Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л XI «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» Ѕ≈«ѕ≈ » –”’” “ј ≈ —ѕЋ”ј“ј÷≤ѓ “–јЌ—ѕќ–“”

—татт¤ 276. ѕорушенн¤ правил безпеки руху або експлуатац≥њ зал≥зничного, водного чи пов≥тр¤ного транспорту

1.            ѕорушенн¤ прац≥вником зал≥зничного, водного або пов≥тр¤ного транспорту правил безпеки руху або експлуатац≥њ транспорту, а також недобро¤к≥сний ремонт транспортних засоб≥в, кол≥й, засоб≥в сигнал≥зац≥њ та звТ¤зку, ¤кщо це створило небезпеку дл¤ житт¤ людей або настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в,Ч

 

караютьс¤ виправними роботами на строк до двох рок≥в або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2.         “≥ сам≥ д≥¤нн¤, ¤кщо вони спричинили потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥ чи т¤жк≥ т≥лесн≥ ушкодженн¤ або запод≥¤ли велику матер≥альну шкоду,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д двох до семи рок≥в.

 

3.         ƒ≥¤нн¤, передбачен≥ частинами першою або другою ц≥Їњ статт≥, ¤кщо вони спричинили загибель людей,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д семи до дванадц¤та рок≥в.

 

 

1  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правил безпеки ртау або експлуатац≥њ р≥зних вид≥в транспорту диференц≥йована залежно в≥д виду транспорту, а також субТЇкта злочину. ” ст. 276 встановлена в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правил безпеки руху та експлуатац≥њ зал≥зничного, водного або пов≥тр¤ного транспорту прац≥вниками цих вид≥в транспорту, а також за недобро¤к≥сний ремонт обТЇкт≥в, ¤к≥ належать до вказаних вид≥в транспорту. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правил безпеки польот≥в пов≥тр¤них суден особами, ¤к≥ не Ї прац≥вниками пов≥тр¤ного транспорту, передбачена ст 281, порушенн¤ правил безпеки автомототранспорту особою, ¤ка керуЇ транспортним засобом,Ч ст, 286, а ст, 291 охоплюЇтьс¤ порушенн¤ чинних на транспорт≥ вс≥х вид≥в правил, що убезпечують рухТ, зд≥йснене ≥ншими особами ¬ ≥нших статт¤х розд≥лу XI ќсобливоњ частини    передбачена в≥дпов≥дальн≥сть за ≥нш≥ по-—¤ганн¤ на безпеку руху та експлуатац≥њ транспорту.

 

2 ќсновним безпосередн≥м обТЇктом злочину, передбаченого ст 276, Ї безпека руху або експлуатац≥њ зал≥зничного, водного або пов≥тр¤ного транспорту. …ого додатковим факультативним обТЇктом можуть виступати житт¤ ≥ здоровТ¤ особи, власн≥сть, довк≥лл¤ ≥нш≥ блага.

 

ѕ≥д безпекою руху або експлуатац≥њ розум≥ють в≥дсутн≥сть не безпеки, такий стан, за ¤кого не запод≥юЇтьс¤ ≥ не може бути запод≥¤на шкода життю ≥ здоровТю людей, власност≥, ≥ншим соц≥альна ц≥нност¤м внасл≥док руху або експлуатац≥њ джерел п≥двищеноњ не безпеки транспортних засоб≥в в≥дпов≥дних вид≥в, а також функц≥о нуванн¤ матер≥альноњ ≥нфраструктури обТЇкт≥в транспорту.

 

3.                 рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за ст 276 настаЇ тод≥, коли порушенн¤ повТ¤зане ≥з функц≥онуванн¤м одного ≥з вид≥в транспорту названих в диспозиц≥њ ц≥Їњ статт≥,Ч зал≥зничного, водного чи пов≥тр¤ного.  ожний ≥з вид≥в транспорту включаЇ в себе певну ≥нфра структуру Ч транспортн≥ засоби, шл¤хи сполученн¤ та м≥сц¤ базу ванн¤, засоби управл≥нн¤ рухом. «алежно в≥д характеру порушенн≥ вони виступають ¤к предмети злочину чи знар¤дд¤ його вчиненн¤

 

ƒо зал≥зничного транспорту належать рейков≥ маг≥стральн≥  п≥дТњзн≥ шл¤хи ≥ належне до них обладнанн¤ (перењзди, шлагбауми) рухомий склад (локомотиви та вагони, дрезини), засоби управл≥нн¤ сигнал≥зац≥њ та звТ¤зку. ѕри цьому не мають значенн¤ в≥домча на лежк≥сть обТЇкт≥в транспорту та форми власност≥ на них. “обто кри м≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 276 настаЇ при порушенн¤х, допущених на зал≥зничному транспорт≥, належному ¤к ћ“, так ≥ окре мим субТЇктам господарюванн¤, включаючи метропол≥тен, п≥дТњзн шл¤хи п≥дприЇмств, зал≥зничн≥ в≥тки, прокладен≥ в карТЇрах, на л≥ сос≥ках тощо. ¬одночас не належать до зал≥зничного транспорт) обТЇкти рейкового технолог≥чного транспорту (цехов≥, шахтн≥), м≥ ський рейковий транспорт (трамвањ, фун≥кулери, монорельсов≥ до роги), а також канатн≥ п≥дйомники, ескалатори тощо.

 

¬одний транспорт включаЇ в себе плавуч≥ самох≥дн≥ ≥ несамо х≥дн≥ засоби, ма¤ки та бакени, причальн≥ споруди, призначен≥ дл¤ перевезенн¤ вантаж≥в та пасажир≥в, риболовства. ƒо нього не на лежать в≥йськов≥ корабл≥, порушенн¤ правил вод≥нн¤ ¤ких квал≥ф≥ куЇтьс¤ за ст. 417.

 

ѕов≥тр¤ний транспорт Ч це цив≥льн≥ пов≥тр¤н≥ судна, м≥сц¤ дл¤ њх приземленн¤ (аеродроми, вертол≥тн≥ майданчики) з обладнанн¤м ¤ке забезпечуЇ зл≥т ≥ посадку л≥тальних апарат≥в, включаючи засобь звТ¤зку та керуванн¤ пов≥тр¤ним рухом, сигнальн≥ вогн≥ тощо ≤прс пон¤тт¤   пов≥тр¤них суден див. коментар до гт. 269). Ќе належат≥ до обТЇкт≥в пов≥тр¤ного транспорту апарати на пов≥тр¤н≥й подушо (¤к≥ тримаютьс¤ над землею чи водою завд¤ки надлишковому типе пов≥тр¤ п≥д корпусом), пов≥тр¤н≥ кул≥ без двигун≥в, парашути  ѕо рушенн¤ правил польот≥в або п≥дготовки до них на в≥йськових л≥ тальних апаратах квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 416.

 

4.                ќбТЇктивна сторона злочину, передбаченого ст. 276, включањ в себе. 1) д≥¤нн¤ у двох формах: а) порушенн¤ правил безпеки рухл або експлуатац≥њ транспорту; б) недобро¤к≥сний ремонт транспортних засоб≥в, кол≥й, засоб≥в сигнал≥зац≥њ та звТ¤зку; 2) насл≥дки, за лежно в≥д ¤ких диференц≥йована в≥дпов≥дальн≥сть в р≥зних части нах ст. 276; 3) причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤нн¤м ≥ насл≥дками, що ни запод≥¤н≥.

 

ѕ≥д правилами безлеки руху або експлуатац≥њ транспорту сл≥д розум≥ти будь-¤кий нормативно-правовий акт (¤кий може мати назву не лише УправилаФ, а й У≥нструкц≥¤Ф, Уположенн¤Ф, УнаказФ, УнастановаФ ≥, зв≥сно ж, УзаконФ, УпостановаФ), в ¤кому регламентуютьс¤ вимоги щодо убезпеченн¤ руху та експлуатац≥њ в≥дпов≥дних вид≥в транспорту. ѕравила безпеки руху Ч це правила, що регламентують повед≥нку ос≥б, ¤к≥ безпосередньо керують транспортними засобами в≥д моменту початку руху (плаванн¤, польоту) до його за-к≥нченн¤,, а також дають обовТ¤зков≥ вказ≥вки щодо руху. ѕравила ж експлуатац≥њ стосуютьс¤ використанн¤ ¤к самих транспортних засоб≥в, так ≥ њхн≥х ек≥паж≥в, а також систем та агрегат≥в, ¤к≥ забезпечують безавар≥йне функц≥онуванн¤ транспорту ≥ в процес≥ руху, ≥ при п≥дготовц≥ до поњздки, плаванн¤, польоту.

 

ѕорушенн¤ правил безпеки руху або експлуатац≥њ транспорту пол¤гаЇ у вчиненн≥ д≥й, заборонених такими правилами чи, навпаки, у невиконанн≥ д≥й, ¤к≥ належить вчинити в≥дпов≥дно до нормативне закр≥плених вимог. —тосовно зал≥зничного транспорту Ч це, зокрема,, перевищенн¤ швидкост≥; проњзд на заборон¤ючий сигнал; початок руху без дозволу; неподанн¤ встановлених сигнал≥в; допуск до поњздки ос≥б, ¤к≥ не мають належноњ п≥дготовки, не пройшли медичного огл¤ду чи достатньо не в≥дпочили м≥ж поњздками. Ќа водному транспорт≥ порушенн¤ може пол¤гати, зокрема, у допуску до судновод≥нн¤ сторонн≥х чи належно не п≥дготовлених ос≥б; в≥дсутност≥ контролю за виконанн¤м розпор¤джень; незадов≥льн≥й орган≥зац≥њ спостереженн¤ за навколишньою обстановкою; невиконанн≥ маршрут≥в руху чи вказ≥вок ос≥б, ¤к≥ управл¤ють пересуванн¤м суден; невжитт≥ заход≥в до в≥дверненн¤ небезпеки. Ќа пов≥тр¤ному транспорт≥ найпоширен≥шими Ї так≥ порушенн¤, ¤к перевантаженн¤ л≥таючих засоб≥в; недотриманн¤ техн≥ки п≥лотуванн¤; невиконанн¤ команд ос≥б, ¤к≥ управл¤ють пов≥тр¤ним рухом; неправильн≥ вказ≥вки ек≥пажам пов≥тр¤них суден; дозв≥л на вил≥т чи посадку в неспри¤тливих (заборонених) метеоролог≥чних умовах тощо.

 

Ќедобро¤к≥сний ремонт транспортних засоб≥в, кол≥й, засоб≥в сигнал≥зац≥њ та звТ¤зку пол¤гаЇ у порушенн≥ технолог≥њ роб≥т, використанн≥ в ход≥ ремонту неналежних ≥нструмент≥в, пристосувань, запасних частин ≥ витратних матер≥ал≥в, в≥дсутност≥ випробувань п≥сл¤ ремонту чи проведенн≥ його не за повною програмою тощо.

 

” диспозиц≥њ ст. 276 пр¤мо не сказано, що недобро¤к≥сний ремонт транспортних засоб≥в, кол≥й, засоб≥в сигнал≥зац≥њ та звТ¤зку також повТ¤заний з порушенн¤м в≥дпов≥дних правил. ќднак факт недобро¤к≥сност≥ ремонту практично можна п≥дтвердити за умови, коли констатовано недотриманн¤ нормативних вимог, ¤к≥ встановлено дл¤ виконанн¤ таких роб≥т. ÷е можуть бути вимоги ¤к загального характеру, так ≥ спец≥альн≥, ¤к≥ стосуютьс¤ окремих вид≥в транспортних засоб≥в, певних ремонтних операц≥й.

 

Ќасл≥дки у вигл¤д≥ створенн¤ небезпеки дл¤ житт¤ або здоровТ¤ людей або настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в (ч. 1 ст. 276) Ч це так≥ зм≥ни в навколишньому св≥т≥, насамперед в техн≥чному стан≥ транспортних засоб≥в та ≥нших обТЇкт≥в транспортноњ ≥нфраструктура, в обстановц≥ руху (зокрема взаЇмному розташуванн≥ транспортних засоб≥в), в стан≥, в ¤кому перебувають особи, що керують транспортними засобами, за ¤ких створюЇтьс¤ високий ступ≥нь ймов≥рност≥ запод≥¤нн¤ реальноњ шкоди Ч настанн¤ зал≥зничних, воднотранспортних або ав≥ац≥йних авар≥й чи катастроф, —творенн¤ небезпеки, ¤к насл≥док злочину, передбачаЇ виникненн¤ не абстрактноњ, а реальноњ можливост≥ запод≥¤нн¤ шкоди. ѕро реальн≥сть загрози можуть св≥дчити, скаж≥мо, так≥ дан≥, ¤к в≥дстань, на ¤ку зблизилис¤ в процес≥ руху транспортн≥ засоби, розм≥р перевищенн¤ дозволеноњ в даних умовах швидкост≥ тощо.

 

Ќебезпека повинна загрожувати не будь-¤ким ц≥нност¤м, а пр¤мо названим в диспозиц≥њ ч. 1 ст. 276. “обто порушенн¤ маЇ бути таким, внасл≥док ¤кого можуть статис¤ загибель людей або настали ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки (зокрема т¤жк≥ т≥лесн≥ ушкодженн¤, велика матер≥альна шкода, перерва у робот≥ транспорту).

 

ќск≥льки запод≥¤нн¤ легкого т≥лесного ушкодженн¤ з необережност≥ за загальним правилом не Ї крим≥нальне караним, то реальне запод≥¤нн¤ такоњ шкоди внасл≥док авар≥њ на транспорт≥ не т¤гне крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

 

ѕричинний звТ¤зок м≥ж порушенн¤м правил безпеки руху або експлуатац≥њ транспортних засоб≥в, а також недобро¤к≥сним ремонтом ≥ передбаченими ст. 276 насл≥дками Ї тод≥, коли д≥¤ або безд≥¤льн≥сть законом≥рно, з необх≥дн≥стю пот¤гли за собою настанн¤ насл≥дк≥в. ÷е маЇ м≥сце тод≥, коли: одне д≥¤нн¤ одн≥Їњ особи т¤гне за собою насл≥дки; к≥лька д≥¤нь одн≥Їњ особи викликають настанн¤ насл≥дк≥в; повед≥нка особи в сукупност≥ з повед≥нкою ≥ншоњ особи породжуЇ насл≥дки.

 

ѕричинний звТ¤зок м≥ж д≥¤нн¤м конкретноњ особи ≥ запод≥¤ною шкодою в≥дсутн≥й, ¤кщо без цього д≥¤нн¤, лише п≥д впливом ≥нших фактор≥в, насл≥дки не настали б.

 

5.             —убТЇкт злочину спец≥альний. ÷е осудна особа, ¤ка дос¤гла 18-р≥чного в≥ку ≥ Ї прац≥вником зал≥зничного, водного або пов≥тр¤ного транспорту (зг≥дно з чинними правилами руху й експлуатац≥њ «ал≥зничного, водного, пов≥тр¤ного транспорту та ремонту його обТЇкт≥в до в≥дпов≥дних вид≥в роб≥т допускаютьс¤ лише особи, ¤к≥ дос¤гай 18-р≥чного в≥ку). ќстанн¤ ознака означаЇ, що така особа: а) перебуваЇ у трудових в≥дносинах з в≥дпов≥дним транспортним п≥дприЇмством; б) д≥њ вчинено у звТ¤зку з виконанн¤м трудових обовТ¤зк≥в по убезпеченню руху чи експлуатац≥њ або проведенн¤м ремонту транспорта.

 

ќсоба, ¤ка не над≥лена вказаними вище ознаками субТЇкта злочину, за д≥њ, внасл≥док ¤ких сталис¤ транспортна авар≥¤ чи катастрофа ≥, в≥дпов≥дно, настали вказан≥ в ст. 276 насл≥дки, п≥дл¤гаЇ в≥дпов≥дальност≥ за статт¤ми    про злочини проти житт¤ ≥ здоровТ¤ особи, проти власност≥.

 

6.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ необережн≥стю.

 

7.                 вал≥ф≥куючими ознаками злочину Ї запод≥¤нн¤ ним: њњ потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥ чи т¤жких т≥лесних ушкоджень; 2} великоњ матер≥альноњ шкоди (ч, 2 ст. 276), а особливо квал≥ф≥куючою Ч загибель людей (ч. « ст. 276).

 

¬елику матер≥альну шкоду становл¤ть варт≥сть знищених транспортних засоб≥в чи витрати на ремонт пошкоджених, варт≥сть ≥нших знищених або пошкоджених матер≥альних ц≥нностей, витрати на в≥дновленн¤ руху, витрати на компенсац≥ю за порушенн¤ невиконанн¤ умов договор≥в перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в; в≥дшкодуванн¤ особам, ¤к≥ потерп≥ли внасл≥док авар≥њ чи катастрофи, еколог≥чна шкода тощо. «м≥стом ц≥Їњ ознаки охоплюЇтьс¤ лише пр¤ма д≥йсна шкода- ¬елика матер≥альна шкода Ч пон¤тт¤ оц≥ночне. ѕроте шкода дл¤ визнанн¤ њњ великою маЇ бути, принаймн≥, не меншою, н≥ж шкода, визначена великою у    стосовно злочин≥в проти власност≥, критер≥њ ¤коњ закр≥плено в прим≥тц≥ 3 до ст. 185 (шкода, ¤ка перевищуЇ в 250 ≥ б≥льше раз≥в неоподатковуваний м≥н≥мум.доход≥в громад¤н на момент вчиненн¤ злочину).

 

ѕ≥д загибеллю людей розум≥Їтьс¤ загибель хоча б одн≥Їњ особи. ѕро пон¤тт¤ середньоњ т¤жкост≥ ≥ т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤ див. коментар до ст. ст. 121 ≥ 122.

 

ѕ  (ст. 1).

 

«акон ”крањни СѕротранспортФв≥д 10 листопада 1994р.

 

«акон ”крањни Уѕро зал≥зничний транспортФ в≥д 4 липн¤ 1996 р.

 

—татут зал≥зниць ”крањни. «атверджений постановою  ћ є457 в≥д 6 кв≥тн¤ 1958р.

 

ѕравила техн≥чноњ експлуатац≥њ зал≥зниць ”крањни. «атверджен≥ наказом ћ“ є411 в≥д 20 грудн¤ 1996р.

 

—татт¤ 277. ѕошкодженн¤   шл¤х≥в   сполученн¤  ≥  транспортних засоб≥в

1.            ”мисне руйнуванн¤ або пошкодженн¤ шл¤х≥в сполученн¤, споруд на них, рухомого складу або суден, засоб≥в звТ¤зку чи сигнал≥зац≥њ, а також ≥нш≥ д≥њ, спр¤мован≥ на приведенн¤ зазначених предмет≥в у непридатний дл¤ експлуатац≥њ стан, ¤кщо це спричинило чи могло спричинити авар≥ю поњзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку дл¤ житт¤ людей чи настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в,Ч

 

караютьс¤ штрафом до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

2.         “≥ сам≥ д≥¤нн¤, ¤кщо вони спричинили потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥ чи т¤жк≥ т≥лесн≥ ушкодженн¤ або завдали великоњ матер≥альноњ шкоди,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до восьми ронив.

 

3.         ƒ≥¤нн¤, передбачен≥ частинами першою або другою ц≥Їњ статт≥, ¤кщо вони спричинили загибель людей,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д семи до пТ¤тнадц¤ти рок≥в.

 

 

1. ќсновним безпосередн≥м обТЇктом злочину Ї безпека використанн¤ шл¤х≥в сполученн¤ ≥ транспортних засоб≥в вс≥х вид≥в транспорту, кр≥м трубопров≥дного. …ого додатковим факультативним обТЇктом можуть виступати житт¤ ≥ здоровТ¤ особи, власн≥сть, ≥нш≥ блага.

2. ѕредметом злочину Ї: 1) шл¤хи сполученн¤; 2) споруди на них; 3) рухомий склад ≥ судна; 4) засоби звТ¤зку ≥ сигнал≥зац≥њ.

 

Ўл¤хи сполученн¤ Ч це зал≥зничне полотно з рейками, шпалами, насипом на< маг≥стральних ≥ п≥дТњзних; шл¤хах; зл≥тн≥ смуги, дор≥жки дл¤ вирулюванн¤; фарватери, канали; автомоб≥льн≥ дороги. С—поруди на них Ч це пасажирськ≥ платформи, навантажув.альноЧ розвантажувальн≥ рампи, мости, в≥адуки, тунел≥, естакади, .п≥дп≥рн≥ :—“≥н», с≥ткиТдл¤ попередженн¤ пад≥нн¤ кам≥нн¤, .приналн; шлюзи, т¤гов≥ станц≥њ та опори фун≥кулер≥в, канатних дор≥г, шлагбауми, бакени, ма¤ки, шл¤хов≥ знаки.

 

ѕон¤тт¤ рухомий склад ≥ судна включаЇ в себе транспортн≥ засоби, назван≥ в ст. 276 (див. коментар до ц≥Їњ статт≥), ≥ вс≥ ≥нш≥ засоби, призначен≥ дл¤ перем≥щенн¤ вантаж≥в або пасажир≥в (зокрема автомоб≥л≥, автобуси, тролейбуси, трамвањ, вагони фун≥кулера, канатних та монорейкових дор≥г).

 

ƒо засоб≥в звТ¤зку ≥ сигнал≥зац≥њ належать св≥тлофори, семафори, локатори, системи телеметр≥њ ≥ дистанц≥йного керуванн¤, рад≥останц≥њ, пеленгатори тощо.

 

—поруди та засоби, ¤к≥ не убезпечують рух, а виконують ≥нш≥ функц≥њ (наприклад, ≥нформац≥йн≥ табло дл¤ пасажир≥в, вантажн≥ крани), не Ї предметом цього злочину, њх руйнуванн¤ або пошкодженн¤ за на¤вност≥ п≥дстав квал≥ф≥куютьс¤ за статт¤ми    про злочини проти власност≥ (ст. ст. 194, 196).

 

3.                ќбТЇктивна сторрна злочину включаЇ в себе так≥ обовТ¤зков≥ ознаки, ¤к д≥¤нн¤, насл≥дки та причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤нн¤м ≥ насл≥дками ≥ може про¤витис¤ у таких формах: 1) руйнуванн¤ зазначених вище предмет≥в; 2) њх пошкодженн¤; 3) ≥нш≥ д≥њ, спр¤мован≥ на приведенн¤ зазначених предмет≥в у непридатний дл¤ експлуатац≥њ стан.

 

ѕон¤тт¤ руйнуванн¤ Ї синон≥мом до терм≥н≥в Узруйнуванн¤Ф, Узнищенн¤Ф. ѕро ц≥ пон¤тт¤ див. коментар до ст. ст. 113, 194, 263. ѕро пон¤тт¤ пошкодженн¤ майна див. коментар до ст. 194.

 

≤нш≥ д≥њ, спр¤мован≥ на приведенн¤ зазначених предмет≥в у непридатний дл¤ експлуатац≥њ стан, Ч це будь-¤к≥ д≥њ, внасл≥док ¤ких в≥дбуваютьс¤ зм≥ни, що унеможливлюють або ≥стотно ускладнюють використанн¤ обТЇкт≥в транспорту без шкоди дл¤ безпеки руху (вимкненн¤ живленн¤, п≥дключенн¤ обладнанн¤, ¤ке спотворюЇ сигнали, п≥дкладенн¤ сторонн≥х предмет≥в на шл¤хи сполученн¤ ≥ т.д.). ѕри цьому сам≥ обТЇкти транспорту можуть ≥ не пошкоджуватис¤, але њх безпечна експлуатац≥¤ стаЇ неможливою.

 

ƒл¤ анал≥зованого злочину характерним Ї настанн¤ насл≥дк≥в двох р≥вн≥в, що сл≥д враховувати при.встановленн≥ причинного звТ¤зку та вини. Ќасл≥дки першого р≥вн¤ (пром≥жн≥) повТ¤зан≥ з≥ зм≥ною в самих обТЇктах транспорту Ч њх руйнуванн¤м, пошкодженн¤м, приведенн¤м в непридатний дл¤ експлуатац≥њ стан. “ак≥ насл≥дки настають обовТ¤зково, вони нев≥дд≥льн≥ в≥д д≥¤нн¤, однак њх настанн¤ ще не Ї достатньою п≥дставою дл¤ настанн¤ крим≥нальноњ в≥дпо-в≥дальнест≥ за ст, 277. “ака в≥дпов≥дальн≥сть обумовлюЇтьс¤ також насл≥дками другого р≥вн¤: 1) спричиненн¤м авар≥њ поњзда, судна; 2) можлив≥стю спричиненн¤ авар≥њ поњзда, судна; 3) порушенн¤м нормальноњ роботи транспорту; 4) створенн¤м небезпеки дл¤ житт¤ людей чи небезпеки настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в (ч. ≤ ст. 277).

 

јвар≥¤ на транспорт≥ Ч це под≥¤, повТ¤зана з пошкодженн¤м .рухомого складу або шл¤х≥в сполученн¤ (з≥ткненн¤, сходженн¤ з рейок, затопленн¤). ѕорушенн¤ нормальноњ роботи транспорту охоплюЇ припиненн¤ руху, значн≥ порушенн¤ розкладу, необх≥дн≥сть значних зусиль, засоб≥в, часу до л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ тощо. ћожлив≥сть спричиненн¤ авар≥њ, а також створенн¤ небезпеки дл¤ житт¤ людей чи ≥нших т¤жких насл≥дк≥в повинна бути реальною (див. коментар до ст. 283).

 

ѕричинний звТ¤зок у цьому злочин≥ маЇ специф≥ку, обумовлену характером насл≥дк≥в. “акий звТ¤зок потр≥бно встановити: а) м≥ж д≥¤нн¤м субТЇкта ≥ зм≥нами в обТЇктах транспорту, тобто довести, що саме повед≥нка особи пот¤гла за собою њх руйнуванн¤, пошкодженн¤ чи приведенн¤ в непридатний стан; б) м≥ж руйнуванн¤м, пошкодженн¤м чи приведенн¤м в непридатний стан обТЇкт≥в транспорту ≥ насл≥дками, вказаними в диспозиц≥њ в≥дпов≥дноњ частини ст. 277.

 

4.             —убТЇкт злочину Ч осудна особа, ¤ка дос¤гла 14-р≥чного в≥ку.

 

5 —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ умисним ставленн¤м до руйнуванн¤, пошкодженн¤ або приведенн¤ в непридатний дл¤ експлуатац≥њ стан обТЇкт≥в транспорту ≥ необережним ставленн¤м до насл≥дк≥в у вигл¤д≥ авар≥њ, порушенн¤ нормальноњ роботи транспорту, створенн¤ небезпеки або настанн¤ реальноњ шкоди.

 

ѕри умисному ставленн≥ до зазначених насл≥дк≥в вчинене за на¤вност≥ п≥дстав маЇ отримувати самост≥йну крим≥нально-правову оц≥нку.

 

якщо пошкодженн¤ шл¤х≥в сполученн¤ ≥ транспортних засоб≥в умисно вчин¤Їтьс¤ з метою ослабленн¤ держави ≥ спр¤моване на масове знищенн¤ людей, запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень чи ≥ншоњ шкоди њхньому здоров ю, то вчинене, за на¤вност≥ ≥нших обовТ¤зкових ознак диверс≥њ, сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. 113.

 

6.                 вал≥ф≥куючими ознаками злочину Ї: 1) спричиненн¤ потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥ чи т¤жких т≥лесних ушкоджень; 2) запод≥¤нн¤ великоњ матер≥альноњ шкоди (ч. 2 ст. 277), а особливо квал≥ф≥куючою ознакою Ч загибель людей (ч. « ст. 277).

 

ѕро пон¤тт¤ середньоњ т¤жкост≥ ≥ т¤жких т≥лесних ушкоджень див. коментар до ст. ст. 121 ≥ 122, а про пон¤тт¤ великоњ матер≥альноњ шкоди ≥ загибел≥ людей Ч коментар до ст. 276.  

[назад]|[содержание]|[следующа¤]