ƒержавне буд≥вництво та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ (навчальний пос≥бник). / олод≥й ј.ћ., ќл≥йник ј.ё/2000/ 

[назад]|[содержание]|[следующа¤]

√лава VII

ќрган≥зац≥¤ роботи  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, центральних та м≥сцевих орган≥в державноњ виконавчоњ влади

І3. ќрган≥зац≥¤ роботи м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й

[начало]|[продолжение]

¬иконавчу владу в област¤х, районах, районах в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, у м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥, районах у м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥ зд≥йснюють в≥дпов≥дно обласн≥, районн≥, районн≥ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим,  ињвська та —евастопольська м≥ськ≥, районн≥ в цих м≥стах державн≥ адм≥н≥страц≥њ. ¬они Ї м≥сцевими органами виконавчоњ влади ≥ вход¤ть до Їдиноњ системи орган≥в державноњ виконавчоњ влади та в межах своњх повноважень зд≥йснюють виконавчу владу на в≥дпов≥дн≥й адм≥н≥стративно-територ≥альн≥й одиниц≥, а також реал≥зують повноваженн¤, делегован≥ њм в≥дпов≥дною радою.

” пол≥тико-правов≥й практиц≥ ”крањни ≥нститут м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й вперше було запроваджено у 1992 р. «аконом ”крањни "ѕро представника ѕрезидента ”крањни". —аме цим «аконом було в≥докремлено м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади, ¤к≥ були заснован≥ на баз≥ виконавчо-розпор¤дчих орган≥в районних ≥ обласних рад, в≥д орган≥в м≥сцевого та рег≥онального самовр¤дуванн¤.

“аке в≥докремленн¤ мало на мет≥:

а) створити Їдину систему виконавчих орган≥в на м≥сц¤х на чол≥ з ѕрезидентом ”крањни;

б) розмежувати функц≥њ та повноваженн¤ м≥ж м≥сцевими державними органами (адм≥н≥страц≥¤ми) та такою самост≥йною формою реал≥зац≥њ публ≥чноњ влади, ¤к м≥сцеве та рег≥ональне самовр¤дуванн¤.

“аким чином, в ”крањн≥ почавс¤ процес роздержавленн¤ м≥сцевих рад, ¤к≥ становили пол≥тичну основу колишньоњ рад¤нськоњ ”крањни.

≤з затвердженн¤м ѕоложенн¤ про м≥сцеву державну адм≥н≥страц≥ю ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 14 кв≥тн¤ 1992 р. адм≥н≥страц≥њ стали системою орган≥в державноњ виконавчоњ влади, що утворювалис¤ представниками ѕрезидента, п≥дпор¤дковувалис¤ ѕрезидентов≥ та  аб≥нетов≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ≤стотна децентрал≥зац≥¤ влади з по¤вою системи адм≥н≥страц≥й дала прив≥д стверджувати, що ”крањна в≥дходить в≥д ун≥тарноњ модел≥ форми державного устрою, в≥дбуваЇтьс¤ њњ федерал≥зац≥¤. Ќа м≥сц¤х з'¤вилис¤ ¤вища "двовладд¤" та протисто¤нн¤ м≥ж представниками ѕрезидента та головами в≥дпов≥дних рад. ѕрихильники рад¤нськоњ влади вимагали скасуванн¤ ≥нституту представника ѕрезидента ≥ в≥дновленн¤ староњ рол≥ м≥сцевих рад. ‘актично в лютому 1994 р. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла законодавство, ¤ким п≥сл¤ вибор≥в у червн≥ 1994 р. м≥сцевих рад ≥нститут представника ѕрезидента скасовувавс¤, а м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ повинн≥ були трансформуватис¤ у виконавч≥ ком≥тети м≥сцевих рад.

« обранн¤м у липн≥ 1994 р. ѕрезидентом ”крањни Ћ. ƒ.  учму вертикаль м≥сцевоњ державноњ виконавчоњ влади було в≥дновлено. ¬насл≥док укладенн¤ 8 червн¤ 1995 р.  онституц≥йного договору голови м≥сцевих рад очолили м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ за сум≥сництвом. —истема м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й на чол≥ з њх головами довела свою життЇздатн≥сть ≥ була закр≥плена  онституц≥Їю ”крањни 1996 р.

ѕор¤док орган≥зац≥њ ≥ функц≥онуванн¤ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й закр≥плюЇтьс¤  онституц≥Їю та «аконом ”крањни "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ" в≥д 9 кв≥тн¤ 1999 р. та ≥ншими законами. ѕевн≥ особливост≥ зд≥йсненн¤ виконавчоњ влади у м≥ст≥  иЇв≥ встановлюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро столицю ”крањни - м≥сто-герой"  ињв" в≥д 15 с≥чн¤ 1999 р. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ виконавчоњ влади у м≥ст≥ —евастопол≥ мають бути закр≥плен≥ законом про статус м≥ст≥ —евастопол¤, ¤кий до цього часу не прийн¤то.

ѕор¤док формуванн¤ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й визначено у розд≥л≥ другому «акону ”крањни "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ".

‘ормуютьс¤ м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ у склад≥:

а) голови;

б) перших заступник≥в та заступник≥в голови;

в) кер≥вник≥в управл≥нь, в≥дд≥л≥в та ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в.

√олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й призначаютьс¤ на посаду ѕрезидентом ”крањни за поданн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни на строк повноважень ѕрезидента ”крањни.

ƒо кандидат≥в на посади гол≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, њх перших заступник≥в та заступник≥в, кер≥вник≥в управл≥нь, в≥дд≥л≥в та ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в законодавство пред'¤вл¤Ї так≥ вимоги:

- бути громад¤нином ”крањни;

- не можуть бути народними депутатами ”крањни чи мати ≥нший представницький мандат;

- не можуть сум≥щати свою службову д≥¤льн≥сть з ≥ншою, у тому числ≥ ≥ на громадських засадах, кр≥м викладацькоњ, науковоњ та творчоњ у позаробочий час;

- не можуть входити до складу кер≥вного органу чи нагл¤довоњ ради п≥дприЇмств чи ≥нших орган≥зац≥й, що мають на мет≥ одержанн¤ прибутку;

- не можуть мати судимост≥ за вчиненн¤ умисного злочину, ¤ка не погашена або не зн¤та у встановленому законом пор¤дку.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни на своЇму зас≥данн≥ розгл¤даЇ кандидатури на посади гол≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й ≥ приймаЇ р≥шенн¤ про поданн¤ њх ѕрезиденту ”крањни дл¤ призначенн¤.  андидатури на посаду гол≥в обласних державних адм≥н≥страц≥й на розгл¤д  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни вносить ѕрем'Їр-м≥н≥стр ”крањни, кандидатури на посади гол≥в районних державних адм≥н≥страц≥й - в≥дпов≥дн≥ голови обласних державних адм≥н≥страц≥й, а районних у јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим державних адм≥н≥страц≥й - голова –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. «акон не закр≥плюЇ пор¤дку внесенн¤ кандидатур на посади гол≥в м≥ських  иЇва та —евастопол¤, районних у цих м≥стах державних адм≥н≥страц≥й. ¬важаЇмо, що кандидатури на посади голови  ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ на розгл¤д  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в маЇ пропонувати ѕрем'Їр-м≥н≥стр ”крањни, а на посади гол≥в районних у м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥ -в≥дпов≥дно голови м≥ських  ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ державних адм≥н≥страц≥й. ѕропонуЇмо врегулювати ц≥ пропозиц≥њ в≥дпов≥дними законами.

ѕовноваженн¤ голови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й набувають з моменту призначенн¤. ¬они формують склад м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й. ѕерш≥ заступники гол≥в обласних державних адм≥н≥страц≥й призначаютьс¤ на посаду головами обласних державних адм≥н≥страц≥й за згодою з ѕрем'Їр-м≥н≥стром ”крањни. «аступники голови обласних державних адм≥н≥страц≥й призначаютьс¤ на посаду головами цих адм≥н≥страц≥њ за погодженн¤м з в≥дпов≥дним в≥це-прем'Їр-м≥н≥стром ”крањни.

ѕерш≥ заступники ≥ заступники гол≥в районних державних адм≥н≥страц≥й призначаютьс¤ на посади головами цих адм≥н≥страц≥й за погодженн¤м з в≥дпов≥дними заступниками гол≥в обласних державних адм≥н≥страц≥й.  ер≥вники управл≥нь, в≥дд≥л≥в та ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й призначаютьс¤ на посаду та зв≥льн¤ютьс¤ з посади головами в≥дпов≥дних державних адм≥н≥страц≥й за погодженн¤м з органами виконавчоњ влади вищого р≥вн¤ у пор¤дку, що визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ѕершого заступника ≥ заступник≥в гол≥в, а також кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим призначаЇ голова в≥дпов≥дноњ районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ за погодженн¤м з в≥дпов≥дними посадовими особами –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.

ѕерший заступник ≥ заступники голови  ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, повноваженн¤ ¤ких стосуютьс¤ сфери виконавчоњ влади, призначаютьс¤ на посаду та зв≥льн¤ютьс¤ з посади  ињвським м≥ським головою за погодженн¤м в≥дпов≥дно з ѕрезидентом та  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕризначенн¤ та зв≥льненн¤ з посад заступник≥в голови  ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ з питань зд≥йсненн¤ самовр¤дних повноважень  ињвський м≥ський голова погоджуЇ з  ињвською м≥ською радою.

«аконодавством не врегульовано пор¤док призначенн¤ на посаду та зв≥льненн¤ з посади перших заступник≥в ≥ заступник≥в та кер≥вник≥в управл≥нь ≥ в≥дд≥л≥в —евастопольськоњ м≥ськоњ та районних у м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ державних адм≥н≥страц≥й. —л≥д врегулювати ц≥ прогалини в законах.

«аконом урегульовано ≥ пор¤док припиненн¤ повноважень гол≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, њх перших заступник≥в, заступник≥в ≥ кер≥вник≥в управл≥нь, в≥дд≥л≥в та ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в.

√олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й продовжують виконувати своњ повноваженн¤ до призначенн¤ у встановленому пор¤дку нових гол≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й. ÷¤ норма д≥Ї у вс≥х випадках припиненн¤ повноважень голови м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, кр≥м випадку його смерт≥. ƒумаЇтьс¤, що у такому раз≥ повноваженн¤ голови тимчасово зд≥йснюЇ виконуючий обов'¤зки, що призначаЇтьс¤ ѕрезидентом ”крањни. —аме таке положенн¤ ≥ пропонуЇтьс¤ закр≥пити законодавче.

ѕовноваженн¤ гол≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й припин¤ютьс¤ ѕрезидентом ”крањни у раз≥:

Х порушенн¤ ними  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни;

Х втрати громад¤нства, ви¤вленн¤ факту подв≥йного громад¤нства;

Х визнанн¤ судом нед≥Їздатним;

Х вињзду на проживанн¤ в ≥ншу крањну;

Х набранн¤ законноњ сили обвинувального вироку суду;

Х порушенн¤ вимог несум≥сност≥;

Х за власною ≥н≥ц≥ативою ѕрезидента ”крањни з п≥дстав, передбачених законодавством про м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та державну службу.

ѕрипин¤ютьс¤ њх повноваженн¤ з моменту:

а) прийн¤тт¤ в≥дставки голови в≥дпов≥дноњ обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ;

б) поданн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в з п≥дстав, передбачених законодавством про державну службу;

в) висловленн¤ недов≥ри простою б≥льш≥стю голос≥в в≥д складу в≥дпов≥дноњ ради.

«алишаЇтьс¤ неврегульованим питанн¤ припиненн¤ повноважень гол≥в районних державних адм≥н≥страц≥й јвтономноњ –еспубл≥ки  рим у раз≥ припиненн¤ повноважень голови –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ гол≥в районних у м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ державних адм≥н≥страц≥й у раз≥ припиненн¤ повноважень гол≥в  ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й. ѕропонуЇтьс¤ врегулювати ц≥ питанн¤ у законодавств≥.

ѕерш≥ заступники ≥ заступники гол≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й за¤вл¤ють про припиненн¤ своњх повноважень новопризначеним головам м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й у день њх призначенн¤.

” межах бюджетних кошт≥в, що вид≥лен≥ на утриманн¤ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, голови в≥дпов≥дних адм≥н≥страц≥й визначають њх структуру. ќр≥Їнтовний перел≥к управл≥нь, в≥дд≥л≥в та ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в, а також типов≥ положенн¤ про м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ затверджуЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

¬они д≥ють на засадах:

а) в≥дпов≥дальност≥ перед людиною ≥ державою за свою д≥¤льн≥сть;

б) верховенства права;

в) законност≥;

г) пр≥оритетност≥ прав людини;

д) гласност≥, в≥дкритост≥ та врахуванн¤ громадськоњ думки;

е) поЇднанн¤ державних ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в та ≥н.

ћ≥сцева державна адм≥н≥страц≥¤ покликана захищати права ≥ законн≥ ≥нтереси людини ≥ громад¤нина, а також держави. —аме держава в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни в≥дпов≥даЇ перед людиною за свою д≥¤льн≥сть ≥ маЇ своњм головним обов'¤зком утверджувати та забезпечувати права ≥ свободи людини. ƒержавна адм≥н≥страц≥¤ зобов'¤зана в≥дпов≥дально ставитис¤ до виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в ≥з забезпеченн¤ комплексного соц≥ально-економ≥чного розвитку територ≥њ та реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у визначених законодавством сферах управл≥нн¤. ¬она д≥Ї на засадах законност≥, керуючись у своњй д≥¤льност≥  онституц≥Їю та законами ”крањни, указами ≥ розпор¤дженн¤ми ѕрезидента ”крањни, постановами ≥ розпор¤дженн¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ≥ншими актами законодавства, а також орган≥в виконавчоњ влади вищого р≥вн¤. –айонн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим керуютьс¤ також р≥шенн¤ми та постановами ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, р≥шенн¤ми –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, ¤кщо њх прийн¤то у межах њх повноважень.

√ласн≥сть ≥ в≥дкрит≥сть д≥¤льност≥ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й характеризуЇтьс¤ можлив≥стю висв≥тлювати свою роботу через засоби масовоњ ≥нформац≥њ, залучати до нењ громадськ≥ орган≥зац≥њ, взаЇмод≥¤ти з м≥сцевими громадами, пол≥тичними парт≥¤ми, в≥дпов≥дними представницькими органами та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

ѕоЇднанн¤ загальнодержавних ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в у д≥¤льност≥ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й ви¤вл¤Їтьс¤ в орган≥зац≥њ зд≥йсненн¤ загальнодержавних програм на певн≥й територ≥њ та розробц≥ ≥ зд≥йсненн≥ програм м≥сцевого значенн¤.

ƒержавна адм≥н≥страц≥¤ Ї юридичною особою, маЇ печатку ≥з зображенн¤м ƒержавного √ерба ”крањни та своњм найменуванн¤м, рахунки в установах банк≥в ”крањни. Ќа будинку, де розм≥щуЇтьс¤ державна адм≥н≥страц≥¤, п≥д≥ймаЇтьс¤ ƒержавний ѕрапор ”крањни та встановлюЇтьс¤ вив≥ска за Їдиним зразком, ¤кий затверджуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ у межах своњх повноважень, зд≥йснюючи основн≥ завданн¤, забезпечують:

- виконанн¤  онституц≥њ, закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ≥нших орган≥в виконавчоњ влади;

- законн≥сть ≥ правопор¤док;

- додержанн¤ прав ≥ свобод громад¤н;

- виконанн¤ державних ≥ рег≥ональних програм соц≥ально-економ≥чного та культурного розвитку, програм охорони довк≥лл¤, а в м≥сц¤х компактного проживанн¤ кор≥нних народ≥в ≥ нац≥ональних меншин - також програм њх нац≥онально-культурного розвитку;

- п≥дготовку та виконанн¤ в≥дпов≥дних обласних ≥ районних бюджет≥в;

- зв≥т про виконанн¤ в≥дпов≥дних бюджет≥в та програм;

- взаЇмод≥ю з органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

- реал≥зац≥ю ≥нших наданих державою, а також делегованих в≥дпов≥дними радами повноважень.

«аконодавство закр≥плюЇ певне коло питань, що њх вир≥шують м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ у р≥зних сферах життЇд≥¤льност≥ населенн¤ певноњ територ≥њ:

1) забезпеченн¤ законност≥, охорони прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в людини ≥ громад¤нина;

2) соц≥ально-економ≥чного розвитку в≥дпов≥дноњ територ≥њ;

3) бюджету, ф≥нанс≥в та обл≥ку;

4) управл≥нн¤ майном, приватизац≥њ та п≥дприЇмництва;

5) промисловост≥, с≥льського господарства, буд≥вництва, транспорту ≥ зв'¤зку;

6) науки, осв≥ти, культури, охорони здоров'¤, ф≥зкультури ≥ спорту, ж≥нок, с≥м'њ, молод≥ та неповнол≥тн≥х;

7) використанн¤ земл≥, природних ресурс≥в, охорони довк≥лл¤;

8) зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;

9) оборонноњ роботи та моб≥л≥зац≥йноњ п≥дготовки;

10) соц≥ального захисту, зайн¤тост≥ населенн¤, прац≥ та зароб≥тноњ плати.

ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ можуть розв'¤зувати й ≥нш≥ питанн¤, ¤к≥ в≥днесено до њхнього в≥данн¤.

ѕри зд≥йсненн≥ своњх повноважень м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ мають певн≥, передбачен≥ законодавством права:

- перев≥р¤ти стан додержанн¤  онституц≥њ, закон≥в ”крањни та ≥нших законодавчих акт≥в, включаючи акти орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

- перев≥р¤ти д≥¤льн≥сть посадових ос≥б ≥ кер≥вник≥в п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ з питань додержанн¤ законодавства;

- залучати вчених, фах≥вц≥в, представник≥в громадськост≥ до проведенн¤ перев≥рок, п≥дготовки ≥ розгл¤ду питань, що вход¤ть до компетенц≥њ цих адм≥н≥страц≥й;

- одержувати в≥дпов≥дну статистичну ≥нформац≥ю та ≥нш≥ дан≥ в≥д державних орган≥в ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх посадових ос≥б, пол≥тичних парт≥й, громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та њх ф≥л≥ал≥в ≥ в≥дд≥лень незалежно в≥д форм≥ власност≥;

- в≥дпов≥дно до чинного законодавства давати обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ розпор¤дженн¤ кер≥вникам орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥ та њх структурним п≥дрозд≥лам ≥ громад¤нам з контрольованих питань;

- порушувати питанн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть вищеназваних суб'Їкт≥в у встановленому законом пор¤дку та зд≥йснювати ≥нш≥ функц≥њ, передбачен≥ чинним законодавством.

[начало]|[продолжение]

[назад]|[содержание]|[следующа¤]