ƒержавне буд≥вництво та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ (навчальний пос≥бник). / олод≥й ј.ћ., ќл≥йник ј.ё/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

√лава IX

ќрган≥зац≥¤ роботи орган≥в судовоњ влади, прокуратури та ≥нших правоохоронних орган≥в

І7. ќрган≥зац≥¤ роботи ≥нших правоохоронних орган≥в

[начало]|[продолжение]

 р≥м забезпеченн¤ митноњ безпеки, важливе значенн¤ дл¤ нац≥ональноњ безпеки ”крањни маЇ охорона державних кордон≥в. «акон ”крањни "ѕро державний кордон ”крањни" в≥д 4 листопада 1991 р. (з≥ зм≥нами в≥д 18 червн¤ 1996 р. ) встановлюЇ, що державний кордон ”крањни Ї л≥н≥¤ ≥ вертикальна поверхн¤, що проходить по ц≥й л≥н≥њ, ¤к≥ визначають меж≥ територ≥њ ”крањни суш≥, вод, надр, пов≥тр¤ного простору. ƒержавний кордон ”крањни визначаЇтьс¤ р≥шенн¤ми ¬ерховноњ –ади ”крањни, а його зм≥на - виключно всеукрањнським референдумом та м≥жнародними договорами ”крањни.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни у межах своњх повноважень вживаЇ заход≥в щодо забезпеченн¤ охорони та захисту державного кордону ≥ територ≥њ ”крањни. ќхорона ≥ захист державного кордону ”крањни покладаютьс¤ на ѕрикордонн≥ в≥йська та в≥йська ѕов≥тр¤ноњ оборони ”крањни.

√оловним завданн¤м ѕрикордонних в≥йськ ”крањни Ї

забезпеченн¤ недоторканност≥ державного кордону ”крањни на суш≥, мор≥, р≥чках, озерах та ≥нших водоймах ”крањни,

а також охорона економ≥чноњ зони ”крањни.

”правл≥нн¤ у ц≥й сфер≥ д≥¤льност≥ покладаЇтьс¤ на ƒержавний ком≥тет у справах охорони державного кордону ”крањни (дал≥ -  ом≥тет). ќчолюЇ  ом≥тет √олова, ¤кий Ї командувачем ѕрикордонними в≥йськами ”крањни. …ого призначаЇ ≥ зв≥льн¤Ї з посади ѕрезидент ”крањни.  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни встановлюЇтьс¤ пор¤док визначенн¤ орган≥зац≥йноњ структури, штатна чисельн≥сть ѕрикордонних в≥йськ ”крањни та зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансове, в≥йськове та матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ѕрикордонних в≥йськ ”крањни.

ƒ≥¤льн≥сть ѕрикордонних в≥йськ ”крањни будуЇтьс¤ на принципах:

а) законност≥;                   б) гласност≥:

в) додержанн¤ прав ≥ свобод громад¤н;

г) взаЇмод≥њ з органами державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤, громадськими об'Їднанн¤ми, трудовими колективами та населенн¤м.

ѕрикордонн≥ в≥йська ”крањни, виконуючи покладен≥ на них завданн¤, мають певн≥ права та обов'¤зки.

—еред њх обов'¤зк≥в так≥, ¤к:

а) припин¤ти будь-¤к≥ спроби незаконного порушенн¤ державного кордону ”крањни на м≥сцевост≥;

б) в≥дбивати вторгненн¤ на територ≥ю ”крањни озброЇних формувань, припин¤ти збройн≥ та ≥нш≥ провокац≥њ па державному кордон≥ ”крањни, захищати в≥д злочинних пос¤гань населенн¤ ≥ власн≥сть у вс≥х њњ формах;

в) в≥двертати ≥ не допускати перетинанн¤ державного кордону ”крањни особами ≥ транспортними засобами поза пунктами пропуску або ≥ншими незаконними способами;

г) ви¤вл¤ти ≥ затримувати порушник≥в державного кордону ”крањни та ≥н.

ѕрикордонн≥ в≥йська ”крањни мають право:

а) розташовувати прикордонн≥ нар¤ди, пересуватис¤ при виконанн≥ службових обов'¤зк≥в по будь-¤ких д≥л¤нках м≥сцевост≥;

б) вести д≥знанн¤ у справах про порушенн¤ державного кордону ”крањни, зд≥йснювати оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до чинного законодавства;

в) зд≥йснювати адм≥н≥стративне затриманн¤ ос≥б, ¤к≥ порушили режим державного кордону ”крањни, прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон ”крањни, на строк до трьох годин дл¤ складенн¤ протоколу, а у раз≥ потреби дл¤ встановленн¤ особи ≥ з'¤суванн¤ обставин правопорушенн¤ - до трьох д≥б з пов≥домленн¤м про це письмово прокурора прот¤гом двадц¤ти чотирьох годин з моменту затриманн¤ або на строк до дес¤ти д≥б ≥з санкц≥њ прокурора, ¤кщо правопорушники не мають документ≥в, ¤к≥ посв≥дчують њх особу, п≥ддавати затриманих особистому огл¤дов≥, а також огл¤дати ≥ за необх≥дност≥ вилучати на¤вн≥ при них реч≥;

г) зд≥йснювати ≥нш≥ д≥њ щодо охорони державного кордону ”крањни.

ѕрикордонн≥ в≥йська та в≥йська ѕов≥тр¤ноњ оборони ”крањни, зд≥йснюючи охорону державного кордону ”крањни, мають право застосовувати зброю та бойову техн≥ку, у тому числ≥ ≥ «бройних —ил ”крањни дл¤:

а) в≥дбитт¤ збройного нападу ≥ вторгненн¤ на територ≥ю ”крањни;

б) припиненн¤ збройних провокац≥й;

в) в≥дверненн¤ угону пов≥тр¤них, морських та р≥чкових суден, що належать ”крањн≥, без пасажир≥в на борту; припиненн¤ порушень державного кордону ”крањни на суш≥, вод≥ ≥ в пов≥тр≥ у в≥дпов≥дь на застосуванн¤ ними сили та в ≥нших, передбачених законодавством випадках.

 

ƒо системи орган≥в державноњ податковоњ служби включаютьс¤:

а) ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤ ”крањни (ƒѕј”);

б) державн≥ податков≥ адм≥н≥страц≥њ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥;

в) державн≥ податков≥ ≥нспекц≥њ у районах, м≥стах (кр≥м м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤), районах у м≥стах (дал≥ - органи державноњ податковоњ служби).

ƒо складу орган≥в державноњ податковоњ служби вход¤ть в≥дпов≥дн≥ спец≥альн≥ п≥дрозд≥ли з боротьби ≥з податковими правопорушенн¤ми (дал≥ - податкова м≥л≥ц≥¤). ƒѕј” залежно в≥д к≥лькост≥ платник≥в податк≥в та ≥нших м≥сцевих умов може утворювати м≥жрайонн≥ (на два ≥ б≥льше район≥в), об'Їднан≥ (на м≥сто ≥ район) державн≥ податков≥ ≥нспекц≥њ та у њх склад≥ - в≥дпов≥дн≥ п≥дрозд≥ли податковоњ м≥л≥ц≥њ.

ƒл¤ колективного вир≥шенн¤ питань у ƒѕј” та державних податкових адм≥н≥страц≥¤х в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ утворюютьс¤ колег≥њ. „исельн≥сть ≥ склад колег≥њ ƒѕј” затверджуютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а колег≥й державних податкових адм≥н≥страц≥й в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ - ƒѕј”.  олег≥њ Ї дорадчими органами, вони розгл¤дають найважлив≥ш≥ напр¤ми д≥¤льност≥ в≥дпов≥дних державних податкових адм≥н≥страц≥й. —труктуру ƒѕј” затверджуЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

«авданн¤ орган≥в державноњ податковоњ служби закр≥плюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро державну податкову службу ”крањни" в≥д 4 грудн¤ 1990 р. (у редакц≥њ в≥д 24 грудн¤ 1993 р.). ÷ей «акон визначаЇ статус державноњ податковоњ служби в ”крањн≥, њњ функц≥њ та правов≥ основи д≥¤льност≥.

ƒо завдань орган≥в державноњ податковоњ служби закон в≥дносить:

а) зд≥йсненн¤ контролю за додержанн¤м податкового законодавства, правильн≥стю обчисленн¤, повнотою ≥ своЇчасн≥стю сплати до бюджет≥в, державних ц≥льових фонд≥в податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в), а також неподаткових доход≥в, встановлених законодавством (дал≥ - податки, ≥нш≥ платеж≥);

б) внесенн¤ у встановленому пор¤дку пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ податкового законодавства;

в) прийн¤тт¤ у випадках, передбачених законом, нормативно-правових акт≥в ≥ методичних рекомендац≥й з питань оподаткуванн¤;

г) формуванн¤ та веденн¤ ƒержавного реЇстру ф≥зичних ос≥б платник≥в податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в та ™диного банку даних про платник≥в податк≥в - юридичних ос≥б;

д) роз'¤сненн¤ законодавства з питань оподаткуванн¤ серед платник≥в податк≥в;

е) запоб≥ганн¤ злочинам та ≥ншим правопорушенн¤м, в≥днесеним законом до компетенц≥њ податковоњ м≥л≥ц≥њ, њх розкритт¤, припиненн¤, розсл≥дуванн¤ та провадженн¤ у справах про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤.

ѕосадовим особам орган≥в державноњ податковоњ служби присвоюютьс¤ спец≥альн≥ званн¤. ѕор¤док њх присвоЇнн¤, розм≥р надбавок за званн¤ та ѕоложенн¤ про них затверджуютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ƒо системи таких звань включаютьс¤:

а) головний державний радник податковоњ служби;

б) державний радник податковоњ служби ≤ рангу;

в) державний радник податковоњ служби II рангу;

г) державний радник податковоњ служби III рангу;

д) радник податковоњ служби ≤ рангу;

е) радник податковоњ служби II рангу;

Ї) радник податковоњ служби III рангу;

ж) ≥нспектор податковоњ служби ≤ рангу;

з) ≥нспектор податковоњ служби II рангу;

й) ≥нспектор податковоњ служби III рангу.

ѕосадовим особам ≥ прац≥вникам орган≥в державноњ податковоњ служби видаЇтьс¤ службове посв≥дченн¤, зразок ¤кого затверджуЇ ƒѕј”.

” структур≥ орган≥в державноњ податковоњ служби утворено податкову м≥л≥ц≥ю. ¬она складаЇтьс¤ ≥з спец≥альних п≥дрозд≥л≥в з боротьби з податковими правопорушенн¤ми, що д≥ють у склад≥ в≥дпов≥дних орган≥в державноњ податковоњ служби, ≥ зд≥йснюЇ контроль за додержанн¤м податкового законодавства, виконуЇ оперативно-розшукову, крим≥нально-процесуальну та охоронну функц≥њ.

«акон покладаЇ на податкову м≥л≥ц≥ю певн≥ завданн¤, а саме:

а) запоб≥ганн¤ злочинам та ≥ншим правопорушенн¤м у сфер≥ оподаткуванн¤, њх розкритт¤, розсл≥дуванн¤ та провадженн¤ у справах про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤;

б) розшук платник≥в, ¤к≥ ухил¤ютьс¤ в≥д сплати податк≥в, ≥нших платеж≥в;

в) запоб≥ганн¤ корупц≥њ в органах державноњ податковоњ служби та ви¤вленн¤ њњ факт≥в;

г) гарантуванн¤ безпеки д≥¤льност≥ прац≥вник≥в орган≥в державноњ податковоњ служби, захисту њх в≥д протиправних пос¤гань, пов'¤заних з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в.

«аконом закр≥плено структуру податковоњ м≥л≥ц≥њ, до складу ¤коњ вход¤ть:

а) √оловне управл≥нн¤ податковоњ м≥л≥ц≥њ;

б) —л≥дче управл≥нн¤ податковоњ м≥л≥ц≥њ;

в) ”правл≥нн¤ з боротьби з корупц≥Їю в органах державноњ податковоњ служби ƒѕј”;

г) управл≥нн¤ податковоњ м≥л≥ц≥њ, сл≥дч≥ в≥дд≥ли податковоњ м≥л≥ц≥њ, в≥дд≥ли з боротьби з корупц≥Їю в органах державноњ податковоњ служби в≥дпов≥дних державних податкових адм≥н≥страц≥й в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥;

д) в≥дд≥ли податковоњ м≥л≥ц≥њ, сл≥дч≥ в≥дд≥ленн¤ (групи) податковоњ м≥л≥ц≥њ в≥дпов≥дних державних податкових ≥нспекц≥й у районах, м≥стах, районах у м≥стах, м≥жрайонних та об'Їднаних державних податкових ≥нспекц≥й.

ѕодаткову м≥л≥ц≥ю очолюЇ њњ начальник, ¤кий за посадою Ї ѕершим заступником √олови ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни. ” державних податкових адм≥н≥страц≥¤х в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ податкову м≥л≥ц≥ю очолюють начальники њњ управл≥нь, ¤к≥ за посадою Ї першими заступниками гол≥в в≥дпов≥дних державних податкових адм≥н≥страц≥й.

«акон закр≥плюЇ в≥дпов≥дно до покладених на податкову м≥л≥ц≥ю завдань певн≥ њњ повноваженн¤, а саме вона:

а) приймаЇ ≥ реЇструЇ за¤ви, пов≥домленн¤ та ≥ншу ≥нформац≥ю про злочини ≥ правопорушенн¤, в≥днесен≥ до њњ компетенц≥њ, зд≥йснюЇ у встановленому пор¤дку њх перев≥рку ≥ приймаЇ щодо них передбачен≥ законом р≥шенн¤;

б) проводить в≥дпов≥дно до закону оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть, досудову п≥дготовку матер≥ал≥в за протокольною формою, а також д≥знанн¤ та досудове (попереднЇ) сл≥дство у межах своЇњ компетенц≥њ, вживаЇ заход≥в до в≥дшкодуванн¤ запод≥¤них держав≥ збитк≥в;

в) ви¤вл¤Ї причини й умови, що спри¤ли вчиненню злочин≥в та ≥нших правопорушень у сфер≥ оподаткуванн¤, вживаЇ заход≥в до њх усуненн¤;

г) гарантуЇ безпеку прац≥вник≥в орган≥в державноњ податковоњ служби та њх захист в≥д протиправних пос¤гань, пов'¤заних з виконанн¤м ними посадових обов'¤зк≥в;

д) запоб≥гаЇ корупц≥њ та ≥ншим службовим порушенн¤м серед прац≥вник≥в державноњ податковоњ служби;

е) збираЇ, анал≥зуЇ, узагальнюЇ ≥нформац≥ю щодо порушень податкового законодавства, прогнозуЇ тенденц≥њ розвитку негативних процес≥в крим≥нального характеру, пов'¤заних з оподаткуванн¤м.

јтестован≥ прац≥вники податковоњ м≥л≥ц≥њ незалежно в≥д посади, ¤ку вони об≥ймають, м≥сцезнаходженн¤ ≥ часу у раз≥ зверненн¤ до них громад¤н або посадових ос≥б ≥з за¤вою чи пов≥домленн¤м про загрозу особист≥й чи громадськ≥й безпец≥ або V раз≥ безпосереднього ви¤вленн¤ такоњ загрози повинн≥ нев≥дкладно вжити заход≥в щодо запоб≥ганн¤ правопорушенню ≥ його припиненн¤, р¤туванн¤ людей, поданн¤ допомоги особам, ¤к≥ њњ потребують, встановленн¤ ≥ затриманн¤ ос≥б, ¤к≥ вчинили правопорушенн¤, охорони м≥сц¤ под≥њ, про що пов≥домити у найближчий орган внутр≥шн≥х справ.

«акон передбачаЇ права податковоњ м≥л≥ц≥њ при виконанн≥ ними покладених на них обов'¤зк≥в у межах правових норм, що закр≥плюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю".

Ќа службу до податковоњ м≥л≥ц≥њ приймаютьс¤ на контрактн≥й основ≥ громад¤ни ”крањни, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну осв≥ту, здатн≥ за своњми особистими, д≥ловими, моральними ¤кост¤ми та станом здоров'¤ виконувати покладен≥ на нењ обов'¤зки. «арахован≥ на службу до податковоњ м≥л≥ц≥њ особи начальницького складу, складають ≥ п≥дписують прис¤гу, текст ¤коњ збер≥гаЇтьс¤ в њх особов≥й справ≥. ¬они проход¤ть службу у пор¤дку, встановленому законодавством дл¤ ос≥б начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ, ≥ на час служби зн≥маютьс¤ з в≥йськового обл≥ку ≥ перебувають у кадрах податковоњ м≥л≥ц≥њ ƒѕј”. ѓм присвоюють спец≥альн≥ званн¤.

¬ищий начальницький склад:

а) генерал-лейтенант податковоњ м≥л≥ц≥њ;

б) генерал-майор податковоњ м≥л≥ц≥њ.

—тарший начальницький склад:

а) полковник податковоњ м≥л≥ц≥њ;

б) п≥дполковник податковоњ м≥л≥ц≥њ;

в) майор податковоњ м≥л≥ц≥њ.

—ередн≥й начальницький склад:

а) кап≥тан податковоњ м≥л≥ц≥њ:

б) старший лейтенант податковоњ м≥л≥ц≥њ;

в) лейтенант податковоњ м≥л≥ц≥њ.

ћолодший начальницький склад:

а) старший прапорщик податковоњ м≥л≥ц≥њ;

6) прапорщик податковоњ м≥л≥ц≥њ.

«аконодавством передбачаЇтьс¤ певний пор¤док присвоЇнн¤ спец≥альних звань прац≥вникам податковоњ м≥л≥ц≥њ:

а) молодшого начальницького складу визначаЇтьс¤ нормативними актами ƒѕј”;

б) старшого й середнього начальницького складу визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

в) вищого начальницького складу в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни присвоюЇ ѕрезидент ”крањни за поданн¤м √олови ƒѕј”.

јтестован≥ прац≥вники податковоњ м≥л≥ц≥њ мають формений од¤г, знаки розр≥зненн¤ ≥ забезпечуютьс¤ ними безплатно.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни затверджуЇ опис ≥ зразки форменого од¤гу, знак≥в розр≥зненн¤ начальницького складу податковоњ м≥л≥ц≥њ.

«акон встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть посадових ≥ службових ос≥б податковоњ м≥л≥ц≥њ за невиконанн¤ чи неналежне виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в чи ≥нш≥ протиправн≥ д≥¤нн¤. ” межах своњх повноважень вони самост≥йно приймають р≥шенн¤ ≥ несуть за своњ протиправн≥ д≥њ або безд≥¤льн≥сть юридичну та ≥нш≥ види в≥дпов≥дальност≥. ƒисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть вони несуть зг≥дно ≥з ƒисципл≥нарним статутом орган≥в внутр≥шн≥х справ, крим≥нальну, цив≥льну та адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть - у пор¤дку, передбаченому в≥дпов≥дними законами. ѕри виконанн≥ своњх обов'¤зк≥в в≥дпов≥дно до наданих законодавством повноважень та у межах закону прац≥вники податковоњ м≥л≥ц≥њ не несуть в≥дпов≥дальност≥ за завдан≥ збитки. “ак≥ збитки компенсуютьс¤ за рахунок держави. ѕри порушенн≥ прац≥вником податковоњ м≥л≥ц≥њ прав ≥ законних ≥нтерес≥в людини ≥ громад¤нина в≥дпов≥дний орган державноњ податковоњ служби зобов'¤заний вжити заход≥в до поновленн¤ цих прав, в≥дшкодуванн¤ завданих матер≥альних збитк≥в, на вимогу громад¤нина публ≥чно вибачитис¤.

ƒ≥њ, безд≥¤льн≥сть або р≥шенн¤ податковоњ м≥л≥ц≥њ, њњ посадових та службових ос≥б можуть бути оскаржен≥ у встановленому законом пор¤дку до суду чи прокуратури.

 

ƒержавний контроль за використанн¤м кошт≥в та матер≥альних ресурс≥в зд≥йснюЇ в ”крањн≥ ƒержавна контрольно-рев≥з≥йна служба. —труктурно вона складаЇтьс¤ з:

а) √оловного контрольно-рев≥з≥йного управл≥нн¤ ”крањни;

б) контрольно-рев≥з≥йних управл≥нь в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥;

в) контрольно-рев≥з≥йних п≥дрозд≥л≥в (в≥дд≥л≥в, груп) у районах, м≥стах ≥ районах у м≥стах.

√оловним завданн¤м державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби Ї:

а) зд≥йсненн¤ державного контролю за витрачанн¤м кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, њх збереженн¤м, станом ≥ достов≥рн≥стю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ у м≥н≥стерствах, в≥домствах, державних ком≥тетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х, ¤к≥ отримують кошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та державних валютних фонд≥в;

б) розробка пропозиц≥й щодо усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в ≥ порушень;

в) зд≥йсненн¤ заход≥в з метою запоб≥ганн¤ њх у подальшому.

ƒержавний контроль зд≥йснюЇтьс¤ певними формами ≥ методами, серед ¤ких вид≥л¤ють рев≥з≥њ ≥ перев≥рки. –ев≥з≥¤ - це метод документального контролю за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, додержанн¤м законодавства з ф≥нансових питань, достов≥рн≥стю обл≥ку ≥ зв≥тност≥, спос≥б документального викритт¤ недостач, розтрат, привласнень та крад≥жок кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, запоб≥ганн¤ ф≥нансовим зловживанн¤м. «а насл≥дками рев≥з≥њ складаЇтьс¤ акт. ѕерев≥рка - це обстеженн¤ ≥ вивченн¤ окремих д≥л¤нок ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або њх п≥дрозд≥л≥в. Ќасл≥дки перев≥рки оформл¤ютьс¤ дов≥дкою або допов≥дною запискою.

ƒержавна контрольно-рев≥з≥йна служба д≥Ї при ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни ≥ п≥дпор¤дкована ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в ”крањни.

 онтрольно-рев≥з≥йн≥ управл≥нн¤ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ п≥дпор¤дкован≥ √оловному контрольно-рев≥з≥йному управл≥нню ”крањни. ƒо складу обласних контрольно-рев≥з≥йних управл≥нь вход¤ть контрольно-рев≥з≥йн≥ п≥дрозд≥ли (в≥дд≥ли, групи) у районах, м≥стах ≥ районах у м≥стах.

√оловне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ ”крањни очолюЇ заступник ћ≥н≥стра ф≥нанс≥в ”крањни, начальник управл≥нн¤, ¤кий призначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м ћ≥н≥стра ф≥нанс≥в ”крањни.

 онтрольно-рев≥з≥йн≥ управл≥нн¤ у –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ очолюють начальники, ¤к≥ призначаютьс¤ начальником √оловного контрольно-рев≥з≥йного управл≥нн¤ ”крањни за погодженн¤м з –адою м≥н≥стр≥в –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвською та —евастопольською м≥ськими державними адм≥н≥страц≥¤ми.

Ќачальники контрольно-рев≥з≥йних управл≥нь в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ призначають ≥ зв≥льн¤ють кер≥вник≥в контрольно-рев≥з≥йних п≥дрозд≥л≥в (в≥дд≥л≥в, груп) у районах, м≥стах ≥ районах у м≥стах. ¬идатки на утриманн¤ державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби визначаютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету.

 

“аким чином, правоохоронн≥ органи виконують важлив≥ завданн¤ ≥ функц≥њ щодо створенн¤ нормальних умов дл¤ реал≥зац≥њ прав ≥ свобод громад¤н, охорон¤ють ≥ захищають њх права, вживають необх≥дних заход≥в щодо в≥дтворенн¤ порушених прав. ѕор¤док њх орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ регламентуЇтьс¤ законами ≥ п≥дзаконними нормативно-правовими актами. ¬досконаленн¤ правового регулюванн¤ такоњ д≥¤льност≥ спри¤тиме п≥двищенню ефективност≥ њх роботи.

[начало]|[продолжение]

[назад]|[содержание]|[следующа¤]