онфл≥ктолог≥¤. «а редакц≥Їю професор≥в Ћ. ћ. √ерас≥ноњ та ћ. ≤. ѕанова. ’арк≥в Ђѕравої 2002 р.

І 2. —оц≥ально-правов≥ технолог≥њ попередженн¤ конфл≥кт≥в

ƒосить поширеною Ї думка, що конфл≥кти легше попереджа≠ти, н≥ж розв'¤зувати. ÷¤ теза не викликаЇ сумн≥в≥в н≥ у перес≥чних гро≠мад¤н, н≥ у фах≥вц≥в з р≥зних галузей знань, що зг≥дно з≥ своњми про≠фес≥йними ≥нтересами ≥ потребами мають справу з р≥зними про¤ва≠ми конфл≥ктност≥. јле ескалац≥¤ конфл≥кт≥в, ¤ка характеризуЇ сучас≠ний св≥т, примушуЇ дещо ≥накше тлумачити цю проблему. ќчевидно,

233



попередженн¤ конфл≥кт.ї - не менш складне завданн¤, н≥ж њх "о в'¤занн¤, а в чомусь нав≥ть складн≥ше.

—учасна конфл≥≥сголог≥¤ ¤к узагальнююча ≥ тому методолог≥чно ≥ тована наука намагаЇтьс¤ системно осмислити практичний в≥д ≥ теоретичн≥ узагальненн¤, накопичен≥ в спец≥альних науках, шо займаютьс¤ проблемами попередженн¤ конфл≥кт≥в, . на ц≥й ос≠нов≥ створити загальну модель превентивноњ (попереджувальноњ) д≥¤льност≥ —л≥д в≥дзначити, шо в Ђпрактично ор≥Їнтованихї науках ц¤ проблематика маЇ виключно важливе значенн¤, що ≥нод≥ даЇ п≥дста≠ви говорити про ≥снуванн¤ в њх структур≥ нав≥ть спец≥альних дис≠ципл≥н (субдисципл≥н), що займаютьс¤ проф≥лактикою. “ут перш за все сл≥д згадати про проф≥лактику протиправноњ повед≥нки ¤к науко≠вий напр¤м у систем≥ юридичних наук, теор≥ю ≥ практику психо≠лог≥чноњ корекц≥њ повед≥нки в психолог≥њ, проф≥лактику конфл≥кт≥в у педагог≥ц≥, теор≥ю конфл≥кт≥в у пол≥тичних науках тощо. “ому го≠вор¤чи про попередженн¤ конфл≥кт≥в, загальн≥ принципи ≥ модел≥ такоњ д≥¤льност≥ сл≥д розгл¤дати на матер≥алах конкретних сфер людськоњ д≥¤льност≥, адже головне в конфл≥ктолог≥њ Ч не знанн¤ аб≠страктних моделей ≥ процедур, а вм≥нн¤ њх застосовувати до конкрет≠них ситуац≥й.

“ут доречно зауважити, шо ≥снуЇ певна неузгоджен≥сть позиц≥й м≥ж теоретиками ≥ практиками. ÷е досить ч≥тко можна пом≥тити у сфер≥ проф≥лактики юридичних конфл≥кт≥в зокрема ≥ проф≥лакти≠ки злочинност≥ в ц≥лому. ѕрактики вважають, що ц¤ д≥¤льн≥сть Ч б≥льшою м≥рою мистецтво, н≥ж наука, тому немаЇ п≥дстав дл¤ ор≥Їнтац≥њ на науков≥ узагальненн¤, оск≥льки ситуац≥¤ завжди багат≠ша на реальн≥ обставини, н≥ж будь-¤ка теоретична модель. Ќа це звернув увагу ¬ерховний —уд —Ўј у справ≥ ќап№ог≥ & ћегтењ ќот, коли розгл¤дав можлив≥сть використанн¤ даних науки ¤к доказу: Ђне≠маЇ п≥дстав вважати над≥йною будь-¤ку теор≥ю попередженн¤ зло≠чин≥в, але анал≥з конкретноњ ситуац≥њ маЇ спиратис¤ на на¤вн≥ дан≥, серед них може бути ≥ будь-¤ка наукова теор≥¤ї. “обто теоретичне знанн¤ не можна ≥гнорувати.

Ќе ≥снуЇ загального визначенн¤ превентивноњ д≥¤льност≥, ¤ке оуло о всеос¤жним. “ому ми можемо прийн¤ти визначенн¤, ¤ке ф≥ксуЇ загальну сутн≥сть цього ¤вища ≥ може бути використане дл¤ почат≠ку розгл¤ду превентивноњ (попереджувальноњ) д≥¤льност≥: п≥д пре-ЂЩЂшо (профшактикою, попередженн¤ми) конфл≥кт≥в сл≥д ро-тушти тат види соц≥альноњ практики (д≥¤льност≥), ¤к≥. по-перше, мають щльовии характер (в≥дверненн¤ конфл≥кту - мета), а по-234



друге, справл¤ють безпосередн≥й або ж опосередкований вплив на чинники, що визначають переб≥г конфл≥кте.

Ќайважлив≥шими моментами анал≥зу будь-¤коњ д≥¤льност≥ Ї виз≠наченн¤ њњ мети та форм (процедур). якщо в загальному вигл¤д≥ виз≠наченн¤ мети превентивноњ д≥¤льност≥ розкрито в сам≥й семантиц≥ цього терм≥на, то при його використанн≥ в конкретних сферах людсь≠коњ д≥¤льност≥ виникають певн≥ труднощ≥. ћета маЇ бути опе-рац≥онал≥зованою, тобто вираженою в терм≥нах, шо в≥дтворюють ат≠рибути, характеристики ц≥Їњ ситуац≥њ або сфери д≥¤льност≥. Ќаприклад. у сфер≥ попередженн¤ м≥жнародних конфл≥кт≥в ц¤ мета матиме роз≠горнутий вигл¤д.

«г≥дно з висновками анал≥тик≥в фонду  арнег≥ ≥снують три ме≠ти превентивних д≥й у сфер≥ м≥ждержавних ≥ внутр≥шньопол≥тичних в≥дносин:

а) попередженн¤ насильницьких конфл≥кт≥в. ÷¤ мета маЇ певн≥
аналоги у сфер≥ соц≥альних в≥дносин, де застосовуЇтьс¤ так зване
початкове попередженн¤ конфл≥кт≥в у с≥м'њ, школ≥ тощо шл¤хом впли≠
ву на зовн≥шн≥ умови ≥снуванн¤ цих ≥нститут≥в. ” пол≥тичн≥й сфер≥
це забезпечуЇтьс¤ п≥дтриманн¤м таких базових принцип≥в орган≥зац≥њ
житт¤ держави, ¤к верховенство права, под≥л влади, демократ≥¤, за≠
хист прав людини та ≥н.;

б) попередженн¤ поширенн¤ конфл≥кту на його початков≥й
стад≥њ. …детьс¤ про використанн¤ непр¤мих засоб≥в впливу. Ќапри≠
клад, застосуванн¤ Ђеконом≥чноњ блокадиї з забороною постачанн¤
певних вид≥в товар≥в, сировини може перешкодити переходу пол≥тич≠
ного протисто¤нн¤ в держав≥ чи м≥ж державами у воЇнну фазу (гро≠
мад¤нську в≥йну чи воЇнний конфл≥кт держав);

в) попередженн¤ нових спалах≥в насильства п≥сл¤ Ђпогашенн¤
конфл≥ктуї. ѕол≥тична ≥стор≥¤ к≥нц¤ XX ст. св≥дчить про те, що най≠
част≥ше воЇнно-пол≥тичн≥ конфл≥кти спалахують з Ђвуглинокї ми≠
нулих конфл≥кт≥в. ” так≥й ситуац≥њ можуть бути застосован≥ р≥зн≥ ме≠
тоди: використанн¤ миротворчих сил, реал≥зац≥¤ план≥в роззброЇнн¤
конфл≥ктуючих сил, забезпеченн¤ Ђстаб≥л≥зуючоњ присутност≥ї. ¬ ос≠
танньому випадку йдетьс¤ про р≥зн≥ форми присутност≥ в конфл≥ктних
зонах: в≥д д≥¤льност≥ благод≥йних та рел≥г≥йних орган≥зац≥й до еко≠
ном≥чних ≥нвестиц≥й тощо.

ќчевидно, таку ж мету маЇ превентивна д≥¤льн≥сть у будь-¤к≥й ≥нш≥й сфер≥ людського житт¤, оск≥льки в основ≥ њх анал≥зу лежить Їдина модель розгортанн¤ конфл≥кту. Ќаприклад, у сфер≥ попереджен≠н¤ злочинност≥ ц≥л≥ превенц≥њ досить умовно також можуть бути



■Д-н≥ в гри групи: а) загальна превенц≥¤, тобто широке завданн¤ льйоњ проф≥лактики в≥дхилень у повед≥нц≥, шших соц≥альних 2≤Ў 6∞ локал≥зац≥¤ конфл≥кту - його безпосереднЇ гальму-.¤?Щ або подоланн¤ на оенов, безпосереднього втручанн¤ право≠охоронних орган≥в, владних структур, громадськост≥, щоб незбалан-совашеть ≥нтерес≥в не ≥н≥ц≥ювала порушенн¤ законодавства; в) бо≠ротьба з≥ злочинн≥стю, тобто з рецидивами, орган≥зованою, про≠фес≥йною злочинн≥стю.

“ехнолог≥њ превентивноњ д≥¤льност≥ попри всю њх р≥зноман≥тн≥сть можуть бути зведен≥ до двох тип≥в: операц≥йн≥ та структурн≥. њх в≥дм≥нн≥сть про¤вл¤Їтьс¤ ¤к в≥дм≥нн≥сть моделей та ц≥лей превен≠тивноњ д≥¤льност≥.

ќперац≥йн≥ технолог≥њ, њх ≥нод≥ називають передкри≠зовими стратег≥¤ми, застосовуютьс¤ на тих стад≥¤х розвитку про≠блемних ситуац≥й, коли за в≥дсутност≥ ¤вних ознак конфл≥кту немож≠ливо вир≥шити т≥ чи ≥нш≥ проблеми звичайними (традиц≥йними) ме≠тодами. «а таких умов повед≥нка стор≥н стаЇ неадекватною ситуац≥њ, вимагаючи в≥дпов≥дного втручанн¤. ќднак, ¤кщо так≥ д≥њ Ђтрет≥х ос≥бї щодо допомоги сторонам у вир≥шенн≥ проблем не спирати≠мутьс¤ на ч≥тке у¤вленн¤ про перспективу д≥й, тобто не будуть осмис≠лен≥ саме ¤к превенц≥¤, то ситуац≥¤ може нав≥ть пог≥ршитись.

ќперац≥йна технолог≥¤ повинна створювати так≥ умови, за ¤ких сторони ви¤вл¤ютьс¤ здатними знайти вир≥шенн¤ проблеми. “ака технолог≥¤ маЇ чотири ключов≥ елементи:

орган≥зац≥¤ превенц≥њЧ суб'Їкт в≥дносин (Ђтрет¤ сторонаї),
в≥д ¤кого виходить ≥н≥ц≥атива превенц≥њ ≥ ¤кий орган≥зуЇ таку
д≥¤льн≥сть;

п≥дх≥д (≥де¤, ≥деолог≥¤, управл≥нське р≥шенн¤, правова норма,
законопроект тощо), ¤кий маЇ стати основою компром≥су ≥нтерес≥в;

на¤вн≥сть внутр≥шн≥х ресурс≥в дл¤ дос¤гненн¤ вр≥вноваже≠
них ≥нтерес≥в стор≥н, а також дл¤ переходу на стад≥ю самоорган≥зац≥њ,
тобто в≥дносини без участ≥ Ђтрет≥х стор≥нї;

заход≥в ^Ћ№Щ"менш ч≥тка програма превентивних д≥й, в≥дпов≥дних Ќа¤вн≥сть цих елемент≥в створюЇ ц≥л≥сн≥сть технолог≥њ, забезпе-значенпг√¬≤—“№ ¬ѕЋЩ” "а сит”а"1ю- 3Ђ Щоњм зм≥стом технолог≥њ за-межнп Ђ≥ ≤— ƒ0—»“№ –≤«ЌќћЩЩими ≥ мають ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ во√и“Щ ‘™–»' " яё… ¬0Щ мсто<=∞в”∞тьс¤. ¬ажливим Ї те, що ¤ю часЩ ј * "а ѕ™¬Ќ' н∞–мгЩ"> ”¤вленн¤, модел≥ повед≥нки, ¤к, часто ф≥ксуютьс¤ нормами позитивного права. Ќаприклад пре-236



вентивн≥ технолог≥њ у сфер≥ с≥мейного консультуванн¤ спр¤мован≥ на попередженн¤ соц≥альних ситуац≥й, що мають правов≥ насл≥дки (с≥мейне насильство, розлученн¤, майнов≥ спори тощо). ј це дозво≠л¤Ї визначати њх ¤к соц≥ально-правов≥ технолог≥њ. ўе б≥льш очевид≠но соц≥ально-правова природа таких технолог≥й про¤вл¤Їтьс¤ у сфер≥ попередженн¤ злочинност≥.

–озгл¤немо операц≥йн≥ технолог≥њ у сфер≥ пол≥тичних в≥дносин (на р≥вн≥ держави ≥ м≥ждержавних стосунк≥в). —учасн≥ досл≥дженн¤ показують, що найб≥льш ефективними Ї так≥ технолог≥њ: а) раннЇ по≠передженн¤, або ранн¤ в≥дпов≥дь; б) превентивна дипломат≥¤; в) еко≠ном≥чн≥ заходи, наприклад, санкц≥њ, блокади та ≥н.; г) використанн¤ збройних сил.

–аннЇ попередженн¤ (в≥дпов≥дь). ѕол≥тичн≥ конфл≥кти на стад≥њ визр≥ванн¤ супроводжуютьс¤ певними про¤вами, що при анал≥з≥ мо≠жуть тлумачитись ¤к ознаки конфл≥кту. ѕод≥њ 80-х рок≥в XX ст. у –у≠анд≥ (јфрика) та —ерб≥њ св≥дчать про те, що передконфл≥ктна ситу≠ац≥¤ в них про¤вл¤лась у боротьб≥ з пол≥тичною опозиц≥Їю, пору≠шенн¤х прав людини, придушенн≥ в≥льноњ преси, зм≥цненн≥ арм≥њ, ≥нод≥ Ч в зростанн≥ вбивств на замовленн¤ тощо. «а таких умов мо≠же бути реал≥зована технолог≥¤ ранньоњ в≥дпов≥д≥, ¤ку проводити≠муть м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, пол≥тичн≥ парт≥њ, неур¤дов≥ орган≥зац≥њ, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ ≥ т. ≥н. Ќайб≥льш опе≠ративними Ї д≥њ громадськост≥, оск≥льки держави та м≥ждержавн≥ об'Їднанн¤ д≥ють зг≥дно з процедурами м≥жнародно-правових домо≠вленостей (наприклад. —татут ќќЌ, конвенц≥њ, двосторонн≥ та бага≠тосторонн≥ угоди тощо) ≥ об'Їктивно обмежен≥ принципом суверен≥те≠ту. Ќаприклад, неур¤дов≥ орган≥зац≥њ в –уанд≥ ще за р≥к до початку збройного конфл≥кту оприлюднили список тих, кого пол≥тичн≥ екс≠трем≥сти планують ф≥зично знищити. “ака ≥нформац≥¤ Ї дуже важ≠ливою, оск≥льки вона даЇ реальне у¤вленн¤ про ситуац≥ю в крањн≥ ≥ ƒозвол¤Ї адекватно на нењ реагувати. Ќевипадково у зв≥т≥ ќќЌ за 1997 р. ефективн≥сть превентивних д≥й ц≥Їњ орган≥зац≥њ пов'¤зувала≠с¤ саме з на¤вн≥стю раннього попередженн¤ з боку громадськост≥ тих крањн, де визр≥вали пол≥тичн≥ конфл≥кти.

ѕревентивна дипломат≥¤. ÷ей терм≥н почав використовувати≠с¤ пор≥вн¤но недавно, ф≥ксуючи одну ≥з лег≥тимних форм впливу на визр≥ваюч≥ конфл≥кти. ¬ цьому раз≥ традиц≥йна дипломат≥¤ набуваЇ ознак новоњ функц≥њ, ¤ка в≥дображуЇ взаЇмозалежн≥сть сучасного св≥ту. «авданн¤ превентивноњ дипломат≥њ вир≥шуютьс¤ на державно≠му ≥ м≥ждержавному р≥вн≥. ” раз≥ визр≥ванн¤ конфл≥кту всередин≥



ми ≥снуЇ необх≥дн≥сть на основ≥ нейтрального статусу дипло-ƒ –* ¤ «абезпечити можлив≥сть конструктивного д.алогу з ус≥ма "√о,миможливого конфл≥кту; 6) встановити контакт з тими вДЩДјпол≥тичними ≥нститутами, ¤к≥ об'Їктивно мають висту-па√проти конфл≥кту; в) проанал≥зувати ситуац≥ю та ч≥тко у¤вити можлив≥ вар≥анти њњ розвитку. ¬ пер≥од п≥сл¤ ƒруга, св≥товоњ в≥йни основною сферою ≥снуванн¤ превентивноњ дипломат≥њ стаЇ д≥¤льн≥сть м≥жнародних орган≥зац≥й, ¤к≥ досить часто визначають превентивн≥ функц≥њ ¤к своЇ основне завданн¤. ¬ останн≥ роки превентивна дип≠ломат≥¤ т≥сно взаЇмод≥Ї з активн≥стю приватного сектору, перш за все з неур¤довими орган≥зац≥¤ми, що створюютьс¤ спец≥ально дл¤ по≠передженн¤ конфл≥кт≥в. «окрема, саме неур¤дов≥ орган≥зац≥њ ™вро≠пи та —Ўј, що виражають ≥нтереси приватного сектору, провод¤ть стратег≥ю так званоњ Ђбагатор¤дноњ дипломат≥њї (≥тш≥≥≥≥гаск), ¤ка пе≠редбачаЇ комб≥нуванн¤ зусиль оф≥ц≥йноњ дипломат≥њ та активност≥ ≥нститут≥в громад¤нського сусп≥льства (Ђнародноњ дипломат≥њї).

≈коном≥чн≥ заходи. √оловним завданн¤м цих заход≥в Ї обмежен≠н¤ ресурсноњ бази визр≥ванн¤ конфл≥кт≥в. ƒосить часто вони пов'¤зу≠ютьс¤ лише з уведенн¤м певних економ≥чних санкц≥й, але це лише один з заход≥в. —еред ≥нших сл≥д в≥дзначити: економ≥чн≥ бойкоти (в≥дмова в≥д поставок, перегл¤д економ≥чних умов тощо); встановлен≠н¤ квот ≥ обмежень, митну пол≥тику (встановленн¤ високих тариф≥в, податк≥в, мит та ≥н.). ¬ажливою умовою ефективност≥ таких заход≥в Ї додержанн¤ двох базових принцип≥в; а) вони не можуть виходити за меж≥ правового пол¤, що утворюЇтьс¤ не т≥льки м≥жнародним пра≠вом, айв певн≥й частин≥ нац≥ональним (внутр≥шньодержавним) пра≠вом; б) ц≥ заходи не повинн≥ мати негативних насл≥дк≥в дл¤ перес≥чних громад¤н, ¤кщо ж цього уникнути неможливо, то мають бути засто≠сован≥ компенсуюч≥ заходи (гуман≥тарна допомога тощо). ќстанн≥м часом почали застосовуватис¤ так зван≥ ц≥льов≥ заходи, ¤к≥ намага≠ютьс¤ уникати широких негативних насл≥дк≥в Ќаприклад дл¤ по≠передженн¤ конфл≥кту в одн≥й ≥з п≥вденноафриканських крањн на≠прик≥нц≥ 90-х рок≥в XX ст. ви¤вилось достатн≥м Ђзаморозитиї банк≥вськ≥ рахунки л≥дер≥в надто войовничоњ опозиц≥њ, через ¤к≥ ф≥нан≠сувалась п≥дготовка заколоту.

захо^""'∞/"'—та""я зб–∞йних сш- Ќеобх≥дн≥сть застосуванн¤ цього заходу виникаЇ за умов, коли наведен≥ вище заходи блокуютьс¤ чин-

гот√≤¬»«–'¬а'ќ„ќ√0  ќЌ‘Ў “” а6о ≥снуЇ загроза р≥зкоњ ескалац≥њ

ли може бЩ ЎаЌЌя кон‘л1ет* ћа≥оть бути створен≥ так. умови, ко-

и може оути реал≥зована стратег≥¤ широкого попередженн¤ конфл≥кту.

238



це забезпечуЇтьс¤ використанн¤м збройних сил або загрозою таких д≥й. —л≥д зазначити, що воЇнн≥ доктрини демократичних крањн виз≠нають превентивн≥ функц≥њ збройних сил ¤к пров≥дн≥ за сучасних умов. «астосуванн¤ сили або погроза такого застосуванн¤ обмежена трьома важливими принципами: а) маЇ ≥снувати м≥жнародно-право≠ва процедура таких д≥й або њх санкц≥онуванн¤ на р≥вн≥ м≥жнародних чи рег≥ональних орган≥зац≥й (перш за все, на р≥вн≥ ќќЌ); б) такий зах≥д не може розгл¤датись ¤к Ђостанн¤ над≥¤ї, в≥н маЇ залишати прост≥р дл¤ ненасильницьких д≥й; в) у зв'¤зку з цим превентивне використан≠н¤ збройних сил маЇ бути одним ≥з елемент≥в комплексноњ стратег≥њ попередженн¤. —еред вар≥ант≥в застосуванн¤ такого заходу в останн≥ роки набула поширенн¤ так звана Ђмиротворча м≥с≥¤ї, особливо на стад≥њ п≥сл¤конфл≥ктного розвитку, коли п≥дтриманн¤ миру ≥ грома≠д¤нського пор¤дку Ї умовою попередженн¤ конфл≥кту. –азом з тим зараз активно обговорюЇтьс¤ ≥де¤ створенн¤ миротворчих сил Ђшвид≠кого реагуванн¤ї, але п≥д њх д≥¤льн≥сть маЇ бути п≥дведена належна м≥жнародно-правова процедура, ¤ка б забезпечувала ¤к лег≥тимн≥сть њх д≥й, так ≥ оперативн≥сть реагуванн¤ св≥тового сп≥втовариства.

ќтже, можна стверджувати про ≥снуванн¤ усередин≥ м≥жнарод≠них в≥дносин процедури операц≥йноњ превенц≥њ, ¤ка дозвол¤Ї п≥дхо≠дити до ц≥Їњ важливоњ дл¤ дол≥ св≥ту д≥¤льност≥ ¤к до ц≥л≥сност≥, а не ¤к до окремих заход≥в, що без осмисленн¤ њх ¤к ц≥лого не можуть га≠рантувати усп≥ху. якщо ми будемо розгл¤дати превентивну д≥¤льн≥сть в ≥нших сферах, то оперативн≥ стратег≥њ матимуть дещо ≥нший ви≠гл¤д, але ц≥л≥ та принципи будуть багато в чому зб≥гатис¤, оск≥льки розгортанн¤ конфл≥кту маЇ схожу лог≥ку.

Ќаприклад, ≥нший за формами д≥¤льност≥ склад матиме д≥¤льн≥сть по попередженню м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в. ” цьому раз≥ головною стаЇ психолог≥¤ корекц≥њ конфл≥ктноњ повед≥нки. ≤з ме≠тод≥в психокорекц≥њ конфл≥ктноњ повед≥нки сл≥д вид≥лити так≥: соц≥аль≠но-психолог≥чний трен≥нг, ≥ндив≥дуальне психолог≥чне консульту≠ванн¤, аутогенне тренуванн¤, посередницька д≥¤льн≥сть соц≥ального прац≥вника (психолога, психотерапевта), самоанал≥з конфл≥ктноњ по≠вед≥нки.

” практичн≥й психолог≥њ накопичено значний досв≥д проведен≠н¤ соц≥ально-психолог≥чних треншг≥в. Ѕазовими методами в цьому раз≥ Ї групова дискус≥¤ ≥ р≥зн≥ ≥гров≥ методи. ¬ ход≥ груповоњ дискус≥њ кожен маЇ змогу в≥дчути рольов≥ в≥дм≥нност≥ учасник≥в в≥дносин ≥ ƒ≥йти до усв≥домленн¤ Ђнеоптимальност≥ї конфл≥ктного вир≥шенн¤ проблем. —еред ≥грових метод≥в найб≥льш в≥дом≥ метод д≥ловоњ гри



,х ,ч1 Д■, част≥ше моделюЇтьс¤ функц≥ональний конфл≥кт у тих чи ж п≥хнидах профес≥йноњ д≥¤льност≥, н≥ж м≥жособиспен, взаЇмод≥њ, “тоњ рольовоњ гри (в цьому раз≥ моделюютьс¤ р≥зн≥ ситуац≥њ конфл≥ктного чи передконфл≥ктного типу ≥ проводитьс¤ колективне обговоренн¤ в≥дпов≥дноњ проблеми та реальноњ повед≥нки учасник≥в).

≤ндив≥дуальне психолог≥чне консультуванн¤ широко викорис≠товуЇтьс¤ дл¤ корекц≥њ сп≥лкуванн¤, оск≥льки мстою психолог≥чноњ допомоги Ї зм≥на ¤к св≥тосприйн¤тт¤, так ≥ повед≥нки особи. ќсно≠ву цього засобу становл¤ть психотерапевтичн≥ методи ≥ процедури.

ƒосить ефективним засобом Ї аутогенне тренуванн¤, ¤ке най≠част≥ше застосовустьс¤ в комб≥нац≥њ з ≥ншими методами, наприклад, методом самоанал≥зу повед≥нки. јле використанн¤ таких метод≥в значною м≥рою залежить в≥д психолог≥чноњ культури особи, њњ здат≠ност≥ до саморефлекс≥њ.

ќсобливе значенн¤ в м≥жособист≥сних конфл≥ктах у сфер≥ тру≠довоњ д≥¤льност≥ маЇ використанн¤ соц≥ально-правових процедур. Ќаприклад, на¤вн≥сть детальноњ регламентац≥њ процесу кадрових пе≠рем≥щень та ознайомленн¤ з ним ус≥х прац≥вник≥в дозвол¤Ї запоб≥њти конфл≥ктам у ситуац≥¤х, коли зв≥льн¤Їтьс¤ посада ≥ на нењ претенду≠ють одразу к≥лька прац≥вник≥в. ƒосить важко регламентуютьс¤ в≥дно≠сини кер≥вника ≥ р¤дових прац≥вник≥в, що можуть виходити далеко за меж≥ функц≥ональних обов'¤зк≥в ≥ створювати передконфл≥ктн≥ ситуац≥њ, наприклад, проблема сексуальних домагань, що, за св≥дчен≠н¤ми зах≥дних досл≥дник≥в, набуваЇ рис серйозноњ соц≥альноњ про≠блеми. јле в цьому раз≥ проф≥лактичне значенн¤ матиме поширен≠н¤ ≥нформац≥њ щодо юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за так≥ д≥њ, ознай≠омленн¤ з судовою практикою. —уб'Їктом такоњ проф≥лактичноњ ро≠боти найчаст≥ше стають неур¤дов≥ орган≥зац≥њ, хоча в де¤ких крањнах (наприклад, —Ўј) в≥дпов≥дною проф≥лактикою займаютьс¤ дер≠жавн≥ органи.

–озгл¤нут≥ технолог≥њ операц≥йноњ превенщњ спираютьс¤ на у¤в≠ленн¤ про конфл≥кт ¤к можливий ≥ до того ж найближчий у час≥ вар≥ант розвитку ситуац≥њ в т≥й чи ≥нш≥й сфер≥ життЇд≥¤льност≥. њх особлив≥стю с тс, що так≥ превентивн≥ д≥њ в≥дбуваютьс¤ в д≥йсно пе-редконфл≥ктн≥й ситуац≥њ.

—учасна конфл≥ктолог≥¤ в≥дзначаЇ обмежен≥сть такого п≥дходу ¬≥н повинен доповнюватис¤ так званою структурною пре-'Д '— ё - онцепц≥¤ Ђструктурноњ превенц≥њї маЇ к≥лька базових положень: а) у розвитку будь-¤коњ складноњ соц≥альноњ системи мож≠ливий конфл≥кт; б) на основ≥ п≥знанн¤ законом≥рностей розвитку ц≥Їњ



≤≤ -≥њћ" та ї зовн≥шнього середовища може прогнозуватис¤ конфл≥кт Д) ї основ≥ будь-¤коњ стратег≥њ повед≥нки стосовно таких об'Їкт≥в (на≠приклад, управл≥нськ≥ процедури, стиль повед≥нки тощо) маг бути присутн≥м принцип превенц≥њ; г) структурна превенщ¤ може реал≥зо≠вуватись ¤к стратег≥¤ зм≥ни системи з метою попередженн¤ конфл≥кт≥в ≥ ¤к стратег≥¤ адаптац≥њ системи до д≥њ негативних зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х чинник≥в; г) ц¤ д≥¤льн≥сть маЇ тривалий, довгостроковий характер.

«ах≥дн≥ досл≥дники вважають, що на в≥дм≥ну в≥д операц≥йноњ превенц≥њ структурна превенц≥¤ передбачаЇ на¤вн≥сть двох важли≠вих суб'Їктивних передумов. ѕо-перше, ¤к≥сно ≥ншим повинен бу≠ти суб'Їкт такоњ превенц≥њ. …ого мають в≥дзначати високий р≥вень превентивноњ культури, тобто усв≥домленн¤ важливост≥ ≥ обов'¤зко≠вост≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥ ≥ волод≥нн¤ знанн¤ми та навичками саме пре≠венц≥њ ¤к спец≥ал≥зованоњ д≥¤льност≥. ѕо-друге, в сусп≥льств≥ або пев≠ному соц≥альному середовищ≥ мають панувати так≥ ц≥нност≥, ¤к≥ мо≠жуть бути духовним фоном структурних зм≥н ¤к зм≥сту цього виду превенц≥њ. Ќаприклад, проф≥лактика злочинност≥ в структурному ас≠пект≥ може передбачати зм≥ни в економ≥ц≥, пол≥тиц≥ тощо, але вони можуть дати ефект т≥льки за умов зм≥ни ц≥нн≥сних структур сусп≥льства, де за рамки загальноприйн¤тного будуть виведен≥ на≠сильство, нетолерантн≥сть, агрес≥¤ ≥ т.≥н.

–еал≥зац≥¤ структурних програм превенц≥њ передбачаЇ волод≥нн¤ ч≥ткими у¤вленн¤ми про законом≥рност≥ розвитку в≥дпов≥дних соц≥аль≠них систем. “аке знанн¤ не може базуватис¤ на у¤вленн¤х на р≥вн≥ Ђздорового глуздуї, а маЇ бути науковим за своњм зм≥стом, оск≥льки саме предметом наукового знанн¤ Ї структурн≥ законом≥рност≥ соц≥аль≠них систем.

—труктурна превенц≥¤ найчаст≥ше реал≥зуЇтьс¤ ¤к певна про≠грама на р≥вн≥ не т≥льки сусп≥льства в ц≥лому, а й (част≥ше) його п≥дсистем, окремих сп≥льнот, орган≥зац≥й тощо. “ак, досить показо≠вим Ї приклад структурноњ превенц≥њ у сфер≥ м≥жнародних в≥дносин, ¤ка все част≥ше стаЇ предметом обговоренн¤ на р≥вн≥ м≥жнародних орган≥зац≥й. —учасна теор≥¤ попередженн¤ воЇнно-пол≥тичних конфл≥кт≥в виходить ≥з того, що превенц≥¤ можлива за умов реал≥зац≥њ трьох базових принцип≥в сусп≥льною житт¤: забезпеченн¤ добробу≠ту, справедливост≥, сусп≥льноњ безпеки. “обто так≥ конфл≥кти Ї пох≥дни≠ми в≥д внутр≥шньоњ соц≥ально-пол≥тичноњ ситуац≥њ в крањн≥, њњ еко≠ном≥чноњ та соц≥альноњ структури. “ому стратег≥њ превенц≥њ, ¤к≥ за≠раз використовуютьс¤, включають до себе заходи, що мають на мст≥ ƒос¤гненн¤ саме таких ц≥лей.



ќтже, огл¤д де¤ких проблем попередженн¤ конфл≥кт≥в засв≥дчуЇ необх≥дн≥сть розгл¤дати що д≥¤л≥.н≥сть ¤к важливу складову будь-¤ких стратег≥й управл≥нн¤, реформуванн¤ тощо. ќчевидно, прс-венц≥йна д≥¤льн≥сть за де¤ких умов може бути нав≥ть б≥льш складною, н≥ж розв'¤занн¤ конфл≥кту, але ц≥ витрати (≥ матер≥альн≥, й ≥нтелек≠туальн≥) не йдуть н≥ в ¤ке пор≥вн¤нн¤ з тими втратами, що њх може принести конфл≥кт, ¤кому дали можлив≥сть визр≥ти.