Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л XVII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ —Ћ”∆Ѕќ¬ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

«агальн≥ положенн¤ до розд≥лу

1. ¬≥дпов≥дно до ст. 19  онституц≥њ-”крањни посадов≥ особи зобовТ¤зан≥ д≥¤ти лише на п≥дстав≥, в межах повноважень та у спос≥б, що передбачен≥  онституц≥Їю та законами нашоњ держави. ¬≥д реал≥зац≥њ цього положенн¤ значною м≥рою залежить правильна д≥¤льн≥сть державного апарату, функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥, своЇчасне ≥ справедливе вир≥шенн¤ соц≥альних проблем, забезпеченн¤ реал≥зац≥њ конституц≥йних прав та свобод людини ≥ громад¤нина, законних ≥нтерес≥в юридичних ос≥б.

 

   2001 р. вживаЇ терм≥н Услужбова особаФ, ¤ке за своњм зм≥стом Ї ≥дентичним пон¤ттю Упосадова особаФ, що вживалось у    1960 р. Ќазва розд≥лу XVII ќсобливоњ частини    2001 р. видаЇтьс¤ б≥льш вдалою за ту, ¤ку мала в≥дпов≥дна глава    1960 р. (глава VII ќсобливоњ частини    Уѕосадов≥ злочиниФ), оск≥льки, по-перше, субТЇктами окремих злочин≥в, передбачених у цьому розд≥л≥ (даванн¤ хабара), можуть бути ≥ не службов≥ особи, ≥, по-друге, низка злочин≥в, ¤к≥ можуть бути вчинен≥ лише службовими особами, знаход¤тьс¤ за межами розд≥лу XVII.

 

2. –одовим обТЇктом злочин≥в у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ Ї сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ визначають ≥ регулюють зм≥ст правильноњ роботи державного апарату ≥ апарату орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обТЇднань громад¤н, п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥.

 

ѕри визначенн≥ безпосереднього обТЇкта таких злочин≥в, виход¤чи з розпод≥лу управл≥нськоњ прац≥ взаЇмоповТ¤заних ≥ взаЇмод≥ючих ланок апарату управл≥нн¤, кожна з ¤ких маЇ в≥дносну самост≥йн≥сть ≥ виконуЇ ч≥тко визначен≥ функц≥њ, за основу сл≥д брати функц≥ональну ознаку. ќтже, безпосередн≥м обТЇктом злочин≥в у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ Ї правильна д≥¤льн≥сть державного апарату, апарату орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обТЇднань громад¤н, окремоњ орган≥зац≥њ, установи, п≥дприЇмства (незалежно в≥д форми власност≥), зм≥ст ¤коњ визначаЇтьс¤ законодавством ”крањни, а також авторитет орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обТЇднань громад¤н, п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й.

 

” випадку пос¤ганн¤ службовою особою на ≥нш≥ сусп≥льн≥ в≥дносини вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати (за на¤вн≥стю дл¤ того п≥дстав) ¤к ≥нший злочин, що м≥ститьс¤ в ≥ншому розд≥л≥ ќсобливоњ частини   . якщо ж службова особа пос¤гнула одночасно на сусп≥льн≥ в≥д-

 

носини, ¤к≥ визначають правильну роботу державного апарату, апарату орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обТЇднань громад¤н, окремоњ орган≥зац≥њ, установи, п≥дприЇмства (незалежно в≥д форми власност≥) ≥, наприклад, господарську д≥¤льн≥сть, власн≥сть, довк≥лл¤, то њњ д≥њ треба квал≥ф≥кувати за на¤вност≥ в≥дпов≥дних ознак ¤к злочин у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ ≥ той чи ≥нший злочин у сфер≥ господарськоњ д≥¤льност≥ або злочин проти власност≥ чи довк≥лл¤ (кр≥м випадк≥в, коли д≥¤нн¤, ¤ке описане у статт¤х про злочини у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥, Ї способом вчиненн¤ ≥ншого злочину).

 

„отири злочини Ч зловживанн¤ владою або службовим становищем, перевищенн¤ влади або службових повноважень, службове п≥дробленн¤ (квал≥ф≥кований склад Ч ч. 2 ст. 366) ≥ службова недбал≥сть можуть пос¤гати ≥ на охоронюван≥ законом блага особи (трудов≥, пол≥тичн≥ та ≥нш≥ права ≥ свободи людини ≥ громад¤нина, власн≥сть тощо), ¤к≥ Ї факультативним додатковим обТЇктом цих злочин≥в. јле дл¤ злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365, так≥ блага, ¤к здоровТ¤ ≥ г≥дн≥сть особи, Ї обовТ¤зковим додатковим обТЇктом. “ому перевищенн¤ влади або службових повноважень, поЇднане, наприклад, з умисним запод≥¤нн¤м т≥лесних ушкоджень (кр≥м т¤жких), повн≥стю охоплюЇтьс¤ ч. 2 ст. 365.

 

3. « обТЇктивноњ сторони злочини у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ (кр≥м даванн¤ хабара) характеризуютьс¤ сп≥льними рисами, до ¤ких належать вчиненн¤ д≥¤нн¤: 1) з використанн¤м влади чи службового становища ≥ 2) всупереч ≥нтересам служби.

 

¬икористанн¤ службовою особою свого службового становища вказано ¤к обовТ¤зкова ознака обТЇктивноњ сторони т≥льки у ст. 364. ќднак, перевищенн¤ влади або службових повноважень, службове п≥дробленн¤, службова недбал≥сть, одержанн¤ хабара, провокац≥¤ хабара не можуть бути вчинен≥ без використанн¤ службовою особою свого службового становища.

 

¬икористанн¤ службовою особою влади чи службового становища передбачаЇ використанн¤ тих повноважень, ¤кими службова особа над≥лена у звТ¤зку ≥з зайн¤тт¤м нею певноњ посади чи зд≥йсненн¤м певноњ службовоњФд≥¤льност≥. ≤ншими словами, йдетьс¤ про соц≥ально-правовий статус службовоњ особи, п≥д ¤ким сл≥д розум≥ти сукупн≥сть прав ≥ обовТ¤зк≥в, що утворюють службову компетенц≥ю . винного, а також його соц≥альне значенн¤, п≥д ¤ким розум≥Їтьс¤ службовий авторитет службовоњ особи, престиж органу, орган≥зац≥њ чи установи, в ¤к≥й вона зд≥йснюЇ свою службову д≥¤льн≥сть, на¤вн≥сть службових звТ¤зк≥в ≥ можливостей, що виникають завд¤ки займан≥й посад≥, можлив≥сть зд≥йсненн¤ впливу на д≥¤льн≥сть ≥нших ос≥б тощо.

 

ƒругою обовТ¤зковою ознакою обТЇктивноњ сторони злочин≥в у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ Ї вчиненн¤ д≥њ (або безд≥¤льност≥) всу-переч ≥нтересам служби.

 

Ѕеручи певн≥ обовТ¤зки й отримуючи повТ¤зан≥ з ними права, особа укладаЇ з державою (або з п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю незалежно в≥д форми власност≥) своЇр≥дну угоду про те, що вона зобовТ¤зуЇтьс¤ безумовно виконувати обовТ¤зки ≥ правильно користуватись правами. “ака угода може мати умовну форму контракту, трудового договору, ознайомленн¤ з наказом про призначенн¤ на посаду. ѕ≥сл¤ укладенн¤ вказаноњ угоди (чи внесенн¤ певних зм≥н до нењ) особа займаЇ певне службове становище, або, ≥ншими словами, те м≥сце в апарат≥ орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (або в апарат≥ управл≥нн¤ недержавноњ юридичноњ особи), на ¤кому вона звичайно бажаЇ ≥ повинна зд≥йснювати своњ службов≥ повноваженн¤. ≤гноруванн¤ службовою особою наданими њй обовТ¤зками або перевищенн¤ прав ≥ може св≥дчити про використанн¤ њх всупереч ≥нтересам служби. –еальним виразом вчиненн¤ д≥¤нн¤ всупереч ≥нтересам служби Ї його незаконн≥сть.

 

ƒо обовТ¤зкових ознак обТЇктивноњ сторони трьох злочин≥в у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ (зловживанн¤ владою або службовим становищем, перевищенн¤ влади або службових повноважень ≥ службовоњ недбалост≥) належить також настанн¤ сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в у вигл¤д≥ ≥стотноњ шкоди охоронюваним законом правам та ≥нтересам окремих громад¤н або державним чи громадським ≥нтересам, або ≥нтересам юридичних ос≥б. ¬казана шкода може пол¤гати у запод≥¤нн≥ ¤к матер≥альноњ шкоди, так ≥ шкоди нематер≥ального характеру.

 

¬≥дпов≥дно до п. « прим≥тки до ст. 364 ≥стотною шкодою, ¤кщо вона пол¤гаЇ у запод≥¤нн≥ матер≥альних збитк≥в, вважаЇтьс¤ така шкода, ¤ка в сто ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

≤з зм≥сту п. « прим≥тки до ст. 364 випливаЇ, що ≥стотна шкода повинна обчислюватис¤ у вказаних розм≥рах, незалежно в≥д форми та виду вини, ¤кими характеризуЇтьс¤ псих≥чне ставленн¤ винного до сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в, а також незалежно в≥д того, чи була вона результатом д≥¤нн¤, що призвело до втраченоњ вигоди чи до пр¤мого зменшенн¤ на¤вних фонд≥в.

 

≤стотною шкодою, ¤кщо вона маЇ нематер≥альний вим≥р, можуть визнаватис¤ порушенн¤ пол≥тичних, трудових, житлових та ≥нших прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, п≥дрив авторитету та престижу орган≥в державноњ влади чи орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, порушенн¤ громадського пор¤дку, створенн¤ обстановки, що утруднюЇ установ≥, орган≥зац≥њ, п≥дприЇмству зд≥йсненн¤ основних функц≥й тощо.

 

≤стотна шкода, ¤кщо вона пол¤гаЇ у запод≥¤нн≥ шкоди нематер≥ального вим≥ру, Ч категор≥¤ оц≥ночна. ѕитанн¤ про те, чи Ї така шкода ≥стотною, вир≥шуЇ орган досудового сл≥дства, прокурор або суд з урахуванн¤м конкретних обставин справи ≥ в межах своЇњ компетенц≥њ. “ака ≥стотна шкода, ¤к створенн¤ обстановки, що утруднюЇ установ≥, орган≥зац≥њ, п≥дприЇмству зд≥йсненн¤ основних функц≥й, може виражатис¤ у призупиненн≥ виробничих процес≥в, д≥¤льност≥ окремоњ ланки чи п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи в ц≥лому, створенн≥ суттЇвих перешкод у њх робот≥. ≤стотна шкода у вигл¤д≥ порушенн¤ конституц≥йних прав та свобод людини ≥ громад¤нина може пол¤гати в суттЇвому њх обмеженн≥, заборон≥ њх реал≥зовувати в≥дпов≥дно до закону тощо. —удова практика, ¤к правило, визнаЇ ≥стотною шкодою вчиненн¤ винним або ≥ншими особами ≥ншого злочину або його приховуванн¤ завд¤ки зловживанню ним службовим становищем. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки п≥дрив авторитету, скаж≥мо, комерц≥йного банку в результат≥ зловживанн¤ службовим становищем одн≥Їю ≥з його службових ос≥б може призвести до втрати кл≥Їнт≥в, роз≥рванн¤ угод на банк≥вське обслуговуванн¤, що також сл≥д визнавати ≥стотною шкодою. ≤стотною шкодою, ¤кщо вона пол¤гаЇ у запод≥¤нн≥ ф≥зичноњ шкоди, сл≥д визнавати умисн≥ насильницьк≥ д≥њ, ¤к≥ пот¤гли за собою завданн¤ ф≥зичного болю, запод≥¤нн¤, ¤к правило, легкого чи середньоњ т¤жкост≥ т≥лесних ушкоджень або були повТ¤зан≥ з незаконним позбавленн¤м вол≥, незаконним введенн¤м в орган≥зм особи наркотичних засоб≥в тощо.

 

¬ чотирьох статт¤х розд≥лу XVII ќсобливоњ частини    (ст. ст. 364 - 367) ¤к злочинний результат, що обт¤жуЇ в≥дпов≥дальн≥сть, назван≥ т¤жк≥ насл≥дки. ѕон¤тт¤ Ут¤жк≥ насл≥дкиФ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д пон¤тт¤ У≥стотна шкодаФ б≥льшим ступенем сусп≥льноњ небезпеки. “¤жк≥ насл≥дки можуть пол¤гати у матер≥альн≥й, ф≥зичн≥й, моральн≥й шкод≥ тощо. якщо т¤жк≥ насл≥дки пол¤гають у запод≥¤нн≥ матер≥альних збитк≥в, ними, зг≥дно з п. 4 прим≥тки до ст. 364, вважаЇтьс¤ шкода, ¤ка в дв≥ст≥ пТ¤тдес¤т ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

“¤жкими насл≥дками, не повТ¤заними з матер≥альними збитками, можуть бути: повний розвал д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (наприклад, внасл≥док доведенн¤ його до банкрутства); катастрофа; масове отруЇнн¤ людей; смерть одн≥Їњ або б≥льше ос≥б; запод≥¤нн¤ т¤жких т≥лесних ушкоджень одн≥й чи дек≥льком особам; виникненн¤ масових заворушень; насл≥дки, ¤к≥ суттЇво ускладнюють в≥дносини з ≥ншими державними або м≥жнародними орган≥зац≥¤ми та п≥дривають авторитет держави або њњ окремих орган≥в на м≥жнародн≥й арен≥; приховуванн¤ злочинноњ д≥¤льност≥ орган≥зованоњ групи чи злочинноњ орган≥зац≥њ (за в≥дсутност≥ ознак сп≥вучаст≥); найб≥льш серйозн≥ порушенн¤ конституц≥йних прав громад¤н (наприклад, протиправне позбавленн¤ житла, безп≥дставне ненарахуванн¤ пенс≥њ або соц≥альноњ допомоги д≥т¤м, що позбавило потерп≥лого засоб≥в до ≥снуванн¤) тощо. ќск≥льки у таких випадках ознака Ут¤жк≥ насл≥дкиФ, ¤к ≥ ознака У≥стотна шкодаФ, Ї оц≥ночною, то њњ на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть у кожному конкретному випадку встановлюЇтьс¤ сл≥дчим, прокурором та судом.

 

≤стотна шкода та т¤жк≥ насл≥дки можуть бути ≥нкрим≥нован≥ винному лише за на¤вност≥ причинного звТ¤жу м≥ж його д≥¤нн¤м (д≥Їю чи безд≥¤льн≥стю) та настанн¤м зазначених ожч><ду≥п. ƒл¤ цього необх≥дно встановити, що порушенн¤ службових обовТ¤зк≥в передувало настанню ≥стотноњ шкоди чи т¤жких насл≥дк≥в, що це порушенн¤ було њх необх≥дною умовою ≥ що службова особа усв≥домлювала чи повинна була усв≥домлювати розвиток причинного звТ¤зку, тобто те, що ѕ д≥¤нн¤ стане причиною настанн¤ зазначених насл≥дк≥в.

 

4. —убТЇктом злочин≥в у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥, кр≥м даванн¤ хабара (ст. 369), може бути лише службова особа.

 

«агальне пон¤тт¤ службовоњ особи дано у п. 1 прим≥тки до ст. 364.    визнаЇ певних ос≥б службовими незалежно в≥д сфери њх д≥¤льност≥. “акими можуть бути визнан≥ особи, ¤к≥ займають в≥дпов≥дн≥ посади чи виконують в≥дпов≥дн≥ функц≥њ в органах державноњ влади, органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, на державних п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х, п≥дприЇмствах приватноњ чи колективноњ форм власност≥ (у т.ч. сп≥льних, кооперативних та ≥нших п≥дприЇмствах) тощо.

 

ѕредставники влади Ч це прац≥вники державних орган≥в ≥ установ, ¤к≥ над≥лен≥ правом у межах своЇњ компетенц≥њ предТ¤вл¤ти вимоги, а також приймати р≥шенн¤, обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ ф≥зичними та юридичними особами незалежно в≥д њх в≥домчоњ належност≥ чи п≥длеглост≥. ƒо представник≥в влади належать, зокрема, народн≥ депутати ”крањни, депутати ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, депутати м≥сцевих рад, сум≥, прокурори, сл≥дч≥, оперативний склад —Ѕ”, прац≥вники м≥л≥ц≥њ ≥ податковоњ м≥л≥ц≥њ, ≥нспектори державних ≥нспекц≥й, л≥снич≥, в≥йськов≥ коменданти та ≥нш≥.

 

ќрган≥зац≥йно-розпор¤дч≥ обовТ¤зки Ч це функц≥њ по зд≥йсненню кер≥вництва галуззю промисловост≥, трудовим колективом, д≥л¤нкою роботи, виробничою д≥¤льн≥стю окремих прац≥вник≥в на п≥дприЇмствах, в установах чи орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форми власност≥. “ак≥ функц≥њ, зокрема, виконують кер≥вники м≥н≥стерств, в≥домств, державних, колективних чи приватних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, њх заступники, кер≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в (начальники цех≥в, зав≥дуюч≥ в≥дд≥лами, лаборатор≥¤ми, кафедрами, њх заступники тощо), кер≥вники д≥л¤нками роб≥т (майстри, виконроби, бригадири ≥ т.п.).

 

јдм≥н≥стративно-господарськ≥ обовТ¤зки Ч це повноваженн¤ з управл≥нн¤ чи розпор¤дженн¤ державним, колективним чи приватним майном (установленн¤ пор¤дку його збер≥ганн¤, переробки, реал≥зац≥њ, забезпеченн¤ контролю за цими операц≥¤ми тощо). “ак≥ повноваженн¤ у тому чи ≥ншому обс¤з≥ Ї у начальник≥в планово-господарських, постачальних, ф≥нансових в≥дд≥л≥в ≥ служб, њх заступник≥в, зав≥дуючих складами, магазинами, п≥дприЇмствами побутового обслуговуванн¤ населенн¤, њх заступник≥в, кер≥вник≥в в≥дд≥л≥в цих п≥дприЇмств, в≥домчих рев≥зор≥в ≥ контролер≥в тощо.

 

ќсоба Ї службовою не т≥льки тод≥, коли вона виконуЇ в≥дпов≥дн≥ функц≥њ чи обовТ¤зки пост≥йно, а й тод≥, коли вона виконуЇ њх тимчасово або за спец≥альним повноваженн¤м за умови, що ц≥ обовТ¤зки чи повноваженн¤ покладен≥ на нењ у встановленому законом пор¤дку правомочним органом або службовою особою.

 

«айн¤тт¤ певноњ посади або дорученн¤ тимчасово виконувати в≥дпов≥дн≥ обовТ¤зки повинно бути оформлено в≥дпов≥дним р≥шенн¤м (наказом, розпор¤дженн¤м, постановою тощо).

 

Ќе вважаютьс¤ службовими особами р¤дов≥ прац≥вники, ¤к≥ за своЇю посадою виконують суто виробнич≥ ≥ матер≥ально-техн≥чн≥ операц≥њ (друкарка, техн≥чний секретар, пров≥дник вагон≥в на зал≥зниц≥, шофер, охоронець).

 

√ромад¤нин Ч субТЇкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ може бути визнаний службовою особою, а значить ≥ субТЇктом злочин≥в у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ лише тод≥, коли у нього реально виникаЇ можлив≥сть виконанн¤ вказаних у п. 1 прим≥тки до ст. 364 обовТ¤зк≥в. ј це можливо у випадку, коли такий громад¤нин на умовах трудового договору наймаЇ прац≥вник≥в дл¤ спри¤нн¤ йому у зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. «а таких обставин в≥н набуваЇ орган≥зац≥йно-розпор¤дчих повноважень стосовно найманих прац≥вник≥в (право ставити перед ними певн≥ завданн¤, визначати розм≥р зароб≥тноњ плати, розпор¤док робочого дн¤, застосовувати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ тощо). «азначене не поширюЇтьс¤ на випадки, коли спри¤нн¤ громад¤нинуЧсубТЇкту п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ на умовах цив≥льно-правового договору п≥др¤ду, а не трудового договору.

 

¬ласника приватного п≥дприЇмства, ¤кий не маЇ найманих прац≥вник≥в, не можна визнати службовою особою, оск≥льки функц≥¤ми службовоњ особи не може охоплюватись кер≥вництво самим собою чи своњм власним майном.  рим≥нально-правова оц≥нка участ≥ такого власника приватного п≥дприЇмства у вчиненн≥ злочину у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ (за вин¤тком даванн¤ хабара) можлива лише з урахуванн¤м положень ≥нституту сп≥вучаст≥.

 

¬≥дпов≥дно до п. 2 прим≥тки до ст. 364, службовими особами визнаютьс¤ не лише громад¤ни ”крањни, а й ≥ноземц≥ або особи без громад¤нства, ¤к≥ виконують ќбовТ¤зки, зазначен≥ в пункт≥ 1 ц≥Їњ прим≥тки. ѕро пон¤тт¤ ≤ноземц¤ та особи без громад¤нства див. коментар до ст. ст. 7 ≥ 8.

 

6. « субТЇктивноњ сторони злочини у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥, за вин¤тком службовоњ недбалост≥, характеризуютьс¤ умисною формою вини.

 

«м≥ст вини у злочинах з формальними складами (одержанн¤ хабара, даванн¤ хабара, провокац≥¤ хабара, а також службове п≥дробленн¤, передбачене ч. 1 ст. 366), включаЇ в себе усв≥домленн¤ винним сусп≥льне небезпечного характеру вчинюваних д≥й ≥ бажанн¤ њх вчинити. ѕри одержанн≥ хабара ≥ службовому п≥дробленн≥ св≥дом≥стю винного охоплюЇтьс¤ вчиненн¤ д≥¤нн¤ з використанн¤м свого службового становища ≥ всупереч ≥нтересам служби.

 

” злочинах у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ з матер≥альним складом вина визначаЇтьс¤ псих≥чним ставленн¤м до самого д≥¤нн¤ ≥ до сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в, що настали в результат≥ його вчиненн¤. ƒо таких склад≥в належать злочини, передбачен≥ ст. 364, ч. ч. 1 ≥ 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 ≥ ст. 367. “ри ≥з цих злочин≥в умисн≥. ” нормах двох ≥з них пр¤мо йдетьс¤ про умисне використанн¤ службовою особою влади або службового становища всупереч ≥нтересам служби (ст. 364), або умисне вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ ¤вно виход¤ть за меж≥ наданих законом прав ≥ повноважень (ст. 375), у третьому Ч про умисний характер д≥й св≥дчить вживанн¤ терм≥на Узав≥домоФ ст.366). ѕри цьому псих≥чне ставленн¤ службовоњ особи до настанн¤ вказаних у закон≥ насл≥дк≥в (≥стотноњ шкоди або т¤жких насл≥дк≥в) може характеризуватис¤ ¤к умисною, так ≥ необережною формою вини.

 

“аким чином, при визначенн≥ субТЇктивноњ сторони злочину у сфер≥ службовоњ д≥¤льност≥ необх≥дно, насамперед, встановити, що службова особа: 1) усв≥домлювала факт використанн¤ свого службового становища ≥ той факт,:що це суперечить ≥нтересам служби; 2) передбачала, що так≥ д≥њ завдають шкоди зм≥сту правильноњ роботи державного чи ≥ншого апарату або створюють загрозу настанн¤ такоњ шкоди, ≥ бажала вчинити так≥ д≥њ. якщо при цьому винний передбачав можлив≥сть запод≥¤нн¤ ≥стотноњ шкоди ≥ бажав цього або ставивс¤ до цього байдуже, то все скоЇне охоплюЇтьс¤ одн≥Їю формою вини Ч умислом (пр¤мим чи непр¤мим). ¬одночас, у випадках, коли службова особа передбачала абстрактну можлив≥сть настанн¤ сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в (≥стотноњ шкоди або т¤жких насл≥дк≥в), але легковажно розраховувала на њх в≥дверненн¤, або взагал≥ не передбачала можливост≥ запод≥¤нн¤ ≥стотноњ шкоди чи т¤жких насл≥дк≥в, однак, вчин¤ючи службове зловживанн¤, перевищенн¤ влади або службових повноважень чи службове п≥дробленн¤, повинна була ≥ могла њх передбачити, виникаЇ необх≥дн≥сть встановленн¤ двох самост≥йних форм вини: умислу стосовно д≥¤нн¤ ≥ необережност≥ стосовно насл≥дк≥в, що настали,

 

ѕостанова ѕ¬— є 2 в≥д 2 березн¤ 1973 р. Уѕро судову практику в справах про обман покупц≥вФ (п. 14).

 

ѕостанова ѕ¬— є 12 в≥д 27 грудн¤ 1985 р. Уѕро судову практику в справах про перевищенн¤ влади або посадових повноваженьФ (п. 5).

 

ѕостанова ѕ¬— є ≤ в≥д 26 с≥чн¤ 1990р. Уѕро практику розгл¤ду судами справ про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про охорону природи (п. п. 5. 7,9).

 

ѕостанова ѕ¬— є 2 в≥дг 25 грудн¤ 1992 р. Уѕро судову практику в справах про корислив≥ злочини проти приватноњ власност≥Ф )п. 20).

 

ѕостанова ѕ¬— є 12 в≥дг 7 жовтн¤ 1994 р. Уѕро судову практику в справах про хабарництвоФ (п. 2).

 

ѕостанова ѕ¬— є 5 в≥д 26 березн¤ 1999 р. Уѕро де¤к≥ питанн¤ застосуванн¤ законодавства про в≥дпов≥дальн≥сть за ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в У (п. п. 4, ≤«).

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]