√лава 2

ќ—Ќќ¬Ќ≤ Ќјѕ–яћ» “ј ‘ќ–ћ» ”„ј—“≤

ƒ≈–∆ј¬» ≤ ћ≤—÷≈¬ќ√ќ —јћќ¬–яƒ”¬јЌЌя

” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–ё¬јЌЌя

—татт¤ 8. ”часть держави, орган≥в державноњ

влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в господарськ≥й д≥¤льност≥

1. ƒержава, органи державноњ влади та органи м≥сцевого са≠
мовр¤дуванн¤ не Ї суб'Їктами господарюванн¤.

2. –≥шенн¤ орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого са≠
мовр¤дуванн¤ з ф≥нансових питань, що виникають у процес≥
формуванн¤ та контролю виконанн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, а
також з адм≥н≥стративних та ≥нших в≥дносин управл≥нн¤, кр≥м
орган≥зац≥йно-господарських, в ¤ких орган державноњ влади або
орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ї суб'Їктом, над≥леним госпо≠
дарською компетенц≥Їю, приймаютьс¤ в≥д ≥мен≥ цього органу ≥
в межах його владних повноважень.

3. √осподарська компетенц≥¤ орган≥в державноњ влади та ор≠
ган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ реал≥зуЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ в≥дпов≥'
дноњ державноњ чи комунальноњ установи. Ѕезпосередн¤ участь
держави, орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого само≠
вр¤дуванн¤ у господарськ≥й д≥¤льност≥ може зд≥йснюватис¤ лише
на п≥дстав≥, в межах повноважень та у спос≥б, що визначен≥
 онституц≥Їю ≥ законами ”крањни.

1-3. —татт¤, що коментуЇтьс¤, м≥стить загальне правило, в≥дпо≠в≥дно до ¤кого держава, органи державноњ влади та органи м≥сце≠вого самовр¤дуванн¤ не Ї суб'Їктами господарюванн¤.

–азом з тим, сл≥д зазначити, що дл¤ ц≥лей окремих закон≥в у сфер≥ господарського законодавства зазначен≥ органи включаютьс¤ в пон¤тт¤ суб'Їкта господарюванн¤. “ак, в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њї в≥д 11.01.2001 р.

18



дл¤ ц≥лей цього «акону суб'Їктами господарюванн¤, зокрема, ви≠знаютьс¤ органи державноњ влади, органи м≥сцевого самовр¤ду≠ванн¤ органи адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ ≥ конт-ролю в частин≥ њхньоњ д≥¤льност≥ з виробництва, реал≥зац≥њ, при≠дбанн¤ товар≥в або ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥.

—татт¤ 9. ‘орми реал≥зац≥њ державою економ≥чноњ пол≥тики

1. ” сфер≥ господарюванн¤ держава зд≥йснюЇ довгострокову
(стратег≥чну) ≥ поточну (тактичну) економ≥чну ≥ соц≥альну пол≥≠
тику, спр¤мовану на реал≥зац≥ю та оптимальне узгодженн¤ ≥н≠
терес≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ споживач≥в, р≥зних сусп≥ль≠
них верств ≥ населенн¤ в ц≥лому.

2. ≈коном≥чна стратег≥¤ Ч обраний державою курс економ≥≠
чноњ пол≥тики, розрахований на тривалу перспективу ≥ спр¤мо≠
ваний на вир≥шенн¤ крупно масштабних економ≥чних та соц≥а≠
льних завдань, завдань культурного розвитку, забезпеченн¤ еко≠
ном≥чноњ безпеки держави, збереженн¤ ≥ примноженн¤ њњ
економ≥чного потенц≥алу ≥ нац≥онального багатства, п≥двищен≠
н¤ народного добробуту. ≈коном≥чна стратег≥¤ включаЇ визна≠
ченн¤ пр≥оритетних ц≥лей народного господарства, засоб≥в та
способ≥в њх реал≥зац≥њ, виход¤чи з≥ зм≥сту об'Їктивних процес≥в
≥ тенденц≥й, що мають м≥сце в нац≥ональному та св≥товому гос≠
подарств≥, та враховуючи законн≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в господарю≠
ванн¤.

3. ≈коном≥чна тактика Ч сукупн≥сть найближчих ц≥лей, за≠
вдань, засоб≥в ≥ способ≥в њх дос¤гненн¤ дл¤ реал≥зац≥њ стратег≥ч≠
ного курсу економ≥чноњ пол≥тики в конкретних умовах, що скла≠
даютьс¤ в поточному пер≥од≥ розвитку народного господарства.

4. ѕравове закр≥пленн¤ економ≥чноњ пол≥тики зд≥йснюЇтьс¤
шл¤хом визначенн¤ засад внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики, у
прогнозах ≥ програмах економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”кра≠
њни та окремих њњ рег≥он≥в, програмах д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥≠
стр≥в ”крањни, ц≥льових програмах економ≥чного, науково-тех≠
н≥чного ≥ соц≥ального розвитку, а також в≥дпов≥дних законодав≠
чих актах.

1. ч.1 статт≥, що коментуЇтьс¤, вид≥л¤Ї дв≥ основн≥ форми реа≠л≥зац≥њ державноњ економ≥чноњ пол≥тики: довгострокову (страте≠г≥чну) та поточну (тактичну). ќбидв≥ ц≥ форми спр¤мован≥ на уз≠годженн¤ ≥нтерес≥в окремих суб'Їкт≥в господарюванн¤, спожива≠ч≥в, р≥зних сусп≥льних верств та населенн¤ в ц≥лому, тобто поЇднанн¤ окремих, в тому числ≥ корпоративних, ≥нтерес≥в та сус≠п≥льних, державних ≥нтерес≥в в ц≥лому.



2-3. „.2 та ч.« статт≥, що коментуЇтьс¤, визначають пон¤тт¤ економ≥чноњ стратег≥њ та економ≥чноњ тактики. њх р≥зниц¤ скла≠даЇтьс¤ в тому, що коли економ≥чна стратег≥¤ розрахована на три≠валу перспективу та визначаЇ пр≥оритетн≥ ц≥л≥ розвитку економ≥≠ки, то економ≥чна тактика визначаЇ найближч≥ ц≥л≥, завданн¤, за≠соби та способи њх дос¤гненн¤. –азом з тим, вони т≥сно пов'¤зан≥, тому що економ≥чна тактика будуЇтьс¤ на економ≥чн≥й стратег≥њ, з другого боку, за допомогою економ≥чноњ тактики реал≥зуЇтьс¤ стратег≥чний курс економ≥чноњ пол≥тики в конкретних умовах по≠точного пер≥оду економ≥чного розвитку.

4. ” ч.4 статт≥, що коментуЇтьс¤, перел≥чено документи, в ¤ких закр≥плено економ≥чну пол≥тику держави (див. ст.ст. 10, 11 √  ≥ коментар до них).

—татт¤ 10. ќсновн≥ напр¤ми економ≥чноњ пол≥тики держави

1. ќсновними напр¤мами економ≥чноњ пол≥тики, що визнача≠ютьс¤ державою, Ї:

структурно-галузева пол≥тика, спр¤мована на зд≥йсненн¤ дер≠жавою прогресивних зм≥н у структур≥ народного господарства, удосконаленн¤ м≥жгалузевих та внутр≥шньогалузевих пропор≠ц≥й, стимулюванн¤ розвитку галузей, ¤к≥ визначають науково-техн≥чний прогрес, забезпечують конкурентоспроможн≥сть в≥т≠чизн¤ноњ продукц≥њ та зростанн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤. —кладовими ц≥Їњ пол≥тики Ї промислова, аграрна, буд≥вельна та ≥нш≥ сфери економ≥чноњ пол≥тики, щодо ¤ких держава зд≥йснюЇ в≥дносно самост≥йний комплекс заход≥в стимулюючого впливу; ≥нвестиц≥йна пол≥тика, спр¤мована на створенн¤ суб'Їктам господарюванн¤ необх≥дних умов дл¤ залученн¤ ≥ концентрац≥њ кошт≥в на потреби розширеного в≥дтворенн¤ основних засоб≥в виробництва, переважно у галуз¤х, розвиток ¤ких визначено ¤к пр≥оритети структурио-галузевоњ пол≥тики, а також забезпе≠ченн¤ ефективного ≥ в≥дпов≥дального використанн¤ цих кошт≥в та зд≥йсненн¤ контролю за ним;

амортизац≥йна пол≥тика, спр¤мована на створенн¤ суб'Їктам господарюванн¤ найб≥льш спри¤тливих та р≥вноц≥нних умов за≠безпеченн¤ процесу простого в≥дтворенн¤ основних виробничих ≥ невиробничих фонд≥в переважно на ¤к≥сно нов≥й техн≥ко-тех-нолог≥чн≥й основ≥;

пол≥тика ≥нституц≥йних перетворень, спр¤мована на форму≠ванн¤ рац≥ональноњ багатоукладноњ економ≥чноњ системи шл¤≠хом трансформуванн¤ в≥дносин власност≥, зд≥йсненн¤ роздер≠жавленн¤ економ≥ки, приватизац≥њ та нац≥онал≥зац≥њ виробни-

20



чих фонд≥в, забезпеченн¤ на власн≥й основ≥ розвитку р≥зних форм власност≥ господарюванн¤, екв≥валентност≥ в≥дносин обм≥ну м≥ж суб'Їктами господарюванн¤, державну п≥дтримку . захист ус≥х форм ефективного господарюванн¤ та л≥кв≥дац≥ю будь-¤ких протизаконних економ≥чних структур;

ц≥нова пол≥тика, спр¤мована на регулюванн¤ державою в≥д≠носин обм≥ну м≥ж суб'Їктами ринку з метою забезпеченн¤ екв≥≠валентност≥ в процес≥ реал≥зац≥њ нац≥онального продукту, до≠триманн¤ необх≥дноњ паритетност≥ ц≥н м≥ж галуз¤ми та видами господарськоњ д≥¤льност≥, а також забезпеченн¤ стаб≥льност≥ оптових та роздр≥бних ц≥н;

антимонопольно-конкурентна пол≥тика, спр¤мована на ство≠ренн¤ оптимального конкурентного середовища д≥¤льност≥ су≠б'Їкт≥в господарюванн¤, забезпеченн¤ њх взаЇмод≥њ на умовах недопущенн¤ про¤в≥в дискрим≥нац≥њ одних суб'Їкт≥в ≥ншими, насамперед у сфер≥ монопольного ц≥ноутворенн¤ та за рахунок зниженн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, послуг, спри¤нн¤ зростанню ефек≠тивноњ соц≥ально ор≥Їнтованоњ економ≥ки;

бюджетна пол≥тика, спр¤мована на оптим≥зац≥ю та ра≠ц≥онал≥зац≥ю формуванн¤ доход≥в ≥ використанн¤ державних ф≥нансових ресурс≥в, п≥двищенн¤ ефективност≥ державних ≥н≠вестиц≥й у народне господарство, узгодженн¤ загальнодержав≠них ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в у сфер≥ м≥жбюджетних в≥дносин, регу≠люванн¤ державного боргу та забезпеченн¤ соц≥альноњ справед≠ливост≥ при перерозпод≥л≥ нац≥онального доходу;

податкова пол≥тика, спр¤мована на забезпеченн¤ економ≥чно обірунтованого податкового навантаженн¤ на суб'Їкт≥в госпо≠дарюванн¤, стимулюванн¤ сусп≥льно необх≥дноњ економ≥чноњ д≥≠¤льност≥ суб'Їкт≥в, а також дотриманн¤ принципу соц≥альноњ справедливост≥ та конституц≥йних гарант≥й прав громад¤н при оподаткуванн≥ њх доход≥в;

грошово-кредитна пол≥тика, спр¤мована на забезпеченн¤ на≠родного господарства економ≥чно необх≥дним обс¤гом грошовоњ маси, дос¤гненн¤ ефективного гот≥вкового об≥гу, залученн¤ ко≠шт≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤ та населенн¤ до банк≥вськоњ си≠стеми, стимулюванн¤ використанн¤ кредитних ресурс≥в на по≠треби функц≥онуванн¤ ≥ розвитку економ≥ки;

валютна пол≥тика, спр¤мована на встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ паритетного курсу нац≥ональноњ валюти щодо ≥ноземних валют, стимулюванн¤ зростанн¤ державних валютних резерв≥в та њх ефективне використанн¤;

зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика, спр¤мована на регулюванн¤ державою в≥дносин суб'Їкт≥в господарюванн¤ з ≥ноземними су-б Їктами господарюванн¤ та захист нац≥онального ринку ≥ в≥т≠чизн¤ного товаровиробника.



2. ƒержава зд≥йснюЇ еколог≥чну пол≥тику, що забезпечуЇ ра≠
ц≥ональне використанн¤ та повноц≥нне в≥дтворенн¤ природних
ресурс≥в, створенн¤ безпечних умов життЇд≥¤льност≥ населенн¤.

3. ” соц≥ально-економ≥чн≥й сфер≥ держава зд≥йснюЇ соц≥аль≠
ну пол≥тику захисту прав споживач≥в, пол≥тику зароб≥тноњ пла≠
ти ≥ доход≥в населенн¤, пол≥тику зайн¤тост≥, пол≥тику соц≥аль≠
ного захисту та соц≥ального забезпеченн¤.

1. ” ч.≥ статт≥, що коментуЇтьс¤, указан≥ основн≥ напр¤мки економ≥чноњ пол≥тики держави: структурно-галузева, ≥нвестиц≥й≠на, амортизац≥йна, пол≥тика ≥нституц≥йних перетворень, ц≥нова, антимонопольно-конкурентна, бюджетна, податкова, грошово-кре≠дитна, валютна, зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика.

ƒержава в умовах ринковоњ економ≥ки повинна грати ≥ншу роль, н≥ж в умовах командно-адм≥н≥стративноњ системи. ¬их≥д≠ним найважлив≥шим напр¤мком економ≥чноњ пол≥тики держа≠ви Ї включенн¤ до програми довгострокового розвитку економ≥ки основних напр¤м≥в структурноњ перебудови матер≥ального вироб≠ництва з ор≥Їнтац≥Їю на сучасн≥ дос¤гненн¤ науково-техн≥чного прогресу. ÷≥льов≥ програми галузевого регулюванн¤ виробницт≠ва ор≥Їнтують ф≥нансов≥ ресурси держави та ресурси суб'Їкт≥в господарюванн¤ на розвиток пр≥оритетних галузей економ≥ки, на вир≥шенн¤ проблем енергетики, реорган≥зац≥ю та модерн≥зац≥ю традиц≥йних галузей.

ѕроблеми структурноњ перебудови на сучасному етап≥ повинн≥ стати ведучими напр¤мками економ≥чноњ пол≥тики в ”крањни, в ¤ких центральне м≥сце зайн¤ли б галузев≥ ≥нвестиц≥йн≥ програми, ¤к≥ поЇднували приватний та державний кап≥тал.

ƒержавна законотворча пол≥тика спр¤мована на розробку зм≥≠сту та механ≥зму реал≥зац≥њ економ≥чних закон≥в, ¤к≥ спри¤ють нормальн≥й життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства.

ƒо числа першочергових д≥й сл≥д в≥днести: заходи щодо вибо≠ру та пр¤моњ державноњ п≥дтримки пор≥вн¤но невеликоњ к≥лькос≠т≥ пр≥оритетних напр¤мк≥в в сфер≥ виробництва та послуг; в≥дмо≠ва в≥д пр¤мого ф≥нансуванн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤к≥ пре≠тендують на повну економ≥чну самост≥йн≥сть; делегуванн¤ б≥льш широких повноважень щодо п≥дтримки нових економ≥чних стру≠ктур Ч б≥рж, комерц≥йних банк≥в, торгових дом≥в, концерн≥в, акц≥≠онерних товариств, фермерських господарств; заохочувальна по≠даткова пол≥тика, коли частина податк≥в, з≥браних на територ≥њ, спр¤мовуЇтьс¤ на п≥дтримку конкретних вид≥в д≥¤льност≥; залу≠ченн¤ правоохоронних орган≥в до забезпеченн¤ нормальноњ п≥д≠приЇмницькоњ д≥¤льност≥; створенн¤ орган≥зац≥йних та ф≥нансо≠вих умов дл¤ по¤вленн¤ нових конкурентоспроможних вироб≠ництв; вивченн¤ стану ринку прац≥ та розробка ефективноњ пол≥тики зайн¤тост≥.

22



ѕравове регулюванн¤ в нормально функц≥онуючому ринково≠му господарств≥ включаЇ: антимонопольне законодавство; зако-нодавство про власн≥сть, в тому числ≥ про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ; за≠конодавство про угоди та обов'¤зки; законодавство про захист прав споживача та в≥дпов≥дальн≥сть перед ним; податкове зако≠нодавство; законодавство про працю та соц≥альний захист визна≠чених груп населенн¤; законодавство про охорону природи у зв'¤≠зку з виробничою д≥¤льн≥стю та р¤д ≥нших вид≥в.

ќдн≥Їю з найважлив≥ших сфер державного регулюванн¤ в ”кра≠њн≥ Ї виробленн¤ загальних принцип≥в та зд≥йсненн¤ зовн≥шньо≠економ≥чноњ пол≥тики держави. ѕершор¤дну роль граЇ контроль≠но-регулююча система зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. ¬она пе≠редбачаЇ зд≥йсненн¤ митного, валютного та ≥нших вид≥в контролю за зовн≥шньоеконом≥чними операц≥¤ми, регулюванн¤ плат≥жного балансу, кап≥таловкладень за кордоном та в ”крањн≥. —кладовою частиною зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики Ї виважена п≥дтримка державою ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

¬ажливим Ї наданн¤ державою ф≥нансового та орган≥зац≥йно≠го спри¤нн¤ суб'Їктам господарюванн¤ в зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥. ÷≥л¤ми такого спри¤нн¤ Ї: п≥двищенн¤ конкуренто≠спроможност≥ продукц≥њ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств; спри¤нн¤ зро≠станню кап≥таловкладень нац≥ональних товаровиробник≥в за ко≠рдоном; створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ збуту в≥тчизн¤ноњ про≠дукц≥њ за кордоном; усуненн¤ перешкод на шл¤ху розвитку м≥жнародного економ≥чного кооперуванн¤; стимулюванн¤ та на≠данн¤ орган≥зац≥йного спри¤нн¤ в проведенн≥ суб'Їктами госпо≠дарюванн¤ експортно-≥мпортних операц≥й на труднодоступних ринках. ¬елике значенн¤ маЇ наданн¤ окремим експортерам права на прискорену амортизац≥ю основного кап≥талу, ¤ке забезпечуЇ техн≥чно-технолог≥чну основу вищого р≥вн¤ конкурентоспромож≠ност≥ украњнськоњ продукц≥њ та послуг.

” механ≥зм≥ орган≥зац≥йного спри¤нн¤ суб'Їктам господарю≠ванн¤ значну роль в≥д≥грають так≥ ≥нструменти, ¤к: спри¤нн¤ в отриманн≥ в≥тчизн¤ними суб'Їктами господарюванн¤ заказ≥в на буд≥вництво великих об'Їкт≥в ≥, в тому числ≥, шл¤хом залученн¤ р≥зних ур¤дових орган≥зац≥й дл¤ п≥дтримки участ≥ в торгах; спри≠¤нн¤ в зд≥йсненн≥ закордонних кап≥таловкладень; наданн¤ через державн≥ органи р≥зного роду комерц≥йноњ ≥нформац≥њ; представ≠ленн¤ ≥нтерес≥в експортер≥в та ≥нвестор≥в в ур¤дових орган≥зац≥≠¤х; виробленн¤ м≥жнародних техн≥чних стандарт≥в, стандарт≥в м≥ри та ваги; зд≥йсненн¤ ≥ноземного патентуванн¤; реЇструванн¤ товар≠них знак≥в та марок; п≥дготовка кадр≥в та рац≥онал≥зац≥¤ техн≥ки торговельних операц≥й.

2. ” ч.2 статт≥, що коментуЇтьс¤, названа еколог≥чна пол≥тика держави, ¤ка, зокрема, спр¤мована на рац≥ональне використанн¤

23



природних ресурс≥в у сфер≥ господарюванн¤ (див. гл. 15 √  та коментар до в≥дпов≥дних статей).

3. „.« статт≥, що коментуЇтьс¤, вказуЇ на зд≥йсненн¤ державою в соц≥ально-економ≥чн≥й сфер≥: а) соц≥альноњ пол≥тики захисту прав споживач≥в; б) пол≥тики зароб≥тноњ плати та доход≥в насе≠ленн¤; в) пол≥тики зайн¤тост≥; г) соц≥ального захисту та соц≥аль≠ного забезпеченн¤. ÷≥ положенн¤ знайшли конкретизац≥ю в нор≠мах √осподарського кодексу ”крањни. “ак, захист прав спожива≠ч≥в передбачено в ст. 39 √  (див. коментар до нењ). —оц≥альн≥ гарант≥њ щодо використанн¤ прац≥ роб≥тник≥в назван≥ в ст. 46 √  (див. коментар до нењ). —оц≥альна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств регла≠ментована в ст. 69 √  (див. коментар до нењ).