Стаття 87. Фонди господарського товариства
1. Сума вкладів засновників та учасників господарського то
вариства становить статутний фонд товариства.
2. Товариство має право змінювати (збільшувати або змен
шувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим
Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.
3. Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду на
бирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.
4. У господарському товаристві створюються резервний (стра
ховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документа
ми, але не менш як двадцять п'ять відсотків статутного фонду,
а також інші фонди, передбачені законодавством України або
установчими документами товариства. Розмір щорічних відра
хувань до резервного (страхового) фонду передбачається уста
новчими документами, але не може бути меншим п'яти відсот
ків суми прибутку товариства.
5. Прибуток господарського товариства утворюється з над
ходжень від його господарської діяльності після покриття мате
ріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату пра
ці. З економічного прибутку товариства сплачуються передба
чені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також
відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержа
ний після зазначених розрахунків, залишається в розпорядженні
товариства, яке визначає напрями його використання відповід
но до установчих документів товариства.
1. Статутний фонд — це сукупність вкладів, внесених учасниками при створенні господарського товариства, яка визначена установчими документами та оцінена учасниками. Він складає матеріальну основу, необхідну господарському товариству для ініціювання своєї діяльності. Особливістю цього фонду є те, що він може формуватися частково до державної реєстрації товариства і придбання ним статусу юридичної особи. Статутний фонд утворюється за рахунок майна учасників товариства, а не за рахунок відрахувань від чистого прибутку, як інші фонди. Порядок формування статутного фонду визначається ст.ст.13,24-36,52 Закону України «Про господарські товариства» від 19.11.96 р., а також установчим документом товариства.
2-3. Величина статутного фонду, визначена установчими документами, може бути змінена з дотриманням вимог, установлених законом, за рішенням товариства, що набирає чинності з дня вне-- '-ння цих змін до державного реєстру.
^ 4. Резервний фонд створюється в розмірі, встановленому уста-ими документами, але не менше 25% від величини статутно-

.. фонду, Розмір «орі-нк* -СГ^а^ГпР"0"-"»^'' може бути менше 5% суми -истого прибутку р ^ тттп
мотковому використань КОШТІВН^ЄРВ"О™Н„Х відрахувань, до
товариства чистого прибутку; покриття балансового збитку за
ЗВ1ЗаконПуРкраїни «Про господарські товариства» від 19.11.91 р. передбачає для АТ і ТОВ не тільки обов'язкову наявність статутного і резервного фондів, але й вимоги до їх мінімального розміру, співвідношення і порядок формування яких визначається Законом Цей Закон установлює вимоги до мінімального розміру статутного фонду АТ і ТОВ. Статутний фонд АТ не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам. Статутний фонд ТОВ не може бути менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Резервний фонд АТ і ТОВ повинен бути не менше 25% від статутного фонду і поповнюється за рахунок щорічних відрахувань, які не можуть бути менше 5% суми чистого прибутку.
Частини 1-4 статті, що коментується, передбачають формування статутного і резервного фондів. Інші фонди створюються за рішенням учасників товариства, закріпленим в установчих документах або в Положенні про фонди господарського товариства (Положенні про порядок розподілу і використання прибутку господарського товариства). У цих локальних нормативно-правових актах визначається: перелік фондів, що створюються товариством; розмір фондів, джерела їх формування; напрями використання коштів фондів; порядок контролю за правильністю й ефективністю використання коштів з фондів.
Крім статутного і резервного фондів, у господарському товаристві можуть створюватися: 1) фонд розподілу прибутку або фонд дивідендів (його кошти спрямовуються на виплату дивідендів учасникам товариства); 2) фонд розвитку виробництва (спрямовується на технічне переоснащення, реконструкцію і розширення діючого виробництва та освоєння нових напрямів, підготовку і освоєння випуску нової або модернізованої продукції, освоєння прогресивних технологічних процесів, проведення науково-дослі-^"' кон"РУкторських і проектних робіт тощо); 3) фонд соціа-

діленого прибутку (залишок чистого прибутку, не включений до інших фондів) тощо.
5 Прибуток господарського товариства становлять всі надходження від Його господарської діяльності за винятком матеріальних витрат і витрат на оплату праці. Частина прибутку, що залишається після сплати податків і обов'язкових зборів (платежів) знаходиться в розпорядженні товариства, яке використовує його'на цілі, визначені установчими документами.
Стаття 88. Права і обов'язки учасників господарського товариства
1. Учасники господарського товариства мають право:
брати участь в управлінні справами товариства в порядку,
визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами;
брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);
одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;
вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.
2. Учасники товариства мають також інші права, передбаче-
. ні цим Кодексом, іншими законами та установчими документа-
^ ми товариства.
■ 3. Учасники господарського товариства зобов'язані: ^ додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління;
вносити вклади (оплачувати акції") у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товари-
нести Інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.
ипя1' У ЧЛ СТаТТІ' Щ° коментУється. міститься перелік основних по ативн НИК1В господарського товариства, що називаються кор-
и«^ГалВ° На участь в Управлінні справами товариства учасник може реалізовувати як безпосередньо (шляхом особистої участі в роботі загальних зборів, входження до складу виборних оканів
204

..«„„ства). тон і через "Р"™"""^* щодо"пра"ва учасии-
„ччнів управління товариства. Обмеженая ші л К ле.
кі. «вариства управляти його ^ІТЛконоТ^ позбавляє „о установчими документами. Чинне законода ІРЯКИЧ учасників окремих видів господарських товар і. * брати участь в управлінні справами товариства. Так, В«"ОВ1ЯНО
?Н^Є^исГГ^г=ГнТ^£^
ї-часть в управлінні справами товариства, а управління з«1ис««> Гть тільки повні учасники. В акціонерному товаристві власники давілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом.
Одним з прав учасників товариства є право на одержання інформації про діяльність товариства. Законом України «Про господарські товариства» урегульоване право учасників товариства на своєчасне повідомлення про проведення загальних зборів, ознайомлення з інформацією, необхідною для ухвалення рішення на загальних зборах, порядок повідомлення про плановану зміну розміру статутного фонду АТ, про додаткову емісію акцій. Відповідно до цього Закону всім акціонерам повинні також надаватися протоколи засідань правління. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. учасники господарських товариств мають право знайомитися з фінансовою звітністю та аудиторськими висновками.
2. Згідно з ч.2 статті, що коментується, перелік прав учасників господарського товариства не має вичерпного характеру — інші права можуть бути передбачені як на законодавчому рівні — спеціальними законами, так і на локальному рівні — в установчих документах товариства. Стосовно окремих видів господарських товариств Господарським кодексом, спеціальними законами та установчими документами можуть бути передбачені й інші права учасників (наприклад, право одержувати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилося після розрахунків з кредиторами, або його вартість). Не допускається обмеження в установчих документах прав, передбачених ч.і статті, що коментується.
4. Ч.З статті, що коментується, перелічує основні обов'язки учасників господарського товариства. Виконання обов'язку додержуватися вимог установчих документів товариства і виконувати рішення його органів управління означає дотримання норм, закрі-
^го^сько™^'ЯЗКОМ' «™> ««>«• ™

;в товариства ні» розголошувати комерційну таємницю і конфі •нційиу Інформацію про діяльність товариства. Учасник госно то товариства може мати Й інші обов'язки- Наприклад, чім передбаченого ч.З ст. 81 ГК переважного пряна учас . і на придбання акцій, що продаються іншими акціонера чи гонарнства, припускає обов'язок особи, яка продає свою частку (акції), запропонувати її в першу чергу іншим учасникам.
Обов'язки учасників господарського товариства визначаються не тільки законом, а й установчими документами та іншими локальними нормативно-правовимн актами товариства.
Стаття 89. Управління господарським товариством
1. Управління діяльністю господарського товариства здійс
нюють його органи та посадові особи, склад і порядок обраная
(призначення) яких визначається залежно від виду товариства,
а у визначених законом випадках — учасники товариства.
2. Посадовими особами товариства визнаються голова та чле
ни виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у
разі створення ради товариства (спостережної ради) — голова і
и члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.
3. Посадовими особами господарського товариства не можуть
бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Консти
туцією України та законом несумісною з перебуванням на цих
посадах, а також особи, яким перебування на відповідних поса
дах заборонено рішенням суду.
4. Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними го
сподарському товариству, в межах і порядку, передбачених за
коном та установчими документами товариства.
1. Управління акціонерними товариствами, товариствами з обмеженою відповідальністю і товариствами з додатковою відповідальністю здійснюють органи управління (вищий, виконавчий і контролюючий органи). Відповідно до Закону України «Про господарські товариства» від 19.11.91 р. в АТ діє система органів: вищий орган — загальні збори акціонерів; виконавчий — правління, контрольні — ревізійна комісія (за фінансово-господарською діяльністю АТ), спостережна рада (за діяльністю правління). У ТОВ і товариствах з додатковою відповідальністю вищим органом є збори учасників, виконавчим органом — дирекція або одноособовий директор, контрольним — ревізійна комісія.
Управління в повних товариствах і командитних товариствах здійснюють учасники товариства, кожний з яких або усі вони виконують функції управління.
200

Склад вищого органа товариства визначається особистою уч стю в товаристві. Закон «Про господарем товариства^, визиа повноваження вищих органів товариства, у тому ™^\)*^ чну компетенцію. Виконавчий орган товариства формується^ви щим органом товариства, вирішує всі питання дхяльності товари ства, за винятком тих, котрі відносяться до компетенції вищого органу. Контролюючий орган формується його вищим органом зі складу учасників.
2. 4.2 статті, що коментується, містить вичерпний перелік посадових осіб господарського товариства. Правовий статус посадових осіб товариства регулюється Законом України «Про господарські товариства», установчими документами та іншими локальними нормативно-правовими актами товариства. До посадових осіб, які виконують функції на підставі трудових договорів (контрактів), також застосовуються норми трудового законодавства. Посадові особи товариства зобов'язані сумлінно виконувати свої функції; не здійснювати дій, що не відповідають або суперечать інтересам господарського товариства; не допускати притягнення товариства до відповідальності, не перевищувати надані їм повноваження, діяти в межах своєї компетенції; забезпечувати зберігання конфіденційної інформації про діяльність товариства.
3. Законодавство містить обмеження щодо можливості осіб бути
обраними (призначеними) до складу органів управління госпо
дарським товариством: а) не можуть бути обрані (призначені) до
складу органів управління товариством категорії осіб, зазначені
в ч.З статті, що коментується; б) ревізійна комісія і спостережна
рада можуть формуватися тільки з числа учасників господарсь
кого товариства; в) забороняється поєднання посад у виборних
органах управління — особа може бути членом тільки одного
виборного органа управління — виконавчого органу, ревізійної
комісії або спостережної ради.
4. Відшкодування шкоди, заподіяної посадовими особами гос
подарському товариству, є мірою відповідальності за невиконання
або неналежне виконання ними своїх обов'язків. До установчого
документу доцільно включати положення про обов'язок посадо
вих осіб відшкодовувати шкоду, заподіяну ними господарському
товариству, у повному обсязі.
Стаття 90. Облік і звітність господарського товариства
:-=—'—==--=£=

•• Перевірки фінансової діяльності товариства здшсяюють
., «ржНимн податковими органами, іншими ортанами дер
».^оГ. "йи " межах визначених законом повноважень, рев-
**"" коГісн, (ревізором) господарського товариства та/або
аудитора»» ^ ^ 6алансу І ЗВІТНОСТІ ГОС.
„одарікого товариства у випадках, визначених законом, повин-.Гбут- Стверджені аудитором (аудиторською орган.защен».
1 Загапьяі вимоги до обліку і звітності суб'єктів господарювання містяться в ч.9 ст.19 ГК, що застосовуються до господарських товариств, з урахуванням їх специфіки. Порядок ведення бухгалтерського обліку і надання фінансової звітності урегульований Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.06.99 р. Терміни і порядок надання звітності в органи державної податкової служби та іншим користувачам установлені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000 р. ]* 419.
2. До перевірок фінансової діяльності товариств застосовуються загальні правила проведення перевірок, передбачені Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р.
Органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі — контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органа і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта або за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Така перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органа не частіше одного разу на чогГорга™ РІ" У ™ЄЖаХ ксмпетен«Ц відповідного контролюю-
итшитГ Пр0ВЄДеННЯ ™ової виїзної перевірки суб'єкта під-шзніше „Тж'ДШЛЬИОСТІ »ад«тьс- Л-ше у тому разі, коли його не ченоГпеоеіі ЛЄСЯТЬ календаР»их Д™ до дня проведення зазначеної перевірки письмово повідомлено про дату її проведення
. "еГбГ:ГЕЮ„:Гх°рЮоб;ЄРЄВіРКОЮ *"- иГрГв^аГяка 208

товариства та/або аудитор відповідно до законодавства (див.
СТ *ї Об 'я'зковість підтвердження аудитором річного балансу і звітностГокремих видів господарських товариств передбачена Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 162 ЦК відкрите акціонерне товариство, яке зобов'язане відповідно до закону публікувати для загального відома документи, передбачені ст. 152 ЦК, повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.
Стаття 91. Припинення діяльності господарського товариства
1. Припинення діяльності господарського товариства відбу
вається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до
статті 59 цього Кодексу.
2. Ліквідація господарського товариства провадиться лікві
даційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі
припинення діяльності товариства за рішенням суду — ліквіда
ційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду.
3. З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять
повноваження по управлінню справами господарського това
риства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її
утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського
товариства і здійснює інші дії відповідно до вимог статей 58-61
цього Кодексу та інших законів.
4. Розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарсько
го товариства здійснюються відповідно до статті 61 цього Кодексу
з Урахуванням таких особливостей: м™^*
кошти, що належать господарському товариству, у тому чи елі від продажу його майНа у разі ліквідації, після розрахунків по оплат, пращ осіб, які працюють на умовах най„у вико нання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками об" «гащи. випущених товариством, та і„шими Яр™£* *"

поділяються між учасникам» товариства в порядку і на
.„.„, передбачених цим Кодексом, законом про господарські то.аоиства та устаяовчими документами товариства, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його
Л'КмаТк'о"<передаяе товариству його засновниками або учасниками V користування, повертається у натуральній формі без ви-Інагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборговано-Істі товариства його кошти не підлягають розподілу між учасни-Жками товариства до вирішення цього спору або до одержання І кредиторами відповідних гарантій погашення заборгованості. ' 5. Ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.
1. Крім статті, що коментується, припинення діяльності господарських товариств регулюється загальними положеннями про припинення діяльності суб'єкта господарювання, сформульованими у ст. 59 ГК (див. коментар до цієї статті), Цивільним кодексом України, ст.ст. 19-22 Закону України «Про господарські товариства» від 19.11.91 р.. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 30.06.99 р.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про господарські товариства» реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства. Реорганізація товариства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватися також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.
Товариство ліквідується: а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні; б) за рішенням вищого органу товариства; в) на підставі рішення суду або господарського суду за поданням орга-^ нів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичво-» го або грубого порушення ним законодавства; на підставі рішен-Г ня господарського суду в порядку, встановленому Законом України «аро відновлення платоспроможності боржника або визнання документами0"*; Г> 3 ІНШИХ підстав' пеРеДб»чених установчими
™,мО3'-ЛІКВІДаЦІЙНа комісія створюється для проведення ліквідаційно, процедури. До неї переходять усі повноваження по управлінню справами товариства. Порядок формування ліквідаційної
210

і-клад. порядок роботи, умови оплати праці її членів <нні бути урегульовані в установчих документах това-мм публікації інформації про ліквідацію товариства в ■я отрок з моменту її призначення (із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій), ліквідаційна комісія відповідно до Закону України *ІІро господарські товариства» оцінює наявне майно товариства, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, вживає заходів до сплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс і подає його вищому органу товариства або органу, який призначив ліквідаційну комісію.
4. У ч,4 статті, що коментується, визначається порядок розподі
лу між учасниками майна товариства, що залишилося після розра
хунків із усіма кредиторами. Учасники товариства самі визнача
ють умови розподілу між ними такого майна. Як правило, розпо
діл майна здійснюється пропорційно розмірам часток учасників у
статутному фонді товариства, що не виключає встановлення іншого
порядку розподілу цього майна в установчих документах. Зако
ном установлений шестимісячний строк, протягом якого майно
господарського товариства, що залишилося після розрахунків з
кредиторами, повинне бути поділене МІНІ учасниками. Цей строк
починає обчислюватися з моменту опублікування оголошення про
ліквідацію товариства. Розподіл між учасниками товариства за
значеного майна є обов'язком ліквідаційної комісії.
5. Припинення діяльності товариства пов'язується з внесен
ням запису про його ліквідацію до державного реєстру.
Стаття 92. Законодавство про господарські товариства
1. Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються цим Кодексом, Цивільним кодексом України та ївшими законами.
Правовий статус окремих видів товариств регулюється не тільки Господарським кодексом України, а й Цивільним кодексом України (ст.ст.119-162 ЦК), а також Законом України «Про господарські товариства» від 19.11.91 р.. Декретом Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 17.03.93 р. тощо.