Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л ≤ «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ќ—Ќќ¬ Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќѓ Ѕ≈«ѕ≈ » ” –јѓЌ»

—татт¤ 113. ƒиверс≥¤

¬чиненн¤ з метою ослабленн¤ держави вибух≥в, п≥дпал≥в або ≥нших д≥й, спр¤мованих на масове знищенн¤ людей, запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень чи ≥ншоњ шкоди њхньому здоровТю, на зруйнуванн¤ або пошкодженн¤ обТЇкт≥в, ¤к≥ мають важливе народногосподарське чи оборонне значенн¤, а також вчиненн¤ з т≥Їю самою метою д≥й, спр¤мованих на рад≥оактивне забрудненн¤, масове отруЇнн¤, поширенн¤ еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й чи еп≥ф≥тот≥й,Ч караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк, в≥д восьми до пТ¤тнадц¤ти рок≥в.

 

1.   ќсновний безпосередн≥й обТЇкт диверс≥њ Ч безпека держави в економ≥чн≥й, еколог≥чн≥й, воЇнн≥й або будь-¤к≥й ≥нш≥й сфер≥ в≥дпов≥дно до спр¤мованост≥ конкретного акту диверс≥њ.  р≥м того, дл¤ цього злочину характерним Ї обовТ¤зковий додатковий обТЇкт, ¤кий маЇ р≥зний зм≥ст у р≥зних формах цього злочину: це житт¤ ≥ здоровТ¤ особи, власн≥сть, навколишнЇ середовище.

 

2.   ѕредметом диверс≥њ можуть бути: 1) буд≥вл≥, споруди та ≥нш≥ обТЇкти, ¤к≥ мають важливе народногосподарське чи оборонне значенн¤, в≥д д≥¤льност≥ ¤ких залежить життЇд≥¤льн≥сть певних рег≥он≥в чи ≥нших великих територ≥й, належне функц≥онуванн¤ певних галузей економ≥ки, структур державного управл≥нн¤ (електростанц≥њ, водо-, нафто-, газо-, нафтопродуктопроводи, мости, дамби, гребл≥, системи ≥нформац≥йних комун≥кац≥й, вокзали, аеропорти, морськ≥ чи р≥чков≥ порти, метропол≥тени, п≥дприЇмства по виробництву грошових знак≥в ”крањни чи ≥нш≥ важлив≥ п≥дприЇмства, незалежно в≥д форми власност≥, в≥йськов≥ частини тощо), у тому числ≥ п≥дприЇмства, зруйнуванн¤ чи пошкодженн¤ ¤ких само по соб≥ Ї фактором небезпеки (х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥ п≥дприЇмства, п≥дприЇмства з виготовленн¤ вибухових матер≥ал≥в ≥ вироб≥в, пожежонебезпечн≥ виробництва чи сховища тощо); 2) стада ≥ колекц≥њ тварин, риба, що водитьс¤ у ставках та ≥нших водоймищах, пас≥ки тощо; 3) пос≥ви с≥льськогосподарських чи ≥нших культур, л≥сов≥ масиви тощо.

 

3.   ќбТЇктивна сторона диверс≥њ про¤вл¤Їтьс¤ в семи формах, кожна ≥з ¤ких передбачаЇ вчиненн¤ сусп≥льне небезпечних д≥й (зокрема, вибух≥в ≥ п≥дпал≥в), спр¤мованих на: 1) масове знищенн¤ людей, запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень чи ≥ншоњ шкоди њх здоровТю; 2) зруйнуванн¤ або пошкодженн¤ обТЇкт≥в, ¤к≥ мають важливе народногосподарське чи оборонне значенн¤; 3) рад≥оактивне забрудненн¤; 4) масове отруЇнн¤; 5) поширенн¤ еп≥дем≥й; 6) поширенн¤ еп≥зоот≥й; 7) поширенн¤ еп≥ф≥тот≥й.

 

ƒиверс≥¤, вчинена у будь-¤к≥й ≥з њњ форм, Ї зак≥нченою з моменту вчиненн¤ вибуху, п≥дпалу, затопленн¤, обвалу чи ≥нших д≥й в≥дпов≥дноњ спр¤мованост≥, незалежно в≥д того, чи фактично настали т≥ або ≥нш≥ насл≥дки (наприклад, в результат≥ вибуху у звТ¤зку з≥ слабкою м≥цн≥стю зар¤ду може взагал≥ не настати будь-¤ких пом≥тних насл≥дк≥в, через дощ може не загор≥тис¤ п≥дпалене сховище або отрута ви¤витьс¤ неефективною).

 

¬ибух передбачаЇ займанн¤ певних обТЇкт≥в внасл≥док миттЇвого х≥м≥чного розкладанн¤ в≥дпов≥дних х≥м≥чних речовин чи њх сум≥шей та створенн¤ сильно нагр≥тих газ≥в, а п≥дпал Ч це св≥доме викликанн¤ пожеж≥ шл¤хом застосуванн¤ джерела вогню до певних обТЇкт≥в.

 

ƒо ≥нших д≥й, спр¤мованих на масове знищенн¤ людей, запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень чи ≥ншоњ шкоди њх здоровТю, на зруйнуванн¤ або пошкодженн¤ обТЇкт≥в, ¤к≥ мають важливе народногосподарське чи оборонне значенн¤, можна в≥днести, скаж≥мо, пошкодженн¤ дамби г≥дроелектростанц≥њ, ¤ке пот¤гло затопленн¤ населеного пункту, вимиканн¤ сигналу ма¤ка, насл≥дком чого стала загибель корабл¤, пуск ракети, спр¤мованоњ на важливий народногосподарський чи воЇнний обТЇкт, пом≥щенн¤ у воду в м≥сц≥ масового в≥дпочинку людей дроту високовольтноњ л≥н≥њ електропередач, орган≥зац≥¤ катастрофи, внесенн¤ в≥рус≥в у компТютерн≥ системи з.метою утрудненн¤ њхньоњ роботи або знищенн¤ накопиченоњ на магн≥тних нос≥¤х важливоњ ≥нформац≥њ тощо.

 

ћасове знищенн¤ людей Ч це позбавленн¤ житт¤ багатьох людей.  онкретна к≥льк≥сть людей, знищенн¤ ¤ких можна визнати масовим, визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м обставин справи. ÷е може бути ¤к дек≥лька тис¤ч ос≥б, що скупчен≥ в одному м≥сц≥ п≥д час, наприклад, демонстрац≥њ, так ≥ дек≥лька дес¤тк≥в ос≥б, ¤к≥ знаход¤тьс¤, скаж≥мо, у будинку посольства, у м≥ському транспорт≥, дит¤чому садку, л≥карн≥, в≥дд≥ленн≥ м≥л≥ц≥њ, ≥ншому громадському м≥сц≥.

 

ѕ≥д т≥лесними ушкодженн¤ми розум≥Їтьс¤ порушенн¤ анатом≥чноњ ц≥л≥сност≥ тканин, орган≥в та њх функц≥й, що виникаЇ ¤к насл≥док д≥њ одного чи к≥лькох зовн≥шн≥х ушкоджуючих фактор≥в Ч ф≥зичних, х≥м≥чних, б≥олог≥чних, псих≥чних, а п≥д ≥ншою шкодою здоровТю людей Ч невролог≥чний розлад, втрата працездатност≥ тощо. ƒетальн≥ше про пон¤тт¤ т≥лесн≥ ушкодженн¤ лив. коментар до ст. ст. 121, 122, 125.

 

ƒо д≥й, спр¤мованих на рад≥оактивне забрудненн¤^ можуть бути в≥днесен≥, наприклад, зруйнуванн¤ чи пошкодженн¤ ¤дерних установок, ≥нших джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, порушенн¤ корпусу, оболонки агрегату, виробу, де знаход¤тьс¤ рад≥оактивн≥ речовини, шл¤хом його розбиранн¤ чи п≥дпалюванн¤ тощо.

 

ѕ≥д масовими отруЇнн¤ми розум≥Їтьс¤ запод≥¤нн¤ шкоди життю ≥ здоровТю б≥льш-менш широких к≥л населенн¤ шл¤хом њх отруЇнн¤. ћасове отруЇнн¤ тварин ≥ рослин маЇ квал≥ф≥куватис¤ за ст. 441 ¤к екоцид. ƒ≥њ, спр¤мован≥ на масове отруЇнн¤, пол¤гають у дом≥шуванн≥ токсичних (отрутних) речовин до води, пов≥тр¤, продукт≥в харчуванн¤, л≥карських засоб≥в ≥ т. ≥н.

 

≈п≥дем≥¤ Ч це такий, що в≥дбуваЇтьс¤ на значн≥й територ≥њ за в≥дносно короткий пром≥жок часу, процес масового поширенн¤ заразних захворювань людей (чуми, холери, в≥спи, тифу, дифтер≥њ, туберкульозу, пол≥ом≥Їл≥ту, кашлюку, грипу, правцю, кору тощо), коли показник ≥нфекц≥йноњ захворюваност≥ серед населенн¤ певноњ м≥сцевост≥ та у певний час перевищуЇ звичайний р≥вень, характерний дл¤ даноњ ≥нфекц≥йноњ хвороби, та характеризуЇтьс¤ в≥дпов≥дною динам≥кою. ќкрем≥ випадки захворюванн¤ людей, нав≥ть на особливо небезпечн≥ ≥нфекц≥йн≥ хвороби або екзотичн≥ чи неви¤вленоњ ет≥олог≥њ хвороби, не можуть визнаватис¤ еп≥дем≥Їю. ”мисне зараженн¤ одн≥Їњ, двох чи к≥лькох ос≥б венеричною хворобою квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 133, а в≥русом ≥мунодеф≥циту людини чи ≥ншоњ невил≥ковноњ ≥нфекц≥йноњ хвороби Ч за ст. 130. «агибель людей в результат≥ еп≥дем≥њ охоплюЇтьс¤ складом цього злочину ≥ додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ не потребуЇ.

 

≈п≥зоот≥¤ Ч це такий, що характеризуЇтьс¤ безперервн≥стю на значн≥й територ≥њ за в≥дносно короткий пром≥жок часу, процес масового поширенн¤ заразних (≥нфекц≥йних та паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ¤щуру, в≥русного ентериту, сапу, туберкульозу, сиб≥рки, бруцельозу тощо) с≥льськогосподарських, домашн≥х, зоопаркових, лабораторних, диких, циркових тварин та хутрових зв≥р≥в, Удомашньоњ ≥ дикоњ птиц≥, бдж≥л, риби, жаб, молюск≥в, рак≥в, шовкопр¤д≥в, ≥нших представник≥в фауни, а також ембр≥он≥в, ≥нкубац≥йних ¤Їць, запл≥дненоњ ≥кри, зиготи, сперми тощо.

 

≈п≥ф≥тот≥¤ пол¤гаЇ у значному поширенн≥ грибкових, в≥русних чи бактер≥олог≥чних захворювань с≥льськогосподарських рослинних культур, л≥сових насаджень, водних та ≥нших рослин (фомоп-сису сон¤шнику, гельм≥нтоспор≥озу кукурудзи, рису чи сорго, оп≥ку плодових, хвороби ѕ≥рса винограду, стебловоњ та жовтоњ ≥рж≥ пшениц≥, п≥р≥кул¤р≥озу рису тощо). “ак≥ захворюванн¤ можуть бути спричинен≥ д≥Їю шк≥дник≥в (комах, кл≥щ≥в, м≥кроорган≥зм≥в) чи ф≥-топатоген≥в (в≥рус≥в, бактер≥й, гриб≥в).

 

ƒ≥њ, спр¤мован≥ непоширенн¤ еп≥дем≥њ, еп≥зоот≥њ чи еп≥ф≥тот≥њ, можуть пол¤гати у розповсюдженн≥ будь-¤ким способом на територ≥њ ”крањни збудник≥в чи переносник≥в в≥дпов≥дних хвороб (гризун≥в, комах, кл≥щ≥в тощо) чи у спроб≥ такого розповсюдженн¤.

 

4.   —убТЇктом злочину Ї осудна особа, ¤к≥й виповнилось 14 рок≥в.

 

5.   —убТЇктивна сторона диверс≥њ характеризуЇтьс¤ виною у вид≥ пр¤мого умислу ≥ спец≥альною метою. ’арактерною ознакою диверс≥њ Ї те, що вчиненн¤ зазначених вище д≥й не Ї самоц≥ллю, а використовуЇтьс¤ винним ¤к зас≥б дос¤гненн¤ його головноњ мети Ч ослабленн¤ держави. —аме за ознакою спец≥альноњ мети (не враховуючи де¤ких ≥нших ознак) диверс≥ю треба в≥дмежовувати в≥д таких сум≥жних умисних злочин≥в, ¤к, наприклад, умисне вбивство двох чи б≥льше ос≥б або способом, небезпечним дл¤ житт¤ багатьох ос≥б, терористичний акт, пошкодженн¤ шл¤х≥в сполученн¤ ≥ транспортних засоб≥в, умисне знищенн¤ або пошкодженн¤ майна, забрудненн¤ мор¤, випуск або реал≥зац≥¤ недобро¤к≥сноњ продукц≥њ, зараженн¤ венеричною хворобою, екоцид тощо.

 

¬казана мета означаЇ на¤вн≥сть прагненн¤ знизити економ≥чний, науково-техн≥чний, в≥йськовий потенц≥ал держави тощо. ѕри цьому не вимсй-аЇтьс¤, щоб винний намагавс¤ суттЇво ослабити державу (повалити, п≥д≥рвати њњ), достатньо його бажанн¤ хоча б певним чином вплинути на ту чи ≥ншу складову њњ потенц≥алу. —клад злочину побудований ¤к формальний, а тому на перший план виступаЇ не фактичний результат (ослабленн¤ держави чи принаймн≥ реальна загроза такого ослабленн¤), а саме вороже ставленн¤ особи до держави.

 

«акон ”крањни Уѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤ У в≥д 24 лютого 1994 р.

 

«акон ”крањни Уѕро використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ ≥ рад≥ац≥йну безпекуФ в≥д 8 лютого 1995р. (ст. ≤).

 

«акон ”крањни Уѕро ветеринарну медицинуФ в редакц≥њ в≥д 5 грудн¤ 1996 р. (ст. ≤).

 

«акон ”крањни ѕро захист населенн¤ в≥д ≥нфекц≥йних хвороб в≥д 6 кв≥тн¤ 2000 р.

 

ѕравила судово-медичного визначенн¤ ступен¤ т¤жкост≥ т≥лесних ушкоджень. «атверджен≥ наказом ћќ« є 6 в≥д 17 с≥чн¤ 1995 р. (п. 1.2).

 

ѕерел≥к особливо небезпечних, небезпечних ≥нфекц≥йних та паразитарних хвороб людини ≥ нос≥йства збудник≥в цих хвороб. «атверджений наказом ћќ« є 133 в≥д 19 липн¤ 1995р.

 

ѕостанова ѕ¬— є / в≥д 1 кв≥тн¤ 1994 р. Уѕоо судову практику у справах про злочини проти житт¤ ≥ здоровТ¤ людиниФ (п. 11).

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]