—татт¤ 15. —тандартизац≥¤ та сертиф≥кац≥¤ у сфер≥ господарюванн¤

1. ” сфер≥ господарюванн¤ застосовуютьс¤:
державн≥ стандарти ”крањни;

кодекси усталеноњ практики;

класиф≥катори;

техн≥чн≥ умови;

м≥жнародн≥, рег≥ональн≥ ≥ нац≥ональн≥ стандарти ≥нших кра≠њн (застосовуютьс¤ в ”крањн≥ в≥дпов≥дно до чинних м≥жнарод≠них договор≥в ”крањни).

2. «астосуванн¤ стандарт≥в чи њх окремих положень Ї обов'¤з≠
ковим дл¤:

суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤кщо на стандарти Ї посиланн¤ в нормативно-правових актах;

учасник≥в угоди (контракту) щодо розробленн¤, виготовленн¤ чи постачанн¤ продукц≥њ, ¤кщо в н≥й (ньому) Ї посиланн¤ на певн≥ стандарти;

виробника чи постачальника продукц≥њ, ¤кщо в≥н склав де≠кларац≥ю про в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ певним стандартам чи за≠стосував позначенн¤ цих стандарт≥в у њњ маркуванн≥;

виробиика чи постачальника, ¤кщо його продукц≥ю сертиф≥-ковано щодо вимог стандарт≥в.

/ ≤ виготовлевн¤ продукц≥њ на експорт, ¤кщо Ђугодою
¬»«Ќа„™Ќ∞ ≤ЌЎ≤ ¬»ћќЩ' Ќ≤∆ т≥' н



4. « метою запоб≥ганн¤ наданню послуг та реал≥зац≥њ проду≠
кц≥њ, небезпечних дл¤ житт¤, здоров'¤ та майна громад¤н ≥ до≠
вк≥лл¤, спри¤нн¤ споживачев≥ в вибор≥ продукц≥њ, створенн¤
умов дл¤ участ≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ в м≥жнародному еко≠
ном≥чному, науково-техн≥чному сп≥вроб≥тництв≥ та м≥жнародн≥й
торг≥вл≥ зд≥йснюЇтьс¤ сертиф≥кац≥¤, тобто п≥дтвердженн¤ в≥д≠
пов≥дност≥ ¤кост≥ продукц≥њ та послуг вимогам стандарт≥в.

5. ¬иди та пор¤док сертиф≥кац≥њ продукц≥њ та послуг встано≠
влюютьс¤ законом.

1-3. ќдним ≥з найважлив≥ших метод≥в управл≥нн¤ ¤к≥стю, ¤к≥й використовуЇтьс¤ дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ виробництва, прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу, Ї стандартизац≥¤.

ќб'Їктом стандартизац≥њ може виступати все, що маЇ перспек≠тиву використанн¤. —тандарт може бути розроблено ¤к на мате≠р≥альн≥ предмети, так ≥ на об'Їкти р≥зного нематер≥ального харак≠теру.

—тандарт Ч це зразок, модель, еталон, ¤кий приймаЇтьс¤ за вих≥дний, дл¤ з≥ставленн¤ з ним ≥нших под≥бних об'Їкт≥в. як нормативно-техн≥чний документ, стандарт встановлюЇ комплекс норм, правил, вимог до об'Їкту стандартизац≥њ та затверджуЇтьс¤ компетентним органом.

—истема стандартизац≥њ спр¤мована на забезпеченн¤: реал≥за≠ц≥њ Їдиноњ техн≥чноњ пол≥тики в сфер≥ стандартизац≥њ, сертиф≥ка≠ц≥њ та метролог≥њ; захисту ≥нтерес≥в споживач≥в та держави з пи≠тань безпеки продукц≥њ дл¤ житт¤, здоров'¤, майна громад¤н, охо≠рони довк≥лл¤; взаЇмозам≥нност≥ та сполученост≥ продукц≥њ, њњ ун≥ф≥кац≥њ; ¤кост≥ продукц≥њ в≥дпов≥дно до розвитку науки та тех≠н≥ки, потреб населенн¤ та народного господарства; економ≥њ вс≥х вид≥в ресурс≥в, пол≥пшенн¤ техн≥чно-економ≥чних показник≥в ви≠робництва; безпеки народногосподарських об'Їкт≥в з урахуван≠н¤м риску виникненн¤ природних та техногенних катастроф та ≥нших надзвичайних ситуац≥й.

ѕравов≥ та орган≥зац≥йн≥ засади стандартизац≥њ встановлен≥ «аконом ”крањни Ђѕро стандартизац≥юї в≥д 17.05.2001 р. ƒо приведенн¤ законодавства у в≥дпов≥дн≥сть з цим законом продо≠вжуЇ д≥¤ти, в частин≥, що не суперечить новому «акону, ≥нш≥ нор≠мативно-правов≥ акти, в тому числ≥ ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро стандартизац≥ю ≥ сертиф≥кац≥юї в≥д 10.05.93 р.

Ќормативними документами щодо стандартизац≥њ Ї: ƒержав≠н≥ стандарти ”крањни; галузев≥ стандарти; стандарти науково-тех≠н≥чних та ≥нженерних товариств та союз≥в; стандарти п≥дприЇмств; кодекс усталеноњ практики; техн≥чн≥ умови.

ƒо ƒержавних стандарт≥в ”крањни прир≥внюютьс¤ буд≥внич≥ норми та правила, а також державн≥ класиф≥катори техн≥чно-еко≠ном≥чноњ та соц≥альноњ ≥нформац≥њ.



ѕравила використанн¤ стандарт≥в на територ≥њ ”крањни вста-новл¤Ї ƒержавний ком≥тет ”крањни з стандартизац≥њ, метрологи ≥ сертиф≥кац≥њ (ƒержстандарт ”крањни). ƒержавн≥ стандарти розробл¤ютьс¤ на:

-орган≥зац≥йно-методичн≥ та загальнотехн≥чш об'Їкти (орга≠н≥зац≥¤ проведенн¤ роб≥т по стандартизац≥њ, науково-техн≥ч≠на терм≥нолог≥¤, класиф≥кац≥¤, кодуванн¤ техн≥чно-еконо≠м≥чноњ та соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ, техн≥чна документац≥¤, ≥нформац≥йн≥ бюлетн≥, орган≥зац≥¤ роб≥т з метрологи, д≥йсн≥ дов≥дков≥ дан≥ про властивост≥ матер≥ал≥в та речовин);

Ч вироби загальномашинобуд≥вного використанн¤ (п≥дшип≠
ники, ≥нструменти, детал≥ кр≥пленн¤ тощо);

Ч складанн¤ елемент≥в народногосподарських об'Їкт≥в держа≠
вного значенн¤ (банк≥всько-ф≥нансова сфера), транспорт, зв'¤≠
зок, енергетична система, охорона довк≥лл¤, оборона тощо);

_ продукц≥¤ м≥жгалузевого призначенн¤;

Ч продукц≥¤ дл¤ населенн¤ та народного господарства;

Ч методи випробувань.

ƒержавн≥ стандарти м≥ст¤ть в соб≥ обов'¤зков≥ та рекомендо≠ван≥ вимоги. ƒо обов'¤зкових в≥днос¤тьс¤ вимоги, ¤к≥ забезпечу≠ють безпеку продукц≥њ дл¤ житт¤, здоров'¤ та майна громад¤н, забезпечують охорону навколишнього середовища; вимоги техн≥≠ки безпеки та г≥г≥Їни прац≥; вимоги та положенн¤, ¤к≥ забезпечу≠ють достов≥рн≥сть та Їдн≥сть вим≥р≥в; вимоги, ¤к≥ торкаютьс¤ в≥д≠ход≥в.

ќбов'¤зков≥ вимоги п≥дл¤гають безперечному виконанню ор≠ганами державноњ виконавчоњ влади, ус≥ма п≥дприЇмствами, њх об'Їднанн¤ми, установами, орган≥зац≥¤ми, ф≥зичними особами Ч суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ƒержавн≥ стандарти ”крањни затверджуютьс¤ ƒержстандартом ”крањни.

√алузев≥ стандарти розробл¤ютьс¤ у раз≥ в≥дсутност≥ держав≠них чи при необх≥дност≥ встановленн¤ б≥льш високих вимог, н≥ж т≥, що м≥ст¤тьс¤ в ƒержавних стандартах. ќбов'¤зков≥ вимоги галузевих стандарт≥в виконуютьс¤ суб'Їктами, ¤к≥ вход¤ть до сфери управл≥нн¤ органу, ¤кий њх затвердив.

“ехн≥чн≥ умови м≥ст¤ть вимоги, ¤к≥ регулюють в≥дносини м≥ж постачальником та споживачем продукц≥њ. —тандарти п≥дприЇмств розробл¤ютьс¤ та використовуютьс¤ лише на конкретному п≥д≠приЇмств≥, виход¤чи ≥з необх≥дност≥ њх використанн¤

Ќормативн≥ документи щодо стандартизац≥њ повинн≥ викорис≠товуватис¤ державними органами управл≥нн¤, суб'Їктами госпо≠дарюванн¤ на стад≥¤х розробки, п≥дготовки продукц≥њ до вироб≠ництва, и виготовленн¤, реал≥зац≥њ, використанн¤, збер≥ганн¤, транс≠портуванн¤, утил≥зац≥њ, при виконанн≥ роб≥т та наданн≥ послуг.

41



«амовник та виконавець зобов'¤зан≥ включити в догов≥р умо-чД Ќн. в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ, виконаних роб≥т та наданих по-■оа'¤зковим вимогам державних стандарт≥в.

ов≥ основи державного контролю та нагл¤ду за додержан≠н≥, ^.о'Їктами господарських в≥дносин обов'¤зкових вимог дер≠жавних стандарт≥в установлен≥ ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро державний нагл¤д за додержанн¤м стандарт≥в, норм ≥ правил та в≥дпов≥дальност≥ за њх порушенн¤ї в≥д 08.04.93 р.

«араз д≥Ї понад 22 тис. державних стандарт≥в на найважлив≥≠ш≥ види сировини та готовоњ продукц≥њ, кр≥м того Ч 41 тис. галу≠зевих стандарт≥в та 188 тис. техн≥чних умов.

4-5. ” пер≥од багатогранного, масштабного розвитку торгово-економ≥чного сп≥вроб≥тництва м≥ж р≥зними крањнами виникаЇ не≠обх≥дн≥сть в на¤вност≥ такого ≥нструменту, ¤кий би гарантував в≥дпов≥дн≥сть виготовленоњ продукц≥њ вимогам стандарт≥в та тех≠н≥чних умов, незалежно в≥д крањни, ¤ка Ї виробником продукц≥њ. ÷им ≥нструментом зараз Ї сертиф≥кац≥¤ в≥дпов≥дност≥.

¬≥дпов≥дно до визначенн¤ ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ з стандар≠тизац≥њ, сертиф≥кац≥¤ в≥дпов≥дност≥ представл¤Ї д≥ю, ¤ка п≥дтвер≠джуЇ шл¤хом сертиф≥ката в≥дпов≥дност≥ чи знака в≥дпов≥дност≥, що вироби чи послуга в≥дпов≥дають певному стандарту чи ≥ншо≠му нормативно-техн≥чному документу.

ћетою сертиф≥кац≥њ продукц≥њ, послуг та роб≥т Ї:

Ч запоб≥ганн¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ, небезпечноњ дл¤ житт¤,
здоров'¤, майна громад¤н та довк≥лл¤;

Ч спри¤нн¤ споживачам у вибор≥ продукц≥њ;

Ч створенн¤ умов дл¤ участ≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ в м≥ж≠
народному економ≥чному, науково-техн≥чному сп≥вроб≥тни≠
ку цтв≥ та м≥жнародн≥й торг≥вл≥.

≤ ¬ ”крањн≥ сертиф≥кац≥¤ продукц≥њ под≥л¤Їтьс¤ на обов'¤зкову

■ та добров≥льну.

" ќбов'¤зкова сертиф≥кац≥¤ повинна включати у вс≥х випадках перев≥рку та випробуванн¤ продукц≥њ дл¤ визначенн¤ њњ характе≠ристики та дальший техн≥чний нагл¤д за сертиф≥кованою продук-

÷≤™ё.

¬ипробуванн¤ з метою обов'¤зковоњ сертиф≥кац≥њ повинн≥ про≠водити акредитован≥ досл≥дн≥ лаборатор≥њ методами, ¤к≥ закр≥пле-дартом∞”кЌањниЌќ–ћа“»¬Ќ»ћ» актами> значеними ƒержстан-

стандаптиз?0 ƒ∞ "'^ ƒ™ –™“”  аб≥нет” ћ≥н≥стр≥в ”крањни .ѕро чальники ви√ ' —™рти*1ка≥<≥ю' ¬≤ƒ ё-05.93 р. виробники, пос√ в≥њЩф≥√ц≥√п¬о÷виДн∞ƒа¬÷≤ ѕ–0ƒ” ÷≤ѓ' я « ѕ≤ƒЋя√а™ ∞6∞¬>Ч ≤ з’¬зп7ч1¬ ус“ановлен≥ "–оки та пор¤дку сертиф≥кац≥ю; –^тивноЩ ¬»√ќ“ќ¬Ћенн¤ ѕ–ќƒ” ÷≤ѓ в≥дпов≥дно до вимог но≠рмативного документу, зг≥дно з ¤ким вона сертиф≥кована;

12



риишовунати продукц≥ю Диклк....... щш ипиитиуг≥ сртиф.

_. ^Д"≥≥√^≥иї Ђрт-‘≥ко-≥-о≥ -р~ ЂД,,,

ж- в≥дпов≥даЇ вимогам нормативного документу, зг≥дно ., ¤ким вон√сортиф≥кована. чи ¤кщо строк д≥. сертиф≥кату зак≥нчивс¤, чи його д≥ю припинено зг≥дно з р≥шенн¤м орга-ну сертиф≥кац≥њ.

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни .ѕро п≥дтвердженн¤ в≥дпо≠в≥дност≥ї в≥д 17.05.2001 р. вимоги цього «акону застосо≠вуютьс¤ до введенн¤ в≥дпов≥дного техн≥чного регламенту щодо п≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дност≥.

≤мпортна продукц≥¤ (товар), ¤ка ввозитьс¤ та реал≥зуЇтьс¤ на територ≥њ ”крањни, в≥дпов≥дно товарн≥й номенклатур≥ зовн≥шньо≠економ≥чноњ д≥¤льност≥, повинна в≥дпов≥дати обов'¤зковим вимо≠гам норм, стандарт≥в, ¤к≥ д≥ють в ”крањн≥, чи повинна бути п≥дтвер≠джена св≥доцтвом про визнанн¤ ≥ноземного сертиф≥кату, ¤кий виданий ƒержстандартом ”крањни чи уповноваженим ним ор≠ганом.

“ака ≥мпортна сертиф≥кована продукц≥¤ включаЇтьс¤ до ™ди≠ного реЇстру сертиф≥кованоњ в ”крањн≥ продукц≥њ, з врахуванн¤м ¤кого органи митного контролю зд≥йснюють оформленн¤ вв≥зних товар≥в.

ƒобров≥льна сертиф≥кац≥¤ може проводитись на в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ вимогам, ¤к≥ не в≥днесен≥ законодавством та норматив≠ними документами до обов'¤зкових вимог, з ≥н≥ц≥ативи виробни≠ка, продавц¤, споживача, орган≥в державноњ виконавчоњ влади, су≠сп≥льних орган≥зац≥й та окремих громад¤н на догов≥рних умовах м≥ж за¤вником та органом сертиф≥кац≥њ. ƒобров≥льну сертиф≥≠кац≥ю мають право проводити в≥дпов≥дно до законодавства п≥д≠приЇмства, орган≥зац≥њ та ≥нш≥ юридичн≥ особи, ¤к≥ беруть на себе функц≥њ органу щодо добров≥льноњ сертиф≥кац≥њ, а також органи, ¤к≥ акредитован≥ у ƒержавн≥й систем≥ сертиф≥кац≥њ.

якщо м≥жнародними договорами ”крањни встановлюютьс¤ ≥нш≥ норми, н≥ж т≥, що м≥ст¤тьс¤ у нац≥ональному законодавств≥, то використовуютьс¤ правила м≥жнародних договор≥в.

—татт¤ 16. ƒотац≥њ та ≥нш≥ засоби державноњ

п≥дтримки суб'Їкт≥в господарюванн¤

н¤-^п√^√* ћ∞∆™ Ќадавати дота„ї суб'Їктам господарюван-р"уванн¤ на ” ¬"рќбництва ∆»““≈¬∞ важливих продукт≥в ха-

парат√, "а засоб≥* “Щ ∆""≈¬<> ■"їїїїЂ л≥карських пре≠парат≥в та засоб≥в реаб≥л≥тац≥њ ≥нвал≥д≥в, на ≥мпоптн≥ -≥¤^п≥√,,;

43



що опинилис¤ у критичн≥й соц≥ально-економ≥чн≥й або еколог≥ч≠н≥й ситуац≥њ, з метою ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень на р≥вн≥, необх≥дному дл¤ п≥дтриманн¤ њх д≥¤льност≥, на ц≥л≥ техн≥≠чного розвитку, що дають значний економ≥чний ефект, а також в ≥нших випадках, передбачених законом.

2. ƒержава може зд≥йснювати компенсац≥њ або доплати с≥ль≠
ськогосподарським товаровиробникам за с≥льськогосподарську
продукц≥ю, що реал≥зуЇтьс¤ ними держав≥.

3. ѕ≥дстави та пор¤док застосуванн¤ засоб≥в державноњ п≥д≠
тримки суб'Їкт≥в господарюванн¤ визначаютьс¤ законом.

1. ѕр¤ма державна ф≥нансова п≥дтримка Ї одним з вид≥в дер≠жавноњ п≥дтримки суб'Їкт≥в господарюванн¤. «аконодавче забез≠печенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ тут, перш за все, через бюджетний процес. «акони про державний бюджет, що приймаютьс¤ щор≥чно, м≥с≠т¤ть у соб≥ конкретн≥ ф≥нансов≥ заходи. “ак, в «акон≥ ”крањни в≥д 26.12.2002 р. Ђѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 2003 р≥кї було передбачено вид≥ленн¤ кошт≥в на розробку важлив≥ших нов≥тн≥х технолог≥й у сфер≥ енергозбереженн¤; участь у придбанн≥ високо≠продуктивного енергозбер≥гаючого компресорного устаткуванн¤ дл¤ оснащенн¤ вуг≥льних шахт; ф≥нансова п≥дтримка в≥тчизн¤≠ного виробника кал≥йних добрив, в≥тчизн¤ного машинобудуван≠н¤ дл¤ агропромислового комплексу; заходи щодо реал≥зац≥њ  ом≠плексноњ програми в≥тр¤них електростанц≥й; забезпеченн¤ жит≠тЇд≥¤льност≥  ривор≥зького г≥рничо-збагачувального комб≥нату окислених руд та поновленн¤ буд≥вництва його об'Їкт≥в; ф≥нан-I сова п≥дтримка розробки зразк≥в техн≥ки дл¤ с≥льського госпо-1 дарства, харчовоњ та переробноњ промисловост≥; ф≥нансова п≥дтри≠мка заставних та ≥нтервенц≥йних операц≥й ≥з зерном, селекц≥њ у рибному господарств≥, операц≥й з ф≥нансового л≥зингу с≥льськогос≠подарськоњ техн≥ки, експлуатац≥йно безпечного стану внутр≥шн≥х водних шл¤х≥в ≥ судноплавних шлюз≥в тощо.

ѕр¤м≥ державн≥ бюджетн≥ асигнуванн¤ передбачаютьс¤ також окремими законами (наприклад, ст. 16 «акону ”крањни Ђѕро енер≠гозбереженн¤ї в≥д 01.07.94 р.).

ѕор¤док наданн¤ державноњ п≥дтримки п≥дприЇмствам регу≠люЇтьс¤ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19.09.94 р. є 645, зг≥дно ¤коњ ф≥нансова п≥дтримка за рахунок бюджетних асигнувань надаЇтьс¤ п≥дприЇмствам, в майн≥ ¤ких частка держа≠вноњ власност≥ перевищуЇ 50 в≥дсотк≥в. ¬она зд≥йснюЇтьс¤ на по≠воротн≥й або безповоротн≥й основ≥ та може мати короткотерм≥но≠вий чи довготерм≥новий (на 2-5 рок≥в) характер.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни виступаЇ розпор¤дником ‘онду стаб≥л≥зац≥њ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, що внесен≥ до реЇстру не≠платоспроможних. ‘онд формуЇтьс¤ за рахунок добров≥льних

44



√жетних кошт≥в (ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 3*04 98 р є 466). –озр≥зн¤ютьс¤ й ≥нш≥ форми наданн¤ держа≠вноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки, наприклад, погашенн¤ боргу товаро≠виробник≥в перед державним бюджетом шл¤хом закладанн¤ у державний резерв виробленоњ ними продукц≥њ (ѕостанова  аб≥≠нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22.05.96 р. є 546).

ѕр¤ма ф≥нансова п≥дтримка з м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюЇть≠с¤ в рамках Ќац≥ональноњ програми ≥нформатизац≥њ (ст. 24 «ако≠ну ”крањни в≥д 04.02.1998 р. Ђѕро Ќац≥ональну програму ≥нфор≠матизац≥њї), ѕрограми освоЇнн¤ виробництва обладнанн¤ ≥ ком≠плектуючих вироб≥в дл¤ виготовленн¤ трамвайних вагон≥в та оновленн¤ рухомого складу п≥дприЇмств м≥ського електротранс≠порту ”крањни, затверджена ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”кра≠њни в≥д 01.07.98 р. є 992, тощо.

2-3. ƒержавна ф≥нансова п≥дтримка, ¤ка надаЇтьс¤ при реал≥≠зац≥њ держав≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ њњ виробниками, також регулюЇтьс¤ в рамках бюджетного процесу. “ак, ст. 1 «а≠кону ”крањни Ђѕро зупиненн¤ спаду с≥льськогосподарського ви≠робництва та продовольче забезпеченн¤ крањни у 1997-1998 ро≠кахї в≥д 23.05.97 р. передбачено, що держава забезпечуЇ п≥дтрим≠ку виробництва тваринницькоњ продукц≥њ (м'¤са, молока, продукц≥њ птах≥вництва), дл¤ чого у ƒержавному бюджет≥ ”крањни визнача≠Їтьс¤ окремим р¤дком обс¤г њњ дотуванн¤ (наприклад, у видатко≠в≥й частин≥ ƒержбюджету на 2003 р. було визначено р¤док 2801210 Ђ‘≥нансова п≥дтримка виробництва продукц≥њ тваринництва ≥ рослинництваї).

ќдним ≥з засоб≥в в≥дшкодуванн¤ витрат с≥льськогосподарсь≠ких товаровиробник≥в Ї паритетне ц≥ноутворенн¤, спр¤моване на забезпеченн¤ екв≥валентного товарообм≥ну м≥ж с≥льським госпо≠дарством ≥ промислов≥стю, ≥ншими галуз¤ми народного господар≠ства (ст. 15 «акону ”крањни Ђѕро пр≥оритетн≥сть соц≥ального роз≠витку села та агропромислового комплексу в народному госпо≠дарств≥ї в≥д 17.10.90 р.).