Стаття 58. Державна реєстрація суб'єкта господарювання
1. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації,
крім випадків, встановлених цим Кодексом.
2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання проводить
ся у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в
районній державній адміністрації за місцезнаходженням або мі
сцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено
законом.
3. Для державної реєстрації суб'єкта господарювання пода
ються такі документи:
рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу у випадках, передбачених законом;
установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;
рішення Антнмонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом;
документ (документи), що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб'єкта господарювання в розмірі, встановленому законом;
реєстраційна картка встановленого зразка; документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
При створенні у процесі приватизації та/або корпоратнзації відкритих акціонерних товариств повинен також бути поданий звіт про наслідки підписки на акції, затверджений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку
4. Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстрацІЙ-
140

ну картку встановленого зразка, що є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера громадянина — платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.
5. Власник (засновник) або уповноважені ним органи несуть
відповідальність за невідповідність вимогам законодавства та
недостовірність документів, що подаються для реєстрації.
6. Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійсню
ється у строк не більш десяти днів з дня подання документів,
зазначених у цій статті. Реєструючий орган зобов'язаний про
тягом цього строку видати суб'єкту господарювання свідоцтво
про ного державну реєстрацію.
7. На печатках і штампах суб'єкта господарювання повинен
зазначатись ідентифікаційний код, за яким цього суб'єкта вклю
чено до державного реєстру суб'єктів господарювання, або іден
тифікаційний код громадянина-підприємця.
8. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарю
вання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік
в органах державної податкової служби, є підставою для від
криття рахунків в установах банків.
9. Відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарю
вання включаються до єдиного державного реєстру, відкритого
для загального ознайомлення.

10. Відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарю
вання, внесення змін до них підлягають опублікуванню реєст
руючим органом у спеціальному додатку до газети «Урядовий
кур'єр* та/або офіційному друкованому виданні органу держав
ної влади чи органу місцевого самоврядування за місцезнахо
дженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з мо
менту проведення державної реєстрації суб'єкта господарюван
ня (внесення змін до відомостей державної реєстрації) в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
11. Порушення встановленого законом порядку створення су
б'єкта господарювання або недостовірність чи невідповідність
вимогам законодавства документів, що подаються для його ре
єстрації, є підставою для відмови в державній реєстрації су
б'єкта господарювання. Відмова у реєстрації суб'єкта господа
рювання з інших мотивів не допускається.

12. Відмову в державній реєстрації суб'єкта господарювання
може бути оскаржено в судовому порядку.
13. Діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання,
який підлягає державній реєстрації, забороняється. Доходи, одер
жані таким суб'єктом, стягуються до Державного бюджету Укра
їни у встановленому законом порядку.

14. Перереєстрація суб'єкта господарювання проводиться у
ралі зміни форми власності, на якій засновано даний суб'єкт,
або організаційної форми господарювання, або найменування
суб'єкта господарювання і здійснюється в порядку, встановле
ному для його реєстрації.
15. Скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта
господарювання здійснюється за його особистою заявою, а та
кож на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними
або такими, що суперечать законодавству, установчих докумен
тів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи устано
вчим документам, або в інших випадках, передбачених зако
ном.
Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання.
16. Законодавством України можуть бути встановлені спеці
альні правила державної реєстрації окремих організаційних
форм господарювання.
17. Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті 1 частини
другої статті 55 цього Кодексу, мають право відкривати свої
філії (відділення), представництва без створення юридичної осо
би. Відкриття вказаних підрозділів не потребує їх реєстрації.
Суб'єкт господарювання лише повідомляє про їх відкриття ре
єструючий орган шляхом внесення додаткової інформації в свою
реєстраційну картку.
18. Положення про порядок державної реєстрації суб'єктів
господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України.
1. Відповідно до чинного законодавства необхідною умовою здійснення усіх видів господарської (підприємницької) діяльності є державна реєстрація суб'єктів господарювання. Державну реєстрацію суб'єктів господарювання регулюють Господарський кодекс, а також Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. № 740.
Державна реєстрація є загальною умовою здійснення господарської діяльності будь-яким суб'єктом, незалежно від його організаційно-правової форми і виду здійснюваної діяльності.
Законодавством України передбачена єдина система державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності — усі суб'єкти підлягають державній реєстрації у відповідних органах в однаковому порядку (за окремими виключеннями).
2. 4.2 статті, що коментується, визначає органи державної реєстрації суб'єктів господарювання. Державна реєстрація суб'єкта господарювання здійснюється за місцезнаходженням або міс-

цей проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено за
коном. .
Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи на дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновників або місцезнаходження за іншою адресою, яка підтверджується договором, що передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення {договори купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безплатного користування майном, про спільну діяльність, установчий договір тощо).
Отже, місцезнаходження може визначатися не лише місцезнаходженням (місцем проживання) одного із засновників, але і підтверджуватися різними видами договорів, що опосередковують передачу засновнику приміщення в користування або у власність.
3. У ч.З статті, що коментується, міститься перелік документів, які необхідно подати для державної реєстрації юридичними особами — суб'єктами господарювання. Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів господарювання додаткові документи, не передбачені законом.
Якщо засновником (одним із засновників) суб'єкта підприємницької діяльності є юридична особа, то її державна реєстрація підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.
Іноземна юридична особа відповідним документом засвідчує свою реєстрацію у країні місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо). Цей документ має бути засвідчений відповідно до законодавства країни його видачі, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначений документ може бути також засвідчено у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовано у МЗС.
У разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом.
Установчі документи складаються державною або іншою мовою відповідно до ст. 11 Закону «Про мови в Українській РСР», підписуються засновником, прошиваються і пронумеровуються. Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству. Документом, що підтверджує сплату коштів за державну реєстрацію, може бути копія платіжного доручення з банківською відміткою, якщо реєстраційний збір сплачує юридична особа, а також оригінал квитанції або її ксерокопія при здійсненні оплати через установи Ощадбанку. Для підтвердження внеску до статутного фонду товариству а обмеженою відповідаль

ністю і товариству з додатковою відповідальністю досить довідки, виданої банківською установою.
4 У ч.4 статті, що коментується, міститься перелік документів, необхідних для подання органу державної реєстрації фізичними особами, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Реєстраційна картка суб'єкта господарювання заповнюється особисто заявником. Орган державної реєстрації надає заявникові в разі потреби безоплатну допомогу в заповненні реєстраційної картки, перевіряє відповідність наведених у ній відомостей поданим документам.
5. Відповідальність за невідповідність установчих документів
законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним
(ними) органи, що подають документи для державної реєстрації
суб'єкта господарювання.
6. За наявності всіх документів, зазначених у ГК, орган держа
вної реєстрації зобов'язаний протягом не більше десяти днів з
дня їх надходження внести дані реєстраційної картки до Реєстру
суб'єктів підприємницької діяльності (автоматизованої системи
збору, накопичення, обробки та оперативного надання інформації
про суб'єктів підприємницької діяльності) та видати свідоцтво
про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим
ідентифікаційним кодом юридичної особи, який надається орга
ну державної реєстрації органом державної статистики, або з іде
нтифікаційним номером фізичної особи — платника податків та
інших обов'язкових платежів.
7. Для одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів
суб'єкт підприємницької діяльності (уповноважена ним особа)
подає відповідному органу внутрішніх справ копію свідоцтва про
державну реєстрацію, два примірники зразків печаток і штампів,
які затверджуються власником, і додаткового погодження не по
требують, а також документ, що підтверджує внесення плати за
видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів. Протягом
п яти робочих днів з дня одержання документів орган внутрі
шніх справ зобов'язаний видати дозвіл на виготовлення печаток
і штампів або письмову відмову із зазначенням причин, що пе
редбачені законодавством України.
На печатках і штампах повинен зазначатись ідентифікаційний код суб'єкта господарювання — юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи.
8. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарю-вання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у органі державної податкової служби, є підставою для відкриття
рахунку у будь-яких банках України та інших держав за
вибором субєкта підприємницької діяльності і за згодою цих

банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.
9. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.99 р. № 2103
затверджене Положення про Реєстр суб'єктів підприємницької
діяльності. Згідно зп.1 Положення Реєстр суб'єктів підприємниць
кої діяльності — це автоматизована система збору, накопичення
та обробки даних про юридичних і фізичних осіб, зареєстрованих
у встановленому законодавством України порядку в якості су
б'єктів підприємницької діяльності. Користувачами даних Реєстру
є фізичні і юридичні особи, у тому числі іноземні. Користування
даними Реєстру є платним. Тарифи на оплату послуг за користу
вання даними Реєстру затверджує Ліцензійна палата за погоджен
ням з Міністерством фінансів України.
10. 4.10 статті, що коментується, містить вимогу опублікування
відомостей про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
11. У ч.И статті, що коментується, передбачені дві підстави
для відмови у державній реєстрації суб'єкта господарювання:
порушення встановленого законом порядку створення суб'єкта
господарювання; недостовірність або невідповідність вимогам
законодавства документів, поданих для його реєстрації. Містить
ся заборона відмови в реєстрації за іншими підставами.
12. Для захисту своїх прав суб'єкт господарювання має право
оскаржити у судовому порядку відмову в державній реєстрації.
Засобом захисту прав суб'єкта господарювання є визнання у су
довому порядку недійсним рішення органа державної реєстрації
про відмову в реєстрації. При цьому господарський суд не тільки
визнає відмову в державній реєстрації недійсною, але й зобов'язує
відповідний державний орган здійснити таку реєстрацію. Отже,
при встановленні неправомірності відмови в реєстрації, для охо
рони інтересів підприємців застосовуються два засоби захисту, що
впливають на орган державної реєстрації шляхом примусового
виконання ним обов'язку з реєстрації та визнання його акта про
відмову в реєстрації недійсним.

13. 4.13 статті, що коментується, містить заборону здійснення
діяльності суб'єктом господарювання без державної реєстрації.
Здійснення без державної реєстрації діяльності, що містить озна
ки підприємницької діяльності, якщо це було пов'язано з отри
манням доходу у великих розмірах, карається згідно з чЛ ст.202
Кримінального кодексу України.
14. 4.14 статті, що коментується, називає три підстави перере
єстрації суб'єкта господарювання: 1) зміна форми власності су-
6 єкта господарювання; 2) зміна організаційної форми цього су
б'єкта; 3) зміна його найменування. В інших випадках перереєс
трація суб'єкта господарювання не потрібна.
Відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької Діяльності від 25.05.98 р., у місячний термін з

моменту настання зазначених змін суб'єкт підприємництва зобов'язаний подати документи для перереєстрації з підтвердженням опублікування інформації про зміни в друкованих засобах масової інформації- Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації. Орган державної реєстрації зобов'язаний протягом п'яти робочих днів її ДНЯ перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності надіслати органу державної статистики та органу державної податкової служби копії реєстраційної картки з внесеними змінами, а до органів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування — інформаційне повідомлення. У разі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що визначається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий комплекс, подається документ, який засвідчує право власності на зазначений об'єкт. У разі перереєстрації оригінали раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію та установчих документів повертаються до органу державної реєстрації.
15. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарюван
ня можливе як у добровільному, так і в примусовому порядку.
На відміну від скасування державної реєстрації в добровільному порядку (за особистою заявою суб'єкта) скасування державної реєстрації в судовому порядку є санкцією, правоохоронним засобом примусового впливу, спрямованим на припинення дій, що порушують право.
У зазначеному Положенні від 25.05.98 р. перелічені підстави скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що розрізняються залежно від того, фізична чи юридична це особа.
16. Спеціальні правила реєстрації можуть бути встановлені
лише для окремих суб'єктів господарювання (наприклад, для ба
нків), специфіка діяльності яких вимагає спеціального порядку їх
реєстрації.
17. Відокремлені підрозділи суб'єкта господарювання — філії,
відділення, представництва без створення юридичної особи не
потребують державної реєстрації.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити про створення і ліквідацію зазначених підрозділів за місцем своєї державної реєстрації шляхом внесення відповідних додаткових відомостей до реєстраційної картки.
18. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприєм
ницької діяльності затверджено Постановою Кабінету Міністрів
України від 25.05.98 р.
Це Положення визначає порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від іхніх організаційно-правових форм і форм власності, за винят-

ком окремих суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
З 01 07 2004 р. набирає чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р.