√лава 4
√ќ—ѕќƒј–—№ ј  ќћ≈–÷≤…Ќј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ (ѕ≤ƒѕ–»™ћЌ»÷“¬ќ)
—татт¤ 42. ѕ≥дприЇмництво ¤к вид господарськоњ д≥¤льност≥
1. ѕ≥дприЇмництво Ч це самост≥йна, ≥н≥ц≥ативна, систематична, на власний ризик господарська д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ суб'Їктами господарюванн¤ (п≥дприЇмц¤ми) з метою дос¤гненн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних результат≥в та одержанн¤ прибутку.
1. Ћегальне (законодавче) визначенн¤ пон¤тт¤ п≥дприЇмництва маЇ не т≥льки важливе теоретичне, але ≥ практичне значенн¤, оск≥льки р¤д положень господарського законодавства застосовн≥ лише до такого роду д≥¤льност≥. ќсобливу значим≥сть це здобуваЇ при застосуванн≥ ≥мперативних норм, у тому числ≥ тих, що регламентують санкц≥њ за порушенн¤ законодавства про п≥дприЇмництво.
ќзнаками п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї: ≥н≥ц≥ативн≥сть ≥ самост≥йн≥сть; творчий ≥ ≥нновац≥йний характер; систематичн≥сть Ч регул¤рн≥сть, профес≥йн≥сть, пост≥йний характер; ризиковий характер; ц≥льова спр¤мован≥сть на одержанн¤ прибутку; самост≥йна юридична в≥дпов≥дальн≥сть; соц≥ально в≥дпов≥дальний характер.
≤н≥ц≥ативн≥сть ≥ самост≥йн≥сть п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в наступних положенн¤х √осподарського кодексу ”крањни. ѕо-перше, п≥дприЇмц≥ мають право без обмежень самост≥йно зд≥йснювати самост≥йно будь-¤ку п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤ку не заборонено законом (ч.≥ ст. 43 √ ). ÷е положенн¤ конкрети-
109

зуЇтьс¤ в принципах п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, сформульованих у от. 44 √  (див. коментар до ц≥Їњ статт≥). ѕо-друге, незаконно втручанн¤ та перешкоджанн¤ господарськ≥й д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ з боку орган≥в державноњ влади, њх посадових ос≥б при зд≥йсненн≥ ними державного контролю та нагл¤ду заборон¤ютьс¤ (ч.5 ст. 19 √ ).
≤н≥ц≥ативн≥сть ≥ самост≥йн≥сть Ч це ор≥Їнтована на д≥њ природа самовираженн¤ п≥дприЇмц≥в. ѕ≥дприЇмц≥ активно обирають ≥н≥ц≥ативу. ¬они св≥домо ставл¤ть себе в ситуац≥ю, де вони персонально в≥дпов≥дальн≥ за усп≥х або невдачу справи, ≥ вважають, що усп≥хи ≥ перешкоди знаход¤тьс¤ в межах њхнього власного контролю ≥ впливу, тому вони можуть впливати на результат своњх д≥й. ÷¤ ¤к≥сть сполучаЇтьс¤ з≥ спр¤мован≥стю на про¤в ≥н≥ц≥ативи за допомогою мотивац≥йного керуванн¤, прагненн¤ до персональноњ в≥дпов≥дальност≥.
“ворчий ≥ ≥нновац≥йний характер п≥дприЇмництва ви¤вл¤Їтьс¤ в пошуку нових можливостей, ор≥Їнтац≥њ на нововведенн¤. ѕ≥дприЇмець д≥Ї ≥ оц≥нюЇтьс¤ ¤к незалежний ≥ в значн≥й м≥р≥ такий, що спод≥ваЇтьс¤ на самого себе ≥нноватор.
—истематичн≥сть п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ означаЇ њњ регул¤рн≥сть, профес≥йн≥сть, пост≥йний характер.
–изиковий характер Ч це покладанн¤ на п≥дприЇмц¤ т¤гар¤ передбаченн¤ неспри¤тливих насл≥дк≥в (збитк≥в) ≥ вживанн¤ заход≥в щодо њх превенц≥њ, або усуненн¤, не пов'¤зан≥ з винною повед≥нкою п≥дприЇмц¤.
÷≥льова спр¤мован≥сть на одержанн¤ прибутку означаЇ, що максим≥зац≥¤ прибутку Ї основною метою д≥¤льност≥ п≥дприЇмц¤. Ќе сл≥д зм≥шувати мету п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ результат такоњ ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥. “а або ≥нша д≥¤льн≥сть не може бути в≥днесена до п≥дприЇмницькоњ, ¤кщо њњ метою не Ї одержанн¤ прибутку. јле ¤кщо прибуток не отриманий, незважаючи на ц≥льову спр¤мован≥сть д≥¤льност≥ на њњ дос¤гнена¤, то сам по соб≥ цей факт не може служити п≥дставою дл¤ виключенн¤ њњ з числа п≥дприЇмницькоњ. ќтже, визначальною Ї на¤вн≥сть саме мети одержанн¤ прибутку, а не дос¤гненн¤ њњ одержанн¤ на будь-¤кому етап≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥. Ќа¤вн≥сть мети одержанн¤ прибутку не виключаЇ можливост≥ недос¤гненн¤ ц≥Їњ мети у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ (¤к ≥ в будь-¤к≥й ≥нш≥й ц≥леспр¤мован≥й д≥¤льност≥) ≥, нав≥ть, навпаки, одержанн¤ протилежного результату (збитки, банкрутство).
“аким чином, мета одержанн¤ прибутку Ї необх≥дною ознакою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќднак це не повинно вести до њњ переб≥льшенн¤ ≥ позначенн¤ в ¤кост≥ основноњ (головноњ) ознаки. Ќеправильним Ї запереченн¤ мети одержанн¤ прибутку ¤к необх≥дноњ ознаки, ≤, навпаки, њњ переб≥льшенн¤, оск≥льки вс≥ ознаки
110

п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ мають в однаков≥й м≥р≥ сутн≥сне значенн¤ дл¤ визначенн¤ його пон¤тт¤. ћета одержанн¤ прибутку Ї основною, але не Їдиною метою п≥дприЇмництва. ” статт≥, що коментуЇтьс¤, дос¤гненн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних результат≥в також названо ¤к мета п≥дприЇмництва.
—амост≥йна юридична в≥дпов≥дальн≥сть означаЇ, що суб'Їкт п≥дприЇмництва самост≥йно несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњми обов'¤зками.
¬ажливою ознакою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї њњ соц≥ально в≥дпов≥дальний характер. ’оча соц≥альна в≥дпов≥дальн≥сть маЇ р≥зний зм≥ст ≥ форми дл¤ окремих галузей ≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, основн≥ зобов'¤занн¤ ≥снують дл¤ вс≥х п≥дприЇмц≥в Ч це зобов'¤занн¤ п≥дприЇмц≥в стосовно сусп≥льства, що поширюютьс¤ на багато сфер.
≤снують так≥ основн≥ вимоги соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмц≥в у сучасному сусп≥льств≥:
вимога п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмц≥в (бути б≥льш ефективним ≥ прогресивним, виробл¤ти кращ≥ товари ≥ послуги, гарантувати ¤к≥сть споживчих товар≥в, зводити до м≥н≥муму шкоду, завдану сусп≥льному добробуту внасл≥док недотриманн¤ етичних правил);
вимога б≥льш повноњ в≥дпов≥дальност≥ юридичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ перед за≥нтересованими групами ос≥б (наприклад, акц≥онерами, прац≥вниками) ≥ створенн¤ корпоративноњ демократ≥њ;
вимога покладанн¤ п≥дприЇмц¤ми на себе б≥льшоњ в≥дпов≥дальност≥ за добробут усього сусп≥льства;
вимога б≥льшоњ позитивноњ рол≥ п≥дприЇмц≥в у захист≥ довк≥лл¤.
¬с≥ ознаки п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в однаковому ступен≥ важлив≥ дл¤ визначена¤ п≥дприЇмництва, ≥ т≥льки в сукупност≥ здатн≥ ѓѓ визначити.
—татт¤ 43. —вобода п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
1. ѕ≥дприЇмц≥ мають право без обмежень самост≥йно зд≥йс
нювати будь-¤ку п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤ку не заборонено
законом.
2. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ окремих вид≥в п≥дприЇмництва вста
новлюютьс¤ законодавчими актами.
3. ѕерел≥к вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, що п≥дл¤гають
л≥цензуванню, а також перел≥к вид≥в д≥¤льност≥, п≥дприЇм
ництво в ¤ких заборон¤Їтьс¤, встановлюЇтьс¤ виключно за
коном.
111

4. «д≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ заборон¤Їтьс¤ органам державноњ влади та органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть посадових ≥ службових ос≥б орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ обмежуЇтьс¤ законом у випадках, передбачених частиною другою статт≥ 64  онституц≥њ ”крањни.
1. ѕраво п≥дприЇмц≥в самост≥йно зд≥йснювати будь-¤ку п≥д
приЇмницьку д≥¤льн≥сть, не заборонену законом, Ї њхн≥м найваж
лив≥шим правом ≥ принципом п≥дприЇмництва. ќднак це право
не Ї необмеженим, оск≥льки, ¤к ≥ будь-¤ке право, це м≥ра можливоњ
повед≥нки, ¤ка може бути обмежена законом. “ак≥ обмеженн¤
встановлен≥ з метою захисту житт¤, здоров'¤, прав ≥ законних
≥нтерес≥в ≥нших ос≥б, навколишнього середовища, недопущенн¤
зловживанн¤ монопольним становищем на ривку, недобросов≥с
ноњ конкуренц≥њ тощо.
2. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ окремих вид≥в п≥дприЇмництва вста
новлен≥ спец≥альними законами. “ак, особливост≥ зд≥йсненн¤ стра
ховоњ д≥¤льност≥ встановлен≥ «аконом ”крањни *ѕро страхуван
н¤ї в≥д 07.03.96 р. у редакц≥њ «акону в≥д 04.10.2001 р. —пециф≥
ку зд≥йсненн¤ аудиторськоњ д≥¤льност≥ передбачаЇ «акон ”крањни
*ѕро аудиторську д≥¤льн≥стьї в≥д 22.04.93 р. ќсобливост≥ зд≥йс
ненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ встановлен≥ «аконом
”крањни Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьї в≥д 16.04.91 р.

3. ѕерел≥к вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, що п≥дл¤гають л≥
цензуванню, визначений у «акон≥ ”крањни Ђѕро л≥цензуванн¤
певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥ї в≥д 01.06.2000 р. ѕерел≥к
вид≥в д≥¤льност≥, п≥дприЇмництво в ¤ких заборон¤Їтьс¤, повинен
бути встановлений законом в≥дпов≥дно до розд≥лу IX (прик≥нцев≥
положенн¤) √осподарського кодексу ”крањни.
4. ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31.12.92 р. заборо
н¤Ї безпосередньо займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю кер≥в
никам, заступникам кер≥вник≥в державних п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й, њхн≥х структурних п≥дрозд≥л≥в, а також посадовим
особам державних орган≥в, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
«аконом ”крањни *ѕро державну службуї в≥д 16.12.93 р. та ст.5
«акону ”крањни Ђѕро боротьбу з корупц≥Їюї державним службо
вц¤м або ≥ншим особам, уповноваженим на зд≥йсненн¤ функц≥й
держави, заборонено займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без
посередньо, через посередник≥в або п≥дставних ос≥б, входити само
ст≥йно, через представника або п≥дставних ос≥б до складу правл≥н
н¤ або ≥нших виконавчих орган≥в п≥дприЇмств, кредитно-ф≥нан
сових установ, господарських товариств тощо, орган≥зац≥й, союз≥в
об Їднань кооператив≥в, що зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤ль-
112

¬ умовах воЇнного або надзвичайного стану можуть встанов-люватис¤ окрем≥ обмеженн¤ права на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть посадових ≥ службових ос≥б орган≥в державноњ владї≥ та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ з зазначенн¤м строку ди ÷их обмежень, передбачених ч.2 ст.64  онституц≥њ ”крањни.
—татт¤ 44. ѕринципи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
1. ѕ≥дприЇмництво зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥:
в≥льного вибору п≥дприЇмцем вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
самост≥йного формуванн¤ п≥дприЇмцем програми д≥¤льност≥, вибору постачальник≥в ≥ споживач≥в продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, залученн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових та ≥нших вид≥в ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не обмежено законом, встановленн¤ ц≥н на продукц≥ю та послуги в≥дпов≥дно до закону;
в≥льного иайму п≥дприЇмцем прац≥вник≥в;
комерц≥йного розрахунку та власного комерц≥йного ризику;
в≥льного розпор¤дженн¤ прибутком, що залишаЇтьс¤ у п≥дприЇмц¤ п≥сл¤ сплати податк≥в, збор≥в та ≥нших платеж≥в, передбачених законом;
самост≥йного зд≥йсненн¤ п≥дприЇмцем зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, використанн¤ п≥дприЇмцем належноњ йому частки валютноњ виручки на св≥й розсуд.
1. —уб'Їкт п≥дприЇмництва вправ≥ вибирати спос≥б зд≥йсненн¤ ним п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зд≥йснюючи њњ на св≥й ризик, ≥ самост≥йно в≥дпов≥дати за результати своњх д≥й.  ожен громад¤нин в≥льний у визначенн≥ сфери п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ маЇ право зд≥йснювати њњ ¤к в ≥ндив≥дуальному пор¤дку без утворенн¤ юридичноњ особи, так ≥ шл¤хом участ≥ в господарському товариств≥ або кооператив≥, тобто в створенн≥ комерц≥йноњ орган≥зац≥њ, а також обирати њњ орган≥зац≥йно-правову форму. ѕ≥дприЇмець вправ≥ вибрати ≥ к≥лька сфер, вид≥в ≥ форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤кщо це необх≥дно.
ѕ≥дприЇмець в≥льний у вибор≥ напр¤м≥в ≥ метод≥в роботи, неза
лежний у прийн¤тт≥ р≥шень, д≥Ї своЇю волею та за своњми ≥нтере
сами. ¬≥н в≥льний у встановленн≥ прав ≥ обов'¤зк≥в по договорах
що укладаютьс¤, у визначенн≥ будь-¤ких умов договор≥в, що не
суперечать закону. як правило, п≥дприЇмець самост≥йно встанов
люЇ ц≥ни на вироблен≥ ним товари, виконуван≥ роботи або ѕќ—Ћ”"
ги, що надаютьс¤,
Ќесенн¤ комерц≥йного (п≥дприЇмницького) ризику Ї одним з необх≥дних ознак ≥ принцип≥в п≥дприЇмництва.
113

ѕ≥дприЇмець вправ≥ самост≥йно наймати прац≥вник≥в в≥дпов≥дно до трудового законодавства.
—уб'Їкт п≥дприЇмництва маЇ право в≥льно розпор¤джатис¤ прибутком п≥сл¤ сплати податк≥в, збор≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в.
«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть проводитьс¤ на принципах свободи њњ суб'Їкт≥в добров≥льно вступати у зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини, зд≥йснювати њњ в будь-¤ких формах, не заборонених законом, ≥ р≥вност≥ перед законом ус≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. «агальн≥ умови ≥ пор¤док зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ визначаютьс¤ √осподарським кодексом. «аконом ”крањни Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьї в≥д 16.04.91 р. та ≥ншими нормативно-правовимн актами. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьї втручанн¤ державних орган≥в у зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть њњ суб'Їкт≥в у випадках, не передбачених «аконом, у тому числ≥ ≥ шл¤хом виданн¤ п≥дзаконних акт≥в, ¤к≥ створюють дл¤ “≥ зд≥йсненн¤
д≥¤льност≥ у власн≥сть грошов≥ кошти, майно, майнов≥ ≥ немайнов≥ права та ≥нш≥ результати, маЇ право волод≥ти, користуватис¤ ≤ розпор¤джатис¤ ними за своњм розсудом. ¬илученн¤ результат≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ у власника у будь-¤к≥й оплат-н≥й або безоплатн≥й форм≥ без його згоди заборон¤Їтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законами ”крањни.
—татт¤ 45. ќрган≥зац≥йн≥ форми п≥дприЇмництва
1. ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ в будь-¤ких ор
ган≥зац≥йних формах, передбачених законом, на виб≥р п≥дпри
Їмц¤.
2. ѕор¤док створенн¤, державноњ реЇстрац≥њ, д≥¤льност≥, рео
рган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва окремих ор
ган≥зац≥йних форм визначаЇтьс¤ цим  одексом та ≥ншими за
конами.
3. ўодо громад¤н та юридичних ос≥б, дл¤ ¤ких п≥дприЇмни
цька д≥¤льн≥сть не Ї основною, положенн¤ цього  одексу поши
рюютьс¤ на ту частину њх д≥¤льност≥, ¤ка за своњм характером Ї
п≥дприЇмницькою.
1-” законодавств≥ немаЇ визначенн¤ пон¤тт¤ орган≥зац≥йноњ (оргашзащино-правовоњ) форми п≥дприЇмництва, однак це пон¤тт¤ Ї одним тих, що часто зустр≥чаютьс¤ ≥ широко вживаютьс¤ у законодавств≥ ≥ практиц≥ стосовно до юридичних ос≥б.
114

ќрган≥зац≥йно-правова форми Ч це форма юридичноњ особи Ч суб'Їкта п≥дприЇмництва, що характеризуЇ специф≥ку його створенн¤, майнового статусу, характеру його прав ≥ прав засновник≥в (учасник≥в) на майно, та особливост≥ њхньоњ в≥дпов≥дальност≥ за зобов'¤занн¤ми суб'Їкта.
ќрган≥зац≥йно-правова форма означаЇ поЇднанн¤ орган≥зац≥йних ≥ правових ознак, що характеризують особливост≥ ¤к створенн¤, так ≥ д≥¤льност≥ суб'Їкта п≥дприЇмництва Ч юридичноњ особи. –≥зноман≥тт¤ орган≥зац≥йно-правових форм д≥¤льност≥ п≥дприЇмц≥в обумовлене багатьма факторами, у тому числ≥ ≥ тим, що кожна з форм маЇ своњ достоњнства ≥ недол≥ки, що ви¤вл¤ютьс¤ по-р≥зному залежно в≥д сфери д≥¤льност≥, масштабу суб'Їкта тощо.
«нанн¤ особливостей т≥Їњ чи ≥ншоњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми важливе у трьох аспектах. ѕо-перше, важливо правильно визначити ту орган≥зац≥йно-правову форму, у ¤к≥й п≥дприЇмцев≥ найб≥льш виг≥дно ≥ зручно д≥¤ти. “акож важливо правильно вчасно визначити необх≥дн≥сть зм≥ни орган≥зац≥йно-правовоњ форми у раз≥, ¤кщо ≥снуюча форма перестаЇ задовольн¤ти потреби п≥дприЇмц¤. ѕо-друге, при вступ≥ в догов≥рн≥ зв'¤зки з контрагентами з укладених угод знанн¤ специф≥ки њхн≥х орган≥зац≥йно-правових форм дозвол¤Ї визначити њхн≥й майновий статус, характер в≥дпов≥дальност≥, дл¤ того, щоб уникнути невиправданого ризику. ѕо-третЇ, певн≥ види д≥¤льност≥ можуть зд≥йснюватис¤ виключно в тих орган≥зац≥йно-правових формах, що зазначен≥ в законодавств≥. Ќаприклад, в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро страхуванн¤ї у редакц≥њ «акону в≥д 04.10.2001 р., страховиками, що зд≥йснюють страхову д≥¤льн≥сть, можуть бути т≥льки ф≥нансов≥ установи, створен≥ у форм≥ акц≥онерних, повних, коман-дитних товариств або товариств ≥з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю. ¬≥дпов≥дно до ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни *ѕро дов≥рч≥ товаристваї в≥д 17.03.93 р., дов≥рч≥ операц≥њ вправ≥ зд≥йснювати т≥льки дов≥рче товариство, створене у форм≥ товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю.
ќрган≥зац≥йно-правова форма визначаЇ особливост≥ правового режиму д≥¤льност≥ даного суб'Їкта, що маЇ важливе значенн¤ ≥ безпосередньо впливаЇ на ≥нтереси його контрагент≥в, оск≥льки визначаЇ, зокрема, можлив≥сть ст¤гненн¤ по боргах суб'Їкта, звертанн¤ вимог до його учасник≥в тощо. ÷¤ категор≥¤ Ї визначальною дл¤ характеристики обс¤гу прав, обов'¤зк≥в ≥ меж в≥дпов≥дальност≥ конкретного суб'Їкта п≥дприЇмництва. Ќайб≥льш значимими серед орган≥зац≥йно-правових форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї т≥, котр≥ дають можлив≥сть про¤ву властивостей, що характеризують п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть Ч ≥н≥ц≥ативи, самост≥йност≥ тощо.
2. ќсобливост≥ створенн¤, д≥¤льност≥ ≥ припиненн¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва окремих орган≥зац≥йних форм передбачен≥ ¤к

√оспоƒарським кодексом, так ≥ ≥ншими законами. “ак, д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ в орган≥зац≥йно-правов≥й форм≥ господарських товариств урегульовано в глав≥ 9 √  (див. коментар до в≥дпов≥дних статей) ≥ «аконом ”крањни Ђѕро господарськ≥ товаристваї в≥д 19.11.91 р. —пециф≥ка створенн¤, д≥¤льност≥, реорган≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ суб'Їкт≥в господарюванн¤ в орган≥зац≥йно-правов≥й форм≥ виробничих кооператив≥в передбачена в глав≥ 10 √  (див. ст.ст. 95-110 √  ≥ коментар до цих статей), а також «аконом ”крањни Ђѕро кооперац≥юї в≥д 10.07.2003 р.
3. ѕоложенн¤ √осподарського кодексу поширюютьс¤ на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в (ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б), дл¤ ¤ких ц¤ д≥¤льн≥сть не Ї основною.