Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 221. Ќезаконн≥ д≥њ у раз≥ банкрутства

”мисне приховуванн¤ майна або майнових обовТ¤зк≥в, в≥домостей про майно, передача майна в ≥нше волод≥нн¤ або його в≥дчуженн¤ чи знищенн¤, а також фальсиф≥кац≥¤, приховуванн¤ або знищенн¤ документ≥в, ¤к≥ в≥дображають господарську чи ф≥нансову д≥¤льн≥сть, ¤кщо ц≥ д≥њ вчинен≥ громад¤нином Ч засновником або власником субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, а також службовою особою субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥ у раз≥ банкрутства ≥ завдали великоњ матер≥альноњ шкоди,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д ста до пТ¤тисот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або арештом на строк до трьох м≥с¤ц≥в з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

1.             ѕро обТЇкт злочину див. коментар до ст. 218.

 

2.                ќбТЇктивна сторона злочину може про¤витис¤ у таких формах: 1) приховуванн¤ майна або майнових обовТ¤зк≥в; 2) приховуванн¤ в≥домостей про майно боржника; 3) передача майна боржника в ≥нше волод≥нн¤; 4) в≥дчуженн¤ чи знищенн¤ майна боржника; 5) фальсиф≥кац≥¤, приховуванн¤ або знищенн¤ документ≥в, ¤к≥ в≥дображають господарську чи ф≥нансову д≥¤льн≥сть.

 

ѕриковуванн¤ майна боржника може виражатис¤ в перем≥щенн≥ майна ≥з одного м≥сц¤ його збер≥ганн¤ до ≥ншого, передач≥ його на збер≥ганн¤ трет≥м особам, розм≥щенн¤ його у спец≥альних схованках та в ≥нших под≥бних д≥¤х, внасл≥док ¤ких власники (засновники, учасники тощо) в≥дпов≥дноњ юридичноњ особи, кредитори чи особи, призначен≥ господарським судом дл¤ зд≥йсненн¤ певних функц≥й п≥д час розгл¤ду справи про банкрутство (зокрема, розпор¤дник майна боржника, керуючий санац≥Їю, л≥кв≥датор), позбавл¤ютьс¤ можливост≥ зд≥йснювати контроль за цим майном чи розпор¤джатис¤ ним.

 

ѕ≥д майновими обовТ¤зками розум≥ютьс¤ зобовТ¤занн¤ боржника перед ≥ншими особами та зобовТ¤занн¤ ≥нших ос≥б на користь боржника. ѕриховуванн¤ майнових обовТ¤зк≥в може зд≥йснюватис¤ шл¤хом неоформленн¤ в≥дпов≥дних документ≥в, непов≥домленн¤ про певн≥ майнов≥ обовТ¤зки за в≥дсутност≥ документ≥в, ¤к≥ засв≥дчують на¤вн≥сть таких обовТ¤зк≥в, знищенн¤ або перекрученн¤ компТютерноњ ≥нформац≥њ про так≥ обовТ¤зки тощо.

 

ѕриховуванн¤ в≥домостей про майно боржника може зд≥йснюватись у такий же спос≥б, ¤к ≥ приховуванн¤ майнових обовТ¤зк≥в.

 

ѕ≥д передачею майна боржника в ≥нше волод≥нн¤ сл≥д розум≥ти д≥њ, внасл≥док ¤ких трет≥ особи набувають права волод≥нн¤ та/або користуванн¤ майном боржника, не набуваючи при цьому права власност≥ на це майно ≥ не беручи зобовТ¤занн¤ повернути майно на першу вимогу особи, ¤ка його передала, чи њњ правонаступника (передача майна у заставу, в майновий найм, оренду, л≥зинг, прокат тощо).

 

¬≥дчуженн¤ майна боржника Ч це д≥њ, внасл≥док ¤ких трет≥ особи Ќабувають право власност≥ на майно боржника (продаж, обм≥н, даруванн¤ тощо).

 

фальсиф≥кац≥¤ документ≥в, ¤к≥ в≥дображають господарську чи ф≥нансову д≥¤льн≥сть боржника, передбачаЇ њх п≥дробленн¤, про пон¤тт¤ ¤кого див. коментар до ст. ст. 358 ≥ 366.

 

ѕриховуванн¤ документ≥в, ¤к≥ в≥дображають господарську чи ф≥нансову д≥¤льн≥сть боржника, може про¤витис¤ у вилученн≥ до ку мент≥в ≥з м≥сц¤ њх звичайного збер≥ганн¤ ≥ перем≥щенн¤ њх у м:сц¤ де вони недоступн≥ дл¤ ос≥б, що за законом повинн≥ мати доступ до цих документ≥в, непов≥домленн≥ таких ос≥б про на¤вн≥сть чи м≥сце знаходженн¤ документ≥в, в≥дмов≥ передати в≥дпов≥дн≥ документи цим особам за в≥дсутност≥ у них можливост≥ самост≥йно њх отримати тощо. ѕро знищенн¤ таких документ≥в див. коментар до ст, 357.

 

«азначен≥ д≥њ утворюють склад злочину, передбаченого ст. 221, ¤кщо вони вчинен≥ п≥сл¤ порушенн¤ господарським судом справи про банкрутство в≥дпов≥дноњ юридичноњ особи чи ≥ндив≥дуального п≥дприЇмц¤. ” раз≥ ж њх вчиненн¤ до порушенн¤ справи про банкрутство вони за на¤вност≥ п≥дстав п≥дл¤гають квал≥ф≥кац≥њ за ст. 219 . якщо приховуванн¤ майна боржника (банкрута) поЇднуЇтьс¤ ≥з наступним зверненн¤м такого майна на користь особи, ¤ка його приховала, так≥ д≥њ квал≥ф≥куютьс¤ за ст. 221 та в≥дпов≥дною статтею про злочин проти власност≥.

 

якщо передбачене ст, 221 в≥дчуженн¤ майна зд≥йснюЇтьс¤ службовою особою з отриманн¤м за таке в≥дчуженн¤ грошовоњ чи ≥ншоњ майновоњ винагороди, вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. ст. 219 ≥ 368.

 

ѕро пон¤тт¤ великоњ матер≥альноњ шкоди див. прим≥тку до ст. 218. ¬елика матер≥альна шкода може бути запод≥¤на держав≥, кредиторам юридичноњ особи Ч банкрута, а також власникам (сп≥ввласникам) такоњ юридичноњ особи у випадках, коли злочинн≥ д≥њ вчинено службовою особою з метою приховати майно чи ≥нш≥ активи субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥ не лише в≥д кредитор≥в чи уповноважених ос≥б, призначених господарським судом, а й в≥д власника (сп≥ввласник≥в) юридичноњ особи Ч боржника.

 

«лочин сл≥д вважати зак≥нченим з моменту настанн¤ великоњ матер≥альноњ шкоди.

 

3.                —убТЇктом злочину можуть бути: 1) громад¤нин - засновник або власник субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥; 2) службова особа субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, щодо ¤кого порушено справу про банкрутство ≥ ¤кий згодом був визнаний банкрутом.

 

ќсобливими категор≥¤ми службових ос≥б субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, щодо ¤кого розгл¤даЇтьс¤ справа про банкрутство або зд≥йснюЇтьс¤ л≥кв≥дац≥йна процедура, можуть бути розпор¤дник майна боржника, керуючий санац≥Їю, л≥кв≥датор. ÷≥ особи можуть бу¤и також субТЇктами даного злочину.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом щодо сусп≥льне небезпечних д≥¤нь, передбачених ст, 221, та пр¤мим або непр¤мим умислом щодо њх насл≥дк≥в у вигл¤д≥ великоњ матер≥альноњ шкоди,

 

«акон ”крањни Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ в редакц≥њ в≥д «ќ червн¤ 1999р.

 

—татт¤ 222. Ўахрайство з ф≥нансовими ресурсами

1.            Ќаданн¤ громад¤нином Ч п≥дприЇмцем або заснов ником чи власником субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, а також службовою особою субТЇкта господарськоњ д≥¤льно ст≥ зав≥домо неправдивоњ ≥нформац≥њ органам держави, влади, органам влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим чи органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤, банкам або ≥ншим кредиторам з метою одержанн¤ субсид≥й, субвенц≥й, дотац≥й, кредит≥в чи п≥льг щодо податк≥в у раз≥ в≥дсутност≥ ознак злочину проти власност≥ Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д пТ¤тисот до тис¤ч≥ неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

2.         “≥ сам≥ д≥њ, ¤кщо вони вчинен≥ повторно або завдали великоњ матер≥альноњ шкоди, Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д двох до пТ¤ти рок≥в ≥з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади або займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

1.                ќбТЇктом злочину Ї встановлений законодавством пор¤док ф≥нансуванн¤, кредитуванн¤ ≥ оподаткуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, права ≥ законн≥ ≥нтереси кредитор≥в.

 

2.                ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ в активн≥й повед≥нц≥ Ч у наданн≥ вказаними у диспозиц≥њ ст. 222 особами органам державноњ влади, органам влади ј–  чи органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤, банкам, ≥ншим кредиторам св≥домо неправдивоњ ≥нформац≥њ з ћетою одержанн¤ субсид≥й, субвенц≥й, дотац≥й, кредит≥в чи шльг щодо податк≥в. ¬≥дпов≥дальн≥сть за ст. 222 виключаЇтьс¤ у тому раз≥, коли обман маЇ пасивний характер ≥ пол¤гаЇ у приховуванн≥ ≤нформац≥њ, ¤ку особа зобовТ¤зана була пов≥домити на п≥дстав≥ закону чи договору.

 

ѕ≥д дотац≥Їю розум≥ють грошов≥ кошти, ¤к≥ на безоплатн≥й основ≥ Ќадход¤ть з бюджету. ƒотац≥¤ застосовуЇтьс¤ в ”краш≥ не лише ¤к метод бюджетного регулюванн¤ у раз≥ перевищенн¤ видатк≥в нижчих бюджет≥в над њхн≥ми доходами (наприклад, дотац≥њ ≤шр≥внюванн¤ м≥сцевим бюджетам), а й ¤к допомога, що надаЇтьс¤ ѕ≥дприЇмствам дл¤ покритт¤ збитк≥в в≥д њх господарськоњ д≥¤льност≥. . Ќа в≥дм≥ну в≥д дотац≥њ субвенц≥¤ Ї р≥зновидом т≥Їњ грошовоњ допомоги, ¤ка спр¤мовуЇтьс¤ на ф≥нансуванн¤ певного заходу, проекту, програми ≥ п≥дл¤гаЇ поверненню у раз≥ нец≥льового вшарис-танн¤ кошт≥в.

 

—убсид≥Їю визнаЇтьс¤ допомога у грошов≥й або натуральн≥й формах, ¤ка подаЇтьс¤ державою м≥сцевим органам влади, ф≥зичним або юридичним особам, у т.ч. господарюючим субТЇктам, спр¤мовуЇтьс¤ на ф≥нансуванн¤ конкретних заход≥в, напр¤мк≥в економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ д≥¤льност≥, бажаних дл¤ сусп≥льства (наприклад, на фундаментальн≥ науков≥ досл≥дженн¤, створенн¤ нових робочих м≥сць, переп≥дготовку кадр≥в, виробництво певного виду продукц≥њ).  редит Ч це наданн¤ одним субТЇктом (кредитором) позички у грошов≥й або натуральн≥й формах ≥ншому субТЇктов≥ (позичальнику) на умовах поверненн¤ њњ у встановлений терм≥н ≥, за загальним правилом, поЇднане з≥ сплатою в≥дсотк≥в. « огл¤ду на положенн¤ „инного законодавства, потр≥бно розр≥зн¤ти так≥ форми кредиту: ф≥нансовий, у т.ч. банк≥вський, м≥жбанк≥вський, комерц≥йний (товарний), державний, споживчий, л≥зинговий, ≤потечний, бльнко-вий, консорц≥умний, кредит п≥д ц≥нн≥ папери.

 

ѕ≥льга щодо податк≥в Ч це повне або часткове зв≥льненн¤ в≥д сплати податку залежно в≥д особливостей платника податку або характеру зд≥йснюваноњ ним д≥¤льност≥. ѕодатков≥ п≥льги Ї альтернативою дотац≥¤м, субсид≥¤м, ≥ншим вар≥антам бюджетного ф≥нансуванн¤ та п≥льговому кредитуванню.

 

¬становленн¤ ≥ скасуванн¤ податкових п≥льг зд≥йснюютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни, ¬ерховнрю –адою ј– , с≥льськими, селищними ≥ м≥ськими радами. ќстанн≥ можуть встановлювати додатков≥ п≥льги щодо оподаткуванн¤ (це стосуЇтьс¤ ¤к загальнодержавних, так ≥ м≥сцевих платеж≥в) у межах сум, ¤к≥ надход¤ть до њхн≥х бюджет≥в. ѕодатков≥ п≥льги не можуть встановлюватись або зм≥нюватись ≥ншими законами ”крањни, кр≥м закон≥в про оподаткуванн¤. ѕ≥льги щодо оподаткуванн¤ м≥сцевими податками ≥ зборами встановлюютьс¤ або зм≥нюютьс¤ виключно в≥дпов≥дними органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕерел≥ки податкових п≥льг м≥ст¤тьс¤ у конкретних нормативних актах, ¤к≥ регламентують пор¤док нарахуванн¤ ≥ ст¤гненн¤ в≥дпов≥дних податк≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в. ≤нформац≥¤ про податков≥ п≥льги пер≥одично систематизуЇтьс¤ ƒѕј ”крањни ≥ публ≥куЇтьс¤ у спец≥ал≥зованому виданн≥.

 

Ќаданн¤ зав≥домо неправдивоњ ≥нформац≥њ Ч це обман держави або кредитор≥в, ¤кий набуваЇ письмовоњ форми ≥ супроводжуЇтьс¤ використанн¤м п≥дроблених або ≥ншим чином сфальсиф≥кованих документ≥в. Ќаприклад, у сфер≥ банк≥вського кредитуванн¤ знар¤дд¤м коментованого злочину виступають документи, ¤к≥ надаютьс¤ позичальниками банкам ≥ в ¤ких можуть м≥ститись неправдив≥ дан≥: 1) кредитн≥ за¤вки (клопотанн¤); 2) установч≥ документи; 3) контракти, угоди, ≥нш≥ документи, ¤к≥ п≥дтверджують, що кредит отримуЇтьс¤ дл¤ придбанн¤ товар≥в, роб≥т або послуг; дов≥дки про результати досл≥дженн¤ конТюнктури ринку; б≥знес-плани; складськ≥ дов≥дки про на¤вн≥сть товарно-матер≥альних ц≥нностей; 4) техн≥ко-економ≥чн≥ обірунтуванн¤; 5) проектно-кошторисна документац≥¤, р≥шенн¤ про в≥дведенн¤ земельних д≥л¤нок, дозволи арх≥тектурно-буд≥вельних служб м≥сцевих орган≥в влади на буд≥вництво; 6) документи про ф≥нансовий стан, кредитоспроможн≥сть позичальника, страховика або поручител¤; 7) документи, ¤к≥ стосуютьс¤ застави, поручительства, гарант≥њ ¤к способ≥в забезпеченн¤ кредиту (ф≥ктивн≥ гарант≥йн≥ листи тощо).

 

” раз≥ шахрайства з ф≥нансовими ресурсами шл¤хом використанн¤ п≥дроблених документ≥в в д≥¤х винного вбачаЇтьс¤ ≥деальна сукупн≥сть злочин≥в, у звТ¤зку з чим вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. ст. 222, 358 (366).

 

≤нформац≥¤, що надаЇтьс¤ особою, ¤ка вчинюЇ шахрайство з ф≥нансовими ресурсами, повинна бути неправдивою, тобто маЇ не в≥дпов≥дати д≥йсност≥, приховувати або перекручувати у г≥рший або, навпаки, у кращий б≥к справжн≥й стан речей ≥ стосуватись тих обставин, ¤к≥ дають змогу отримати дотац≥њ, субсид≥њ, субвенц≥њ, кредити або податков≥ п≥льги. ÷е т≥ дан≥, що спри¤ють незаконному отриманню ф≥нансовоњ допомоги, причинно зумовлюють њњ наданн¤. Ќаприклад, у сфер≥ банк≥вського кредитуванн¤ зав≥домо неправдива ≥нформац≥¤ Ч це дан≥, ¤к≥, впливаючи на волю кредитора, в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства, локальних нормативних акт≥в банк≥в ≥ усталеноњ практики д≥лового обороту, враховуютьс¤ в процес≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про наданн¤ кредиту та його умови (розм≥р кредиту, розм≥р в≥дсотк≥в, строк поверненн¤ кредиту, його забезпеченн¤ тощо). якби позичальник надав правильн≥ в≥домост≥, банк не надав би кредит взагал≥, або надав у меншому розм≥р≥, або зб≥льшив в≥дсоток за кредитом у звТ¤зку з великим ризиком, або вимагав б≥льш ¤к≥сного забезпеченн¤ його поверненн¤ тощо.

 

«м≥ст св≥домо неправдивоњ ≥нформац≥њ може стосуватись не лише субТЇкта господарюванн¤, ¤кий отримуЇ у т≥й чи ≥нш≥й форм≥ ф≥нансов≥ ресурси, а й ≥нших ос≥б (наприклад, страховик≥в або поручител≥в).

 

Ѕанк≥вське законодавство заборон¤Ї наданн¤ кредит≥в на: покритт¤ збитк≥в господарськоњ д≥¤льност≥ позичальника; формуванн¤ та зб≥льшенн¤ статутного фонду комерц≥йних банк≥в та ≥нших господарських товариств. якщо в≥дпов≥дний субТЇкт, маючи нам≥р використати кредитн≥ ресурси на ц≥ або ≥нш≥ ц≥л≥, не вказан≥ у пакет≥ документ≥в, звертаЇтьс¤ до банку з проханн¤м надати кредит ≥ подаЇ документи, в ¤ких м≥ститьс¤ неправдива ≥нформац≥¤ про напр¤ми використанн¤ позичених кошт≥в, його д≥њ сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. 222.

 

ќхоплюютьс¤ розгл¤дуваним складом злочину ситуац≥њ, в ¤ких нец≥льове використанн¤ кредиту заздалег≥дь планувалось особою, ¤ка бажала спочатку заробити на кредитних коштах, а пот≥м використати позичку на ц≥л≥, передбачен≥ кредитним договором. Ќец≥льове використанн¤ кредиту може пол¤гати, наприклад, у: внесенн≥ кошт≥в на депозит ≥ отриманн¤ за ним в≥дсотк≥в; придбанн≥ нерухомост≥ та ≥ншого майна, що не маЇ в≥дношенн¤ до ц≥л≥, вказаноњ у кредитному договор≥; переведенн≥ кредитних кошт≥в у гот≥вку ≥ використанн≥ њх на власн≥ потреби; погашенн≥ ≥нших отриманих ран≥ше кредит≥в. ѕитанн¤ про в≥дпов≥дн≥сть вкладенн¤ позичкових кошт≥в ц≥л¤м, вказаним у кредитн≥й угод≥, потребуЇ вир≥шенн¤ у кожному конкретному випадку.

 

якщо субТЇкт господарськоњ д≥¤льност≥ з обТЇктивних причин, ¤к≥ виникли п≥сл¤ укладенн¤ кредитноњ угоди, коригуЇ своњ ф≥нансов≥ плани, використовуЇ кредит не за ц≥льовим призначенн¤м ≥ не може своЇчасно погасити заборгован≥сть, склад злочину, передбачений ст. 222, в≥дсутн≥й.

 

ќск≥льки у ст. 222 йдетьс¤ про наданн¤ св≥домо неправдивих даних банку з метою одержанн¤ кредиту, ситуац≥њ, в ¤ких неправдива ≥нформац≥¤ надаЇтьс¤ банку не до або п≥д час укладенн¤ кредитного договору, а п≥сл¤ його п≥дписанн¤ ≥ видач≥ кредиту, складу цього злочину не утворюють. ¬одночас у раз≥ використанн¤ кредитноњ л≥н≥њ, що передбачаЇ наданн¤ позички у грошов≥й безгот≥вков≥й форм≥ частинами прот¤гом певного пром≥жку часу, св≥домо неправдива ≥нформац≥¤ може бути надана банку позичальником вже безпосере-дньо у процес≥ кредитуванн¤, п≥сл¤ укладанн¤ кредитного договору. —ума кожного кредиту в межах кредитноњ л≥н≥њ оформлюЇтьс¤ окремим строковим зобовТ¤занн¤м, в ¤кому вказуЇтьс¤ конкретний строк погашенн¤ позички. якщо обман банку в≥дбуваЇтьс¤ перед оформленн¤м чергового строкового зобовТ¤занн¤ ≥ видачею кредиту Ч частини загальноњ грошовоњ суми, зазначеноњ у кредитн≥й угод≥, д≥њ винного потр≥бно квал≥ф≥кувати за ст. 222.

 

ќбман, повТ¤заний ≥з справжн≥м або вигаданим станом ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,  утворюЇ сукупн≥сть злочин≥в, передбачених ст. ст. 218 ≥ 222, лише у тому раз≥, коли винний не т≥льки перекручуЇ ф≥нансове становище п≥дприЇмства-позичальника, а й маЇ на мет≥ незаконне одержанн¤ кредиту.

 

«лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту наданн¤ конкретному адресату в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ незалежно в≥д того, вдалос¤ чи н≥ винному отримати той чи ≥нший ф≥нансовий ресурс, запод≥¤на чи н≥ потерп≥лому реальна майнова шкода.

 

” раз≥ вчиненн¤ злочину у форм≥ незаконного одержанн¤ п≥льг щодо податк≥в злочин Ї зак≥нченим з моменту ненадходженн¤ кошт≥в до бюджет≥в чи державних ц≥льових фонд≥в Ч з наступного дн¤ п≥сл¤ настанн¤ строку, до ¤кого мали бути сплачен≥ податок або ≥нший обовТ¤зковий плат≥ж.

 

3.             —убТЇкт злочину спец≥альний. ÷е: 1) громад¤нин, ¤кий займаЇтьс¤ зареЇстрованою п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ндив≥дуально, без створенн¤ юридичноњ особи; 2) засновник або власник субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥; 3) службова особа юридичноњ особи Ч субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥.

 

—убТЇктом злочину Ї також службов≥ особи т≥Їњ юридичноњ особи, ¤ка виступила ¤к засновник чи власник юридичноњ особи субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥.

 

ѕро пон¤тт¤ господарськоњ д≥¤льност≥ див. коментар до ст. 202. ƒо крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за ст. 222 можуть прит¤гуватись службов≥ особи тих юридичних ос≥б, ¤к≥ не Ї субТЇктами п≥дприЇмництва ≥ державна реЇстрац≥¤ ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ на п≥дстав≥ не «акону Уѕро п≥дприЇмництвоФ, а ≥нших нормативних акт≥в (наприклад, закон≥в Уѕро благод≥йництво та благод≥йн≥ орган≥зац≥њФ, Уѕро обТЇднанн¤ громад¤нФ).

 

‘≥зична особа, ¤ка фактично займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без належноњ державноњ реЇстрац≥њ, не Ї субТЇктом злочину, передбаченого ст. 222.

 

—убТЇктом шахрайства з ф≥нансовими ресурсами не можуть виступати особи, ¤к≥ хоч ≥ Ї ≥ндив≥дуаллми-п≥дприЇмц¤ми або службовими особами субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, але в кредитних в≥дносинах виступають ¤к приватн≥ особи громад¤ни, котр≥ отримують споживч≥ кредити.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ виною у вигл¤д≥ пр¤мого умислу та спец≥альною метою Ч отримати вказаний у ст. 222 р≥зновид ф≥нансових ресурс≥в або п≥льгу щодо податк≥в.

 

 ер≥вник п≥дприЇмства, ¤кий, не будучи компетентним у питанн¤х ф≥нансового ≥ господарського законодавства, п≥дписуЇ необх≥дн≥ дл¤ отриманн¤ кредиту або ≥нших ф≥нансових ресурс≥в документи, в ¤ких м≥ст¤тьс¤ неправдив≥ дан≥, не може бути прит¤гнений до в≥дпов≥дальност≥ за ст. 222.

 

—тавленн¤ винного до сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в у форм; великоњ матер≥альноњ шкоди (ч. 2 ст. 222) може виражатис¤ у непр¤ йому умисл≥.

 

ќсобу, ¤ка, надаючи св≥домо неправдиву ≥нформац≥ю, прагнула привласнити одержан≥ нею у вигл¤д≥ дотац≥й, субвенц≥й, субсид≥й кредит≥в кошти, сл≥д прит¤гувати до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност за злочин проти власност≥ Ч за шахрайство чи замах на нього

 

√оловними критер≥¤ми розмежуванн¤ злочин≥в, передбачених ст. ст. 222 ≥ 190, Ї спр¤мован≥сть умислу та момент його виникненн¤. ” раз≥ шахрайства з ф≥нансовими ресурсами умисел винного спр¤мований на тимчасове отриманн¤ кредитних кошт≥в з наступним, можливо, несвоЇчасним њх поверненн¤м. ” раз≥ шахрайства винна особа укладаЇ кредитний догов≥р лише дл¤ того, щоб приховати злочинний характер своњх д≥й, спр¤мованих на безоплатне заволод≥нн¤ назавжди чужим майном.

 

якщо дл¤ шахрайського заволод≥нн¤ кредитними коштами було використано створену або придбану юридичну особу Ч ф≥ктивний субТЇкт п≥дприЇмництва, д≥њ винного сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. ст. 190, 205. ” тому раз≥, коли умисел викрасти кошти, отриман≥ у форм≥ банк≥вського кредиту, не встановлено, а кредитна за¤вка, техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ та ≥нш≥ документи надход¤ть в≥д ф≥ктивного п≥дприЇмства, д≥њ особи, ¤ка обрала розгл¤дуваний спос≥б обману кредитора, сл≥д квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. ст. 205, 222.

 

5.                 вал≥ф≥куючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 222) Ї: 1) вчиненн¤ його повторно; 2) запод≥¤нн¤ ним великоњ матер≥альноњ шкоди.

 

ѕро пон¤тт¤ повторност≥ див. ст. 32 ≥ коментар до нењ. ћатер≥альна шкода визнаЇтьс¤ великою, ¤кщо вона у 500 ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ встановлений законодавством неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н (прим≥тка ƒо ст. 218). ¬ ц≥й частин≥ шахрайство з ф≥нансовими ресурсами Ї матер≥альним складом злочину ≥ визнаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту фактичного запод≥¤нн¤ вказаноњ шкоди. ћатер≥альна шкода може бути запод≥¤на внасл≥док використанн¤ дотац≥й, субсид≥й, субвенц≥й не за ц≥льовим призначенн¤м, неповерненн¤ одержаного кредиту, ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в.

 

—ам по соб≥ факт нец≥льового використанн¤ кредитних кошт≥в у раз≥ њх вчасного поверненн¤ кредиторов≥ не утворюЇ квал≥ф≥кованого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222, оск≥льки такими д≥¤ми матер≥альна шкода кредитору не запод≥юЇтьс¤.

 

¬ир≥шуючи питанн¤ про те, чи запод≥¤но кредиторов≥ у раз≥ неповерненн¤ у встановлений строк наданого кредиту велику матер≥альну шкоду, потр≥бно враховувати те, що кредитний догов≥р може забезпечуватис¤ договором застави майна, належного субТЇкту господарськоњ д≥¤льност≥. якщо стосовно вказаного майна, варт≥сть якого перевищуЇ суму отриманого кредиту ≥ в≥дсотк≥в за ним, було зад≥¤но механ≥зм ст¤гненн¤ ≥ кошти в≥д його реал≥зац≥њ планувалось спр¤мувати на задоволенн¤ майнових ≥нтерес≥в кредитор≥в, квал≥ф≥кац≥¤ за ч. 2 ст. 222 за ознакою запод≥¤нн¤ великоњ матер≥альноњ Ўкоди виключаЇтьс¤.

 

. Ўкода, запод≥¤на кредиторов≥, може пол¤гати у пр¤мих збитках, спричинених неповерненн¤м всього або частини кредиту, або в упущен≥й вигод≥.

 

«акон ”крањни Уѕро заставуФ в≥д2жовтн¤ ≤992р,

 

«акон ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањни в редакц≥њ в≥д 29 червн¤ 1995р. (ап.ст. 17,35).

 

«акон ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф в≥д 21 травн¤ 1997 р. (ст. 26)

 

«акон ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ в редакц≥њ ”крањни в≥д 22 травн¤ 1997р.

 

«акон ”крањни Уѕро встановленн¤ ставок податк≥в ≥ збор≥в (обовТ¤зкових пл теж≥в), ≥нших елемент≥в податкових баз, а також п≥льг щодо оподаткуванн¤ У в≥д. 14 жовтн¤ 1998 р.

 

«акон ”крањни УѕроЌац≥ональнийТбанк ”крањниФ в≥д 20травн¤ 1999р.

 

«акон ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ в≥д 7 грудн¤ 2000р.

 

«акон ”крањни Уѕро пор¤док погашенн¤ зобовТ¤зань платник≥в податк≥в перс бюджетами та державними ц≥льовими фондамиФ в≥д21 грудн¤ 2000 р. (ст. 141)

 

«акон ”крањни Сѕро об≥г вексел≥в в ”крањн≥Ф в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 р.

 

ѕоложенн¤ про кредитуванн¤. «атверджене постановою ѕравл≥нн¤ Ќ¬ є 24, в≥д 28 вересн¤ 1995 р;>

 

ѕостанова ѕ¬— Уѕро судову практику в справах про корислив≥ злочини проти приватноњ власност≥Ф є 12 в≥д 25 грудн¤ 1992р. (п. 19).

 

ѕостанова ѕ¬— Уѕро де¤к≥ питанн¤ застосуванн¤ законодавства про в≥дпов≥ дальн≥сть за ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в є5 в≥д 26 березн¤ 1999р. (п. п. «, 14, 15).

 

–озТ¤сненн¤ ¬ј— Уѕро де¤к≥ питанн¤ вир≥шенн¤ спор≥в, повТ¤заних з укладеш н¤м та виконанн¤м кредитних договор≥в У є 02-5/706 в≥д 6 жовтн¤ 1994 р.

   

[назад]|[содержание]|[следующа¤]