Глава 5 НЕКОМЕРЦІЙНА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 52. Некомерційне господарювання
1. Некомерційне господарювання — це самостійна система
тична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами го
сподарювання, спрямована на досягнення економічних, соці
альних та інших результатів без мети одержання прибутку.
2. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єк
тами господарювання державного або комунального секторів
економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до
статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на ос
нові рішення відповідного органу державної влади чи органу
місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяль
ність може здійснюватися також іншими суб'єктами господа
рювання, яким здійснення господарської діяльності у формі під
приємництва забороняється законом.
3. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяль
ність органи державної влади, органи місцевого самоврядуван
ня, їх посадові особи.
1. Некомерційна господарська діяльність є поряд з підприємництвом різновидом господарської діяльності, тобто діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (див. коментар до ст. З ГК).
4.1 статті, що коментується, встановлює відмітні ознаки неко-мерційної господарської діяльності, серед яких визначальним є те, що вона спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Таким чином, формальним основним критерієм розмежування господарської комерційної діяльності (підприємництво) і не-комерційної господарської діяльності є наявність мети одержан-

ця прибутку. Однак необхідно також враховувати і ту обставину, що відсутність мети одержання прибутку автоматично не означає її фактичного неотримання некомерційними суб'єктами господарювання. У такому випадку додатковим відмітним критерієм для цих суб'єктів господарювання є порядок розподілу отриманого прибутку та його витрата.
Наприклад, згідно зі ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створена і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а спрямовується на виконання її статутних завдань (див. коментар до ст. 21 ГК).
За загальним правилом, некомерційним суб'єктам господарювання забороняється розподіляти чистий прибуток від господарської діяльності між окремими особами (засновниками, членами, посадовими особами, директорами, а також іншими тісно пов'язаними з ними фізичними і юридичними особами), що в силу свого положення можуть скористатися ним з метою особистого збагачення. Однак тут можуть бути, згідно із законами, окремі виключення, наприклад, стосовно благодійних пожертвувань бідним, щодо справедливої винагороди за надані організацією послуги, діяльності кредитних союзів.
2. 4.2 статті, що коментується, визначає сфери і суб'єктів господарювання, які можуть займатися яекомерційним господарюванням.
У сферах, де встановлена заборона на заняття підприємництвом, суб'єкти господарювання державного і комунального секто-рів^економіки (див. ст.ст. 22 і 24 ГК і коментар до них) можуть здійснювати некомерційиу господарську діяльність. Галузі (види діяльності), в яких забороняється підприємництво, зазначені в ст. 12 ГК. Однак ч. 4 ст.12 ГК має відсильний характер, тому для практичного встановлення цих сфер необхідно звернутися до Конституції України, ст. 43 ГК (див. коментар до цієї статті), відповідним заковам, наприклад, Закону України «Про об'єднання громадян» від 16.06.92р., Закону України .Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.97 р., Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.91 р., Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01.12,98 р., Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р., Закону України «Про гумаяі-
I26

тарну допомогу» від 22.10.99 р., Закону України .Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р., Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р., Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. тощо.
3. Заборона на заняття некомерційним господарюванням органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадових осіб є наслідком загальної заборони, встановленої в ч.і ст. 8 ГК (див. коментар до цієї статті).
Відповідно до п.7.11. ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р., а також наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій)» від 03.07.2000 р. № 355 органи державної влади України, органи місцевого самоврядування включені до переліку неприбуткових установ (організацій). Вони в установлених законодавством випадках можуть надавати платні послуги. Один з переліків таких послуг затверджений, наприклад, Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік платних послуг, які можуть надаватися інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ* від 11.12.99 р. № 2266.
Стаття 53. Організаційні форми здійснення
некомерційної господарської діяльності
1. Некомерційна господарська діяльність може здійснювати
ся суб'єктами господарювання на основі права власності або
права оперативного управління в організаційних формах, які
визначаються власником або відповідним органом управління
чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог,
передбачених цим Кодексом та іншими законами.
2. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реор
ганізації та ліквідації суб'єктів господарювання окремих орга
нізаційних форм некомерційної господарської діяльності визна
чається цим Кодексом та іншими законами.
3. У разі якщо господарська діяльність громадян або юридич
ної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарю
вання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї
застосовуються положення цього Кодексу та інших законів,
якими регулюється підприємництво.
1. Організаційно-правові форми здійснення господарської діяльності визначаються власником майна, виділеного для цієї мети, відповідним органом управління або органом місцевого самоврядування відповідно до Господарського кодексу і спеціальних
127

■во перодбачає
^Торм с

;. Законодавств

різноманіття орг

дійн
визначається Законом і залежить від виду некомершнного го,--
подарГання, цілей діяльності, правового режиму майна суо'єкта
""ч'Тста'ттГ'що коментується, визначає також майнову основу заняття господарською діяльністю некомерційними суб'єктами господарювання. Некомерційна господарська діяльність мож,. здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління (днв. главу 14 ГК). Причому, право оперативного управління визначено як речове право, на основі якого здійснюється суб'єктами господарювання виключно некомерційна господарська діяльність (див. коментар до ст. 137 ГК).
2. Загальні положення щодо порядку створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації і ліквідації суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, закріплені в главі 6 ГК. Особливості створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації окремих організаційних форм некомерцінної господарської діяльності встановлені також окремими статтями ГК(див. ст.ст. 21, 76, 78, 111, 112, 130, 131, 279 ГК) і спеціальними Законами.
Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Торгово-промислова палата набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації. Детально порядок реєстрації визначений у Положенні про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 08.06.98 р. раїни ппг, аВН\РЄЄСТрацІЯ Торгово-промислової палати Ук мИсловоТпалИТЬСдМІКІСТЄрСТВОМ ЮСТИЦІЇ УкРаїни' Торгово-пр, равліннямаЛаТИ _™номної Республіки Крим — Головним уи
палат відповідно' ШІ^ИХ Регіональних торгово-промисловії И"" -і-Дки0м„ДуО„рІвл°8ЛнаГмИиМюстиИЇВСпКИМ Та СЄМ<™" Раці. торгово-промислової палати засНов™7 ^"даєтм'

свідоцтво про реєстрацію за встановленим зразком. Відомості про державну реєстрацію заносяться до державного реєстру торгово-промислових палат, що ведеться реєструючим органом, та оприлюднюються в офіційних виданнях.
Відповідно до ст. 8 Закону України .Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.97 р. благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій — відповідними місцевими органами виконавчої влади (див. також інформаційний лист Вищого арбітражного суду України «Про Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 14.01.98 р. № 01-8/9). Умови і порядок державної реєстрації всеукраїнських, місцевих та міжнародних благодійних організацій, а також відділень, філій, представництв всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій детальніше визначені в Положенні про порядок державної реєстрації благодійних організацій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. № 382. Після державної реєстрації благодійної організації, відділення всеукраїнської, міжнародної благодійної організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про державну реєстрацію за встановленим зразком, а про реєстрацію філій, представництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій засновник повідомляється в письмовій формі. Зареєстрована благодійна організація (відділення всеукраїнської, міжнародної благодійної організації) вноситься до Єдиного державного реєстру об'єднань громадян і благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснив державну реєстрацію. Положення про Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій затверджено наказом Міністерства юстиції України від 14.12.98р. № 66/5.
Об'єднання громадян в обов'язковому порядку повинні бути легалізовані відповідно до ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян» від 16.06.92 р. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Положення цро порядок легалізації об'єднань громадян затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. № 140.
3. Державна реєстрація як суб'єкта некомерційного господарювання (див. коментар до ст. 58 ГК) тягне за собою поширення на діяльність такого суб'єкта правових приписів щодо некомерційного господарювання. Дія даного законодавства визначається змістом і специфікою діяльності, якою займається суб'єкт господарями*. Якщо господарська діяльність суб'єкта господарювання н.

значення, фру в ... 1 ст.Г>2 ГК і мяе «ми
комерційної діяльності (підпр
пілімідас під визначення, сформульоване в .
™ ї ійної діяльності (підприємництва) (лин. ко
Стаття 54. Регулювання некомерційної господарської ДІЯЛЬНОСТІ
1 На суб'єктів господарювання, які здійснюють пекомерційку господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності я урахуванням особливостей її здійснення різними суб*єктами господарювання, які визна-чаютьси цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
2. Нри укладенні трудового договору (контракту, угоди) суб'єкт господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату не нижчу від визначеного законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені законом.
1. Враховуючи те, що некомерційне господарювання є різновидом господарської діяльності (див. коментар до ст. 52 ГК), ця діяльність суб'єктів господарювання має здійснюватися згідно із загальними правовими вимогами до заняття нею суб'єктами господарської діяльності. Різноманіття організаційно-правових форм некомерційної господарської діяльності спричиняє встановлення ряду особливостей для відповідних суб'єктів господарювання. Специфіка діяльності таких суб'єктів визначається як Господарським кодексом України, так і спеціальним законодавством про некомерційні (неприбуткові) організації — суб'єкти некомерцій-ного господарювання, які здійснюють неприбуткову господарську діяльність (див. коментар до ст. ст. 131 та 52 ГК). піПп°Сн"?І?РСЬКИЙ К°ДЄКС встановлює спеціальні правила відносно нП™, торгово-промислових палат І організацій роботодавців
;1Т"Т "ІДПРИЄ,МСТВ <ст-ст-76'77 Гк>. комунальних
я. Шн по

на прибуток такими установами й організаціями відповідно ДО п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р).
2. 4.2 статті, що коментується, виходить із загальних положень, закріплених у ст.ст. 5, 6, ч. З ст. 10 ГК (див. коментар до цих статей).
Спеціальне законодавство також містить аналогічні положення. У ст.17 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.97р. встановлені правила щодо оплати праці в органах благодійної організації: члени виконавчого органу, крім президента (директора), не одержують заробітну плату за свою роботу в цьому органі. Витрати, обумовлені виконанням статутних обов'язків у цих органах, можуть бути відшкодовані за рахунок коштів благодійної організації за рішенням правління (комітету). На працівників апарату благодійної організації поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування. У відповідності зі ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. торгово-промислові палати мають право самостійно визначати методи здійснення своєї діяльності, встановлювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників, форми і розміри оплати та матеріального стимулювання їх праці згідно із законодавством України. Детально відповідні положення передбачені в Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.91 р., розділ V якого містить положення щодо трудової діяльності в релігійних організаціях та на їх підприємствах. У ст.2б цього Закону встановлено, що на громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними підприємствах, добродійних закладах на умовах трудового договору, поширюється дія законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оподатковування. Крім цього, громадяни, які працюють у релігійних організаціях, створених ними підприємствах, закладах на умовах трудового договору, а також церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на умовах і в порядку, встановлених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Релігійні організації, їх підприємства та заклади, а у випадках, передбачених законом, також і працівники цих організацій, підприємств, закладів сплачують страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украї-

нп, ЧЧ.идуімцІн.-іі.іиіпм'Ті.нхутшіїн.ітим-т.-.щи» ИІ|ЩІЧІ щщцімд,, до ПопсШного фонду України її ііо|))ідку 1 розмірах, нітптхітчщх
.ІПКОНОДИНСТЧОМ. УГІМ ГрОМаДШШМ, ИКІ ІіраЦЮЮТЬ У РЕЛІГІЙНИХ Ор
гаиіипцЬіх, їхніх ніднрнгмі таах 1 ІШКЛПДПХ, ді'ржпіпіп ппнгім нри-
ШШЧІИ'ТЬГН І «ИІІЛПЧУ» ТІ.ГИ НП ШІГЙЛЬНИХ ІІІДСТМІПХ НІДІНШІДІН! дк
:шконодаікп'іш (лин. ст. 2Н ;іп;шіічсііоіо ЇІтсону її редакції Мпкону України «Про ишчччшл ;імііі до деяких лікчішдиичнх пктіп Укрп-їни іцидо ангплі.іннійои'ліікоііоічі ді'ржіїїнкіго соціпльніичі і-триху-ІИШІИІ. під НІ.01,200.Ч|).).
Податконс ;шкоиод«іц'Тію також прпхонуг. дані шикіжічіїт. Тик, нідіишідио до підпункту 7.11.8 ст. 7 Закону України *[||>«> оподп ткуішшш прибутку нідприсмстн» під 2И.О5.97 р. доходи иґі<і мпіі-ми іігіірнпуткшііїх орппіктиііі, ;ш ішііятком мсирибутішних орі-ц. ніаацііі, штшіченнх у пй:шцах +и» (орі'іініі д<«ржшшої ІІЛІІДИ України, орпши мігцового пшонрядуііаіиіл ти гпюріміі ними угтпііоіиі або організації, іцо утримуються ;ІІІ рахунок кошті» ІІІДШШІДЦНХ бшЛЖЮТІ») ТН «І!» (ііеііГІННІ <|)1>НДН, КрОДИТІІІ СПІЛКИ, уТІІОрІЧІІ у ці]
рндку, внзничоному ішкоиом) підпункту 7.11.1. н« підляпіюті. розподілу між їх ;шиноі)шікимн або учпсникнми ти ж< можуть нико-
' рИСТОІїуИНТИСЛ ДЛЯ ВИГОДИ буДЬ'ЯКОІЧ) (ІКрі'МОІ'О ІІПОІОІШИКП «бо
учасники такої шмірибуткопої орпшишції, її ікхшдоішх осіб (крім оплвти їх праці та нідрахунані. на сііцінлі.ііі ;шходп).