Земельне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. КОВТУН М.Г. - К.: Юмана, 2001.

§2. Органи державного управління земельним фондом та їх функції

Необхідність державного управління земельним фондом зумовлена економічним значенням землі для життєдіяльності суспільства та незамінністю в сфері матеріального виробницт­ва та інших галузях господарської діяльності.

Зміст державного управління земельним фондом полягає у забезпеченні раціонального використання і ефективної охо­рони земель на основі проведення організаційно правових та адміністративно-управлінських заходів у поєднанні з стиму­люючими мірами економічного характеру.

Загальне державне управління здійснюється державними органами загальної та спеціальної компетенції і має терито­ріальний характер. Воно розповсюджується на всі землі в межах території України, незалежно від категорії земель та суб'єктів, що ними володіють.

До відання держави у галузі регулювання земельних відно­син належить:

законодавче регулювання земельних відносин;

розпорядження землями загальнодержавної власності
України;

установлення порядку і середніх ставок плати за вико­
ристання землі, граничних розмірів орендної плати за землю;

організація і здійснення державного контролю за вико­
ристанням та охороною земель та їх моніторингу;

розробка і виконання разом з Республікою Крим, місце­
вими Радами народних депутатів державних програм щодо
раціонального використання земель, підвищення родючості

78



грунтів, охорони земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами;

встановлення основних положень землеустрою і поряд­
ку ведення державного земельного кадастру, організація їх
здійснення;

вирішення інших питань у галузі регулювання земель­
них відносин.

Відповідно до статті 15 Земельного кодексу державне уп­равління у галузі використання і охорони земель здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів і місцева державна адміністрація, Державний комітет України по земельних ресурсах, Міністер­ство охорони навколишнього природного середовища Ук­раїни та інші спеціально уповноважені на те державні орга­ни відповідно до їх компетенції.

Здійснюючи діяльність щодо управління земельним фондом в межах повноважень, наданих законом, органи загального державного управління покладають виконання деяких функцій на органи державного управління спеціальної компетенції — Державний комітет України по земельних ресурсах, Держав­ний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Міністерсво охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки, Міністерство охорони здоров'я та інші органи.

Центральним органом виконавчої влади спеціальної ком­петенції, що здійснює функції управління земельними ре­сурсами всього земельного фонду країни незалежно від відом­чої підпорядкованості суб'єктів земельного права, є Держав­ний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем Ук­раїни).

У відповідності з положенням про Державний комітет Ук­раїни по земельних ресурсах на Держкомзем покладено функції щодо реалізації державної політики в галузі земель­них відносин, сприяння структурній перебудові економіки, формуванню системи заходів щодо забезпечення економіч­ної самостійності України. Головними завданнями Держкомзему України є: — координація проведення земельної реформи, створення умов для рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання;



організація проведення робіт, пов'язаних з роздержав­
ленням і при пати за цією земель, сприяння паюванню земель
у колективних сільськогосподарських підприємствах, розвитку
селянських (фермерських) господарств;

здійснення державного контролю за використанням і
охороною земель;



розробка і реалізація державних і регіональних програм
раціонального використання та охорони земель, відновлен­
ня родючості грунтів, поліпшення природного середовища,
визначення механізму та етапів реалізації цих програм;

забезпечення ведення моніторингу земель і державного
земельного кадастру, проведення землеустрою.

Держкомзем України відповідно до покладених на нього завдань:

а) розробляє основні напрями державної політики щодо
регулювання земельних відносин і проведення земельної ре­
форми, готує та подає до Кабінету Міністрів України про­
позиції з цих питань;

б) бере участь у розробці цільових державних програм,
короткострокових і довгострокових прогнозів, пов'язаних з
регулюванням земельних відносин;

в) здійснює та координує роботу з питань проведення зе­
мельної реформи, спрямованої на роздержавлення і прива­
тизацію земель та їх перерозподіл з наступною передачею
земельних ділянок у власність І наданням у користування, в
тому числі в оренду, з метою створення умов для рівноправ­
ного розвитку різних форм власності на землю та господа­
рювання;

г) організує роботу щодо ведення моніторингу земель і
державного земельного кадастру, проведенню землеустрою
та здійснення державного контролю за використанням і охо­
роною земельних ресурсів;

д) розробляє прогнози науково-технічного розвитку в га­
лузі земельних відносин;

є) розглядає та затверджує нормативно-технічну докумен­тацію щодо проектування, будівництва, експлуатації та кош­торисного ціноутворення у межах своєї компетенції;

ж) сприяє створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів;

80



і) виявляє землі, шо використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням установлених вимог або нера­ціонально, з метою створення земель запасу для наступного їх перерозподілу;

і) виступає замовником науково-дослідних, проектно-роз­відувальних і будівельних робіт, пов'язаних з проведенням земельної реформи, землеустроєм, веденням державного зе­мельного кадастру і моніторингу земель, їх поліпшенням. освоєнням та охороною;

к) визначає пріоритет науково-технічних розробок з проб­лем раціонального використання та охорони земель;

л) створює систему науково-технічної інформації, необх­ідної для здійснення комплексу робіт, пов'язаних із земле­устроєм, веденням державного земельного кадастру та моні­торингу земель, забезпеченням їх раціонального викорис­тання та охорони, проведенням земельної реформи;

м) розробляє механізм земельного оподаткування та вно­сить до Кабінету Міністрів відповідні пропозиції;

н) здійснює контроль за використанням коштів, шо над­ходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарсь­кого і лісогосподарського виробництва, та коштів, одержа­них як плата за землю;

о) проводить державну землевпорядну експертизу програм, схем і проектів щодо здійснення земельної реформи та зем­леустрою;

п) здійснює науково-технічне співробітництво з наукови­ми організаціями та фірмами іноземних держав у галузі зе­мельних відносин;

р) розробляє та подає Мінфіну України з необхідними розрахунками і обгрунтуваннями пропозиції до проекту дер­жавного бюджету в частині фінансування землевпорядних робіт, проведення земельної реформи, здійснення заходів Щодо раціонального використання й охорони земель, конт­ролює використання бюджетних асигнувань за цільовим при­значенням;

с) сприяє підготовці спеціалістів для виконання покладе­них на Комітет завдань;

т) організує методологічну роботу з питань охорони праці та соціального захисту працівників;

81



у) забезпечує вдосконалення системи обліку, звітності та державної статистики.

Управління земельними ресурсами в межах районів, міст, селищ і сільських населених пунктів здійснюють органи місце­вого самоуправління — місцеві Ради.

До відання місцевих Рад у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить:

1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, визначеному законодавством;

2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі;

3) вилучення (викуп) земель відповідно законодавства;

4) ведення земельно-кадастрової документації;

5) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства;

6) сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів;

7) погодження будівництва землекористувачами жилих,-виробничих, культури о-побутових та інших будівель і споруд на землі, наданій їм у користування за межами населених пунктів;

8) припинення права власності або користування земель­ною ділянкою чи її частиною;

9) організація землеустрою;

10) розгляд і затвердження проектів і схем землеустрою;

11) затвердження проектів внутрігосподарського землеуст-роюта контроль за їх здійсненням;

12) видача висновків про надання або вилучення земель­них ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народ­них депутатів;

13) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції;

14) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

Діяльність по управлінню земельним фондом розкриваєть­ся через його функції. Види і зміст функцій управління зе­мельним фондом визначаються законодавством.

Основні функції державного управління земельним фон­дом включають: ведення державного земельного кадастру і обліку земель; планування використання і охорони земель;





надання та виїмка земель; здійснення землеустрою; прове­дення державного контролю за використанням і охороною земель; вирішення земельних спорів.