Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VIII «Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ƒќ¬ ≤ЋЋя

—татт¤ 236. ѕорушенн¤ правил еколог≥чноњ безпеки

ѕорушенн¤ пор¤дку проведенн¤ еколог≥чно! експертизи, правил еколог≥чноњ безпеки п≥д час проектуванн¤, розм≥щенн¤, буд≥вництва, реконструкц≥њ, введенн¤ в експлуатац≥ю, експлуатац≥њ та л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмств, споруд, пересувних засоб≥в та ≥нших обТЇкт≥в, ¤кщо це спричинило загибель людей, еколог≥чне забрудненн¤ значних територ≥й, або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки,Ч

 

караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до дес¤ти рок≥в з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

 1. —усп≥льна небезпека злочину пол¤гаЇ у пос¤ганн≥ на еколог≥чну безпеку, встановлений пор¤док проведенн¤ еколог≥чноњ експертизи, запод≥¤нн≥ шкоди здоровТю людей, тваринному ≥ рослинному св≥тов≥, довк≥ллю. ≈колог≥чна безпека Ч це такий стан навколишнього природного середовища, за ¤кого забезпечуЇтьс¤ попередженн¤ пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ обстановки та виникненн¤ небезпеки дл¤ здоровТ¤ людей.

 

—т. 236 маЇ загальний характер ≥ п≥дл¤гаЇ застосуванню у тому раз≥, коли вчинене д≥¤нн¤ не охоплюЇтьс¤ конкретними складами злочин≥в, що передбачають пос¤ганн¤ на окрем≥ елементи довк≥лл¤.

 

2. ќсновним безпосередн≥м обТЇктом злочину Ї еколог≥чна безпека ¤к умова життЇд≥¤льност≥ людини, флори ≥ фауни в частин≥ нормативне визначеного пор¤дку виконанн¤ роб≥т, повТ¤заних з проектуванн¤м, буд≥вництвом, експлуатац≥Їю обТЇкт≥в, потенц≥йно шк≥дливих дл¤ навколишнього природного середовища, а додатковим обовТ¤зковим обТЇктом Ч житт¤ людини або ≥нш≥ блага.

 

3.                ѕредметом злочину Ї п≥дприЇмства, споруди, пересувн≥ засоби та ≥нш≥ обТЇкти (наприклад, цехи, д≥л¤нки, установки, м≥сц¤ утворенн¤ ≥ складуванн¤ промислових в≥дход≥в), у звТ¤зку з проектуванн¤м, експлуатац≥Їю ¤ких ≥снуЇ небезпека негативного впливу на людину ≥ довк≥лл¤,

 

4.                ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ сукупн≥стю трьох ознак: 1) д≥¤нн¤ Ч порушенн¤ пор¤дку проведенн¤ еколог≥чноњ експертизи, правил еколог≥чноњ безпеки п≥д час проектуванн¤, розм≥щенн¤, буд≥вництва, реконструкц≥њ, введенн¤ в експлуатац≥ю, експлуатац≥њ та л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмств, споруд, пересувних засоб≥в та ≥нших обТЇкт≥в; 2) насл≥дки у вигл¤д≥ загибел≥ людей, еколог≥чного забрудненн¤ значних територ≥й або ≥нших т¤жких насл≥дк≥в; 3) причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤нн¤м та насл≥дками.

 

ƒиспозиц≥¤ ст. 236 маЇ бланкетний характер ≥ дл¤ зТ¤суванн¤ зм≥сту крим≥нально-правовоњ заборони в≥дсилаЇ до еколог≥чного законодавства. ” вироку маЇ бути вказано, ¤к≥ саме правила порушено винним ≥ в ¤ких нормативних актах вони закр≥плен≥. Ќе трансформован≥ у правов≥ норми науков≥ рекомендац≥њ з приводу охорони довк≥лл¤ п≥д час проведенн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ не можуть розгл¤датис¤ ¤к правила еколог≥чноњ безпеки.

 

ћетою еколог≥чноњ експертизи Ї запоб≥ганн¤ негативному впливов≥ антропогенноњ д≥¤льност≥ на стан навколишнього природного середовища та здоровТ¤ людей, а також оц≥нка ступен¤ еколог≥чноњ безпеки господарськоњ д≥¤льност≥ та еколог≥чноњ ситуац≥њ на окремих територ≥¤х ≥ обТЇктах. ѕорушенн¤ пор¤дку проведенн¤ еколог≥чноњ експертизи закладаЇ своЇр≥дний фундамент майбутн≥х авар≥й ≥ катастроф, значних еколог≥чних та економ≥чних збитк≥в.

 

¬ ”крањн≥ зд≥йснюютьс¤ державна, громадська та ≥нш≥ види (наприклад, наукова, догов≥рна, м≥жнародна) еколог≥чноњ експертизи, ќбовТ¤зковими дл¤ виконанн¤ Ї висновки лише державноњ еколог≥чноњ експертизи, тому порушенн¤ пор¤дку проведенн¤ т≥льки цього виду експертизи утворюЇ склад розгл¤дуваного злочину.

 

ќбТЇктами державноњ еколог≥чноњ експертизи виступають: а) державн≥ ≥нвестиц≥йн≥ програми, проекти схем розвитку ≥ розм≥щенн¤ продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства; б) проекти генеральних план≥в населених пункт≥в, схем генеральних план≥в промислових вузл≥в, ≥нша передпланова ≥ пе-редпроектна документац≥¤; в) ≥нвестиц≥йн≥ проекти, техн≥ко-еконо-м≥чн≥ обірунтуванн¤, проектне буд≥вництво нових та розширенн¤, реконструкц≥¤ д≥ючих п≥дприЇмств, ≥нших обТЇкт≥в, ¤к≥ можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища; г) проекти нормативно-правових акт≥в, що регулюють в≥дносини в галуз≥ забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки; д) документац≥¤ по впровадженню новоњ техн≥ки, технолог≥й, матер≥ал≥в ≥ речовин, ¤к≥ можуть створити потенц≥йну загрозу навколишньому природному середовищу та здоровТю людей.

 

ѕорушенн¤ пор¤дку проведенн¤ еколог≥чноњ експертизи може бути вчинене шл¤хом ¤к д≥њ, так ≥ безд≥¤льност≥. ÷е може бути, наприклад: наданн¤ зав≥домо неправдивих в≥домостей про еколог≥чн≥ насл≥дки д≥¤льност≥ обТЇкта еколог≥чноњ експертизи; наданн¤ дозвол≥в на спец≥альне природокористуванн¤, ф≥нансуванн¤ та реал≥зац≥ю проект≥в ≥ програм, ¤к≥ можуть негативно впливати на стан довк≥лл¤ ≥ здоровТ¤ людей, без позитивного висновку еколог≥чноњ експертизи; ухиленн¤ в≥д наданн¤ у в≥дпов≥дь на законну вимогу державних еколого-експертних орган≥в необх≥дних в≥домостей ≥ матер≥ал≥в; приховуванн¤ або фальсиф≥кац≥¤ в≥домостей про насл≥дки еколог≥чноњ експертизи, ≥гноруванн¤ њњ результат≥в; примушуванн¤ або створенн¤ таких умов дл¤ експерта, що мають своњм насл≥дком п≥дготовку хибних експертних висновк≥в.

 

ѕ≥д вказаним порушенн¤м розум≥Їтьс¤ також незд≥йсненн¤ державноњ еколог≥чноњ експертизи у тих випадках, коли њњ проведенн¤ було обовТ¤зковим, зокрема щодо тих вид≥в д≥¤льност≥ та обТЇкт≥в, ¤к≥ становл¤ть п≥двищену еколог≥чну небезпеку ≥ перел≥к ¤ких затверджуЇтьс¤  ћ (наприклад, атомна енергетика ≥ атомна промислов≥сть; видобуванн¤ нафти, нафтох≥м≥¤ ≥ нафтопереробка; чорна ≥ кольорова металург≥¤; целюлозно-паперова промислов≥сть; буд≥вництво аеропорт≥в, зал≥зничних вокзал≥в, автовокзал≥в, р≥чкових ≥ морських порт≥в, зал≥зничних ≥ автомоб≥льних маг≥стралей, метропол≥тен≥в).

 

ѕорушенн¤ правил еколог≥чноњ безпеки п≥д час проектуванн¤, буд≥вництва, введенн¤ в експлуатац≥ю та експлуатац≥њ обТЇкт≥в може виражатись у таких д≥¤нн¤х: в≥дсутн≥сть споруд, устаткуванн¤ ≥ пристроњв дл¤ очищенн¤ викид≥в ≥ скид≥в або њх знешкодженн¤, а також прилад≥в контролю за к≥льк≥стю ≥ складом забруднюючих речовин та характеристиками шк≥дливих фактор≥в; використанн¤ природних ресурс≥в, викиди ≥ скиди забруднюючих речовин у навколишнЇ природне середовище, д≥њ з в≥дходами без в≥дпов≥дних дозвол≥в; незд≥йсненн¤ заход≥в, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ залповим викидам ≥ скидам, що створюють висок≥ та екстремально висок≥ р≥вн≥ забрудненн¤ пов≥тр¤ного ≥ водного басейн≥в ≥ ірунт≥в, становл¤ть небезпеку дл¤ житт¤ людей, тваринного ≥ рослинного св≥ту.

 

«а ст. 236 сл≥д квал≥ф≥кувати також непроведенн¤ планових ≥ позапланових налагоджувальних роб≥т на паливовикористовуючому обладнанн≥, тобто обладнанн≥, що споживаЇ природний газ ≥ р≥дке паливо (паров≥ ≥ водонагр≥вальн≥ котли, печ≥, сушильн≥ агрегати тощо) .  рим≥нальне караним порушенн¤м правил еколог≥чноњ безпеки п≥д час буд≥вництва житлових ≥ виробничих прим≥щень сл≥д визнавати незабезпеченн¤ захисту людини в≥д впливу рад≥онукл≥д≥в, що м≥ст¤тьс¤ у буд≥вельних матер≥алах.

 

ќзнаки цього складу злочину вбачаютьс¤ також у раз≥: а) прийн¤тт¤ в експлуатац≥ю сховищ рад≥оактивних в≥дход≥в або обТЇкт≥в, призначених дл¤ поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами, без реал≥зац≥њ заход≥в щодо забезпеченн¤ захисту персоналу, населенн¤, довк≥лл¤ або без спорудженн¤ та введенн¤ в д≥ю всього комплексу цих обТЇкт≥в, передбаченого проектом; б) веденн¤ у межах сан≥тарно-захисних зон, створених дл¤ в≥дмежуванн¤ сховищ рад≥оактивних в≥дход≥в в≥д сум≥жних земель, с≥льськогосподарськоњ та ≥ншоњ виробничоњ д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на одержанн¤ товарноњ продукц≥њ, без спец≥ального дозволу, зд≥йсненн¤ без такого дозволу у цих зонах вс≥х вид≥в водокористуванн¤, л≥сокористуванн¤ та користуванн¤ надрами; в) проведенн¤ роб≥т на ¤дерн≥й установц≥, джерел≥ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, а також поводженн¤ з такими джерелами ≥ ¤дерними матер≥алами без на¤вност≥ дозволу.

 

«а своЇю конструкц≥Їю склад злочину матер≥альний. «лочин Ї зак≥нченим з моменту настанн¤ сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в, передбачених ст. 236, ѕорушенн¤ правил еколог≥чноњ безпеки, ¤ке не супроводжувалось фактичним запод≥¤нн¤м шкоди людин≥ чи довк≥ллю, утворюЇ склад в≥дпов≥дного адм≥н≥стративного проступку (ст. ст. 79-1, 80, 91-1  јѕ), а за на¤вност≥ дл¤ цього п≥дстав Ч злочину, передбаченого ч. 1 ст. 253   .

 

«агибель людей означаЇ смерть одн≥Їњ або дек≥лькох ос≥б. ≤ншими т¤жкими насл≥дками можуть визнаватись, зокрема, запод≥¤нн¤ т¤жких т≥лесних ушкоджень, масове захворюванн¤ людей, виведенн¤ з ладу назавжди або на тривалий пер≥од виробничих п≥дприЇмств чи ≥нших важливих споруд (гребель, систем водо- та енергопостачанн¤, звТ¤зку тощо), масова загибель обТЇкт≥в тваринного св≥ту, знищенн¤ л≥сових масив≥в на значних площах, спричиненн¤ особливо великих матер≥альних збитк≥в, у т.ч. повТ¤заних з в≥дновленн¤м належноњ ¤кост≥ довк≥лл¤, неможлив≥сть проживанн¤ населенн¤ на певн≥й територ≥њ ≥ вимушене переселенн¤ людей.

 

ƒо еколог≥чного забрудненн¤ значних територ≥й сл≥д в≥дносити забрудненн¤ р≥зними небезпечними речовинами, матер≥алами, в≥дходами л≥сових масив≥в, водойм, морського середовища, атмосферного пов≥тр¤, земельних д≥л¤нок. ÷е може бути, наприклад, зм≥на на дан≥й територ≥њ рад≥оактивного фону у розм≥рах, ¤к≥ створюють небезпеку дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤ людини, генетичного фонду рослин ≥ тварин (див. також коментар до ст. 237).

 

5.             —убТЇкт злочину спец≥альний. ÷е особа, на ¤ку покладено правовий обовТ¤зок дотримуватись в≥дпов≥дних припис≥в законодавства щодо пор¤дку проведенн¤ державноњ еколог≥чноњ експертизи, правил еколог≥чноњ безпеки (наприклад, прац≥вники еколого-екс-пертних п≥дрозд≥л≥в ћ≈ѕ–, ≥нш≥ експерти державноњ еколог≥чноњ експертизи, конструктори ¤дерних установок ≥ джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, службов≥ особи п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, в≥дпов≥дальн≥ за проектуванн¤, розм≥щенн¤, експлуатац≥ю певних обТЇкт≥в, члени приймальних ком≥с≥й таких обТЇкт≥в).

 

6.                —убТЇктивна сторона злочину визначаЇтьс¤ псих≥чним ставленн¤м особи до насл≥дк≥в ≥, за загальним правилом, характеризуЇтьс¤ необережною формою вини.

 

С «акон ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ в≥д 25 червн¤ 1991 р.

 

«акон ”крањни Уѕро цив≥льну оборонуФ в≥д 3лютого 1993 р.

 

«акон ”крањни Уѕро використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ та рад≥ац≥йну безпеку в≥д 8 лютого 1995р.

 

«акон ”крањни С[ѕро еколог≥чну експертизуФ в≥д 9лютого 1995 р.

 

«акон ”крањни Уѕро захист людини в≥д впливу ≥он≥зуючих випром≥нювань в≥д 14 с≥чн¤ 1998р.

 

«акон ”крањни Уѕро захист населенн¤ ≥ територ≥й в≥д надзвичайних ситуац≥й техногенного та природного характеруФ в≥д 8 червн¤ 2000 р.

 

«акон ”крањни Уѕро зону надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њФ в≥д ≤«липн¤ 2000р.

 

«акон ”крањни Уѕро обТЇкти п≥двищеноњ небезпекиФ в≥д 18 с≥чн¤ 2001 р.

 

ѕор¤док обмеженн¤, тимчасовоњ заборони (зупиненн¤) чи припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ обТЇкт≥в у раз≥ порушенн¤ ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища. «атверджений постановою ¬– в≥д 29 жовтн¤ 1992р.

 

ѕерел≥к вид≥в д≥¤льност≥ та обТЇкт≥в, що становл¤ть п≥двищену еколог≥чну небезпеку. «атверджений постановою  ћ є 554 в≥д 27 липн¤ 1995 р.

 

ѕор¤док передач≥ документац≥њ на державну еколог≥чну експертизу. «атверджений постановою  ћ є 870 в≥д 31 жовтн¤ 1995 р.

 

ѕоложенн¤ про ƒержавну еколог≥чну ≥нспекц≥ю ћ≥н≥стерства охорони навкола -шнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни. «атверджене постановою  ћ є 244 в≥д 2 березн¤ 1998 р.

 

ѕоложенн¤ про класиф≥кац≥ю надзвичайних ситуац≥й. «атверджене постановою  ћ є 1099 в≥д 15 липн¤ 1998р.

 

ѕерел≥к особливо небезпечних п≥дприЇмств, припиненн¤ д≥¤льност≥ ¤ких потребуЇ зд≥йсненн¤ спец≥альних заход≥в щодо запоб≥ганн¤ запод≥¤нню шкоди життю та здоровТю громад¤н, майну, спорудам, навколишньому природному середови щу. «атверджений постановою  ћ є 765 в≥д б травн¤ 2000 р.

 

≤нструкц≥¤ про зд≥йсненн¤ державноњ еколог≥чноњ експертизи. «атверджена наказом ћ≥некобезпеки ”крањни є 55 в≥д 7 червн¤ 1995р.

 

ѕоложенн¤ про паспортизац≥ю потенц≥йно небезпечних обТЇкт≥в. «атверджене наказом ћЌ— є 338 в≥д 18 грудн¤ 2000 р.

 

—татт¤ 237. Ќевжитт¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в еколог≥чного забрудненн¤

”хиленн¤ в≥д проведенн¤ або неналежне проведенн¤ на територ≥њ, що зазнала забрудненн¤ небезпечними речовинами або випром≥нюванн¤м, дезактивац≥йних чи ≥нших в≥дновлювальних заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ або усуненн¤ насл≥дк≥в еколог≥чного забрудненн¤ особою, на ¤ку покладено такий обовТ¤зок, ¤кщо це спричинило загибель людей або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки,Ч

 

караЇтьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк, з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

1.                ќсновним безпосередн≥м обТЇктом злочину Ї еколог≥чна безпека в частин≥ встановленого пор¤дку л≥кв≥дац≥њ та усуненн¤ насл≥дк≥в еколог≥чного забрудненн¤, а додатковим обовТ¤зковим обТЇктом Ч житт¤ людини, власн≥сть або ≥нш≥ блага.

 

2.                ѕредметом злочину Ї територ≥њ, що зазнали еколог≥чного забрудненн¤ небезпечними речовинами або випром≥нюванн¤м.

 

ƒо небезпечних речовин належать речовини, ¤к≥ через своњ ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ здатн≥ негативно впливати на людей, довк≥лл¤, матер≥альн≥ ц≥нност≥. ÷е х≥м≥чн≥, токсичн≥, вибухов≥, окислювальн≥, горюч≥ речовини, б≥олог≥чн≥ агенти та речовини б≥олог≥чного походженн¤ (б≥ох≥м≥чн≥, м≥кроб≥олог≥чн≥, б≥отехнолог≥чн≥ препарати, патогенн≥ дл¤ людей ≥ тварин м≥кроорган≥зми тощо), ¤к≥ становл¤ть небезпеку дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤ людей, довк≥лл¤, матер≥альних ≥ культурних ц≥нностей.

 

¬ипром≥нюванн¤ Ч це вплив на людину ≥ довк≥лл¤ з боку ¤дерних установок ≥ джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤. ѕ≥д ¤дерними установками потр≥бно розум≥ти обТЇкти з виробництва ¤дерного палива, ¤дерн≥ реактори, ¤к≥ включають критичн≥ та п≥дкритичн≥ зб≥рки; досл≥дницьк≥ реактори; атомн≥ електростанц≥њ; п≥дприЇмства ≥ установки по збагаченню та переробц≥ палива, а також сховища в≥дпрацьованого палива. ƒжерело ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ Ч це ф≥зичний обТЇкт (кр≥м ¤дерних установок), що м≥стить рад≥оактивну речовину, або техн≥чний пристр≥й, ¤кий створюЇ або за певних умов може створювати ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤.

 

ѕрикладом еколог≥чного забрудненн¤ Ї рад≥оактивне забрудненн¤ значних територ≥й ”крањни внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи. ƒо забруднених належать територ≥њ, на ¤ких виникло ст≥йке забрудненн¤ навколишнього середовища рад≥оактивними речовинами понад доавар≥йний р≥вень, що з урахуванн¤м природно-кл≥матичноњ та комплексноњ еколог≥чноњ характеристики конкретних територ≥й може призвести до опром≥ненн¤ населенн¤ понад 0,1 бер за р≥к. ≥ ¤ке потребуЇ вжитт¤ заход≥в щодо рад≥ац≥йного захисту населенн¤ та ≥нших спец≥альних втручань.

 

3.                ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ сукупн≥стю трьох ознак: 1) д≥¤нн¤ (д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть) Ч ухиленн¤ в≥д проведенн¤ або неналежне проведенн¤ на територ≥њ, що зазнала забрудненн¤ небезпечними речовинами або випром≥нюванн¤м, дезактивац≥йних чи ≥нших в≥дновлювальних заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ або усуненн¤ насл≥дк≥в еколог≥чного забрудненн¤; 2) насл≥дки Ч загибель людей або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки; 3) причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤нн¤м ≥ насл≥дками.

 

ќдним ≥з засоб≥в захисту населенн¤ за умов надзвичайних ситуац≥й техногенного та природного характеру, здатним усунути насл≥дки еколог≥чного забрудненн¤ у вигл¤д≥ загибел≥ людей або њх захворюванн¤, Ї евакуац≥¤. ЌепроведЇнн¤ або несвоЇчасне проведенн¤ евакуац≥њ, р≥шенн¤ про ¤ку прийн¤то у встановленому пор¤дку, ухиленн¤ в≥д прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про евакуац≥ю населенн¤ за на¤вност≥ безпосередньоњ загрози життю ≥ здоровТю людей, а також ухиленн¤ в≥д проведенн¤ або неналежне проведенн¤ дезактивац≥й-них та ≥нших в≥дновлюваних заход≥в пота≥бно квал≥ф≥кувати за ст. 237.

 

—клад злочину побудований ¤к матер≥альний. «лочин е зак≥нченим з моменту настанн¤ загибел≥ людей або ≥нших т¤жких насл≥дк≥в (про ц≥ пон¤тт¤ див. коментар до ст, 236).

 

4. —убТЇкт злочину Ч спец≥альний. ÷е особа, на ¤ку покладено обовТ¤зок зд≥йснювати дезактквац≥йш та ≥нш≥ в≥дновлювальн≥ заходи щодо л≥кв≥дац≥њ або усуненн¤ насл≥дк≥в еколог≥чного забрудненн¤.

 

5.                —убТЇктивна сторона злочину визначаЇтьс¤ псих≥чним ставленн¤м особи до насл≥дк≥в ≥ характеризуЇтьс¤ ¤к правило необережною формою вини. ѕроте не виключаЇтьс¤ можлив≥сть вчиненн¤ злочину з непр¤мим умислом.

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]