Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л II
«Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ∆»““я “ј «ƒќ–ќ¬Тя ќ—ќЅ»

—татт¤ 115. ”мисне вбивство

1. ¬бивство, тобто умисне протиправне запод≥¤нн¤ смерт≥ ≥нш≥й людин≥,ЧкараЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д семи до пТ¤тнадц¤ти рок≥в.

 

2. ”мисне вбивство:

 

1) двох або б≥льше ос≥б;

2) малол≥тньоњ дитини або ж≥нки, ¤ка зав≥домо дл¤ винного перебувала у стан≥ ваг≥тност≥;

3) заручника;

4) вчинене з особливою жорсток≥стю;

5) вчинене способом, небезпечним дл¤ житт¤ багатьох ос≥б;

6) з корисливих мотив≥в;

7) з хул≥ганських мотив≥в;

8) особи чи њњ близького родича у звТ¤зку з виконанн¤м ц≥Їю особою службового або громадського обовТ¤зку;

9) з метою приховати ≥нший злочин або полегшити його вчиненн¤;

10) поЇднане ≥з зівалтуванн¤м або насильницьким за-, доволенн¤м статевоњ пристраст≥ неприродним способом;

11) вчинене на замовленн¤;

12) вчинене за попередньою змовою групою ос≥б;

13) вчинене особою, ¤ка ран≥ше вчинила умисне вбивство, за вин¤тком вбивства, передбаченого статт¤ми 116-118 цього  одексу,Ч караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д дес¤ти до пТ¤тнадц¤ти рок≥в або дов≥чним позбавленн¤м вол≥, з конф≥скац≥Їю майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другоњ ц≥Їњ статт≥.

 

1. —т. 115 передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за: 1) умисне вбивство без квал≥ф≥куючих ознак (ч. 1 ст. 115); 2) умисне вбивство з квал≥ф≥куючими ознаками (ч. 2 ст. 115).

 

2. ќбТЇктом злочину Ї житт¤ особи.

 

ѕочатком житт¤ вважаЇтьс¤ початок ф≥з≥олог≥чних полог≥в.  ≥нцевим моментом житт¤ визнаЇтьс¤ настанн¤ ф≥з≥олог≥чноњ смерт≥, коли внасл≥док повноњ зупинки серц¤ ≥ припиненн¤ постачанн¤ кл≥тинам кисню в≥дбуваЇтьс¤ незворотний процес розпаду кл≥тин центральноњ нервовоњ системи ≥ смерть мозку.

 

—амогубство, тобто запод≥¤нн¤ смерт≥ самому соб≥, ¤к ≥ готуванн¤ до самогубства та замах на самогубство, не Ї крим≥нальне караними д≥¤нн¤ми. ѕроте на¤вн≥сть проханн¤ або згоди потерп≥лого на позбавленн¤ його житт¤ не зв≥льн¤Ї того, хто це вчинив, в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за умисне вбивство. ¬ ”крањн≥ медичним прац≥вникам заборон¤Їтьс¤ зд≥йсненн¤ еутаназ≥њ Ч навмисного прискоренн¤ смерт≥ або умертв≥нн¤ невил≥ковно хворого з метою припиненн¤ його страждань.

 

3.                ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤: 1) д≥¤нн¤м Ч пос¤ганн¤м на житт¤ ≥ншоњ особи; 2) насл≥дками у вигл¤д≥ ф≥з≥олог≥чноњ смерт≥ потерп≥лого; 3) причинним звТ¤зком м≥ж вказаними, д≥¤нн¤м та насл≥дками.

 

—усп≥льне небезпечне д≥¤нн¤ при вбивств≥ може про¤витис¤ у д≥њ або безд≥¤льност≥. Ќайчаст≥ше умисне вбивство вчин¤Їтьс¤ шл¤хом д≥њ, спр¤мованоњ на порушенн¤ функц≥й чи анатом≥чноњ ц≥л≥сност≥ життЇво важливих орган≥в ≥ншоњ людини.

 

Ќеобх≥дними умовами квал≥ф≥кац≥њ протиправного запод≥¤нн¤ смерт≥ ≥нш≥й особ≥ у форм≥ безд≥¤льност≥ за ст. 115 Ї обовТ¤зок винного турбуватис¤ про потерп≥лого та на¤вн≥сть у нього можливост≥ не допустити настанн¤ його смерт≥ (наприклад, батьки з метою позбавити немовл¤ житт¤ тривалий час не годують його, медичний прац≥вник з т≥Їю ж метою не виконуЇ своњ профес≥йн≥ обовТ¤зки щодо хворого).

 

—усп≥льне небезпечним насл≥дком вбивства Ї настанн¤ ф≥з≥олог≥чноњ (незворотноњ) смерт≥ потерп≥лого.

 

«г≥дно з законом, активн≥ заходи щодо п≥дтриманн¤ житт¤ хворого припин¤ютьс¤ у випадку, коли стан людини визначаЇтьс¤ ¤к незворотна смерть. Ћюдина вважаЇтьс¤ померлою з моменту, коли встановлена смерть њњ мозку. ƒ≥агностичн≥ критер≥њ смерт≥ мозку та процедура констатац≥њ моменту смерт≥ людини визначен≥ в ≤нструкц≥њ, затверджен≥й наказом ћќ«. ” н≥й, зокрема, зазначено, що смерть мозку Ч це повне та незворотне припиненн¤ вс≥х його функц≥й, ¤к≥ реЇструютьс¤ при серц≥, що працюЇ, та примусов≥й вентил¤ц≥њ леген≥в. ¬≥д незворотноњ смерт≥ сл≥д в≥др≥зн¤ти кл≥н≥чну смерть, коли життЇздатн≥сть орган≥зму прот¤гом певного часу (в середньому близько 6 Ч 8 хвилин) збер≥гаЇтьс¤ ≥, при належному наданн≥ медичноњ допомоги, людину, що перебуваЇ у такому стан≥, можна повернути до житт¤. Ќенаданн¤ без поважних причин допомоги такому хворому медичним прац≥вником за на¤вност≥ п≥дстав утворюЇ склад злочину, передбаченого ст. 139. якщо винний д≥¤в з умислом на вбивство, тривал≥сть часу, що пройшов з моменту нанесенн¤ ушкоджень ≥ до смерт≥ потерп≥лого, дл¤ квал≥ф≥кац≥њ злочину ¤к умисного вбивства значенн¤ не маЇ.

 

ѕричинний звТ¤зок м≥ж вказаними вище д≥¤нн¤м ≥ насл≥дками маЇ бути необх≥дним Ч смерть потерп≥лого Ї законом≥рним результатом д≥¤нн¤ винноњ особи, а не трет≥х ос≥б або ¤ких-небудь зовн≥шн≥х сил.

 

—пособи умисного вбивства можуть бути р≥зними ≥ вони не впливають на квал≥ф≥кац≥ю д≥¤нн¤ за ч. 1 ст. 115. ќднак встановленн¤ способу вбивства Ї обовТ¤зковим, оск≥льки вчиненн¤ вбивства з особливою жорсток≥стю або способом, небезпечним дл¤ житт¤ багатьох ос≥б, сл≥д квал≥ф≥кувати, в≥дпов≥дно, за п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 115.

 

«лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту настанн¤ ф≥з≥олог≥чноњ смерт≥ потерп≥лого.

 

4.                —убТЇктом злочину Ї осудна особа, ¤ка на момент вчиненн¤ злочину дос¤гла 14-р≥чного в≥ку.

 

5.                —убТЇктивна сторона умисного вбивства характеризуЇтьс¤ виною у форм≥ умислу.

 

ƒл¤ в≥дмежуванн¤ умисного вбивства в≥д запод≥¤нн¤ т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤, внасл≥док ¤кого сталас¤ смерть потерп≥лого, сл≥д ретельно досл≥джувати докази, що мають значенн¤ дл¤ зТ¤суванн¤ зм≥сту ≥ спр¤мованост≥ умислу винного. ѕитанн¤ про умисел сл≥д вир≥шувати виход¤чи з сукупност≥ вс≥х обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спос≥б, знар¤дд¤ злочину, к≥льк≥сть, характер ≥ локал≥зац≥ю поранень та ≥нших т≥лесних ушкоджень, причини припиненн¤ злочинних д≥й, попередню повед≥нку винного ≥ потерп≥лого, њхн≥ взаЇмов≥дносини. ¬изначальним при цьому Ї субТЇктивне ставленн¤ винного до насл≥дк≥в своњх д≥й. ѕри умисному вбивств≥ настанн¤ смерт≥ охоплюЇтьс¤ умислом винного, у випадку запод≥¤нн¤ т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤, внасл≥док ¤кого сталас¤ смерть потерп≥лого, ставленн¤ до настанн¤ смерт≥ про¤вл¤Їтьс¤ в необережност≥.

 

«амах на вбивство може бути вчинено лише з пр¤мим умислом, коли винний передбачав настанн¤ смерт≥ потерп≥лого ≥ бажав цього, але так≥ насл≥дки не настали з незалежних в≥д його вол≥ обставин.

 

ћотив ≥ мета злочину п≥дл¤гають зТ¤суванню, оск≥льки у р¤д≥ випадк≥в вони Ї квал≥ф≥куючими ознаками цього злочину. „. 2 ст. 115 передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за умисне вбивство: з корисливих мотив≥в (п. 6), з хул≥ганських мотив≥в (п. 7), у звТ¤зку з виконанн¤м потерп≥лою особою службового або громадського обовТ¤зку (п. 8), а також з метою приховати ≥нший злочин або полегшити його вчиненн¤ (п. 9). ќсобливий емоц≥йний стан Ї ознакою умисного вбивства, вчиненого в стан≥ сильного душевного хвилюванн¤ (ст. 116), та умисного вбивства мат≥рТю своЇњ новонародженоњ дитини (ст. 117).

 

ѕомилка в особ≥ потерп≥лого за загальним правилом не впливаЇ на квал≥ф≥кац≥ю вчиненого. ¬одночас, ¤кщо винний прагнув позбавити житт¤ особу, ¤ка виступаЇ потерп≥лим в≥д ≥ншого злочину (наприклад, злочину, передбаченого ст. 348), а помилково позбавл¤Ї житт¤ ≥ншу людину, ¤ка не Ї потерп≥лим в≥д такого злочину, його д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. 15 ≥ в≥дпов≥дною статтею ќсобливоњ частини   , що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за пос¤ганн¤ на такого спец≥ального потерп≥лого, а також за в≥дпов≥дною частиною (пунктом ч. 2) ст. 115.

 

√отуванн¤ до вчиненн¤ умисного вбивства ≥ замах на умисне вбивство Ї крим≥нальне караними.

 

6.             ќсоба, ¤ка добров≥льно в≥дмовилас¤ в≥д вбивства потерп≥лого, п≥дл¤гаЇ крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ лише за фактично вчинене д≥¤нн¤, ¤кщо воно утворюЇ ≥нший склад злочину. ÷е не стосуЇтьс¤ тих випадк≥в, коли в≥дмова сталас¤ вже п≥сл¤ зд≥йсненн≥ вс≥х д≥й, ¤к≥ субТЇкт вважав за необх≥дне вчинити дл¤ позбавленн¤ житт¤ потерп≥лого, але злочин не було доведено до к≥нц¤ з причин, не залежних в≥д його вол≥. “айе д≥¤нн¤ сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к зак≥нчений замах на вбивство.

 

7.             „. 2 ст. 115 передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за квал≥ф≥кован≥ види умисного вбивства. ƒл¤ квал≥ф≥кац≥њ умисного вбивства за ч. 2 ст. 115 необх≥дно встановити хоча б одну ознаку, передбачену ч. 2 ст. 115. якщо в д≥¤х винноњ особи таких ознак вбачаЇтьс¤ дек≥лька, то вс≥ вони мають отримувати самост≥йну правову оц≥нку за в≥дпов≥дним пунктом ч. 2 ст. 115. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що у певних випадках квал≥ф≥кац≥¤ умисного вбивства одночасно за дек≥лькома пунктами ч. 2 ст. 115 виключаЇтьс¤. “ак, не можна квал≥ф≥кувати умисне вбивство одн≥Їњ особи одночасно за п. п. 6 ≥ 7. як правило, умисне вбивство одн≥Їњ особи не повинно також квал≥ф≥куватис¤ за п. п. 6, 8, 9 ч. 2 ст. 115. ¬одночас, сл≥д мати на уваз≥, що в окремих випадках (наприклад, при вчиненн≥ вбивства на замовленн¤) така квал≥ф≥кац≥¤ (а також додатково ≥ за п. 11 ч. 2 ст. 115) можлива.

 

”мисне вбивство двох або б≥льше ос≥б (п. 1 ч. 2 ст. 115). ѕозбавленн¤ житт¤ одн≥Їњ особи ≥ замах на вбивство ≥ншоњ не утворюють ц≥Їњ квал≥ф≥куючоњ ознаки ≥ потребують квал≥ф≥кац≥њ за сукупн≥стю злочин≥в Ч за ч. 1 або в≥дпов≥дним пунктом ч. 2 ст. 115 та ст. 15 ≥ п. 1 ч. 2 ст. 115. якщо винний, бажаючи вбити дек≥лька ос≥б, позбавив житт¤ двох ≥з них, а стосовно ≥нших умисел не дов≥в до к≥нц¤ з незалежних в≥д його вол≥ причин, то вчинене квал≥ф≥куЇтьс¤ за п. 1 ч. 2 ст. 115 та ст. 15 ≥ п. 1 ч. 2 ст. 115. ѕри цьому вбивство двох або б≥льше ос≥б сл≥д квал≥ф≥кувати за п. 1 ч. 2 ст. 115,-¤кщо д≥њ винного охоплювалис¤ Їдиним умислом ≥ були вчинен≥, ¤к правило, одночасно. ¬бивство р≥зних ос≥б може бути вчинене з р≥зних мотив≥в. якщо такий мотив Ї обт¤жуючою обставиною, то вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати ще й за ≥ншим в≥дпов≥дним пунктом ч. 2 ст. 115.

 

” раз≥ умисного вбивства при вчиненн≥ злочин≥в, вТ¤ких квал≥ф≥куючою ознакою Ї загибель людей (зокрема ч. « ст. 110, ч. « ст. 161, ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 260, ч. 2 ст. 294, ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 378, ч. « ст. 399), д≥њ винного сл≥д квал≥ф≥кувати за ч. ч. 1 або 2 ст. 115 та за статтею   , ¤ка передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за злочин, де квал≥ф≥куючою ознакою Ї загибель людей.

 

”мисне вбивство двох або б≥льше ос≥б з метою повного або часткового знищенн¤ будь-¤коњ нац≥ональноњ, етн≥чноњ, расовоњ чи рел≥г≥йноњ групи утворюЇ склад геноциду ≥ потребуЇ квал≥ф≥кац≥њ за ч. 1 ст. 442.

 

”мисне вбивство малол≥тньоњ дитини або ж≥нки, ¤ка зав≥домо дл¤ винного перебувала у стан≥ ваг≥тност≥ (п. 2 ч. 2 ст. 115), маЇ м≥сце тод≥, коли смерть умисно ≥ протиправне запод≥юЇтьс¤ дитин≥, ¤к≥й на момент позбавленн¤ њњ житт¤ не виповнилос¤ 14 рок≥в, або ж≥нка зав≥домо дл¤ винного д≥йсно знаходилась у стан≥ ваг≥тност≥. ¬бивство дитини, ¤ку винний помилково вважав малол≥тньою, або вбивство ж≥нки, ¤ку винний помилково вважав ваг≥тною, п≥дл¤гаЇ квал≥ф≥кац≥њ за сукупн≥стю злочин≥в, лередбачених ч. 2 ст. 15 ≥ п. 2 ч. 2 ст. 115 та, залежно в≥д обставин справи, за в≥дпов≥дною частиною (пунктом ч. 2) ст. 115.

 

ѕро пон¤тт¤ заручника (п. « ч. 2 ст. 115) див. коментар до ст. 147.

 

ѕри квал≥ф≥кац≥њ умисного вбивства за ознакою вчиненн¤ його з особливою жорсток≥стю (п. 4 ч. 2 ст. 115) сл≥д мати на уваз≥, що законом особлива жорсток≥сть повТ¤зуЇтьс¤ з≥ способом позбавленн¤ людини житт¤ та ≥ншими обставинами, ¤к≥ св≥дчать про про¤вленн¤ винним особливоњ жорстокост≥.

 

”мисне вбивство визнаЇтьс¤ вчиненим з особливою жорсток≥стю, коли винний усв≥домлював, що завдаЇ потерп≥лому особлив≥ стражданн¤ шл¤хом глумл≥нн¤, тортур, мордуванн¤, мученн¤, у т.ч. з використанн¤м вогню, струму, кислоти, лугу, рад≥оактивних речовин, отрути, ¤ка завдаЇ нестерпногоТ болю тощо. ƒо особливо жорстокого способу умисного вбивства належить також запод≥¤нн¤ великоњ к≥лькост≥ т≥лесних ушкоджень, ¤к≥ зав≥домо дл¤ винного завдавали потерп≥лому особливих страждань.

 

”мисне вбивство сл≥д також вважати вчиненим з особливою жорсток≥стю, ¤кщо воно супроводжувалось глумл≥нн¤м над трупом, а так само в присутност≥ близьких потерп≥лому ос≥б, ≥ винний усв≥домлював, що такими д≥¤ми спричин¤Ї њм особлив≥ стражданн¤. јле знищенн¤ або розтин трупа з метою прихованн¤ вбивства не можуть вважатис¤ вбивством з особливою жорсток≥стю.

 

”мисне вбивство, вчинене в стан≥ сильного душевного хвилюванн¤, що раптово виникло внасл≥док протизаконного насильства, систематичного знущанн¤ або т¤жкоњ образи з боку потерп≥лого, або при перевищенн≥ меж необх≥дноњ чи у¤вноњ оборони, або у раз≥ перевищенн¤ заход≥в, необх≥дних дл¤ затриманн¤ злочинц¤, хоча б його було вчинено з ознаками особливоњ жорстокост≥ шл¤хом спричиненн¤ великоњ к≥лькост≥ т≥лесних ушкоджень або в присутност≥ близьких потерп≥лому ос≥б, сл≥д квал≥ф≥кувати, в≥дпов≥дно, за ст. ст. 116 або 118.

 

”мисне вбивство, вчинене способом, небезпечним дл¤ жшшп¤ багатьох ос≥б (п. 5 ч. 2 ст. 115), маЇ м≥сце тод≥, коли винний, зд≥йснюючи умисел на позбавленн¤ житт¤ певноњ особи, усв≥домлював, що застосовуЇ спос≥б вбивства, небезпечний дл¤ житт¤ не т≥льки одн≥Їњ людини. ѕри цьому небезпека дл¤ житт¤ ≥нших людей маЇ бути реальною. ” випадку, коли при умисному вбивств≥ людини запод≥¤но т≥лесн≥ ушкодженн¤ також ≥ншим особам, д≥њ винного сл≥д квал≥ф≥кувати за п. 5 ч, 2 ст. 115 та в≥дпов≥дними статт¤ми ќсобливоњ частини   , що передбачають в≥дпов≥дальн≥сть за умисне спричиненн¤ т≥лесних ушкоджень.

 

якщо при умисному вбивств≥, вчиненому способом, небез≥≥еч-ним дл¤ житт¤ багатьох ос≥б, позбавлено житт¤ к≥лькох з них, вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати за п. п. 1 ≥ 5 ч. 2 ст. 115.

 

”мисне вбивство з корисливих мотив≥в (п. 6 ч. 2 ст. 115) маЇ м≥сце у раз≥, коли винний, позбавл¤ючи житт¤ потерп≥лого, бажав одержати у звТ¤зку з цим матер≥альн≥ блага дл¤ себе або ≥нших ос≥б (заволод≥ти грошима, коштовност¤ми, ц≥нними паперами, майном), одержати або зберегти певн≥ майнов≥ права, уникнути матер≥альних витрат чи обовТ¤зк≥в (одержати спадщину, зв≥льнитис¤ в≥д платежу тощо) або дос¤гти ≥ншоњ матер≥альноњ вигоди. ¬илученн¤ з корисливих мотив≥в органа чи тканини людини шл¤хом примушуванн¤ або обману, що зав≥домо дл¤ субТЇкта злочину запод≥¤ло смерть потерп≥лому, сл≥д квал≥ф≥кувати, залежно в≥д обставин справи, за в≥дпов≥дними частинами ст. 143 та п. 6 ч. 2 ст. 115.

 

ƒл¤ на¤вност≥ даного складу умисного вбивства не маЇ значенн¤, чи дос¤г винний т≥Їњ матер≥альноњ вигоди, ¤коњ прагнув. ” випадках, коли умисел на заволод≥нн¤ майном виник у винного п≥сл¤ вбивства, вчиненого з ≥нших мотив≥в, його д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати, залежно в≥д обставин, за в≥дпов≥дними частинами ст. 115 та за ст. 185 чи 186. —укупн≥сть злочин≥в матиме м≥сце ≥ в тому випадку, коли винний вчин¤Ї умисне вбивство п≥д час нападу або зразу ж п≥сл¤ нього з метою заволод≥нн¤ або утриманн¤ майна. «а таких обставин вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к умисне вбивство з корисливих мотив≥в (п. 6 ч. 2 ст. 115) та розб≥й (ч. 4 ст. 187). “ак само за сукупн≥стю злочин≥в квал≥ф≥куЇтьс¤ вчиненн¤ умисного вбивства з метою заволод≥нн¤ предметами, в≥дпов≥дальн≥сть за заволод≥нн¤ ¤кими передбачена спец≥альними нормами (зокрема ст. ст. 262, 308, 312, 313). ƒ≥њ п≥дбурювача умисного вбивства з корисливих мотив≥в необх≥дно квал≥ф≥кувати за ч. 4 ст. 27 ≥ п. 6 ч. 2 ст. 115 незалежно в≥д того, чи були його особист≥ мотиви щодо позбавленн¤ житт¤ потерп≥лого корисливими. Ќезаконне заволод≥нн¤ особою транспортним засобом, поЇднане з позбавленн¤м житт¤ потерп≥лого, сл≥д квал≥ф≥кувати залежно в≥д спр¤мованост≥ њњ умислу та мотивац≥њ д≥й. «а на¤вност≥ корисливих мотив≥в вчинене потребуЇ квал≥ф≥кац≥њ за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. « ст. 289.

 

”мисним вбивством з хул≥ганських мотив≥в (п. 7 ч. 2 ст. 115) Ї умисне вбивство, вчинене на ірунт≥ ¤вноњ неповаги до сусп≥льства, нехтуванн¤ загальнолюдськими правилами сп≥вжитт¤ ≥ нормами морал≥, а так само умисне вбивство без будь-¤коњ причини чи з використанн¤м малозначного приводу. «а на¤вност≥ реальноњ сукупност≥ умисного вбивства з хул≥ганських мотив≥в ≥ хул≥ганства вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати за п. 7 ч. 2 ст. 115 та за ст. 296.  оли п≥д час хул≥ганства запод≥¤но смерть потерп≥лого з необережност≥, д≥њ винного сл≥д квал≥ф≥кувати за в≥дпов≥дною частиною ст. 296 та за ст. 119. ”мисне вбивство в сварц≥ чи б≥йц≥, ¤к≥ розпочав сам потерп≥лий, а так само з ревнощ≥в, помсти чи ≥нших мотив≥в, що виникли на ірунт≥ особистих в≥дносин, хоча при цьому ≥ було порушено громадський пор¤док, не можна квал≥ф≥кувати ¤к вчинене з хул≥ганських мотив≥в.

 

”мисне вбивство особи чи њњ близького родича у звТ¤зку з виконанн¤м ц≥Їю особою службового або громадського обовТ¤зку (п. 8 ч. 2 ст. 115) маЇ м≥сце тод≥, коли позбавленн¤ житт¤ потерп≥лого зд≥йснюЇтьс¤ з метою перешкодити правом≥рн≥й д≥¤льност≥ особи у звТ¤зку з виконанн¤м нею свого службового або громадського обовТ¤зку або ≥з помсти за таку д≥¤льн≥сть. ѕ≥д виконанн¤м службового обовТ¤зку розум≥ють д≥¤льн≥сть особи, що входить в коло њњ повноважень, а громадського обовТ¤зку Ч зд≥йсненн¤ спец≥ально покладених на особу громадських повноважень чи ≥нших д≥й в ≥нтересах сусп≥льства або окремих громад¤н (зокрема припиненн¤ правопорушенн¤, пов≥домленн¤ органам влади про вчинений злочин або готуванн¤ до нього). „ас. що пройшов з моменту виконанн¤ потерп≥лим свого службового чи громадського обовТ¤зку, не впливаЇ на квал≥ф≥кац≥ю цього д≥¤нн¤ за п. 8 ч. 2 ст. 115.

 

”мисне вбивство громад¤нина, ¤кий вживав заход≥в щодо припиненн¤ хул≥ганства, сл≥д квал≥ф≥кувати за п. 8 ч. 2 ст. 115, ≥ додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за п. 7 ч. 2 ст. 115 воно не потребуЇ. ’ул≥ганство ≥ наступне вбивство особи, ¤ка вживала заход≥в щодо припиненн¤ хул≥ганства, сл≥д квал≥ф≥кувати за в≥дпов≥дною частиною ст. 296 ≥ п. 8 ч. 2 ст. 115 або ст. 348.

 

ƒо числа близьких родич≥в належать: батьки, дружина (чолов≥к), д≥ти, р≥дн≥ брати ≥ сестри, д≥д, баба, онуки.

 

ѕос¤ганн¤ на житт¤ державного чи громадського д≥¤ча, прац≥вника правоохоронного органу, члена громадського формуванн¤ з охорони громадського пор¤дку ≥ державного кордону або в≥йськовослужбовц¤ чи њхн≥х близьких родич≥в, судд≥, народного зас≥дател¤ чи прис¤жного чи њхн≥х близьких родич≥в, захисника чи представника особи чи њхн≥х близьких родич≥в, представника ≥ноземноњ держави за на¤вност≥ п≥дстав п≥дл¤гаЇ квал≥ф≥кац≥њ, в≥дпов≥дно, за ст. ст. 112, 348, 379, 400, 443.

 

”мисне вбивство з метою приховати ≥нший злочин або полегшити його вчиненн¤ (п. 9 ч. 2 ст. 115) маЇ м≥сце за на¤вност≥ в д≥¤х винноњ особи, спр¤мованих на позбавленн¤ житт¤ ≥ншоњ особи, зазначеноњ мети. ѕри цьому дл¤ на¤вност≥ складу даного злочину не маЇ значенн¤, намагавс¤ приховати винний зак≥нчений злочин, готуванн¤ до злочину чи замах на злочин. ѕотерп≥лим при такому вбивств≥ може бути будь-¤ка особа, ¤ка волод≥Ї певною ≥нформац≥Їю про вчинений злочин ≥ ц¤ обставина в≥дома винному.

 

якщо винний особисто вчинив ≥нший злочин та умисне вбивство з метою його прихованн¤, його д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати за п. 9 ч. 2 ст. 115 та за статтею   , ¤ка передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за ≥нший вчинений ним злочин. ѕри цьому на квал≥ф≥кац≥ю вчиненого не впливаЇ роль, ¤ку виконував винний при вчиненн≥ ≥ншого злочину, Ч був його орган≥затором, п≥дбурювачем чи пособником.  оли винний вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин, вчинений ≥ншою особою, його д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати т≥льки за п. 9 ч. 2 ст. 115 без додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за ст. 396. якщо ж умисне вбивство з метою приховати злочин, вчинений ≥ншою особою, було заздалег≥дь об≥ц¤но, то вчинене винним сл≥д квал≥ф≥кувати за п. 9 ч. 2 ст. 115 та ¤к сп≥вучасть у вчиненн≥ того злочину, ¤кий приховувавс¤.

ѕотерп≥лим при умисному вбивств≥ з метою полегшити вчиненн¤ ≥ншого злочину Ї будь-¤ка особа, ¤ка здатна у будь-¤к≥й форм≥ перешкодити винному вчинити злочин. ѕри цьому не маЇ значенн¤, чи зд≥йснив винний св≥й умисел на вчиненн¤ такого злочину.

 

”мисне вбивство, поЇднане ≥з зівалтуванн¤м або насильницьким задоволенн¤м, статевоњ пристраст≥ неприродним способом (п. 10 ч. 2 ст. 115). ѕро пон¤тт¤ зівалтуванн¤ див. ст. 152 ≥ коментар до нењ, а про пон¤тт¤ насильницького задоволенн¤ статевоњ пристраст≥ неприродним способом Ч коментар до ст. 153. ќск≥льки вбивство не Ї способом вчиненн¤ зівалтуванн¤ чи насильницького задоволенн¤ статевоњ пристраст≥ неприродним способом, то умисне вбивство в процес≥ зівалтуванн¤ або насильницького задоволенн¤ статевоњ пристраст≥ неприродним способом сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в Ч за п. 10 ч. 2 ст. 115 та частинами трет≥ми

 

ст. ст. 152 або 153. ” випадках, коли умисне вбивство потерп≥лоњ особи з метою приховати зівалтуванн¤, насильницьке задоволенн¤ статевоњ пристраст≥ неприродним способом вчинено через де¤кий час п≥сл¤ вчиненн¤ названих злочин≥в, д≥њ винного сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених в≥дпов≥дною частиною ст. ст. 152 або 153 та за п. 10 ч. 2 ст. 115.

 

”мисним вбивством, вчиненим на замовленн¤ (п. 11 ч. 2 ст. 115), Ї умисне позбавленн¤ житт¤ потерп≥лого, зд≥йснене особою (виконавцем) за дорученн¤м ≥ншоњ особи (замовника). “аке дорученн¤ може мати форму наказу, розпор¤дженн¤, а також угоди, в≥дпов≥дно до ¤коњ виконавець зобовТ¤зуЇтьс¤ позбавити потерп≥лого житт¤, а замовник Ч вчинити або не вчинити в ≥нтересах виконавц¤ певн≥ д≥њ матер≥ального чи нематер≥ального характеру. ¬ останньому випадку умисне вбивство квал≥ф≥куЇтьс¤ за п. 11 ч. 2 ст. 115 незалежно в≥д того, коли було вчинено об≥ц¤н≥ виконавцев≥ д≥њ матер≥ального чи нематер≥ального характеру Ч до чи п≥сл¤ вбивства, виконав чи не виконав њх замовник, збиравс¤ в≥н це робити чи н≥. ѕ≥д д≥¤ми матер≥ального характеру сл≥д, зокрема, розум≥ти: сплату виконавцев≥ винагороди за вчиненн¤ вбивства, передачу чи збереженн¤ прав на майно, зв≥льненн¤ в≥д майнових зобовТ¤зань тощо, а п≥д д≥¤ми нематер≥ального характеру Ч будь-¤к≥ д≥њ, вчиненн¤ чи невчиненн¤ ¤ких безпосередньо не повТ¤зане з матер≥альними ≥нтересами виконавц¤ вбивства (наприклад, допомога у працевлаштуванн≥, вир≥шенн≥ певних життЇвих проблем, зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, залученн¤ до вчиненн¤ ≥нших злочин≥в, ¤кщо цього бажаЇ виконавець, тощо).

 

«амовник умисного вбивства залежно в≥д конкретних обставин справи Ї або п≥дбурювачем, або орган≥затором (¤кщо в≥н не Ї сп≥в-виконавцем цього вбивства), ≥ його д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати за ч. ч. « або 4 ст. 27 ≥ п. 11 ч. 2 ст. 115. ƒ≥њ замовника умисного-вбивства, ¤кий був сп≥ввиконавцем цього злочину, квал≥ф≥куютьс¤ за п. 11 ≥ 12 ч. 2 ст. 115 ¤к умисне вбивство, вчинене на замовленн¤ за попередньою змовою групою ос≥б, а за на¤вност≥ п≥дстав Ч ≥ за ≥ншими пунктами ц≥Їњ статт≥. якщоТж замовник умисного вбивства, ¤кий не Ї сп≥ввиконавцем вбивства, керуЇтьс¤ корисливими, а виконавець Ч ¤кимись ≥ншими мотивами, д≥њ замовника необх≥дно квал≥ф≥кувати за ч. « чи 4 ст. 27 ≥ п. 6 та 11 ч. 2 ст. 115. ѕ. 11 ч. 2 ст. 115 не може застосовуватис¤, коли замовлено не умисне вбивство, а будь-¤кий ≥нший насильницький злочин. якщо, наприклад, замовник доручив виконавцев≥ запод≥¤ти потерп≥лому т≥лесн≥ ушкодженн¤, а виконавець умисно вбив потерп≥лого, то замовник п≥дл¤гаЇ крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ за сп≥вучасть у злочин≥, ¤кий в≥н орган≥зував або до вчиненн¤ ¤кого п≥дбурював, а виконавець Ч за умисне вбивство.

 

” випадках, коли виконавець вз¤в на себе обовТ¤зок позбавити потерп≥лого житт¤, але з незалежних в≥д його вол≥ причин умисел на вбивство до к≥нц¤ не реал≥зував, д≥њ замовника залежно в≥д конкретних обставин справи повинн≥ розгл¤датись ¤к сп≥вучасть у готуванн≥ до умисного вбивства на замовленн¤ чи в замаху на вчиненн¤ цього злочину ≥ квал≥ф≥куватис¤ за в≥дпов≥дними частинами ст.ст. 27, 14 (15) ≥ п. 11 ч. 2 ст. 115.

 

”мисне вбивство визнаЇтьс¤ вчиненим за попередньою змовою групою ос≥б (п. 12 ч. 2 ст. 115), ¤кщо у позбавленн≥ житт¤ потерп≥лого брали участь за попередньою домовлен≥стю ¤к сп≥ввиконавц≥ дв≥ ≥ б≥льше ос≥б.

 

—п≥ввиконавц¤ми умисного вбивства повинн≥ визнаватис¤ також т≥ особи, котр≥ хоча й не вчинювали д≥й, ¤кими безпосередньо було запод≥¤но смерть потерп≥лого, але, будучи обТЇднаними з ≥ншими сп≥ввиконавц¤ми вбивства Їдиним умислом, спр¤мованим на позбавленн¤ потерп≥лого житт¤, зд≥йснили частину того обс¤гу д≥й, ¤кий група вважала за необх≥дне виконати з метою реал≥зац≥њ цього умислу.

 

« урахуванн¤м конкретних обставин справи та зм≥сту сп≥льного умислу ос≥б, що вчинюють вбивство за попередньою змовою, до таких д≥й можуть бути в≥днесен≥: а) застосуванн¤ на початку нападу насильства щодо потерп≥лого з метою приведенн¤ його у безпорадний стан з тим, щоб ≥нший сп≥вучасник, скориставшись таким станом, запод≥¤в потерп≥лому смерть; б) подоланн¤ опору потерп≥лого з метою полегшити запод≥¤нн¤ йому смерт≥ ≥ншим сп≥ввиконавцем (застосуванн¤ до потерп≥лого ф≥зичного чи псих≥чного насильства, звТ¤зуванн¤ його чи утриманн¤ в той час ¤к ≥нший сп≥вучасник завдаЇ йому удар≥в з метою запод≥¤нн¤ смерт≥, тощо); в) усуненн¤ певних перешкод, що в конкретн≥й ситуац≥њ заважають ≥нш≥й особ≥ запод≥¤ти потерп≥лому смерть або ≥стотно ускладнюють це (триманн¤ чи ≥зол¤ц≥¤ особи, ¤ка намагаЇтьс¤ або може допомогти жертв≥, в≥дверненн¤ уваги такоњ особи тощо), а також спри¤нн¤ доступу ≥нш≥й особ≥ до жертви; г) наданн¤ особ≥, ¤ка зг≥дно з домовлен≥стю запод≥юЇ смерть потерп≥лому, конкретноњ допомоги п≥д час вчиненн¤ вбивства шл¤хом передач≥ зброњ, даванн¤ порад тощо; д) веденн¤ спостереженн¤ за потерп≥лим, ≥ншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або п≥д час його вчиненн¤ з метою забезпечити реал≥зац≥ю сп≥льного умислу на вбивство.

 

якщо учасники групи ос≥б д≥¤ли узгоджено щодо дек≥лькох ос≥б, хоча кожен ≥з них позбавл¤в житт¤ одного потерп≥лого, д≥њ кожного ≥з них сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к умисне вбивство двох ≥ б≥льше ос≥б, вчинене за попередньою змовою групою ос≥б (п. п. 1 ≥ 12 ч. 2 ст. 115). ” випадку, коли умисне вбивство вчинене бандою, д≥њ њњ член≥в сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, ж бандитизм (ст. 257) та умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою ос≥б (п. 12 ч. 2 ст. 115).

 

”мисне вбивство, вчинене особою, ¤ка ран≥ше вчинила умисне вбивство, за вин¤тком вбивства, передбаченого статт¤ми 116Ч 118   , п≥дл¤гаЇ квал≥ф≥кац≥њ за п. 13 ч. 2 ст. 115, ¤кщо судим≥сть особи за ран≥ше вчинене умисне вбивство не зн¤та чи не погашена в установленому пор¤дку та на момент вчиненн¤ наступного умисного вбивства не спливли строки давност≥ прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

 

ѕ≥дставою дл¤ квал≥ф≥кац≥њ д≥¤нн¤ за п. 13 ч. 2 ст. 115 Ї вчиненн¤ особою не лише вбивства, передбаченого ст. 115, а й умисного протиправного запод≥¤нн¤ смерт≥ ≥нш≥й людин≥, в≥дпов≥дальн≥сть за ¤ке передбачена ≥ншими статт¤ми    (зокрема ст. ст. 112, 348, 379, 400, 443).

 

¬≥дпов≥дальн≥сть за повторне умисне вбивство чи замах на нього настаЇ незалежно в≥д того, чи вчинила особа ран≥ше умисне вбивство або замах на нього, чи була вона виконавцем або ≥ншим сп≥вучасником умисного вбивства, якщо винний не був засуджений за ран≥ше вчинене умисне вбивство або замах на нього, так≥ його д≥њ п≥дл¤гають самост≥йн≥й квал≥ф≥кац≥њ, а наступне умисне вбивство сл≥д квал≥ф≥кувати за п. 13 ч. 2 ст. 115. ѕод≥бним чином самост≥йно повинн≥ квал≥ф≥куватис¤ д≥¤нн¤ ≥ у випадках, коли: а) спочатку вчинюЇтьс¤ замах на умисне вбивство за обт¤жуючих обставин (ч. 2 ст. 115), а пот≥м умисне вбивство (ч. 1 ст. 115); б) коли спочатку вчинюЇтьс¤ вбивство за обт¤жуючих обставин, а пот≥м замах на умисне вбивство.

 

якщо винний в р≥зний час вчинив два замахи на умисне вбивство за обт¤жуючих обставин ≥ за перший з них не був засуджений, вчинене загалом потр≥бно квал≥ф≥кувати за ч. ч. 2 або 3 ст. 15 ≥ п. 13 ч. 2 ст. 115 та в≥дпов≥дними пунктами ч. 2 ст. 115, що передбачають обт¤жуюч≥ обставини обох замах≥в на умисне вбивство за обт¤жуючих обставин.  оли особа вчинила дек≥лька умисних вбивств за обт¤жуючих обставин, передбачених р≥зними пунктами ч. 2 ст. 115, њњ д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених цими пунктами та за п. 13 ч. 2 ст. 115.

 

 ѕ (п. 11ст. 32).

 

ќснови законодавства ”крањни про охорону здоровТ¤ в≥д 19 листопада ≤992р.(ст.52).

 

«акон ”крањни ѕро трансплантац≥ю орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в людиниФ в≥д 16липн¤ 1999р. (ст. 15).

 

≤нструкц≥¤ щодо констатац≥њ смерт≥ людини на п≥дстав≥ смерт≥ мозку. «атверджена наказом ћќ« є226 в≥д 25 вересн¤ 2000 р.

 

ѕостанова ѕ¬— є1 в≥д 1 кв≥тн¤ 1994 р. Уѕро судову практику в справах про злочини проти житт¤ ≥ здоровТ¤ людиниФ 

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]