Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л XIX «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ¬—“јЌќ¬Ћ≈Ќќ√ќ ѕќ–яƒ ” Ќ≈—≈ЌЌя ¬≤…—№ ќ¬ќѓ —Ћ”∆Ѕ» (¬≤…—№ ќ¬≤ «Ћќ„»Ќ»)

—татт¤ 423. «ловживанн¤ в≥йськовою службовою особою владою або службовим становищем

1. Ќезаконне використанн¤ в≥йськовою службовою особою транспортних засоб≥в, споруд чи ≥ншого в≥йськового майна, а також незаконне використанн¤ п≥длеглого дл¤ особистих послуг чи послуг ≥ншим особам, а також ≥нше зловживанн¤ владою або службовим становищем, вчинене з корисливих мотив≥в чи в ≥нших особистих ≥нтересах або в ≥нтересах трет≥х ос≥б, ¤кщо таке д≥¤нн¤ запод≥¤ло ≥стотну шкоду,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д пТ¤тдес¤ти до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, або службовим обмеженн¤м на строк до двох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2. “≥ сам≥ д≥¤нн¤, ¤кщо вони спричинили т¤жк≥ насл≥дки,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до восьми рок≥в,

 

3. ƒ≥¤нн¤, передбачен≥ частинами першою або другою ц≥Їњ статт≥, вчинен≥ в умовах воЇнного стану або в бойов≥й обстановц≥,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до дванадц¤ти рок≥в.

 

ѕрим≥тки: 1. ѕ≥д в≥йськовими службовими особами розум≥ютьс¤ в≥йськов≥ начальники, а також ≥нш≥ в≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ об≥ймають пост≥йно чи тимчасово посади, повТ¤зан≥ з виконанн¤м орган≥зац≥йно-розпор¤дчих або адм≥н≥стративно-господарських обовТ¤зк≥в, або виконують так≥ обовТ¤зки за спец≥альним дорученн¤м повноважного командуванн¤.

 

2. ” статт¤х 423-426 цього  одексу ≥стотною шкодою, ¤кщо вона пол¤гаЇ в завданн≥ матер≥альних збитк≥в, вважаЇтьс¤ така шкода, ¤ка в дв≥ст≥ пТ¤тдес¤т ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н, а т¤жкими насл≥дками за т≥Їњ самоњ умови вважаЇтьс¤ шкода, ¤ка у пТ¤тсот ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

1, ќбТЇктом злочину Ї пор¤док виконанн¤ в≥йськовими службовими особами в≥йськових формувань ”крањни своњх повноважень по забезпеченню в≥йськового правопор¤дку у сферах: використанн¤ в≥йськового майна (при незаконному використанн≥ транспортних засоб≥в, споруд чи ≥ншого в≥йськового майна), проходженн¤ в≥йськовоњ служби в≥йськовослужбовц¤ми ≥ виконанн¤ трудових обовТ¤зк≥в роб≥тниками ≥ службовц¤ми в≥йськових формувань (при незаконному використанн≥ п≥длеглого дл¤ особистих, послуг чи послуг ≥ншим особам) та в ≥нших сферах життЇд≥¤льност≥ в≥йськових формувань ”крањни (при ≥ншому зловживанн≥ в≥йськовоњ службовоњ особи владою або службовим становищем).

 

2. ѕредметами злочину Ї транспортн≥ засоби, споруди та ≥нше в≥йськове майно.

 

—поруди Ч це будь-¤к≥ значн≥ буд≥вл≥ р≥зного виду ≥ призначенн¤ (житлов≥ й адм≥н≥стративн≥ будинки, ангари, гараж≥, майстерн≥, електростанц≥њ, п≥дТњзн≥ шл¤хи, аеропорти, аеродроми, гел≥коптерн≥ майданчики, морськ≥ та р≥чков≥ порти, пристан≥ ≥ т. ≥н.). ѕон¤тт¤ транспортн≥ засоби та ≥нше в≥йськове майно розкрито у коментар≥ до ст. 410.

 

ќбовТ¤зковою ознакою другоњ форми цього злочину Ї п≥длеглий, ¤кий може виступати ¤к потерп≥лий. ѕ≥длеглими у в≥йськового начальника можуть бути ¤к в≥йськовослужбовц≥ та в≥йськовозобовТ¤зан≥ п≥д час проходженн¤ в≥дпов≥дних збор≥в, так ≥ роб≥тники та службовц≥ того чи ≥ншого в≥йськового формуванн¤.

 

3. « обТЇктивноњ сторони цей злочин, на в≥дм≥ну в≥д злочину, передбаченого ст. 364, може виразитис¤ т≥льки в д≥¤х Ч у порушенн≥ службових прав ≥ обовТ¤зк≥в, ¤ке винний м≥г скоњти лише завд¤ки своЇму службовому становищу. ÷≥ д≥њ вчинюютьс¤ всупереч ≥нтересам служби, тобто не викликаютьс¤ службовою необх≥дн≥стю, ≥ суперечать вимогам закону (Ї незаконними). ќбовТ¤зковими ознаками обТЇктивноњ сторони цього злочину Ї також сусп≥льне небезпечн≥ насл≥дки у вигл¤д≥ запод≥¤нн¤ ≥стотноњ шкоди ≥ причинний звТ¤зок м≥ж вказаними д≥¤ми ≥ насл≥дками.

 

ƒ≥њ при зловживанн≥ в≥йськовоњ службовоњ особи владою або службовим становищем можуть мати так≥ форми: 1) незаконне використанн¤ транспортних засоб≥в, споруд чи ≥ншого в≥йськового майна; 2) незаконне використанн¤ п≥длеглого дл¤ особистих послуг чи послуг ≥ншим особам; 3) ≥нше зловживанн¤ владою або службовим становищем.

 

ѕри визначенн≥ пон¤тт¤ використанн¤ необх≥дно спиратис¤ на цив≥льно-правове пон¤тт¤ Укористуванн¤Ф, ¤ке передбачаЇ можлив≥сть добувати ≥з реч≥ њњ корисн≥ властивост≥. ѕри цьому реч≥, ¤к≥ п≥д час њх використанн¤ не втрачають повн≥стю своњ властивост≥, п≥ддаютьс¤ амортизац≥њ. ѕри незаконному використанн≥ в≥йськового майна в≥йськова службова особа фактично (не юридичне) волод≥Ї речами, тобто зд≥йснюЇ ф≥зичний чи господарський контроль над ними, а також може певним чином визначати правову долю реч≥ (розпор¤дитис¤ нею): передати у користуванн¤ ≥нш≥й особ≥, на збер≥ганн¤, у заставу тощо.

 

Ќезаконне використанн¤ транспортних засоб≥в, споруд чи ≥ншого в≥йськового майна маЇ м≥сце тод≥, коли службова особа, порушуючи вимоги законодавства, користуЇтьс¤ в≥йськовим майном так, н≥бито воно надане њй дл¤ задоволенн¤ особистих потреб або побажань трет≥х ос≥б. Ќезаконн≥сть використанн¤ транспортних засоб≥в може виражатис¤ у використанн≥ њх, скаж≥мо, дл¤ поњздок у гост≥, на в≥дпочинок, полюванн¤, рибну ловлю, дл¤ перевезенн¤ приватного майна, дл¤ будуванн¤ дач≥ тощо. ѕри цьому дл¤ квал≥ф≥кац≥њ скоЇного за ст. 423 не маЇ значенн¤, вчинювалис¤ зазначен≥ д≥њ з метою збагаченн¤ (наприклад, перевезенн¤ пасажир≥в чи вантаж≥в в≥домчими транспортними засобами за грош≥ з наступним њх привласненн¤м) чи з метою ухилитис¤ в≥д оплати в≥дпов≥дних послуг (використанн¤ вантажного автомоб≥л¤ дл¤ перевезенн¤ особистих речей без сплати грошей зг≥дно з д≥ючими у «— тарифами).

 

Ќезаконне використанн¤ транспортних засоб≥в, ¤кими керують п≥длегл≥, охоплюЇтьс¤ т≥льки ц≥Їю ознакою. якщо ж при цьому використовуютьс¤ й ≥нш≥ п≥длегл≥, ¤к≥ не Ї вод≥¤ми, п≥лотами ≥ т. п. (наприклад, дл¤ навантажувальних роб≥т), винному потр≥бно ≥нкрим≥нувати ¤к незаконне використанн¤ транспортних засоб≥в, так ≥ використанн¤ п≥длеглого дл¤ особистих послуг чи послуг ≥ншим особам (за умови, що злочинний результат настав ¤к насл≥док ≥ тих, ≥ ≥нших д≥й). “ак само д≥¤нн¤ квал≥ф≥куЇтьс¤ ≥ в раз≥ одночасного незаконного використанн¤ споруд чи ≥ншого в≥йськового майна з незаконним використанн¤м п≥длеглого дл¤ особистих послуг або послуг ≥ншим особам.

 

Ќезаконн≥сть використанн¤ споруд може пол¤гати у передач≥ њх у тимчасове користуванн¤ комерц≥йним структурам п≥д оф≥си, склади тощо з метою збагаченн¤, або у використанн≥ њх в≥йськовою службовою особою чи близькими њй особами п≥д дачу, склад, гараж, дл¤ власних потреб з порушенн¤м встановленого пор¤дку використанн¤ зазначених споруд.

 

¬икористанн¤ в≥йськовою службовою особою в особистих чи ≥нших неслужбових ц≥л¤х державних кошт≥в, наданих Сњй у службове користуванн¤ прим≥щень, засоб≥в транспорту чи звТ¤зку, техн≥ки або ≥ншого державного майна, ¤кщо це завдало держав≥ шкоди на суму, що не перевищуЇ пТ¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, т¤гне адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть (див. ч. 1 ст. 15 ≥ ст. 184-1  јѕ).

 

Ќезаконне використанн¤ п≥длеглого дл¤ особистих послуг чи послуг ≥ншим, особам може виражатис¤ в залученн≥ п≥длеглого дл¤ супроводженн¤ чи доставки в певний пункт багажу, буд≥вництва або ремонту житла, ремонту приватного транспорту, дл¤ охорони майна тощо. ¬казан≥ особист≥ послуги не обовТ¤зково можуть стосуватис¤ використанн¤ ф≥зичноњ прац≥ п≥длеглого.

 

ƒл¤ на¤вност≥ складу злочину, що розгл¤даЇтьс¤, не маЇ значенн¤, чи будуть надан≥ послуги самому в≥йськовому начальников≥, його с≥мТњ або ≥ншим особам. якщо такими ≥ншими особами Ї вищ≥ начальники, то вони, за на¤вност≥ в≥дпов≥дних обставин, повинн≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть ¤к виконавц≥, а службов≥ особи, ¤к≥ орган≥зували наданн¤ таких послуг, Ч ¤к орган≥затори цього злочину.

 

ƒо ≥ншого зловживанн¤ в≥йськовоњ службовоњ особи владою або службовим становищем можна в≥днести випадки незаконноњ в≥дмови (заборони) п≥длеглим чи ≥ншим особам у використанн≥ њх прав ≥ свобод, наданн¤ незаконних переваг особам, ¤к≥ не мають на них права тощо.

 

«аволод≥нн¤ шл¤хом зловживанн¤ в≥йськовою службовою особою своњм службовим становищем в≥йськовим майном квал≥ф≥куЇтьс¤ за ч. 2 ст. 410, а заволод≥нн¤ нею шл¤хом зловживанн¤ своњм службовим становищем ≥ншим майном Ч за ст. 191.

 

≤з зм≥сту прим≥тки до ст. 423 випливаЇ, що ≥стотна шкода, ¤кщо вона пол¤гаЇ в завданн≥ матер≥альних збитк≥в, повинна обчислюватис¤ в заданих розм≥рах, незалежно в≥д форми ≥ виду вини, ¤кими характеризуЇтьс¤ псих≥чне ставленн¤ винного до сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в, та в≥д того, чи була вона насл≥дком д≥¤нн¤, ¤ке призвело до упущеноњ вигоди або до пр¤мого зменшенн¤ на¤вних фонд≥в. ¬иникненн¤ пожеж≥ чи авар≥¤ можуть бути визнан≥ ≥стотною шкодою, ¤кщо з ними були повТ¤зан≥ матер≥альн≥ збитки, розм≥р ¤ких перевищуЇ дв≥ст≥ пТ¤тдес¤т неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.

 

якщо ≥стотна шкода пол¤гаЇ в запод≥¤нн≥ ф≥зичноњ шкоди, ц≥Їю ознакою охоплюютьс¤ випадки запод≥¤нн¤ потерп≥лому ф≥зичного болю в≥д удару, побоњв чи мордуванн¤, легкого або середньоњ т¤жкост≥ т≥лесного ушкодженн¤, ф≥зичних страждань, ¤кими супроводжуЇтьс¤ незаконне позбавленн¤ вол≥ чи незаконне введенн¤ в орган≥зм проти вол≥ особи наркотичних засоб≥в або психотропних речовин тощо.

 

≤стотна шкода може пол¤гати ≥ в моральн≥й шкод≥, коли потерп≥лому запод≥юютьс¤ стражданн¤ внасл≥док ф≥зичного чи псих≥чного впливу, що призвело до пог≥ршенн¤ або позбавленн¤ можливостей реал≥зац≥њ ним своњх звичок ≥ бажань, пог≥ршенн¤ в≥дносин з оточуючими людьми, ≥нших негативних насл≥дк≥в морального характеру.

 

—пециф≥ка зловживанн¤ владою або службовим становищем пол¤гаЇ у тому, що воно може спри¤ти вчиненню ≥ншими особами будь-¤ких умисних злочин≥в (скаж≥мо, шл¤хом усуненн¤ перешкод дл¤ њх вчиненн¤). ” таких випадках вчиненн¤ сусп≥льне небезпечного д≥¤нн¤ ≥ншими особами стаЇ своЇр≥дним насл≥дком службового злочину у вигл¤д≥ ≥стотноњ шкоди (т¤жкими насл≥дками вчиненн¤ таких злочин≥в повинно визнаватис¤ тод≥, коли ц≥ злочини Ї т¤жкими або особливо т¤жкими (ст. 12)).

 

≤стотною шкодою встановленому пор¤дку несенн¤ в≥йськовоњ служби потр≥бно визнавати факти вчиненн¤ у в≥йськов≥й частин≥ (п≥дрозд≥л≥) тих найб≥льш серйозних порушень в≥йськового правопор¤дку, ¤к≥ визнаютьс¤ умисними в≥йськовими злочинами, ¤кщо настанн¤ таких насл≥дк≥в перебуваЇ в причинному звТ¤зку з≥ службовим зловживанн¤м в≥йськовоњ службовоњ особи.

 

4. —убТЇктом злочину може бути т≥льки в≥йськова службова особа. ѕон¤тт¤ в≥йськовоњ службовоњ особи визначено у прим≥тц≥ до ст. 423.

 

ѕро пон¤тт¤ ¬≥йськовий начальник див. коментар до ст. 402.

 

¬≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ мають п≥длеглих п≥д час несенн¤ спец≥альних служб (вартовоњ, патрульноњ, внутр≥шньоњ, бойового чергуванн¤, прикордонноњ) та користуютьс¤ правом в≥ддавати њм накази в ≥нтересах виконанн¤ завдань т≥Їњ чи ≥ншоњ спец≥альноњ служби, можуть бути субТЇктами злочину, що розгл¤даЇтьс¤, т≥льки за умови, ¤кщо вчиненою ними п≥д час несенн¤ спец≥альноњ служби неправом≥рною д≥Їю порушуютьс¤ загальн≥ службов≥ обовТ¤зки начальник≥в, зокрема обовТ¤зки виносити р≥шенн¤ й видавати накази лише в ≥нтересах служби, виховувати п≥длеглих ≥ вести роботу щодо зм≥цненн¤ в≥йськовоњ дисципл≥ни, забезпечувати внутр≥шн≥й пор¤док у в≥йськов≥й частин≥ (п≥дрозд≥л≥) ≥ т. ≥н.

 

ќск≥льки так≥ д≥њ, ¤к незаконне використанн¤ п≥длеглого дл¤ особистих послуг чи послуг ≥ншим особам, можуть бути вчинен≥ т≥льки у сфер≥ владних повноважень т≥Їњ чи ≥ншоњ в≥йськовоњ службовоњ особи, то субТЇктом другоњ форми розгл¤дуваного злочину можуть бути т≥льки в≥йськов≥ начальники.

 

ƒруга категор≥¤ в≥йськових службових ос≥б Ч це в≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ займають пост≥йно чи тимчасово посади, повТ¤зан≥ з виконанн¤м орган≥зац≥йно-розпор¤дчих обовТ¤зк≥в. ¬ умовах «— та ≥нших в≥йськових формувань ”крањни найчаст≥ше ними Ї в≥йськов≥ начальники (кер≥вники в≥йськових формувань, в≥йськових частин, установ, командири в≥йськових п≥дрозд≥л≥в, начальники управл≥нь, напр¤мк≥в, в≥дд≥л≥в, кафедр тощо).

 

ќрган≥зац≥йно-розпор¤дч≥ обовТ¤зки виконують також судд≥ в≥йськових суд≥в, ¤к≥ не Ї головами чи заступниками гол≥в в≥дпов≥дних в≥йськових суд≥в, сл≥дч≥ та пом≥чники в≥йськових прокурор≥в, сл≥дч≥ —Ѕ, ¤к≥ не Ї кер≥вниками п≥дрозд≥л≥в, оф≥цери Ч професорсько-викладацький склад в≥йськово-навчальних заклад≥в (п≥д час прийому ≥спит≥в з виставленн¤м оц≥нок та прийн¤тт¤ ≥нших р≥шень, що мають значенн¤ юридичних д≥й), в≥йськов≥ л≥кар≥ та ≥нш≥ в≥йськово-медичн≥ прац≥вники, у т.ч. прац≥вники в≥йськово-л≥карських ком≥с≥й (п≥д час проведенн¤ оц≥нки придатност≥ до в≥йськовоњ служби та прийн¤тт¤ ≥нших р≥шень, що мають значенн¤ юридичних д≥й), оф≥цери Ч прац≥вники оперативних та оперативно-розшукових п≥дрозд≥л≥в —Ѕ та ѕ¬, оперативних та де¤ких ≥нших п≥дрозд≥л≥в «— тощо. ’арактерним дл¤ вс≥х означених ос≥б Ї те, що вони несуть самост≥йну в≥дпов≥дальн≥сть за доручену д≥л¤нку роботи (веденн¤ оперативно-розшуковоњ чи крим≥нальноњ справи, розгл¤д крим≥нальноњ справи тощо) та не мають п≥длеглих за посадою. «азначен≥ в≥йськов≥ службов≥ особи можуть бути визнан≥ в≥йськовими начальниками лише у конкретн≥й крим≥нальн≥й справ≥, ¤кщо буде доведено, що злочин був вчинений ними, наприклад, стосовно п≥длеглого за в≥йськовим званн¤м.

 

¬≥йськовослужбовц≥ Ч професорсько-викладацький склад в≥йськово-навчальних заклад≥в та т≥, ¤к≥ Ї в≥йськово-медичними прац≥вниками, поза межами виконанн¤ ними д≥й та прийн¤тт¤ р≥шень, що мають юридичне значенн¤, не можуть визнаватис¤ в≥йськовими службовими особами. јле, кр≥м того, що вони можуть приймати ≥спити (давати оц≥нку придатност≥ до в≥йськовоњ служби тощо), вони, ¤к оф≥цери, можуть бути призначен≥ д≥знавачами, членами внут-р≥шньоперев≥рних ком≥с≥й, черговими частин або начальниками ешелон≥в (команд), ≥ п≥дчас виконанн¤ таких спец≥альних доручень повноважного командуванн¤ визнаютьс¤ в≥йськовими службовими особами.

 

“рет¤ категор≥¤ в≥йськових службових ос≥б Ч це в≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ об≥ймають пост≥йно чи тимчасово посади, повТ¤зан≥ з виконанн¤м адм≥н≥стративно-господарських обовТ¤зк≥в. ¬ умовах в≥йськовоњ служби посадами, повТ¤заними з виконанн¤м адм≥н≥стративно-господарських обовТ¤зк≥в, Ї посади оф≥цер≥в та прапорщик≥в продовольчоњ, речовоњ, ф≥нансовоњ служби в≥йськовоњ частини (установи) та њм под≥бн≥. Ќе можна визнавати в≥йськовими службовими особами ком≥рник≥в, зав≥дувач≥в сховищами та ≥нших ос≥б, д≥њ ¤ких з управл≥нн¤ майном мають фактичний, а не юридичний характер. ўодо дов≥реного њм майна ц≥ особи здатн≥ вчинити т≥льки злочинн≥ д≥њ, характер ¤ких не може вийти за меж≥ привласненн¤ або розтрати такого майна чи порушенн¤ обовТ¤зк≥в щодо охорони майна, тобто злочин≥в, субТЇктом ¤ких не Ї службова особа.

 

ќрган≥зац≥йно-розпор¤дч≥ та адм≥н≥стративно-господарськ≥ обовТ¤зки можуть виконувати також в≥йськов≥ службов≥ особи, ¤к≥ тимчасово займають Ув≥дпов≥дн≥ посади. “имчасове зайн¤тт¤ посади Ч це зайн¤тт¤ њњ в межах певного терм≥ну, визначеного, ¤к правило, службовою необх≥дн≥стю (на пер≥од в≥дпустки, хвороби, в≥др¤дженн¤ кер≥вника, п≥дбору на посаду кер≥вника в≥дпов≥дного прац≥вника тощо), та в пор¤дку, встановленому законодавством дл¤ зам≥щенн¤ в≥дпов≥дноњ посади.

 

” прим≥тц≥ до ст. 423 не йдетьс¤ про те, що в≥йськов≥ службов≥ особи повинн≥ займати посади, повТ¤зан≥ з виконанн¤м певних обовТ¤зк≥в т≥льки у в≥йськових частинах та установах. “ому в≥др¤дженн¤ в≥йськовослужбовц¤ до ≥ншого державного органу сл≥д розц≥нювати ¤к спец≥альне дорученн¤ повноважного командуванн¤ виконувати т≥ чи ≥нш≥ обовТ¤зки в ≥нтересах держави поза в≥йськовою установою.

 

Ќе можуть визнаватис¤ в≥йськовими службовими особами в≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ в≥дбувають покаранн¤ в дисципл≥нарному батальйон≥, оск≥льки вони не займають посад ≥ за своњми в≥йськовими званн¤ми Ї р¤довими.

 

¬иконавцем зловживанн¤ в≥йськовоњ службовоњ особи владою або службовим становищем та сп≥ввиконавцем цього злочину може бути т≥льки в≥йськова службова особа, а ≥ншим сп≥вучасником Ч ¤к в≥йськова службова особа, так ≥ ≥нший в≥йськовослужбовець, а також цив≥льна особа, у т.ч. службова.

 

5. Ќа визначенн¤ субТЇктивноњ сторони злочину ≥стотно впливаЇ його специф≥ка, ¤ка пол¤гаЇ у тому, що зловживанн¤ владою або службовим становищем Ї не самоц≥ллю, а способом, за допомогою ¤кого службова особа хоче домогтис¤ певного виг≥дного дл¤ себе, чи ≥нших ос≥б результату. ¬ина при зловживанн≥ в≥йськовоњ службовоњ особи владою чи службовим становищем може бути умисною або мати зм≥шану форму.

 

ѕ≥д корисливими мотивами сл≥д розум≥ти бажанн¤ в≥йськовоњ службовоњ особи мати незаконн≥ вигоди матер≥ального характеру: отримати грош≥, майно дл¤ себе, своњх родич≥в чи близьких; зв≥льнити себе, родич≥в чи близьких в≥д ¤ких-небудь платеж≥в.

 

≤нша особиста зац≥кавлен≥сть Ч це ≥нш≥, кр≥м корисливих, мотиви, що Ї несум≥сними з ≥нтересами в≥йськовоњ служби: нездоровий карТЇризм, бажанн¤ приховати свою безд≥¤льн≥сть, запоб≥гти дисципл≥нарного ст¤гненн¤ чи зв≥льненн¤ з в≥йськовоњ служби, прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ, матер≥альноњ, крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, помста, заздр≥сть тощо ќсновною рисою ≥ншоњ особистоњ зац≥кавленост≥ Ї бажанн¤ особи задовольнити особист≥ потреби всупереч ≥нтересам в≥йськовоњ служби. якщо такого бажанн¤ не встановлено, правом≥рно говорити про в≥дсутн≥сть сусп≥льноњ небезпеки д≥¤нн¤.

 

ќдним ≥з вид≥в ≥ншоњ особистоњ зац≥кавленост≥ Ї бажанн¤ задовольнити ≥нтереси трет≥х ос≥б. ѕри цьому бажанн¤ зробити послугу родичу, при¤телю, начальнику та бажанн¤ останн≥х прийн¤ти таку послугу, ¤к правило, зб≥гаютьс¤, хоча останнЇ ≥ не обовТ¤зкове.

 

6.  вал≥ф≥куючою ознакою злочину Ї спричиненн¤ т¤жких насл≥дк≥в. якщо вони пол¤гають у завданн≥ матер≥альних збитк≥в, то т¤жкими насл≥дками вважаЇтьс¤ шкода, ¤ка б≥льше н≥ж у пТ¤тсот раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

ѕ≥д т¤жкими насл≥дками при зловживанн≥ в≥йськовоњ службовоњ особи владою чи службовим становищем розум≥Їтьс¤ смерть одн≥Їњ або б≥льше ос≥б, запод≥¤нн¤ т¤жких чи середньоњ т¤жкост≥ т≥лесних ушкоджень одн≥й, двом чи б≥льше особам, самогубство потерп≥лого. ¬изнавати т¤жкими насл≥дками катастрофу, авар≥ю, пожежу тощо, ¤кщо вони не пот¤гли в≥дпов≥дних насл≥дк≥в у вигл¤д≥ ф≥зичноњ шкоди, звичайно можна лише за умови, ¤кщо повТ¤зана з њх виникненн¤м матер≥альна шкода перевищуЇ пТ¤тсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.

 

¬ умовах в≥йськовоњ служби до т¤жких насл≥дк≥в в≥йськових службових злочин≥в належать найб≥льш серйозн≥ форми п≥дриву в≥йськовоњ дисципл≥ни та боЇготовност≥ п≥дрозд≥лу, частини. Ќайб≥льш серйозними порушенн¤ми в≥йськового правопор¤дку, ¤к це випливаЇ з≥ ст. 401, Ї в≥йськов≥ злочини. ¬чиненн¤ в результат≥ службового зловживанн¤ тих ≥з них, ¤к≥ Ї т¤жкими чи особливо т¤жкими (непокора, вчинена групою ос≥б, оп≥р начальников≥ або примушуванн¤ його до порушенн¤ службових обовТ¤зк≥в, вчинен≥ групою ос≥б або ≥з застосуванн¤м зброњ, дезертирство з≥ зброЇю тощо), сл≥д визнавати т¤жким насл≥дком цього злочину ≥ квал≥ф≥кувати його за ч. 2 ст. 423.

 

ќсобливо квал≥ф≥куючими ознаками злочину Ї вчиненн¤ його в умовах воЇнного стану або в бойов≥й обстановц≥.

 

ƒисциплинарний статут «бройних —ил ”крањни в≥д 24 березн¤ 1999р. (розд≥л 3).

 

—татут внутр≥шньоњ служби «бройних —ил ”крањни в≥д 24 березн¤ 1999 р. (розд≥л 2).

 

—татут гарн≥зонноњ та вартовоњ служб «бройних —ил ”крањни в≥д 24 березн¤ 1999р. (розд≥л ≤).

 

«акон ”кроњли Уѕро власн≥стьФ в≥д 7лютого 199! р. (ст. 2).

 

«акон ”крањни Уѕро загальний в≥йськовий обовТ¤зок ≥ в≥йськову службуФ у редакц≥њ в≥д 18 червн¤ 1999 р.

 

«акон ”крањни Уѕро оборону ”крањниФ в редакц≥њ в≥д 5 жовтн¤ 2000 р. (ст. ст. ≤, 10-11).

 

Ќаказ ћќ Уѕро заходи щодо викор≥ненн¤ зловживань службовим становищем посадовими особами «бройних —ил ”крањниФ є 110в≥д24 червн¤ 1992р.

 

Ќаказ ћќФѕро виконанн¤ роб≥т, наданн¤ платних послуг сторонн≥м орган≥зац≥¤м та населенню в≥йськово-буд≥вельними, ремонтними та експлуатац≥йними орган≥зац≥¤ми ≥ п≥дприЇмствами ћ≥н≥стерства оборони ”крањниФ є 302 в≥д 27 грудн¤ 1993 р.

 

≤нструкц≥¤ про пор¤док використанн¤ автомоб≥льноњ техн≥ки у «бройних —илах ”крањни. «атверджена наказом ћќ є 10 в≥д 10 с≥чн¤ 1995 р.

 

≤нструкц≥¤ про орган≥зац≥ю та плануванн¤ перевезень вантаж≥в ≥ пасажир≥в автомоб≥льним транспортом у «бройних —илах ”крањни. «атверджена наказом ћќ є354 в≥д 25 листопада 1996 р.

 

ѕоложенн¤ про в≥йськове (корабельне) господарство «бройних —ил ”крањни. «атверджене наказом ћќ є 300 в≥д 16 липн¤ 1997 р.

 

“имчасова ≥нструкц≥¤ про пор¤док наданн¤ в оренду пов≥тр¤них суден «бройних —ил ”крањни. «атверджена наказом ћќ є 19 в≥д 28 с≥чн¤ 1998 р.

 

ѕостанова ѕ¬— Уѕро судову практику в справах про хабарництвоФ в≥д 1 жовтн¤ 1994р. є 12.

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]