____________________________________________________________________________________ |
|
||||||||||
|
Ѕанк≥вське право. ” –јѓЌ—№ ≈ “ј ™¬–ќѕ≈…—№ ≈. Ќј¬„јЋ№Ќ»… ѕќ—≤ЅЌ» . ѕ.ƒ. Ѕ≥ленчук, ќ.√. ƒинн≥к, ≤.ќ. Ћютий, ќ.¬. —короход. ињв Ђјт≥каї 1999
‘ормуванн¤ банк≥вськоњ системи у незалежн≥й ”крањн≥
–озпад –ад¤нського —оюзу, прийн¤тт¤ ¬ерховною –а≠дою ”крањни у липн≥ 1991 р.
ƒекларац≥њ про державний су≠верен≥тет та проголошенн¤ у серпн≥ 1991 р. ”крањни
неза≠лежною демократичною державою в≥дкрили нову стор≥нку у розвитку власноњ
банк≥вськоњ системи./20 березн¤ 1991 р. ¬ерховною –адою ”крањни був прийн¤тий
«акон Ђѕро бан≠ки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї, за ¤ким на баз≥ ”крањнськоњ
республ≥канськоњ контори ƒержавного банку —–—– створе≠но Ќац≥ональний банк
”крањни. « перших дн≥в його д≥¤ль≠н≥сть спр¤мована на зм≥цненн¤ державност≥
”крањни, в≥н проводить Їдину державну пол≥тику у сфер≥ грошового об≥≠гу,
кредитуванн¤ та забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥]
ƒекларац≥¤ про державний суверен≥тет та «акон Ђѕро економ≥чну самост≥йн≥сть
”крањнськоњ –—–ї, ¤к≥ законодав≠чо закр≥пили за нашою державою право
самост≥йного фор≠муванн¤ власноњ банк≥вськоњ системи, заклали фундамент
створенн¤ нових комерц≥йних банк≥в. «а 1989-1991 рр. бу≠ло зареЇстровано б≥л¤
двох дес¤тк≥в украњнських банк≥в.
” процес≥ формуванн¤ сучасноњ банк≥вськоњ системи ”крањни можна вид≥лити чотири
етапи.
ѕерший етап - 1991-1992 рр.- це процеси перереЇстра≠ц≥њ та реорган≥зац≥њ.
≤з жовтн¤ 1991 р. Ќац≥ональний банк починаЇ перереЇс≠трац≥ю комерц≥йних банк≥в
”крањни, що були зареЇстрован≥ ще ƒержбанком —–—–.
” цей же пер≥од галузевий кап≥тал, тобто частка кап≥та≠лу вкладеного у
комерц≥йн≥ банки р≥зними державними установами, поступово вит≥сн¤Їтьс¤ ринковим
кап≥талом сп≥льних та малих п≥дприЇмств, акц≥онерних товариств. ƒержавн≥ банки
Ђѕром≥нвестбанкї, Ђјгропромбанкї, Ђ”кр-соцбанкї акц≥онуютьс¤, а точн≥ше
приватизуютьс¤ персо≠налом банк≥в та великими кл≥Їнтами.
ƒругий етап Ч 1992-1993 рр Ч виникненн¤ банк≥в Ђновоњ хвил≥ї.
Ќа цьому етап≥ з р≥зних бюджетних та позабюджетних фонд≥в та диверсиф≥кац≥њ
пасив≥в д≥ючих банк≥в виникаЇ низка комерц≥йних банк≥в таких, ¤к Ђјвальї, Ђ≤нкої
(отри≠муЇ самост≥йн≥сть в≥д ћоскви), Ђ¬≥дродженн¤ї, Ђ“ранс-банкї та ≥нш≥. ”
комерц≥йних банках спостер≥галос¤ по≠дальше зменшенн¤ частки Ђм≥н≥стерськогої
кап≥талу, що було спричинено постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Ђѕро пе≠редачу
м≥н≥стерських пакет≥в акц≥й на управл≥нн¤ до ћ≥н≥с≠терства ф≥нанс≥в ”крањниї.
÷≥Їю постановою передбачало≠с¤, що ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни буде
одержувачем див≥денд≥в по акц≥¤х, що належать ≥ншим м≥н≥стерствам. «розум≥ло, що
це не влаштовувало власник≥в акц≥й ≥ вони посп≥шили вилучити своњ кошти ≥з
комерц≥йних банк≥в та ≥нших акц≥онерних товариств.
” цей же час спостер≥галос¤ масове народженн¤ др≥б≠них Ђкишеньковихї банк≥в.
ѕрот¤гом року њх було зареЇст≠ровано б≥льше сотн≥, значна частина з них мала
приватний кап≥тал, але цей кап≥тал був надто м≥зерним, щоб забезпе≠чити
л≥кв≥дн≥сть банку. ÷≥ банки непогано заробл¤ли на г≥≠пер≥нфл¤ц≥њ 1992-1994 рр.,
використовуючи цей зовн≥шн≥й незалежний в≥д них фактор. Ќа к≥нець 1992 р. в
”крањн≥ у реЇстр≥ ЌЅ” заф≥ксовано 133 банки, л≥кв≥довано «банки. Ќа к≥нець 1993
р. у книз≥ реЇстрац≥њ вже 211 банк≥в, л≥кв≥до≠вано прот¤гом цього року ще 6
банк≥в.
“рет≥й етап Ч 1994Ч1996 рр.Ч це етап банкрутства.
јктив≥зац≥¤ роботи Ќац≥онального банку ”крањни з по≠
будови ч≥ткоњ системи регулюванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних
банк≥в сп≥впала з пер≥одом призупиненн¤ ≥нфл¤ц≥йних про≠
цес≥в, ¤к≥ були основним джерелом безб≥дного ≥снуванн¤
ц≥лоњ низки комерц≥йних банк≥в. ÷≥ банки не були готов≥ до
б≥льш жорсткого контролю з боку ЌЅ”, до зм≥ни кон'юн≠
ктури ф≥нансового ринку, до централ≥зованого управл≥нн¤
банк≥вською системою, що поставило њх на межу банкрут≠
ства. Ѕагато банк≥в у цей пер≥од було л≥кв≥довано: в 1994 р.
стали банкрутами та л≥кв≥довано 11 банк≥в; 1995 р.-
20 банк≥в банкрут≥в, серед ¤ких були найб≥льш≥ комерц≥йн≥
банки - Ђ≤нкої, Ђ¬≥дродженн¤ї, Ђ≈кономбанкї, ЂЋ≥сбанкї; в
1996 р. пр¤мими банкрутами стали 45 банк≥в, а ще
60 опинилис¤ у стан≥ прихованого банкрутства. ѕроцес
масового банкрутства комерц≥йних банк≥в вн≥с ускладненн¤
” функц≥онуванн¤ не т≥льки банк≥вськоњ системи, а й позна≠
чивс¤ на вс≥й економ≥чн≥й систем≥, була п≥д≥рвана дов≥д
банк≥вськоњ системи у вкладник≥вЧ "^
ƒл¤ цього пер≥оду характерн≥ й ≥нш≥ процеси, ¤к≥ ≥стот≠но впливш≥н на структуру
банк≥вськоњ системи ”крањни. √ак. на кредитно-ф≥нансовому ринку ”крањни
починають працювати ≥ноземн≥ банки та њхн≥ представництва (всього њх було
ЂреЇстровано 14). «'¤вл¤ютьс¤ 5 нових украњнських комерц≥йних банк≥в. ¬ажливим
моментом функц≥онуванн¤ банк≥вськоњ системи цього пер≥оду була зм≥на складу
акц≥о≠нер≥в, зм≥на власник≥в багатьох комерц≥йних банк≥в та окремих ф≥л≥й шл¤хом
продажу та перепродажу. “аких зм≥н зазнали близько 70 банк≥в.
„ „етвертий етап - 1996-1998 рр- стаб≥л≥зац≥¤ та впро≠вадженн¤ нац≥ональноњ
валюти - гривн≥.
ƒл¤ цього етапу Ї характерною боротьба Ќац≥онального банку з ≥нфл¤ц≥йними
процесами, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ проведенн¤ грошовоњ реформи ≥ введенн¤
в об≥г нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ Ч гривн≥. “акож у цей пер≥≠од посиливс¤
контроль за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в ≥з боку ЌЅ”.
” роки незалежност≥ ”крањни було не т≥льки реформо≠вано, але й створено нову
банк≥вську систему:
-створен≥ основи двор≥вневоњ банк≥вськоњ системи, ва≠лютного ринку та ринку
ц≥нних папер≥в;
зд≥йснено перший етап реформуванн¤ грошовоњ сис≠
теми держави з введенн¤м пром≥жноњ валюти Ч украњнсь≠
кого карбованц¤, що склало основу дл¤ проведенн¤ гро≠
шовоњ реформи ≥ введенн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одини≠
ц≥ - гривн≥;
створено нац≥ональну плат≥жну систему ≥з запрова≠
дженн¤м нових прогресивних технолог≥й перерахуванн¤
кошт≥в на основ≥ електронних платеж≥в, що дозволило до≠
с¤гти св≥тового р≥вн¤ обробки ≥нформац≥њ у сфер≥ м≥жбан-
к≥вських розрахунк≥в, значно п≥двищити њхню над≥йн≥сть,
дало можлив≥сть максимально обмежити ризик створенн¤
фальшивих грошей в об≥гу та скоротити до м≥н≥муму тер≠
м≥н проходженн¤ платеж≥в;
введено у д≥ю Ѕанкнотно-монетний дв≥р та фабрику
банкнотного паперу, що дало можлив≥сть створити потуж≠
ност≥ по друкуванню банкнот та карбуванню монет:
розпочато реформуванн¤ бухгалтерського обл≥ку та
зв≥тност≥ у банках;
напрацьовано нормативну базу дл¤ зд≥йсненн¤ моне≠
тарноњ пол≥тики та банк≥вського нагл¤ду:
-д≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку ”крањни, його моне≠тарна пол≥тика позитивно
позначилис¤ на подоланн≥ г≥≠пер≥нфл¤ц≥њ, керованост≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в.
18
ѕроте, ≥ р≥шали економ≥чна, ф≥нансова та плат≥жн≥њ кри≠
ц≥ т'≥≥.мпч≥нн¤ процесу ринкоњшх перетворень економ≥ки
≥нвестиц≥йного процесу, серйочн≥ недол≥ки у д≥¤льност≥ ко≠
мерц≥йних банк≥в у сфер≥ кредитуванн¤, розрахунк≥в, ио-
рм≥≥снн¤ багатьма ч них економ≥чних норма тип≥в, невпо≠
р¤дкован≥сть та нестаб≥льн≥сть нормативмо-иравового регу≠
люванн¤, недосконал≥сть податкового та ф≥нансовою
чаконодаветва визначають необх≥дн≥сть поглибленн¤ бан≠
к≥вськоњ (Ђ-'форми. .
Ѕуло проведено ф≥нансову реорган≥зац≥ю банк≥в, б≥льш д≥свим став контроль за њх
д≥¤льн≥стю ≥ виконанн¤м умов функц≥онуванн¤ з боку ≤≤№”. ќднак, залишаЇтьс¤
значним системний р≥≥'.шк внасл≥док надм≥рноњ в≥дкритост≥ банк≥всь≠коњ системи
дл¤ слабких п≥дпрж -мете та не¤к≥сного мене≠джменту. Ќе вдастьс¤ повн≥стю
задовольнити потреби при≠ватною сектору, ¤кий сьогодн≥ активно зростаЇ.
ќчевидно, що без прискоренн¤ банк≥вських реформ суб'Їктам госпо≠дарюванн¤ буде
важко одержати доступ до необх≥дних ≥н≠вестиц≥йних кошт≥в. р≥м того, њм
бракуватиме ≥нших (кр≥м кредитних) банк≥вських послуг високоњ ¤кост≥.
Ќе вир≥шен≥ остаточно миганн¤ д≥¤льност≥ ф≥нансово-кредитних установ,
≥нсгитуц≥онадьного рочвитку банк≥всь≠коњ системи, стандарт≥в бухгалтерського
обл≥ку та аудиту, банк≥вськоњ тагмниц≥ та захисту ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в.
¬исока варт≥сть ф≥нансового посередництва, обмеже≠н≥сть к≥лькост≥ послуг,
в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дноњ дл¤ крањн ≥з ринковою економ≥кою ф≥нансовоњ структури,
стимул≥в заощаджувати та розм≥щувати позичков≥ фонди, низька жити -здатн≥сть
ф≥нансових ≥нститут≥в (прихован≥ банкру≠ти), пов≥льний прогрес у галуз≥
створенн¤ стаб≥льного ефективного банк≥вського нагл¤ду доповнююч≥, те коло
проблем, вир≥шенн¤ ¤ких треба передбачити у державн≥й програм≥ реформуванн¤ та
розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни.
ѕринципи, що покладен≥ в основу розробки програми реформуванн¤ та розвитку
банк≥вськоњ системи в ”крањн≥, так≥:
ћакроеконом≥чна пол≥тика ма< бути спр¤мована на
забезпеченн¤ стаб≥льних умов дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤ль≠
ност≥.
∆иттЇздатн≥сть (платоспроможн≥сть) ф≥нансових ≥н≠
ститут≥в мас бути б≥льш прозорою ≥ забезпеченою.
'—при¤нн¤ розбудов≥ ф≥нансовоњ ≥нфраструктури, ¤ка включаЇ ≥нформац≥йн≥ системи,
правову систему та систему банк≥вського нагл¤ду.
4 Ќеобх≥дно створити умови дл¤ зменшенн¤ витрат на ф≥нансове посередництво.
ќсновними сьогодн≥ Ї так≥ напр¤мки реформуванн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни:
«абезпеченн¤ розбудови банк≥вськоњ системи, здатноњ
ефективно та адекватно д≥¤ти в умовах ринковоњ економ≥ки.
¬досконаленн¤ системи нагл¤ду та контролю за д≥¤≠
льн≥стю комерц≥йних банк≥в.
¬становленн¤ кл≥мату дов≥ри до банк≥вськоњ системи
з боку юридичних та ф≥зичних ос≥б.
—творенн¤ умов дл¤ п≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ нац≥о≠
нальноњ грошовоњ одиниц≥ - гривн≥.
ѕосиленн¤ моб≥л≥зац≥њ заощаджень населенн¤ та п≥д≠
приЇмницьких структур за рахунок створенн¤ ефективноњ
системи страхуванн¤ вклад≥в.
≈фективне використанн¤ ф≥нансових ≥нструмент≥в
дл¤ пол≥пшенн¤ грошово-кредитного регулюванн¤ на осно≠
в≥ ринковоњ конкуренц≥њ та пр≥оритетност≥ розвитку, а не за
рахунок директивного розпод≥лу кредит≥в.
–озв"¤занн¤ проблеми неплатеж≥в та запоб≥ганн¤ њх
виникненню.
ѕодальше вдосконаленн¤ та п≥двищенн¤ ефективнос≠
т≥ плат≥жноњ системи.
¬ ”крањн≥ сформована двор≥внева банк≥вська система на чол≥ з Ќац≥ональним банком
”крањни (див. схему 3).
ЌЅ”
1
1
1
1
1
1
ƒержанн≥
ѕостдержавн≥
Ѕанки
≤нш≥
банки: - ќщадбанк
банки: -≤ћЅ
новоњ хвил≥
кредитн≥
~ екомбанк
- Ђ”крањнаї
- ”крсоцбанк
1
( 111 1
Ѕанки з лсржавно≥-
Ѕанки з не-
Ѕанки 3-х
≤ноземн≥
ћертв≥ та
залежним
акц≥онер≥в
банки
нездоров≥
менеджмен-
20%
5-10%
банки 55%
10%
том 10%
≤нвестиц≥йн≥ фонди
редитн≥ сп≥лки
20
—хема 3.
Ќа початок 1999 р. банк≥вська система ”крањни нал≥чу≠вала 216 банк≥в. ≤з
загальноњ чисельност≥ банк≥в 180 установ функц≥онують у форм≥ акц≥онерних
товариств, при чому: закритих акц≥онерних товариств - 53; у форм≥ в≥дкритих
акц≥онерних товариств - 127 банк≥в; 2 державних банки; у форм≥ товариств з
обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю - 34; бан≠к≥в, створених за участю ≥ноземного
кап≥талу - 28 (у тому числ≥ з≥ 100 в≥дсотковим ≥ноземним кап≥талом - 9). «а
пер≥од з 1992 р. ≥з ниги реЇстрац≥њ банк≥в було вилучено 52 уста≠нови у зв"¤зку
з порушенн¤м банк≥вського законодавства та з ≥нших причин. «а цей же пер≥од у 51
банка була в≥д≥звана л≥ценз≥¤ на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й. ≥льк≥сть банк≥в,
¤к≥ мають л≥ценз≥ю ЌЅ” на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й нал≥чуЇ 161 установу,
кр≥м того, ще двом ф≥нансово-кре≠дитним установам надано таку л≥ценз≥ю.
—плачений статут≠ний фонд д≥ючих комерц≥йних банк≥в на к≥нець 1998 р. у
гривневому екв≥валент≥ складав 2015 млн. грн.
Copyright © 2004-2006 ¬се
авторские права на размещенные материалы принадлежат их авторам.
¬се
матераилы, представленные здесь, нос¤т лишь ознакомительную цель.
Ћюбое их незаконное
использование ¤вл¤етс¤ нарушением авторских прав, поэтому после ознакомлени¤ рекомендуетс¤ приобрести эту литературу
в книжном магазине ¬ашего города.
| Povered by
STEP
|