥нформац≥њ з канал≥в звТ¤зку, проникненн¤ до компТютерних систем, виготовленн¤ коп≥й документ≥в тощо), придбанн≥ будь-¤ким способом (таЇмне чи в≥дкрите викраденн¤, куп≥вл¤, обм≥н документ≥в чи зразк≥в зброњ, боЇприпас≥в, макет≥в секретного обТЇкта тощо) з наступним зосередженн¤м њх в одному чи к≥лькох м≥сц¤х.

 

¬ окремих випадках способами збиранн¤ в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю, можуть бути Ублагочинн≥Ф акц≥њ, спр¤мован≥ н≥бито на ви¤вленн¤ талановитих молодих вчених або на визначенн¤ можливих обТЇкт≥в ≥нвестиц≥й (опитуванн¤, анкетуванн¤, конкурси та ≥н.). Ќе виключаЇтьс¤ ≥ такий спос≥б, ¤к використанн¤ спец≥альних косм≥чних (супутникових), пов≥тр¤них, морських ≥ наземних техн≥чних засоб≥в.

 

якщо шпигунство вчинене шл¤хом незаконного втручанн¤ в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, њх систем чи компТютерних мереж, це потребуЇ додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за ст. 361, а шл¤хом викраденн¤, привласненн¤, вимаганн¤ компТютерноњ ≥нформац≥њ або заволод≥нн¤ нею шл¤хом шахрайства чи зловживанн¤ службовоњ особи своњм службовим становищем, Ч за ст. 362.

 

якщо особою викрадено з метою передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ чи њх представникам предмети, в≥домост≥ про ¤к≥ становл¤ть державну таЇмницю (зразки в≥йськовоњ зброњ, спец≥альноњ техн≥ки, криптограф≥чного чи ≥ншого обладнанн¤, рад≥оактивн≥ матер≥али тощо), або оф≥ц≥йн≥ документи, що знаход¤тьс¤ на державних п≥дприЇмствах ≥ м≥ст¤ть державну таЇмницю, ц≥ д≥њ, залежно в≥д њх конкретного способу, а також в≥д особливостей предмета ≥ субТЇкта, сл≥д додатково квал≥ф≥кувати за ст. ст. 185Ч 191, 262, 357, 410.

 

Ўпигунство, поЇднане з незаконним використанн¤м спец≥альних техн≥чних засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ, повн≥стю ХохоплюЇтьс¤ ст. 114 ≥ не потребуЇ додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за ст. 359.

 

” випадках, коли певн≥ в≥домост≥ були дов≥рен≥ особ≥ або стали в≥дом≥ њй п≥д час служби, роботи, сп≥лкуванн¤ з нос≥¤ми таких в≥домостей, ¤к≥ незаконно розголосили њх, або коли особа випадково знайшла чи ≥ншим чином отримала в≥дпов≥дн≥ документи, вироби тощо, потреби в њх збиранн≥ фактично не ≥снуЇ. “аким чином, шпигунство може пол¤гати ¤к у збиранн≥ зазначених в≥домостей з наступною њх передачею в≥дпов≥дним адресатам, так ≥ лише у збиранн≥ њх з метою такоњ передач≥ або т≥льки в њх передач≥. ” раз≥, ¤кщо шпигунство вчинюЇтьс¤ групою ос≥б з розпод≥лом ролей м≥ж ними, то зак≥нчений склад злочину матиме м≥сце ≥ в д≥¤х особи, ¤ка т≥льки добуваЇ в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю, ≥ в д≥¤х особи, ¤ка т≥льки збер≥гаЇ њњ з метою передач≥, ≥ в д≥¤х особи, ¤ка т≥льки передаЇ  адресатов≥. якщо ж д≥њ групи перервано на стад≥њ передач≥ ≥нформац≥њ адресату шпигунства, трет¤ ≥з вказаних член≥в групи особа маЇ нести в≥дпов≥дальн≥сть за замах на шпигунство, а перш≥ дв≥ Ч за зак≥нчене шпигунство.

 

≤ноземна держава у даному випадку пон¤тт¤ зб≥рне. ѕередача ≥ноземн≥й держав≥ певних в≥домостей передбачаЇ передачу њх не держав≥ ¤к субстанц≥њ, а оф≥ц≥йному державному органу, у тому числ≥ розв≥дувальному. ѕро пон¤тт¤ ≥ноземна орган≥зац≥¤, представник ≥ноземноњ держави або ≥ноземноњ орган≥зац≥њ див. коментар до ст. 111.

 

Ўпигунство Ї зак≥нченим, ¤кщо воно вчинене у вигл¤д≥ передач≥ певних в≥домостей, Ч з моменту њх фактичного пов≥домленн¤ (врученн¤ матер≥ал≥в, ¤к≥ њх м≥ст¤ть), в≥дправленн¤ адресату чи посереднику, закладенн¤ в тайник, передач≥ предмета, ¤кий в≥дкриваЇ доступ до них, Ч в≥дпов≥дно до обумовленост≥ з адресатом, а у вигл¤д≥ збиранн¤ Ч з моменту зосередженн¤ в будь-¤кому м≥сц≥ (при особ≥, в њњ житл≥, у схованц≥) хоча б частини в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ за на¤вност≥ мети передати њњ в≥дпов≥дн≥й ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам.

 

Ќезаконне виготовленн¤ чи придбанн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ (р≥зноман≥тних перетворювач≥в, апаратних, програмно-апаратних засоб≥в тощо) з метою њх використанн¤ дл¤ збиранн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ залежно в≥д конкретноњ спр¤мованост≥ нам≥ру особи маЇ квал≥ф≥куватис¤ за ст. ст. 14 ≥ 114, 14 ≥ 231 або 14 ≥ 330 (¤к готуванн¤, в≥дпов≥дно, до шпигунства, до комерц≥йного шпигунства або до збиранн¤ з метою передач≥ ≥ноземним орган≥зац≥¤м чи њх представникам в≥домостей, що становл¤ть конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, ¤ка Ї власн≥стю держави).

 

4.             —убТЇкт злочину, передбаченого ст. 114, т≥льки ≥ноземець або особа без громад¤нства (про зм≥ст в≥дпов≥дних пон¤ть див. коментар до ст. ст. 7 ≥ 8). Ўпигунство, вчинене громад¤нином ”крањни, квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 111.

 

«г≥дно з м≥жнародними угодами ”крањни в умовах воЇнного конфл≥кту особа з≥ складу збройних сил сторони, ¤ка перебуваЇ у конфл≥кт≥, не вважаЇтьс¤ такою, що займаЇтьс¤ шпигунством, ≥ не може бути прит¤гнута до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за ст. 114, ¤кщо вона: а) в≥д ≥мен≥ ц≥Їњ сторони збираЇ ≥нформац≥ю на територ≥њ, що контролюЇтьс¤ супротивною стороною, але, д≥ючи таким чином, носить формений од¤г своњх збройних сил (лазутчик); б) проживаючи на територ≥њ, окупован≥й супротивною стороною, в≥д ≥мен≥ сторони, в≥д котроњ вона залежить, збираЇ на ц≥й територ≥њ ≥нформац≥ю, що маЇ воЇнне значенн¤, але при цьому не д≥Ї обманним шл¤хом або навмисно не вдаЇтьс¤ до таЇмних д≥й; в) не проживаючи на територ≥њ, окупован≥й супротивною стороною, фактично займаЇтьс¤ шпигунством на ц≥й територ≥њ, але њњ не захоплено до того, ¤к вона знову приЇдналась до збройних сил, до ¤ких вона належить.

 

5.             „. 2 ст. 114 передбачаЇ спец≥альну п≥дставу зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ особи, ¤ка вже передала чи з≥брала дл¤ передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њх представникам в≥домост≥, що становл¤ть державну таЇмницю.

 

“акою п≥дставою Ї сукупн≥сть трьох умов, ≥з ¤ких т≥льки дв≥ повн≥стю залежать в≥д вол≥ вказаноњ особи: а) особа припинила ран≥ше розпочату шпигунську д≥¤льн≥сть; б) вона добров≥льно пов≥домила органи державноњ влади ”крањни про вчинене нею на шкоду ≥нтересам ”крањни; в) внасл≥док виконанн¤ особою перших двох умов ≥ вжитих органами державноњ влади ”крањни (можливо, за участю ц≥Їњ ж особи) заход≥в було в≥двернено шкоду ≥нтересам ”крањни.

 

” раз≥, коли особа з≥брала дл¤ передач≥ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ чи њх представникам певн≥ в≥домост≥, але добров≥льно передала њх компетентним органам влади ”крањни, вона може бути зв≥льнена в≥д в≥дпов≥дальност≥ на п≥дстав≥ ч. 2 ст. 114. ” раз≥

 

ж, коли вона вже передала хоча б частину зазначених в≥домостей вказаним адресатам, п≥сл¤ чого припинила свою шпигунську д≥¤льн≥сть та добров≥льно пов≥домила органи влади ”крањни про вчинене, п≥дстав дл¤ зв≥льненн¤ њњ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за ч. 2 ст. 114 немаЇ, оск≥льки шкоду ≥нтересам ”крањни вже запод≥¤но самим фактом отриманн¤ вказаних в≥домостей њх адресатом ≥ в≥двернути њњ практично неможливо (фактор несвоЇчасност≥). ¬ окремих випадках, коли, скаж≥мо, на час передач≥ в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю, майже минув встановлений законодавством строк њх засекречуванн¤ або обс¤г цих в≥домостей був надзвичайно малим, тим б≥льше, ¤кщо компетентним органам влади з певною часткою ймов≥рност≥ вдалос¤ переконати ≥ноземну орган≥зац≥ю, що отриман≥ нею в≥домост≥ Ї дез≥нформац≥Їю, може йтись про те, що в≥дпов≥дн≥ д≥њ особи через малозначн≥сть не становл¤ть сусп≥льноњ небезпеки (ч. 2 ст. 11).

 

ѕро пон¤тт¤ добров≥льн≥сть та органи державноњ влади див. коментар до ст. 111.

 

—л≥д мати на уваз≥, що шпигунство Ї зак≥нченим злочином не з моменту встановленн¤ звТ¤зку з ≥ноземною державою, ≥ноземною орган≥зац≥Їю або њх представниками чи отриманн¤ завданн¤ в≥д ≥ноземноњ розв≥дки, а з моменту вчиненн¤ певних конкретних д≥й на шкоду ”крањн≥. якщо особа, отримавши завданн¤ ≥ноземноњ розв≥дки, не вчинила н≥¤ких д≥й ≥ добров≥льно та остаточно в≥дмовилась в≥д його виконанн¤, то незалежно в≥д того, за¤вила вона органам державноњ влади про св≥й звТ¤зок з ≥ноземною розв≥дкою або не зробила цього, Ч вона маЇ бути зв≥льнена в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ на п≥дстав≥ ст. 17.

 

 онституц≥¤ ”крањни (ст. 4).

 

ƒодатковий протокол 1 до ∆еневських конвенц≥й в≥д 12 серпн¤ 1949 р., що стосуЇтьс¤ захисту жертв м≥жнародних збройних конфл≥кт≥в. –атиф≥кований ”–—– 18 березн¤ 1939 р. (ст. 46 (УЎпигуни У)).

 

¬≥денська конвенц≥¤ про дипломатичн≥ в≥дносини в≥д 18 кв≥тн¤ 1961 р. (п.п. 1 ≥ 2 ст. 32). –атиф≥кована —–—– 11 лютого 1964 р.

 

√ельс≥нський догов≥р з в≥дкритого неба в≥д 24 березн¤ 1992 р. –атиф≥кований ”крањною 2 березн¤ 2000 р.

 

«акон ”крањни Уѕро правовий статус ≥ноземц≥вФ в≥д 4лютого 1994 р. (ст. ≤).

 

«акон Уѕро громад¤нство ”крањниФ в редакц≥њ в≥д 18 с≥чн¤ 2001 р. (ст. ≤).

 

«акон ”крањни Уѕро державну таЇмницюФ в редакц≥њ в≥д 21 вересн¤ 1999 р. (ст. ст. 1, 3, 6,8.10-14, 22, 27, 28, 32, 39).

 

”года про взаЇмне забезпеченн¤ схоронност≥ м≥ждержавних секрет≥в в≥д 22 с≥чн¤ 1993 р. (ћ≥нськ).

 

ѕоложенн¤ про дипломатичн≥ представництва та консульськ≥ установи ≥ноземних держав в ”крањн≥. «атверджене указом ѕрезидента ”крањни є 198/93 в≥д 10 червн¤ 1993 р. (п. п. 13, 25).

 

ѕоложенн¤ про пор¤док оформленн¤ дозвол≥в за розпор¤дженн¤ми ѕрезидента ”крањни на передачу ≥нш≥й держав≥ ≥нформац≥њ, Сщо становить державну таЇмницю, та матер≥альних нос≥њв ≥нформац≥њ. «атверджене указом ѕрезидента ”крањни є 423/97 в≥д 13 травн¤ 1997 р.

 

«в≥д в≥домостей, що становл¤ть державну таЇмницю. «атверджений наказом ƒержавного ком≥тету ”крањни з питань державних секрет≥в є 47 в≥д 31 липн¤ 1995р.

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]