____________________________________________________________________________________ |
|
||||||||||
|
Земельне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. КОВТУН М.Г. - К.: Юмана, 2001.
§3. Поняття і основні принципи земельного права
Принципи права —- це основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються
універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають
суттєві положення права. Принципи права за своєю сутністю є узагальнені
відображення об'єктивних закономірностей розвитку суспільства.
Для характеристики сутності права важливо виявити основні принципи у
відповідності з якими будується система права.
Принципи земельного права — це вихідні засади, які визначають основні напрямки
його розвитку. З урахуванням принципів розробляються нормативно-правові акти
земельного права, регулятивні та охоронні земельно-правові норми.
Принципами права є отправні, керівні ідеї, які виражають сутність, основні
властивості, внутрішню єдність та розвиток правових норм в межах системи права
або окремих його галузях.
Принципи права діють протягом тривалого періоду часу і по своїй природі вони
більш незмінні ніж норми. Але і принципи права не залишаються незмінними, як і
саме право вони розвиваються, збагачуються новими зв'язками та властивостями.
Під принципами земельного права потрібно розуміти закріплені п діючому
земельному законодавстві основоположні керівні засади, які висловлюють сутність
норм земельного права і головні напрямки в області правового регулювання
суспільних відносин, пов'язаних з раціональним використанням і охороною земель.
В системі основних принципів земельного права слід виділити такі з них:
1) принцип правово)'рівності форм власності на землю. Згідно чинного
законодавства в Україні встановлено три форми власності: державна, колективна та
приватна. Всі названі форми власності визнаються рівноправними. Звідси походить
принцип рівності прав всіх суб'єктів земельного права, тобто всі суб'єкти права
власності на землю рівні між собою, чи ™ Держава, чи колектив, чи приватна
особа, що володіє землею на праві власності. Кожен із власників має однако-
вий об'єм повноважень з приводу належного йому майна — земчі- При необхідності
суб'єкти права власності застосовують однакові методи і способи захисту свого
права власності на землю.
принцип державного управління земельним фондом. Об'єк
тивна необхідність державного управління земельним фон
дом обумовлена економічним значенням землі для життєді
яльності суспільства, просторовою обмеженістю земельного
фонду, незамінністю в сфері матеріального виробництва та
інших сферах господарської діяльності. Право держави
здійснювати управління, регулювання використання і охо
рони земель не залежить від форм власності на них. Державне
управління здійснюють уповноважені на це державні органи;
принцип багатоманітності форм землекористування. Зем
лекористування може здійснюватись на основі придбання
землі в приватну або колективну власність, земля також може
надаватись в користування або в оренду згідно правил, вста
новлених чинним законодавством;
принцип раціонального використання і охорони земель. Він
полягає в забезпеченні одночасно ефективного використан
ня земель і їх охорони. Передбачаються спеціальні вимоги
щодо збереження родючості грунтів, підвищення врожай
ності, запобігання негативного впливу на стан земель, всьо
го навколишнього природного середовиша. Цей принцип
втілюється в багатьох нормах земельного права;
принцип цільового використання землі. Суть цього принци
пу в тому, що ні власник земельної ділянки, ні його володі
лець чи орендатор не вправі міняти цільове призначення зе
мельної ділянки за своїм розсудом. Вони зобов'язані викорис
товувати землі згідно їх цільового призначення. Зміна цільово
го призначення землі допускається тільки в установленому
порядку спеціально уповноваженими на це органами;
6) принцип платності землеволодіння та землекористування.
Згідно Закону України від 19 вересня 1996 року «Про плату
за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за
землю справляється у вигляді земельного податку (для влас
ників землі та землекористувачів, крім орендарів) або оренд
ної плати (за земельні ділянки, надані в оренду). Викорис
тання практично всіх земель в країні є платним за деяким
виключенням (звільняються від плати за землю заповідники, заказники, ботанічні
сади, пам'ятки природи і т.ін.);
7) принцип пріоритетності сільськогосподарського використання земель, тобто
землі, придатні для потреб сільськогосподарського використання, повинні
надаватись насамперед для сільськогосподарських цілей. Для
несільськогосподарсь-ких цілей надаються землі не придатні для ведення
сільського господарства або гірші угіддя. Сільськогосподарські угіддя
охороняються законом, їх вилучення допускається лише в виняткових випадках.
Copyright © 2004-2006 Все
авторские права на размещенные материалы принадлежат их авторам.
Все
матераилы, представленные здесь, носят лишь ознакомительную цель.
Любое их незаконное
использование является нарушением авторских прав, поэтому после ознакомления рекомендуется приобрести эту литературу
в книжном магазине Вашего города.
| Povered by
STEP
|