—татт¤ 46. ѕраво найму прац≥вник≥в ≥ соц≥альн≥ гарант≥њ щодо використанн¤ њх прац≥
1. ѕ≥дприЇмц≥ мають право укладати з громад¤нами договори щодо використанн¤ њх прац≥. ѕри укладенн≥ трудового договору (контракту, угоди) п≥дприЇмець зобов'¤заний забезпечити належн≥ ≥ безпечн≥ умови прац≥, оплату прац≥ не нижчу в≥д визначеноњ законом та њњ своЇчасне одержанн¤ прац≥вниками, а також ≥нш≥ соц≥альн≥ гарант≥њ, включаючи соц≥альне й медичне страхуванн¤ та соц≥альне забезпеченн¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.
1. ¬≥льний найм п≥дприЇмцем прац≥вник≥в названий у ст, 44 √  в ¤кост≥ одного з принцип≥в п≥дприЇмництва. ѕраво найму прац≥вник≥в реал≥зуЇтьс¤ п≥дприЇмцем за допомогою укладенн¤ трудового договору (контракту) ≥з прац≥вником. Ќа п≥дстав≥ цього договору виникають трудов≥ в≥дносини п≥дприЇмц¤ (роботодавц¤) ≥ прац≥вника. «г≥дно з≥ ст.21  «пѕ ”крањни трудовий догов≥р Ч це угода м≥ж прац≥вником ≥ власником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноваженим ним органом, або ф≥зичною особою, в≥дпов≥дно до ¤кого прац≥вник зобов'¤зуЇтьс¤ виконувати роботу, визначену ц≥Їю угодою, з п≥дпор¤дкуванн¤м внутр≥шньому трудовому розпор¤дку, а власник або ф≥зична особа зобов'¤зуЇтьс¤ виплачувати прац≥вников≥ зароб≥тну плату ≥ забезпечувати ¤ав∞ст»вома÷1' Ќ™∞бх≤ƒЌ≤ ƒл¤ "Ђонанн¤ роботи, передбачен≥ законодавством про працю, колективним договором ≥ угодою стор≥н.
—татт¤ 47. «агальн≥ гарант≥њ прав п≥дприЇмц≥в
вн^¬нми∆оап8га¤√а–аЌ-”™ ”—≤ћ ѕ≤Ђѕ–»™Ђ÷Щ, незалежно в≥д обраними оргашзацшннх форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, р≥-»в

вн≥ права та р≥вн≥ можливост≥ дл¤ залученн¤ ≥ використанн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, ≥нформац≥йних, природних та ≥нших ресурс≥в.
2. «абезпеченн¤ п≥дприЇмц¤ матер≥ально-техн≥чними та ≥н
шими ресурсами, що централ≥зовано розпод≥л¤ютьс¤ державою,
зд≥йснюЇтьс¤ з метою виконанн¤ п≥дприЇмцем поставок, роб≥т
чи послуг дл¤ державних потреб.
3. ƒержава гарантуЇ недоторканн≥сть майна ≥ забезпечуЇ за
хист майнових прав п≥дприЇмц¤. ¬илученн¤ державою або ор
ганами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у п≥дприЇмц¤ основних ≥ обо
ротних фонд≥в, ≥ншого майна допускаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥
41  онституц≥њ ”крањни на п≥дставах ≥ в пор¤дку, передбачених
законом.
4. «битки, завдан≥ п≥дприЇмцю внасл≥док порушенн¤ грома
д¤нами чи юридичними особами, органами державноњ влади чн
органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ його майнових прав, в≥д
шкодовуютьс¤ п≥дприЇмцю в≥дпов≥дно до цього  одексу та ≥н
ших закон≥в.
5. ѕ≥дприЇмець або громад¤нин, ¤кий працюЇ у п≥дприЇмц¤
по найму, у передбачених законом випадках може бути залуче
ний до виконанн¤ в робочий час державних або громадських
обов'¤зк≥в, з в≥дшкодуванн¤м п≥дприЇмцю в≥дпов≥дних збитк≥в
органом, ¤кий приймаЇ таке р≥шенн¤. —пори про в≥дшкодуван
н¤ збитк≥в вир≥шуютьс¤ судом.

1.  ожен п≥дприЇмець маЇ р≥вн≥ права щодо зд≥йсненн¤ п≥д
приЇмницькоњ д≥¤льност≥ й однакове правове становище пор≥вн¤
но з ≥ншими п≥дприЇмц¤ми незалежно в≥д њхнього м≥сцезнахо
дженн¤ або м≥сц¤ державноњ реЇстрац≥њ. ƒержава гарантуЇ вс≥м
п≥дприЇмц¤м Їдину систему правового регулюванн¤, форм ≥ ме
тод≥в захисту њх прав, р≥вн≥ права ≥ можливост≥.
2. ÷ентрал≥зований розпод≥л державою матер≥ально-техн≥чних
та ≥нших ресурс≥в можливий з метою виконанн¤ п≥дприЇмцем
поставок, роб≥т чи послуг дл¤ державних потреб.
3. ”.ч.« статт≥, що коментуЇтьс¤, передбачена державна гаран
т≥¤ недоторканност≥ майна ≥ забезпеченн¤ захисту майнових прав
п≥дприЇмц¤. «г≥дно з≥ ст. 41  онституц≥њ ”крањни примусове в≥д
чуженн¤ об'Їкт≥в приватноњ власност≥ може бути застосоване лише
¤к вин¤ток з мотив≥в сусп≥льноњ необх≥дност≥, на п≥дстав≥ ≥ в по
р¤дку, встановлених законом, та за умови попереднього ≥ повного
в≥дшкодуванн¤ њх вартост≥. ѕримусове в≥дчуженн¤ таких об'Їк
т≥в з наступним повним в≥дшкодуванн¤м њх вартост≥ допуска
Їтьс¤ лише в умовах воЇнного чи надзвичайного стану.  онф≥с
кац≥¤ майна може бути застосована виключно за р≥шенн¤м суду
у випадках, обс¤з≥ та пор¤дку, встановлених законом.
117

÷≥ положенн¤, зокрема, конкретизован≥ в «акон≥ ”крањни Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьї в≥д 16.04.91 р., в≥дпов≥дно до ¤кого вилученн¤ результат≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ у власника у будь-¤к≥й оплатн≥й або безоплатн≥й форм≥ без його згоди заборон¤Їтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законами ”крањни.
4.  ожен п≥дприЇмець маЇ право припин¤ти д≥њ та акти громад¤н, юридичних ос≥б та орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що порушують або обмежують його права ≥ законн≥ ≥нтереси. ѕраво на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть включаЇ можлив≥сть захисту в≥д неправом≥рних д≥й ¤к ≥нших п≥дприЇмц≥в, так ≥ з боку державних орган≥в, у тому числ≥ право на оскарженн¤ њхньоњ д≥¤льност≥, що ущемл¤Ї це право.
«ахист п≥дприЇмц≥в в≥д порушенн¤ њх майнових прав органами державноњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ маЇ конституц≥йну основу. ¬≥дпов≥дно до ст. 55  онституц≥њ ”крањни кожному гарантуЇтьс¤ право на оскарженн¤ в суд≥ р≥шень, д≥й чи безд≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, посадових ≥ службових ос≥б. «г≥дно з≥ ст. 56  онституц≥њ ”крањни кожен маЇ право на в≥дшкодуванн¤ за рахунок дер-
оЇздшльшстю орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевоњ и самовр¤дуванн¤, њх посадових ≥ службових ос≥б при зд≥йсненн≥ ними своњх повноважень.
5. 4.5 статт≥, що коментуЇтьс¤, передбачаЇ залученн¤ п≥дприЇмц¤ або громад¤нина, що працюЇ у п≥дприЇмц¤, дл¤ виконанн¤ державних або сусп≥льних обов'¤зк≥в. ѕри цьому п≥дприЇмець маЇ право на в≥дшкодуванн¤ в≥дпов≥дним державним органом завданих йому збитк≥в, ¤ке може бути реал≥зоване в судовому пор¤дку.
—татт¤ 48. ƒержавна п≥дтримка п≥дприЇмництва
1. « метою створенн¤ спри¤тливих орган≥зац≥йних та економ≥чних умов дл¤ розвитку п≥дприЇмаицтва органи влади на умовах ! в пор¤дку, передбачених законом-Х.ай«√п”'!ƒ1≤–Ќ™ћ÷яћ земелм≥ ƒ≥л¤нки, передають державне
"пи¤≥ Ћ"™ ƒЋ" «ƒї*'1ї'1""1 п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; за6е"Де"ењн¤ѕтƒаѕ–1√÷1Ў ? 0≤>га≥г≥аа»" Ђатер≥ально-техн≥чн≥го п≥дг"Двц√каДр≥в»фќ–ћа÷1…Ў>√∞ вслуговуванн¤ њх д≥¤льност≥,
сктѓѓ¤“р“бни√ ио™ц∞ѓѓаЎ“”¬аЋћя ""ЩЂ~ Щ–-"–≤… ХЂ■■ передачею њх ""ириЇмц,;-"01 ш‘–а"–”"”–" з продажем або ≥щириЇмц¤м у визначеному законом пор¤дку;
118

стимулюють модерн≥зац≥ю технолог≥њ, ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть, освоЇнн¤ п≥дприЇмц¤ми нових внд≥в продукц≥њ та послуг;
подають п≥дприЇмц¤м ≥нш≥ види допомоги.
2. ƒержава спри¤Ї розвитку малого п≥дприЇмництва, створюЇ необх≥дн≥ умови дл¤ цього.
1. ƒержава використовуЇ р≥зн≥ форми впливу ≥ механ≥зми дл¤ безпосереднього або опосередкованого впливу на суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ѕравов≥ й орган≥зац≥йн≥ основи реал≥зац≥њ державноњ регул¤торноњ пол≥тики в сфер≥ господарськоњ д≥¤льност≥ визначен≥ в «акон≥ ”крањни Ђѕро засади державноњ регул¤торноњ пол≥тики у сфер≥ господарськоњ д≥¤льност≥ї в≥д 11.09.2003 р.
ƒержавна п≥дтримка п≥дприЇмництва спр¤мована на реал≥зац≥ю встановленого  онституц≥Їю ”крањни права громад¤н на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть за допомогою р≥зноман≥тних форм ≥ метод≥в стимулюванн¤ ≥ розвитку суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва вс≥х орган≥зац≥йно-правових форм ≥ форм власност≥ незалежно в≥д предмета ≥ ц≥лей њхньоњ д≥¤льност≥.
‘ункц≥ю п≥дтримки п≥дприЇмництва держава виконуЇ за допомогою субсид≥й та ≥нших форм ф≥нансовоњ допомоги, що призначен≥ дл¤ спри¤нн¤ окремим галуз¤м промисловост≥, рег≥онам крањни, а також окремим п≥дприЇмц¤м. ƒе¤к≥ з цих форм п≥дтримки так само р≥зноман≥тн≥, ¤к ≥ њхн¤ к≥льк≥сть, та спр¤мован≥ на стаб≥л≥зац≥ю економ≥ки, п≥дтримку збалансованоњ економ≥ки, стимулюванн¤ ≥нновац≥й. ƒержавн≥ субсид≥њ, надан≥ окремим галуз¤м економ≥ки, п≥дтримують п≥дприЇмництво за допомогою наданн¤ ф≥нансових засоб≥в або послуг.  р≥м пр¤мих субсид≥й, держава також спри¤Ї за допомогою прийн¤тт¤ на себе значних витрат на науково-досл≥дн≥ роботи в окремих галуз¤х, що вважаютьс¤ важливими дл¤ забезпеченн¤ нац≥онального добробуту ≥ мають комплексну технолог≥ю.
ƒержава може бути своЇр≥дним гарантом окремих суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, не допускаючи њхнЇ банкрутство, ¤кщо це може призвести до неспри¤тливих насл≥дк≥в дл¤ вс≥Їњ економ≥ки; виступати в ¤кост≥ покупц¤, закуповуючи товари ≥ послуги п≥дприЇмц≥в дл¤ державних потреб.
ƒержава зд≥йснюЇ функц≥њ власника щодо державноњ власност≥, а також беручи участь у п≥дприЇмствах, заснованих на поЇднанн≥ приватноњ ≥ державноњ власност≥. ¬иступаючи в рол≥ менеджера економ≥ки, держава широко використовуЇ ф≥нансову, монетарну пол≥тику ≥ пол≥тику плануванн¤. ¬она також впливаЇ за допомогою мон≥торингу суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зокрема, вимог поданн¤ певних вид≥в ≥нформац≥њ, наприклад, ф≥нансовими ≥нститутами та ≥ноземними ≥нвесторами.
119

2. ¬≥дносини щодо державноњ п≥дтримки малого п≥дприЇмниц тва регулюютьс¤ √осподарським кодексом ”крањни, «аконом ”крањни Ђѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництваї в≥д 19.10.2000 р. та ≥ншими нормативно-правовими актами.
ƒетально ц≥ в≥дносини регулюютьс¤ «аконом ”крањни Ђѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництваї, що визначаЇ правов≥ основи державноњ п≥дтримки суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва незалежно в≥д форми власност≥ з метою ¤кнайшвидшого виходу з економ≥чноњ кризи ≥ створенн¤ умов дл¤ поширенн¤ впровадженн¤ ринкових реформ в ”крањн≥.
„инн≥сть «акону поширюЇтьс¤ на суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва незалежно в≥д форми власност≥, у тому числ≥ тих, хто зд≥йснюЇ д≥¤льн≥сть в галуз≥ с≥льського господарства. „инн≥сть «акону не поширюЇтьс¤ на дов≥рч≥ товариства, страхов≥ компан≥њ, банки, ломбарди, ≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥ ≥ небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ установи, суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюють д≥¤льн≥сть у сфер≥ ≥горного б≥знесу, зд≥йснюють обм≥н ≥ноземноњ валюти, Ї виробниками та ≥мпортерами п≥дакцизних товар≥в, а також суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, у статутному фонд≥ ¤ких частка внеск≥в, що належить юридичним особам Ч засновникам ≥ учасникам цих суб'Їкт≥в, ¤к≥ не Ї суб'Їктами малого п≥дприЇмництва, перевищуЇ 25 в≥дсотк≥в.
«г≥дно з≥ ст. 1 цього «акону суб'Їктами малого п≥дприЇмниц- тва Ї: ф≥зичн≥ особи, зареЇстрован≥ у встановленому законом пор¤дку ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; юридичн≥ особи Ч суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ будь-¤коњ орга¤≥за-ц≥йно-правовоњ форми ≥ форми власност≥, у ¤ких середньообл≥ко-ва чисельн≥сть працюючих за зв≥тний пер≥од (календарний р≥к) не перевищуЇ 50 чолов≥к ≥ обс¤г р≥чного валового доходу не перевищуЇ 500 000 Ївро.
ћетою державноњ п≥дтримки малого п≥дприЇмництва Ї: 1) створенн¤ умов дл¤ позитивних структурних зм≥н в економ≥ц≥ ”крањни; 2) спри¤нн¤ формуванню ≥ розвитков≥ малого п≥дприЇмництва, становленн¤ малого п≥дприЇмництва ¤к ведучоњ сили в подоланн≥ негативних процес≥в в економ≥ц≥ ≥ забезпеченн¤ ст≥йкого позитивного розвитку сусп≥льства; 3) п≥дтримка в≥тчизн¤них виробник≥в; 4) формуванн¤ умов дл¤ забезпеченн¤ зайн¤тост≥ насе-√ленв¤ ”крањни, запоб≥ганн¤ безроб≥тт¤; створенн¤ нових робочих м≥сць. ќсновн≥ напр¤ми державноњ п≥дтримки малого п≥дприЇмництва визначен≥ в ст. 5 «акону: 1) формуванн¤ ≥нфраструктури п≥дтримки ≥ розвитку малого п≥дприЇмництва, орган≥зац≥¤ державноњ п≥дготовки, переп≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в дл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва; 2) установленн¤ системи п≥льг дл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва; 3) введенн¤ спрощеноњ системи
120

оподатковуванн¤, бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥; 4) ф≥нансово-кредитна п≥дтримка малого п≥дприЇмництва; 5) залученн¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва до виконанн¤ науково-техн≥чних ≥ соц≥ально-економ≥чних програм, зд≥йсненн¤ поставки продукц≥њ (роб≥т, послуг) дл¤ державних ≥ рег≥ональних потреб.
« метою забезпеченн¤ гарантованого ринку збуту дл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва, розширенн¤ виробничих потужностей передбачаютьс¤ наступн≥ форми п≥дтримки малого п≥дприЇмництва:
забезпеченн¤ участ≥ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва в державн≥й ≥ рег≥ональн≥й соц≥ально-економ≥чн≥й, ≥нвестиц≥йн≥й, еколог≥чн≥й та ≥нших програмах;
залученн¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва до формуванн¤, розм≥щенн¤ ≥ виконанн¤ на догов≥рн≥й основ≥ державних ≥ рег≥ональних замовлень на виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг дл¤ задоволенн¤ державних ≤ рег≥ональних потреб.
”часть суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва в державних ≤ рег≥ональних програмах, залученн¤ њх до виконанн¤ державних ≥ рег≥ональних замовлень зд≥йснюютьс¤ на конкурсн≥й основ≥.
ƒл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва в пор¤дку, установленому законодавством ”крањни, може застосовуватис¤ спрощена система оподатковуванн¤, бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥, що передбачаЇ: зам≥ну сплати встановлених законодавством податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) сплатою Їдиного податку; застосуванн¤ спрощеноњ форми бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥. ѕор¤док веденн¤ спрощеноњ системи бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—прощена система оподатковуванн¤, бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ може застосовуватис¤ пор¤д з д≥ючого загальною системою оподатковуванн¤, бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥, передбаченою законодавством, на виб≥р суб'Їкта малого п≥дприЇмництва.
«астосуванн¤ спрощеноњ системи оподатковуванн¤, обл≥ку ≥ зв≥тност≥ знайшла свою конкретизац≥ю ≥ розвиток в ”каз≥ ѕрезидента ”крањни Ђѕро спрощену систему оподатковуванн¤, обл≥ку ≥ зв≥тност≥ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництваї в≥д 03.07.98 р. є 727/ 98, а також в ”каз≥ ѕрезидента ”крањни Ђѕро внесенн¤ зм≥н в ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 3 липн¤ 1998 р. є 727 Ђѕро спрощену систему оподатковуванн¤, обл≥ку ≥ зв≥тност≥ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництваї в≥д 28.06.99 р., в≥дпов≥дно до ¤кого ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 03.07.98 р. викладений у нов≥й редакц≥њ.
ќсновн≥ правила спрощеноњ системи оподатковуванн¤ малого п≥дприЇмництва:
максимальний обс¤г виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, що даЇ змогу перейти на цю систему оподатковуванн¤, диференц≥йований:
дл¤ ф≥зичних ос≥б Ч 500 тис. гривень, дл¤ юридичних ос≥б
1 мли. гривень;

Їдиний податок Ч в≥д 20 до 200 гривень Ч введений дл¤ ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без створенн¤ юридичноњ особи, к≥льк≥сть найманих роб≥тник≥в ¤ких за р≥к не перевищуЇ 10 ос≥б;
дв≥ ставки Їдиного податку Ч 6 % в≥д суми виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ у раз≥ сплати податку на додану варт≥сть та 10% в≥д суми виручки у раз≥ включенн¤ ѕƒ¬ до складу Їдиного податку Ч запроваджен≥ дл¤ юридичних ос≥б будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми ≥ форми власност≥, в ¤ких середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих не перевищуЇ 50 ос≥б.
«аконом ”крањни в≥д 21.12.2000 р. прийн¤та Ќац≥ональна програма спри¤нн¤ розвитку малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥.
—татт¤ 49. ¬≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва
1. ѕ≥дприЇмц≥ зобов'¤зан≥ не завдавати шкоди довк≥ллю, не
порушувати права та законн≥ ≥нтереси громад¤н ≥ њх об'Їднань,
≥нших суб'Їкт≥в господарюванн¤, установ, орган≥зац≥й, права
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ держави.
2. «а завдан≥ шкоду ≥ збитки п≥дприЇмець несе майнову та
≥ншу встановлену законом в≥дпов≥дальн≥сть.
1. 4.1 статт≥, що коментуЇтьс¤, формулюЇ основн≥ обов'¤зки суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва. ћ≥ра повед≥нки п≥дприЇмц¤, що встановлюЇтьс¤ за допомогою правових вимог або правових заборон, Ї його обов'¤зком.
¬иход¤чи з статт≥, що коментуЇтьс¤, суб'Їкт п≥дприЇмництва зобов'¤заний: охорон¤ти довк≥лл¤ в≥д забрудненн¤ та ≥нших шк≥дливих вплив≥в; в≥дшкодовувати в≥дпов≥дн≥й рад≥ збитки, запод≥¤н≥ нерац≥ональним використанн¤м земл≥ та ≥нших природних ресурс≥в ≥ забрудненн¤м довк≥лл¤; забезпечувати безпеку виробництва, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ норми ≥ вимоги щодо захисту здоров'¤ його прац≥вник≥в ≥ споживач≥в продукц≥њ.
ќбов'¤зки суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва можуть бути встановлен≥ ¤к стосовно сусп≥льства ≥ держави в ц≥лому (наприклад, обов'¤зок щодо охорони довк≥лл¤), так ≥ до окремих суб'Їкт≥в. Ќаприклад, стосовно суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ч конкурент≥в п≥дприЇмц≥ зобов'¤зан≥ не вчин¤ти д≥й щодо обмеженн¤ конкуренц≥њ та недобросов≥сну конкуренц≥ю. —тосовно найманих роб≥тник≥в суб'Їкти п≥дприЇмництва несуть обов'¤зок щодо забезпеченн¤ безпечних умов прац≥. ѕ≥дприЇмц≥ мають ≥ р¤д обов'¤зк≥в стосовно споживач≥в (забезпечувати належну ¤к≥сть вироблених товар≥в, забезпечувати споживач≥в необх≥дною, доступною ≥ достов≥рною ≥нформац≥Їю про товари, роботи, послуги тощо).
122

2. —уб'Їкт п≥дприЇмництва несе юридичну в≥дпов≥дальн≥сть, передбачену законодавством ”крањни, тобто до нього застосовуютьс¤ примусов≥ заходи, передбачен≥ нормами права, що викликають негативн≥ дл¤ п≥дприЇмц¤ додатков≥ насл≥дки. ÷¤ в≥дпов≥дальн≥сть передбачена за порушенн¤ догов≥рних зобов'¤зань, кредитно-розрахунковоњ ≥ податковоњ дисципл≥ни, вимог до ¤кост≥ продукц≥њ 'та ≥нших правил зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
” √осподарському кодекс≥ передбачена ¤к у ц≥лому в≥дпов≥дальн≥сть за правопорушенн¤ в сфер≥ господарюванн¤ (див. розд≥л V √  ≥ коментар до в≥дпов≥дних статей), так ≥, зокрема, в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ за недобросов≥сну конкуренц≥ю (див. ст. 37 √  ≥ коментар до нењ), за порушенн¤ антимонопольно-конкурентного законодавства (див. ст.ст. 251-256 √  ≥ коментар до них) тощо.
—татт¤ 50. ƒ≥¤льн≥сть ≥ноземних п≥дприЇмц≥в в ”крањн≥
1. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на те
ритор≥њ ”крањни, на њњ континентальному шельф≥ та у виключ
н≥й (морськ≥й) економ≥чн≥й зон≥ ≥ноземними юридичними особа
ми, громад¤нами визначаЇтьс¤ цим  одексом та ≥ншими зако
нами ”крањни.
2. ” раз≥ ¤кщо чинним м≥жнародним договором, згоду на обо
в'¤зков≥сть ¤кого надано ¬ерховною –адою ”крањни, встанов
лено ≥нш≥ правила щодо п≥дприЇмництва, н≥ж т≥, що передбаче
но законодавством ”крањни, застосовуютьс¤ правила м≥жнаро
дного договору. ѕравила м≥жнародних договор≥в ”крањни, чинних
на момент прийн¤тт¤  онституц≥њ ”крањни, застосовуютьс¤ в≥д
пов≥дно до  онституц≥њ ”крањни в пор¤дку, визначеному цими
м≥жнародними договорами.

1. ≤ноземними п≥дприЇмц¤ми Ї ≥ноземн≥ громад¤ни, зареЇстро
ван≥ в ¤кост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥, а
також ≥ноземн≥ юридичн≥ особи-п≥дприЇмц≥. як правило, на ≥но
земних п≥дприЇмц≥в поширюЇтьс¤ нац≥ональний режим п≥дпри
Їмницькоњ д≥¤льност≥, за виключенн¤ми, встановленими законом.
ƒ≥¤льн≥сть ≤ноземних п≥дприЇмств урегульовано у ст. 117 √  (див.
коментар до ц≥Їњ статт≥).
2. ѕравило, встановлене у ч.2 статт≥, що коментуЇтьс¤, випливаЇ
з встановленого у ст. 9  онституц≥њ положенн¤: чинн≥ м≥жнародн≥
договори, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою
”крањни, Ї частиною нац≥онального законодавства ”крањни.

—татт¤ 51. ѕрипиненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
1. ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤:
з власноњ ≥н≥ц≥ативи п≥дприЇмц¤;
у раз≥ зак≥нченн¤ строку д≥њ л≥ценз≥њ; у раз≥ припиненн¤ ≥снуванн¤ п≥дприЇмц¤;
на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду у випадках, передбачених цим  одексом та ≥ншими законами.
2. ѕор¤док припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмц¤ встановлю
Їтьс¤ законом в≥дпов≥дно до вимог цього  одексу.
1. ¬≥дпов≥дно до чинного законодавства д≥¤льн≥сть п≥дприЇмц¤ може бути припинена ¤к у добров≥льному пор¤дку (за власною ≥н≥ц≥ативою п≥дприЇмц¤), так ≥ в примусовому пор¤дку (на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду у випадках, передбачених законодавством ”крањни). якщо суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї юридична особа, то добров≥льне його припиненн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м його засновник≥в (учасник≥в) або в≥дпов≥дного органа, уповноваженого на вир≥шенн¤ питанн¤ про припиненн¤.
якщо перел≥к п≥дстав, за ¤кими можливе припиненн¤ суб'Їкта п≥дприЇмництва в добров≥льному пор¤дку, не передбачений законодавством, то примусове припиненн¤ суб'Їкта п≥дприЇмництва можливе лише за п≥дставами, зазначеними у законодавств≥, њхн≥й перел≥к маЇ вичерпний характер.
«а формою припиненн¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва Ч юридичних ос≥б воно под≥л¤Їтьс¤ на реорган≥зац≥ю ≤ л≥кв≥дац≥ю. ќсновна в≥дм≥нн≥сть реорган≥зац≥њ в≥д л≥кв≥дац≥њ пол¤гаЇ в тому, що при реорган≥зац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ ун≥версальне правонаступництво, тобто вс≥ права та обов'¤зки суб'Їкта (суб'Їкт≥в) п≥дприЇмництва, що реорган≥зуЇтьс¤, переход¤ть до одного або к≥лькох ≥нших п≥дприЇмц≥в. ѕри л≥кв≥дац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ припиненн¤ прав ≥ обов'¤зк≥в суб'Їкта п≥дприЇмництва без правонаступництва, тобто без переходу прав ≥ обов'¤зк≥в до ≥нших ос≥б.
ќдн≥Їю з п≥дстав припиненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї зак≥нченн¤ строку д≥њ л≥ценз≥њ. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥ї в≥д Ў.ќ№.2000 р. строк д≥њ л≥ценз≥њ на провадженн¤ певного виду господарськоњ д≥¤льност≥ встановлюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого органу з пи-¤кщо л?÷ен”3√Ќя≥ аЋ™ Ќ™ ћ∞∆™ буЩ ћ™ЌЎ»ћ як “™" –ќ »√” раз≥ ^’ар√ко"д≥¤ль™кЌаћ1– ѕ–∞¬аƒ»“» зазначени* ” л≥ценз≥њ вид неп отримати ї^∞ Ў—Ћя зак≥нчен.н¤ —“–∞Ђ” њњ ƒ≥њ. в≥н пови-2. ѕоо¤лок пп Ћщенз≥ю в пор¤дку, встановленому «аконом, г.му „√л√п?д–пЩ™Ђ?вя ƒ≤…Ћ№Ќ0—“≤ с?б'Їкт≥* господарюванн¤, л -ектардо цих ста“ей) ' ¬—“ан08Ћений ” ЂХЂ. 59-61 √  (див.

ѕор¤док припиненн¤ суб'Їкта господарюванн¤ в процес≥ в≥дновленн¤ його платоспроможност≥ або визнанн¤ його банкрутом встановлено в глав≥ 23 √  (див. коментар до в≥дпов≥дних статей) ≥ «акон≥ ”крањни Ђѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомї в≥д 30.06.99 р. (нова редакц≥¤ «акону ”крањни *ѕро банкрутствої в≥д 14.05.92 р.).