____________________________________________________________________________________ |
|
||||||||||
|
Земельне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. КОВТУН М.Г. - К.: Юмана, 2001.
§4. Система земельного права
Земельне право включає в себе систему земельно-правових інститутів, які
закріплюють земельні відносини в суспільстві.
Система земельного права —• це цілісна і послідовна сукупність теоретичних
положень, принципів і земельно-правових норм, взаємопов'язаних і об'єднаних
регулюванням специфічних суспільних відносин у галузі земельних відносин.
Система земельного права — це його структура, будова і внутрішня форма
організації теоретичних положень і земельно-правових норм, які є елементами
системи. Ці елементи об'єднані в певні групи за ознакою однорідності суспільних
відносин, на регулювання яких вони спрямовані.
Систему земельного права складають різні за своїм значенням та характером
виконуваних функцій в регулюванні земельних відносин інститути. Найбільш
важливі з них відображають суть земельного права як галузі права, складають
загальні інститути, а земельно-правові норми, які регулюють окремі сторони або
види земельних відносин, — спеціальні інститути.
Віднесення земельно-правових норм до загальної та особливої частини залежить
від того, чи розглядають вони загальні питання правового регулювання земельних
відносин, чи регулюють окремі види земельних відносин.
При вивченні земельного права потрібно розділяти поняття система права, галузь
науки та навчальна дисципліна. Система земельного права як галузь науки
знаходиться в тісному
зв'язку з системою науки та з системою учбової дисципліни земельного права.
Система земельного права як учбової дисципліни грунтується на укладеній системі
даної галузі, але в той же час і здійснює певний вплив на її структуру. В
навчальній дисципліні викладаються основні відомості про земельне право.
Під системою галузі земельного права розуміють сукупність земельно-правових
інститутів, які складаються з групи земельно-правових норм, шо регулюють
однорідні види земельних відносин. Прикладом можуть бути правові норми, шо
регулюють відносини, пов'язані з веденням земельного кадастру, і складають
правовий інститут державного земельного кадастру.
Інститути, шо мають загальні положення, дія яких розповсюджується на всі або
більшість земельних відносин, створюють в своїй сукупності загальну частину
земельного права. Вона складається з інститутів права власності на землю,
державного управління земельним фондом, права користування землею і охорони
прав на землю. Загальна частина земельного права вивчає правове регулювання
використання всіх земель незалежно від їх категорій та цільового використання.
Особлива частина земельного права складається з інститутів, шо визначають
правовий режим окремих категорій земель, які виділяються за основним цільовим
призначенням. У відповідності з передбаченими в законодавстві категоріями
земель особлива частина земельного права складається з інституту правового
режиму використання земель сільськогосподарського призначення; земель населених
пунктів; земель промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, оборони та
іншого призначення; земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного,
історико-культурного призначення; земель лісового фонду; земель водного фонду;
земель запасу.
Земельне право як навчальна дисципліна являє собою систему знань про основні
положення галузі земельного права. Як і галузь права, навчальна дисципліна
поділяється на загальну і особливу частини.
Поряд з основними положеннями загальна частина земельного права передбачає
розгляд таких питань, як предмет, метод, система земельного права, поняття і
особливості зе-
мельних правовідносин, історія розвитку земельного права та його джерела.
В особливій частині земельного права поряд з питаннями розгляду особливостей
правового регулювання окремих категорій земель вивчаються основні положення
водного, лісового, гірничого права, які знаходяться за межами галузі
земельного права, але які здійснюють вплив на особливості правового режиму
земель лісового, водного фондів.
Систему права потрібно відрізняти від системи законодавства. Вони тісно
взаємозв'язані, але система законодавства — більш широке поняття, в ньому
виражаються правові норми, правові інститути, галузі і підгалузі права, а також
принципи права. За своїм об'ємом законодавство включає, крім норм права,
правові поняття, завдання, цілі і мотиви прийняття нормативно-правових актів,
декларації, преамбули, програмні положення, механізм реалізації нормативних
актів і норм права. Законодавство не співпадає з галузями, підга-лузями і
правовими інститутами, так як один закон може регулювати різні галузі права.
Copyright © 2004-2006 Все
авторские права на размещенные материалы принадлежат их авторам.
Все
матераилы, представленные здесь, носят лишь ознакомительную цель.
Любое их незаконное
использование является нарушением авторских прав, поэтому после ознакомления рекомендуется приобрести эту литературу
в книжном магазине Вашего города.
| Povered by
STEP
|