—татт¤ 13. ƒержавне замовленн¤, державне завданн¤

1. ƒержавне замовленн¤ Ї засобом державного регулюванн¤

но√с√а'√Ћя“ *ќрм*вавн¤ ва ƒогов≥рн≥й (контрактн≥й) ос нов, складу та о6с¤г1в Дродукц≥њ ( б≥ ДДслуг), необх≥дноњ дл¤ ƒержавних потреб, розм≥щенн¤ державних контракте Да по

29



ставку (закуп≥влю) ц≥Їњ продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) серед суб'Їкт≥в господарюванн¤, незалежно в≥д њх фор≠ми власност≥.

2. ƒержавний контракт Ч це догов≥р, укладений державним
замовником в≥д ≥мен≥ держави з суб'Їктом господарюванн¤ Ч
виконавцем державного замовленн¤, в ¤кому визначаютьс¤ еко≠
ном≥чн≥ та правов≥ зобов'¤занн¤ стор≥н ≥ регулюютьс¤ њх госпо≠
дарськ≥ в≥дносини.

3. ѕоставки продукц≥њ дл¤ державних потреб забезпечуютьс¤
за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни та ≥нших дже≠
рел ф≥нансуванн¤, що залучаютьс¤ дл¤ цього, в пор¤дку, ви≠
значеному законом.

4. ” випадках, передбачених цим  одексом та ≥ншими зако≠
нами,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нш≥ органи виконавчоњ вла≠
ди можуть встановлювати державн≥ завданн¤, що £ обов'¤зко≠
вими дл¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤.

5. «асади та загальний пор¤док формуванн¤ державного за≠
мовленн¤ на поставку (закуп≥влю) продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т,
наданн¤ послуг дл¤ задоволенн¤ державних потреб визначаютьс¤
законом.

6. ќсобливост≥ в≥дносин, що виникають у зв'¤зку з поставками
(закуп≥влею) дл¤ державних потреб с≥льськогосподарськоњ про≠
дукц≥њ, продовольства, озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки, а також
≥нших спец≥ально визначених (специф≥чних) товар≥в, регулю≠
ютьс¤ в≥дпов≥дно до закону.



1. ¬ ч.≥ статт≥, що коментуЇтьс¤, надане визначенн¤ пон¤тт¤
державного замовленн¤. ¬оно Ї одним ≥з засоб≥в державного ре≠
гулюванн¤ економ≥ки.

2. 4.2 статт≥, що коментуЇтьс¤, визначаЇ пон¤тт¤ державного
контракту. …ого особлив≥стю пор≥вн¤но з ≥ншими договорами Ї те,
що в≥н укладаЇтьс¤ на основ≥ державного замовленн¤. —торонами
державного замовленн¤ Ї, з одного боку, державний замовник,
¤кий д≥Ї в≥д ≥мен≥ держави, а с другого боку, Ч суб'Їкт господа≠
рюванн¤ Ч виконавець державного замовленн¤.

ќсобливост≥ укладанн¤ господарських договор≥в за державним замовленн¤м регламентован≥ в ст. 183 √  (див. коментар до ц≥Їњ статт≥).

3~5. 4.3-5 статт≥, що коментуЇтьс¤, передбачаЇ поставку проду≠кц≥њ дл¤ державних потреб.

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро поставки продукц≥њ дл¤ державних потребї в≥д 22.12.95 р. так≥ поставки забезпечуютьс¤ шл¤хом формуванн¤, розм≥щенн¤ та виконанн¤ суб'Їктами гос≠подарюванн¤ на догов≥рн≥й (контрактн≥й) основ≥ замовлень дер≠жави на поставку (закупку) товар≥в, роб≥т, послуг дл¤ задоволенн¤ державних потреб.

«ќ



ƒержавними замовниками Ї: ¬ерховна –ада та ≥нш≥ централь≠н≥ органи державноњ влади ”крањни, –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласн≥,  ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, державн≥ орган≥зац≥њ та установи, визна≠чен≥ законом про ƒержавний бюджет, а також державн≥ орган≥за≠ц≥њ та установи, уповноважен≥  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в укладати дер≠жавн≥ контракти.

¬иконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, задоволенн¤ ≥нших держав≠них потреб в сучасних умовах реал≥зуЇтьс¤ у форм≥ закупок в≥д≠пов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро закупки товар≥в, роб≥т та послуг за державн≥ коштиї в≥д 22.02.2000 р. «акон спр¤мований на ство≠ренн¤ конкурентного середовища в ц≥й сфер≥, забезпеченн¤ про≠зорост≥ процедур закупки товар≥в, роб≥т та послуг за державн≥ кошти та дос¤гненн¤ оптимального та рац≥онального њх викорис≠танн¤. ѕ≥д державними коштами в «акон≥ розум≥ютьс¤ грошов≥ кошти ƒержбюджету ”крањни, бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в, грошов≥ кошти державних ц≥льових фонд≥в, ѕенс≥йного фонду ”крањни, державн≥ кредитн≥ ресурси. «акон не поширюЇтьс¤ на закупки в межах державного оборон≠ного замовленн¤ та де¤к≥ ≥нш≥, спец≥ально визначен≥.

”часниками правов≥дносин в сфер≥ закуп≥вель товар≥в, роб≥т та послуг за державн≥ кошти Ї замовники та виконавц≥ (постачальни≠ки). «амовниками виступають органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дпор¤дкован≥ њм установи та орган≥≠зац≥њ, а також установи та п≥дприЇмства, ¤к≥ уповноважен≥ в≥дпов≥≠дно  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни чи органами м≥сцевого самовр¤≠дуванн¤ зд≥йснювати так≥ закупки. ¬иконавцем (постачальником) може бути суб'Їкт господарюванн¤ (резидент чи нерезидент ”кра≠њни), ¤кий п≥дтвердив нам≥р прийн¤ти участь в процедур≥ закупки та представл¤Ї чи представив тендерну пропозиц≥ю.

«акон передбачаЇ умови, за ¤ких виконавцю може бути в≥дмов≠лено в участ≥ щодо закупок. “ак, замовник може вимагати в≥д ви≠конавц¤ наданн¤ ≥нформац≥њ в≥дносно його в≥дпов≥дност≥ визначе≠ним квал≥ф≥кац≥йним вимогам (на¤вн≥сть в≥дпов≥дноњ л≥ценз≥њ, на¤вн≥сть кошт≥в, обладнанн¤ та роб≥тник≥в визначеноњ квал≥ф≥ка≠ц≥њ, виконанн¤ аналог≥чних договор≥в тощо). якщо виконавець не в≥дпов≥даЇ таким вимогам чи надаЇ недостов≥рну ≥нформац≥ю, замо≠вник в≥дхил¤Ї його пропозиц≥ю про участь в процедур≥ закупки ¬≥тчизн¤н≥ та ≥ноземн≥ виконавц≥ беруть участь в закупц≥ на р≥в≠них умовах –азом з тим з метою захисту в≥тчизн¤ного ринку

√Д ∞¬я«”≈ замовЩк≥в "адЩЩ перевагу тендерним пропо



.,н виконавчоњ влади. “аким органом <■ ћ≥неконом≥ки.

'...... ■'и " ДДДм¤тивно-правов≥ акти про функц≥онуванн¤

^"^√√рж^них ^куп“зд√йснюе обл≥к та зв≥туЇ про њх прове-—2"√жЩ""значен≥ процедури закупки, контролюЇ додер. жанн¤ законодавства про закупки, надаЇ консультац≥йну та мето-√ичну допомогу замовникам в зд≥йсненн≥ закупок в тому числ≥ н—е зразки тендерноњ документац≥њ, виконуЇ ≥нш≥ функц≥њ.

6 ¬≥дносини у сфер≥ державноњ закупки в аграрно-промисло≠вому комплекс≥ регламентуютьс¤ спец≥альним законодавством.

ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро актив≥зац≥ю д≥≠¤льност≥ б≥ржового ринку продукц≥њ агропромислового комплек≠су ≥ необх≥дних дл¤ його потреб матер≥ально-техн≥чних ресурс≥вї в≥д 19.10.99 р. передбачено, що закупка с≥льгосппродукц≥њ та про≠довольства дл¤ державних та рег≥ональних потреб, њх реал≥зац≥њ з державних та рег≥ональних ресурс≥в та державного резерву, а та≠кож поставка п≥дприЇмствам агропромислового комплексу мате≠р≥ально-техн≥чних ресурс≥в, ¤к≥ придбаваютьс¤ за рахунок кош≠т≥в державного та м≥сцевого бюджет≥в, зд≥йснюютьс¤ т≥льки через товарн≥ б≥рж≥ за грошов≥ кошти.

‘ункц≥њ орган≥зац≥њ та регулюванн¤ б≥ржового ринку продук≠ц≥њ агропромислового комплексу та необх≥дних дл¤ його потреб матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в виконують центральн≥ та м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади в межах њх компетенц≥њ. њх д≥¤льн≥сть в цих питанн¤х координуЇтьс¤ ћ≥нагропромпол≥тики.

ќргани виконавчоњ влади не приймають безпосередньоњ участ≥ у вир≥шенн≥ питань щодо забезпеченн¤ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в матер≥ально-техн≥чними ресурсами, в тому чис≠л≥ засобами захисту рослин, м≥неральними добривами та паливно-мастильними матер≥алами, а с≥льськогосподарськ≥ товаровироб≠ники закуповують необх≥дн≥ матер≥ально-техн≥чн≥ ресурси у су-6 Їкт≥в господарюванн¤, зокрема, через б≥ржовий ринок. ќрганам виконавчоњ влади заборонено також втручатис¤ в процес визна≠ченн¤ черги розрахунк≥в с≥льськогосподарських товаровиробни≠к≥в за отриман≥ матер≥ально-техн≥чн≥ ресурси (див. ѕостанову  а-с льс!ЩЎ1—“–1¬ ” –ањЌ» <ѕро нов≥ ѕ≤ƒ’ќƒ» ў∞ƒ∞ забезпеченн¤

--^^“в^"о≥«“•ник≥вматер≥мшо'тетн≥чн≤1'

с¤ в≥д п0ѕв1дн—0Ћд№о∞^ѕ–ќƒ”^÷≤ѓ ƒЋя де–жавЂи* потреб зд≥йснюЇть-послугзадержавв ” ”крањни Ђѕ–∞ зак”Щ” Щ*ар≥в, –∞6≤“ ≥ товарних б ржа' с≥л∞Ў“»> ¬≤ƒ 22-02-20∞<> –- ѕор¤док закупки на вн»х–Дотр!б–та?х реал“заѕц"–0ƒ” ÷≤ѓ Щ п–∞Щьства ƒ*Ђ ЂЂржа-–ахунку за них уДови * " ƒ™р∆авних –есурс≥в, механ≥зм роз-торгах додатково Д ”час" продавц≥в та покупц≥в на б≥ржових

–ахувк≥в“д „асќзак≥7Ћёё“№—я ѕоложеЂнЩ Ђ–∞ механ≥зм роз-шд час закупки —≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та про-



Д,Д,. ≥м≥о≥нвту ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 17.08..)ї –- шл¤хом

№.рж.ша торг≥вл¤ с≥льгосппродукц≥њ "ƒ1иии≤оетьс"^"’^"

1≥роЋ.нн¤ б≥ржових операц≥й. ƒо б≥ржовик ~–"ї *££ Щ!

..ьгосппродукц≥¤, ¤ка визначена затвердженим б≥ржею пере л≥

,м стандарт≥в ¤кост≥, Ї реальним товаром, а також стандартн≥ контракти на таку продукц≥ю. —тандартним контрактом на б≥р≠жовий товар с контракт, в ¤кому к≥льк≥сть, ¤к≥сть, базис поставки та строки виконанн¤ Ї стандартними. ™диною перем≥нною вели≠чиною стандартного контракту Ї ц≥на, ¤ка встановлюЇтьс¤ в про≠цес≥ б≥ржових торг≥в. ¬≥дпов≥дно до р≥шенн¤ б≥ржового ком≥тету до торг≥в може бути допущена продукц≥¤, ¤ка забезпечуЇ виробни≠цтво с≥льгосппродукц≥њ, к≥льк≥сть ¤коњ не повинна перевищувати 40 в≥дсотк≥в в≥д загального обс¤гу товару.

÷≥ни на б≥рж≥ формуютьс¤ в≥льно. њх р≥вень визначаЇтьс¤ дл¤ кожного виду с≥льгосппродукц≥њ сп≥вв≥дношенн¤м попиту та про≠позиц≥њ на момент б≥ржових торг≥в. Ќа б≥рж≥ використовуютьс¤ так≥ пон¤тт¤ ц≥н: ц≥на продавц¤ (пропозиц≥¤), ц≥на покупц¤ (по≠питу), ц≥на б≥ржових угод, котирувальн≥ ц≥ни. ќстанн≥ Ч це ц≥ни, ¤к≥ визначен≥ котирувальною ком≥с≥Їю б≥рж≥ шл¤хом анал≥зу ц≥н б≥ржових угод, ц≥н продавц≥в, ц≥н покупц≥в на п≥дстав≥ Їдиних критер≥њв та спец≥альних метод≥в. ѕри цьому в≥др≥зн¤ють коти-ровку оф≥ц≥альну та неоф≥ц≥альну (дов≥дкову).

ќплата б≥ржових контракт≥в проводитьс¤ через б≥ржу до вико≠нанн¤ контракту. ѕ≥дставою дл¤ перерахуванн¤ вартост≥ контра≠кту продавцю служить акт прийому-здач≥ с≥льгосппродукц≥њ за к≥льк≥стю та ¤к≥стю, п≥дписаний покупцем та продавцем, чи пись≠мова згода покупц¤ на передоплату.

ƒл¤ актив≥зац≥њ взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж виробниками та покупц¤≠ми с≥льгосппродукц≥њ та продукт≥в њњ переробки в≥дпов≥дно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро оптов≥ продовольч≥ ринкиї в≥д 09.06.99 р. провадитьс¤ формуванн¤ системи таких ринк≥в та њх ≥нфраструктури. ћетою д≥¤льност≥ оптового продо≠вольчого ринку Ї створенн¤ умов дл¤ куп≥вл≥-продажу на¤вних вид≥в вказаноњ продукц≥њ.

« метою стимулюванн¤ виробництва зерна та п≥дтримки с≥ль≠ськогосподарських товаровиробник≥в, суттЇвого зменшенн¤ нега≠тивних насл≥дк≥в сезонних та кон'юнктурних коливань ц≥н на

ни–х зак≥по1 –∞ƒ^“" ¬ ” –а≤Ќ≤ ≈ѕ–∞ваƒЂено Ђехан≥зм застав≠них закупок зерна. ÷ей механ≥зм передбачаЇ закупку зерна у с≥ль-

√т“н√и’а “∞¬ар0¬»™∞бїиЩ - сезон йи^нн¤ вр^аД



женн¤ про впровадженн¤ механ≥зму заставних закупок зерна у

с≥льськогосподарських товаровиробник≥в затверджено ѕостано-вою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21.07.2000 р. ‘ункц≥њ дер≠жавного агента щодо забезпеченн¤ державноњ заставноњ закупки зерна покладен≥ на ƒержавну акц≥онерну компан≥ю Ђ’л≥б ”крањ≠ниї. ¬заЇмов≥дносини ƒј  Ђ’л≥б ”крањниї та с≥льськогосподар≠ських товаровиробник≥в регулюютьс¤ господарськими договора≠ми, ¤к≥ укладен≥ в≥дпов≥дно до законодавства. «аставн≥ ц≥ни щор≥≠чно встановлюютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в та повинн≥ компенсувати витрати на виробництво, транспортуванн¤ та збер≥ганн¤ зерна, а також забезпечувати м≥н≥мальний р≥вень рентабельност≥.

ƒоговорами заставноњ закупки зерна передбачаЇтьс¤ право с≥ль≠ськогосподарських товаровиробник≥в прот¤гом 8 м≥с¤ц≥в ≥з дн¤ поставки продати заставне зерно за ц≥нами, ¤к≥ складаютьс¤ на б≥ржових торгах, при умов≥ поверненн¤ п≥дприЇмствам ƒј  Ђ’л≥б ”крањниї грошових кошт≥в, ¤к≥ отриман≥ в≥д заставноњ закупки зерна, та поверненн¤ витрат на його збер≥ганн¤. «аставн≥ ц≥ни дають можлив≥сть прот¤гом 9 м≥с¤ц≥в в≥льно розпор¤джатис¤ виробленою продукц≥Їю: реал≥зовувати за контрактами, продава≠ти на в≥льному ринку, збер≥гати на ферм≥ чи здавати на збер≥ган≠н¤ (за в≥дпов≥дну плату), оч≥куючи п≥двищенн¤ ц≥н на св≥товому ринку, здавати продукц≥ю п≥д заставу.

¬≥дносини, ¤к≥ виникають з державного оборонного замовлен≠н¤, регулюютьс¤ «аконом ”крањни в ѕро державне оборонне за≠мовленн¤ї в≥д 03.03.99 р., ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањ≠ни Ђѕитанн¤ державного оборонного замовленн¤ї в≥д 09.12.99 р. є 2244. ѕостановою затверджено ѕор¤док формуванн¤ основних показник≥в оборонного замовленн¤, розм≥щенн¤ та коригуванн¤ обс¤г≥в поставок (закупок) продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т та послуг за оборонним замовленн¤м, внесенн¤ зм≥н до укладеного державного контракту, а також пор¤док контролю за виконанн¤м оборонного замовленн¤; ѕор¤док проведенн¤ конкурс≥в (тендер≥в) щодо вибо≠ру виконавц≥в державного оборонного замовленн¤.

—татт¤ 14. Ћ≥цензуванн¤, патентуванн¤ та

квотуванн¤ у господарськ≥й д≥¤льност≥

1. Ћ≥цензуванн¤, патентуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та квотуванн¤ Ї засобами державного регулюванн¤ ” сфер≥ господарюванн¤, спр¤мованими на забезпеченн¤ Їдиноњ державноњ пол≥тики у ц≥й сфер≥ та захист економ≥чних ≥ соц≥а≠льних ≥нтерес≥в держави, сусп≥льства та окремих споживач≥в. 2. ѕравова засади л≥цензуванн¤, патентуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та квотуванн¤ визначаютьс¤ внход¤-

34



ч. з конституц≥йного Драва кожного на ^"Ч"'√цип≥в цькоњ д≥¤льност≥, не заборонено.' законом, а також принц господарюванн¤, встановленнх у статт. 6 цього  оƒ^”-

3. Ћ≥ценз≥¤ - документ державного зразка, ¤кий 3їсв.дчус
право суб'Їкта господарюванн¤ - л≥ценз.ата ^"–0"Щ**Щ"
зазначеного в ньому виду господарсько, д.¤льност. прот¤гом ви
значеного строку за умови виконанн¤ л≥ценз≥йних умов. ¬≥дно≠
сини, пов'¤зан≥ з л≥цензуванн¤м певних вид≥в господарсько, д≥≠
¤льност≥, регулюютьс¤ заковом.

4. ” сферах, пов'¤заних ≥з торг≥влею за грошов≥ кошти (го≠
т≥вку, чеки, а р≥вно з використанн¤м ≥нших форм розрахунк≥в
та плат≥жних карток на територ≥њ ”крањни), обм≥ном гот≥вкових
валютних ц≥нностей (у тому числ≥ операц≥њ з гот≥вковими плат≥≠
жними засобами, вираженими в ≥ноземн≥й валют≥, та з плат≥ж≠
ними картками), у сфер≥ грального б≥знесу та побутових послуг,
≥нших сферах, визначених законом, може зд≥йснюватис¤ пате≠
нтуванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤.

“орговий патент Ч це державне св≥доцтво, ¤ке засв≥дчуЇ право суб'Їкта господарюванн¤ займатис¤ певними видами п≥дприЇм≠ницькоњ д≥¤льност≥ впродовж встановленого строку. —пец≥аль≠ний торговий патент Ч це державне св≥доцтво, ¤ке засв≥дчуЇ право суб'Їкта господарюванн¤ на особливий пор¤док оподат≠куванн¤ в≥дпов≥дно до закону. ѕор¤док патентуванн¤ певних вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ встановлюЇтьс¤ законом.

5. ” необх≥дних випадках держава застосовуЇ квотуванн¤,
встановлюючи граничний обс¤г (квоти) виробництва чи об≥гу
певних товар≥в ≥ послуг. ѕор¤док квотуванн¤ виробництва та/
або об≥гу (включаючи експорт та ≥мпорт), а також розпод≥лу
квот встановлюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно
до закону.

1. ѕ≥дтримка економ≥чноњ системи сусп≥льства в ефективному
стан≥ передбачаЇ гнучк≥ засоби впливу держави на економ≥чн≥
процеси.  р≥м податкових, ф≥нансово-кредитних важел≥в, правил
ц≥ноутворенн¤ держава застосовуЇ систему л≥цензуванн¤, патенту≠
ванн¤ та квотуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

2. ѕри визначенн≥ правових засад л≥цензуванн¤, патентуван≠
н¤ та квотуванн¤ сл≥д виходити з конституц≥йного права на п≥д≠
приЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤ка не заборонена законом (ст. 42  он≠
ституц≥њ ”крањни), а також принцип≥в господарюванн¤ (ст 6 √ 
”крањни).

3. «акон ”крањни Ђѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарсь≠
коњ д≥¤льност≥, в≥д 01.06.2000 р. та р¤д постанов  аб≥нету ћ≥н≥с≠
тр≥в ”крањни, прийн¤тих в≥дпов≥дно до цього «акону, визначають
л≥цензуванн¤ ¤к видачу, переоформленн¤ та анулюванн¤ л≥цен-

35



ми, видачу дубл≥кат≥в л≥ценз≥й, веденн¤ л≥ценз≥йних справ та л≥-ч-н'з≥йних реЇстр≥в, контроль за додержанн¤м л≥ценз≥атами л≥це≠нз≥йних умов, видача розпор¤джень про усуненн¤ порушень л≥це≠нз≥йних умов, а також розпор¤джень про усуненн¤ порушень за≠конодавства у сфер≥ л≥цензуванн¤.

«аконом ”крањни Ђѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господар≠ськоњ д≥¤льност≥ї встановлено, що л≥ценз≥¤ Ї Їдиним документом дозв≥льного характеру, ¤к≥й даЇ право на зан¤тт¤ певним видом господарськоњ д≥¤льност≥, що в≥дпов≥дно з законодавством п≥дл¤≠гаЇ обмеженню.

ќсновними принципами державноњ пол≥тики у сфер≥ л≥цензу≠ванн¤ Ї: забезпеченн¤ р≥вност≥ прав, законних ≥нтерес≥в ус≥х су≠б'Їкт≥в господарюванн¤; встановленн¤ Їдиного пор¤дку та Їдино≠го перел≥ку вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ п≥дл¤гають л≥цен≠зуванню на територ≥њ ”крањни. «аконом встановлено також, що л≥цензуванн¤ не може використовуватись дл¤ обмеженн¤ конку≠ренц≥њ у провадженн≥ господарськоњ д≥¤льност≥.

ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики в сфер≥ л≥цензуванн¤, законодавч≥ основи њњ проведенн¤ визначаЇ ¬ерховна –ада ”крањ≠ни, а реал≥зац≥ю ц≥Їњ пол≥тики зд≥йснюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањ≠ни та спец≥ально уповноважений орган з питань л≥цензуванн¤, а також органи виконавчоњ влади, уповноважен≥  аб≥нетом ћ≥н≥ст≠р≥в, виконавч≥ органи рад, ¤ким надан≥ повноваженн¤ проводити л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

«акон встановив компетенц≥ю спец≥ально уповноваженого ор≠гану з питань л≥цензуванн¤, орган≥в л≥цензуванн¤, експертно-апе≠л¤ц≥йноњ ради, ¤ка створюЇтьс¤ при спец≥ально уповноваженому орган≥. —пец≥ально уповноважений орган, зокрема, розробл¤Ї ос≠новн≥ напр¤ми розвитку л≥цензуванн¤, проекти нормативно-пра≠вових акт≥в щодо питань л≥цензуванн¤, узгоджуЇ проекти таких акт≥в. —пец≥ально уповноважений орган сп≥льно з органом л≥це≠нзуванн¤ затверджуЇ л≥ценз≥йн≥ умови зд≥йсненн¤ певного виду господарськоњ д≥¤льност≥ та пор¤док контролю за њх виконанн¤м; веде ™диний л≥ценз≥йний реЇстр.

ѕерел≥к орган≥в л≥цензуванн¤ затверджено ѕостановою  аб≥≠нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 14.11.2000 р.

«акон ”крањни Ђѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, встановлюЇ Їдиний перел≥к близько 60 вид≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥, ¤к≥ п≥дл¤гають л≥цензуванню.

манн¤ Щ ≤ ¬»ƒ» п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ потребують отри-√во≥“Щ0Щ "а“™Ќ“” - державного св≥доцтва, ¤ке засв≥дчуЇ  ^√' Щс.п∞ƒарськоњ д≥¤льност≥ чи його структурного «акону ”коа“нЩ "≤ƒ–03ƒ≤Ћ* займатис¤ ними. ¬≥дпов≥дно до ст.1

ко√д^√н“ст≥, в≥д 2–3ќ0ѕ3“96“”¬аЌЌя ƒ™я »’ ¬»ƒ≤¬ п≥ƒприЇмниць-д Ђ ьност≥ї в≥д ^^.03.96 р., торговельна д≥¤льн≥сть за гот≥вко-


аД~ ¬»ƒ» п≥ƒп–иЇмницькоњ д≥¤льност≥ потребують отри-

анн¤ торгового патенту _ державного св≥доцтва, ¤ке ¤асв≥ДчЩ



шшшшшт

’р√гр√ьного б≥знесу та побутових послуг, потребуЇ отриманн¤

“∞“шц∞ензаува!нн¤ та квотуванн¤ широко застосовуЇтьс¤ в сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й. « метою формуванн¤ ращона-≥ьноњ структури експорту та ≥мпорту та захисту внутр≥шнього ринку режим л≥цензуванн¤ та квотуванн¤ в ”крањн≥ встановлено в≥дпов≥дно до ст.16 «акону Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьї ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро квотуванн¤ та л≥цен≠зуванн¤ експорту товар≥в (роб≥т, послуг)ї в≥д 12.01.93 р.

Ћ≥цензуванн¤ та квотуванн¤ експорту та ≥мпорту застосовують≠с¤ ”крањною у таких випадках: у раз≥ р≥зкого пог≥ршенн¤ розра≠хункового балансу ”крањни, ¤кщо його негативне сальдо переви≠щуЇ на в≥дпов≥дну дату 25 в≥дсотк≥в в≥д загальноњ суми валютних вимог ”крањни; у раз≥ дос¤гненн¤ встановленого ¬ерховною –адою ”крањни р≥вн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥; у раз≥ значного пору≠шенн¤ р≥вноваги по певних товарах на внутр≥шньому ринку ”кра≠њни; при необх≥дност≥ забезпечити певн≥ пропорц≥њ м≥ж ≥мпортною та в≥тчизн¤ною сировиною у виробництв≥; при необх≥дност≥ зд≥й≠сненн¤ заход≥в у в≥дпов≥дь на дискрим≥нац≥йн≥ д≥њ ≥нших держав; у раз≥ порушенн¤ суб'Їктом зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ пра≠вових норм ц≥Їњ д≥¤льност≥, встановлених цим «аконом; в≥дпов≥д≠но до м≥жнародних торгових угод, ¤к≥ укладаЇ або до ¤ких приЇд≠нуЇтьс¤ ”крањна (запроваджуЇтьс¤ режим квотуванн¤).

¬ ”крањн≥ введено так≥ види експортних (≥мпортних) л≥ценз≥й:

генеральна Ч в≥дкритий дозв≥л на експортн≥ (≥мпортн≥) опера≠ц≥њ по певному товару (товарам) та/або з певною крањною (групою крањн) прот¤гом пер≥оду д≥њ режиму л≥цензуванн¤ по цьому това≠ру (товарах);

разова (≥ндив≥дуальна) - разовий дозв≥л, що маЇ ≥менний хара-–етним “√Щ51 ƒЋя п–∞веденн¤ к∞жноњ окремоњ операц≥њ конк-менш"й—”н-√“0ћ зовн≥шнь∞ек∞ном≥чноњ д≥¤льност≥ на пер≥од не пор√о÷о√рац÷ ў∞ ™ Ќ™∞б’1ƒЌ»ћ ƒЋя «ƒ≤…—Щ експортноњам-

про√о√пае≥“ов≥Д%√дн;≥а;”д(гвел на експорт (≥мпорт) това^

визначенн¤м його зага√ного "о≥с√у" ћ<ЎЎ я  ∞ƒ»Ќ ћ≤—я÷№) 3

ЋенЩв√н√√о√в“р”√уЌ1“¤√√Ќ»ћ Ч ∞*∞-певного товару (товар≥в) ¤кий ≤ ,?,ќ“я√ќћ ”становленого строку

сл≥дуванн¤ та'/або ^^^^Д^"^√ –∞3"



компенсац≥йна (≥ндив≥дуальна) Ч належним чином оформле≠не право на ≥мпорт в ”крањну впродовж установленого строку певного товару (товар≥в), ¤кий Ї об'Їктом антисубсидиц≥йного розсл≥дуванн¤ та /або компенсац≥йних заход≥в;

спец≥альна (≥ндив≥дуальна) Ч належним чином оформлене право на ≥мпорт в ”крањну прот¤гом установленого строку певно≠го товару (товар≥в), ¤кий Ї об'Їктом спец≥ального розсл≥дуванн¤ та /або спец≥альних заход≥в.

ѕо кожному виду товару може встановлюватись лише один вид л≥ценз≥њ.

 вотуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом установленн¤ режиму ви≠дач≥ ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й, причому загальний обс¤г експорту (≥мпорту) за цими л≥ценз≥¤ми не повинен перевищувати обс¤гу встановленоњ квоти.

¬ ”крањн≥ введено так≥ види експортних (≥мпортних) квот (ко≠нтингент≥в):

глобальн≥ Ч квоти, що встановлюютьс¤ по товару (товарам) без зазначенн¤ конкретних крањн (груп крањн), куди товар (това≠ри) експортуЇтьс¤ або з ¤ких в≥н (вони) ≥мпортуЇтьс¤;

групов≥ Ч квоти, що встановлюютьс¤ по товару (товарам) з визначенн¤м групи крањн, куди товар (товари) експортуЇтьс¤ чи з ¤ких в≥н (вони) ≥мпортуЇтьс¤;

≥ндив≥дуальн≥ Ч квоти, що встановлюютьс¤ по товару (това≠рах) з визначенн¤м конкретноњ крањни, куди товар (товари) може експортуватись чи з ¤ких в≥н (вони) може ≥мпортуватись;

антидемп≥нгов≥ Ч граничний обс¤г ≥мпорту в ”крањну певного товару (товар≥в), що Ї об'Їктом антидемп≥нгового розсл≥дуванн¤ та/або антидемп≥нгових заход≥в, ¤кий дозволено ≥мпортувати в ”крањну прот¤гом установленого строку та ¤кий визначаЇтьс¤ в натуральних та/або варт≥сних одиниц¤х вим≥ру;

компенсац≥йн≥ Ч граничний обс¤г ≥мпорту в ”крањну певного товару (товар≥в), що Ї об'Їктом антисубсидиц≥йного розсл≥дуван≠н¤ та/або компенсац≥йних заход≥в, ¤кий дозволено ≥мпортувати в ”крањну прот¤гом установленого строку та ¤кий визначаЇтьс¤ в натуральних та/або варт≥сних одиниц¤х вим≥ру;

спец≥альн≥ Ч граничний обс¤г ≥мпорту в ”крањну певного това≠ру (товар≥в), що Ї об'Їктом спец≥ального розсл≥дуванн¤ та/або спе≠ц≥альних заход≥в, ¤кий дозволено ≥мпортувати в ”крањну прот¤≠гом установленого строку ≥ ¤кий визначаЇтьс¤ в натуральних та/ або варт≥сних одиниц¤х вим≥ру.

ѕо кожному виду товару може встановлюватись лише один вид квоти. Ћ≥ценз≥њ на експорт (≥мпорт) товару видаютьс¤ ћ≥н≥≠стерством економ≥ки та з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањ≠ни Ћ≥цензуванн¤ операц≥й з перем≥щенн¤ валютних кошт≥в м≥ж суо Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ з метою ≥нвестиц≥й

38



та ,Ђо наданн¤ ,опЂ0 кредит≥в зд≥йсню* Ќац≥ональний банк

'"в≥дпов≥дно до положенн¤ вищеназваного ƒекрету,  аб≥нет ћ≥-Д≥стп№ ўор√чно визначаЇ групи товар≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають квотуван≠ню та л≥цензуванню. ќдночасно з загальними правилами л≥цен≠зуванн¤ та квотуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й д≥ють спец≥альн≥ правила, ¤к≥ регулюють л≥цензуванн¤ експорту (≥мпо≠рту) окремих вид≥в товар≥в або в певн≥ крањни (див. також ст. <*81 √  та коментар до нењ).