Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л XV «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ј¬“ќ–»“≈“” ќ–√јЌ≤¬ ƒ≈–∆ј¬Ќќѓ ¬Ћјƒ», ќ–√јЌ≤¬ ћ≤—÷≈¬ќ√ќ —јћќ¬–яƒ”¬јЌЌя “ј ќЅТ™ƒЌјЌ№ √–ќћјƒяЌ

—татт¤ 358. ѕ≥дробленн¤ документ≥в, печаток, штамп≥в та бланк≥в, њх збут, використанн¤ п≥дроблених документ≥в

1. ѕ≥дробленн¤ посв≥дченн¤ або ≥ншого документа, ¤кий видастьс¤ чи посв≥чустьс¤ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, громад¤нином-п≥дприЇмцем, приватним нотар≥усом, аудитором чи ≥ншою особою, ¤ка маЇ право видавати чи посв≥дчувати так≥ документи, ≥ ¤кий надаЇ права або зв≥льн¤Ї в≥д обовТ¤зк≥в, з метою використанн¤ його ¤к п≥дроблювачем, так ≥ ≥ншою особою, або збут такого документа, а також виготовленн¤ п≥дроблених печаток, штамп≥в чи бланк≥в п≥дприЇмств, установ чи орган≥зац≥й незалежно в≥д форми власност≥, а так само ≥нших оф≥ц≥йних печаток, штамп≥в чи бланк≥в з т≥Їю самою метою або њх збут Ч

 

караютьс¤ штрафом до с≥мдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в, або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2. ƒ≥њ, передбачен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥, ¤кщо вони вчинен≥ повторно або за попередньою змовою групою ос≥б,Ч

 

караютьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.

 

3. ¬икористанн¤ зав≥домо п≥дробленого документа

 

 Ч караЇтьс¤ штрафом до пТ¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в, або обмеженн¤м вол≥ на строк до двох рок≥в.

 

1. ќбТЇкт цього злочину за своњм зм≥стом аналог≥чний обТЇктов≥ злочину, передбаченого ст. 357.

 

2. ѕредметом злочину Ї: 1) посв≥дченн¤ або ≥нший документ, ¤кий видаЇтьс¤ чи посв≥дчуЇтьс¤ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю незалежно в≥д форми власност≥, громад¤нином-п≥дприЇмцем, приватним нотар≥усом, аудитором чи ≥ншою особою, ¤ка маЇ право видавати чи посв≥дчувати так≥ документи, ≥ ¤кий надаЇ права або зв≥льн¤Ї в≥д обовТ¤зк≥в; 2) печатки, штампи, бланки п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й незалежно в≥д форми власност≥, ≥нш≥ оф≥ц≥йн≥ печатки, штампи, бланки.

 

ѕро пон¤тт¤ документ, печатка, штамп, оф≥ц≥йн≥ документи, штампи, печатки див. коментар до ст. 357.

 

ѕосв≥дченн¤ Ч це документ, ¤кий м≥стить в≥домост≥ про волод≥льц¤ ≥ оф≥ц≥йно посв≥дчуЇ його особу та (або) правовий статус. Ќеобх≥дними рекв≥зитами посв≥дченн¤, ¤к правило, Ї фотограф≥¤, п≥дпис кер≥вника в≥дпов≥дноњ установи, п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ, ¤кий скр≥плюЇтьс¤ њхньою печаткою, а також особистий п≥дпис волод≥льц¤ документа (посв≥дченн¤: особи мор¤ка, ≥нвал≥да, вод≥¤, учасника л≥кв≥дац≥њ авар≥њ на „ј≈—, пенс≥йне, судд≥ або прац≥вника правоохоронного органу, б≥женц¤, ветерана в≥йни).

 

≤ншими документами можуть визнаватис¤, зокрема, атестат пре повну загальну середню осв≥ту, диплом про зак≥нченн¤ вищого навчального закладу, трудова кйижка, р≥шенн¤ суду, виконавчий лист, листок тимчасовоњ непрацездатност≥, св≥доцтво про шлюб або роз≥рванн¤ шлюбу, л≥ценз≥¤, св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, св≥доцтво про право на спадщину, св≥доцтво про придбанн¤ майна на аукц≥он≥, атестат доцента або професора тощо.

 

“ака характеристика предмета коментованого складу злочину ¤к наданн¤ прав або зв≥льненн¤ в≥д обовТ¤зк≥в означаЇ, що з точки зору квал≥ф≥кац≥њ за ст. 358 документами визнаютьс¤ письмов≥ акти. ѕри цьому не маЇ значенн¤, ¤кою мовою виконано документ, з ¤кого матер≥алу в≥н виготовлений, а також спос≥б виконанн¤ письмових знак≥в (в≥д руки, друкарська машинка, компТютер, типографський спос≥б тощо). ѕредметом злочину Ї т≥ письмов≥ документи, ¤к≥ посв≥дчують на¤вн≥сть юридичне значимих факт≥в ≥ мають своњм джерелом походженн¤ п≥дприЇмство, установу, орган≥зац≥ю незалежно в≥д форми власност≥, громад¤нина-п≥дприЇмц¤, аудитора або ≥ншу особу, ¤ка маЇ право видавати чи посв≥дчувати в≥дпов≥дн≥ документи. ÷е можуть бути, наприклад, адвокати, л≥кар≥, ¤к≥ займаютьс¤ медичною практикою.

 

ѕ≥дробленн¤ документ≥в, ¤к≥ мають своњм джерелом походженн¤ ф≥зичну, приватну особу, ¤ка не уповноважена видавати чи посв≥дчувати документи, що надають права або зв≥льн¤ють в≥д обовТ¤зк≥в, а також не≥снуючу насправд≥ юридичну особу, складу цього злочину не утворюЇ. «алежно в≥л, спр¤мованост≥ умислу винного п≥дробленн¤ вказаних документ≥в за на¤вност≥ п≥дстав може квал≥ф≥куватис¤ ¤к готуванн¤ до вчиненн¤ в≥дпов≥дного злочину, наприклад до шахрайства за обт¤жуючих обставин.

 

Ѕланк Ч це аркуш паперу з в≥дбиткомТна ньому штампу або документ з частково надрукованим типографським або ≥ншим способом текстом, ¤кий дл¤ остаточного складанн¤ документу потребуЇ подальшого заповненн¤ в≥дпов≥дних рекв≥зит≥в (наприклад, ≥снують бланки паспорт≥в, трудових книжок, документ≥в про осв≥ту та вчен≥ званн¤, нотар≥альних документ≥в).

 

ѕ≥дробленн¤ документ≥в, передбачене ст. 358, за обТЇктом ≥ предметом пос¤ганн¤ сл≥д в≥дмежовувати в≥д п≥дробленн¤ документ≥в, визначених законом предметом ≥нших злочин≥в. …детьс¤, зокрема, про злочини, предметом ¤ких виступають: документи на переказ, плат≥жн≥ картки чи ≥нш≥ засоби доступу до банк≥вських рахунк≥в (ст. 200), знаки поштовоњ оплати ≥ проњзн≥ квитки (ст. 215), марки акцизного збору або контрольн≥ марки дл¤ маркуванн¤ прим≥рник≥в ауд≥ов≥зуальних твор≥в та фонограм, голограф≥чн≥ захисн≥ елементи (ст. 216), недержавн≥ ц≥нн≥ папери (ст. 224), документи, ¤к≥ дають право на отриманн¤ наркотичних засоб≥в, психотропних речовин або прекурсор≥в (ст. 318).

 

ѕредметом злочину не визнаютьс¤ документи, ¤к≥ хоч ≥ мають певне юридичне значенн¤, але не надають конкретних прав або не зв≥льн¤ють в≥д обовТ¤зк≥в (наприклад, р≥зноман≥тн≥ за¤вки, запити, характеристики, супроводжувальн≥ листи, вкладиш≥ до посв≥дчень, первинн≥ документи, ¤к≥ ф≥ксують факти зд≥йсненн¤ господарських операц≥й).

 

3. ќбТЇктивна сторона злочину виражаЇтьс¤ у таких формах: 1) п≥дробленн¤ посв≥дченн¤ або ≥ншого документа з метою використанн¤ його ¤к самим п≥дроблювачем, так ≥ ≥ншою особою; 2) збут п≥дробленого документа; 3) виготовленн¤ п≥дроблених печатки, штампу або бланку; 4) збут таких штамп≥в, печаток, бланк≥в (ч. 1 ст. 358); 5) використанн¤ зав≥домо п≥дробленого документа (ч. « ст. 358).

 

ѕ≥д п≥дробленн¤м документа потр≥бно розум≥ти ¤к повне виготовленн¤ сфальсиф≥кованого документа, так ≥ часткову фальсиф≥кац≥ю зм≥сту справжнього документа. ¬ останньому випадку (так звана переробка) перекрученн¤ ≥стини в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом внесенн¤ у документ неправдивих в≥домостей (виправленн¤, внесенн¤ ф≥ктивних запис≥в, знищенн¤ частини тексту, витравленн¤, п≥дчистка, змиванн¤, п≥дробка п≥дпису, переклеюванн¤ фотограф≥й, проставленн¤ на документ≥ в≥дбитка п≥дробленоњ печатки тощо).

 

якщо особа п≥дроблюЇ в≥дбиток штампу або печатки, њњ д≥њ сл≥д вважати п≥дробленн¤м документа, оск≥льки вказаний в≥дбиток Ї необх≥дним рекв≥зитом документа.

 

ѕ≥д збутом п≥дроблених документ≥в, штамп≥в, печаток, бланк≥в сл≥д розум≥ти будь-¤ке оплатне чи безоплатне в≥дчуженн¤ цих предмет≥в та запусканн¤ њх в об≥г (продаж, обм≥н, даруванн¤, передача в рахунок погашенн¤ боргу тощо).

 

¬иготовленн¤ п≥дроблених штамп≥в, бланк≥в або печаток означаЇ повне виготовленн¤ сфальсиф≥кованих форм-кл≥ше ≥ бланк≥в, а також внесенн¤ зм≥н у справжн≥ штампи, печатки або бланки, що спотворюЇ належний зм≥ст њх рекв≥зит≥в. —пособом такого виготовленн¤ може бути вир≥занн¤ на гум≥, л≥нолеум≥, шк≥р≥, дерев≥ або грав≥юванн¤ на-мТ¤ких металах.

 

«лочин, передбачений ч. 1 ст. 358, вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту вчиненн¤ одн≥Їњ з чотирьох д≥й, ¤к≥ альтернативно становл¤ть його обТЇктивну сторону.

 

¬икористанн¤ зав≥домо п≥дробленого документа (ч. « ст. 358), може бути вчинене одним ≥з двох способ≥в: 1) предТ¤вленн¤ документа; 2) поданн¤ документа.

 

ѕри предТ¤вленн≥ документа субТЇкт, видаючи п≥дробку за справжн≥й документ, знайомить з його зм≥стом ≥нших ос≥б. ѕри цьому п≥дроблений документ залишаЇтьс¤ у волод≥нн≥ винного (наприклад, предТ¤вленн¤ п≥дробленого посв≥дченн¤ вод≥¤ прац≥вников≥ ƒј≤).

 

ѕоданн¤ документа також передбачаЇ, що певне коло ос≥б ознайомлюЇтьс¤ ≥з зм≥стом п≥дробленого документа. јле п≥дробка не залишаЇтьс¤ у винного, а передаЇтьс¤ уповноваженим особам дл¤ посв≥дченн¤ тих чи ≥нших факт≥в з метою отриманн¤ праз або зв≥льненн¤ в≥д обовТ¤зк≥в (наприклад, особа подаЇ на п≥дприЇмство п≥дроблений документ цро зак≥нченн¤ вищого закладу осв≥ти дл¤ того, щоб зайн¤ти певну посаду).

 

¬икористанн¤ зав≥домо п≥дробленого документа Ї зак≥нченим злочином з моменту, коли документ предТ¤влено або подано винним незалежно в≥д того, чи вдалос¤ йому дос¤гти поставленоњ мети.

 

ќбманне запод≥¤нн¤ внасл≥док використанн¤ п≥дробленого документа значноњ майновоњ шкоди за в≥дсутност≥ ознак шахрайства потребуЇ додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за ст. 192.

 

¬икористанн¤ штамп≥в ≥ печаток, ¤к≥ не можна ан≥ предТ¤вити, ан≥ подати, означаЇ проставленн¤ за њх допомогою в≥дбитк≥в на документах, тобто п≥дробленн¤ останн≥х, ≥ охоплюЇтьс¤ ч. 1 ст. 358.

 

¬икористанн¤ справжнього документа, ¤кий належить ≥нш≥й особ≥ (наприклад, чужого паспорта або посв≥дченн¤), хоча ≥ м≥стить елементи обману, але за ч. « ст. 358 крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ не т¤гне. ¬≥дсутн≥й даний склад злочину ≥ у тому раз≥, коли особа: а) демонструЇ предмет, ¤кий лише ≥з зовн≥шнього боку нагадуЇ документ, але насправд≥ таким не Ї (наприклад, предТ¤вленн¤ обкладинки посв≥дченн¤ зам≥сть посв≥дченн¤); б) обманним шл¤хом використовуючи справжн≥й документ, видаЇ його за ≥нший (наприклад, п≥д вигл¤дом посв≥дченн¤ прац≥вника м≥л≥ц≥њ демонструЇтьс¤ читацький квиток); в) неправильно тлумачить зм≥ст справжнього документа, що характеризуЇтьс¤ невизначен≥стю або неповнотою.

 

ƒ≥њ особи, ¤ка спочатку п≥дробила документ, а згодом його використала, сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ч. 1 ≥ ч. « ст. 358, оск≥льки за таких обставин маЇ м≥сце реальна сукупн≥сть злочин≥в. якщо строк давност≥ прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за ран≥ше вчинене п≥дробленн¤ документа сплив, винний повинен в≥дпов≥дати лише за його використанн¤ (ч. « ст. 358).

 

4. —убТЇкт злочину загальний. ѕ≥дробленн¤ оф≥ц≥йних документ≥в, вчинене службовою особою з використанн¤м свого службового становища, визнаЇтьс¤ службовим п≥дробленн¤м (ст. 366), ƒ≥њ службовоњ особи, ¤ка отримала зав≥домо п≥дроблений документ, д≥ючи за. попередньою домовлен≥стю з тим, хто його подав до п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ, сл≥д розц≥нювати ¤к пособництво у використанн≥ п≥дробленого документа, а за на¤вност≥ до цього п≥дстав Ч ≥ ¤к в≥дпов≥дний злочин у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ (наприклад, передбачений ст. ст. 364, 388).

 

5. —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. ќбовТ¤зковою субТЇктивною ознакою п≥дробленн¤ документа, виготовленн¤ п≥дробленого штампа, печатки або бланку Ї мета використанн¤ зазначених предмет≥в ¤к п≥дроблювачем, так ≥ ≥ншою особою. ћета використанн¤ п≥дробленого документа означаЇ прагненн¤ винного отримати певн≥ права або зв≥льнитись в≥д обовТ¤зк≥в ≥ маЇ конкретний характер (приховати шлюб або судим≥сть, зб≥льшити стаж роботи за спец≥альн≥стю, влаштуватись на певну посаду, вступити до вузу тощо). —клад цього злочину не утворюють випадки п≥дробленн¤ документ≥в, наприклад, дл¤ демонстрац≥њ своњх художн≥х зд≥бностей, жарту.

 

ѕ≥дробленн¤ документ≥в, штамп≥в, печаток або бланк≥в з метою використати њх надал≥ дл¤ незаконного ≥ безоплатного заволод≥нн¤ чужим майном шл¤хом обману сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в Ч за ч. 1 ст. 358 ≥ за ч. 1 ст. 14, ч. ч. 2, 3 або 4 ст. 190 ¤к готуванн¤ до шахрайства за обт¤жуючих обставин.

 

 вал≥ф≥кац≥¤ за ст. 358 не виключаЇтьс¤, ¤кщо особа шл¤хом п≥дробленн¤ документа прагне реал≥зувати своЇ д≥йсне право, що ірунтуЇтьс¤ на чинному законодавств≥, оск≥льки ≥ в так≥й ситуац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ пос¤ганн¤ на встановлений пор¤док документального посв≥дченн¤ факт≥в, ¤к≥ мають юридичне значенн¤.

 

6.  вал≥ф≥куючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, Ї вчиненн¤ його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою  групою ос≥б.

 

ѕон¤тт¤м повторност≥ охоплюЇтьс¤ юридична (пов ¤зана ≤з зат судженн¤м) ≥ фактична (не повТ¤зана ≥з засудженн¤м) повторн≥сть ¤к тотожних, так ≥ однор≥дних д≥¤нь, зазначених у ч. ≤ ст. 358. Ќаприклад, особа, ¤ка спочатку виготовила п≥дроблену печатку, згодом п≥дроблюЇ документ. як р≥зновид множинност≥ злочин≥в повторн≥сть передбачаЇ на¤вн≥сть певного пром≥жку часу м≥ж д≥¤нн¤ми, ¤к≥ њњ утворюють, у звТ¤зку з чим не повинн≥ квал≥ф≥куватись за ч. 2 ст. 358 д≥њ особи, ¤ка одночасно п≥дроблюЇ дек≥лька документ≥в або одночасно збуваЇ дек≥лька фальшивок. ¬≥дсутн¤ повторн≥сть ≥ у тому раз≥, коли винний в р≥зний час вносить в один ≥ той же документ к≥лька ф≥ктивних запис≥в. Ќе утворюють повторност≥ п≥дробленн¤ документа та його наступний збут особою, винною у його п≥дробленн≥. ѕро пон¤тт¤ вчиненн¤ злочину за попередньою змовою групою ос≥б див. ст. 28 ≥ коментар до нењ.

 

«акон ”крањни Уѕро ≥нформац≥юФ в≥д 2 жовтн¤ 1992р. (ст. 27).

 

«акон ”крањни Уѕро обовТ¤зковий прим≥рник документ≥в  в≥д 9 кв≥тн¤ 1999 р.

 

«акон ”крањни Уѕро страховий фонд документац≥њ ”крањни   в≥д 22 березн¤

 

ѕоложенн¤ про паспорт громад¤нина ”крањни. «атверджене постановою ¬–

 

ѕоложенн¤ про в≥йськовий квиток р¤дового, сержантського ≥ старшинського складу «атверджене указом ѕрезидента ”крањни є 263/94 в≥д 25 травн¤ 1994 р.

 

ѕоложенн¤ про дипломатичний паспорт ”крањни, «атверджене указом ѕрезидента ”крањни є 153/98 в≥д 26 лютого 1998 р.

 

ѕостанова  ћ Уѕро встановленн¤ пор¤дку виготовленн¤ бланк≥в ц≥нних папер≥в ≥ документ≥в суворого обл≥куФ є 283 в≥д 19 кв≥тн¤ 1993р.

 

ѕостанова  ћ Уѕро документи про осв≥ту та вчен≥ званн¤ є 1260 в≥д 12 листопада 1997р.

ѕравила виготовленн¤ бланк≥в ц≥нних папер≥в ≤ документ≥в суворого обл≥ку. «атверджен≥ наказом ћ‘, —Ѕ та ћ¬— є 98/118/740 в≥д 15, 24 ≥ 25 листопада 1993 р.

 

ѕоложенн¤ про постачанн¤, збер≥ганн¤, обл≥к та зв≥тн≥сть витрачанн¤ бланк≥в нотар≥альних документ≥в. «атверджене наказом ћё є 6/5 в≥д 22 с≥чн¤ 1998 р.

 

≤нструкц≥¤ про пор¤док видач≥ м≥н≥стерствам та ≥ншим центральним органам виконавчоњ влади, п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м, громадським обТЇднанн¤м та громад¤нам дозвол≥в на право в≥дкритт¤ та функц≥онуванн¤ штемпельно-граверних майстерень, виготовленн¤ печаток ≥ штамп≥в, а також пор¤док видач≥ дозвол≥в на оформленн¤ замовлень на виготовленн¤ печаток ≥ штамп≥в. «атверджена наказом ћ¬— є 17 в≥д 11 с≥чн¤ 1999р.

 

—татт¤ 359. Ќезаконне використанн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ

1. Ќезаконне використанн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, або обмеженн¤м вол≥ на строк до чотирьох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.

 

2. “≤ сам≥ д≥њ, ¤кщо вони вчинен≥ повторно, за попередньою змовою групою ос≥б або орган≥зованою групою, або запод≥¤ли ≥стотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи ≤нтересам окремих громад¤н, державним чи громадським ≥нтересам або ≥нтересам окремих юридичних ос≥б,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до семи рок≥в.

 

1. ќбТЇктом злочину Ї встановлений пор¤док використанн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ, ¤кий забезпечуЇ дотриманн¤ конституц≥йних прав людини ≥ громад¤нина ≥ законних ≥нтерес≥в юридичних ос≥б.

 

2. « обТЇктивноњ сторони злочин пол¤гаЇ у сусп≥льне небезпечних д≥¤х Ч незаконному використанн≥ вказаних техн≥чних засоб≥в.

 

—пец≥альн≥ техн≥чн≥ засоби негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ Ч це техн≥чн≥ засоби, устаткуванн¤, апаратура, прилади, пристроњ, препарати та ≥нши вироби, спец≥ально створен≥, розроблен≥, модерн≥зован≥, занрограмован≥ або пристосован≥ дл¤ виконанн¤ завдань з негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ п≥д час зд≥йсненн¤ оперативно-розшуковоњ д≥¤льност≥.

 

ƒо таких засоб≥в належать спец≥альн≥ техн≥чн≥ засоби дл¤ негласного: а) отриманн¤ та реЇстрац≥њ ауд≥о≥нформац≥њ; б) в≥зуального спостереженн¤ та документуванн¤; в) прослуховуванн¤ телефонних переговор≥в; г) перехопленн¤ та реЇстрац≥њ ≥нформац≥њ з техн≥чних канал≥в звТ¤зку; д) контролю поштових пов≥домлень ≥ в≥дправлень; е) обстеженн¤ предмет≥в ≥ документ≥в; Ї) проникненн¤ у прим≥щенн¤, транспортн≥ засоби, ≥нш≥ обТЇкти та њх обстеженн¤; ж) контролю за перем≥щенн¤м транспортних засоб≥в та ≥нших обТЇкт≥в; з) отриманн¤ (зм≥ни, знищенн¤) ≥нформац≥њ з техн≥чних засоб≥в њњ збер≥ганн¤, обробки та передач≥. —п≥рн≥ питанн¤ щодо належност≥ предмета до спец≥альних техн≥чних засоб≥в вир≥шуютьс¤ експертним шл¤хом.

 

¬ироблен≥ кустарним способом техн≥чн≥ засоби негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ не Ї спец≥альними, ≥ њх використанн¤ з метою негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ не може бути квал≥ф≥коване за ст. 359. «а певних обставин так≥ д≥њ можуть квал≥ф≥куватис¤ за ст. ст. 111, 114, 231.

 

ѕ≥д використанн¤м спец≥альних техн≥чних засоб≥в розум≥Їтьс¤ застосуванн¤ њх, залежно в≥д конкретного виду, за пр¤мим призначенн¤м. ¬икористанн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в в ”крањн≥ дозвол¤Їтьс¤ т≥льки в≥дпов≥дним оперативним п≥дрозд≥лам на п≥дставах ≥ за умов, визначених законом. ” будь-¤кому ≥ншому випадку њх використанн¤ е незаконним.

 

Ќезаконна д≥¤льн≥сть, повТ¤зана з розробленн¤м, виготовленн¤м ≥ реал≥зац≥Їю спец≥альних техн≥чних засоб≥в, за в≥дпов≥дних п≥дстав квал≥ф≥куЇтьс¤ за ч. 1 ст. 202.

 

3. —убТЇкт злочину загальний. ¬чиненн¤ його службовою особою квал≥ф≥куЇтьс¤ за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. ст. 359 ≥ 364 (365, 423, 424).

 

4. « субТЇктивноњ сторони злочин характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом. —тавленн¤ винного до ≥стотноњ шкоди охоронюваним законом правам чи ≥нтересам окремих громад¤н, державним чи громадським ≥нтересам або ≥нтересам окремих юридичних ос≥б може бути необережним.

5.  вал≥ф≥кованими видами злочину Ї незаконне використанн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ, вчинене: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою ос≥б; 3) орган≥зованою групою; 4) таке, що запод≥¤ло ≥стотну шкоду охоронюваним законом правам чи ≥нтересам окремих громад¤н, державним чи громадським ≥нтересам або ≥нтересам окремих юридичних ос≥б.

 

ѕро пон¤тт¤ повторн≥сть злочин≥в, вчиненн¤ злочину за попередньою змовою групою ос≥б, вчиненн¤ злочину орган≥зованою групою див. коментар, в≥дпов≥дно, до ст. ст. 32 ≥ 28. ≤стотною шкодою у ст. 359 сл≥д вважати шкоду, ¤ка пол¤гаЇ, наприклад, у порушенн≥ конституц≥йних прав людини на недоторканн≥сть житла чи ≥ншого волод≥нн¤ особи, таЇмницю листуванн¤, телефонних розмов, телеграфноњ та ≥ншоњ кореспонденц≥њ, на заборону втручанн¤ в особисте ≥ с≥мейне житт¤ людини, на свободу думки ≥ слова, св≥тогл¤ду ≥ в≥роспов≥данн¤, на приватну власн≥сть або у порушенн≥ ≥нших прав людини ≥ громад¤нина, у запод≥¤нн≥ значноњ матер≥альноњ шкоди юридичн≥й чи ф≥зичн≥й особ≥ тощо.

 

6. Ќезаконне використанн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ, поЇднане з порушенн¤м таЇмниц≥ листуванн¤, телефонних розмов, телеграфноњ чи ≥ншоњ кореспонденц≥њ, що передаютьс¤ засобами звТ¤зку або через компТютер, квал≥ф≥куЇтьс¤ за ч. 2 ст. 163, а за на¤вност≥ квал≥ф≥куючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 359,Ч за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ч. 1 ст. 163 ≥ ч. 2 ст. 359.

 

 онституц≥¤ ”крањни (розд≥л II).

«акон ”крањни Уѕро оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть в≥д 18 лютого 1992 р. (ст.ст.5,6.8,9).

 

≤нструкц≥¤ про умови ≥ правила провадженн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (л≥ценз≥йн≥ умова) з розробленн¤, виготовленн¤ ≥ реал≥зац≥њ спец≥альних техн≥чних засоб≥в (у т. ч. ≥ноземного виробництва) дл¤ зн¤тт¤ ≥нформац≥њ з канал≥в звТ¤зку, ≥нших засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ та контроль за њх дотриманн¤м. «атверджена наказом Ћ≥ценз≥йноњ палати ”крањни ≥ —лужби безпеки ”крањни є 30/76 в≥д 7 кв≥тн¤ 1999 р. /п. п. 2.2, 3.1).

 

—татт¤ 360. ”мисне пошкодженн¤ л≥н≥й звТ¤зку

”мисне пошкодженн¤ кабельноњ, рад≥орелейноњ, пов≥тр¤ноњ л≥н≥њ звТ¤зку, проводового мовленн¤ або споруд чи обладнанн¤, ¤к≥ вход¤ть до њх складу, ¤кщо воно спричинило тимчасове припиненн¤ звТ¤зку,Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженн¤м вол≥ на строк до двох рок≥в.

 

1. ќбТЇкт злочину Ч встановлений пор¤док забезпеченн¤ ≥нформац≥йного обм≥ну за допомогою засоб≥в електричного звТ¤зку.

 

2. ѕредметом злочину Ї: 1) л≥н≥њ звТ¤зку (кабельн≥, рад≥орелейн≥, пов≥тр¤н≥, проводового мовленн¤); 2) споруди та обладнанн¤, ¤к≥ вход¤ть до складу л≥н≥й звТ¤зку.

 

—поруди звТ¤зку Ч це буд≥вл≥, веж≥, антени, пром≥жн≥ та к≥нцев≥ пристроњ л≥н≥й звТ¤зку та ≥нш≥ пристроњ, що використовуютьс¤ дл¤ орган≥зац≥њ електричного звТ¤зку (п≥дземн≥ ≥ наземн≥ регенерац≥йн≥ (п≥дсилювальн≥) пункти, рад≥орелейн≥ станц≥њ, колод¤з≥ телефонноњ канал≥зац≥њ тощо). ѕ≥д обладнанн¤м звТ¤зку сл≥д розум≥ти техн≥чн≥ засоби, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ орган≥зац≥њ звТ¤зку, забезпечують його над≥йне функц≥онуванн¤. ÷е, наприклад, кабельн≥ ¤щики та шафи, розпод≥льч≥ коробки ≥ шафи. —укупн≥сть засоб≥в ≥ споруд звТ¤зку, поЇднан≥ в Їдиному технолог≥чному процес≥ дл¤ забезпеченн¤ ≥нформац≥йного обм≥ну, становл¤ть мережу звТ¤зку.

 

ѕредметом злочину визнаЇтьс¤ також морський телеграфний кабель.

 

≈лектричний звТ¤зок Ч це передача, випром≥нюванн¤ або прийом знак≥в, сигнал≥в, письмового тексту, зображень та звук≥в або будь-¤ких пов≥домлень по рад≥о, проводових, оптичних або ≥нших електромагн≥тних системах. ¬идом електрозвТ¤зку Ї телеграф≥¤, при ¤к≥й ≥нформац≥¤, що передаЇтьс¤, призначена дл¤ запису п≥д час прийому у вигл¤д≥ граф≥чного документа. ѕередана ≥нформац≥¤ може бути в де¤ких випадках представлена в ≥ншому вигл¤д≥ або може бути записана дл¤ наступного використанн¤.

 

”мисне руйнуванн¤ або пошкодженн¤ «асоб≥в звТ¤зку на транспорт≥ за на¤вност≥ п≥дстав квал≥ф≥куютьс¤ за ст. 277.

 

3. ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ сукупн≥стю трьох ознак: 1) д≥¤нн¤ Ч пошкодженн¤ л≥н≥й звТ¤зку, в≥дпов≥дних споруд чи обладнанн¤; 2) насл≥дки у вигл¤д≥ тимчасового припиненн¤ звТ¤зку; 3) причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤нн¤м та насл≥дками.

 

ѕошкодженн¤ л≥н≥й звТ¤зку, споруд чи обладнанн¤, ¤к≥ вход¤ть до њх складу, Ч це приведенн¤ зазначених нос≥њв ≥нформац≥њ на певний час у непридатний за њх ц≥льовим призначенн¤м стан. —пособи пошкодженн¤ ≥нфраструктури звТ¤зку на його квал≥ф≥кац≥ю за ст. 360 не впливають. ÷е може бути, наприклад, обриванн¤ провод≥в, накиданн¤ на них сторонн≥х предмет≥в, руйнуванн¤ сто¤к≥в пов≥тр¤них л≥н≥й звТ¤зку та проводового мовленн¤, облаштуванн¤ в охоронних зонах кабельних л≥н≥й звТ¤зку сток≥в кислот, розчин≥в солей та луг≥в.

 

Ќа трасах кабельних (п≥дземних, п≥дводних) ≥ пов≥тр¤них л≥н≥й звТ¤зку та проводового мовленн¤ ≥ навколо випром≥нюючих споруд електрозвТ¤зку встановлюютьс¤ охоронн≥ зони. ” межах цих зон без письмовоњ згоди п≥дприЇмств, у в≥данн≥ ¤ких перебувають л≥н≥њ звТ¤зку, а також без присутност≥ њх представника заборон¤Їтьс¤, зокрема: виконувати р≥зного виду буд≥вельн≥, монтажн≥, вибухов≥ ≥ земл¤н≥ роботи; проводити с≥льськогосподарськ≥ земл¤н≥ роботи на глибин≥ б≥льш ¤к 0,3 метра; проводити геологозн≥мальн≥, геодезичн≥ та ≥нш≥ роботи, довТ¤зан≥ з бур≥нн¤м свердловин, розробкою шурф≥в ≥ вз¤тт¤м проб ірунту; саджати дерева, розташовувати польов≥ стани, утримувати худобу, складати матер≥али, корми, добрива, розпалювати вогнища, влаштовувати стр≥льбища; облаштовувати проњзди та сто¤нки автотранспорту, трактор≥в та ≥нших механ≥зм≥в; провозити великогабаритн≥ вантаж≥ п≥д проводами л≥н≥й звТ¤зку та про-водового мовленн¤; розм≥щувати причали дл¤ сто¤нки суден, барж та плавучих кран≥в, проводити навантажувально-розвантажувальн≥, днопоглиблювальн≥ ≥ землечерпальн≥ роботи, опускати ¤кор≥, проходити з випущеними ¤кор¤ми, ланцюгами, лотами, волоками ≥ тралами, вид≥л¤ти рибопромислов≥ д≥л¤нки, добувати рибу або ≥нших водних тварин та рослин придонними знар¤дд¤ми вилову, влаштовувати водопоњ, колоти та заготовл¤ти л≥д.

 

”мисне вчиненн¤ вказаних заборонених д≥й, внасл≥док чого було пошкоджено л≥н≥ю звТ¤зку, в≥дпов≥дну споруду чи обладнанн¤, що спричинило тимчасове припиненн¤ звТ¤зку, сл≥д квал≥ф≥кувати

 

«а ст. 360.

 

«лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту спричиненн¤ тимчасового припиненн¤ звТ¤зку. ѕорушенн¤ правил охорони л≥н≥й ≥ споруд звТ¤зку, ¤ке не викликало такого насл≥дку, т¤гне адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть (ст. 147  јѕ).

 

“имчасове припиненн¤ звТ¤зку означаЇ неможлив≥сть прот¤гом певного пер≥оду використовувати л≥н≥њ ≥ засоби звТ¤зку за њх ц≥льовим призначенн¤м, тобто дл¤ передач≥, випром≥нюванн¤ або прийому знак≥в, сигнал≥в, ≥нших пов≥домлень. “ривал≥сть припиненн¤ звТ¤зку, не впливаючи на квал≥ф≥кац≥ю, може бути врахована при призначенн≥ покаранн¤.

 

4. —убТЇкт злочину загальний.

 

5. —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ умислом.

 

якщо тимчасове припиненн¤ звТ¤зку стало насл≥дком викраденн¤ кабельних л≥н≥й звТ¤зку або њх обладнанн¤, д≥њ винного потр≥бно квал≥ф≥кувати за ст. 188. якщо л≥н≥њ звТ¤зку, обладнанн¤ та устаткуванн¤ належать до обТЇкт≥в, ¤к≥ мають важливе народногосподарське чи оборонне значенн¤, њх пошкодженн¤, вчинене з метою ослабленн¤, держави, маЇ квал≥ф≥куватис¤ за ст. 113.

 

Ќеобережне пошкодженн¤ л≥н≥й звТ¤зку, њх обладнанн¤ чи устаткуванн¤, вчинене внасл≥док порушенн¤ правил охорони л≥н≥й ≥ споруд звТ¤зку, утворюЇ склад злочину, передбаченого ст. 196, за умови спричиненн¤ т¤жких т≥лесних ушкоджень або загибел≥ людей. ¬ ≥нших випадках пошкодженн¤ л≥н≥й, обладнанн¤ та споруд звТ¤зку, вчинене з необережност≥, розгл¤даЇтьс¤ ¤к адм≥н≥стративний проступок (ст. 147  јѕ).

 

ѕаризька конвенц≥¤ Уѕро охорону п≥дводних телеграфних кабел≥вФ 1884р.

 

«акон ”крањни Уѕро ратиф≥кац≥ю —татуту ≥  онвенц≥њ ћ≥жнародного союзу електрозвТ¤зкуФ в≥д 15липн¤ 1994р.

 

«акон”кра≥ни  ѕро звТ¤зокТ в≥д 16 травн¤ 1995р.

 

ѕравила охорони л≥н≥й звТ¤зку. «атверджен≥ постановою  ћ є 135 в≥д 29 с≥чн¤ 1996р.

 

ѕравила користуванн¤ м≥сцевим телефонним звТ¤зком. «атверджен≥ постановою  ћ є 385 в≥д 22 кв≥тн¤ 1997 р.

 

≤нструкц≥¤ про пор¤док обл≥ку за¤в ≥ усуненн¤ пошкоджен≥, на м≥сцевих телефонних мережах. «атверджена наказом ƒержкомзвТ¤зху ”кра≥ни є 155 в≥д 10 жовтн¤ 1997р.

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]