Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII ѕќ¬“ќ–Ќ≤—“№, —” ”ѕЌ≤—“№ “ј –≈÷»ƒ»¬ «Ћќ„»Ќ≤¬

—татт¤ 32.    ѕовторн≥сть злочин≥в

≤. ѕовторн≥стю злочин≥в визнаЇтьс¤ вчиненн¤ двох або б≥льше злочин≥в, передбачених т≥Їю самою статтею або частиною статт≥ ќсобливоњ частини цього  одексу.

2. ѕовторн≥сть, передбачена частиною першою ц≥Їњ статт≥, в≥дсутн¤ при вчиненн≥ продовжуваного злочину, ¤кий складаЇтьс¤ з двох або б≥льше тотожних д≥¤нь, обТЇднаних Їдиним злочинним нам≥ром.

3.   ¬чиненн¤ двох або б≥льше злочин≥в, передбачених р≥зними статт¤ми цього  одексу, визнаЇтьс¤ повторним лише у випадках, передбачених в ќсоблив≥й частин≥ цього  одексу.

4.   ѕовторн≥сть в≥дсутн¤, ¤кщо за ран≥ше вчинений злочин особу було зв≥льнено в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за п≥дставами, встановленими законом, або ¤кщо судим≥сть за цей злочин було погашено або зн¤то.

1.   ѕовторн≥сть, сукупн≥сть та рецидив злочин≥в, про ¤к≥ йдетьс¤ у ст. ст. 32-34, Ї р≥зновидами множинност≥ злочин≥в, п≥д ¤кою розум≥Їтьс¤ вчиненн¤ одн≥Їю особою двох або б≥льше злочин≥в.

2.    ожне ≥з д≥¤нь, ¤к≥ становл¤ть повторн≥сть, передбачену ст. 32, Ї самост≥йним злочином. —пециф≥ка повторност≥ ¤к особливого виду множинност≥ злочин≥в пол¤гаЇ у тому, що њњ утворюють тотожн≥ або, у раз≥ особливоњ вказ≥вки законодавц¤, однор≥дн≥ чи схож≥ за своњми ознаками злочини. «а загальним правилом (викладеним у ч. 1 ст. 32) повторн≥стю визнаютьс¤ лише т≥ злочини, ¤к≥ передбачен≥ одн≥Їю статтею, а дл¤ тих випадк≥в, коли в одн≥й статт≥    вм≥щено к≥лька р≥зних склад≥в злочин≥в (наприклад, ст. ст. 143, 223, 228),Ч одн≥Їю частиною статт≥ ќсобливоњ частини   .

ѕовторн≥сть виникаЇ незалежно в≥д того, чи була винна особа засуджена ран≥ше за вчиненн¤ одного чи к≥лькох злочин≥в, ¤к≥ утворюють повторн≥сть; пон¤тт¤м повторност≥ охоплюЇтьс¤ ≥ рецидив злочин≥в (ст. 34).

ѕовторн≥сть злочин≥в виникаЇ ≥ у тих випадках, коли один, дек≥лька або й ус≥ злочини, ¤к≥ њњ утворюють, вчинено у сп≥вучаст≥ або коли ¤к≥сь ≥з вчинених злочин≥в Ї незак≥нченими ≥ квал≥ф≥куютьс¤ ¤к замахи чи готуванн¤.

3.   «г≥дно з ч. 2 ст. 32 не Ї повторн≥стю продовжуваний злочин Ч злочин, що складаЇтьс¤ ≥з двох чи б≥льше вчинених у р≥зний час тотожних злочинних д≥¤нь, ¤к≥ Ї реал≥зац≥Їю Їдиного злочинного нам≥ру винноњ особи. “отожн≥ д≥¤нн¤, з ¤ких складаЇтьс¤ продовжуваний злочин, можуть сам≥ по соб≥ (кожне окремо) бути ≥ такими, що м≥ст¤ть вс≥ ознаки самост≥йного злочину, ≥ такими, що за ≥нших обставин розгл¤далис¤ б лише ¤к ≥нш≥ правопорушенн¤ (наприклад, адм≥н≥стративн≥). ѕродовжуваний злочин починаЇтьс¤ вчиненн¤м першого ≥ зак≥нчуЇтьс¤ вчиненн¤м останнього ≥з тотожних злочинних д≥¤нь, ¤к≥ складають цей злочин.

™диний злочинний нам≥р, ¤кий обТЇднуЇ злочинн≥ д≥¤нн¤ при вчиненн≥ продовжуваного злочину, ¤к особливий вид умисноњ форми вини, маЇ м≥сце тод≥, коли винний, за на¤вност≥ загальних ознак умислу, реал≥зовуЇ св≥й задум, розраховуючи вчинити у р≥зний час не одне, а дек≥лька (два чи б≥льше) тотожних за своњми ознаками злочинних д≥¤нь, спр¤мованих на дос¤гненн¤ загального результату. ™диний злочинний нам≥р на вчиненн¤ продовжуваного злочину, ¤к правило, виникаЇ у .винного ще до вчиненн¤ першого ≥з д≥¤нь, ¤к≥ складають продовжуваний злочин. ¬одночас в≥н може виникнути ≥ в процес≥ вчиненн¤ першого д≥¤нн¤.

Ќа¤вн≥сть ознак продовжуваного злочину з точки зору квал≥ф≥кац≥њ д≥¤нн¤ означаЇ, що воно розгл¤даЇтьс¤ ¤к один злочин, а не ¤к повторн≥сть злочин≥в. ѕродовжуваний злочин може бути квал≥ф≥кований за ознакою значного, великого чи особливо великого розм≥ру запод≥¤ноњ шкоди, ¤кщо ц≥ критер≥њ передбачен≥ в≥дпов≥дною статтею    ¤к квал≥ф≥куюч≥ ознаки ≥ ¤кщо в≥дпов≥дна шкода сумарно запод≥¤на внасл≥док ус≥х еп≥зод≥в продовжуваного злочину.

ѕродовжуван≥сть ¤к форма вчиненн¤ злочину характерна зокрема дл¤ р≥зних корисливих пос¤гань на власн≥сть, даванн¤ чи одержанн¤ хабара, ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в тощо. “иповим прикладом продовжуваного злочину Ї викраденн¤ реч≥ частинами (наприклад, винесенн¤ по одн≥й детал≥, щоб пот≥м з≥брати ≥з краденого рад≥оприймач, магн≥тофон, мотоцикл тощо) та незаконне багаторазове отриманн¤ р≥зних виплат за п≥дробленими документами.

¬чиненн¤ особою двох чи б≥льше самост≥йних продовжуваних злочин≥в, передбачених одн≥Їю статтею   , сл≥д розгл¤дати ¤к повторн≥сть злочин≥в.

4.   ” раз≥, коли повторн≥сть передбачена    ¤к квал≥ф≥куюча ознака в≥дпов≥дного злочину, то вчиненн¤ двох чи б≥льше таких злочин≥в, передбачених одн≥Їю статтею, квал≥ф≥куЇтьс¤ за т≥Їю частиною статт≥, ¤кою передбачено цю ознаку.

якщо один чи дек≥лька ≥з вчинених винним повторних.злочин≥в п≥дпадають п≥д норми   , ¤к≥ Ї особливо квал≥ф≥кованими складами (наприклад, ч. ч. «, 4, 5 ст. 185, ч. ч. «, 4, 5 ст. 186), вчиненеТквал≥ф≥куЇтьс¤ за т≥Їю частиною в≥дпов≥дноњ статт≥, ¤ка передбачаЇ найб≥льш т¤жке покаранн¤. ќкрема квал≥ф≥кац≥¤ за ознакою повторност≥ у цих випадках не потр≥бна, проте у в≥дпов≥дних процесуальних документах (обвинувальному висновку, вироку тощо) обовТ¤зково маЇ бути вказана ≥ така ознака вчинених злочин≥в, ¤к повторн≥сть

” раз≥ вчиненн¤ винним двох або б≥льше умисних злочин≥в, передбачених статтею   , ¤ка не передбачаЇ такоњ квал≥ф≥куючоњ ознаки, ¤к вчиненн¤ злочину повторно (наприклад, ст. ст. 122, 141), вчинене квал≥ф≥куЇтьс¤ за статтею (частиною статт≥), ¤ка передбачаЇ основний, а за на¤вност≥ ≥нших квал≥ф≥куючих обставин Ч квал≥ф≥кований склад даного злочину. якщо вс≥ вчинен≥ у цих випадках злочини Ї тотожними ≥ передбачаютьс¤ одн≥Їю й т≥Їю самою статтею (частиною статт≥)   , то окрема квал≥ф≥кац≥¤ кожного з них не потр≥бна, проте факт вчиненн¤ злочину повторно може бути враховано ¤к обт¤жуючу покаранн¤ обставину (п. 1 ч. 1 ст. 67).

5.   ” де¤ких випадках повторн≥стю також визнаЇтьс¤ вчиненн¤ злочин≥в, передбачених р≥зними статт¤ми    (ч. « ст. 32). “ак≥ випадки передбачено зокрема ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 187, ч. ч. 2 ≥ 4 ст. 289, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309, п. 1 прим≥тки до ст. 185, п. « прим≥тки до ст. 368 тощо).

якщо винний вчинив два або б≥льше передбачених р≥зними статт¤ми    злочин≥в, ¤к≥ закон визнаЇ повторн≥стю, кожен ≥з вчинених злочин≥в квал≥ф≥куЇтьс¤ за в≥дпов≥дною статтею (частиною статт≥)   , але другий ≥ наступн≥ злочини Ч за частиною в≥дпов≥дноњ статт≥   , ¤ка передбачаЇ вчиненн¤ зазначеного злочину повторно. ¬ин¤ток у цьому план≥ становл¤ть злочини (другий та наступн≥), що п≥дпадають п≥д норми   , ¤к≥ Ї особливо квал≥ф≥кованими складами.

6.   «г≥дно з ч. 4 ст. 32 злочин не повинен враховуватись ¤к такий, що утворюЇ разом з ≥ншими злочинами повторн≥сть, ¤кщо винного було зв≥льнено в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за цей злочин на п≥дстав≥ ст. ст. 45Ч49 або на п≥дстав≥ акта амн≥ст≥њ чи.помилуванн¤, а так само у випадках, коли судим≥сть за цей злочин було погашено або зн¤то. ѕро п≥дстави ≥ пор¤док погашенн¤ та зн¤тт¤ судимост≥ див. ст. ст. 89 Ч 91 та коментар до них.

ѕостанова ѕ¬— є5 в≥д 29 червн¤ 1984 р. Уѕро практику застосуванн¤ судами законодавства про повторн≥ злочиниФ (п. 3).  

—татт¤ 33.   —укупн≥сть злочин≥в

1.   —укупн≥стю злочин≥в визнаЇтьс¤ вчиненн¤ особою двох або б≥льше злочин≥в, передбачених р≥зними статт¤ми або р≥зними частинами одн≥Їњ статт≥ ќсобливоњ частини цього  одексу, за жоден з ¤ких п не було засуджено. ѕри цьому не враховуютьс¤ злочини, за ¤к≥ особу було зв≥льнено в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за п≥дставами, встановленими законом.

2.   ѕри сукупност≥ злочин≥в кожен з них п≥дл¤гаЇ квал≥ф≥кац≥њ за в≥дпов≥дною статтею або частиною статт≥ ќсобливоњ частини цього  одексу.

1.   якщо особою вчинено два або б≥льше передбачених р≥зними статт¤ми    злочин≥в, за жоден з ¤ких њњ не було засуджено, вчинене визнаЇтьс¤ сукупн≥стю злочин≥в. —укупн≥сть (а не повторн≥сть) ≥снуватиме ≥ у де¤ких випадках, коли особою вчинено два або б≥льше злочини, передбачених р≥зними частинами одн≥Їњ статт≥   , а саме тод≥, коли р≥зними частинами одн≥Їњ статт≥ передбачаютьс¤ самост≥йн≥ склади злочин≥в.

2.   —укупн≥сть злочин≥в може бути ≥деальною ≥ реальною. ≤деальна сукупн≥сть виникаЇ, кол≥њ особа одним д≥¤нн¤м вчин¤Ї одночасно два або б≥льше злочин≥в. Ќаприклад, службова особа, ¤ка одержала ¤к хабар наркотичн≥ засоби, одн≥Їю д≥Їю вчин¤Ї злочин, передбачений ст. 368, та злочин, передбачений ст. 13≤. ќзнаками ≥деальноњ сукупност≥ Ї вчиненн¤ злочину: а) одним д≥¤нн¤м; б) в одному м≥сц≥; в) одночасно, а також г) на¤вн≥сть вс≥х необх≥дних ознак, передбачених двома чи б≥льше р≥зними статт¤ми   , –еальна сукупн≥сть маЇ м≥сце, коли особа в р≥зний час к≥лькома д≥¤ми вчинила два або б≥льше злочин≥в.  ожен ≥з злочин≥в, ¤к≥ становл¤ть сукупн≥сть, квал≥ф≥куЇтьс¤ окремо за в≥дпов≥дною статтею (частиною статт≥)   . —укупн≥стю сл≥д вважати ≥ т≥ випадки, коли один або й ус≥ злочини вчинено у сп≥вучаст≥ або коли ¤к≥сь ≥з вчинених злочин≥в не доведено до к≥нц¤ (замахи чи готуванн¤),

3.   ƒо числа злочин≥в, що утворюють сукупн≥сть, не можуть бути включен≥ злочини, за ¤к≥ винного було зв≥льнено в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за п≥дставами, встановленими законом (у т. ч. передбаченими ст. ст, 44 Ч 49),

4.   ѕокаранн¤ за сукупн≥стю злочин≥в призначаЇтьс¤ за правилами ст. 70.

5.   ¬≥д ≥деальноњ сукупност≥ сл≥д в≥др≥зн¤ти вчиненн¤ особою так званого складеного злочину. —кладений злочин Ч це визначена    ¤к один злочин сукупн≥сть двох або б≥льше т≥сно взаЇмоповТ¤заних д≥¤нь, кожне з ¤ких при окремому розгл¤д≥ вважалос¤ б самост≥йним злочином. “аким, наприклад, Ї розб≥й, поЇднаний ≥з запод≥¤нн¤м т¤жких т≥лесних ушкоджень (ч. 2 ст. 187),

6.   Ќе Ї ≥деальною сукупн≥стю конкуренц≥¤ крим≥нально-правових норм. “ака конкуренц≥¤ виникаЇ, коли вчинене п≥дпадаЇ п≥д ознаки двох або б≥льше норм   , одна з ¤ких Ї спец≥альним вар≥антом ≥ншоњ. Ќаприклад, погроза вбивством, насильством або знищенн¤м майна щодо судд≥ або його близьких родич≥в (ч, 1 ст. 377) Ї спец≥альним вар≥антом погрози вбивством або запод≥¤нн¤м т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤ (ст. 129), ¤ка утворюЇ загальний склад крим≥нально-правовоњ погрози. ” випадках конкуренц≥њ норм скоЇне д≥¤нн¤ квал≥ф≥куЇтьс¤ т≥льки за статтею ќсобливоњ частини   , ¤ка м≥стить спец≥альну норму.

 онкуренц≥Їю норм Ї також випадки, коли д≥¤нн¤ п≥дпадаЇ п≥д ознаки одночасно норми про складений злочин та норм про ≥нш≥ (Упрост≥Ф) злочини, ” цих випадках конкуренц≥¤ розвТ¤зуЇтьс¤ на користь складеного злочину.

—татт¤ 34.    –ецидив злочин≥в

–ецидивом злочин≥в визнаЇтьс¤ вчиненн¤ нового умисного злоч≥ну особою, ¤ка маЇ судим≥сть за умисний злочин.

1. –ецидив злочин≥в винигаЇ у випадках, коли особа, ¤ка ран≥ше була засуджена за вчиненн¤ умисного злочину, вчин¤Ї новий умисний злочин, маючи незн¤ту, непогашену у встановленому законом пор¤дку судим≥сть за попередн≥й злочин. ѕри цьому немаЇ значенн¤, квал≥ф≥куютьс¤ вс≥ вчинен≥ винним злочини за одн≥Їю чи за р≥зними статт¤ми ќсобливоњ частини   . ѕро ознаки умисного злочину див. ст. 24 та коментар до нењ.

«лочини, вчинен≥ за умов, визначених у ст. 34, Ї рецидивом ¤к у випадках, коли винний вже в≥дбув покаранн¤ за попередн≥й злочин, так ≥ у випадках, коли новий умисний злочин вчинено особами, ¤к≥ зв≥льнен≥ в≥д в≥дбуванн¤ покаранн¤ або ¤ким нев≥дбуту частину покаранн¤ зам≥нено б≥льш мТ¤ким покаранн¤м на п≥дстав≥ ст. ст. 75, 79, 81, 82, 83, 85.

2. ƒе¤кими статт¤ми ќсобливоњ частини    (зокрема ст.ст. 133, 164, 165, 201) рецидив тотожних злочин≥в (так званий спец≥альний рецидив) передбачено ¤к квал≥ф≥куючу вчиненн¤ злочину обставину. ÷¤ обставина ¤к правило формулюЇтьс¤ шл¤хом вказ≥вки на вчиненн¤ в≥дпов≥дного злочину Уособою, ран≥ше судимою за злочин, передбачений ц≥Їю статтеюФ або ≥ншим под≥бним чином.

якщо рецидив законом не визнаЇтьс¤ квал≥ф≥куючою ознакою в≥дпов≥дного злочину, то в≥н може бути врахований ¤к обт¤жуюча покаранн¤ обставина (п. 1 ч. 1 ст. 67).

3.      2001 р. не передбачаЇ ≥нституту визнанн¤ особи особливо небезпечним рецидив≥стом. ќсоби, визнан≥ особливо небезпечними рецидив≥стами у пер≥од д≥њ    1960 р., нин≥ такими не Ї (п. 9 –озд≥лу II ѕрик≥нцевих та перех≥дних положень   ). ÷е означаЇ, що щодо них скасовано вс≥ обмеженн¤ та неспри¤тлив≥ правов≥ насл≥дки, ¤к≥ були повТ¤зан≥ з фактом визнанн¤ њх особливо небезпечними рецидив≥стами.

4.   Ќе можуть вважатись рецидивом випадки, коли судим≥сть за попередн≥й злочин (злочини) було погашено або зн¤то.  

—татт¤ 35.    ѕравов≥ насл≥дки повторност≥, сукупност≥ та рецидиву злочин≥в

ѕовторн≥сть, сукупн≥сть та рецидив злочин≥в враховуютьс¤ при квал≥ф≥кац≥њ злочин≥в та призначенн≥ покаранн¤, при вир≥шенн≥ питанн¤ щодо можливост≥ зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ та покаранн¤ у випадках, передбачених цим  одексом.

1.   —т. 35 встановлюЇ випадки, коли повторн≥сть, сукупн≥сть та рецидив злочин≥в мають крим≥нально-правове значенн¤. ÷≥ види множинност≥ злочин≥в враховуютьс¤ при: 1) квал≥ф≥кац≥њ злочин≥в; 2) призначенн≥ покаранн¤; 3) вир≥шенн≥ питанн¤ щодо можливост≥ зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, а також в≥д покаранн¤ у випадках, передбачених   .

ѕро особливост≥ квал≥ф≥кац≥њ при повторност≥, сукупност≥ та рецидив≥ злочин≥в див. коментар до ст. ст. 32, 33 ≥ 34, а про особливост≥ призначенн¤ покаранн¤ при сукупност≥ злочин≥в Ч коментар до ст. 70. ѕро призначенн¤ покаранн¤ при рецидив≥ злочин≥в ≥з вчиненн¤м нового злочину (злочин≥в) до повного в≥дбутт¤ покаранн¤ за ран≥ше вчинений злочин див. коментар до ст. 71.

2.   Ќа¤вн≥сть повторност≥, сукупност≥ та рецидиву злочин≥в виключаЇ зв≥льненн¤ особи в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ на п≥дстав≥ ст. ст. 45Ч48.

3.   Ќа¤вн≥сть рецидиву у поЇднанн≥ ≥з засудженн¤м до позбавленн¤ вол≥ маЇ своњм насл≥дком зб≥льшенн¤ м≥н≥мальноњ частини покаранн¤, ¤ке винна особа маЇ в≥дбути дл¤ отриманн¤ можливост≥ умовно-дострокового зв≥льненн¤, до двох третин строку покаранн¤, призначеного судом (п. 2 ч. « ст. 81), та зб≥льшенн¤ м≥н≥мальноњ частини покаранн¤, ¤ке винний маЇ в≥дбути дл¤ отриманн¤ можливост≥ зам≥ни нев≥дбутоњ частини покаранн¤ б≥льш мТ¤ким покаранн¤м, до половини строку покаранн¤, призначеного судом (п. 2 ч. 4 ст. 82).

Ќа¤вн≥сть рецидиву, повТ¤заного ≥з вчиненн¤м п≥сл¤ умовно-дострокового зв≥льненн¤ ≥ прот¤гом нев≥дбутоњ частини покаранн¤ нового умисного злочину, маЇ насл≥дком зб≥льшенн¤ м≥н≥мальноњ частини покаранн¤, ¤ке винна особа маЇ в≥дбути дл¤ отриманн¤ можливост≥ умовно-дострокового зв≥льненн¤, до трьох четвертих строку покаранн¤, призначеного судом (п. « ч. « ст. 81), та зб≥льшенн¤ м≥н≥мальноњ частини покаранн¤, ¤ке винний маЇ в≥дбути дл¤ отриманн¤ можливост≥ зам≥ни нев≥дбутоњ частини покаранн¤ б≥льш мТ¤ким покаранн¤м, до двох третин строку покаранн¤, призначеного судом (п. « ч. 4 ст. 82).

«б≥льшенн¤ м≥н≥мальних строк≥в, що њх винний повинен в≥дбути дл¤ отриманн¤ можливост≥ умовно-дострокового зв≥льненн¤, у де¤ких випадках рецидиву передбачаЇтьс¤ також ≥ щодо ос≥б, ¤к≥ вчинили злочини у в≥ц≥ до 18 рок≥в ( п. п. 2, 3 ч. « ст. 107).

«а певних умов вчиненн¤ нового злочину, ¤кий разом з ран≥ше вчиненим злочином (злочинами) становить повторн≥сть чи сукупн≥сть, призводить до перериванн¤ строку давност≥ прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ {ч. « ст. 49) або ж строку давност≥ виконанн¤ обвинувального вироку (ч. 4 ст. 80), внасл≥док чого в≥ддал¤Їтьс¤ можлив≥сть зв≥льненн¤ особи в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ або в≥д в≥дбуванн¤ покаранн¤ за ран≥ше вчинений злочин.

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]