Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року. За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка 

[назад]|[содержание]|[следующая]

Розділ XIII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
 

Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин,—

 

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

 

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів,—

 

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

 

3. Дії, передбачені частиною першою, вчинені оргаїсі-зованою групою або в особливо великих розмірах,—

 

караються позбавленням волі на строк від шести до дванадцяти років з конфіскацією майна.

 

4. Особа, яка добровільно здала прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті).

 

1. При застосуванні норм цієї статті слід використовувати коментар до ст. ст. 307, 309. Йдеться, зокрема, про: поняття таких ознак об’єктивної сторони, як незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів; ознаки суб’єктивної сторони; кваліфікуючі ознаки; умови звільнення від кримінальної відповідальності.

 

2. Предметом злочину є прекурсори. Про їх поняття див. коментар до ст. 305.

 

3. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину є спеціальна мета — незаконні дії з прекурсорами вчиняються з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

 

4. Серед кваліфікуючих ознак цього злочину слід виділити вчинення незаконних дій з прекурсорами з метою збуту, яка також належить до обов’язкових оз,нак суб’єктивної сторони цього злочину (ч. 2 ст. 311). Але зазначена мета не існує самостійно, а є доповненням мети основного складу злочину (ч. 1 ст. 311), яку умовно можна назвати головною, — без неї взагалі не буде розглядуваного складу злочину.

 

Інструкція про порядок виробництва, зберігання, перевезення і реалізації прекурсорів. Затверджена наказом Міністерства промисловості України № 104 від 19 червня 1997р.

 

Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

1. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,—

 

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не е небезпечним для життя або здоров’я, чи з погрозою застосування такого насильства, або у великих розмірах, а  також заволодіння прекурсорами шляхом зловживання; службової особи своїм службовим становищем,—

 

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієі статті, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, розбій з метою викрадення прекурсорів, а також їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я,—

 

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

 

1. Ст. 312 передбачає відповідальність за умисне протиправне заволодіння прекурсорами певним способом із підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а також із правомірного чи незаконного володіння громадян з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Цей злочин є суміжним із злочином, передбаченим ст. 308, від якого він головним чином відрізняється за предметом, а також окремими ознаками об’єктивної і суб’єктивної сторін.

 

2. Предметом злочину є прекурсори. Про їх поняття див. коментар до ст. 305.

 

3. Про зміст форм злочину, в яких він може проявлятися, див. коментар до ст. 308. Проте, з об’єктивної сторони, крім форм, визначених у ст. 308, злочин, передбачений ст. 312, може також проявитися у незаконному збуті прекурсорів. Про поняття незаконного збуту див. коментар до ст. 307.

 

4. З суб’єктивної сторони незаконний збут прекурсорів характеризується прямим умислом і метою: такий збут здійснюється для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

 

На відміну від злочину, передбаченого ст. 308, викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства характеризуються обов’язковою метою: ці діяння вчинюються з метою подальшого збуту прекурсорів.

 

Слід мати на увазі, що збут викрадених чи іншим способом привласнених прекурсорів охоплюється ст. 312 і додаткової кваліфікації за ч, 2 ст. 311 не потребує. Якщо збуту прекурсорів ие передувало їх викрадення чи інше заволодіння ними, такі дії не містять ознак злочину, передбаченого ст. 312, і кваліфікуються за ч. 2 ст. 311 як збут цих речовин. Якщо винний заволодів прекурсорами без мети збуту, а через певний проміжок часу (наприклад, наступного дня) збув їх особам, які займаються виготовленням наркотиків, його дії слід кваліфікувати за відповідною статтею, що передбачає відповідальність за злочини проти власності (ст. 185—187, 190-191) та ч. 2 ст. 311 (незаконний збут прекурсорів),

 

5. На відміну від злочину, передбаченого ст. 308, кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 312, не є вчинення його особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 306, 307,310,311,312,314,317.

 

Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням

1. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства, а також незаконне виготовлення, придбання, зберігання, передача чи продаж іншим особам такого обладнання,—

 

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

 

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 312, 314, 315, 317, 313 цього Кодексу, а також заволодіння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем,—

 

караються позбавленням волі на строк від двох до шести років.

 

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я,—

 

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

 

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров’я населення порядок обігу обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, Додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя і здоров’я особи, власність.

 

2. Предметом злочину є обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

 

Під обладнанням слід розуміти апарати, пристрої, прилади, призначені для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (наприклад, конденсаційна труба, випарювач, генератор пари, прес, необхідні для виготовлення гашишу), або окремі вузли, деталі відповідного агрегату (наприклад, насос для відсмоктування фільтра при перегонці опію). Використані для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів побутові предмети (кухонний посуд, млинок для кави, м’ясорубка тощо) обладнанням, призначеним для вказаної мети, за змістом закону не визнаються.

 

3. Ознаки, що характеризують об’єктивну сторону цього злочину, а також його кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 308, за деякими винятками.

 

Так, об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 313, на відміну від об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 308, може бути виражена у таких додаткових формах, як: 1) незаконне виготовлення; 2) придбання; 3) зберігання; 4) передача; 5) продаж іншим особам зазначеного обладнання.

 

Ст. 313 передбачає відповідальність за умисне протиправне вилучення певним способом із підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а також із правомірного чи незаконного володіння громадян обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, самим винним чи іншими особами.

 

Передача чи продаж зазначеного обладнання утворюють його збут. Заволодіння обладнанням для виробництва (а не для виготовлення) зазначених засобів або речовин не тягне за собою відповідальності за ст. 313. Детальніше про наведені, а також про інші ознаки об’єктивної сторони цього злочину див. коментар до розділу VI Особливої частини КК і до ст. ст. 305, 307, 308, 309.

 

Якщо винний, наприклад, викрав, привласнив або іншим чином заволодів зазначеним обладнанням без мети виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів, його дії слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за відповідний злочин проти власності.

 

Що стосується кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст. 313, то вони дещо відрізняються від кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст. 308.

 

Так: 1) ними не є вчинення злочину: а) із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства (отже, таке насильство або погроза охоплюються ч. 1 ст. 313); б) у великих та особливо великих розмірах; 2) спеціальний рецидив як кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ст. 313, у даному разі означає, що обтяжуючу відповідальність винного ознакою є вчинення ним раніше одного із злочинів, передбачених ст. ст. 306, 312, 314, 315, 317, 318; 3) ще однією особливо кваліфікуючою ознакою розглядуваного злочину (ч. З ст. 313), яка відсутня у ч. З ст. 308, є вчинення його з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Про поняття особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів див. коментар до ст. 305.

 

4. Суб’єктом злочину, вчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою та вимагання, може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку, а вчиненого шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем — службова особа. Суб’єктом цього злочину, вчиненого в інший спосіб, є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

 

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При вчиненні його шляхом розбою обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета — викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

 

Стаття 314. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі,—

 

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

 

2. Ті самі дії, якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого або вчинені повторно, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-312 та 314-318 цього Кодексу, або вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому,—

 

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

 

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов’язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого,—

 

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

 

1. Об’єктом злочину є здоров’я чи життя особи.

 

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується незаконним введенням будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі.

 

Злочин вчиняється шляхом застосування фізичного або психічного насильства, обману чи з використанням безпорадного стану потерпілого. Такими діями можуть бути утримання потерпілого силоміць та введення в його організм наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів шляхом ін’єкції, залякування потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства, якщо він відмовиться від введення в його організм наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів, повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин, що вводить його в оману стосовно певних фактів і дає змогу винному ввести в його організм зазначені засоби або речовини.

 

Знаряддям вчинення злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Про їх поняття див. коментар до ст. 305.

 

Злочин вважається закінченим з моменту, коли в організм іншої особи проти її волі введено будь-яким способом наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналоги.

 

3. Суб’єкт злочину загальний.

 

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

 

При заподіянні потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також смерті суб’єктивна сторона визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю.

 

Якщо умисел винного спрямований на заподіяння середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження чи на позбавлення потерпілого життя, його дії підлягають кваліфікації, відповідно, за ст. ст. 122, 121 або 115.

 

5. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 306-312 та 314-318 КК; 3) щодо двох чи більше осіб, а так само, якщо його вчинення: 4) призвело до наркотичної залежності потерпілого або 5) заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому (ч. 2 ст. 314).

 

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, а про поняття середньої тяжкості і тяжкого тілесного ушкодження — ст. ст. 121 і 122 та коментар до них. Вказані у ч. 2 ст. 314 тілесні ушкодження мають бути наслідком впливу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Заподіяння потерпілому зазначених тілесних ушкоджень у разі насильства, яке є способом примушування, застосовуваним винним з метою подолати опір потерпілого, знаходиться за межами розглядуваного складу злочину і потребує додаткової кваліфікації за ст. ст. 121, 122 або 125.

 

Наркотичну залежність потерпілого умовно можна визнати станом, що є притаманним для хворих на наркоманію. Наркоманія — це хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями ООН спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я, і який характеризується психічною або фізичною залежністю від них. Хворий на наркоманію (наркоман) — це особа, якій лікарсько-консультаційною комісією встановлено діагноз “наркоманія”.

 

Незаконне введення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів двом І більше особам має охоплюватися єдиним умислом винного і вчинятися, як правило, в одному й тому ж місці без значного розриву в часі. Якщо ці дії були вчинені в різні проміжки часу і не охоплювалися єдиним умислом, має місце повторність злочину. У разі, коли одному з потерпілих введено наркотичні засоби чи психотропні речовини, а щодо іншого зробити це не вдалося з причин, що не залежали від волі винного, вчинене піддягає кваліфікації за ч. 1 ст. 314 та за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 314.

 

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; 3) щодо вагітної жінки, а так само, якщо: 4) він був пов’язаний з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, або 5) внаслідок таких дій настала смерть потерпілого (ч. З ст. 314). ; Про поняття особи, яка перебуває в безпорадному стані, див. коментар до ст. 67, про поняття особливо небезпечних наркотичних засобів чи психотропних речовин — коментар до ст. 305, а про поняття неповнолітнього і вагітної жінки — коментар до ст. ст. 115 і 315.

 

Настання смерті потерпілого може бути інкриміноване винно-ну.лише за умови, що смерть сталася саме внаслідок незаконного введення в організм людини проти її волі наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

 

Інструкція про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини. Затверджена наказом МОЗ, МВС, ГП, МЮ № 306/680/21/66/5 від 10 жовтня 1997 р.

   

[назад]|[содержание]|[следующая]