Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 212. ”хиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в (початок)

1.            ”мисне ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥ншиж обовТ¤зкових платеж≥в, що вход¤ть в систему оподаткуванн¤, введених у встановленому законом пор¤дку, вчинене службовою особою п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, незалежно в≥д форми власност≥ або особою, що займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без створенн¤ юридичноњ особи чи будь-¤кою ≥ншою особою, ¤ка зобовТ¤зана њх сплачувати, ¤кщо ц≥ д≥¤нн¤ призвели до фактичного неиадходженн¤ до бюджет≥в чи державних ц≥льових фонд≥в кошт≥в у значних розм≥рах, Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д трьохсот до пТ¤тисот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

2.         “≥ сам≥ д≥¤нн¤, вчинен≥ за попередньою змовою групою ос≥б, або ¤кщо вони призвели до фактичного менад ходженн¤ до бюджет≥в чи державних ц≥льових фонд≥в кошт≥в у великих розм≥рах, Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д пТ¤тисот до двох тис¤ч неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або обмеженн¤м вол: на строк до пТ¤ти рок≥в, з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

3.         ƒ≥¤нн¤, передбачен≥ частинами першою або другою ц≥Їњ статт≥, вчинен≥ особою, ран≥ше судимою за ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, або ¤кщо вони призвели до фактичного ненадходженн¤ до бюджет≥в чи державних ц≥льових фонд≥в кошт≥в в особливо великих розм≥рах, Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д пТ¤ти до де с¤ти рок≥в з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посад, чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в ≥з конф≥скац≥Їю майна.

 

4.         ќсоба, ¤ка вперше вчинила д≥¤нн¤, передбачен≥ ча стиною першою та другою ц≥Їњ статт≥, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, ¤кщо вона до прит¤гненню до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ сплатила податки, збо ри (обовТ¤зков≥ платеж≥), а також в≥дшкодувала шкоду, за завдану держав≥ њх несвоЇчасною сплатою (ф≥нансов≥ санкц≥њ, пен¤).

 

ѕрим≥тка. ѕ≥д значним розм≥ром кошт≥в сл≥д розум≥ти суми податк≥в, збор≥в ≥ ≤нших обовТ¤зкових платеж≥в, ¤к≥ в тис¤чу ≤ б≥льше раз≥в перевищую установлений законодавством неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад-п≥д великим розм≥ром кошт≥в сл≥д розум≥ти суми податк≥в, збор≥в ≥ ≥нших ода вТ¤зкових платеж≥в, ¤к≥ в три тис¤ч≥ ≥ б≥льше раз≥в перевищують установленн≥ законодавством неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н, л≥д особливе великим розм≥ром кошт≥в сл≥д розум≥ти суми податк≥в, збор≥в, ≥нших обо вТ¤зкових платеж≥в, ¤к≥ в пТ¤ть тис¤ч ≥ б≥льше раз≥в перевищують установ лений законодавством неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

1. ќбТЇктом злочину Ї встановлений законодавством пор¤док оподаткуванн¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, ¤кий забезпечуЇ за рахунок надходженн¤ податк≥в, збор≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в формуванн¤ доходноњ частини державного та м≥сцевих бюджет≥в, а також державних ц≥льових фонд≥в.

 

2. ѕредмет злочину Ч податки, збори, ≥нш≥ обовТ¤зков≥ платеж≥, що вход¤ть в систему оподаткуванн¤ ≥ введен≥ у встановленому законом пор¤дку.

 

ѕ≥д податком, збором, ≥ншим обовТ¤зковим платежем потрюно розум≥ти обовТ¤зковий внесок до бюджету в≥дпов≥дного р≥вн¤ або державного ц≥льового фонду, зд≥йснюваний платниками у пор¤дку ≥ на умовах, що визначаютьс¤ законами про оподаткуванн¤. ƒержавн≥ ц≥льов≥ фонди Ч це фонди, ¤к≥ створен≥ в≥дпов≥дно до закону ≥ формуютьс¤ за рахунок визначених законом податк≥в ≥ збор≥в (обовТ¤зкових платеж≥в) юридичних ос≥б незалежно в≥д форми власност≥ та ф≥зичних ос≥б (ѕенс≥йний фонд ”крањни, фонд соц≥ального страхуванн¤ тощо). .

 

ѕерел≥к загальнодержавних ≥ м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в м≥ститьс¤ у «акон≥ Уѕро систему оподаткуванн¤Ф. «агальнодержавн≥ податки ≥ збори встановлюютьс¤ ¬– ≥ ст¤гуютьс¤ на вс≥й територ≥њ ”крањни.

 

ќбовТ¤зков≥ платеж≥ ¤к предмет цього злочину повинн≥ входити в систему оподаткуванн¤, а так≥ њх ключов≥ елементи, ¤к обТЇкт ≥ платник, мають бути визначен≥ саме податковим законодавством. ѕри цьому законодавець дозвол¤Ї, щоб ст¤гненн¤ збору за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в, забрудненн¤ навколишнього природного середовища та геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету, зд≥йснювалось в пор¤дку, встановленому  ћ” в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни. ”мисне ухиленн¤ в≥д сплати обовТ¤зкових платеж≥в, ¤к≥ не вход¤ть до системи оподаткуванн¤, крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 212 не т¤гне. Ѕудь-¤к≥ податки ≥ збори, ¤к≥ запроваджуван≥ законами ”крањни, мають бути включен≥ до «акону ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤ . «м≥ни до нього стосовно п≥льг, ставок податк≥в ≥ збор≥в, механ≥зму њх сплати повинн≥ вноситись не п≥зн≥ше н≥ж за ш≥сть м≥с¤ц≥в до початку нового бюджетного року ≥ набирають чинност≥ з початку нового бюджетного року. —тавки м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в, ш≥ш елементи податкових баз, а також п≥льги щодо оподаткуванн¤ встановлюютьс¤ або зм≥нюютьс¤ виключно в≥дпов≥дними органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у пор¤дку, встановленому законом.

 

”хиленн¤ в≥д сплати обовТ¤зкових платеж≥в, ¤к≥ хоча ≥ вход¤ть до системи оподаткуванн¤, проте запроваджен≥ з порушенн¤м зазначеного вище пор¤дку, охоплюютьс¤ диспозиц≥Їю ст. 212 лише в т≥й частин≥, в ¤к≥й њх спрананн¤ в≥дпов≥даЇ нормам законодавчих акт≥в про оподаткуванн¤. ¬чиненн¤ злочину, повТ¤заного з отриманн¤м в т≥й чи ≥нш≥ форм≥ доходу наприклад, викраданн¤ майна, одержанн¤ хабара, отруту, зброњ, наркотичних засоб≥в, не породжуЇ легальний обТЇкт оподаткуванн¤. “ому д≥њ особи, ¤ка скоњла злочин, повТ¤заний ≥з вилучанн¤м майновоњ вигоди, повинн≥ квал≥ф≥куватись лише за в≥дпов≥дними статт¤ми    ”крањни без додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за ст, 212.

 

3.                ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ сукупн≥стю трьох ознак: 1) д≥¤нн¤ Ч ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, що вход¤ть до системи оподаткуванн¤; 2) сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки у вигл¤д≥ фактичного ненадхо-джеьн¤ до бюджет≥в чи державних ц≥льових фонд≥в кошт≥в у значних (ч. 1 ст. 212), великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. « ст. 212) розм≥рах; 3) причинний звТ¤зок м≥ж д≥¤нн¤м ≥ насл≥дками.

 

¬≥дпов≥дальн≥сть за коментованою статтею    виключаЇтьс¤ у тому раз≥, коли ненадходженн¤ кошт≥в до державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в, державних ц≥льових фонд≥в сталос¤ внасл≥док невиконанн¤ банком покладеного на нього законодавством обовТ¤зку виконувати плат≥жн≥ дорученн¤ платник≥в податк≥в на перерахуванн¤ обовТ¤зкових платеж≥в податкового характеру. ƒнем поданн¤ до установ банк≥в плат≥жного дорученн¤ за вс≥ма видами податкових платеж≥в вважаЇтьс¤ день його реЇстрац≥њ у цих установах.

 

ќписово-бланкетний характер диспозиц≥њ ст. 212 робить необх≥дним у кожному конкретному випадку звертатис¤ до податкового законодавства, ¤ке визначаЇ конкретних платник≥в, њхн≥ обовТ¤зки, строки ≥ механ≥зм сплати платеж≥в, що врешт≥-решт визначаЇ специф≥ку злочинних д≥й, спр¤мованих на ухиленн¤.

 

—т. 2!2 не конкретизуЇ спос≥б ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, п≥ших обовТ¤зкових платеж≥в. ƒо найб≥льш поширених способ≥в цього злочину належать: неподанн¤ документ≥в, повТ¤заних з обчисленн¤м ≥ сплатою податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в; приховуванн¤ та заниженн¤ обТЇкта оподаткуванн¤.

 

ѕриховуванн¤ обТЇкта оподаткуванн¤, ¤кий визначаЇтьс¤ залежно в≥д виду обовТ¤зкового платежу, що ст¤гуЇтьс¤ з юридичних та (або) ф≥зичних ос≥б, характеризуЇтьс¤ тим, що прибуток або ≥нший ео Їкт оподаткуванн¤ у платника податк≥в ≥ збор≥в фактично ≥снуЇ, проте в≥н не декларуЇтьс¤, не згадуЇтьс¤ у документах, повТ¤заних з обчисленн¤м ≥ сплатою податк≥в або ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, ¤к≥ подаютьс¤ до податкових чи ≥нших контролюючих орган≥в, а тому н≥¤к≥ податки на так≥ обТЇкти не нараховуютьс¤ ≥ не сплачуютьс¤.

 

«аниженн¤ обТЇкта оподаткуванн¤ означаЇ часткове ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в. «аниженн¤ прибутку ¤к обТЇкта оподаткуванн¤ може дос¤гатись за рахунок незаконного завищенн¤ валових витрат, у т.ч. шл¤хом укладанн¤ псевдоугод з ф≥ктивними п≥дприЇмствами.

 

ƒо ≥нших способ≥в вчиненн¤ цього злочину належать, зокрема ухиленн¤ зареЇстрованих субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в≥д вз¤та¤ на обл≥к у контролюючих органах; умисне заниженн¤ податкових ставок; умисно неправильне обчисленн¤ сум податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в або бази оподаткуванн¤; обманн≥ ман≥пул¤ц≥њ з податковими п≥льгами; неналежне виконанн¤ або не виконанн¤ обовТ¤зк≥в з нарахуванн¤ та утриманн¤ обовТ¤зкових платеж≥в ф≥скальними агентами держави Ч збирачами податк≥в^ збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в.

 

¬≥дпов≥дно до закону, платниками податк≥в визнаютьс¤ юридичн≥ особи, њхн≥ ф≥л≥њ, ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли, що не мають статусу юридичноњ особи, а також ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ мають статус субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або н≥, на ¤ких зг≥дно ≥з законами покладено обовТ¤зок утримувати та (або) сплачувати податки ≥ збори (обовТ¤зков≥ платеж≥), пеню та штрафн≥ санкц≥њ- ” звТ¤зку з цим умисне неутриманн¤ та неперерахуванн¤ до бюджету податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в особою, ¤ку у встановленому пор¤дку уповноважено виконувати такий обовТ¤зок (маютьс¤ на уваз≥ платеж≥, ¤кими оподатковуютьс¤ ≥нш≥ особи, у т.ч. податки на доходи ф≥зичних ос≥б, див≥денди, репатр≥ац≥ю, додану варт≥сть, акцизний зб≥р, а так само ≥нш≥ податки, що утримуютьс¤ з джерела виплати), за на¤вност≥ вс≥х ознак коментованого складу злочину потр≥бно квал≥ф≥кувати не за ст. 364, а за ст. 212.

 

–озпор¤дженн¤ активами, ¤к≥ перебувають у податков≥й застав≥ (наприклад, продаж або ≥нше в≥дчуженн¤ майна), зд≥йснене платником податк≥в ≥ збор≥в без письмового узгодженн¤ з податковим органом, ¤кщо воно було у даному раз≥ обовТ¤зковим, потр≥бно квал≥ф≥кувати не за ст. 212, а, за на¤вност≥ п≥дстав, за ст. 364 (365) або  ст. 192.

 

” ст. 212 передбачено в≥дпов≥дальн≥сть не за сам факт несплати у встановлений строк податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, а за умисне ухиленн¤ в≥д њх сплати, коли особа маЇ нам≥р вза гал≥ не виконувати (повн≥стю або частково) покладен≥ на нењ податков≥ зобовТ¤занн¤.

 

якщо платник у зв≥тних документах правильно в≥дображаЇ й обраховуЇ своњ податков≥ зобовТ¤занн¤, своЇчасно подаЇ податкову декларац≥ю, однак у звТ¤зку з в≥дсутн≥стю достатньоњ к≥лькост≥ кошт≥в на його банк≥вському рахунку податкове зобовТ¤занн¤ своЇчасно не погашаЇтьс¤, д≥њ платника ¤к так≥, що не поЇднуютьс¤ з обманом держави в особ≥ њњ контролюючих орган≥в, не можуть квал≥ф≥куватись за ст. 212. ¬одночас умисна несвоЇчасна сплата податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, повТ¤зана з фактичним використанн¤м кошт≥в, ¤к≥ мали бути перерахован≥ до бюджет≥в чи державних ц≥льових фонд≥в, на ≥нш≥, в≥дм≥нн≥ в≥д оподаткуванн¤ ц≥л≥ (наприклад, на задоволенн¤ р≥зноман≥тних виробничих потреб господарюючого субТЇкта), за на¤вност≥ вс≥х ознак складу злочину, передбаченого ст. 364, може розгл¤датись ¤к зловживанн¤ службовим становищем. .

 

ѕ≥д значн≥ш розм≥ром кошт≥в сл≥д розум≥ти суми податк≥в, збор≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, ¤к≥ в тис¤чу ≥ б≥льше раз≥в перевищують установлений законодавством неоподатковуваний м≥н≥ мум доход≥в громад¤н (прим≥тка до ст. 212). ¬изначивши таким чи ном значний розм≥р,    2001 р. зд≥йснив часткову декрим≥нал≥зац≥ю розгл¤дуваного д≥¤нн¤.

 

ѕрит¤гуючи особу до в≥дпов≥дальност≥ за ст. 212, потр≥бно вста новлювати розм≥р несплачених винною особою податк≥в, збор≥в, ≥н ших обовТ¤зкових платеж≥в ¤к результат ≥нкрим≥нованого њй злочинного д≥¤нн¤. ” даному раз≥ не враховуютьс¤ суми заборгованост≥ бюджету перед платником податк≥в та суми на¤вноњ в останньо го переплати за окремими видами податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в. ѕри квал≥ф≥кац≥њ за коментованою статтею    зме ншенн¤ розм≥ру кошт≥в, що фактично не над≥йшли до бюджет≥в чи ƒержавних ц≥льових фонд≥в внасл≥док ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, на суму кошт≥в, що п≥дл¤гають поверненню платнику податк≥в з бюджету чи зарахуванню до платеж≥в майбутн≥х пер≥од≥в, не допускаЇтьс¤.

 

 вал≥ф≥куючи д≥¤нн¤ винного за ст. 212, сл≥д виходити не з т≥Їњ величини, що прихована в≥д оподаткуванн¤ ≥ на ¤ку в≥дпов≥дно не нараховано обовТ¤зковий плат≥ж, а з величини несплаченого або недоплаченого податку, збору або ≥ншого обовТ¤зкового платежу. ѕри цьому не враховуютьс¤ ф≥нансов≥ санкц≥њ (пен¤, штраф), ¤к≥ застосовуютьс¤ в≥дпов≥дно до вимог податкового законодавства.

 

¬становлюючи розм≥р сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в ¤к ознаки обТЇктивноњ сторони злочину, передбаченого ст. 212, сл≥д враховувати ≥ т≥ витрати платника податку, ¤к≥ фактично ним зд≥йснен≥, ¤к≥ однак не знайшли документального в≥дображенн¤ у ф≥нансов≥й зв≥тност≥, а тому не впливають на виконанн¤ податкових зобовТ¤зань ≥ застосуванн¤ щодо платника ф≥нансових санкц≥й.

 

”хиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в визнаЇтьс¤ вчиненим у значному, великому або особливо великому розм≥рах ¤к тод≥, коли сума несплаченого платежу перевищуЇ зазначен≥ у закон≥ розм≥ри по одному його виду, так ≥ у тому раз≥, коли ц¤ сума Ї результатом несплати р≥зних вид≥в податк≥в або ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в. якщо ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в ≥ збор≥в мало м≥сце в р≥зн≥ пер≥оди, суму несплачених обовТ¤зкових платеж≥в потр≥бно встановлювати окремо щодо кожного пер≥оду ѕри цьому маЇ враховуватись те, ¤кий податковий закон та неоподаткований м≥н≥мум доход≥в громад¤н були чинними на момент вчиненн¤ ≥нкрим≥нованого д≥¤нн¤.

 

” р¤д≥ випадк≥в закон дозвол¤Ї з 1 с≥чн¤ 2002 р. визначати суму податкових зобовТ¤зань платник≥в за допомогою непр¤мих метод≥в, њх суть пол¤гаЇ в оц≥нц≥ витрат платника податк≥в, приросту його актив≥в, к≥лькост≥ ос≥б, ¤к≥ перебувають з ним у в≥дносинах найму, а також в оц≥нц≥ ≥нших елемент≥в податкових баз, ¤к≥ приймаютьс¤ до розрахунку податкового зобовТ¤занн¤ щодо конкретного податку чи збору в≥дпов≥дно до закону. ћетодика визначенн¤ суми податкових зобовТ¤зань за непр¤мими методами затверджуЇтьс¤  ћ” ≥ Ї загальною дл¤ вс≥х платник≥в податк≥в. ƒо 1 с≥чн¤ 2005 р. д≥¤тиме правило, зг≥дно з ¤ким, ¤кщо платник в≥дмовл¤Їтьс¤ узгодити пода ткове зобовТ¤занн¤, нараховане податковим органом з використанн¤м непр¤мого методу, податковий орган зобовТ¤заний звернутис¤ до суду з позовом про визнанн¤ такоњ суми податкового зобовТ¤зан н¤. ќтже, обвинуваченн¤ особи в ухиленн≥ в≥д сплати податк≥в не може ірунтуватись на визначенн≥ податковим органом податкового зобовТ¤занн¤ з використанн¤м непр¤мого методу до остаточного вир≥шенн¤ справи судом.

 

«акон надаЇ податковим органам право у певних випадках визначати оподатковуваний дох≥д громад¤н (не обовТ¤зково субТЇкт≥в п≥дприЇмництва) з урахуванн¤м оподаткуванн¤ ос≥б, ¤к≥ займаютьс¤ аналог≥чною д≥¤льн≥стю. ” таких випадках дл¤ застосуванн¤ ст. 212 сл≥д встановити ≥ довести у визначеному  ѕ  пор¤дку розм≥ри реально ≥снуючих обТЇкт≥в оподаткуванн¤ конкретного платника ≥ фактично несплачен≥ саме ним суми обовТ¤зкових платеж≥в ѕ≥дтвердженн¤ судом обірунтованост≥ застосуванн¤ непр¤мого методу ≥ визначенн¤ за його допомогою суми податкового зобовТ¤занн¤ маЇ лише ф≥нансово-правове значенн¤ ≥ не повинно впливати на крим≥нальне пересл≥дуванн¤ за коментованою статтею   .

 

ѕереважна б≥льш≥сть передбачених законодавством податк≥в ≤ збор≥в належить до так званих пер≥одично-календарних платеж≥в, ¤к≥ необх≥дно сплачувати упродовж певного терм≥ну (щодекадно, щом≥с¤чно, щоквартально, щор≥чно). ” р¤д≥ випадк≥в закон, не ф≥ксуючи конкретну дату, повТ¤зуЇ строк сплати того чи ≤ншого платежу з певною под≥Їю, наприклад з отриманн¤м кошт≥в в установах банк≥в на виплату прац≥вникам зароб≥тноњ плати, техн≥чним огл¤дом транспортних засоб≥в. ƒе¤к≥ платеж≥ Ї терм≥новими у тому план≥, що вони сплачуютьс¤ прот¤гом певного терм≥ну з моменту виникненн¤ обТЇкта оподаткуванн¤ {наприклад, п≥дприЇмстваЧвиробники алкогольних напоњв сплачують акцизний зб≥р на трет≥й робочий день п≥сл¤ зд≥йсненн¤ обороту з реал≥зац≥њ).

 

” раз≥, коли спец≥альними законодавчими актами з питань оподаткуванн¤ не встановлено конкретн≥ терм≥ни дплати податк≥в, збор≥в ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, платник зобовТ¤заний самост≥йно сплатити суму податкового зобовТ¤занн¤; зазначену у подан≥й ним податков≥й декларац≥њ, прот¤гом дес¤ти календарних дн≥в, наступних за останн≥м днем в≥дпов≥дного граничного строку, передбаченого «аконом Уѕро пор¤док погашенн¤ зобовТ¤зань платник≥в ѕодатк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиФ ≤ встановленого дл¤ поданн¤ податковоњ декларац≥њ.

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]