Земельне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. КОВТУН М.Г. - К.: Юмана, 2001.

§3. Контроль за використанням і охороною земель та їх моніторинг

Важливою функцією державного управління земельним фондом є контроль за правильним використання і охоро­ною землі всіма землекористувачами.

Завдання державного контролю за використанням і охоро­ною земель полягають у забезпеченні додержання всіма дер­жавними та громадськими органами, а також підприємства­ми, установами, організаціями і громадянами вимог земель­ного законодавства з метою ефективного використання та охорони земель.

Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється Радами народних депутатів, а також Держав­ним комітетом України по земельних ресурсах. Міністер­ством охорони навколишнього природного середовища Ук­раїни та іншими спеціально уповноваженими на те держав­ними органами.

Порядок здійснення державного контролю за використан­ням і охороною земель встановлюється законодавством Ук­раїни.

Система контролю за використання і охороною земель включає в себе здійснення ведення моніторингу земель.

Відповідно до Земельного кодексу України моніторинг зе­мель являє собою систему спостереження за станом земель­ного фонду, в тому числі земель, розташованих у зонах ра­діоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення його змін, їх оцінки, відвернення й ліквідації наслідків нега­тивних процесів.

Об'єктом моніторингу земель є весь земельний фонд неза­лежно від форм власності на землю.

Залежно від охоплених територій здійснюється такий моні­торинг земель:

— глобальний — пов'язаний з міжнародними науково-техніч­ними програмами;

6' 83



— національний — охоплює всю територію України;

— регіональний — на територіях, шо характеризуються
:ністю фізико-географічних, екологічних та економічних
умов.

— локальний — на територіях нижче регіонального рівня.
ло територій окремих земельних ділянок і елементарних струк­
тур ландшафтно-екологічних комплексів.

Моніторинг земель складається із систематичних спостере­жень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування;, виявлення змін, а також оцінки:

стану використання угідь, полів, ділянок;

процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (роз­
виток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення
структури фунту, заболочення і засолення), заростання
сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицида­
ми, важкими металами, радіонуклідами та Іншими токсич­
ними речовинами;

стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водо­
сховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

процесів, пов"язаних з утворенням ярів, зсувів, сельо-
вими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та
іншими явищами;

стану земель населених пунктів, територій, зайнятих
нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноє­
сховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, доб­
рив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних
промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також
іншими промисловими об'єктами.

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:

базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень
на момент початку ведення моніторингу земель):

періодичні (через рік і більше);

оперативні (фіксують поточні зміни).

Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників-

їнформаційне забезпечення моніторинп' земель складається з даних, які мають необхідну повноту для обєктивної оцін­ки ситуації її моделювання та прогнозування.



Здійснення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю Мінприроди, Мінсільгосппроду, Української академії аграрних наук. Національного космічного агентства та інших заінтересованих міністерств і відомств.

Основою технічного забезпечення моніторингу є автома­тизована інформаційна система.

Інформація, одержана під час спостережень за станом земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, об­ластях, Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої Інформаційної системи обласних, Київського й Севасто­польського міських управлінь земельних ресурсів і Коміте­ту по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим.

За результатами оцінки стану земельного фонду склада­ються доповідні, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до відвернення і ліквідації наслідків нега­тивних процесів.