|
|
||||||||||
|
» Информация о книге
|
08.01.06« |
Господарський кодекс України: Коментар. «Одіссей», 2004. — 848 с. За загальною редакцією д.ю.н., проф. САНІАХМЕТОВОЇ Н.О. |
Стаття 35- Досягнення неправомірних переваг у конкуренції
1. Досягненням неправомірних переваг у конкуренції є отримання певних
переваг стосовно іншого суб'єкта господарювання шляхом порушення
законодавства, яке підтверджене рішенням відповідного органу державної
влади.
1. Відповідно ДО Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»
від 07.06.96 р. досягнення неправомірних переваг у конкуренції вважається
одним із складів правопорушень Що відносяться до другого виду
недобросовісної конкуренції — створення перешкод суб'єктам господарювання в
конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції.
93
Якщо суб'єкт господарювання вчинив дії для досягнення не правомірних переваг
стосовно конкурента, який дотримується законодавства, то такі дії визнаються
досягнеиням неправомірним переваг у конкуренції. У практиці Антимонопольного
комітету України було кваліфіковано як досягнення неправомірних переваг у
конкуренції здійснення транспортним підприємством перевезень пасажирів на
маршрутах, наданих іншим перевізникам — переможцям конкурсу з перевезення
пасажирів автомобільним транспортом.
Стаття 36. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей,
що є комерційною таємницею
1. Відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управ
лінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарю
вання, що не € державною таємницею, розголошення яких може
завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути
визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомос
тей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту
визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.
2. Неправомірним збиранням відомостей, що становлять ко
мерційну таємницю, вважається добування протиправним спо
собом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завда
ти шкоди суб'єкту господарювання.
3. Розголошенням комерційної таємниці с ознайомлення ін
шої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями,
що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, осо
бою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку
або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків,
якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарю
вання.
4. Схиленням до розголошення комерційної таємниці є спо
нукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або
стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відо
мості, що відповідно до закону становлять комерційну таємни
цю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло
завдати шкоди суб'єкту господарювання.
5. Неправомірним використанням комерційної таємниці є
впровадження у виробництво або врахування під час плануван
ня чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу упов
новаженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що
становлять відповідно до закону комерційну таємницю.
94
6. За неправомірне збірання. розголошення або використання відомостей, що є
комерційною таємницею, винні особи не-суть відповідальність, встановлену
законом.
1. Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці
є видом правопорушень, визнаних недобросовісною конкуренцією. Він включає
чотири склади правопорушень. 1) неправомірне збирання комерційної таємниці;
2) неправомірне розголошення комерційної таємниці; 3) неправомірне схилення
до розголошення комерційної таємниці; 4) неправомірне використання
комерційної таємниці.
Для визнання інформації комерційною таємницею з метою її захисту вона
повинна відповідати наступним критеріям: інформація не є добре відомою
громадськістю; власник інформації здатний одержувати прибуток з використання
цієї інформації; інформація є корисною; власник інформації вживає заходів
щодо її захисту.
Комерційною таємницею підприємства не можуть вважатися відомості, що є
державною таємницею. Відповідно до Закону України «Про державну таємницю»
від 21.01.94 р. у редакції Закону від 21.09.99 р., державною таємницею
вважається вид таємної інформації, що охоплює відомості в сфері оборони,
економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки й охорони
правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці
України і які визнані в порядку, встановленому цим Законом, державною
таємницею і підлягають охороні державою.
Перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю, визначений у
постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.93 р. №611.
2. 4.2 статті, що коментується, визначає неправомірне збиран
ня відомостей, що становлять комерційну таємницю. Неправомі
рним вважається збирання комерційної таємниці незалежно від
того, яким способом здійснювались протиправні дії: крадіжка
документів, підслуховування розмов, одержання таких відомос
тей від осіб, які володіють ними, за плату тощо. Обов'язковим є
установлення факту завдання шкоди суб'єкту господарювання або
можливості її завдання. Шкода може бути як позитивна {витра
ти, затрати на зниження шкідливих наслідків такого правопору
шення), так і у вигляді неодержаних доходів (збитки від знижен
ня реалізації продукції або зниження попиту на послуги).
3. Під розголошенням комерційної таємниці розуміється в ч З
статті, що коментується, незаконне ознайомлення інших осіб з
відомостями, що становлять комерційну таємницю, а також ство
рення особою, якій ці відомості стали відомі (у зв'язку з профе-
95
сійного або службовою діяльністю і яка повинна зберігати їх у таємниці),
умов, сприятливих для ознайомлення із ними сторонніх осіб. До таких осіб
відносяться робітники правоохоронних органів, банківських установ,
податкових органів, інших органів влади і управління, а також інші особи,
які відповідно до законодавства мають право знайомитися із відомостями, що
становлять комерційну таємницю, або мають доступ до таких відомостей за
характером професійних або службових обов'язків, що виконуються ними. Засоби
розголошення комерційної таємниці {повідомлення іншим особам, в засобах
масової інформації або іншим чином) значення не мають.
4. Обов'язковим негативним наслідком схиляння до розго
лошення комерційної таємниці є завдання або реальна можли
вість завдання цим правопорушенням шкоди суб'єкту господа
рювання.
5. Використання комерційної таємниці іншого суб'єкта госпо
дарювання є неправомірним лише в тому разі, якщо відомості, що
становлять її, були зібрані неправомірно, без згоди власника ко
мерційної таємниці.
6. Відповідальність за неправомірне збирання, розголошення
або використання комерційної таємниці встановлено в ст.37 ГК
(див. коментар до цієї статті), главі 5 Закону України *Про за
хист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96 р., а також у
Кримінальному кодексі України.
Відповідно до ст. 231 Кримінального кодексу України умисні дії, спрямовані
на отримання відомостей, що складають комерційну таємницю, з метою
розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство),
а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну
шкоду суб'єкту господарської діяльності, — караються штрафом від 200 до 1000
неоподатковуваних мінімумів доходів тромадян або обмеженням волі на строк до
п'яти років, аби позбавленням волі на Строк до трьох років. Умисне
розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця
таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно
вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди
суб'єкту господарської діяльності, тягне за собою кримінальну
відповідальність згідно зі ст. 232 Кримінального кодексу України.
Стаття 37. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію
1. Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою
відповідальність суб'єкта господарювання згід-
но з цим Кодексом або адміністративну, цивільну чи криміна-льну
відповідадьаість винних осіб у випадках, передбаченмх законом.
1 Відповідно до ст. 20 Закону України «Про захист від недобросовісної
конкуренції» здійснення дій, визначених цим Законом як недобросовісна
конкуренція, тягне за собою накладання Антимонопольним комітетом України
штрафів, передбачених Законом, а також адміністративну, цивільну і
кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.
Розмір штрафів і порядок їх обчислення залежить від суб'єкта правопорушення,
а саме: є він суб'єктом господарювання чи ні. Вчинення суб'єктами
господарювання — юридичними особами та їхніми об'єднаннями дій, визначених
Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення на них
Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів
у розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання
робіт, надання послуг суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що
передував року, у якому накладається штраф. У разі, якщо обчислення виручки
суб'єкта господарювання неможливе або виручка відсутня, зазначені штрафи
накладаються в розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян (ст. 21 Закону).
Відповідно до ч.і ст. 23 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції»
вчинення дій, визначених Законом недобросовісною конкуренцією, громадянами,
які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи,
тягне за собою накладення адміністративного стягнення згідно із
законодавством.
Згідно із ч.і ст. 1643 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(КпАП), неправомірне використання фірмового найменування, знака для товарів
і послуг або будь-якого маркування товару, неправомірне копіювання форми,
упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме
відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені —
тягне за собою накладення штрафу від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва
і сировини або без такої.
Відповідно до ч.2 ст. 1643 КпАП України умисне поширення неправдивих або
неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим
інтересам іншого підприємця, — тягне за собою накладення штрафу від 5 до 9
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф у розмірі від 9 до 18
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановлений за отримання,
використання та розголошення комерційної таємниці і конфіденційної
інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого
підприємця (ч.З ст. 1643 КпАП України).
Кримінальна відповідальність передбачена зя злочини, що по
рушують вимоги законодавства про збереження комерційної тле-мниці, а саме,
незаконне збирання з метою використання відомо-стей, що кладають комерційну
таємницю, а також розголошення комерційної таємниці {див. ст. 36 ГК і
коментар до неї).
Цивільно-правовою санкцією за недобросовісну конкуренцію є відшкодування
збитків. Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій. визначених Законом як
недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами
заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України
(ст. 24 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
Законом «Про захист від недобросовісної конкуренції» також передбачено дві
спеціальні санкції за окремі види правопорушень, визнаних недобросовісною
конкуренцією. Однією з них є вилучення товарів з неправомірно використаним
позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання. Таке вилучення
передбачене в ст. 254 ГК (див- коментар до цієї статті) і ст. 25 Закону «Про
захист від недобросовісної конкуренції». Згідно зі ст. 26 Закону, у разі
встановлення факту дискредитації суб'єкта господарювання Антимонопольнии
комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення
про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих,
неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством
або цим рішенням.
Стаття 38. Правила професійної етики в конкуренції
1. Суб'єкти господарювання за сприяння заінтересованих ор
ганізацій можуть розробляти правила професійної етики у кон
куренції для відповідних сфер господарської діяльності, а та
кож для певних галузей економіки. Правила професійної етики
в конкуренції погоджуються з Антимонопольним комітетом
України.
2. Правила професійної етики у конкуренції можуть викори
стовуватися при укладанні договорів, розробці установчих та
штих документів суб'єктів господарювання.
1. 4.1 статті, що коментується, передбачає право суб'єктів господарювання
розробляти правила професійної етики в конкуренції для певних сфер
господарської діяльності або галузей економіки, при цьому обов'язковим є
погодження таких правил з •-нтимонопольним комітетом України. У практиці
Антимонопо-льного комітету України були випадки, коли поряд з погоджен-
ням установчих документів були схвалені локальні акти у вигляді Кодексів
поведінки, розроблених окремими суб єктами господарювання.
Зараз в Україні не існує правил професійної етики власне в конкуренції, для
їхньої розробки можуть бути використані розроблені правила професійної
етики. Це, зокрема, Кодекс етики професійних бухгалтерів і аудиторів
України, розроблений Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України,
що є обов'язковим до дотримання всіма членами Федерації стосовно професійних
послуг. Відповідно до цього Кодексу бухгалтер і аудитор повинні
дотримуватися ряду вимог і етичних принципів: відповідальність перед
суспільством; об'єктивність і чесність; професіоналізм, що включає
компетентність, старанність, відповідальність перед клієнтом; обачність
стосовно професійної інформації тощо.
2. 4,2 статті, що коментується, встановлює можливість використання правил
професійної етики в конкуренції при укладанні договорів, розробці установчих
та інших документів суб'єктів господарювання.
Copyright © 2004-2006 Все
авторские права на размещенные материалы принадлежат их авторам.
Все
матераилы, представленные здесь, носят лишь ознакомительную цель.
Любое их незаконное
использование является нарушением авторских прав, поэтому после ознакомления рекомендуется приобрести эту литературу
в книжном магазине Вашего города.
| Povered by
STEP
|