Ѕанк≥вське право. ” –јѓЌ—№ ≈ “ј ™¬–ќѕ≈…—№ ≈. Ќј¬„јЋ№Ќ»… ѕќ—≤ЅЌ» . ѕ.ƒ. Ѕ≥ленчук, ќ.√. ƒинн≥к, ≤.ќ. Ћютий, ќ.¬. —короход.  ињв Ђјт≥каї 1999

Ѕанк≥вська система ”крањни на сучасному етап≥

” пер≥од економ≥чних реформ, ¤к≥ розпочались у 1989-1992 рр. в ”крањн≥ в основному сформувалас¤ нова банк≥всь≠ка система, що базуЇтьс¤ на основ≥ роздержавленн¤ ≥ розви≠тку кредитних ≥нститут≥в р≥зних форм власност≥. —истема кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в складаЇтьс¤ сьогодн≥ з двох р≥вн≥в - в≥домств Ќац≥онального банку ”крањни (ЌЅ”) ≥ комерц≥йних банк≥в ( Ѕ).

! Ќа прот¤з≥ останн≥х рок≥в пройшло ≥нтенсивне зростан≠н¤ загальноњ к≥лькост≥ комерц≥йних банк≥в, склалас¤ ≥нфра≠структура ринку, в об≥г були введен≥ основн≥ ≥нститути, за-д≥¤на система державного регулюванн¤ ≥ контролю д≥¤ль≠ност≥, необх≥дна законодавча база, п≥дготовлена достатн¤ к≥льк≥сть квал≥ф≥кованих банк≥вських кадр≥в, склались ба≠зов≥ передумови дл¤ повноц≥нного функц≥онуванн¤ банк≥в≠ських ≥нститут≥в в умовах ринковоњ економ≥ки.

” 1995-1996 рр. завершивс¤ етап екстенсивного розви≠тку банк≥вськоњ системи, њњ д≥¤льност≥, характеру взаЇмод≥њ з ≥ншими економ≥чними структурами, в≥домствами ≥ орган≥≠зац≥¤ми, включаючи державу. “аким чином, сучасна бан≠к≥вська система ”крањни була сформована ≥ створена в ос≠новному у пер≥од з 1989 по 1994 р. Ќа сьогодн≥шн≥й день вона маЇ двор≥вневу структуру.

ѕерший р≥вень - Ќац≥ональний банк ”крањни (ЌЅ”).

21



ƒру.-ий р≥веш. - система комерц≥йних банк≥в. «а станом на ≤ с≥чн¤ 1999 р. в ”крањнськ≥й республ≥кан≠ськ≥й кни-≥≥ ресстрац≥њ банк≥в було зареЇстровано 216 коме≠рц≥йних банк≥в. -ї них 177мають л≥ценз≥ю ≤≤№” на чд≥йс-ненн¤ банк≥вських операц≥й. ÷е, в основному, працююч≥ банки. « ¤ких 54 банки Ќац≥ональним банком ”крањни в≥д≠несено до категор≥њ проблемних, ≥з них 20 перебувають у режим≥ ф≥нансового оздоровленн¤. ” чотирьох банк≥в в≥д≥≠зван≥ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й, 30 банк≥в знаход¤тьс¤ в стад≥њ л≥кв≥дац≥њ.

ƒ≥юч≥ комерц≥йн≥ банки за р≥внем кап≥талу й обс¤гу операц≥й можна розд≥лити на 4 групи:

/ група - найб≥льш≥ банки, з активами що становл¤ть б≥льш н≥ж 1000 млн. гри. Ч 7 банк≥в. —ума њхн≥х актив≥в складаЇ 52,28 в≥дсотка в≥д загальноњ суми актив≥в ус≥Їњ бан≠к≥вськоњ системи.

група - велик≥ банки, з розм≥ром актив≥в понад
100 млн.грн. ƒо ц≥Їњ групи в≥днос¤тьс¤ 22 комерц≥йних
банки, а њхн¤ частка в загальн≥й сум≥ актив≥в складаЇ 23,24
в≥дсотка.

група Ч середн≥ банки, розм≥ри актив≥в в≥д 10 до
99 млн. грн. ” цю групу входить 98 банк≥в. „астка њх у за≠
гальних активах- 17,35 в≥дсотка.

група Ч мал≥ банки, з активами до 10 млн. грн. (30
банк≥в). њхн¤ частка в загальних активах - 0,93 в≥дсотка.

 ап≥тал комерц≥йних банк≥в за станом на 01.03.99 р. склав 4581млн. фн., що екв≥валентно 1,2 млрд. долар≥в —Ўј. ” ном≥нальному вираз≥ сума загального кап≥талу ко≠мерц≥йних банк≥в за минулий р≥к зросла на 730 млн.грн. або на 19 в≥дсотк≥в.

 редитний портфель комерц≥йних банк≥в за станом 01.03.99 р. перевищуЇ 11,7 млрд. грн., що в сумарних акти≠вах складаЇ 55,3 в≥дсотка.

«а минулий р≥к заборгован≥сть по кредитах зросла на 2157 млн. грн. або на 23,3 в≥дсотка.

«а 1998 р. прибуток у ц≥лому по систем≥ комерц≥йних банк≥в склав 449 млн. грн. проти 1114 млн. грн. у 1997 р., або зменшивс¤ в 2,5 рази.

ƒл¤ економ≥чноњ характеристики можливостей в≥тчиз≠н¤них банк≥в можна привести так≥ пор≥вн¤льн≥ дан≥.

—умарн≥ активи украњнських комерц≥йних банк≥в скла≠дають 21,4 млрд.грн., або приблизно 5,6 млрд. дола≠р≥в —Ўј.

јктиви н≥мецького банку Ђƒойчебанкї, що оголосив про поглинанн¤ ЂЅанкертрастї, будуть складати 750-

22



Ђпо млрд долар≥в —Ўј, що перевищують активи вс≥Їњ бан-
к^ькоњсистеми ”крањни в 133 рази. .

ћинулий р≥к був дуже складним дл¤ економ≥ки ”крањни й особливо дл¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.

як в≥домо, у середин≥ серпн¤ минулого року в крањн≥ вибухнула ф≥нансова криза, що особливо вдарило по бан≠к≥вськ≥й систем≥.

Ѕезпосередн≥м поштовхом до спалаху ф≥нансово-бан≠к≥вськоњ кризи в ”крањн≥ стало пог≥ршенн¤ ситуац≥њ на св≥≠тових ф≥нансових ринках, що в≥дбулос¤ п≥д впливом ф≥нан≠совоњ кризи в сх≥дно-аз≥атському рег≥он≥, а також гостроњ кризовоњ ситуац≥њ в –ос≥њ.

÷е спри¤ло масовому в≥дтоков≥ кап≥тал≥в нерезидент≥в, п≥двищивс¤ попит на ≥ноземну валюту. ƒо цього необх≥д≠но додати скупченн¤ платеж≥в за зобов'¤занн¤ми держави, дл¤ погашенн¤ ¤ких через назван≥ причини джерел не було.

ƒержава опинилас¤ у переддефолтному стан≥.

—л≥д зазначити, що јсоц≥ац≥¤ украњнських банк≥в (ј”Ѕ) передбачала можлив≥сть пог≥ршенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥ ≥ загостренн¤ ф≥нансовоњ кризи, насамперед у банк≥в≠ському сектор≥.

Ќац≥ональним банком ”крањни в липн≥ минулого року була орган≥зована ≥ проведена м≥жнародна конференц≥¤ на тему: Ђ≈коном≥чн≥ ≥ правов≥ передумови ф≥нансово-бан≠к≥вськоњ кризи в ”крањн≥: шл¤хи запоб≥ганн¤ ≥ досв≥д ≥нших крањнї.

Ќа ц≥й конференц≥њ були детально проанал≥зован≥ еко≠ном≥чна ситуац≥¤ в крањн≥, стан банк≥вськоњ системи, а та≠кож шл¤хи запоб≥ганн¤ загостренн¤ кризових ¤вищ у в≥тчи≠зн¤н≥й економ≥ц≥ з урахуванн¤м св≥тового досв≥ду.  онфе≠ренц≥Їю були прийн¤т≥ рекомендац≥њ з розгл¤нутих проблем ≥ визначен≥ конкретн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ банк≥в.

Ќапередодн≥ кризи економ≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥ де≠що стаб≥л≥зувалас¤: було дос¤гнуто пожвавленн¤ вироб≠ництва, нав≥ть мав м≥сце невеликий прир≥ст ¬¬ѕ, прот¤≠гом тривалого часу курс нац≥ональноњ валюти - гривн≥ -був ст≥йким, ≥нфл¤ц≥¤ за 9 м≥с¤ц≥в минулого року складала 2,3 в≥дсотка.

ѕроте кризовий стан бюджету ≥ особливо державних ф≥нанс≥в, а також вплив св≥тових ф≥нансових катакл≥зм≥в призвели до р≥зкого загостренн¤ ф≥нансовоњ ситуац≥њ в крањ≠н≥ ≥ вибуху кризи, що в≥дбулас¤ в 3-й декад≥ серпн¤.

” результат≥ загостренн¤ кризи гривн¤ була девальво≠вана на 38 в≥дсотк≥в. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в практично при-



спинило ---итеж≥ и ^.ч.≥ ч чв'¤занками. \ рилу банк≥в виникли проблеми з≥ зд≥йсненн¤м розрахунк≥в ≥ платеж≥в.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ ЌЅ” вжили р¤д заход≥в щоб запоб≥гти розростанн¤ кризи в крањн≥.

Ќасамперед б>ли введен≥ с\ттев≥ зм≥ни в пор¤док зд≥йс≠ненн¤ валютних операц≥й. «окрема, введено спочатку 75%, а п≥сл¤ 50∞ о обов'¤зковий продаж валютноњ виручки, обме≠жена д≥¤ ч≥жбанк≥вського валютного рннк>. встановлено п≥двишений контроль за зд≥йсненн¤м платеж≥в у валют≥, заборонена попередн¤ оплата операц≥й по ≥мпорту.

ЌЅ” б>ла п≥двищена норма обов'¤зкових резерв≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в з ≥ 1 до 16.5 в≥дсотка, виключен≥ з зал≥≠ку обов'¤зкових резерв≥в залишки гот≥вки в касах. ќ¬ƒѕ. введений щоденний контроль за резервуванн¤м, обмежено м≥жбанк≥вськин кредитний ринок.

ћ≥нф≥н пров≥в реструктуризац≥ю зобов'¤зань перед внутр≥шн≥ми ≥ зовн≥шн≥ми кредиторами. ќсобливе значенн¤ мала домовлен≥сть ≥з генеральним агентом по розпов≠сюдженню ќ¬ƒѕ м≥ж нерезидентами Ч ф≥рмою Ђћер≥ Ћенчї про конверс≥ю заборгованост≥ на суму близько 1.2 млрд. долар≥в —Ўј.

Ѕула проведена реструктуризац≥¤ ќ¬ƒѕ. що знаход¤ть≠с¤ у внутр≥шн≥х кредитор≥в - комерц≥йних банк≥в на сучу б≥льш н≥ж 800 чин. грн.

—л≥д зазначити, що  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в зробив спробу провести примусову конверс≥ю ќ¬ƒѕ. ѕроте наполеглива позиц≥¤ комерц≥йних банк≥в ≥ Ћ”Ѕ справили належний ва≥ив ≥ призвели до того, що д≥¤ сп≥льноњ ѕостанови  аб≥≠нету ћ≥н≥стр≥в ≥ ЌЅ” в≥д 10.09.98 р. є 1416 була призупи≠нена.

јсоц≥ац≥¤ украњнських банк≥в, надаючи особливого зна≠ченн¤ рол≥ м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й у цей пер≥≠од, зд≥йснювала контакти з ћ≥жнародним ¬алютним ‘он≠дом.

« огл¤ду на зм≥ни у ф≥нансов≥й ситуац≥њ в ”крањн≥ й у св≥т≥ в пор≥вн¤нн≥ з ситуац≥Їю, коли був прийн¤тий ће≠морандум про сп≥вроб≥тництво ”крањни з ћ¬‘. ј”Ѕ бу≠ло поставлено питанн¤ про послабленн¤ де¤ких вимог ћ¬‘ при наданн≥ кредит≥в у сп≥вроб≥тництв≥ з ”крањ≠ною.

—л≥д в≥дзначити, що ћ¬‘ задовольнив наш≥ проханн¤ ≥ пропозиц≥њ, та продовжив сп≥вроб≥тництво ≥ це дало можли≠в≥сть послабити ф≥нансову кризу.

як в≥домо, ф≥нансова криза в –ос≥њ проходила у б≥льш гостр≥й форм≥ ≥ мала серйозн≥ш≥ насл≥дки.  риза ви¤вила

24



^обгрунтовану дов≥ру до ур¤ду з боку банк≥в, суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ сусп≥льства в ц≥лому. «а цю дов≥ру роз≠платилас¤, в першу чергу, банк≥вська система.

ќдн≥Їю з головних причин кризи була незадов≥льна пол≥≠тика обм≥нного курсу рубл¤, неплатоспроможн≥сть держави.

¬ ”крањн≥ завд¤ки сп≥льним, погодженим д≥¤м ур¤ду, ЌЅ” ≥ комерц≥йних банк≥в вдалос¤ послабити вплив ф≥нан≠совоњ кризи. ” банк≥вськ≥й сфер≥ вона не переросла в об-вальну кризу, але банки дорого заплатили за це.

 риза призвела до таких насл≥дк≥в:

1. ƒевальвац≥¤ гривн≥ склала 38 в≥дсотк≥в, внасл≥док чо≠го банк≥вська система другого р≥вн¤ втратила в≥д знец≥нен≠н¤ кап≥талу б≥льш ¤к 1 млрд. долар≥в —≤≤≤ј.

¬≥дт≥к вклад≥в населенн¤ становив б≥л¤ 400 млн. грн.

ѕог≥ршилас¤ структура кредитного портфелю - част≠
ка проблемних кредит≥в зросла з 29,2 в≥дсотка на 01.09.98 р.
до 31,1 в≥дсотка на 01.01.99 р.

ѕрибутков≥сть актив≥в банк≥в знизилас¤ в 2 рази.

” зв'¤зку з девальвац≥Їю гривн≥ 50 банк≥в вийшли ≥з
зменшенн¤м статутного кап≥талу нижче м≥н≥мального р≥в≠
н¤-1 млн. ≈ ё.

ѕрактично перестав д≥¤ти ‘ондовий ринок ≥ насам≠
перед, ринок ќ¬ƒѕ.

ѕризупинив роботу м≥жбанк≥вський валютний ринок.

8. «начно скоротивс¤ м≥жбанк≥вський кредитний ринок.
ѕроте, в результат≥ кризи жодний комерц≥йний банк не

був л≥кв≥дований.

√оловн≥ проблеми, ¤к≥ сто¤ть перед банк≥вською систе≠мою на даному етап≥:

1. ќдн≥Їю з важливих проблем д≥¤льност≥ банк≥в у цьсь
му роц≥ була проблема м≥н≥мального розм≥ру статутного
фонду.

¬≥дпов≥дно до ѕостанови ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 01.02.96 р. банки повинн≥ забезпечити на¤вн≥сть м≥н≥маль≠ного розм≥ру статутного фонду в сум≥, екв≥валентноњ 1 млн. ≈ ё. Ќац≥ональному банку доручено щор≥чно зд≥йс≠нювати контроль за станом на 31.03 (поточного року) про на¤вн≥сть м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду. —тосовно банк≥в, що не збер≥гають цей показник, ЌЅ” повинен вжива≠ти заходи у вигл¤д≥ в≥дкликанн¤ л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ бан≠к≥вськоњ' д≥¤льност≥.  онтроль за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в повинен зд≥йснюватис¤ через загальний кап≥тал.

2. Ќегативне в≥дношенн¤ до малих банк≥в. як вже зга≠
дувалос¤ в систем≥ комерц≥йних банк≥в 15 в≥дсотк≥в в≥д за≠
гальноњ к≥лькост≥ становл¤ть мал≥ банки.



ј”Ѕ займаЇ позиц≥ю захисту права на ≥снуванн¤ вс≥х ф≥нансово-сг≥йких банк≥в, незалежно в≥д розм≥ру њхн≥х ак≠тив≥в ≥ кап≥тал≥в.

ћал≥ банки (а значна частина њх Ї над≥йними ≥ плато≠спроможними) мають своЇ м≥сце, свою н≥шу в економ≥ц≥, мають свою специф≥чну кл≥Їнтуру ≥ ц≥лком виконують функц≥ю по обслуговуванню ц≥Їњ кл≥Їнтури, особливо мало≠го ≥ середньою б≥знесу.

3. ≤з 54 банк≥в, ¤к≥ в≥днесено до категор≥њ проблемних, 20 банк≥в знаход¤тьс¤ в режим≥ ф≥нансового оздоровленн¤! у 4 банк≥в в≥дкликан≥ л≥ценз≥њ ≥ 30 банк≥в перебувають у стад≥њ л≥кв≥дац≥њ.

√рупи банк≥в, що знаход¤тьс¤ в стад≥њ л≥кв≥дац≥њ Ч це го≠ловним чином, банки, в≥дновленн¤ нормальноњ д≥¤льност≥ ¤ких майже неможливо. ” ц≥й груп≥ повинна провадитись реструктуризац≥¤ Ч злитг¤, приЇднанн¤ або л≥кв≥дац≥¤.

ѕроцедура л≥кв≥дац≥њ банк≥в дуже складна, вона не ви≠значена законодавчо. ЌемаЇ органу, ¤кий м≥г би цим займа≠тис¤. ” –ос≥њ дл¤ зд≥йсненн¤ процедури банкрутства ≥ л≥кв≥≠дац≥њ банк≥в створена спец≥альна структура - ј– ќ (јгент≠ство з реструктуризац≥њ кредитних орган≥зац≥й).

ќсобливе значенн¤ маЇ питанн¤ захисту ≥нтерес≥в креди≠тор≥в, ≥ насамперед, вкладник≥в. « ц≥Їю метою зараз в ”крањн≥ створюЇтьс¤ ‘онд гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б.

4. ќдн≥Їю з проблем у систем≥ ринкових в≥дносин, Ї зверхн≥сть позичальника над кредитором. ƒ≥юч≥ ≥деолог≥ч≠на, правова, пол≥тична ≥ адм≥н≥стративна ≥нфраструктури дозвол¤ють позичальнику в багатьох випадках законно не повертати борги. ѕозичальник спочатку стаЇ боржником, а пот≥м Ч власником грошей. ≤ншими словами, у рамках чин≠ного законодавства ≥ судочинства, кредитор мас суттЇв≥ проблеми з поверненн¤м своњх кошт≥в.

ћожна вид≥лити два головних типи позичальник≥в. ќдин - позичаЇ, щоб зб≥льшити грош≥ по формул≥ ƒ-“-ƒ1, а другий - дл¤ того, щоб привласнити дох≥д за схемою: гро≠ш≥ - борг - власний прибуток.

Ѕоржник привласнивши прибуток, продукуЇ дл¤ сусп≥≠льства не прибуток, а збитки. «ростаЇ к≥льк≥сть збиткових п≥дприЇмств.

Ќа ≥деолог≥чних засадах пр≥оритету позичальника сформувавс¤ особливий вид боржника Ч держава.

«овн≥шн≥й борг ”крањни в 1992 р. становив 450 млн. до≠лар≥в —Ўј, у 1994 р.Ч вже 4,5 млрд. долар≥в, а зараз -12 млрд. долар≥в —Ўј. Ѕорг зр≥с майже в 27 раз≥в. –е≠зультати ситуац≥њ не важко передбачити.

26



√≥ада

тора ринк



Ѕез радикальних зм≥н в економ≥ц≥ й ≥деолог≥њ, пол≥тиц≥ ≥

законодавств≥ зм≥нити ситуац≥ю не можливо.

«адача пол¤гаЇ в тому, що забезпечити пр≥оритет креди≠тора над позичальником ≥ це Ї вих≥дним пунктом усп≥шноњ ринковоњ економ≥чноњ пол≥тики. ѕро це повинна потурбува≠тис¤ держава: њњ законодавчий орган ≥ в≥дпов≥дн≥ правов≥ та силов≥ структури.

5. ѕитанн¤ ст≥йкост≥ нац≥ональноњ валюти Ї нев≥д'Їм≠ною умовою д≥¤льност≥ банк≥в.

” пер≥од загостренн¤ кризи ЌЅ” ≥ комерц≥йн≥ банки ба≠гато зробили дл¤ того, щоб не припустити р≥зкого знец≥≠ненн¤ нац≥ональноњ валюти - гривн≥. « урахуванн¤м ситуа≠ц≥њ, що склалас¤, були внесен≥ де¤к≥ корективи в пор¤док курсоутворенн¤, зм≥нен≥ меж≥ валютного коридору, було посилено контроль за валютними операц≥¤ми.

«араз ЌЅ” в≥дновив д≥ю м≥жбанк≥вського валютного рин≠ку, зм≥нив пор¤док визначенн¤ оф≥ц≥йного курсу гривн≥.

јле проблема стаб≥льност≥ гривн≥ залишаЇтьс¤ актуаль≠ною ≥ може вир≥шуватис¤ лише в умовах ефективноњ еко≠ном≥чноњ пол≥тики.

6. ” результат≥ загостренн¤ ф≥нансовоњ кризи в серпн≥ -
вересн≥ минулого року фондовий ринок ”крањни практично
припинив свою д≥ю. ќсобливо це стосуЇтьс¤ ринку держав≠
них ц≥нних папер≥в (ќ¬ƒѕ).

Ќа стан цього ринку додатково негативно вплинуло р≥≠шенн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 30.01.99 р. про при≠мусову конверс≥ю ќ¬ƒѕ з терм≥ном погашенн¤ в лютому 1999 р.

ƒержав≥ необх≥дно в≥дновити дов≥ру до њњ ц≥нних папе≠р≥в практичними д≥¤ми. ≤ це буде кроком до пожвавленн¤ фондового ринку. Ѕез його актив≥зац≥њ подальший розвиток ринкових в≥дносин не можливий.

7. ¬ажливою умовою подальшого розвитку банк≥вськоњ
д≥¤льност≥, залученн¤ додаткових кошт≥в населенн¤, Ї ви≠
р≥шенн¤ проблеми гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б.

ѕрактика показуЇ, що в умовах загостренн¤ кризовоњ ситуац≥њ поверненн¤ вклад≥в населенню набуваЇ особливого пол≥тичного значенн¤.

” зв'¤зку з цим у даний час створюЇтьс¤ ‘онд гаранту≠ванн¤ вклад≥в населенн¤.  ошти цього ‘онду формуютьс¤ за рахунок двох джерел: внеск≥в ЌЅ” в сум≥ 20 млн. грн. ≥ внеск≥в комерц≥йних банк≥в, початкова сума ¤ких складаЇ 19 млн. грн.

„ленами цього ‘онду стануть банки, що внесуть свою частку у ‘онд. Ѕанки, що не Ї членами ‘онду будуть по-

27



збавлен≥ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з коштами насе≠ленн¤.

–озм≥р компенсац≥њ вкладу встановлений у межах 500 грн. на одного вкладника.

«авданн¤ Ќац≥онального банку ”крањни, комерц≥йних банк≥в ≥ јсоц≥ац≥њ украњнських банк≥в на сучасному етап≥ пол¤гаЇ в тому, щоб загальними зусилл¤ми подолати труд≠нощ≥, ¤к≥ виникли внасл≥док ф≥нансовоњ кризи ≥ вжити захо≠д≥в щодо вир≥шенн¤ нагальних проблем, ¤к≥ сто¤ть перед банк≥вською системою крањни, спри¤ти подальшому њњ зм≥≠цненню ≥ розвитку.'

¬≥домо, що кредитно-банк≥вська система маЇ життЇво важливе значенн¤ дл¤ любоњ крањни св≥ту, вона служить об'Їктом пильного нагл¤ду ≥ регулюванн¤ ¤к з≥ сторони Ќа≠ц≥онального банку ”крањни, так ≥ з≥ сторони вищих орган≥в державноњ влади й управл≥нн¤.2

Ѕанк≥вська система ”крањни Ї одн≥Їю з найважлив≥ших структур ринковоњ економ≥ки.

÷е обумовлено тим, що сьогодн≥ ”крањна переходить до новоњ економ≥чноњ системи Ч ринкових в≥дносин. ќс≠к≥льки банк≥вська д≥¤льн≥сть у люб≥й крањн≥ св≥ту Ї визна≠чальною, до нових умов житт¤, в ”крањн≥ формуЇтьс¤ нова банк≥вська система. њњ структура представлена двома р≥в≠н¤ми (схема 4).

Ѕанк≥вська система ”крањни

Ќац≥ональний банк ”крањни

 омерц≥йн≥ банки р≥зних форм власност≥, спец≥ал≥зац≥њ ≥ територ≥ального р≥вн¤

—хема 4.

як зазначаЇ ј. √. «юньк≥н: Ђ‘≥нансово-кредитна сис≠тема Ч сукупн≥сть ф≥нансових, ≥нвестиц≥йних ≥ кредитних ≥нститут≥в державиї. —труктурно вона може бути представ≠лена таким чином (див. схему 5).3

1 ƒаний розд≥л написаний сп≥льно з президентом јсоц≥ац≥њ украњнських
банк≥в ќ. ј. —угон¤ко.

2 ќснови банковского дела-  иев, 1994.-—. 22.

«юньк≥н ј. √. ‘≥нансове право.-  ињв, ћј”ѕ, 1999-—. 59.

28



‘≥нансово-кредитна система

≤



Ѕанки

*Чт-:

ѕозабанк≥вська система (спец≥ал≥зован≥ ф≥нансово-кредитн≥ ≥нститути)
-≥


÷ентральний банк





≥

≤нвестиц≥йн≥ фонди




1









зи≥йн≥
—пец≥ал≥зован≥ банки








банк*




≥нвестиц≥йн≥

компан≥њ





≥нновац≥йн≥
Ч

—трахов≥ компан≥њ





б≥ржов≥
Ч

ѕенс≥йн≥ фонди
Ч





≥потечн≥
-

Ћ≥зингов≥ компан≥њ






ощадн≥











Ѕанк≥вськ≥ та небанк≥вськ≤ консорц≥уми ≥ корпорац≥њ



—хема 5.

—татт¤ 1 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤ль≠н≥стьї установила двор≥вневу банк≥вську систему в ”крањн≥, а ст. 2 формулюЇ пон¤тт¤ банку: ЂЅанки Ч це установи, фун≠кц≥Їю ¤ких Ї кредитуванн¤ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та громад¤н за рахунок залученн¤ кошт≥в п≥дприЇмств, уста≠нов, орган≥зац≥й, населенн¤ та ≥нших кредитних ресурс≥в, ка≠сове та розрахункове обслуговуванн¤ народного господарст≠ва, виконанн¤ валютних та ≥нших банк≥вських операц≥йї.

ѕерший р≥вень банк≥вськоњ системи ”крањни займаЇ Ќац≥ональний банк ”крањни. Ќац≥ональний банк ”крањни Ї юридичною особою, основну функц≥ю ¤коњ - забезпеченн¤ стаб≥льност≥ грошовоњ одиниц≥ - визначила  онституц≥¤ ”крањни. ѕовноваженн¤ ≥ принципи орган≥зац≥њ Ќац≥ональ≠ного банку ”крањни визначаютьс¤ законодавством.

—татутний кап≥тал Ќац≥онального банку ”крањни Ї за≠гальнодержавною власн≥стю. Ѕанк функц≥онуЇ ¤к економ≥-

29



чно самост≥йна державна установа, зд≥йснюЇ видатки, ¤к ппави≥о за рахунок своњх доход≥в. ѕри перевищенн≥ дохо≠д≥в над 'видатками Ѕанк суми перевищенн¤ в≥драховуЇ в

^™–ЎдпЌов≥дно до законодавства Ќац≥ональний банк ”к-

па'≥ни:

визначаЇ та проводить грошово-кредитну пол≥тику на
п≥дстав≥ загальнодержавноњ програми економ≥чного розвит≠
ку затвердженоњ ¬ерховною –адою ”крањни;

монопольно зд≥йснюЇ ем≥с≥ю нац≥ональноњ валюти
”крањни та орган≥зуЇ њњ об≥г;

виступаЇ кредитором останньоњ ≥нстанц≥њ дл¤ банк≥в ≥
кредитних установ, орган≥зуЇ систему реф≥нансуванн¤;

встановлюЇ дл¤ банк≥в та ≥нших кредитних установ
правила проведенн¤ банк≥вських операц≥й, бухгалтерського
обл≥ку ≥ зв≥тност≥, захисту ≥нформац≥њ та кошт≥в;

орган≥зуЇ створенн¤ та методолог≥чно забезпечуЇ си≠
стему грошово-кредитноњ ≥ банк≥вськоњ статистичноњ ≥нфор≠
мац≥њ та статистики плат≥жного балансу;

визначаЇ систему, пор¤док ≥ форми розрахунк≥в, у то≠
му числ≥ м≥ж банками та ≥ншими кредитними установами;

визначаЇ напр¤ми розвитку сучасних електронних бан≠
к≥вських технолог≥й, координуЇ та контролюЇ створенн¤ елек≠
тронних засоб≥в, систем розрахунк≥в, автоматизац≥њ банк≥всь≠
коњ д≥¤льност≥ та засоб≥в захисту банк≥вськоњ ≥нформац≥њ;

зд≥йснюЇ банк≥вське регулюванн¤ та нагл¤д;

веде –еЇстр банк≥в, њх ф≥л≥й та представництв, валютних
б≥рж ≥ кредитних установ, зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ банк≥вських
та ≥нших операц≥й у передбачених законом випадках;



складаЇ плат≥жний баланс ≥ баланс м≥жнародних ≥н≠
вестиц≥й ”крањни, зд≥йснюЇ њх анал≥з та прогнозуванн¤;

представл¤Ї ≥нтереси ”крањни в центральних банках
≥нших держав, м≥жнародних банках та ≥нших кредитних
установах, де сп≥вроб≥тництво зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ цент≠
ральних банк≥в;

зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до визначених законом повно≠
важень валютне регулюванн¤, визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤
розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥, орган≥зовуЇ ≥ зд≥йснюЇ ва≠
лютний контроль;

забезпечуЇ накопиченн¤, збер≥ганн¤ та зд≥йсненн¤
операц≥й з золотовалютним резервом;



анал≥зуЇ стан грошово-кредитних, ф≥нансових, ц≥но≠
вих та валютних в≥дносин;

орган≥зуЇ ≥нкасац≥ю та перевезенн¤ банкнот ≥ монет
та ≥нших ц≥нностей;

«ќ



16) реал≥зуЇ державну пол≥тику з питань захисту дер≠жавних сектор≥в у систем≥ Ќац≥онального банку ”к≠рањни.1

ф≥нансово-правов≥ норми украњнського чинного законо≠давства визначають пор¤док утворенн¤ ≥ компетенц≥ю дру≠гого р≥вн¤ банк≥вськоњ системи - комерц≥йних банк≥в.

 омерц≥йн≥ банки р≥зних вид≥в ≥ форм власност≥ на ак≠ц≥онерних або пайових засадах створюютьс¤ в≥дпов≥дно з «аконами ”крањни Ђѕро Ќац≥ональний банк ”крањниї. Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, Ђѕро господарськ≥ товарис≠тваї. Ђѕро п≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуї та ѕравилами Ќац≥онального банку ”крањни. ”творювати банки можуть украњнськ≥ та ≥ноземн≥ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи (не менше трьох), кр≥м –ад народних депутат≥в ус≥х р≥вн≥в, њх виконав≠чих орган≥в, державних п≥дприЇмств, пол≥тичних, проф≠сп≥лкових орган≥зац≥й ≥ об'Їднань, парт≥й, громадських фонд≥в.

«аборон¤Їтьс¤ бути засновниками в≥йськовослужбов≠ц¤м, посадовим особам ус≥х правоохоронних орган≥в, дер≠жавних орган≥зац≥й, покликаних зд≥йснювати контроль за д≥¤льн≥стю банк≥в.

Ќе можуть бути засновниками банку особи, ¤ким суд заборонив займатис¤ певною д≥¤льн≥стю, до зак≥нченн¤ терм≥ну, встановленого вироком. Ќе дозвол¤Їтьс¤ бути засновниками особам, що мають непогашену судим≥сть за крад≥жки ≥ хабарництво, вони не можуть також займа≠ти кер≥вн≥ посади, що зв'¤зан≥ з матер≥альною в≥дпов≥даль≠н≥стю.

Ќац≥ональний банк ”крањни встановлюЇ м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду акц≥онерного банку.

—татутний кап≥тал акц≥онерного банку може формува≠тис¤ т≥льки за рахунок власних кошт≥в акц≥онер≥в. «аборо≠н¤Їтьс¤ зб≥льшувати статутний кап≥тал ≥ створювати нов≥ банки за рахунок нерозпод≥лених прибутк≥в або кош≥≥в ≥н≠ших фонд≥в.

„астку в статутний кап≥тал можна зробити у нац≥ональ≠н≥й, в≥льно конвертован≥й валют≥, майн≥ ≥ пов'¤заних з ним майнових правах. Ќе можна робити внески за рахунок бю≠джетних кошт≥в, кредитних ≥ заставних кошт≥в.

ѕравов≥ основи д≥¤льност≥ Ќац≥онального банку ”крањни, йо≥х> кор≥нн≥ органи, орган≥зац≥йн≥ основи та структура Ќац≥онального банку, гтюшово-крсди≥ноњ пол≥тики, управл≥нн¤ гот≥вковим ≥рошовим об≥гом, орган≥зац≥¤ розрахунк≥в та бухгалтерського обл≥ку, операц≥њ, ¤к≥ проводить Ќац≥ональний )а≥1к 'о≥ш>. б≥льш детально будуть розгл¤нут≥ в сл≥дуючих розд≥лах.

«≤



ƒл¤ формуванн¤ статутного фонду в≥дкриваЇтьс¤ тим≠
часовий рахунок за м≥сцем знаходженн¤ акц≥онерного
банку. .

ƒо реЇстрац≥њ акц≥онерного банку засновники оголошу≠ють п≥дписку на акц≥њ на строк до 6 м≥с¤ц≥в. Ќа прот¤з≥ ого≠лошеноњ п≥дписки на акц≥њ повинн≥ п≥дписатис¤ не менш 60 в≥дсотк≥в акц≥онер≥в. якщо не набираЇтьс¤ така к≥ль≠к≥сть, банк вважаЇтьс¤ неутвореним. якщо акц≥њ банку роз≠под≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками, то до дн¤ установчих збо≠р≥в вони повинн≥ внести не менш 50 в≥дсотк≥в ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й.1

 омерц≥йн≥ банки вважаютьс¤ створеними ≥ набувають статус юридичноњ особи з моменту реЇстрац≥њ в Ќац≥ональ≠ному банку ”крањни. –еЇстрац≥¤ проводитьс¤ у в≥дпов≥днос≠т≥ з Ђѕоложенн¤м про пор¤док створенн¤ ≥ реЇстрац≥њ коме≠рц≥йних банк≥вї є 77, затвердженим ѕравл≥нн¤м Ќац≥о≠нального банку ”крањни 27 березн¤ 1996 р.

ƒл¤ реЇстрац≥њ комерц≥йних банк≥в орган управл≥нн¤ банку (–ада банку) п≥сл¤ аудиторськоњ перев≥рки ф≥нансо≠вого стану засновник≥в подаЇ в рег≥ональне управл≥нн¤ Ќа≠ц≥онального банку ”крањни за м≥сцем створенн¤ банку ви≠значен≥ законом документи.

Ќац≥ональний банк ”крањни може в≥дмовити у реЇстра≠ц≥њ комерц≥йних банк≥в:

у раз≥ порушенн¤ пор¤дку створенн¤ банку;

нев≥дпов≥дност≥ його статуту та ≥нших установчих
документ≥в законодавству;

незадов≥льного ф≥нансового стану засновник≥в, що
загрожуЇ ≥нтересам кредитор≥в банку;

у раз≥ профес≥йноњ непридатност≥ рекомендованого
кер≥вництва.

–≥шенн¤ про в≥дмову в реЇстрац≥њ комерц≥йного банку може бути оскаржене в судовому пор¤дку.

ѕро зм≥ни, що внос¤тьс¤ в установч≥ документи, комер≠ц≥йн≥ банки повинн≥ пов≥домл¤ти Ќац≥ональний банк ”к≠рањни ≥ подавати у м≥с¤чний терм≥н нотар≥ально засв≥дчен≥ коп≥њ зм≥нених документ≥в.

–еЇстрац≥¤ зм≥н ≥ доповнень зд≥йснюЇтьс¤ у м≥с¤чний строк з моменту одержанн¤ за¤ви та вс≥х необх≥дних доку≠мент≥в шл¤хом внесенн¤ њх до книги реЇстрац≥њ банк≥в.

 омерц≥йн≥ банки можуть в≥дкривати на територ≥њ ”крањни ≥ за њњ межами ф≥л≥њ та представництва, ¤к≥ висту-

' ‘≥нансове право.- X.: Ђ онсумї, 1998- —. 403^110.

32



≥мюгь в≥д ≥мен≥ головного банку ≥ не с юридичними особа≠ми, але мають своњ повноваженн¤. ‘≥л≥¤ мас св≥й субкорес-пондентеький рахунок та зд≥йснюЇ банк≥вськ≥ операц≥њ, передбачен≥ њњ положенн¤м. ≤≥редсгањњницгно банку ф≥нан-сустьс¤ головним банком, в≥д ≥мен≥ ¤кою в≥н виступаЇ, але не маг права виконувати банк≥вськ≥ функц≥њ.

 омерц≥йний банк маг право в≥дкривати ф≥л≥њ за умова≠ми повноњ сплат за¤вленого статутного фонду.

ƒл¤ в≥дкритт¤ ф≥л≥њ чи представництва необх≥дна пись≠мова згода Ќац≥онального банку. ѕ≥сл¤ одержанн¤ згоди до Ќац≥онального банку подаютьс¤:

-клопотанн¤ про реЇстрац≥ю ф≥л≥њ ≥ економ≥чне обгрун≠туванн¤ доц≥льност≥ його створенн¤ за п≥дписом голови ра≠ди, зав≥реного печаткою банку;

р≥шенн¤ збор≥в акц≥онер≥в банку про створенн¤ ф≥л≥њ;

положенн¤ про ф≥л≥ю;

-висновок ”правл≥нн¤ Ќац≥онального банку за м≥сцем знаходженн¤ ф≥л≥њ комерц≥йного банку про в≥дпов≥дальн≥сть вимогам прим≥щенн¤ ф≥л≥њ банку, про профес≥йну придат≠н≥сть ≥ репутац≥ю керуючою ф≥л≥Їю банку ≥ головного бух≠галтера та забезнечен≥ст≥, квал≥ф≥кованими кадрами.

Ќац≥ональний банк ”крањни може в≥дмовити комерц≥й≠ному банку у в≥дкритт≥ ф≥л≥њ у раз≥ порушенн¤ його ство≠ренн¤, нев≥дпов≥дност≥ документ≥в законодавству та статуту банку, незадов≥льного ф≥нансового стану банку, порушенн¤ ним економ≥чних норматив≥в через профес≥йну непридат≠н≥сть кер≥вника головною бухгалтера, в≥дсутност≥ належноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази.

«а д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в зд≥йснюЇ контроль √оловне управл≥нн¤ банк≥вського нагл¤ду Ќац≥онального банку ”крањни,  римське республ≥канське та обласне упра≠вл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни.

 омерц≥йним банкам заборон¤Їтьс¤ д≥¤льн≥сть у сфер≥ матер≥ального виробництва, торг≥вл≥, страхуванн¤. '«аконо≠давство обмежуЇ можлив≥сть комерц≥йного банку мати у власност≥ нерухом≥сть.

 омерц≥йний банк забезпечуЇ широкий комплекс р≥зно≠ман≥тних банк≥вських послуг. ÷¤ кредитна установа прий≠маЇ та розм≥щуЇ грошов≥ внески громад¤н та юридичних ос≥б, надаЇ р≥зн≥ види позик, зд≥йснюЇ розрахунки за дору≠ченн¤м кл≥Їнт≥в та касове обслуговуванн¤; випускаЇ чеки, акредитиви, акц≥њ, обл≥гац≥њ гоню, купуЇ, збер≥гаЇ та продаЇ ц≥нн≥ папери; зд≥йснюЇ валютн≥ операц≥њ; падаЇ консульта≠ц≥йн≥ послуги.