Ќауково-практичний коментар  рим≥нального кодексу ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 року. «а ред.ћ.≤. ћельника, ћ.≤. ’авронюка 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

–озд≥л II
«Ћќ„»Ќ» ѕ–ќ“» ∆»““я “ј «ƒќ–ќ¬Тя ќ—ќЅ»

—татт¤ 134. Ќезаконне проведенн¤ аборту

1.            ѕроведенн¤ аборту особою, ¤ка не маЇ спец≥альноњ медичноњ осв≥ти,Ч

караЇтьс¤ штрафом в≥д пТ¤тдес¤ти до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або громадськими роботами на строк в≥д ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або обмеженн¤м вол≥ на строк до двох рок≥в.

 

2.            Ќезаконне проведенн¤ аборту, ¤кщо воно спричинило тривалий розлад здоровТ¤, безпл≥дн≥сть або смерть потерп≥лоњ,Ч

 

караЇтьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до пТ¤ти рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк, з позбавленн¤м права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в або без такого.

 

 1. ѕротиприродне перериванн¤ ваг≥тност≥ може бути патолог≥чним або штучним. ” свою чергу, штучний аборт под≥л¤Їтьс¤ на правом≥рний та незаконний, у т.ч. крим≥нальне караний. —усп≥льна небезпека злочину, передбаченого ст. 134, визначаЇтьс¤ тим, що це д≥¤нн¤ може супроводжуватись р≥зними ускладненн¤ми Ч кровотечами, сепсисом, безпл≥дд¤м, псих≥чними аномал≥¤ми, смертю тощо.

 

2.                ќбТЇктом злочину Ї здоровТ¤ ваг≥тноњ ж≥нки.

 

3.             « обТЇктивноњ сторони злочин пол¤гаЇ в д≥¤х, ¤к≥ виражаютьс¤ у: 1) проведенн≥ аборту особою, ¤ка не маЇ спец≥альноњ медичноњ осв≥ти (ч. 1 ст. 134); 2) незаконному проведенн≥ аборту, ¤кщо воно спричинило: а) тривалий розлад здоровТ¤; б) безпл≥дн≥сть; в) смерть потерп≥лоњ (ч. 2 ст. 134).

 

ѕроведенн¤ аборту Ч це протиправне штучне перериванн¤ ваг≥тност≥ ж≥нки за на¤вност≥ њњ згоди на проведенн¤ операц≥њ. ¬≥дпов≥дальн≥сть за ст. 134 настаЇ ≥ у тому раз≥, коли ж≥нка погоджуЇтьс¤ на перериванн¤ ваг≥тност≥ п≥д впливом погроз з боку ≥нших ос≥б. ќсоби, ¤к≥ не лише примушують ж≥нку до штучного перериванн¤ ваг≥тност≥, а й спри¤ють незаконному проведенню аборту (наприклад, надають прим≥щенн¤, ≥нструменти або заздалег≥дь об≥ц¤ють приховати сл≥ди злочину), мають прит¤гуватись до в≥дпов≥дальност≥ за ч. 5 ст. 27, ст. 134 ¤к пособники. ƒл¤ встановленн¤ факту передчасного перериванн¤ ваг≥тност≥ провадитьс¤ судово-медична експертиза.

 

ѕерериванн¤ ваг≥тност≥ без згоди потерп≥лоњ внасл≥док застосованого до нењ ф≥зичного насильства (скаж≥мо, в результат≥ нанесенн¤ њй удару чи побоњв) залежно в≥д форми вини та ≥нших обставин справи може бути квал≥ф≥коване за ст. ст. 121, 128 або 140. ≤нш≥ способи штучного перериванн¤ ваг≥тност≥ можуть бути р≥зними (механ≥чний, операц≥йний, токсичний, вакуум-асп≥раторний тощо), на квал≥ф≥кац≥ю за ст. 134 не впливають ≥ враховуютьс¤ при призначенн≥ покаранн¤.

 

«апод≥¤нн¤ смерт≥ плоду людини п≥сл¤ того, ¤к почались ф≥з≥олог≥чн≥ роди ≥ зТ¤вилась можлив≥сть безпосереднього ф≥зичного впливу на т≥ло дитини, Ї не абортом, а вбивством. ѕозбавленн¤ житт¤ дитини, ¤ка опинилас¤ поза утробою матер≥ внасл≥док передчасних род≥в або нещасного випадку, також сл≥д розц≥нювати ¤к вбивство. Ќе виключаЇтьс¤ квал≥ф≥кац≥¤ вчиненого за сукупн≥стю злочин≥в Ч ¤к незаконне проведенн¤ аборту та вбивстао.

 

¬≥дпов≥дно до законодавства штучне перериванн¤ ваг≥тност≥ в≥д 12 до 28 тижн≥в у нев≥дкладних випадках, коли Ї реальна загроза життю хвороњ ж≥нки, зд≥йснюЇтьс¤ особою, ¤ка маЇ спец≥альну медичну осв≥ту, без згоди хвороњ або њњ законних представник≥в на медичне втручанн¤.

 

ѕроведенн¤ аборту особою, ¤ка не маЇ спец≥альноњ медичноњ осв≥ти, у будь-¤кому раз≥ визнаЇтьс¤ незаконним. јборт, вчинений особою ≥з спец≥альною медичною осв≥тою, т¤гне в≥дпов≥дальн≥сть за ч. 2 ст. 134 за на¤вност≥ двох умов: 1) його незаконност≥; 2) спричиненн¤ тривалого розладу здоровТ¤, безпл≥дност≥ або смерт≥ потерп≥лоњ. ƒан≥ насл≥дки щодо проведенн¤ аборту особою, ¤ка не маЇ спец≥альноњ медичноњ осв≥ти, в≥д≥грають роль квал≥ф≥куючих ознак.

 

јборт визнаЇтьс¤ незаконним, ¤кщо в≥н, зокрема, зд≥йснюЇтьс¤: 1) за на¤вност≥ медичних протипоказань перериванн¤ ваг≥тност≥ незалежно в≥д њњ строку (гостра ≥ п≥дгостра гоноре¤, гостр≥ ≥ п≥дгостр≥ запальн≥ процеси будь-¤коњ локал≥зац≥њ, гостр≥ ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤); 2) не у спец≥ально акредитованих закладах охорони здоровТ¤ Ч пологових будинках, л≥карн¤х, де Ї г≥неколог≥чн≥ загальнох≥-рург≥чн≥ в≥дд≥ленн¤, ж≥ночих консультац≥¤х тощо (наприклад, у домашн≥х умовах, службових прим≥щенн¤х, непроф≥льних медичних закладах); 3) за допомогою недозволених або заборонених засоб≥в чи способ≥в; 4) при ваг≥тност≥ в≥д 12 до 28 тижн≥в, ¤кщо в≥дсутн≥ соц≥альн≥ ≥ медичн≥ показанн¤, за на¤вност≥ ¤ких дозвол¤Їтьс¤ штучне перериванн¤ ваг≥тност≥ у так≥ строки; 5) при ваг≥тност≥ понад 28 тижн≥в, ¤кщо њњ перериванн¤ не було зумовлене станом крайньоњ необх≥дност≥.

 

ƒо соц≥альних показань перериванн¤ ваг≥тност≥ в≥днесен≥, зокрема, на¤вн≥сть трьох ≥ б≥льше д≥тей, розлученн¤ п≥д час ваг≥тност≥, смерть чолов≥ка п≥д час ваг≥тност≥, ваг≥тн≥сть внасл≥док зівалтуванн¤, на¤вн≥сть у ж≥нки дитини-≥нвал≥да. “ривал≥сть ваг≥тност≥ визначаЇтьс¤ в≥д першого дн¤ останнього нормального менструального циклу. —трок ваг≥тност≥ визначаЇтьс¤ у повних дн¤х чи повних тижн¤х.

 

«лочин, передбачений ч. 1 ст. 134, вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту фактичного перериванн¤ ваг≥тност≥. ѕри цьому факт вилученн¤ плоду, ¤кий не здатен б≥льше розвиватись, з орган≥зму матер≥ не маЇ значенн¤ дл¤ визнанн¤ злочину зак≥нченим. якщо особа вчинила вс≥ д≥њ, ¤к≥ з њњ погл¤ду були необх≥дними дл¤ перериванн¤ ваг≥тност≥ (зробила ≥нТЇкц≥ю, зд≥йснила х≥рург≥чне втручанн¤ тощо), однак ваг≥тн≥сть перервати не вдалос¤, вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. 15, ч. 1 ст. 134.

 

«лочин, передбачений ч. 2 ст. 134, вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту настанн¤ певних сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в Ч тривалого розладу здоровТ¤, безпл≥дност≥ або смерт≥ потерп≥лоњ. ѕро пон¤тт¤ тривалого розладу здоровТ¤ див. коментар до ст. 122, а про пон¤тт¤ безпл≥дност≥ Ч коментар до ст. 155. —мерть ваг≥тноњ ж≥нки може настати ¤к п≥д час незаконного проведенн¤ аборту, так ≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ операц≥њ.

 

4.                —убТЇктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 134, Ї особа, ¤ка дос¤гла 16-р≥чного в≥ку ≥ не маЇ спец≥альноњ медичноњ осв≥ти. ÷е можуть бути: 1) л≥кар≥, тобто особи, ¤к≥ отримали вищу медичну осв≥ту, однак не мають спец≥альноњ медичноњ п≥дготовки ≥ за характером своЇњ профес≥йноњ д≥¤льност≥ не уповноважен≥ на проведенн¤ операц≥й штучного перериванн¤ ваг≥тност≥ (наприклад, л≥кар≥-сто-матологи, окул≥сти); 2) особи середнього медичного персоналу (медичн≥ сестри, акушерки, фельдшери тощо) або студенти медичних навчальних заклад≥в; 3) особи, ¤к≥ не мають жодного в≥дношенн¤ до медицини.    не передбачаЇ в≥дпов≥дальност≥ ж≥нки за штучне перериванн¤ своЇњ ваг≥тност≥.

 

—убТЇктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 134, кр≥м зазначених категор≥й ос≥б, можуть виступати особи, ¤к≥ мають спец≥альну медичну осв≥ту, тобто л≥кар≥, акушери-г≥некологи.

 

5.                —убТЇктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 134, характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом.

 

ѕсих≥чне ставленн¤ до сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в, зазначених у ч. 2 ст. 134, Ї необережним (злочинна самовпевнен≥сть або злочинна недбал≥сть). «а на¤вност≥ непр¤мого умислу до смерт≥, безпл≥дност≥ або тривалого розладу здоровТ¤ д≥њ винного потр≥бно квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю злочин≥в Ч за ч. 2 ст. 134 ≥ в≥дпов≥дною статтею розд≥лу II ќсобливоњ частини    (наприклад, ст. ст. 115, 121, 122).

 

” раз≥, коли тривалий розлад здоровТ¤, безпл≥дн≥сть або смерть потерп≥лоњ сталис¤ внасл≥док проведенн¤ аборту, ¤кий зд≥йснювавс¤ на законних п≥дставах л≥карем з проф≥льною медичною п≥дготовкою, за на¤вност≥ п≥дстав вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. 140.

 

ќснови законодавства ”крањни про охорону здоровТ¤ в≥д 19 листопада ≤992р.(ст. ст. 50, 51,58).

 

ѕостанова  ћ Уѕро пор¤док штучного перериванн¤ ваг≥тност≥ в≥д 12 до 28тижн≥вФ є 926в≥д 12листопада 1993р.

 

≤нструкц≥¤ про пор¤док проведенн¤ операц≥њ штучного перериванн¤ ваг≥тност≥. «атверджена наказом ћќ« є111 в≥д 28 червн¤ 1994 р.

 

≤нструкц≥¤ про пор¤док проведенн¤ операц≥њ штучного перериванн¤ ваг≥тност≥ ранн≥х строк≥в методом вакуум-асп≥рац≥њ. «атверджена наказом ћќ« є111 в≥д 28 червн¤ 1994 р.

 

ѕравила проведенн¤ судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих стан≥в у бюро судово-медичноњ експертизи. «атверджен≥ наказом ћќ« є 6 в≥д 17 с≥чн¤ 1995р.

 

≤нструкц≥¤ про пор¤док визначенн¤ критер≥њв живонародженостњ, мертвона-родженост≥ та перинатального пер≥оду. «атверджена наказом ћќ« є 31 в≥д 19 лютого 1996р.

 

—татт¤ 135. «алишенн¤ в небезпец≥

1.            «ав≥доме залишенн¤ без допомога особи, ¤ка перебуваЇ в небезпечному дл¤ житт¤ стан≥ ≥ позбавлена можливост≥ вжити заход≥в до самозбереженн¤ через малол≥т-ство, стар≥сть, хворобу або внасл≥док ≥ншого безпорадного стану, ¤кщо той, хто залишив без допомоги, зобовТ¤заний був п≥клуватис¤ про цю особу ≥ мав змогу надати њй допомогу, а також у раз≥, коли в≥н сам поставив потерп≥лого в небезпечний дл¤ житт¤ стан,Ч

 

караЇтьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до двох рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.

 

2.         “≥ сам≥ д≥њ, вчинен≥ мат≥рТю стосовно новонародженоњ дитини, ¤кщо мат≥р не перебувала в обумовленому пологами стан≥,Ч

 

караютьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на той самий строк.

 

3.            ƒ≥¤нн¤, передбачен≥ частинами першою або другою ц≥Їњ статт≥, ¤кщо вони спричинили смерть особи або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки,Ч

 

караютьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк в≥д трьох до восьми рок≥в.

 

1.                —усп≥льна небезпека цього злочину, а також злочин≥в, передбачених ст. ст. 136, 137, 139 ≥ 140, пол¤гаЇ у поширенн≥ аморальноњ повед≥нки, зм≥стом ¤коњ Ї неповага до права людини на житт¤ ≥ безпеку, нехтуванн¤ моральними ≥ правовими нормамиФ, що зобовТ¤зують надавати допомогу люд¤м, ¤к≥ перебувають у небезпечному дл¤ житт¤ стан≥.

 

2.                ќбТЇктом злочину Ї житт¤ ≥ здоровТ¤ особи.

 

3.                ѕотерп≥лим в≥д цього злочину Ї особа, ¤ка характеризуЇтьс¤ сукупн≥стю двох ознак. “ак, вона: а) перебуваЇ в небезпечному дл¤ житт¤ стан≥; б) позбавлена можливост≥ вжити заход≥в до самозбереженн¤ через малол≥тство, стар≥сть, хворобу або внасл≥док ≥ншого безпорадного стану.

 

Ќебезпечний дл¤ житт¤ стан може означати, наприклад, ситуац≥ю, коли особа п≥д час пожеж≥ не може вийти ≥з прим≥щенн¤, альп≥н≥ст упав у провалину ≥ повиснув на страховому шнур≥, рибалка опинивс¤ на крижин≥ або у вод≥, людина, збита автомоб≥лем, залишилась на проњзн≥й частин≥ дороги. ѕричини, через ¤к≥ особа потрапила в небезпечний дл¤ житт¤ стан (њњ власна необережна чи умисна повед≥нка або причини обТЇктивного характеру), не мають значенн¤ дл¤ квал≥ф≥кац≥њ злочину.

 

ћалол≥тн≥м визнаЇтьс¤ особа, ¤ка не дос¤гла 14-р≥чного в≥ку, старим Ч особа, ¤ка дос¤гла 75-р≥чного в≥ку (але на можлив≥сть усв≥домленн¤ винним цього в≥кового стану особи суттЇво впливають не т≥льки фактичний в≥к останньоњ, а й зовн≥шн≥й вигл¤д, р≥ст, стан здоровТ¤, на¤вн≥сть ≥нвал≥дност≥ та ≥нш≥ фактичн≥ обставини), а хворим Ч ≥нвал≥д, ваг≥тна ж≥нка, особа, ¤ка отримала серйозн≥ травми чи отруЇна, ≥нша особа, хворобливий стан ¤коњ встановлено в≥дпов≥дними документами (медичним висновком, р≥шенн¤м суду про визнанн¤ особи нед≥Їздатною внасл≥док душевноњ хвороби або недоумства тощо) або через ≥нш≥ причини в≥н Ї ¤вним дл¤ винного.

 

≤ншим безпорадним станом можуть бути визнан≥ втрата особою св≥домост≥, перебуванн¤ њњ у стан≥ наркотичного, токсичного чи т¤жкого алкогольного спТ¤н≥нн¤, у стан≥ пан≥ки, викликаноњ, скаж≥мо, пожежею, пов≥нню, зсувом, ≥ншою стих≥Їю, або у стан≥, коли людина ф≥зично не в змоз≥ виправити ситуац≥ю, в ¤к≥й вона опинилась (наприклад, беззбройна людина, ¤ка знаходитьс¤ п≥д охороною, опинилась наодинц≥ з озброЇним нападником).

 

«л≥сне невиконанн¤ батьками або оп≥кунами встановлених законом обовТ¤зк≥в по догл¤ду за особою, ¤ка позбавлена можливост≥ вжити заход≥в до самозбереженн¤ через малол≥тство, душевну хворобу або недоумство, що спричинило т¤жк≥ насл≥дки, за в≥дсутност≥ небезпечного дл¤ житт¤ стану квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 166.

 

4.             « обТЇктивноњ сторони злочин пол¤гаЇ у сусп≥льне небезпечн≥й безд≥¤льност≥, що виражаЇтьс¤ у залишенн≥ без допомоги вказаноњ особи.

 

«алишенн¤ без допомоги передбачаЇ невжитт¤ особою заход≥в, необх≥дних дл¤ в≥дверненн¤ небезпеки дл¤ житт¤ потерп≥лого. «лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту ухиленн¤ в≥д наданн¤ допомоги особ≥, що перебуваЇ в небезпечному дл¤ житт¤ стан≥, незалежно в≥д того, наск≥льки ефективною могла бути така допомога. Ќастанн¤ сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в певного характеру Ї п≥дставою дл¤ квал≥ф≥кац≥њ д≥¤нн¤ за ч. « ст. 135.

 

5.             —убТЇкт злочину спец≥альний. Ќим можуть бути лише дв≥ категор≥њ ос≥б, а саме т≥, ¤к≥: 1) перв≥сно зобовТ¤зан≥ були п≥клуватис¤ про потерп≥лого ≥ мали можлив≥сть надати йому допомогу; 2) сам≥ поставили потерп≥лого в небезпечний дл¤ житт¤ стан.

 

ѕравовий обовТ¤зок п≥клуватис¤ про ос≥б, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в небезпечному дл¤ житт¤ стан≥, може бути обумовлений законом чи ≥ншим нормативним актом, а також цив≥льно-правовим договором (договором дов≥чного утриманн¤, перевезенн¤, морського круњзу, на наданн¤ туристичних послуг або послуг ≥з забезпеченн¤ особистоњ безпеки особи тощо).

 

«аконодавство ”крањни покладаЇ в≥дпов≥дн≥ обовТ¤зки на: а) батьк≥в, усиновител≥в, прийомних батьк≥в Ч п≥клуватис¤ про здоровТ¤Т р≥дних, усиновлених чи прийомних д≥тей; б) д≥тей Ч п≥клуватис¤ про батьк≥в; в) оп≥кун≥в ≥ п≥клувальник≥в Ч п≥клуватис¤ про ос≥б, ¤к≥ перебувають п≥д њх оп≥кою чи п≥клуванн¤м, догл¤дати за ними; г) сп≥вроб≥тник≥в пожежноњ охорони, авар≥йних служб та прац≥вник≥в де¤ких ≥нших профес≥й Ч зд≥йснювати р¤тувальн≥ роботи ≥ подавати першу нев≥дкладну допомогу; д) прац≥вник≥в спец≥ал≥зованих бригад пост≥йноњ готовност≥ служби екстреноњ медичноњ допомоги Ч надавати допомогу громад¤нам в екстремальних ситуац≥¤х (стих≥йне лихо, катастрофи, авар≥њ, масов≥ отруЇнн¤, еп≥дем≥њ, еп≥зоот≥њ, рад≥ац≥йне, бактер≥олог≥чне ≥ х≥м≥чне забрудненн¤ тощо); е) прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ Ч незалежно в≥д займаних посад, м≥сцезнаходженн¤ ≥ часу в раз≥ зверненн¤ до них громад¤н ≥з за¤вою чи пов≥домленн¤м про под≥њ, ¤к≥ загрожують особист≥й чи громадськ≥й безпец≥ Ч вживати заход≥в дл¤ р¤туванн¤ людей, надавати њм допомогу; Ї) член≥в ек≥пажу пов≥тр¤ного судна Ч р¤тувати пасажир≥в та надавати њм допомогу; ж) вод≥њв Ч надавати транспортний зас≥б дл¤ доставки у найближчий медичний заклад ос≥б, ¤к≥ потребують нев≥дкладноњ медичноњ допомоги, надавати першу медичну допомогу потерп≥лим внасл≥док дорожньо-транспортних под≥й; з) кап≥тан≥в морських суден Ч йти в найближчий порт, ¤кщо особа, що перебуваЇ на борту судна, потребуЇ нев≥дкладноњ медичноњ допомоги, ¤ку неможливо подати в мор≥; й) прац≥вник≥в пошуково-р¤тувальних служб, створюваних у сфер≥ туристичноњ д≥¤льност≥, Ч надавати допомогу туристам ≥ захищати њх в екстремальних ситуац≥¤х; ≥) педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в Ч захищати ƒ≥тей, молодь в≥д будь-¤ких форм ф≥зичного або псих≥чного насильства тощо.

 

ѕроте, сл≥д враховувати, що зазначене д≥¤нн¤ т¤гне в≥дпов≥дальн≥сть за ≥ншими статт¤ми   , ¤кщо залишенн¤ без допомоги вчинене: а) кап≥таном судна в раз≥ з≥ткненн¤ з ≥ншим судном стосовно ек≥пажу та пасажир≥в останнього, а,також зустр≥нутих у мор≥ або на ≥ншому водному шл¤ху ос≥б, ¤к≥ зазнали лиха, ¤кщо в≥н мав можлив≥сть надати таку допомогу без серйозноњ небезпеки дл¤ свого судна, його ек≥пажу ≥ пасажир≥в Ч за ст. 284; б) медичними прац≥вниками хворим Ч за ст. 139; в) службовими особами, ¤кщо в≥дпов≥дний правовий обовТ¤зок лежить на них,Ч за ст. ст. 364 або 426.

 

ѕрикладами ситуац≥й, коли винний сом поставив потерп≥лого б небезпечний дл¤ житт¤ стан, Ї так≥: в результат≥ дорожньо-транспортноњ под≥њ з вини вод≥¤ п≥шоходом, пасажиром або вод≥Їм ≥ншого транспортного засобу були отриман≥ травми, турист-любитель запросив знайомого п≥дн¤тис¤ в гори, де останн≥й знепритомн≥в у звТ¤зку з захворюванн¤м, власник водного мотоцикла катав на ньому дитину ≥ вони опинилис¤ у вод≥ далеко в≥д берега тощо. ” випадку, коли вод≥й транспортного засобу вчинив, скаж≥мо, нањзд на п≥шохода ≥ зник з м≥сц¤ под≥њ, залишивши потерп≥лого на проњзн≥й частин≥ дороги, в≥н маЇ нести в≥дпов≥дальн≥сть за сукупн≥стю злочин≥в, передбачених ст. ст. 135 ≥ 286.

 

6.             « субТЇктивноњ сторони злочин характеризуЇтьс¤ пр¤мим умислом: винний усв≥домлюЇ сусп≥льне небезпечний характер своЇњ безд≥¤льност≥, а саме те, що в≥н залишаЇ без допомоги особу, ¤ка перебуваЇ, у небезпечному дл¤ житт¤ стан≥ ≥ позбавлена можливост≥ вжити заход≥в до самозбереженн¤, те, що в≥н зобовТ¤заний п≥клуватис¤ про особу ≥ маЇ реальну можлив≥сть надати њй допомогу, або що в≥н сам поставив потерп≥лого в небезпечний дл¤ житт¤ стан ≥ бажаЇ чинити саме так.

 

—тавленн¤ винноњ особи до насл≥дк≥в, передбачених ч. « ст. 135, може характеризуватис¤ непр¤мим умислом або необережн≥стю. ѕри цьому дл¤ випадк≥в, коли винною Ї особа, ¤ка зобовТ¤зана була п≥клуватис¤ про потерп≥лого, може бути характерним ¤к непр¤мий умисел (наприклад, пожежник, усв≥домлюючи, що внасл≥док його безд≥¤льност≥ особа може загинути, не р¤туЇ њњ ≥з бо¤гузтва), так ≥ необережн≥сть (набувач майна за договором дов≥чного утриманн¤ прот¤гом тижн¤ не в≥дв≥дуЇ хворого в≥дчужувача, спод≥ваючись на те, що хвороба не Ї т¤жкою), а дл¤ випадк≥в, коли винною Ї особа, що сама поставила потерп≥лого в небезпечний дл¤ житт¤ стан, Ч т≥льки необережн≥сть.

 

якщо ж особа, ¤ка сама поставила потерп≥лого в небезпечний дл¤ житт¤ стан, бажаЇ настанн¤ смерт≥ останнього чи ≥нших т¤жких насл≥дк≥в або св≥домо допускаЇ можлив≥сть њх настанн¤, њњ безд≥¤льн≥сть маЇ квал≥ф≥куватис¤ за статт¤ми, що передбачають в≥дпов≥дальн≥сть за умисн≥ вбивство чи запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень, залежно в≥д конкретних насл≥дк≥в.

 

якщо особа, ¤ка зобовТ¤зана була п≥клуватис¤ про ≥ншу особу, умисно створюЇ ситуац≥ю, небезпечну дл¤ житт¤ останньоњ (скаж≥мо, ≥нструктор з мотив≥в помсти залишаЇ групу альп≥н≥ст≥в в горах, зв≥дки вони зав≥домо дл¤ нього не можуть вибратись), внасл≥док чого настаЇ смерть потерп≥лого, д≥¤нн¤ квал≥ф≥куЇтьс¤ за в≥дпов≥дними частиною ≥ пунктом ст. 115. якщо мати одразу ж п≥сл¤ полог≥в не годуЇ новонароджену дитину або виносить њњ на мороз тощо з умислом на запод≥¤нн¤ њй смерт≥, вона несе в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 117.

 

«алишенн¤ неповнол≥тнього без допомоги особою, на ¤ку покладен≥ профес≥йн≥ чи службов≥ обовТ¤зки щодо охорони житт¤ та здоровТ¤ неповнол≥тн≥х, внасл≥док недбалого або несумл≥нного ставленн¤ до цих обовТ¤зк≥в, ¤кщо це спричинило шкоду здоровТю потерп≥лого, т¤гне в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 137.

 

7.                 вал≥ф≥кованим видом злочину Ї зав≥доме залишенн¤ без допомоги мат≥рТю своЇњ новонародженоњ дитини (ч. 2 ст. 135), а особливо квал≥ф≥кованим Ч д≥¤нн¤, передбачене ч. ч. 1 або 2 ст. 135, ¤кщо воно спричинило смерть особи, залишеноњ без ƒопомоги, або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки.

 

«алишенн¤ без допомоги мат≥рТю своЇњ новонародженоњ дитини т¤гне крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть лише за умови, що мат≥р при вчиненн≥ такого д≥¤нн¤ не перебувала в обумовленому пологами стан≥.

 

Ќовонародженою Ї дитина, ¤ка щойно народилас¤. —тан полог≥в Ч це ф≥з≥олог≥чний процес по¤ви на св≥т дитини.

 

—мерть особи може настати в результат≥ д≥њ стих≥йних сил природи (наприклад, особа, ¤ку прац≥вник р¤тувальноњ служби залишив у шахт≥, була завалена вуг≥льним пластом), сусп≥льне небезпечних д≥й ≥нших ос≥б (залишеного п≥сл¤ нањзду на нього на дороз≥ потерп≥лого перењхав ≥нший.автомоб≥ль, вод≥й ¤кого про¤вив неуважн≥сть), самогубства потерп≥лого (не бажаючи згор≥ти заживо, потерп≥лий викинувс¤ ≥з в≥кна багатоповерхового будинку), його власноњ необережност≥ (дитина, за ¤кою не зд≥йснювавс¤ належний нагл¤д, втопилась п≥д час купанн¤ у мор≥) та з ≥нших причин (стара чи хвора людина померла в≥д голоду чи переохолодженн¤ тощо). јле в будь-¤кому випадку сусп≥льне небезпечн≥ насл≥дки мають знаходитись у причинному звТ¤зку з≥ злочинною безд≥¤льн≥стю винноњ особи.

 

ѕ≥д ≥ншими т¤жкими насл≥дками у ч. « ст. 135-розум≥Їтьс¤ спричиненн¤ потерп≥лому т¤жких чи середньоњ т¤жкост≥ т≥лесних ушкоджень, зникненн¤ його безв≥сти.

 

 Ў— (ст. ст. 61,81, 117, 142).

 

ѕ  (ст. 81).

 

 “ћ (ст. ст. 59, 60, 61, 64).

 

ќснови законодавства ”крањни про охорону здоровТ¤ в≥д 19 листопада 1992 р. (ст. ст. 37, 59 ≥ 78).а

 

«акон ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ в≥д 20 грудн¤ 1990 р. (ст. 10).

 

«акон ”крањни Уѕро ÷ив≥льну оборону ”крањниФ в≥д«лютого 1993р. (ст. ст.8≥9).

 

«акон ”крањни Уѕро дорожн≥й рухФ в≥д «ќ червн¤ 1993 р. (ст. ст. 16 ≥ 48).

 

«акон ”крањни Уѕро пожежну безпекуФ в≥д 17 грудн¤ 1993р. (ст. 18).

 

«акон ”крањни Уѕро туризм   в≥д 15 вересн¤ 1995р. (ст. ст. 26-28).

 

«акон ”крањни Уѕро осв≥туФ в≥д 23 березн¤ 1996 р. (ст. 56).

 

«акон ”крањни Сѕро авар≥йно-р¤тувальн≥ службиФ в≥д 14 грудн¤ 1999 р. (ст. ст. «, 8, 35).

 

«акон ”крањни Уѕро охорону дитинстваФ в≥д 26 кв≥тн¤ 2001 р. (ст. 1).

 

ѕоложенн¤ про ƒержавну службу медицини катастроф. «атверджене постановою  ћ є 827 в≥д 11 липн¤ 2001 р.  

 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]