Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л VII «Ћќ„»Ќ» ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 217. Ќезаконне виготовленн¤, збут або використанн¤ державного проб≥рного клейма

1.            Ќезаконне виготовленн¤, збут або використанн¤ державного проб≥рного клейма Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д ста до трьохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до двох рок≥в.

 

2.         “≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ повторно,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д трьохсот до тис¤ч≥ неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до пТ¤ти рок≥в.

 

1.             ќбТЇкт злочину Ч встановлений пор¤док виготовленн¤, збуту та використанн¤ державного проб≥рного клейма.

 

2.                ѕредметом злочину Ї державне проб≥рне клеймо - знак встановленого Їдиного зразка, що засв≥дчуЇ ц≥нн≥сть вироб≥в ≥з дорогоц≥нних метал≥в. ќпис державного проб≥рного клейма та його форма затверджуютьс¤ ћ‘. ƒержавне проб≥рне клеймо може бути виготовлене лише на його замовленн¤.

 

«аконодавство ”крањни встановлюЇ вимогу щодо обовТ¤зкового клеймуванн¤ ювел≥рних та побутових вироб≥в, виготовлених з дорогоц≥нних метал≥в субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥. “аке клеймуванн¤ провадитьс¤ в органах, ¤к≥ зд≥йснюють державний проб≥рний контроль або в акредитован≥й у встановленому пор¤дку ƒержстандартом ”крањни лаборатор≥њ певного субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤кий маЇ право на клеймуванн¤ вироб≥в власного виробництва державним проб≥рним клеймом. ѕерел≥к таких субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ визначаЇтьс¤  ћ.

 

“ак само за умови наступного обовТ¤зкового клеймуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ ввезенн¤ в ”крањну ювел≥рних та побутових вироб≥в з дорогоц≥нних метал≥в субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

 

«аконом визначен≥ також ≥ т≥ предмети з дорогоц≥нних метал≥в, ¤к≥ не п≥дл¤гають обовТ¤зковому клеймуванню. ÷е, зокрема: нап≥вфабрикати ≥ зливки з дорогоц≥нних метал≥в; вироби з дорогоц≥нних метал≥в, ¤к≥ мають ≥сторичну або археолог≥чну ц≥нн≥сть, а також ордени, медал≥ ≥ монети; др≥бна нас≥чка (≥нкрустац≥¤) золотом ≥ ср≥блом на зброњ, предметах побуту, рел≥г≥йного культу тощо; сухозл≥тка жовта ≥ сухозл≥тка ср≥бна; прилади, лабораторний посуд та ≥нш≥ вироби, що виготовл¤ютьс¤ з дорогоц≥нних метал≥в ≥ призначен≥ дл¤ наукових, виробничих, медичних та ≥нших потреб.

 

3.                ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у незаконному: 1) виготовленн≥; 2) збут≥; 3) використанн≥ державного проб≥рного клейма.

 

¬иготовленн¤ державного проб≥рного клейма Ї незаконним, ¤кщо воно зд≥йснюЇтьс¤ не на замовленн¤ ћ‘. «а ц≥Їњ умови злочинним буде виготовленн¤ в≥дпов≥дного клейма ¤к на п≥дприЇмств≥, де зд≥йснюЇтьс¤ законне виготовленн¤ державних проб≥рних клейм, так ≥ у будь-¤кому ≥ншому м≥сц≥. ѕ≥д виготовленн¤м розум≥Їтьс¤ ¤к виробленн¤ нового предмета, в≥дбиток ¤кого на металевому вироб≥ в≥дтворюЇ в≥дбиток державного проб≥рного клейма, так ≥ переробленн¤ (ремонт) державного проб≥рного клейма, ¤ке вилучене з об≥гу ≥ п≥дл¤гаЇ знищенню.

 

Ќезаконним збутом вважаЇтьс¤ будь-¤ке в≥дчуженн¤ або передача дл¤ тимчасового використанн¤ незаконно виготовленого клейма, а так само в≥дчуженн¤ або передача дл¤ тимчасового використанн¤ державного проб≥рного клейма сторонн≥м особам.

 

Ќезаконне використанн¤ державного проб≥рного клейма Ч це зд≥йсненн¤ клеймуванн¤ незаконно виготовленим клеймом чи незаконно одержаним державним проб≥рним клеймом.  леймуванн¤м Ї проб≥рно-технолог≥чна операц≥¤ нанесенн¤ в≥дбитка державного проб≥рного клейма на ювел≥рн≥ та побутов≥ вироби з дорогоц≥нних метал≥в. Ќезаконним використанн¤м державного проб≥рного клейма Ї також клеймуванн¤ прац≥вниками орган≥в державного проб≥рного контролю тих чи ≥нших вироб≥в з порушенн¤м встановленого пор¤дку зд≥йсненн¤ державного експертно-проб≥рного контролю, частиною ¤кого Ї клеймуванн¤. ”.випадках вчиненн¤ таких д≥й службовою особою вчинене, за на¤вност≥ п≥дстав, утворюЇ сукупн≥сть злочин≥в, передбачених ст. ст. 217 ≥ 364.

 

«лочин, передбачений ст. 217, Ї зак≥нченим з моменту завершенн¤ в≥дпов≥дно виготовленн¤, збуту або використанн¤ державного проб≥рного клейма.

 

3.             —убТЇкт злочину загальний.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом.

 

5.                 вал≥ф≥куючою обставиною дл¤ даного злочину (ч. 2 ст. 217) Ї вчиненн¤ його повторно. ѕро пон¤тт¤ повторност≥ див. ст, 32 ≥ коментар до нењ.

 

«акон ”крањни Уѕро державне регулюванн¤ видобутку, виробництва ≥ використанн¤ дорогоц≥нних метал≥в ≥ дорогоц≥нного кам≥нн¤ та контроль за операц≥¤ми з ними в≥д 18листопада 1997р. (ст. ст. ≥, 13,15,16).

 

≤нструкц≥¤ про зд≥йсненн¤ державного експертно-проб≥рного контролю за ¤к≥стю ювел≥рних та побутових вироб≥в з дорогоц≥нних метал≥в. «атверджена наказом ћ‘ є 244 в≥д 20 жовтн¤ 1999 р.

 

—татт¤ 218. ‘≥ктивне банкрутство

«ав≥домо неправдива оф≥ц≥йна за¤ва громад¤нина Ч засновника або власника субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, а також службовоњ особи субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, а так само громад¤нина Ч субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ про ф≥нансову неспроможн≥сть виконанн¤ вимог з боку кредитор≥в ≥ зобовТ¤зань перед бюджетом, ¤кщо так≥ д≥њ завдали великоњ матер≥альноњ шкоди кредиторам або держав≥,Ч

 

караютьс¤ штрафом в≥д семисот пТ¤тдес¤ти до двох тис¤ч неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в.

 

ѕрим≥тка, ” статт¤х 218-223 цього  одексу матер≥альна шкода вважаЇтьс¤ великою, ¤кщо вона у пТ¤тсот ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н.

 

1.             «а своњм характером д≥њ, передбачен≥ ст. 218, Ї особливою формою обману, внасл≥док ¤кого може бути запод≥¤на майнова шкода багатьом субТЇктам.

 

ќбТЇктом цього злочину та злочин≥в, передбачених ст. ст. 219Ч 221, Ї встановлений законодавством пор¤док зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ у частин≥ забезпеченн¤ ≥нтерес≥в громад¤н, юридичних ос≥б та держави в≥д ризик≥в, повТ¤заних з неплатоспроможн≥стю (ст≥йкою ф≥нансовою неспроможн≥стю) субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤ка юридично ф≥ксуЇтьс¤ п≥д час розгл¤ду спраа про банкрутство такого субТЇкта.

 

«лочин, передбачений ст. 2 ≥ 8, ¤к ≥ злочини, передбачен≥ ст. ст. 219-221, повТ¤зан≥ з ≥снуванн¤м у прав≥ ”крањни ≥нституту банкрутства.

 

Ѕанкрутство Ч це визнана господарським судом неспроможн≥сть боржника в≥дновити свою платоспроможн≥сть та задовольнити визнан≥ судом вимоги кредитор≥в не ≥накше ¤к через застосуванн¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури.

 

” ринковому сусп≥льств≥ банкрутство Ї звичайним ¤вищем ≥ може бути насл≥дком ¤к прорахунк≥в у господарськ≥й (зокрема п≥дприЇмницьк≥й) д≥¤льност≥, так ≥ обТЇктивних причин Ч неспри¤тливоњ економ≥чноњ ситуац≥њ, випадкового зб≥гу обставин, нерац≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики держави тощо. “ому сам по соб≥ факт банкрутства св≥дчить лише про невдачу у господарськ≥й д≥¤льност≥ ≥ не повинен бути предметом крим≥нально-правових в≥дносин. ѕроте у тих випадках, коли з цим фактом повТ¤зан≥ певн≥ сусп≥льне небезпечн≥ д≥њ, можливою Ї ≥ крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть.

 

2.                ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у д≥¤х, зм≥стом ¤ких Ї зав≥домо неправдива оф≥ц≥йна за¤ва про ф≥нансову неспроможн≥сть юридичноњ особи виконати вимоги з боку кредитор≥в ≥ зобо-С вТ¤занн¤ перед бюджетом. ѕо сут≥, йдетьс¤ про оголошенн¤ власного банкрутства, чим ≥ зумовлена назва ст, 218.

 

ѕ≥д кредиторами у ст. 218 розум≥ютьс¤ будь-¤к≥ особи, на користь ¤ких боржник в≥дпов≥дно до закону зобовТ¤заний сплатити грошов≥ суми, передати майно, виконати роботи, надати послуги тощо, включаючи ≥ найманих прац≥вник≥в боржника.

 

—т. 218 передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть лише у тому раз≥, коли зроблена за¤ва Ї оф≥ц≥йною. як оф≥ц≥йну можна розгл¤дати лише ту за¤ву, ¤ка у раз≥ њњ поданн¤ неодм≥нно т¤гне за собою певн≥ правов≥ насл≥дки. « огл¤ду на це оф≥ц≥йною вважаЇтьс¤ лише подана в≥дпов≥дним, субТЇктом до господарського суду письмова за¤ва про порушенн¤ справи про своЇ банкрутство. “ака за¤ва, окр≥м ≤ншого, маЇ м≥стити виклад обставин, ¤к≥ п≥дтверджують неплатоспроможн≥сть боржника ≥з зазначенн¤м суми боргових вимог кредитор≥в, а також строку њх виконанн¤.

 

ѕ≥д ф≥нансовою неспроможн≥стю розум≥Їтьс¤ такий ф≥нансовий стан боржника, за ¤кого виконанн¤ ним своњх зобовТ¤зань перед кредиторами та бюджетом Ї неможливим взагал≥ або без застосуванн¤ передбаченоњ законом особливоњ процедури в≥дновленн¤ платоспроможност≥ (санац≥њ).

 

«акон встановлюЇ, що справа про банкрутство порушуЇтьс¤ господарським судом, ¤кщо безсп≥рн≥ вимоги кредитора (кредитор≥в) до боржника сукупно становл¤ть не менше трьохсот м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати ≥ ц≥ вимоги не були задоволен≥ боржником прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ встановленого дл¤ њх погашенн¤ строку (у де¤ких випадках передбачено б≥льш тривалий строк). « огл¤ду на це, не може вважатись злочином, передбаченим ст. 218, поданн¤ до господарського суду за¤ви, ¤ка не може призвести до порушенн¤ справи про банкрутство, зокрема такоњ за¤ви, у ¤к≥й за значено меншу, ан≥ж встановлена законом, суму безсп≥рноњ заборгованост≥ боржника, або ж за¤ви, поданоњ в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи - субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, щодо ¤коњ не може застосовуватись процедура в≥дновленн¤ платоспроможност≥ або визнанн¤ боржника банкрутом (казенного п≥дприЇмства, комунального п≥дприЇмства, щодо ¤кого на пленарному зас≥данн≥ в≥дпов≥дноњ м≥сцевоњ ради прийн¤то р≥шенн¤ про незастосуванн¤ до даного п≥дприЇмства положень «акону ”крањни Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ тощо).

 

” випадках, коли за¤ва про банкрутство оф≥ц≥йно подаЇтьс¤ боржником господарському суду, закон передбачаЇ запровадженн¤ моратор≥ю на задоволенн¤ боржником вимог кредитор≥в.

 

 рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 218 настаЇ лише у випадках, коли подана до господарського суду оф≥ц≥йна за¤ва Ї зав≥домо неправдивою. ÷е означаЇ, що викладен≥ у за¤в≥ в≥домост≥ про ф≥нансову неспроможн≥сть не в≥дпов≥дають д≥йсност≥ ≥ справжн≥й ф≥нансовий стан боржника даЇ змогу йому виконати своњ зобовТ¤занн¤. як св≥домо неправдива не може розгл¤датись у зазначеному контекст≥ за¤ва, в ¤к≥й частина наведених в≥домостей Ї недостов≥рною, ¤кщо твердженн¤ про ф≥нансову неспроможн≥сть, попри недостов≥рн≥сть певних в≥домостей, викладених у за¤в≥, в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥.

 

ќбовТ¤зковою ознакою складу цього злочину Ї фактичне поданн¤ в≥дпов≥дно оформленоњ зав≥домо неправдивоњ за¤ви до господарського суду.

 

«лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту настанн¤ передбачених законом насл≥дк≥в Ч запод≥¤нн¤ великоњ матер≥альноњ шкоди (500 ≥ б≥льше неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н) кредиторам або держав≥. ÷ю шкоду може бути запод≥¤но ¤к одн≥й особ≥, так ≥ сумарно двом чи б≥льше особам, включаючи ≥ шкоду, запод≥¤ну держав≥. ¬становленн¤ на¤вност≥ великоњ матер≥альноњ шкоди зд≥йснюЇтьс¤ ≥з врахуванн¤м правил, викладених у коментар≥ до ст. 199.

 

3.                —убТЇктом злочину закон визнаЇ: 1) громад¤нина Ч засновника або власника субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥; 2) службову особу субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥; 3) громад¤нина - субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ѕри цьому субТЇктом може бути визна на особа, ¤ка п≥дписала св≥домо неправдиву за¤ву ≥ направила њњ до господарського суду або ж, використовуючи своњ службов≥ повно важенн¤, ухвалила р≥шенн¤ (в≥ддала розпор¤дженн¤) про складанн¤ чи поданн¤ до господарського суду такоњ за¤ви.

 

4.                —убТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс¤ пр¤мим уми слом, ¤кий обовТ¤зково включаЇ усв≥домленн¤ винним неправдиво ст≥ факту ф≥нансовоњ неспроможност≥, про ¤кий ≥детьс¤ у подан≥;; ним оф≥ц≥йн≥й за¤в≥.

 

«акон ”крањни ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визна¤х  його банкрутом У в редакц≥њ в≥д «ќ червн¤ 1999 р.

 

«акон ”крањни ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥ в≥д 1 червн¤ 2000 р. (ст. ≤).

 

—татт¤ 219. ƒоведенн¤ до банкрутства

ƒоведенн¤ до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотив≥в, ≥ншоњ особистоњ за≥нтересованост≥ або в ≥нтересах трет≥х ос≥б вчиненн¤ власником або службовою особою субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥ д≥й, що призвели до ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, ¤кщо це завдало великоњ матер≥альноњ шкоди держав≥ чи кредитору,Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д пТ¤тисот до восьмисот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в, з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади або займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

1.             ѕро обТЇкт злочину див. коментар до ст. 218.

 

2.                ќбТЇктивна сторона злочину пол¤гаЇ у вчиненн≥ д≥й, ¤к≥ призвод¤ть до ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, ≥ запод≥¤нн≥ внасл≥док цього великоњ матер≥альноњ шкоди держав≥ чи кредитору.

 

—п≥льною рисою таких д≥й Ї њх спр¤мован≥сть проти ≥нтерес≥в в≥дпов≥дноњ юридичноњ особи ≥ спричиненн¤ ними в≥дпов≥дноњ матер≥альноњ шкоди. ÷е, зокрема, можуть бути: а) укладенн¤ св≥домо невиг≥дних дл¤ даноњ юридичноњ особи (у т,ч. удаваних) угод; б) безп≥дставна виплата на користь ≥нших ос≥б грошових кошт≥в, безп≥дставна передача трет≥м особам майна чи уступка належного дан≥й юридичн≥й особ≥ права вимоги до ≥нших ос≥б; в) прийн¤тт¤ нерац≥ональних управл≥нських р≥шень, ¤к≥ негативно в≥дбиваютьс¤ на виробнич≥й, торговельн≥й, ≥нш≥й статутн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, ведуть до виникненн¤ ф≥нансових втрат та збитк≥в; г) заплутуванн¤ зв≥тност≥ та обл≥ку, знищенн¤, пошкодженн¤ документ≥в чи ≥нформац≥њ, внасл≥док ¤ких стаЇ неможливою ефективна робота в≥дпов≥дного п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ.

 

ѕро пон¤тт¤ ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ див. коментар до ст. 220.

 

‘≥нансове становище юридичноњ особи ≥нод≥ може пог≥ршитись  внасл≥док безд≥¤льност≥, наприклад, через невжитт¤ заход≥в щодо «ахисту њњ майнових ≥нтерес≥в (неза¤вленн¤ претенз≥њ, непредТ¤вленн¤ позову про ст¤гненн¤ грошей чи майна з боржник≥в, неотриманн¤ майна чи кошт≥в тощо). “ака безд≥¤льн≥сть, ¤кщо вона нав≥ть призвела до ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ п≥дприЇмства, сама по соб≥ не утворюЇ складу розгл¤дуваного злочину. ѕроте ¤кщо така безд≥¤льн≥сть мала м≥сце п≥сл¤ вчиненн¤ в≥дпов≥дних д≥й, наприклад укладенн¤ удаваноњ угоди, справжньою метою ¤коњ була передача ≥нш≥й особ≥ майна, майнових прав, сплата грошових кошт≥в без належноњ компенсац≥њ, ≥ безпосередньо була повТ¤зана з њх вчиненн¤м, вона може вважатис¤ ознакою обТЇктивноњ сторони цього злочину.

 

” випадках настанн¤ ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ внасл≥док того, що власники чи службов≥ особи субТЇкта п≥дприЇмницькоњ ƒ≥¤льност≥ п≥ддавали розпор¤дженн¤ про зд≥йсненн¤ нестатутноњ д≥¤льност≥, њхн≥ д≥њ, за на¤вност≥ п≥дстав, утворюють сукупн≥сть злочин≥в ≥ п≥дл¤гають квал≥ф≥кац≥њ за ст. ст. 219 та 205. ” випадках, коли

 

д≥њ власника чи службовоњ особи, ¤кими субТЇкт господарськоњ д≥¤льност≥ доводитьс¤ до ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥, м≥ст¤ть ознаки викраданн¤ майна юридичноњ особи, њх сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. 219 та в≥дпов≥дною статтею    про злочин проти власност≥.

 

ќбовТ¤зковою ознакою цього злочину Ї на¤вн≥сть двох взаЇмоповТ¤заних сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в: 1) ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥; 2) великоњ матер≥альноњ шкоди держав≥ чи кредитору. ѕро пон¤тт¤ великоњ матер≥альноњ шкоди див. прим≥тку до ст. 218, про пон¤тт¤ кредитор Ч коментар до ст. 218,

 

«лочин Ї зак≥нченим з моменту настанн¤ сукупност≥ вказаних насл≥дк≥в.

 

3.                —убТЇктом злочину можуть бути власник (у т.ч. сп≥ввласник) або службова особа юридичноњ особи Ч субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥, виход¤чи ≥з орган≥зац≥йно-правовоњ форми в≥дпов≥дноњ юридичноњ особи, мають повноваженн¤, необх≥дн≥ дл¤ вчиненн¤ передбачених ст. 219 д≥й. Ќе може бути субТЇктом даного злочину ≥ндив≥дуальний п≥дприЇмець, ¤кий зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи.

 

4.             « субТЇктивноњ сторони доведенн¤ до банкрутства Ї умисним злочином. ќбовТ¤зковою ознакою субТЇктивноњ сторони Ї також мотив Ч корислива чи ≥нша особиста за≥нтересован≥сть винноњ особи або њњ бажанн¤ задовольнити т≥ чи ≥нш≥ ≥нтереси трет≥х ос≥б.

 

—тавленн¤ винного до запод≥¤ноњ майновоњ шкоди може характеризуватис¤ пр¤мим або непр¤мим умислом.

 

«акон ”крањни Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом У в редакц≥њ в≥д «ќ червн¤ 1999 р.

 

«акон ”крањни ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарська! д≥¤льност≥ТФ в≥д 1 червн¤ 2000р. (ст. 1).

 

—татт¤ 220. ѕриховуванн¤ ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥

”мисне приховуванн¤ громад¤нином Ч засновником або власником субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, а також службовою особою субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥ своЇњ ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ шл¤хом поданн¤ недостов≥рних в≥домостей, ¤кщо це завдало великоњ матер≥альноњ шкоди кредиторов≥,Ч

 

караЇтьс¤ штрафом в≥д двох до трьох тис¤ч неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до двох рок≥в, ≥з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в.

 

1.             ѕро обТЇкт злочину див. коментар до ст. 218.

 

2.                ќбТЇктивна сторона приховуванн¤ ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ пол¤гаЇ у поданн≥ недостов≥рних в≥домостей, ¤к≥ створюють у того, кому вони пов≥домлен≥, оманливе враженн¤ про нормальний ф≥нансовий стан даноњ юридичноњ особи ≥, таким чином, приховують в≥д нього њњ ст≥йку ф≥нансову неспроможн≥сть.

 

ѕоданн¤ зазначених у ст. 220 в≥домостей утворюЇ склад розгл¤дуваного злочину, ¤кщо вони адресован≥ кредитору (особисто чи особ≥, уповноважен≥й кредитором на веденн¤ б≥д його ≥мен≥ справ з цим субТЇктом господарськоњ д≥¤льност≥).

 

якщо недостов≥рн≥ в≥домост≥ пов≥домл¤ютьс¤ потенц≥йному кредитору, тобто громад¤нину чи юридичн≥й особ≥, в≥д ¤коњ оч≥кують продажу продукц≥њ чи товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, оплатноњ передач≥ майна, наданн¤ позики чи сплати авансових грошових сум на користь орган≥зац≥њ, в≥д ≥мен≥ ¤коњ надаютьс¤ в≥домост≥, так≥ пов≥домленн¤, за умови наступного настанн¤ передбачених законом насл≥дк≥в, також утворюють склад розгл¤дуваного злочину.

 

«акон зобовТ¤зуЇ боржника подати певн≥ в≥домост≥ також ≥ господарському суду у в≥дзив≥ на за¤ву про банкрутство. «окрема боржник повинен пов≥домити суд про загальну суму заборгованост≥ та на¤вне у нього майно, у т.ч. ≥ кошти, що знаход¤тьс¤ на його рахунках у банках чи ≥нших ф≥нансово-кредитних установах. ” раз≥ наданн¤ св≥домо неправдивих в≥домостей господарському суду так≥ д≥њ також сл≥д вважати д≥¤нн¤м, передбаченим ст. 218.

 

¬одночас не Ї приховуванн¤м ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ пов≥домленн¤ неправдивих в≥домостей призначеному господарським судом розпор¤дников≥ майна юридичноњ особи Ч боржника, а так само керуючому санац≥Їю. ÷≥ особи можуть бути призначен≥ лише п≥сл¤ того, ¤к господарським судом порушено справу про банкрутство певноњ юридичноњ особи. ” цей момент факт ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ Ї загальнов≥домим ≥ не можна вести мову про його приховуванн¤. «а на¤вност≥ п≥дстав таке пов≥домленн¤, зроблене службовою особою юридичноњ особи Ч боржника, може квал≥ф≥куватис¤ за ст. ст. 364 або 367.

 

 ѕ≥д ст≥йкою ф≥нансовою неспроможн≥стю субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥ сл≥д розум≥ти такий його ф≥нансовий стан, за ¤кого цей субТЇкт не здатен виконати своњ грошов≥ зобовТ¤занн¤, у т.ч. щодо виплати зароб≥тноњ плати, сплати податк≥в, збор≥в (обовТ¤зкових платеж≥в) до в≥дпов≥дних бюджет≥в,

 

” даному випадку маЇтьс¤ на уваз≥ не тимчасовий розлад ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ юридичноњ особи, внасл≥док ¤кого виникають простроченн¤ платеж≥в, а ситуац≥ю, ¤ка виключаЇ виконанн¤ даною юридичною особою вимог кредитор≥в. ќзнаками стану ст≥йкоњ ф≥нансовоњ неспроможност≥ можуть вважатись, зокрема: зупиненн¤ платеж≥в, що триваЇ понад 3 м≥с¤ц≥, за на¤вност≥ боргових зобовТ¤зань, строки платеж≥в по ¤ких настали; на¤вн≥сть значноњ (понад 300 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати) суми непогашених боргових зобовТ¤зань, строки платеж≥в но ¤ких настали б≥льш ¤к 3 м≥с¤ц≥ тому; на¤вн≥сть значноњ суми непогашених боргових зобовТ¤зань, визнаних юридичною особою Ч боржником або п≥дтверджених виконавчими документами; на¤вн≥сть за¤ви про порушенн¤ справи про банкрутство даноњ юридичноњ особи, прийн¤тоњ до розгл¤ду господарським судом ≥, тим б≥льше, на¤вн≥сть ухвали господарського суду про порушенн¤ справи про банкрутство даноњ юридичноњ особи.

 

ѕ≥д кредитором у ц≥й статт≥ сл≥д розум≥ти будь-¤ку юридичну чи ф≥зичну особу, ¤ка маЇ належно оформлен≥ ≥ п≥дтверджен≥ документально майнов≥ (у т.ч. грошов≥) вимоги до субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, в≥д ≥мен≥ ¤кого надано недостов≥рн≥ в≥домост≥, незалежно в≥д розм≥ру таких вимог.

 

якщо недостов≥рн≥ в≥домост≥, ¤кими приховуЇтьс¤ ст≥йка ф≥нансова неспроможн≥сть, подаютьс¤ банку (кредитн≥й установ≥), органам державноњ влади, органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ або ≥ншим кредиторам з метою одержанн¤ кредиту, вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к сукупн≥сть злочин≥в за ст. ст. 220 ≥ 222.

 

Ќедостов≥рн≥ в≥домост≥, ¤кими приховуЇтьс¤ ст≥йка ф≥нансова неспроможн≥сть, можуть бути пов≥домлен≥ ¤к у письмов≥й, так ≥ в усн≥й або ≥нш≥й формах. √осподарському суду так≥ в≥домост≥ можуть бути подан≥ лише у письмов≥й форм≥.

 

ќбовТ¤зковою ознакою обТЇктивноњ сторони цього злочину Ї запод≥¤нн¤ кредиторов≥ великоњ матер≥альноњ шкоди. ѕро њњ пон¤тт¤ див. прим≥тку до ст. 218.

 

ѕов≥домленн¤ неправдивих в≥домостей, ¤ке з незалежних в≥д винного причин не пот¤гло (наприклад, внасл≥док пильност≥ кредитора, ¤кий не дав ввести себе в оману), але могло пот¤гти за собою запод≥¤нн¤ великоњ матер≥альноњ шкоди, сл≥д розгл¤дати ¤к замах на вчиненн¤ даного злочину.

 

«лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту завданн¤ великоњ матер≥альноњ шкоди кредитору.

 

3.                —убТЇктом злочину може бути особа, ¤ка Ї засновником або власником субТЇкта господарськоњ д≥¤льност≥, а також службова особа такого субТЇкта.

 

ѕ≥д субТЇктом господарськоњ д≥¤льност≥ у сг. 220 сл≥д розум≥ти зареЇстровану в установленому законодавством пор¤дку юридичну особи незалежно в≥д њњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми та форми власност≥, ¤ка провадить господарську д≥¤льн≥сть (кр≥м орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤).

 

≤ндив≥дуальний п≥дприЇмець, що зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи, не Ї субТЇктом цього злочину.

 

4.                —убТЇктивна сторона даного злочину характеризуЇтьс¤ умислом. ” частин≥ ставленн¤ винного до в≥домостей, ¤к≥ в≥н пов≥домл¤Ї -кредитору, його уповноважен≥й особ≥ чи господарському суду, вина маЇ форму пр¤мого умислу Ч винний усв≥домлюЇ, що в≥домост≥, ¤к≥ в≥н подав, Ї недостов≥рними, ≥ бажаЇ подати саме так≥ в≥домост≥. —тавленн¤ винного до насл≥дк≥в злочину може характеризуватис¤ пр¤мим або непр¤мим умислом.

 

«акон ”крањни Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом в редакц≥њ в≥д «ќ червн¤ 1999 р.

 

«акон ”крањни Сѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥Ф в≥д 1 червн¤ 2000р. (ст. 1).

 

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]